Оновлено критерії визначення критично важливих підприємств у сферах транспорту, будівництва та туризмуМіністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України оновило підхід до визначення критично важливих підприємств у ряді галузей. Відповідні зміни внесено до наказу від 16.01.2025 №50, яким затверджено критерії критичної важливості для підприємств у сферах транспорту, будівництва та туризму.📑 Наказом від 16.05.2025 №869 та наказом від 30.05.2025 №925 уточнено критерії для підприємств у таких сферах:🔹будівництва;🔹ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;🔹авіаційного транспорту.📌 Додаткові документи для підтвердження відповідності критеріямПідприємства, які претендують на статус критично важливих, тепер зобов’язані, на додаток до документів, передбачених п. 1 Критеріїв, подавати:1. Документи, що підтверджують фінансову звітність:✅ копію податкової декларації платника єдиного податку (3-ї або 4-ї групи) за попередній звітний рік;✅ або декларацію з податку на прибуток підприємств за той самий період.Зазначені документи мають містити відмітку контролюючого органу про отримання, квитанцію про прийняття в електронній формі, відмітку поштового повідомлення або інший підтвердний документ.У разі, якщо підприємство не є платником податку на прибуток та/або єдиного податку,воно повинно надати:🔹витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій;🔹витяг з Реєстру платників єдиного податку.2. Інформацію про кількість працівників:🔹завірені копії Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) працівникам, а також сум нарахованого ЄСВ за останній місяць;🔹підтвердження прийняття розрахунку контролюючим органом (у будь-який з дозволених способів).
Уряд вніс зміни до Порядку розробки профстандартівВнесено зміни до постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів» від 31.05.2017 р. № 373.Викладено у новій редакції Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів.Уточнено етапи розроблення та затвердження професійних стандартів; субʼєктів, яких Національне агентство кваліфікацій повідомляє про:✅ реєстрацію заявки;✅ зміни до інформації, внесені до Реєстру кваліфікацій на підставі заявки;✅ продовження строку розроблення проєкту професійного стандарту;✅ проведення публічного громадського обговорення проєкту професійного стандарту;✅ скасування заявки на розроблення проєкту професійного стандарту;✅ поновлення перебігу строку перегляду професійного стандарту.Уточнено процедуру погодження проєкту професійного стандарту; перелік документів, які подаються розробником для проведення перевірки та вимоги щодо їх оформлення, процедуру та перебіг строку перегляду і внесення змін до професійного стандарту.Крім того, Порядком визначено механізм узгодження спірних пропозицій/зауважень до проєкту професійного стандарту тощо.
❗️ До 20 червня слід подати відомість про наявність і технічний стан транспортних засобівПідприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за наявності на обліку транспортних засобів і техніки або змін в їх якісному чи кількісному стані, щороку мають подавати ТЦК та СП відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів i техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах i техніці.Цей документ подається двічі на рік, тож уперше цього року його слід подати не пізніше 20 червня (радимо це зробити 19 червня).Подати його потрібно за формою, яка наведена в додатку 1 до Положення про військово-транспортний обов’язок, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 р. № 1921.Фізичні особи — підприємці не зобов’язані подавати цю відомість.Якщо на обліку в підприємств, установ та організацій транспортні засоби й техніка відсутні, незаповнену відомість подавати не потрібно.Див. також наш довідник «Кадрова та інша звітність – 2025»Редакція KADREX
Змінити колдоговір можна буде тільки за взаємною згодою сторін: законопроєктКомітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду ухвалити в другому читанні та в цілому проєкт Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо зупинення дії окремих положень колективного договору (реєстр. № 12291-1).Законопроєктом пропонується на заміну чинної норми, згідно з якою на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця, визначити, що у період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. При цьому дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором. Проєктом також передбачається, що протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сторони колективного договору зобов’язані почати переговори про можливості та строки поновлення його положень, зупинених без взаємної згоди його сторін. Порядок та строки поновлення таких положень визначаються сторонами колективного договору.Водночас під час обговорення положень проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (реєстр. № 12278, доопрацьований) народні депутати - члени Комітету вирішили, що робоча група продовжить роботу з його доопрацювання до другого читання.Крім того, Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного та за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу проєкт Закону про соціальний захист осіб, які проживають, навчаються на території гірського населеного пункту, який потребує додаткової підтримки (реєстр. № 13237). Законопроєктом пропонується осучаснити критерії віднесення територій до гірських населених пунктів, які потребують додаткової підтримки; визначити строк перегляду таких критеріїв належності населених пунктів до гірського населеного пункту, який потребує додаткової підтримки (з метою ефективної підтримки гірських населених пунктів, зокрема, які мають низький рівень соціально-економічного розвитку); врегулювати питання щодо визначення поняття особи, яка проживає, навчається на території гірського населеного пункту, який потребує додаткової підтримки.Окрім зазначеного, члени Комітету проголосували за створення робочих груп з доопрацювання до другого читання проєктів законів про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності (реєстр. № 13062) під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Гривка С. Д. та про внесення зміни до статті 4 Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян” (реєстр. № 13164) під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Остапенка А. Д., а також за внесення змін до плану роботи Комітету на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Не пізніше 4 червня слід подати до ТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних (за наявності)Держоргани, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації один раз на місяць до п’ятого числа мають подавати до ТЦК та СП (органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів) за місцем перебування працівника на військовому обліку повідомлення про зміну облікових даних.Таке повідомлення подається після надання відповідних документів або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, щодо зміни облікових даних:🔹 прізвища, власного імені та по батькові (за наявності),🔹 реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон,🔹 адреси задекларованого / зареєстрованого місця проживання,🔹 адреси місця фактичного проживання,🔹 сімейного стану,🔹 освіти,🔹 місця роботи,🔹 посади,в т. ч. за наявності змін після проведення внутрішнього звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з військово-обліковими документами призовників, військовозобов’язаних та резервістів.Тож якщо в травні були такі зміни, у червні до ТЦК та СП слід подати про це повідомлення.Форма повідомлення наведена в додатку 4 до Постанови № 1487.Див. також наш довідник "Кадрова та інша звітність – 2025" Редакція KADREX
Держпродспоживслужба стежить за порушеннями закону про рекламу за ознакою статіДержавна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зазначає, що використання жіночого образу як “прикраси” в рекламі автосервісів, автомийок, ресторанів тощо — це не прояв креативності, а приклад дискримінації. Такий підхід принижує людську гідність, закріплює гендерні стереотипи та суперечить вимогам законодавства. Закон України «Про рекламу» прямо забороняє дискримінацію за ознакою статі. Контроль за дотриманням цієї норми здійснює Держпродспоживслужба відповідно до статті 26 цього Закону. Реагуючи на звернення громадян й у тісній співпраці з громадськими організаціями, фахівці Держпродспоживслужби зупиняють поширення дискримінаційної реклами та притягують винних до відповідальності.У 2024 році було накладено 63 штрафні санкції на загальну суму 181 тис. грн за розміщення дискримінаційної реклами за ознакою статі.Заступник голови Держпродспоживслужби Андрія Крейтора зазначає: «Завдяки злагодженій роботі з громадськістю та підвищенню суспільної уваги до проблеми з початку 2025 року ми зафіксували лише 15 випадків порушень. Це свідчить про позитивну динаміку у формуванні більш відповідального рекламного середовища».Реклама в сучасному суспільстві — це не лише комерційний інструмент, а важливий елемент культурного впливу. Вона формує уявлення про соціальні ролі, моделі поведінки та цінності. Саме тому бізнес як замовник рекламного контенту має усвідомлювати відповідальність за його зміст. Реклама повинна відображати повагу, підтримувати рівність і сприяти формуванню здорового соціального середовища.
Із 16 червня діють нові правила реорганізації надавачів соціальних послуг16 червня набере чинності Закон України від 26.03.2025 р. № 4332-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальні послуги» щодо удосконалення надання соціальних послуг.Перехідними положеннями встановлено, що з метою оптимізації надання соціальних та реабілітаційних послуг населенню України, у т. ч. проведення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, установити, що до 31 грудня 2025 року реорганізація (перетворення) надавачів соціальних послуг державної/комунальної власності, реабілітаційних закладів, що діють в організаційно-правовій формі установи (далі - установи/заклади), в державні/комунальні некомерційні підприємства здійснюється у спрощеному порядку та передбачає такі особливості:1️⃣ кредитори установ/закладів, що реорганізуються, не вправі вимагати від цих установ/закладів виконання незабезпечених зобов'язань, припинення або дострокового виконання зобов'язання або забезпечення виконання зобов'язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов'язанні у такому разі не вимагається;2️⃣ обов'язкова оцінка майна, передбачена Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для установ/закладів, що реорганізуються, не застосовується;3️⃣ звільнення працівників установ/закладів, що реорганізуються, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу;4️⃣ передача нерухомого майна від установ/закладів, що реорганізуються, до державних/комунальних некомерційних підприємств, що утворюються внаслідок реорганізації, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних установ/закладів щодо такого майна та результатів обов'язкової його інвентаризації.На тему реорганізації та дій кадрової служби див. статтю «Реорганізація шляхом перетворення».
❓ Чи є порушенням обмеження тривалості відпустки особі з інвалідністю II групи 24 днямиЧи є порушенням роботодавцем вимог законодавства, якщо він обмежує тривалість відпустки особі з інвалідністю II групи 24 днями, посилаючись на воєнний стан і Закон № 2136❓Обмеження щорічної основної відпустки особі з інвалідністю до 24 днів лише на підставі того, що в країні діє воєнний стан, формальний підхід до прийняття такого рішення за наявності можливостей надати відпустку повної тривалості, не буде сумлінним виконанням роботодавцем своїх обов’язків відповідно до законодавства про працю, що передбачає його обов’язок уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту, здійснювати заходи щодо захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, профілактику ризиків та напруги на робочому місці (ст. ст. 141, 158 КЗпП).Згідно із Законом України "Про відпустки" (ч. 7 ст. 6) особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів. Мета встановлення щорічної відпустки більшої тривалості для осіб з інвалідністю на законодавчому рівні — це забезпечення рівності, підтримка здоров’я та соціальний захист таких працівників, які мають додаткові потреби для відновлення здоров’я. Особи з інвалідністю нерідко мають хронічні захворювання, а тому потребують більш тривалого відпочинку. Встановлення додаткових гарантій дозволяє врівноважити фактичну нерівність, пов’язану зі станом здоров’я, що відповідає положенням Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та ст.ст. 43, 45 Конституції щодо забезпечення права на працю та відпочинок.Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.Закон № 2136 не скасовує положення ст. 6 Закону України "Про відпустки" щодо тривалості відпусток для осіб з інвалідністю.Водночас якщо є реальні обставини, що унеможливлюють надання відпустки повної тривалості роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника у період дії воєнного стану 24 днями.Це рішення залишається на розсуд роботодавця. Невикористані працівником дні щорічної основної відпустки повинні бути надані після закінчення (скасування) воєнного стану, а у разі звільнення під час воєнного стану виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" (див. коментар Міністерства економіки до Закону України від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ).З метою уникнення непорозумінь та конфліктних ситуацій, пов’язаних з обмеженням тривалості відпусток працівників у період воєнного стану роботодавець може ініціювати внесення змін до колективного договору, розробити окремий локальний акт щодо врегулювання питань надання відпусток у воєнний час, зокрема категоріям працівників, які потребують особливого захисту.Східне міжрегіональне управління Держпраці
❓ Якою має бути зарплата заброньованого працівникаВідповідно до п. 8 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Порядок бронювання), військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків на бронювання, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 — 20 000,00 грн (за умови, що мінімальна зарплата становить 8000,00: 8000,00 × 2,5).А якщо працівник, який пропонується до бронювання чи уже заброньований, є внутрішнім сумісником? Чи можна підсумовувати зарплату за обома місцями роботи в одного роботодавця для виконання норм п. 8 Порядку бронювання? На останнє запитання Міністерство економіки України мало надати відповідь у листі від 09.05.2025 р. № 2704-25/35769-09, але прямої відповіді в ньому немає.З одного боку, відповідно до пп. 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво, належать до фонду оплати праці.З другого, в п. 1.5 Інструкції № 5 зазначено, що фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з цією Інструкцією. Однак суми оплати праці вищезгаданих категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників позаоблікового складу та не враховуються під час обчислення середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.Звичайно ж, Мінекономіки зробило застереження, що воно не уповноважене на тлумачення норм законодавчих та інших нормативно-правових актів та надавати підтвердження щодо їх застосування. Однак у кінці листа зазначило, що в листі від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01 надавало роз’яснення щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників.Нагадаємо, у цьому листі Мінекономіки рекомендує визначати середню зарплату для цілей бронювання відповідно до даних Податкового розрахунку шляхом ділення суми рядків 1.1 «Сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків», 1.4 «Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України» на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».У рядок 1.1 Податкового розрахунку входить заробітна плата внутрішніх сумісників, які в додатку Д1 відображаються двома рядками.А щодо заповнення рядка 103 Податкового розрахунку, то податківці роз’яснюють так. У додатку Д1 до Податкового розрахунку відображається сума нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) персоніфіковано по кожній застрахованій особі. У додатку Д1 до Податкового розрахунку зазначається інформація, зокрема, і про нараховану у звітному періоді заробітну плату працівників, з якими укладено трудові договори (контракти). Саме кількість таких працівників, яким у звітному періоді нараховано заробітну плату, і зазначається в рядку 103 Податкового розрахунку.Зовнішні сумісники в рядку 103 Податкового розрахунку за такого підходу вказуються. А чи вказуються в рядку 103 Податкового розрахунку внутрішні сумісники?
❓ Хто підписує та де зберігається табель обліку робочого часуХто з працівників підприємства має підписувати табель обліку робочого часу і де саме він має зберігатися на момент перевірки❓Заповнення табеля обліку робочого часу завершується підписанням відповідальною за його ведення особою, керівником структурного підрозділу та візуванням працівником відділу кадрів.Звертаємо увагу, що типовою формою № П-5 не передбачено затвердження табеля керівником підприємства, а отже, цю прогалину потрібно заповнити внесенням норми про затвердження табеля керівником підприємства до локального документа.Ця норма буде доцільною для підприємств з невеликою кількістю працівників. Однак для підприємств із чисельністю навіть від 100 працівників заповнення та затвердження керівником підприємства зведеного табеля буде досить незручним на практиці. Тому на таких підприємствах обов’язок підписання табеля після його заповнення слід установити для певного переліку посад у внутрішньому положенні про табельний облік.Робота відділу кадрів над табелем завершується наданням його до бухгалтерії, де він і залишається як підтвердний документ для нарахування заробітної плати працівникам підприємства.Галина ГОРОХОВСЬКАкерівниця Центру кадрового консалтингу, головна редакторка газети "Консультант Кадровика»
TGLIST.COM.UA
