KADREX — кадровий експерт

❓ Який оклад брати для обчислення суми компенсації за невикористану відпусткуПрацівник, якого 18 травня прийнято на роботу на повний робочий час, а з 1 червня встановлено неповний робочий час, 17 червня звільняється. Для обчислення суми компенсації за невикористану відпустку оклад брати повний чи пропорційно зайнятості?Для обчислення суми компенсації за невикористану відпустку оклад брати пропорційно зайнятості.У п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.На день звільнення за умовами трудового договору працівник працює неповний робочий час. Тому для обчислення суми компенсації за невикористану відпустку оклад брати пропорційно зайнятості.Дмитро КУЧЕРАКголовний редактор журналу «Заробітна плата»

Навіть з відстрочкою можна отримати штраф 17 тис. грн від ТЦК: важлива вимога для військовозобов'язанихСуд підтвердив законність штрафу у розмірі 17 тис. грн, накладеного на військовозобов’язаного за порушення правил військового обліку. Суд дійшов висновку, що повернення поштового відправлення з повісткою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою є належним підтвердженням оповіщення про виклик до ТЦК та СП. Водночас колегія суддів наголосила, що наявність відстрочки від мобілізації не звільняє військовозобов’язаного від обов’язку з’являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Обставини справиГромадянин звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та закрити провадження у справі. Підставою для накладення штрафу стала неявка до ТЦК за повісткою у визначений день.З матеріалів справи випливає, що через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів для чоловіка була сформована повістка із вимогою прибути до ТЦК 16 січня 2026 року. Документ направили рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу проживання, яку він сам зазначив під час уточнення військово-облікових даних.До ТЦК військовозобов’язаний не прибув. Після цього щодо нього склали протокол про адміністративне правопорушення, а згодом винесли постанову про накладення штрафу у мінімальному розмірі — 17 000 грн за порушення правил військового обліку в особливий період.У суді позивач зазначав, що не отримував повістку та не був належним чином повідомлений про виклик. Також він посилався на те, що має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв’язку з доглядом за матір’ю, яка потребує постійного догляду. На його думку, це виключало склад адміністративного правопорушення.Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, після чого чоловік подав апеляційну скаргу. Що встановив апеляційний судКолегія суддів встановила, що поштовий оператор направив на адресу позивача рекомендований лист із повісткою. Після надходження відправлення адресата було повідомлено про нього шляхом вкладення повідомлення до поштової скриньки. Однак лист не був отриманий та повернувся відправнику.Суд звернув увагу, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного може бути не лише факт отримання повістки, а й відмітка поштового оператора про відсутність особи за адресою проживання або відмова від отримання поштового відправлення.У цій справі поштове відправлення повернулося з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Апеляційний суд дійшов висновку, що така відмітка є належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного про виклик до ТЦК.Крім того, позивач не надав доказів поважних причин своєї відсутності за місцем проживання під час доставки листа та не повідомив про поважні причини неприбуття до ТЦК у визначений повісткою строк. Відстрочка не звільняє від виконання обов’язків військового облікуОкремо суд оцінив доводи про наявність відстрочки від мобілізації.Колегія суддів зазначила, що перебування на військовому обліку та наявність відстрочки не надають призовникам, військовозобов’язаним чи резервістам права порушувати правила військового обліку в особливий період. Наявність відстрочки не звільняє особу від виконання інших обов’язків, встановлених законодавством про військовий обов’язок та мобілізаційну підготовку, зокрема від обов’язку з’являтися за викликом ТЦК.З огляду на встановлені обставини апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що факт порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доведений, а постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою.

📍Відповідно до пункту 14 Порядку:> датою розірвання трудового договору є день, що настає після реєстрації заяви в системі.При цьому:•  згода роботодавця не потрібна;•  наказ про звільнення не видається;•  будь-які додаткові дії роботодавця для припинення трудових відносин не вимагаються.Фактично держава визнає юридичний факт звільнення на підставі електронної заяви працівника.🔹Що відбувається після подання заявиПісля реєстрації заяви система автоматично передає інформацію до державних реєстрів.Зокрема, відомості надходять до:•  Реєстру застрахованих осіб;•  Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.Відповідні органи повинні невідкладно внести зміни щодо припинення трудових відносин.Таким чином працівник практично одразу отримує актуальний статус у державних базах даних.🔹Чи повідомлятимуть роботодавцяТак.У день реєстрації заяви роботодавцю направлятиметься повідомлення:•  через кабінет на порталі «Дія» (за наявності);•  через державні інформаційні ресурси;•  на електронну пошту, якщо така міститься в державних реєстрах.Тобто роботодавець буде поінформований про припинення трудових відносин навіть без його участі у процедурі.🔹Що з трудовою книжкою та остаточним розрахункомТут законодавець врахував реалії війни.Якщо роботодавець перебуває на окупованій території або в зоні активних бойових дій, він може фізично не мати можливості провести розрахунок чи видати трудову книжку.Тому встановлено спеціальне правило.Після:•  деокупації території;•  завершення активних бойових дій;•  або перереєстрації роботодавця на підконтрольній території,роботодавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після письмової вимоги працівника:•  провести остаточний розрахунок;•  видати трудову книжку;•  або оформити її дублікат у разі втрати.🔹Які переваги матиме новий механізмЗапровадження сервісу дозволить:✔ розблокувати трудові відносини тисяч працівників;✔ усунути проблему «мертвих» трудових договорів;✔ актуалізувати дані в державних реєстрах;✔ спростити працевлаштування на нову роботу;✔ мінімізувати судові спори щодо факту звільнення;✔ продовжити цифровізацію трудових відносин.📌 ВисновокПостанова №410 фактично створила безпрецедентний для українського трудового права механізм звільнення без участі роботодавця. Тепер достатньо подати електронну заяву через «Дію».Найголовніше — трудовий договір припиняється автоматично вже наступного дня після реєстрації заяви, а згода роботодавця чи видання наказу про звільнення більше не є необхідними. Це ще один крок до цифровізації трудових відносин та захисту прав працівників в умовах воєнного стану.

❓ Керівник придбав квитки для відряджених працівників: які наслідкиПідприємство має відокремлений підрозділ. Кількох його працівників направляють у відрядження. Керівник підрозділу придбав за власні кошти квитки для всіх відряджених працівників, але сам у відрядження не їде. Які наслідки придбання керівником квитків для відряджених працівників? Чи виникає у працівників додаткове благо?Керівник структурного підрозділу повинен скласти Звіт і надати придбані квитки в бухгалтерію для оприбуткування, підприємство відшкодує йому їх вартість, а квитки передасть відрядженим працівникам, у яких оподатковуваний дохід не виникає. Частиною першою ст. 121 КЗпП установлено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями. І з огляду на ці норми існує позиція, що працівників можна направляти у відрядження без виплати авансу.Водночас частиною другою ст. 121 КЗпП передбачено, що працівникам, які направляються у відрядження (а не повернулися з відрядження. — Прим. авт.), виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з наймання житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. І з огляду на ці норми більш усталеною є позиція, що перед направленням у відрядження працівника слід забезпечувати авансом. Але якщо виданих на відрядження коштів не вистачає, працівник несе витрати за власний кошт, тож він має право на їх відшкодування. І сума відшкодування не розглядається як оподатковуваний дохід.Тому керівник підрозділу міг би роздати квитки відрядженим працівникам, а ті після повернення з відрядження й отримання компенсації повернути йому кошти. Але цей варіант хоч і можна обґрунтувати з правової точки зору, не є бажаним.У цьому випадку підприємству доцільно скористатися Узагальнюючою податковою консультацією щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми доходу, виплаченого роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів, затвердженою наказом Мінфіну від 26.04.2019 р. № 181. У ній роз’яснюється, що в разі придбання працівником за власні готівкові кошти або з використанням власних платіжних карток товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт).Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив зазначений Звіт, йдеться далі, бухгалтерська служба відображає у бухгалтерському обліку зобов'язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». З огляду на викладене, Мінфін резюмував, що в разі дотримання вищенаведених вимог щодо підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв'язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції) виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги) за власний кошт на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування ПДФО та ВЗ.Тож керівник структурного підрозділу повинен скласти Звіт і надати придбані квитки в бухгалтерію для оприбуткування як грошових документів у національній валюті (субрахунок 331). Коли керівник підприємства затвердить Звіт, чим підтвердить доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат, підприємство відшкодує керівнику структурного підрозділу вартість квитків. А квитки підприємство передасть відрядженим працівникам. І в них ця операція також не призведе до появи оподатковуваного доходу.Дмитро КУЧЕРАКголовний редактор журналу «Заробітна плата»

Чи має право суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкціїПКУ не передбачено самостійного нарахування та сплати штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов’язань платником податків.Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що відповідно до п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшувальних обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ПКУ.Згідно з п. 124.1 ПКУ в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:✔️ у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу;✔️ у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються.У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим пп. 222.1.2 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми такого акцизного податку (п. 124.1-1 ПКУ).Пунктом 124.2 ПКУ встановлено, що діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1-1 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.Діяння, передбачені п. 124.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ПКУ).Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі порушення суб’єктом господарювання термінів сплати грошових зобов’язань здійснюється контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ПКУ.Водночас самостійного нарахування та сплати штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов’язань платником податків ПКУ не передбачено.

Оцінюючи обраний спосіб захисту, суд зазначив, що він відповідає принципам належного та ефективного судового захисту, які сформовані у практиці Верховного Суду, Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Судовий захист має бути повним і забезпечувати реальне поновлення порушеного права без необхідності повторного звернення особи до суду.Ураховуючи відсутність законодавчих перешкод для вирішення питання про взяття позивачки на військовий облік, суд визнав належним способом захисту зобов’язання відповідача направити її на медичний огляд для визначення придатності до військової служби, після чого вирішити питання щодо постановки на військовий облік.У результаті суд повністю задовольнив позов, визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки у постановці позивачки на військовий облік та зобов’язав направити її на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, за результатами якого вирішити питання про взяття її на військовий облік.

Замість окремого «Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи» запроваджується модуль обліку, який функціонуватиме у складі Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту.Новий модуль охоплює ширший перелік кримінальних правопорушень, зокрема передбачених ст. 152-156-1, 301, 301-1, 301-2 Кримінального кодексу України.Також передбачається детальне врегулювання:✔️ порядку внесення відомостей до модуля;✔️ порядку виключення відомостей;✔️ кола осіб, які мають доступ до інформації.Зміни у сфері захисту дітей та освітиЗаконопроєкт передбачає внесення змін до низки законів України, зокрема:Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» розширює підстави для нагляду щодо осіб, засуджених за злочини, пов’язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини, а також передбачає технічну заміну терміна «міліція» на «Національна поліція» у статтях 7, 9 і 10. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» уточнює заборону прийняття на роботу осіб, яким заборонено працювати з дітьми. Закон України «Про позашкільну освіту» встановлює аналогічну заборону для працівників закладів позашкільної освіти. Закон України «Про охорону дитинства» закріплює заборону роботи з дітьми для осіб із відповідними обмеженнями та обов’язкову перевірку перед працевлаштуванням і надалі не рідше ніж раз на три роки. Закон України «Про освіту» та закони у сфері дошкільної, професійної, фахової передвищої та вищої освіти передбачають обмеження доступу до роботи з дітьми для таких осіб і обов’язок керівників закладів забезпечувати дотримання цієї заборони.Ключові відмінності альтернативного проєктуЯк зазначено в пояснювальній записці, серед основних відмінностей:✔️ до модуля обліку пропонується включати не лише засуджених за злочини проти статевої недоторканості дітей, а й за злочини, пов’язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією;✔️ у КПК уточнюється механізм обов’язкового внесення даних до модуля обліку у вироках суду залежно від віку потерпілих;✔️ норми щодо заборони роботи з дітьми також закріплюються в КЗпП як базовому трудовому законі;✔️ розширюється перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами;✔️ деталізується порядок формування, ведення та доступу до даних у модулі обліку.Законопроєкт також уточнює строки внесення інформації та перелік закладів, де обов’язково проводиться перевірка щодо заборони працювати з дітьми.У пояснювальній записці зазначається, що нині Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (ЄРЗСМ), не забезпечує належного захисту дітей через низку проблем. Зокрема, суди не завжди вказують у вироках необхідність внесення даних засуджених до реєстру, відсутній обов’язок роботодавців перевіряти наявність відомостей про кандидатів у реєстрі, а також не передбачена відповідальність за працевлаштування осіб без такої перевірки.Крім того, автори законопроєкту пропонують розширити коло осіб, інформація про яких вноситься до реєстру, включивши не лише засуджених за злочини проти малолітніх, а й за злочини проти дітей віком від 14 до 18 років, а також осіб, засуджених за кримінальні правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини (ст. 301, 301-1 та 301-2 КК України). На думку авторів, це має посилити захист дітей від сексуального насильства та сприятиме реалізації Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції до 2028 року.sud.ua

Опіка: до якого віку дитини працівник має право на додаткову відпусткуПраво на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону № 504/96 визначено вік дітей тільки для такої категорії, як «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини під опікою Законом № 504/96 не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.Згідно зі ст. 1 Закону № 2402 та ст. 2 Закону № 2811 дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.Згідно з п. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування – над дитиною віком від 14 до 18 років.Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, – з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення їй 18 років, оскільки ст. 186-1 КЗпП гарантії, встановлені ст. 182-1 КЗпП, поширено також на піклувальників.Держпраці

5️⃣ головних запитань про нові правила критичності та бронюванняПостанова КМУ від 30.05.2026 р. № 692 викликала багато запитань у кадровиків та роботодавців. У цьому коментарі — відповіді на 5 найпоширеніших запитань. Рекомендуємо уважно ознайомитись з ними тим підприємствам, які отримували статус критично важливого за місцевими або галузевими критеріями, а також тим, у кого є заброньовані працівники-сумісники.Найбільша помилка зараз — вважати, що якщо критичність вже отримана, то до вересня можна нічого не робити. Нові правила запускають перевірку відповідності критеріям значно раніше, а окремі підприємства можуть втратити статус до 01.07.2026 р. 1️⃣ Кому скасують критичність уже цього літа❓Усім. Інтрига лише в тому, коли та як.У загальному порядку чинна критичність діє на строк, на який її видано, але не довше ніж до 01.09.2026 р. До цієї дати усі без винятку підприємства, які отримали статус критично важливого до 30.05.2026 р., повинні пройти позапланове підтвердження. 2️⃣ Хто знаходиться під найбільшим ризиком❓Найбільший ризик мають підприємства, які отримали критичність через відповідність місцевим або галузевим критеріям.До 10.06.2026 р. ці критерії мають бути оновлені, а до 01.07.2026 р. відбудеться автоматична перевірка підприємств на відповідність новим вимогам.Якщо підставу, за якою було отримано статус критично важливого підприємства, виключать із критеріїв, критичність можуть скасувати вже до 01.07.2026 р.У такому випадку чекати до 01.09.2026 р. вже не доведеться. 3️⃣ Які нові вимоги щодо середньої зарплати та коли вони починають діяти❓Для більшості підприємств середня зарплата повинна становити не менше 25 941,00 грн. І цей розмір буде застосовуватись вже під час позапланового підтвердження критичності.Особливу увагу варто звернути підприємствам, які отримували критичність за місцевими або галузевими критеріями. Якщо під час перевірки до 01.07.2026 р. їх критичність буде скасована, подаватися на новий статус доведеться вже за новими правилами, враховуючи вимогу щодо середньої зарплати не менше 25 941,00 грн. 4️⃣ Хто мусить зменшити квоту заброньованих працівників та яка відповідальність за порушення❓Насамперед це стосується підприємств, у яких є працівники-сумісники з уже оформленою відстрочкою, які включені до квоти.Після впровадження нових правил такі працівники враховуватимуться лише в одному підприємстві (і необов'язково за основним місцем роботи) і до 01.09.2026 р. квоту треба привести у відповідність. Якщо підприємство порушить квоту, то йому можуть скасувати саму критичність, а отже, скасуються усі бронювання.Нові правила можуть перетворити окремих сумісників на дуже цінний ресурс, хоча заявляти його у балансі підприємства не потрібно. 5️⃣ Що потрібно зробити підприємству вже зараз❓Перевірити строк дії чинної критичності та підстави, на яких вона була отримана. Особливу увагу варто приділити підприємствам, які отримали статус за місцевими або галузевими критеріями.Завчасно перевірити відповідність новому зарплатному критерію — 25 941,00 грн.Чим раніше буде проведено таку перевірку, тим більше часу залишиться для усунення ризиків та збереження критичності й бронювання. У цій ситуації головне правило просте: краще перевірити зараз, ніж втратити статус у момент, коли вже буде запізно щось виправляти. Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко

Інспектор з військового облікуПрактичне видання для тих, хто веде військовий облік на підприємстві.Крок за кроком від наказу до звіряння з ТЦК: розбираємо складні кейси та судову практику.✔️ Досвід фахівців, які щодня ведуть військовий облік і займаються бронюванням. Не теорія заради теорії, а розбір реальних робочих ситуацій.✔️ Шаблони документів і зрозумілі алгоритми. Повідомлення, листи, накази, відомості, акти, списки, плани роботи на рік і готові інструкції, які можна адаптувати під своє підприємство.✔️ Практика роботи з ТЦК та СП. Пояснюватимемо нові вимоги і те, як вони працюють у реальній взаємодії, щоб у роботі було менше зайвих запитань і невизначеності.✔️ Судова практика і розбір типових помилок разом із практикуючими адвокатами. Аналізуватимемо реальні спори, помилки роботодавців і висновки, які варто врахувати на практиці.«Інспектор з військового обліку»допоможе краще орієнтуватися в деталях, економити час і почуватися впевненіше і під час перевірок, і в щоденній роботі.Перший номер вже в липні 2026 року, але познайомитися з форматом і ключовими рубриками можна вже зараз.🟧 Придбати видання можна за посиланнямЗ повагою,Редакція KadrEX