KADREX — кадровий експерт

Медичний висновок та е-лікарняний: що потрібно знати та як отриматиМедичний висновок та е-лікарняний — це два різних електронних документи, що генеруються та зберігаються в різних державних електронних реєстрах. Водночас вони тісно пов’язані між собою, оскільки засвідчують факт тимчасової непрацездатності. У разі хвороби пацієнт звертається до лікаря, який встановлює факт тимчасової непрацездатності та формує медичний висновок у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.Медичний висновок є електронним документом, що містить результат медичної експертизи щодо тимчасової втрати працездатності, строк його дії, а також інші дані, зокрема номер запису в реєстрі та інформацію про попередні висновки, якщо вони є.Після формування документа пацієнту надходить SMS-повідомлення від системи eHealth із 16-символьним номером медичного висновку.Далі медичний висновок, підписаний кваліфікованим електронним підписом лікаря, автоматично передається до Електронного реєстру листків непрацездатності, адміністратором якого є Пенсійний фонд України.Електронний листок непрацездатності формується на основі цього висновку після ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.Ідентифікація здійснюється за збігом персональних даних, зокрема податкового номера або паспортних даних, а також прізвища, імені та по батькові.Під час формування "лікарняного" враховується також інформація про основне місце роботи працівника. Після цього документ надсилається роботодавцям через електронний кабінет страхувальника на порталі Пенсійного фонду.У ПФУ зазначають, що електронний листок непрацездатності є підставою для звільнення від роботи та нарахування страхових виплат відповідно до законодавства.Ознайомитися з даними щодо "лікарняних" можна в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України, зокрема в розділі «Мої листки непрацездатності», а також сформувати витяг з електронного реєстру.Роботодавці можуть переглядати інформацію про "лікарняні" працівників у своєму кабінеті страхувальника.

❓ Чи потрібно працівнику зберігати трудову книжку після передавання її даних до ПФУЧи повинен працівник (особа) зберігати трудову книжку після передавання її даних до ПФУ та їх оцифрування❓Працівник має зберігати свою паперову трудову книжку після передавання її даних до ПФУ, оскільки вона може стати в пригоді для підтвердження страхового стажу до 1 січня 2004 р., а також у разі потреби виправити помилки чи неточності, виявлені в електронній трудовій книжці. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX (далі — Закон № 1217), який набрав чинності 10 червня 2021 р., запроваджено електронні трудові книжки та передбачено п’ятирічний перехідний період для оцифрування відомостей про трудову діяльність, який завершується 10 червня 2026 р.[1]Головною метою Закону № 1217 є перехід на електронний облік трудової діяльності, спрощення оформлення пенсій та збереження даних.До 10 червня 2026 р. дані з паперових трудових книжок мають бути внесені до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Процедуру передавання скан-копій документів проводять роботодавці або працівники через вебпортал ПФУ.Після оцифрування паперова трудова книжка видається працівнику під підпис на зберігання (п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1217). Зберігання працівником паперової трудової книжки є важливим для підтвердження періодів страхового стажу до 1 січня 2004 р.Нагадаємо, що з 1 січня 2004 р. страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Паперова трудова книжка може стати в пригоді для підтвердження страхового стажу до цієї дати. [1] У разі, якщо його строк не буде продовжено. Галина ГОРОХОВСЬКАкерівниця Центру кадрового консалтингу, головна редакторка газети "Консультант Кадровика»

Працівник написав заяву на звільнення за угодою сторін… і раптом відкрив лікарняний.Що робити роботодавцю❓Це досить типова ситуація в практиці.Працівник подав заяву на звільнення, роботодавець підготував наказ — і в цей момент з’являється електронний лікарняний.Розберемо порядок дій роботодавця.1️⃣ Заява працівника про звільнення за угодою сторін, де вказано підстава (п. 1 ст. 36 КЗпП) і дата звільнення.2️⃣ Наказ про звільнення працівника за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП із зазначенням дати звільнення.3️⃣ Повідомлення про лікарняний від працівника або інформація про електронний лікарняний в кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду України.4️⃣ З’ясувати, коли настав лікарняний. Якщо до дати звільнення працівник відкрив лікарняний:- перевірити тривалість непрацездатності;- зафіксувати, що дата звільнення збігається з лікарняним. 5️⃣ Працівник може написати заяву про зміну дати звільнення. Наприклад, «Прошу вважати датою припинення трудового договору за угодою сторін перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності»).6️⃣ Внести зміни до наказу про звільнення. Якщо працівник не подав уточнень — роботодавець сам у наказі зазначає скориговану дату.У наказі про звільнення або в наказі про внесення змін до наказу про звільнення вказати: «Припинити трудовий договір за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності».Матеріал підготувала адвокат Ганна Лисенко

❓ Як перевірити загальний список працівників на порталі ПФУ Щоб перевірити загальний список працівників на порталі ПФУ, необхідно зайти на вебпортал електронних послуг ПФУ в кабінет роботодавця з печаткою організації.У розділі «Комунікації з ПФУ» натисніть «Сформувати запит на отримання електронних документів» — і отримаєте перелік працівників, за яких уже подана трудова книжка. Зверніть увагу на коментарі, в яких зазначено, чи всі періоди оцифровані та зараховані. Оцифрування відомостей не означає, що період автоматично буде зараховано до страхового стажу. Чому період роботи може бути не зараховано до страхового стажу після оцифрування❓Серед найпоширеніших – якість скан-копій трудової книжки, де неможливо побачити цифру чи букву, неправильно оформлена паперова трудова книжка, відсутність довідок, які уточнюють інформацію. Які ще документи потрібно відсканувати та подати на вебпортал ПФУ разом із трудовою книжкою❓Зарахування до страхового стажу окремих періодів відбувається не за інформацією з трудової книжки, а за іншими документами. Із-поміж них: ✅ диплом про здобуття вищої освіти (якщо в ньому не вказано період початку та закінчення навчання – тоді сканувати і додаток до диплома);✅ свідоцтво про шлюб / розірвання шлюбу (у разі зміни прізвища); ✅ свідоцтва про народження дітей (для зарахування жінкам періоду відпустки для догляду дитини); ✅ військовий квиток (для зарахування періоду служби в армії). Під час подання згаданих документів на вебпортал ПФУ необхідно правильно обрати з випадного списку, який саме документ прикріпляєте.

Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовицьУряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану. Про це у своєму телеграм-каналі повідомила Прем'єр-міністр Украіни Юлія Свириденко.Відтепер працівниці органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур зможуть перетинати кордон без додаткових обмежень. Зміни не застосовуються до найвищих посадових осіб держави, ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств та центральних органів виконавчої влади, Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, РНБО, СБУ, Національного банку, а також для народних депутатів, суддів Верховного Суду та Конституційного Суду України, прокурорів Офісу Генерального прокурора, керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.Для них правила залишаються незмінними, щоб забезпечити безперервну роботу держави.

Реформа мобілізації: в Міноборони відповіли, що планують змінитиМіністерство оборони працює над системним рішенням, яке має виправити допущені помилки під час проходження ВЛК, а також підвищити якість мобілізаційного ресурсу. У міністерстві зазначили, що процедура військово-лікарської експертизи поступово змінюється. Мовляв, триває її цифровізація, оптимізуються правила проведення медоглядів.«Наразі триває активна робота щодо аналізу похибок та непорозумінь, які мали місце під час проведення медичного огляду військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, та розробки системного рішення, що дасть змогу виправити допущені та запобігти новим помилкам у майбутньому», — про це у відомстві заявили у відповіді на запит Hromadske.У Міноборони додали, що ВЛК лише визначає придатність до служби, а отже, за відсутності скарг і медичних документів про хвороби комісія може обмежитися базовими аналізами й базовим оглядом лікарів. Якщо ж у висновку ВЛК не враховано реального стану здоров'я, його можна оскаржити в досудовому порядку (у регіональній або Центральній ВЛК) або через суд.Водночас наскільки часто вдається оскаржувати постанови ВЛК — такої статистики в Медичних силах ЗСУ не ведуть. Проте запевняють: аби підвищити якість проведення медоглядів, перевірки проводять. Також створено групи контролю за проведенням ВЛК.За 2025 рік проведено 318 перевірок діяльності ВЛК при ТЦК та СП. За результатами проведеної роботи, зокрема за підсумками зазначених перевірок, перепризначено (змінено) понад 130 голів комісій.У Міноборони також заявили, що готують конкретні кроки, аби підвищити якість мобілізаційного ресурсу та змінити систему відбору, медконтролю й навчання. Зокрема:✅ Вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами даних Нацполіції й Держприкордонслужби (щоб забезпечити миттєву перевірку актуального статусу особи на блокпостах і пунктах пропуску).✅ Забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету в «Резерв+» (що дасть змогу актуалізувати контактні дані й місце проживання без особистого відвідування ТЦК).✅ Впровадити доступ лікарів ВЛК до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров'я (щоб об'єктивно оцінювати стан здоров'я й уникати помилок під час визначення придатності).✅ Перейти від масового оповіщення до принципу професійної відповідності. ТЦК та СП мають пріоритетно залучати фахівців конкретних профілів (водіїв, зв'язківців, медиків, ІТ-спеціалістів) відповідно до актуальних потреб підрозділів Сил оборони.✅ Завдяки інтеграції реєстрів забезпечити відображення в системі «Оберіг» інформації про цивільну професію, освіту й реальний стан здоров'я військовозобов'язаного для ефективного планування ресурсу.✅ Відпрацювати чіткий механізм взаємодії між ТЦК та СП, Нацполіцією та органами військового управління.«Це необхідно для впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов'язаних, що підвищить ефективність мобілізаційних заходів та зменшить соціальну напругу», — резюмували в Міноборони.

❓ Коли новоутвореному підприємству потрібно приймати особу з інвалідністюНа новоутвореному підприємстві в січні був один працівник — директор, а в лютому і березні вже працювали сім працівників, у квітні прийняли ще одного працівника. Коли потрібно приймати особу з інвалідністю❓Особу з інвалідністю слід прийняти на роботу, коли середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становитиме від 8 до 25 працівників. Але, на відміну від порядку, що діяв до 01.01.2026 р., тепер це питання — питання розрахунку. У попередній редакції Закону № 875 було встановлено, що для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.Тобто якщо починало працювати вісім осіб, виникав обов’язок працевлаштувати ще одну особу з інвалідністю. Або ж відразу восьмий працівник мав бути особою з інвалідністю.Тепер норматив (одна особа) прив’язаний до середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал. І може бути так, що у квітні працює вісім працівників, і ніби вже виникає обов’язок працевлаштовувати одну особу з інвалідністю, але в травні може один працівник звільнитися і в червні можуть ще нікого не прийняти. І середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал не становитиме від 8 до 25 працівників, і обов’язку працевлаштовувати особу з інвалідністю не потрібно.Інакше кажучи, тепер доведеться думати на перспективу і, можливо, обирати між сплатою цільовою внеску і працевлаштуванням особи з інвалідністю. Дмитро КУЧЕРАКголовний редактор журналу «Заробітна плата»

❗️ 11 травня — подання Звіту про (не)виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністюВідповідно до ст. 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 р. № 4219-IX) роботодавці / платники внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску до територіального органу ПФУ за основним місцем обліку платника внеску.Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється ПФУ. Станом на 30 квітня 2026 р. форма звіту все ще не затверджена. Хто з роботодавців повинен все ж подавати звітність, остаточно стане зрозуміло після затвердження форми звітності та порядку її заповнення.Звітність має бути подана протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу — тобто 10 травня 2026 р. Але оскільки цей день припадає на вихідний (неділю), за підсумками І кварталу 2026 р. прозвітувати вперше потрібно 11 травня 2026 р. Стежте за оновленнями щодо форми звіту. Редакція KADREX

Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю не оскаржуватиме судових рішень про скасування штрафівНаприкінці квітня 2026 року відбулось чергове засідання Комісії Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з розгляду пропозицій щодо оскарження судових рішень.Розглянуто питання щодо оскарження рішень суду у справах за 2024 рік.Після обговорення стану справ за наведеним списком роботодавців члени Комісії зробили висновок: оскарження недоцільне.Аргументи на користь прийнятого рішення такі:🔹 подібні справи повторюються роками і мають однаковий результат;🔹 суди стабільно стають на бік роботодавців, якщо ті подають звітність і декларують вакансії для осіб з інвалідністю, хоча такий підхід не свідчить на користь справжнього бажання працевлаштувати осіб з інвалідністю;🔹 навіть за відсутності фактичного працевлаштування суди враховують сам факт вжитих роботодавцем заходів, які зовсім не є вичерпними.При цьому кожне оскарження — це додаткові витрати: судовий збір та компенсація витрат на адвокатів.Саме враховуючи наведені важелі, рішення Комісії було одностайним: не витрачати ресурси на процеси без перспективи.

❓ Як табелювати працівника, якого взято під вартуПрацівника, який тривалий час не з’являвся на роботі, табелювали як відсутнього з нез’ясованих причин. Проте нещодавно на підприємство надійшов лист-запит від правоохоронних органів щодо надання інформації про цього працівника, оскільки його взято під варту. Як тепер табелювати такого працівника❓Якщо інформація про взяття працівника під варту (обрання запобіжного заходу — тримання під вартою) не підтверджена документально, у табелі обліку робочого часу вказують буквений код «НЗ» (відсутність з нез’ясованих причин). Якщо факт тримання під вартою підтверджений ухвалою суду (довідкою, повідомленням), то в табелі проставляють позначку «І» (інші причини неявок). Взяття під варту (або тримання під вартою) — це найсуворіший винятковий запобіжний захід, який полягає в ізоляції підозрюваного (обвинуваченого) у СІЗО на час досудового розслідування або суду. Взяття під варту — це не покарання, а ізоляція до винесення остаточного обвинувального вироку суду.Табелювання працівника, якого взято під варту, це той випадок, коли важливо чітко дотримуватися норм трудового законодавства стосовно відсутності працівника на роботі з поважних чи неповажних причин.Якщо працівник відсутній на роботі, а роботодавець володіє інформацією про причини його відсутності лише зі слів знайомих, друзів, колег такого працівника, ця інформація вважається непідтвердженою, тож у табелі обліку робочого часу проставляють позначку «НЗ» (відсутність з нез’ясованих причин).З дати надходження на підприємство офіційної інформації (у наведеному випадку — листа-запиту від правоохоронних органів, який є повідомленням роботодавця про те, що працівник перебуває під вартою), у табелі обліку робочого часу ставиться позначка «І» (інші причини неявок), яка вноситься в разі поважної причини відсутності без звільнення з роботи, а час такої відсутності є невідпрацьованим часом і не оплачується.Взяття під варту є запобіжним заходом, а не покаранням, тож через деякий час працівника може бути звільнено з-під варти за рішенням суду. У такому випадку табель обліку робочого часу потрібно відкоригувати — період, протягом якого працівник перебував під вартою, має бути позначений відміткою «ІН» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), оскільки виправдувальний вирок свідчить, що неможливість виконувати трудові обов'язки була зумовлена поважною причиною.Отже, у разі ухвалення судом виправдувального вироку та повернення працівника до виконання роботи необхідно видати наказ про внесення змін до табеля обліку робочого часу за періоди його відсутності та внести коригування до табеля, замінивши буквений код «НЗ» або «І» на «ІН». Час перебування під вартою вважається невідпрацьованим часом, тому заробітна плата за такі дні не нараховується.Людмила ПОЛІЩУКголовна редакторка журналу «Кадровик України»