Прекрасні Вірші🌸

Юрба розлючено ревіла,Злітали злобні крики знов,Вона неначе знавісніла,Як вела стратити Любов.Ті, котрі вчора вистеляли Дорогу одягом своїм,Сьогодні "розіпни" кричали,Любов розпясти треба їм.Юрба, що вчора ще рядами Сиділа й їла рибу й хліб,Ревіла злими голосами:"Достойний тільки смерті Він!"Ну що ж ви, люди? Схаменіться!Чим завинила вам Любов?Та ви навколо огляніться:Чи мимо когось Він пройшов?Хто був незрячий - дав Він очі,Глухому - слух, німим - слова.А як благословляв охочеЗ любов'ю кожнеє дитя!За вас Він ночами молився,А вдень творив для вас добро.Чому народе розлютивсяІ за добро кидаєш зло?За злобним криком загубилисьНесмілі зойки співчуттяТих, хто з Ісусом серцем злилисьІ віддали Йому життя.І натовп, дишучи злобою, Любов невинну оточив.Що творять, Господи, з ТобоюЗа те, що Ти їх полюбив?Юрба розярена - це силаПекельна, грізна і страшна.Вона б Ісуса розчавила,Проте любов перемогла!Любов приймала бичування,Удари, насмішки і хрест,Несла покірно на страждання.Любов зразково здала тест:Як слід за ближнього страждати,Як полюбити без умов.Життя за нас змогла віддати - Лише Любов, лише Любов!Там на Голгофі, в страшних муках,Терплячи той невимовний біль,Знала Любов - будуть розрухи,Будуть такі, в яких є ціль:Вбивати, нищити, губити.Будуть такі, що зрадять знов...І за таких могла вмиратиТам на хресті лише Любов.Щоб крізь роки й тисячоліттяТоркатись зболених сердець.Щоб тим, хто пройде лихоліття,На небі одягти вінець.Ідуть роки - юрба та ж самаРеве й клекоче від злоби.А де у цій юрбі ми з вами?Чи можем ми близько підійти?Щоб зраненим бинти подати,Щоб до самотніх підійти,Щоби навчитись обійматиТих, хто втомились від біди.Щоби голодним дати хліба,Молитись з тим, кому болить.Такі страшні навколо біди.Де ти в юрбі, яка кричить?Як хочуть опуститись руки,Зневіра тисне душу знов,Юрба кричить, а ти крізь мукиВ юрбі цій обійми Любов!Любов, яка за тебе помиралаТам, на Голгофському хресті.Щоби душа твоя пізналаВ цьому короткому житті.Що і тоді, коли лютуєНавкруг розлючена юрба,Любов у серці спокій має - Спокій Небесного Отця.Сьогодні кров'ю світ клекоче,Кричить юрба, іде війна.Відчуй, чи твоє серце хочеВ юрбі цій бачити Христа?Навколо звістки лиш тривожні,Потік новин і крик юрби...Ти не роби, як робить кожний,Ти просто до Христа спіши!!!А Він з любов'ю всіх приймає, Хто в різношерстій цій юрбіБіжи до Нього - Він чекає,Щоб дати прощення тобі.Щоб дати радість і спасіння,Зцілити душу твою знов.Крізь катастрофи й потрясінняСпіши прийняти цю любов!Любов, що на хресті страждала,Любов, яка воскресла знов!!!Любов- котра усім прощала,Хто з покаянням щирим до неї йшов!Автор Оксана Гудзь😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/zE0bTmIYUgM

В'їзд Христа в Єрусалим...Земна дорога йшла вже до кінця,А починалася вона із ясел:Там, згідно волі Господа Отця,Вночі з'явилося жаданне Щастя.У небі хор співав, а на земліПо-різному ділили люди диво:Одні раділи, що настане мир,Від страху стали інші нещасливі.Події за подіями і осьІсус вже вийшов на месійну працю,Вчив, лікував,зціляв, прощав Христос,Життя людське міняв завжди на краще.Були у Нього друзі й вороги,Втім, дивного не має тут нічого,Бо й серед нас завжди були такі,Хто любить і хто ворогує з Богом.Три роки праці за плечима вже,Йде до завершення земна стежина,А серце любить грішників без меж,А в серці спрага принести спасіння.І щоб пророцтва виконалися всі,Ісус Христос йде до Єрусалиму,Не пішки йде, а їде на осліІ плаче, дивлячись на міцні стіни.Кидають віття пальмове до ніг,Кричать:"Осанна" і дорослі й діти,Та проливає Він потоки слізІ славою не тішиться Спаситель.Ще кілька днів і крикнуть:"розіпни",І людства гріх впаде тоді на Нього...Йде до завершення Ісуса шлях земний,Бо план такий задуманий був Богом.Спасителю, з Тобою ми не йшлиІ віти з пальм до ніг ми не кидали,Але Твоє спасіння прийняли,Були ми ворогами, друзі стали.І згадуючи в'їзд в Єрусалим,Співаємо"осанну" стоголосу,Достойний поклоніння Ти одинІ щиро ми Тобі його приносим.Автор Н. Берчук😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/1EUSjWKgDAY

Ісус в’їжджа в Єрусалим...Ступає ослик по дорозі.Господнє серце у тривозі:Тут має бути суд над Ним.А натовп радісно гука:«Осанна!» — значить це спасіння.До ніг лягають на камінняШовки та сукна покривал,Зелені пальмові гілкиІ квіти — так народ вітаєЦаря, що мертвих воскрешаєЄдиним дотиком руки.Ісус Свою скінчає путь.І невидющі, що прозріли,Каліки, що уздорови‌лись,Вслід за Спасителем ідуть.Ідуть дорослі і малі,Вітають бідні і багаті,Гукають навіть немовлята:«Ісус!» — на подив матерів.О, цей небачений тріумф!Іще такого не бувало,Щоб так юрба когось вітала,Щоб хтось прославлений так був!..Але за кілька днів ось тут Відступляться найближчі друзі.Ісус в вояк тісному крузіПостане на Пилатів суд.Побитий, зраджений, в ганьбіПокірно ступить на Голгофу,Звершивши хресную дорогу, —Й залишить там кривавий слід.Страшне розп’яття на хресті —Страждання, смерть і погребіння,Та диво дивне — воскресіння!І вознесіння в висоті!Згадаймо Господа ми зновВ неділю сонячну весняну.Йому співаючи: «Осанна»,Згадаймо про святу любов,Яку приніс Господь у світ,Щоб нам немеркнуче зорілаІ сяєвом своїм зігрілаВсі душі в леті плинних літ.Згадаймо ту святу любов,В серця свої Христа прийнявши,Любім Його, леліймо завше,Гріхом не розпинаймо знов.Галина Гунченко😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/8LUY-1RYrpI

Ішов Великий Цар, щоби страждати.Йшов не велично, як Могутній Бог.Сидів Він, як людина, на осляті.Так радо зустрічав Його народ.Стелили в захваті під ноги одежини,Лягало віття на дорогу перед Ним.Одні стелили, бо Його любили,А інші – бо Він мертвих воскресив.Усі, навкруг, так радо величали:«Благословен будь Цар, що в Боже йде ім’я!»«Осанна! Слава в вишніх!» - всі кричали,Бо думали поставить за Царя.А Він ішов не в царських жить палатах,Хоча достойним був Він царювать.А Він ішов людей землі спасати.А Він ішов за грішних помирать.Він з радістю рукою не махав їмТак як вітають весь народ царі,Коли усі їх радо зустрічаютьІ славу їм приносять на землі.А Його очі, сповнені сльозами,Що не прийняв Його Єрусалим.«Як птах, під крила свої, вас хотів узятиТа ви Мене, чомусь, не прийняли.Тепер – Осанна! Потім – розіп’яти!О, це усе як можна зрозуміть?»Він міг відмовитись, Голгофу не обрати…Та хто, як Він, ще може так любить?Все створено навкруг Його любов’ю.То «Слава!!!» - то в лице уже плюють…Що гріх зробив, людино, із тобою?За всі гріхи свої – Святого розіпнуть.А зараз – «Слава!», зараз всі – «Осанна!»Не знали нащо Він тоді ішов.А Він ішов за них всіх помирати.Вела велика до людей любов.Чи маєм ми таку любов до Нього,Покласти щоб до ніг своє життя?А Він ногами не пройде по ньому,Візьме на руки, як Своє дитя.І понесе через усі незгодиДо Царства Свого там у небесах.Коли Христа зустрінеш на дорозі,Впади до ніг, як до свого Отця.Тримай не гілку – серце у долонях,Йому віддай, його Він збереже.Чи молодий, чи сивина на скронях…Обійме, як дитя Своє, тебе.Л.Шпак😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/NqpmvIzUVv4

НА БЛАГОВІЩЕННЯ...На славний прихід Вічного Месії,Народ єврейський довго так чекав,І в місто галилейське до Марії ,Бог Ангела одного дня послав. Заручена для чоловіка Діва,Така як всі , та зовсім не проста ,Доручене було святе їй діло,У світ привести Господа Христа. Збентежена вітанням незбагненним,Вона почула , сповнена надій :"Господь з тобою! Ти- благословенна,Між іншими, отож тепер радій.."Небесний Посланець звіщав новину:"Не бійся, бо знайшла ти благодать,І ось зачнеш в утробі, родиш Сина,Його Ісусом зможеш ти назвать.Йому престол Давида буде даний І царюватиме повік над домом Він,"-Великий, Неосяжний, Первозданний,Початок в Ньому для великих змін."Як статись цьому?"- і на те питання Готова в Бога відповідь одна,Записана на сторінках Писання,І до сьогодні ще звучить вона:"Сам Дух Святий на тебе щедро злине,Всевишня Сила душу огорне.Бо що є неможливим для людини,Без сумніву, можливе Богу те.."Для тих людей, хто нині в хвилюванні,Ця звістка птахом радості летить..."Як буде це?" - турбує знов питання ,"Як буде це?" - всередині болить...Коли душа складає власні крила, Коли тривога віднімає сон ..Боротися порою вже несила,Прийшов в життя дощів сумний сезон. І вся картина до кінця не ясна,А в грудях щось і давить, і пече, У безнадії навіть сонце гасне,Тягар важкий лягає на плече ..."Як буде це?" - а відповідь єдина:Для Бога неможливого нема!Як Дух Святий на бідну душу злине,Пройде весь біль і вся печаль німа. На Бога покладай, душе, надії,Його Святого завжди величай. Ще милість й благодать сьогодні в дії,"Як буде це?"- ти відповідь приймай. Господь з тобою. Ти не одинока,За кожним кроком і твоїм життям,Спостерігає пильно Боже Око,Він проведе через скорботи Сам.Не дасть тобі випробувань над міру,Це благовістя в серці заховай,Не загуби в Господнє Слово віру,Ім'я Ісуса щиро прославляй.Автор Наталія Мартинюк😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/X4LwuKEJgGI

БЛАГОВІЩЕННЯБлаговіщення - добра новина!Я усіх вас вітаю з цим святом!Й хочу з вами в цю радісну днинуТу подію святу пригадати.Назарет... Галілейське містечко, -Проживала там діва Марія,Яка Бога любила сердечноЙ покладала на Нього надію.Богобійна і духом смиренна,Непорочна і совістю чиста.З нею сталася річ незбагненна -Ангел Божий звістив їй врочисто:"Бог з тобою! Радій, благодатна!Ти знайшла у очах Його милість,Бо тебе поміж інших обрати Зволив Він..." - А вона розгубилась...І подумала: "Що все це значить?"Ангел каже: "Не бійся, Маріє!Бог твоє чисте серце побачив,Ти зачнеш і народиш і Месію...Йому ім'я - Ісус мусиш дати, Сином Господа Він наречеться,Й над Ізраїлем всім царюватиБуде вічно, і світ Ним спасеться..."А Марія у відповідь каже:"Як це станеться? Не розумію...Народить Дитя, мужа не знавши?...Як відбудеться вся ця подія?""На тебе зійде Дух Святий з небаТа обго‌рне Всевишнього силаІ, Дитя, що народиться в тебе,Буде зватись святим Божим Сином.Поділюся з тобою секретом:Неможливого в Бога немає!Й твоя родичка ЄлизаветаВ своїй старості сина чекає..."І Марія промовила знову:"Я - Господня раба! Хай же станеМені згідно з твоїм святим словом..."Й відступився від неї враз ангел...З року в рік християни всі радоВідзначають цю славну подію.Разом з ними і я у це святоУтішаюсь і щиро радію.Як Марія, скажу я сьогодні:Величає душа моя Бога,Бо й мене врятував Він з безодні,В світ пославши до нас Сина Свого.За Спасителя дяку і шануЩиросердну Творцеві приношу,І в святкову цю днину веснянуДля Вкраїни я миру попрОшу...Боже! Глянь на мій край, на руїни!Скільки крові невинної ллється!Підніми з тих руїн Україну,Я прошу Тебе щиро, від серця.В це величне і радісне свято,Отче! Вчуй усі наші моління!Хай прийде спокій, мир в кожну хату!Хай настане в серцях воскресіння!Автор Катерина Бойко😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/0oiukRHgtnw

Мій дорогий Господь,Молитви чуєш Ти усі мої.Буває, я томлюся порою тут,І сили покидають далі йти.Я падаю, немов мала дитина,Та Ти — найкращий Лікар є моїм.Ти підіймаєш ніжно, наставляєш,Як далі йти — Ти направляєш.Я тут така слабка, Господь,Не в силі я змінить щось у житті.Тобі вручила я життя своєІ знаю: Ти поведеш шляхом, який бажаєш Ти.Довірила Тобі я все, що мала —Життя моє і плани всі мої.Керуй життям моїм, як Ти цього бажаєш,Щоб я корисною була тут, на землі.Я падала — і віра погасала,Я плакала, я й мовчала.Я знаю: чув Ти і бачив Ти усе,На все свій час Ти промовляв так ніжно до мене.Я тут слабка, слабка, о мій Господь,Слабка, бо я лише людина.Я мандрівник тут, на цій землі,Мій справжній дім — у небесах святих.О мій Господь, я є посудина в Твоїх руках,Я хочу бути корисною в житті.Я хочу так прожить життя своє,Щоб увійти в святі Твої оселі.Щоб як найкраще на землі прославити Твоє святе Ім’я,Щоб в моїх ділах і словахЛюди побачили Христа.Допоможи, Господь, мені в життіПройти усе, що Ти назначив для мене,І, як би важко не було,Бути вірною завжди Тобі.😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/ozCW-7XLsDY

ВОСКРЕС МЕСІЯ...Христос Воскрес! Воскрес Месія!Радіє нині небо і земля,Для всіх людей з'явилася надіяЗустріти Бога в синіх небесах.Христос Воскрес! Лунає всюдиУ церкві спів хвали бринить."Воістину Воскрес!" – відповідають люди,Для кожного є радісна ця мить.Усі ми згадуємо, як все це відбувалось:Яким шляхом Христу потрібно було йти,Як виповнилось все те, що Богом планувалось,Щоб для людей спасіння принестиІ ми прийшли сьогодні на зібрання,Всі прославляєм вічності ЦаряЗа те, що Він одного разу на світанніСмерть переміг, із мертвих встав.Сьогодні вдягнені усі святково,На лицях радість, смутку вже нема…Але давайте запитаєм себе знову:Чому прийшли в Дім Божий до Христа?Прийшли ми по обряду, чи так просто?Сьогодні ж Свято, і потрібно в Церкву йти!..Чи ми прийшли, бо жаждем Слово Бога, Своїй душі, щоби підкріплення знайти?А що для мене й тебе Пасха означає?Задумувався ти про це чи ні?Якщо ні, то прошу я сьогодніПодумай ти над цим в ці дніБо Пасха це не просто таке слово,Це не обряд, не звичай якийсь в цей час.Це є Христос, принесений у жертвуЗа всіх людей, включаючи і нас!Ісус Христос прийшов на грішну землюЩоб дарувати милість, прощення й життяЩоб кожен, хто живе на цій планетіОтримав з Богом вічне майбуттяАле, на жаль, таких є небагато,Які всім серцем прийняли ХристаХотілось би й мені всім людям розказатиЯка велика є любов Отця.Бо часу залишилось не багато —Прийде в великій славі БогДавайте будемо всі жити свято,Хоча багато зараз так тривог. Цінуймо тим, що ми сьогодні маєм:Що в нас є їжа, одяг і житло,А хтось це Свято в бідноті стрічаєВ підвалі, де є темно й холодноА ми зібрались тут у цьому ДоміВ теплі, добрі й не знаючи біди…Тож пам'ятаймо всі сьогодніЩо так не буде, як було завжди…Христос Воскрес! Воскрес Месія!Радіє нині небо і земля,Нехай у серці непохитна буде віра,Що ми зустрінемо Воскреслого Царя!😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/teFKvKI9yqs

Я б там хотіла бути тої днини,Коли Ісус – Син Божий умирав.Коли Він змучений, скривавлений на спину,З хрестом важким людські гріхи поклав.Я б стежкою Христу під ноги впала,Щоби полегшити Йому хоч крок.Краплиною води живої стала,Щоб Спраглому вологи дать ковток.Була б я тим камінням при дорозі,Що, дивлячись на беззаконня ті,Кричало й плакало, мовчать не в змозі.Серця ж людей – жорстокі та пусті.Я б піднялась в розпеченеє небоІ, мов стривожений бідою птах,Я б закричала: « Люди, о, не треба!Не смійте, люди, розпинать Христа! »І я була б гарячою сльозою,Що на каміння гробу впала там.Я стала б тою ранньою росою,Що бачила Воскреслого Христа!І я хотіла б радість ту відчути,Коли вона злетіла до небес!Із краю в край звіщали диво люди:« Христос воскрес! Воістину воскрес!»Як те було давно, та ще й дониніМи згадуємо той Голгофський хрест.І до Ісуса ми душею линемТуди, де Він вмирав, де Він воскрес.А часом ми Голгофу забуваєм,І знову, знову ллється кров свята!Ми вчинками Ісуса розпинаєм,Гріхом святі долоні пробиваєм!Нехай же в серці нашому лунає:« Не треба, люди, розпинать Христа!»У Великдень, в цю радісну годинуМене вітають з святом друзі всі...Мені ж спокою не дає та днина,Коли страждав Спаситель на хресті.Ми будемо радіти і співатиІ славити те чудо із чудес!І кожної хвилини пам’ятати: Христос воскрес! Воістину воскрес!Хай в кожнім серці воскресá Спаситель,Він нам любов і вічну радість дав!І все ж я хочу, люди, вас просити:Не треба більше розпинать Христа!😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/gRrAn1wgFY8

Квітне весна, співають птахи дзвінкоІ хочеться згадати так про жінку.Про ту, що нам життя подарувала,Що через нас ночей не досипала.Про маму, мудру, ніжну і терплячу,Господу вірну, серцем своїм вдячну.Що прикладом для своїх діток сталаІ про сімʼю з любовʼю піклувалась.Дякую Господу за вас, рідненька мамо,Ми вашими спасенні молитвами.І через це усі наші дорогиБули завжди благословенні Богом.Я дякую вам щиро за турботу,За руки, що болять вже від роботи.За серце ваше любляче, гаряче,Що витерпіли горе, біль, невдачу.Спасибі, мамо, за утіхи слово,За ваші такі мудрі настанови.Бо вам усю я душу відкривала,Ви ж слухали і ніжно так навчали.А ми дітьми вас часто зневажали,Ми думали, що ми багато знали. Ми думали, що вже умієм жити,І непотрібно нас постійно вчити.Пробачте нас за нашу неуважність До ваших скарг, потреб чи зауважень.За те, що неслухняними бувалиІ вас, рідненька наша, ображало.А ви завжди в усьому нас прощалиІ вибачень ви наших не чекали.Та ми росли, ми у життя летіли,Лиш мама все старіла і сивіла.О, як сиріт на світі є багатоІ не вернути їхньої вже втрати.Я ж Богу дякую, що Він до цього часуОберігає тата і маму наших.Погляньте, мамо, ми повиростали,Такі дорослі і самостійні стали.Ваше життя не прожито даремно,Воно було Творцем благословенне.Ви віру свою дітям передалиІ як любити Господа навчали.На долю вміли ви не нарікати І надію всю лиш на Христа складати.А поки на дорозі ми до неба,Хай Бог поповнить ваші всі потреби.Додасть здоровʼя, справить серце миром,Зміцняє віру, підкріпляє сили.Я вірю перед Господа престоломКолись зіллємось ми з небесним хором.Вінець нетлінний там одержить мама,Відкуплена Христом і небесами.Автор Оксана Булік😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️https://youtu.be/C_kxfXUbthU?si=bEr2taYXRo5njtK0