Вільні від насильства

​Розпізнавання дисоціативних розладів, викликаних домашнім насильствомПерший симптом — порушення пам’яті. Ознакою можуть бути часті випадки втрати пам’яті про повсякденні події або особисту інформацію. Такі провали в пам’яті не схожі на звичайну забудькуватість.🔹 Наступна ознака — відчуття відстороненості. Людина може відчувати, що спостерігає за собою з боку або почувається “поза тілом”. Виникає відчуття, що навколишній світ не є реальним або виглядає зміненим.▫️ Ще один симптом — зміни ідентичності. Людина може відчувати наявність кількох особистостей або станів, які змінюють одна одну. Це проявляється змінами у поведінці, мові та манері спілкування, які особистість може не усвідомлювати.🔹 Емоційні, психологічні та фізичні симптомиДо психологічних належать тривога, депресія, панічні атаки, відчуття безнадійності та ізоляції. Фізичні симптоми можуть включати головні болі, хронічний біль, втому або прояви, що не мають медичного пояснення.▫️ Як розпізнати дисоціативні розлади, викликані домашнім насильством? 1. Збір інформації про насильство· Визначте, чи має місце фізичне, емоційне, сексуальне або психологічне насильство.· Попросіть людину описати свої відчуття та думки під час і після насильницьких подій. 2. Оцінка симптомів· Запитайте про випадки втрати пам’яті, відчуття відстороненості або зміни ідентичності.· Зверніть увагу на зміни у поведінці, емоційному стані та фізичних відчуттях. 3. Спостереження за поведінкою· Спостерігайте за різкими змінами у поведінці, мовленні чи манерах людини.· Відзначте, чи відповідають ці зміни різним ідентичностям або станам свідомості. 4. Психологічна оцінка· Залучіть досвідченого психолога або психіатра, що спеціалізується на травмах та дисоціативних розладах.· Проведіть глибокий психологічний аналіз, використовуючи спеціалізовані тести для виявлення дисоціативних симптомів.🔹 Дисоціативні розлади, викликані домашнім насильством, можуть мати значний вплив на психічне і фізичне здоров’я людини. Їх розпізнавання потребує комплексного підходу, але це завдання має виконувати фахівець із відповідним досвідом.Телеграм-канал «Вільні від насильства» займається інформаційно-просвітницькою діяльністю в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», реалізованого UNFPA у співпраці з Міністерством соціальної політики України.

​Чому так важко працювати з постраждалими? Огляд видів дисоціативних розладів та їх зв'язок з пережитим насильством. Дуже часто ми провалюємося у професійний розпач та безсилля через небажання постраждалих змінювати власне життя і виходити з насильницьких стосунків.Чому так відбувається? Може ми щось випускаємо? Щось залишається поза нашою увагою?А якщо вийти з ситуації і поглянути на неї під іншим кутом? Не з точки зору цикла насильства, а з точки зору психологічної травми.Давайте почнемо з того, що домашнє насильство – це повторювана травма. Саме глибина травми, її емоційні і психологічні наслідки, а також різні прояви дисоціативних розладів суттєво впливають на стан постраждалої і її здатність до відновлення. Домашнє насильство є однією з найбільш травматичних подій, яка може спричинити глибокі емоційні рани та призвести до тривалих психічних розладів (тут варто говорити саме про розлади, а не про діагнози). Спогади про насильство в свою чергу можуть повертати постраждалу до травматичної події. І ось тут варто говорити про захисні механізми, які врятували постраждалу під час самої травматичної події, але суттєво впливають на її подальше життя та відновлення.🔹Дисоціативна амнезія.Ознаки та симптоми: Втрата пам'яті про важливі особисті події, зазвичай травматичного або стресового характеру. Ці прогалини в пам'яті виходять за межі звичайного забування.Зв'язок з травмою: Це може бути захисною реакцією психіки, щоб уникнути болючих спогадів. Наприклад, постраждалі можуть не пам'ятати саму подію насильства або певні її деталі.🔹Деперсоналізаційно-дереалізаційний розлад.Ознаки та симптоми: Відчуття відчуженості від свого тіла або свого розуму (деперсоналізація), або відчуття нереальності оточуючого світу (дереалізація). Люди можуть відчувати себе як «не у своєму тілі» або сприймати світ як «несправжній».Зв'язок з травмою: Такі відчуття можуть бути способом психіки захиститися від інтенсивного емоційного болю, викликаного травмою.🔹Дисоціативний розлад ідентичності.Ознаки та симптоми: Наявність двох або більше окремих особистісних станів (або «альтер-особистостей»), кожен з яких має свої власні зразки поведінки, сприйняття та мислення. Ці «альтер-особистості» можуть мати різні імена, віки, статі та навіть фізичні характеристики.Зв'язок з травмою: ДРІ часто виникає внаслідок серйозних травматичних подій у дитинстві, включаючи сексуальне насильство. Розщеплення ідентичності може служити як механізм виживання для уникнення психічного болю.Домашнє насильство, як травматична подія (особливо коли це досвід, який триває з дитинства) може мати більш важкі наслідки ніж ми уявляємо. І прогнозувати яким чином будуть діяти частки, які виникли як захисні механізми дуже важко.Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії. 

Відбулося друге модульне навчання з підготовки експертів та експерток з питань розбудови місцевих систем запобігання і протидії домашньому насильству у Кам’янець-Подільському.Навчання тривало 4 дні та було присвячене питанням надання допомоги та захисту постраждалим особам. У фокусі організація роботи спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства; створення і співфінансування спеціалізованих послуг. Також розглядалися питання притягнення кривдників до відповідальності та зміна насильницької моделі їх поведінки.Під час навчання учасники отримали глибокі знання щодо тем:🔸 Спеціалізовані служби для постраждалих від насильства: огляд національних нормативно-правових актів🔹 Функції та принципи роботи кожної зі спеціалізованих служб🔸 Відповідальність кривдників за вчинення домашнього насильства.🔹 Шляхи забезпечення функціонування спеціалізованих служб: варіанти фінансування та співфінансування з урахуванням можливостей громад та потреб та багато іншого.🤞Практична частина навчання полягала у навчально-ознайомчих візитах до спеціалізованих служб підтримки — денного центру, притулку і кризової кімнати міста Хотин. У межах візитів відбулася зустріч з представниками Хотинської міської ради, представниками суб’єктів взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.Особливим гостем цього модульного навчання став Василь Луцик, голова Національної соціальної сервісної служби України. Василь Луцик провів змістовну зустріч з майбутніми експертами у сфері розбудови місцевих систем запобігання і протидії домашньому насильству, під час якої були спільно обговорені актуальні проблемні питання галузі та перспективи розвитку спеціалізованих соціальних послуг в малих та великих громадах.Навчальний курс з підготовки експертів/-ок – консультантів/-ок з питань розбудови муніципальної системи запобігання і протидії домашньому насильству відбувається у рамках проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine за підтримки уряду Великої Британії, Канади, Бельгії за імплементаційного партнерства GBV Асоціація експертів.

Спільнотність. Чому відновлення соціальних зв’язків важливо для постраждалих від насильства.Людська природа є суперечливою, одночасно вразливою перед навколишнім світом і здатною заподіювати один одному зло. Травматичні події, що завдають страждань і шкоди здебільшого є справою людських рук. Злочинці прагнуть, аби їх жертви мовчали, а спостерігачам та свідкам треба обрати чийсь бік, залишатися нейтральними в ситуаціях насильства неможливо. Дослідження психологічних травм постійно зтикається з тенденціями до дискредитації постраждалих, або з прагненням зробити з них «невидимок». Для того, аби кривдники не відчували безкарності, а постраждалі мали передумови до відновлення, необхідно мати соціальне середовище, яке підтримує та захищає постраждалих і поєднує їх та суспільство.Насильство руйнує звʼязок між постраждалими та суспільством. Ті, хто потерпав від насильства, свідчать, що їхнє відчуття себе, цінності, людяності, залежить від відчуття звʼязку з іншими. Солідарність групи надає найсильніший захист від жаху і відчаю. Травма насильства ізолює, а група відновлює відчуття причетності. Травма соромить і винуватить, а група співпереживає та підтримує. Насильство руйнує гідність, а група відновлює людяність.Віддзеркалюючись в діях  інших, постраждалі повертають собі втрачену частинку себе. В той момент, коли постраждалі від насильства відчувають себе повністю розчавленими, порядність та щирість інших вселяють віру в відновлення і  життя вільне від насильства.Відновлення соціальних звʼязків починається з розуміння того, що ти не сам. І це краще виявляється у групі.  Знайомство з іншими людьми, які мали подібний досвід, які йдуть  шляхом зцілення розчиняють відчуття ізоляції та сорому. Це групи взаємопідтримки, психологічні, психотерапевтичні, тематичні групи, це цільові спільноти і обʼєднання. Учасники груп говорять про те, що відчувають значне полегшення від перебування з людьми, які мали схожий досвід. Коли в групі формується  згуртованість та довіра, коли учасники відкриваються один одному, то починається процес накопичення сили. Терпимість, співпереживання, яке учасники віддають, повертається. Учасники груп можуть спілкуватись один з одним на рівних, незважаючи на те, що кожен в них потребує підтримки, але й кожен має чим поділитись.Ті рани, які були отриманні в стосунках, можуть бути зцілені в стосунках. Але, зазвичай, через травматичний синдром навʼязливого повторення, травмована насильством людина знову знаходить того, хто її кривдить, або через суцільну недовіру не може побудувати здорову привʼязаність з партнером. І саме в підтримуючих спільнотах у взаємодії з іншими постраждала може побачити себе та своє контактування зі світом, розгледіти свої тригери, відбудувати здорову довіру, відновити самооцінку.Треба розуміти, що немає груп та спільнот, де не буває конфліктів, і які підходять всім і завжди. Різні групи підходять для різних етапів та завдань відновлення. Орієнтуватись треба на чітке розуміння цілі групи та безпеку і компетентне лідерство всередині неї. Слід не припиняти пошук спільноти, яка підтримає і дасть ресурс, слід йти до людей, які стануть джерелом підтримки та відновлення.Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії та імплементації ГО “Асоціація експертів зі запобігання та протидії гендерно зумовленому наисльству”.

У Луцьку відкрили денний центр соціально-психологічної допомоги в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за сприянням Міністерство соціальної політики України, Луцької міської ради, за фінансової підтримки Avon та у партнерстві з GBV Асоціація експертів.У відкритті Денного центру взяли участь Ігор Поліщук, Луцький міський голова, Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та представниці компанії Avon.❤️‍🩹З травня 2023 року місто є учасником проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». За 4 місяці 2024 року було зареєстровано 701 звернення про домашнє насильство. З них 489 — підтверджені поліцією. В 2023 році було зареєстровано більше 8000 звернень про домашнє насильство.☝🏼Це вже четверний Денний центр, який був відкритий разом з Avon у межах благодійного внеску у розмірі 160 000 доларів, що був виділений на створення чотирьох центрів з соціально-психологічної допомоги у Ірпені, Івано-Франківську, Кривому Розі, та Луцьку.Особливістю цього денного центру є сертифікована спеціалістка, яка може працювати з відвідувачами/-ками з порушеннями слуху, у разі потреби виїжджати на виклики, щоб супроводжувати мобільну бригаду чи поліцію.«Звернень від жінок, що постраждали від домашнього насильства багато, це не поодинокі звернення, на жаль, і чим далі, тим більше таких звернень. Тому сьогодні ми маємо реагувати на такі виклики, на такі проблеми. На жаль, є дуже багато людей, яким крім таких центрів, крім соціальної служби нашого міста немає до кого звернутися по допомогу. Хочу подякувати UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, та всім іншим партнерам, які допомогли нам відкрити цей чудовий простір. Переконаний що ті, хто шукає допомоги, шукає психологічну підтримки, добрим словом, порадою, консультацією, цю підтримку тут знайдуть, і наші спеціалісти/-ки допоможуть їм вийти з цієї кризової ситуації», – зазначив Ігор Поліщук, Луцький міський голова.«На жаль, питання гендерно зумовленого насильства в нашому суспільстві стають все нагальнішими, ми, як суспільство, і на рівні всієї України, і в громадах стикаємося з безпрецедентними викликами. Тому ми маємо бути чуйними і не залишати тих, хто страждає від насильства, наодинці з своїми проблемами. Тому я хотів би подякувати вашій громаді за лідерство в боротьбі проти гендерно зумовленого насильства і готовність запропонувати допомогу тим, хто її потребує», – розповів Костянтин Бойчук, керівник проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.Ми вдячні компанії Avon Україна за підтримку проєкту «Міста та громади, вільні від домашнього насильства».

​Вплив війни на психічне здоров'я дітей: як допомогти дітям впоратися зі страхами та тривогамиВійна має руйнівний вплив на здоров'я дітей. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), діти, які переживають військові конфлікти, можуть страждати від тривожних розладів, депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних проблем. Ці наслідки довготривалі і суттєво впливають на їхнє загальне благополуччя.Діти можуть стати надмірно чутливими до звуків, які нагадують їм про війну, та мати проблеми з нічним сном після травматичних подій, таких як бомбардування або втрати близьких можуть зʼявитись  нічні жахи, уникнення ситуацій, що нагадують про травму,  гіперозбудженість. Або зʼявляється занурення в сум, відчуття безнадійності, зниження інтересу до діяльностей, що раніше приносили задоволення, в неї є зміни в апетиті та сні. Діти можуть відчувати соціальну ізоляцію через втрату друзів, зміну місця проживання чи культурний шок.Деніел Сігл, нейропсихіатр сказав: «Підтримка стабільності та емоційного зв'язку з дітьми є критично важливою для їхнього психічного здоров'я в умовах стресу».🔹Найкраще, що батьки можуть зробити для власних дітей – це піклуватися про власну стабільність та психологічну стійкість і безпечність. Діти відчувають свого дорослого на рівні підсвідомості і демонструють через поведінку не лише свої реакції на війну, а і переживання свого дорослого.🔹Батьки повинні бути відкритими і доступними для своїх дітей, слухати їх і підтримувати їхні емоції. Якщо ви впевнені, що зробили все, що могли в цьому напрямку допоможіть дітям впоратись зі страхами і тривогами.🔹Демонструйте власний спосіб управління стресом. Покажіть дитині, як ви робите дихальні вправи, і заохочуйте її робити те ж саме.🔹Створіть стабільне і безпечне середовище через  регулярний режим дня, зменшення стресових ситуацій та облаштування місць, де діти можуть відчувати себе в безпеці. Дитина повинна мати можливість брати з собою улюблену іграшку чи іншу річ і не переживати за домашніх улюбленців чи членів сімʼї. В обіймах або спеціальному куточку з м'якими подушками говоріть: «Я тут з тобою і все буде добре».🔹Допоможіть дитині зрозуміти, що її страхи є частиною нормального життя.🔹Освітні програми чи простори  для дітей і їхніх сімей та звернення до психолога можуть допомогти краще зрозуміти психологічні ефекти війни і надати навички для їх подолання. Це і навчання технікам релаксації, і розвиток навичок стрес-менеджменту, і надання ресурсів для отримання допомоги.Ці методи допоможуть створити підтримуюче середовище для дитини і полегшити процес подолання страхів і тривог під час війни. Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії. 

Емоційне вигорання. Як підтримати себе?Інколи втома вже настільки накопичується, що єдине бажання – втекти від всіх.Сьогодні ми почнемо турбуватися про себе. Це дуже важлива навичка для фахівців, які надають допомогу постраждалим від насильства. Для того, щоб знати «ворога» в обличчя, ми почнемо з того, що розглянемо синдром емоційного вигорання. Це стан фізичного, емоційного і ментального виснаження, викликаний тривалим стресом і надмірною завантаженістю. Воно часто супроводжується почуттям безнадійності, цинізмом і зниженням продуктивності.Як вберегти себе від нього та вчасно допомогти? Дуже важливо вміти розпізнавати симптоми емоційного вигорання.До фізичних симптомів відносять відчуття хронічної втоми, порушення сну, головні болі, м’язові болі, зміни апетиту. Якщо у вас є почуття постійного стресу, роздратованість, апатія, депресія, тривога то можливо ви спостерігаєте емоційні симптоми вигорання. І до групи ментальних відносять – відчуття неефективності, зниження продуктивності, проблеми з концентрацією і пам’яттю.Симптоми ми помітили. Що робити далі?Не завжди після того як ми їх помітили, ми визнаємо існування проблеми. А це дуже важливо, бо вигорання це серйозна проблема, яка потребує уваги і часу для вирішення. Як і визнання того, що вам потрібен відпочинок, бо піклуватися про себе то є нормально. І тоді потрібно зробити кроки до відновлення балансу між роботою та життям – знайти час для себе: відпочинку, задоволення і релаксації. І, що не менш важливо, розмежовувати роботу та особисте життя, особливо якщо ви працюєте вдома.Після відновлення балансу починаємо турбуватися про фізичне здоровʼя, і починаємо з найпростішого – відновлення сну. Дотримуємось регулярного графіку сна і створюємо комфортні умови для відпочинку, здорового харчування.І найголовніше, не забуваємо про фізичну активність у вигляді регулярних вправ, які допомагають зменшити стрес і покращити настрій. Це може бути йога, прогулянки, плавання або будь-яка інша активність, яка вам подобається.Не менш важливою є емоційна підтримка, яка включає в себе спілкування з близькими, допомогу професіоналів. У першому випадку це про можливість ділитися своїми почуттями та проблемами з рідними. У другому – дозволити собі звернутися до психолога або терапевта. Професійна підтримка може бути надзвичайно корисною у подоланні вигорання. Не забуваємо і про турботу про ментальне здоровʼя – використання технік, які зменшують стрес та покращують концентрацію, розвивають усвідомленість.А тепер трохи про пріоритети і натхнення. Для того щоб не вигоріти, важливо визначити першочергові завдання і зосередитись на них, розпланувати свій час так, щоб уникати надмірного навантаження і дотримуватись графіка. Щодо натхнення – мрійте, ставте нові цілі, досягайте їх та винагороджуйте себе.Займайтеся тим, що приносить вам задоволення і допомагає відволіктися від роботи. 

«Дізналися, як можемо розподіляти обов’язки між громадянами, службами та органами влади та розуміємо, що робити у різних ситуаціях. Добре, що завдяки таким навчанням збільшується кількість фахівців, які обізнані у сфері запобігання домашньому насильству».Це відгук учасника одного з тренінгів «Роль і завдання поліції в місцевій системі запобігання та протидії домашньому насильству», що пройшли в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» у Рівному, Умані, Кам’янець-Подільському, Червонограді та Дрогобичі, містах, що долучились до проєкту цього року. 👮‍♂️ 80 представників Національної поліції України опрацювали роль та завдання поліції у питаннях запобігання та протидії домашнього насильства, що стане кроком для покращення ситуації у громадах.На тренінгу особливу увагу звернули на всі зміни та новації які відбулися у законодавстві, зокрема зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які вступають у дію наприкінці цього року. Окремою частиною тренінгу став розгляд та моніторинг конкретних проваджень, які були порушені у громадах через випадки домашнього насильства. Тренери ретельно розбирали кейси, аналізувати рішення судів, а також давали поради, як правильно оформити документи, щоб кривдники отримали покарання.✅ У рамках кожного тренінгу відбулися візити до місцевих соціальних служб та спеціалізованих сервісів, де представники Національної поліції побачили та почули як працюють сервіси для постраждалих.Більше корисної інформації про роль поліції в місцевій системі запобігання та протидії домашньому насильству ви можете знайти у посібнику за посиланням https://agbv.org/wp-content/uploads/2024/06/Rol-i-zavdannia-politsii-u-systemi-GBV.pdf.🤝 Навчання проводиться разом із GBV Асоціація експертів.Проєкт «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у партнерстві з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії.

  Чудова нагода для фахівців та фахівчинь, якінадають допомогу постраждалим від домашньогота гендерно зумовленого насильства прокачати своїзнання. Запрошуємо до участі у вебінарах! У вересні команда проєкту UNFPA «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» разом з  ГО «Асоціація експертів із запобігання та протидії гендерно-зумовленому насильству» планує проведення 2-х онлайн-вебінарів з наступних тематик: ⚡️23 вересня, 11.00-12.30Вебінар «Особливості психосоціального супроводуродин військовослужбовців». ⚡️24 вересня, 11.00-12.30Вебінар «Специфіка взаємодії з військовослужбовцями, інструменти взаємодії». Спікерка: Марина Сириця – психологиня та психотерапевтка, тренерка й авторка програм для військових та членів їхніх родин. Вивчалакогнітивно-поведінкову психотерапію у Київськомуінституті сучасної психології та психотерапії(КІСПП), емоційно-фокусовану психотерапію та EMDR, магістр психології. Працює викладачкою у Військовому інституті КНУ ім. Тараса Шевченка. Має досвід роботи з ветеранами та їхніми сім’ями від початку російсько-українськоївійни. Якщо вам цікаво взяти участь, реєструйтесь за лінком >>> http://surl.li/zpcowq Посилання на зустріч надішлемо напередодніпроведення вебінарів на поштову адресу, вказану у формі. Проєкт «Міста і громади, вільні від домашньогонасильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні- UNFPA Ukraine реалізується у співпраціз Міністерство соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії за імплементації GBV Асоціація експертів.

​Копії скріншотів роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником, як доказ вчинення домашнього насильстваДомашнє насильство «любить тишу». Часто цей вид правопорушення вчиняється за зачиненими дверима та без свідків. На практиці довести насильство є досить проблематичним питанням через відсутність можливості надати докази. Кривдники, відчуваючи безкарність, можуть вдаватися до погроз та образ застосовуючи мобільні телефони та соціальні мережі. В таких ситуаціях постраждалій особі стає важчим себе захистити.Одним з дієвих інструментів захисту постраждалої особи в таких ситуаціях може стати винесений судом обмежувальний припис. Важливо нагадати, що обмежувальний припис містить таке обмеження прав кривдника, як заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.У зв’язку з цим важливо дослідити питання, чи є скріншоти роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником доказом вчинення домашнього насильства? Відповідь на це питання надав Верховний Суд у постанові від 13 липня 2020 року (справа № 753/10840/19) з висновками якого пропонуємо ознайомитись більш детальніше.Відповідно до цієї справи, суд першої інстанції задовольнив заяву про видачу обмежувального припису та заборонив вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв`язку з постраждалою жінкою та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб. Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін. У своїй касаційній скарзі кривдник зазначив наступне: «Суди не врахували, що надані заявником роздруківки містять лише імена людей, в тому числі ОСОБА_2 (кривдника) як відправника, проте не надано доказів з якого саме мобільного номеру та на які номери надсилались ці повідомлення, що унеможливлює встановлення відправника та адресата, а тим паче не може бути твердженням доказу відправлення цих повідомлень саме ОСОБА_2 (кривдником)».Верховним судом були зроблені наступні висновки щодо цього:«На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надала скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.Встановивши, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_2 застосовує у переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров`ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено  ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв`язку з ОСОБА_1 та постраждалою дитиною ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб».Такий висновок Верховного Суду є дуже важливим, оскільки підтверджує, що скріншоти роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником можуть бути доказом вчинення домашнього насильства.Важливо цю інформацію доносити до постраждалих осіб та роз'яснювати їм можливості збору доказів у справах домашнього насильства.