Estadísticas de telegram channel - @vilni_vid_nasylstva

Анна, 30-річна жінка з Одеси, сьогодні працює лікаркою-реаніматологинею та живе у щасливому шлюбі. Проте її життя не завжди було таким. Ще кілька років тому вона перебувала у стосунках із чоловіком, який систематично й жорстоко знущався над нею.«Я навіть не пам'ятаю, з чого все почалося. Але тоді здавалося, що все відбувається природно – я займаюся домашніми справами, а чоловік забезпечує сім'ю», – згадує Анна.Хоча вона мала вищу освіту і бажання працювати, чоловік змушував її залишатися вдома й приділяти весь час лише йому. Згодом у їхньому житті з’явилися погрози, лайка та тілесні ушкодження. Оскільки Анна не могла працювати, вона стала повністю матеріально залежною, а чоловік постійно цим маніпулював.Так тривало понад два роки. Одного дня Анна зрозуміла, що більше не здатна жити в таких умовах: «Одного разу я прокинулась і зрозуміла, що більше не хочу і не можу жити в цьому пеклі.»Вона позичила гроші у знайомих, придбала квиток до Одеси й поїхала, не маючи жодних планів, просто тікаючи від чоловіка. «Тоді мені здавалось, що життя скінчилось», – розповідає жінка.Перший час Анна жила у знайомих, але згодом знайшла роботу та змогла винайняти житло. Вона влаштувалася за спеціальністю та почала будувати кар’єру лікарки-реаніматологині. Це допомогло їй здобути фінансову незалежність, самостійність і створити нову, здорову сім’ю.«Ми маємо багато планів на майбутнє і кохаємо один одного. І я вже точно знаю, чого в нашому спільному житті не буде ніколи», – говорить Анна.Важливу роль у стабілізації психоемоційного стану жінки відіграв дружній до жінок та дівчат простір «Вільна». Анна почала з участі у групових зустрічах із психологинею, а згодом перейшла до індивідуальних консультацій. Лише за кілька місяців вона змогла відкритися і розповісти свою історію.«Цей простір став не просто місцем сили та натхнення, а другим домом, де завжди раді та чекають. Щиро вдячна за те, що надали мені підтримку і допомогу тоді, коли я найбільше цього потребувала», – розповідає Анна.🖇 Дружній до жінок та дівчат простір «Вільна» в Одесі реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки наданої Центром порятунку та гуманітарної допомоги імені Короля Салмана (KSrelief) у партнерстві з Культура Демократії. БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ НА САЙТІ UNFPA

Допомога має сприйматись як підтримка, а не покарання.В разі коли кривдник є ветераном або військовим фахівці у сфері протидії та запобігання ҐЗН та ДН стикатися з певними проблемами. Наприклад, через внутрішні установки та ситуацію у країні, або через вплив оточення постраждала особа часто виправдовує кривдника, посилаючись на його військове минуле: - «Він просто не може адаптуватися»- «Йому важко після фронту»- «Я не хочу, щоб він потрапив у в’язницю» тощо.І це викликає професійне безсилля і розпач. Спробуйте допомогти постраждалій розділити людське співчуття і відповідальність. Для цього використовуйте фрази підтримки:- «Ти не винна в тому, що він має травму»- «Ти можеш його співчувати, але маєш право на безпеку»- «Допомога йому не означає, що ти мусиш терпіти насильство»Також про нас самих, так званих фахівців-рятівників. Хочете ефективно надавати допомогу у таких випадках то професійні межі і самозахист це ваше все.Пам’ятайте людині здатна допомогти лише інша людина, то бачимо у наших клієнтах в першу чергу – людей і самі не втрачаємо людяність.🖋️ Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога

Триває робота в громадах щодо посилення системи протидії домашньому насильству.У шести громадах: Івано-Франківську, Кривому Розі , Мукачеві, Ужгороді, Тернополі та Хотині, відбулося проведення розширених засідань координаційних рад з питань запобігання та протидії домашньому насильству. До участі долучаються всі ключові суб’єкти взаємодії: представники служб у справах дітей, соціальних служб, закладів освіти та охорони здоров’я, співробітники поліції, прокуратури та суду, органів пробації, правозахисні, громадські та релігійні організації.Під час зустрічей обговорюємо актуальні виклики, фінансування соціальних програм, затверджуємо алгоритми реагування на факти вчинення насильства, узгоджуємо дії у складних випадках задля забезпечення ефективного захисту та надання допомоги постраждалим особам. Окрему увагу приділено визначенню стратегічних пріоритетів на найближчий період. Координація, навчання фахівців та спільна взаємодія – це основа ефективної системи реагування. Продовжуємо рухатися вперед, аби кожна громада була безпечною та готовою забезпечити належний захист постраждалим від насильства.«Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

У громадах триває системна і кропітка робота над зміцненням механізмі запобігання і протидії домашньому насильству.У межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» відбуваються засідання розширеної Координаційної ради, що об’єднає представників місцевої влади, поліції, освіти, медицини, соціальної сфери, громадських організацій та партнерів UNFPA.Мета заходу – досягнення стійкості та ефективності місцевої системи реагування на випадки домашнього насильства. Під час засідання представлено результати реалізації «Дорожньої карти», обговорено ключові здобутки громади, виявлені виклики та запропоновано практичні рішення для подальшого вдосконалення системи.Серед пріоритетів – розвиток муніципальних сервісів допомоги, розширення доступу до допомоги та послуг для сусідніх громад, стабільне фінансування програм підтримки, поширення передового досвіду.Захід має на меті не лише підведення підсумків, а й посилення міжсекторальної взаємодії аби спільно створити громади де кожна людина відчуває захист і підтримку.Такі засідання вже відбулися у Кропивницькому, Запоріжжі, Авангарді, Дрогобичі, Первомайську, Миколаєві, продемонструвавши готовність місцевої влади та партнері діяти спільно для посилення системи захисту і підтримки постраждалих.Кожен крок, зроблений сьогодні, наближає нас до суспільства у якому немає місця насильству! Долучаємось, підтримуємо та разом будуємо безпечне майбутнє.«Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

Телеграм-канал «Вільні від насильства» знову з вами!Після невеликої паузи ми поновлюємо роботу нашої спільноти – простору, де зібрані актуальні новини, ресурси, ініціативи та історії, що стосуються темі запобігання та протидії насильству.Канал створений для фахівців соціальної сфери, представників громад, активістів, освітян, медиків та всіх, хто працює задля створення безпечного простору без насильства.Ми відновлюємо рубрики: від фахівців з протидії ГЗН та ДН, також про освітні можливості, висвітлення актуальних ініціатив та партнерських проєктів.Нам важлива ваша думка! 👉 Напишіть у коментарях – які теми для вас важливі та ви хотіли б бачити на каналі? Що саме допоможе вам у щоденній роботі чи особистому розвитку в цій сфері?Разом ми — спільнота, вільна від насильства.🔗 Слідкуйте за оновленнями у Telegram: t.me/vilni_vid_nasylstva📰 Також корисні матеріали можна знайти на сайті UNFPA Україна «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

Забезпечення найкращих інтересів дитини у випадках домашнього насильстваКонвенція ООН про права дитини у ст. 3 закріплює, що у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Закон України «Про охорону дитинства» містить визначення поняття «забезпечення найкращих інтересів дитини», під яким розуміється, що дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.Водночас, приймаючи ті чи інші дії та ухвалюючи ті чи інші рішення щодо дитини, як виміряти, що конкретне рішення чи дія прийняті та вчинені з урахуванням найкращих інтересах дитини?Давайте спробуємо розібратись детальніше з цим питанням через призму критеріїв, які закріплені у Зауваженнях загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) «Про право дитини на приділення першочергової уваги найкращому забезпеченню її інтересів».Отже, фахівець має оцінити у сукупності наступні елементи принципу забезпечення найкращих інтересів дитини:🔹 Як було враховано погляди дитини? Важливо запитати її думку щодо того чи іншого питання, яке вирішується. Ми не маємо дискримінувати дитину тільки тому що вона є дитина. Немає бути підходу «ми дорослі, нам краще знати». 🔹 Як було враховано індивідуальність дитини? Врахування індивідуальності дитини охоплює врахування таких особливостей, як: стать, сексуальна орієнтація, національне походження, віросповідання та переконання, культурна самобутність, особисті якості дитини.🔹 Як було враховано збереження сімейного оточення, яке є безпечним для дитини? Збереження сімейного оточення не має бути самоціллю. Якщо в сім'ї дитина зазнає насильства, стає його свідком, батьки не вчиняють активних дій щодо захисту дитини, дитина має бути переміщена до безпечного середовища, навіть якщо це на дуже короткий проміжок часу. 🔹 Як було враховано вразливе положення дитини? Найкращі інтереси дитини, яка перебуває в конкретному вразливому положенні, не ідентичні таким інтересам дитини, яка перебуває у подібному вразливому положенні. Фахівці, які приймають рішення, повинні брати до уваги різний характер і ступінь вразливості кожної дитини, оскільки кожна дитина є унікальною, і кожну ситуацію слід оцінювати відповідно до її унікальності. 🔹 Як було враховано піклування, захист і безпека дитини? При оцінці найкращих інтересів дитини важливо враховувати, що держава має позитивне зобов'язання - забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Тому важливо оцінити наскільки батьки дитини проявляють як емоційну, так і фізичну турботу щодо дитини. 🔹 Як було враховано право дитини на здоров'я? Забезпечення права на здоров'я є ключовим фактором при оцінці найкращих інтересів дитини.Забезпечення права на здоров'я є ключовим фактором при оцінці найкращих інтересів дитини. Важливо не допускати ситуацій, де дитина продовжує зазнавати будь-якого насильства, що може негативно вплинути на її психологічний та фізичний стан як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.🔹 Як було враховано право дитини на освіту? Так само забезпечення права на освіту є важливим фактором при оцінці найкращих інтересів дитини. Важливо не допускати ситуацій, де дитина продовжує зазнавати будь-якого насильства, що може негативно вплинути на її психологічний та фізичний стан як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.

Особливості насильства у стосунках підлітків: психологічний погляд🔴 Підліткові стосунки теж можуть бути насильницькимиНасильство у стосунках підлітків — тема, яку часто замовчують. Але саме в цьому віці закладається уявлення про «норму» в стосунках. І якщо в нормі — ревнощі, контроль, тиск чи кіберпереслідування, це матиме наслідки на роки вперед.👥 Підлітки ще тільки формують ідентичність, тому можуть не розпізнавати певні форми насильства як проблемні (наприклад, контроль, погрози чи тиск) Причина - брак здорових моделей стосунків. І навіть, якщо в батьківській родині все гаразд, то саме цей вік піддає сумніву все, що закладається через природні процеси сепарації, відокремлення від батьків, які готують дітей до самостійного життя. 📲 Підлітки часто схильні до імпульсивних рішень, що може призводити до різких змін у стосунках: швидкого зближення, сильних ревнощів та такої ж раптової агресії або розриву. На відміну від дорослих, підлітки більше залежать від соціальних мереж, що робить їх вразливими до кібернасильства, контролю через месенджери, знущань у коментарях.😰 Важливість соціального статусу в середовищі однолітків змушує їх терпіти токсичні стосунки або навіть демонструвати агресію, щоб відповідати очікуванням групи. У цьому віці формується соціальна ідентичність, а належність до групи стає одним із ключових чинників самовизначення. Оскільки самосприйняття підлітка ще нестабільне, він схильний шукати підтвердження своєї цінності в очах однолітків. Соціальний тиск і страх бути виключеним із групи можуть змушувати підлітка приймати моделі поведінки, які панують у його середовищі, навіть якщо вони є деструктивними.. Звісно відбувається наслідування моделей поведінки своєї родини або з медійного простору. Ці моделі сприймаються як єдина нормальність і досвід, з яких вибудовується світосприйняття. Є суто індивідуальні особливості, такі як прагнення контролювати партнера через страх втратити його чи бути покинутим або через відсутність впевненості у собі. Ці відчуття закладаються задовго до підліткового віку і корінням уходять в нестабільні травматичні стосунки в родини. Це може призводити до: 🔸 контролю та ревнощів,🔸 погроз,🔸 залежності від схвалення партнера або друзів, 🔸 агресії у відповідь на відмову.Також важливу роль відіграє когнітивна незрілість – нездатність усвідомити, що довіра та взаємоповага є більш ефективними способами підтримання стосунків, ніж обмеження свободи партнера. Підлітки ще не мають достатнього досвіду у побудові здорових стосунків, їм важко керувати емоціями, вони можуть використовувати агресію або маніпуляції як засоби комунікації. Через недосконалу здатність розпізнавати та контролювати свої емоції вони часто реагують імпульсивно, що може призводити до конфліктних ситуацій чи робить підлітків вразливими до маніпуляцій та психологічного тиску. Важливу роль відіграє фізіологія розвитку мозку. Лобові частки, відповідальні за контроль емоцій, планування і раціональне мислення, завершують свій розвиток лише у дорослому віці. Це означає, що підлітки можуть бути схильні до імпульсивних рішень, піддаватися емоціям і мати труднощі з довгостроковими прогнозами наслідків своїх дій. Крім того, гормональні зміни, зокрема підвищений рівень кортизолу (гормону стресу) та дофаміну (що пов'язаний із системою винагороди), можуть посилювати реактивність та емоційну нестабільність, що сприяє конфліктам та агресивній поведінці.Отже підлітковий вік є фактором ризику при виникненні насильства. І багато уваги треба приділяти, як профілактиці цього явища так і ретельному реагування з урахування. І наше завдання — бути поруч, навчити розпізнавати червоні прапорці та показати, що довіра, свобода й повага — це основа справжніх стосунків.

Як бажання «врятувати» може посилити залежність постраждалої?Сьогоднішня публікація це реагування на деякі запити, які виникли останнім часом. І повʼязані вони з певними реакціями з боку постраждалих на дії фахівців. Як допомогти постраждалій і при цьому не перетворитись на людину що дуже схожа на кривдника. Пропоную розглянути це на прикладах і моделях протилежної поведінки. Зазвичай коли є така ілюстрація то впізнати себе стає простіше. ✅ І так ситуація перша. Фахівець вирішує все замість постраждалої. Соціальна працівниця працює з жінкою, яка потерпає від домашнього насильства. Вона відразу викликає поліцію, організовує переїзд до притулку, шукає роботу для жінки, навіть без її згоди. Що відбувається з постраждалою в цей момент? Жінка відчуває, що не контролює своє життя, їй страшно опинитися у нових умовах без власного рішення. У результаті вона повертається до кривдника, бо там їй «зрозуміліше». ❓Питання - як зробити по-іншому? Запитати постраждалу, що для неї зараз найбільш прийнятний крок, підтримати її рішення, надати інформацію про варіанти, але не вирішувати за неї.Продовжуємо? А як ми гарно з вами можемо співчувати постраждалій… ✅ Ситуація друга. Надмірне співчуття, що закріплює безпорадність. Психолог або ФСР каже постраждалій: «Бідолашна! Як ви це витримали? Це жахливо, я не знаю, як ви ще справляєтесь…» Постраждала в цей час почувається ще слабшою, ніби вона дійсно не може сама впоратися. Вона починає більше залежати від фахівця(-ині), шукаючи у ньому підтримку замість того, щоб знайти її в собі. ❗️Діємо інакше, використовуючи підтримуючі формулювання: «Ви вже зробили важливий крок, звернувшись за допомогою. Я вірю, що ви зможете рухатися далі». Як вам? Хтось вже пізнав себе? І це ще не кінець… ✅Наступна ситуація. Хто ж з нас не хотів щоб постраждала швидко і рішуче все змінила? І тоді… Дотискання до рішучих дій. Юрист каже: «Вам треба негайно подати заяву! Це єдиний спосіб убезпечити себе! Я вас запишу до суду на наступний тиждень». І? Привіт фахівець-кривдник. Постраждала боїться, відчуває тиск і може відмовитися від будь-яких юридичних дій, бо ще не готова. ❗️Може натомість краще вислухати дати інформацію про всі варіанти: «Подання заяви може допомогти вам отримати захисний припис. Але це ваш вибір, і ви можете ухвалити рішення тоді, коли будете готові». ✅ І вишенька на торті на сьогодні - Включення у всі аспекти життя постраждалої. Бо як же без цього. Бо звіти, бо показники або просто надмірне бажання допомогти і все проконтролювати. Фахівець допомагає постраждалій настільки активно, що дзвонить їй щодня, контролює її кроки, шукає для неї житло, роботу, школу для дітей, запрошує до своїх знайомих. І чому б не всиновитися? Постраждала починає покладатися на фахівця так само, як раніше покладалася на кривдника. Вона боїться приймати рішення самостійно.❗️А як правильно було б діяти? Супроводжувати, а не вести за руку. Дати контакти організацій, допомогти розглянути варіанти, але залишити остаточний вибір за нею. І втручатися тоді коли дійсно вимагає ситуація.Можливо, що сьогоднішня публікація викличе дуже різний спектр емоцій і думок. І вони можуть бути дуже неоднозначними. Тому наостанок нагадуємо - допомога має бути підтримкою, а не «рятувальною операцією». Фахівець — це не герой, який «витягує» постраждалу, а партнер, який допомагає їй побачити ресурси в собі. ❤️‍🩹

Гра «Театр тіней», як метод роботи з дітьми, які постраждали від домашнього насильстваІ знову про дітей і для дітей. Продовжуємо поповнювати скарбничку методів роботи з дітьми. Сьогодні про гру яка має назву «Театр тіней». Перевага гри в тому що вона є ефективним методом роботи з дітьми, які постраждали від домашнього насильства. Гра дозволяє безпечно виражати емоції, працювати з травматичним досвідом і сприяє психологічному відновленню.Чому гра працює? Тому що вона створює можливість для:1. Безпечного вираження емоцій – діти можуть передавати свої переживання через тіні, не відчуваючи прямого тиску.2. Створює анонімність образів – персонажі тіньового театру допомагають говорити про травму опосередковано.3. Розвиває уяву та творчість – діти вчаться трансформувати негативний досвід у позитивний сценарій.4. Змінює ролі – можливість відчути себе в ролі героя, який долає труднощі.5. Створює умови для роботи з тілесними проявами стресу – рухи та жести сприяють зниженню напруги.Як проводити гру?Важливі умови, які має дотримуватись фахівець/психолог:- Не тиснути на дитину, якщо вона не хоче говорити про свої почуття.✅ Використовувати метафори замість прямих розмов про травму.✅ Підтримувати позитивне завершення історій, щоб дати дитині відчуття контролю над ситуацією.✅ Повторювати гру регулярно, щоб поступово розвивати навички самовираження.Тривалість гри має бути не більше 40–60 хвилинУвага - вік дітей 6+Приготуйте для гри:✅ Ліхтарик або настільна лампа.✅ Екран (простирадло, білий папір або спеціальний тіньовий екран).✅ Фігурки (виготовлені з картону, тканини або ляльки).✅ Можливість використання рук для створення тіней.✅ Фахівець вітається з дитиною, пропонує сісти зручно.✅ Пояснює, що це особливе місце, де можна розповідати історії за допомогою світла і тіней.✅ Дитина знайомиться з матеріалами – пробує створювати тіні руками або за допомогою фігурок.✅ Гра «Знайди свою тінь» – дитина рухається перед джерелом світла, розглядає, як змінюється її тінь.🔹2. Основна частина (20–30 хвилин) – розігрування історій⏺️ Варіант 1. Готовий сценарій (якщо дитині важко придумати свою історію) Фахівець пропонує сюжет: «Жив собі маленький герой (звірятко, чарівна істота, дитина). Йому було страшно в темряві, але одного дня він зустрів друга. Разом вони знайшли світло, яке зробило їх сильнішими.»· Дитина розігрує сцену, використовуючи фігурки або власні руки.· Важливо дати їй свободу змінювати сюжет.⏺️ Варіант 2. Власна історія дитиниФахівець запитує: «Яку історію хочеш розповісти? Це може бути казка, пригоди, щось про тебе чи вигаданого героя.»· Якщо дитина не може придумати, можна запропонувати витягнути картки з персонажами (тварини, чарівні істоти) та місцями (ліс, будинок, море) і скласти історію разом.· Важливо уникати прямого обговорення травматичних подій – історія має метафорично передавати почуття дитини.Творчий процес· Дитина оживляє героїв, ведучий допомагає (можна додавати музику або звуковий супровід).Ставляться запитання:✅ Як почувався герой на початку?✅ Що йому допомогло змінитися?✅ Як завершилась історія?🔹3. Завершення (5–10 хвилин) – рефлексія та закріплення позитивних емоцій✅ Ведучий запитує: "Як ти почувався під час гри?"✅ Дитина може намалювати свого героя або написати кілька слів про нього.✅ Гра «Світло всередині» – дитина уявляє, що в її серці горить світло, яке робить її сильною.Гра дуже схожа на створення психотерапевтичної казки для дитини. Памʼятаєте – ми родом з дитинства. Може варто спробувати гру і в роботі з дорослими постраждалими?

Особливості чоловіків, які постраждали від домашнього насильстваПропонуємо сьогодні поговорити про стигму, з якою ми з вами стикаємося всередині себе.Чому вона всередині нас?Бо так сталося, що сприймати постраждалу особу, яка є жінкою, ми готові.А якщо постраждала особа – чоловік?▫️ Не готові.▫️ Такого не може бути.▫️ Вони ж не звертаються.▫️ Насильство над чоловіком – ви жартуєте?Здивую вас: те, що більшість з нас не здатна ідентифікувати прояви насильства над чоловіками, не означає, що його немає.🔹 З якими проявами насильства найчастіше стикаються чоловіки?▫️ Фізичне – удари, штовхання.▫️ Психологічне – приниження, маніпуляції, образи, неправдиві звинувачення у насильстві, маніпуляції через дітей, загрози.▫️ Економічне – контроль грошей, обмеження доступу до ресурсів, погрози щодо знищення або позбавлення майна.▫️ Сексуальне – примус до небажаних дій, маніпуляції через секс.🔹 У чому особливість, коли постраждала особа – чоловік?Домашнє насильство щодо чоловіків – це серйозна, але часто замовчувана проблема. Чоловіки, які пережили насильство, можуть мати психологічні, соціальні та емоційні особливості, що відрізняють їхній досвід від жіночого.🔹 Психологічні особливості:▫️ Сором і стигматизація – чоловіки часто не звертаються за допомогою, бо суспільство очікує від них бути «сильними» та «незламними». Це викликає відчуття приниження й страх бути висміяним.▫️ Заперечення та приховування проблеми – часто чоловіки раціоналізують або виправдовують насильство («Це не так страшно», «Я сам винен») і уникають звернень у поліцію чи до соціальних служб через страх, що їм не повірять.▫️ Низька самооцінка та емоційна ізоляція – почуття власної незначущості, втрата довіри до людей, замкненість.▫️ Ризик розвитку депресії та ПТСР – стрес може призводити до безсоння, тривожних розладів, панічних атак, флешбеків і навіть суїцидальних думок.🔹 Фізичні та поведінкові прояви:▫️ Соматичні симптоми стресу – головні болі, проблеми з шлунком, хронічна втома, м’язова напруга, болі в тілі без медичних причин.▫️ Агресія або уникання конфліктів – дехто стає агресивним, інші – навпаки, максимально пасивними.▫️ Зловживання речовинами – алкоголь або наркотики як спосіб втечі від внутрішнього болю.🔹 Соціальні труднощі:▫️ Недовіра до правової системи – чоловікам часто не вірять. Додатково – страх втратити дітей у разі розлучення.▫️ Фінансова залежність – контроль з боку партнерки може залишати чоловіка без можливості піти.▫️ Відсутність підтримки – більшість програм допомоги орієнтовані на жінок. Друзі або рідні можуть не сприймати ситуацію всерйоз.То ж чоловіки так само, як і жінки, можуть постраждати від насильства.Але, на відміну від жінок, вони стикаються з додатковими бар’єрами у пошуку допомоги.Важливо не замовчувати проблему та шукати підтримку.