Estadísticas de telegram channel - @vilni_vid_nasylstva

​Приховані ознаки насильства: як їх розпізнати? Тонкі маніпуляції, емоційне шантажування, контролююча поведінкаЧАСТИНА 1Насильство – це не завжди синець під оком чи прямі приниження. Часто воно буває прихованим, маскуючись під «звичайні»сімейні сварки, ревнощі чи турботу. Важливо вміти розпізнавати ці приховані ознаки, щоб вчасно звернутися за допомогою.Приховане насильство – це будь-яка дія, яка завдає шкоди іншій людині емоційно, психологічно або економічно. Найчастіше, аби здобути контроль над іншою людиною кривдники вдаються до маніпуляцій та емоційного шантажу. Маніпуляція відбувається шляхом обманної тактики заради примусу до якоїсь дії, від якої маніпулятор отримує користь. Емоційний шантаж – це, коли один змушує іншого вчинити або утриматись від дій через вплив на її емоції та почуття, викликаючи тривогу, страх, провину, сором. Це може бути свідома чи несвідома стратегія, але мета в маніпулюванні іншою особою в том, щоб досягти власних цілей й задовольнити свої потреби.Розпізнати приховане насильство буває складно, особливо якщо воно відбувається поступово. В маніпулюванні використовується брехня і вона важко визначається під час висловлювання, адже найчастіше правда може відкритися згодом. Усвідомлення, що деякі типи особистостей (психопати) є майстрами в мистецтві брехні і шахрайства, допоможе не бути ошуканими. Люди можуть брехати. Може відбуватися обман шляхом умовчання приховування суттєвої частки правди. Коли правда розкривається, то маніпулятивна поведінка набуває інших форм. Заперечення - маніпулятор відмовляється визнати, що він або вона зробив щось не так. Раціоналізація -  виправдання поведінки, які виглядають на перший погляд переконливо та аргументовано. Також маніпулятори вдаються до мінімізації, де йдуть заяви про те, що його поведінка не настільки шкідлива, як думає інший.Прихований кривдник відмовляється звертати увагу на будь-що, що не відповідає його цілям та інтересам, заявляючи щось типу  «я не хочу цього чути», «зараз не на часі», «ти просто все не правильно зрозуміла». Одночасно, намагається відволікти від теми, через переведення розмови на іншу тему, вдається до спрощених, неясних відповідей, з використанням невизначених виразів.Емоційне шантажування також є формою маніпуляції заради встановлення контролю. Наприклад, відбувається приховане залякування. Кривдник змушує партнера захищатися, використовуючи завуальовані погрози та засудження. При чому з’являється почуття хибної вини. Маніпулятор навʼязує партнеру думки про недостатню уважність, відсутність любові, надмірну егоїстичність або легковажність. Психіка стає перевантаженою токсичними почуттями, станом непевності, тривоги і страхом конфліктувати. Аби закріпити негативні почуття в хід йде сарказм і образливі випади, жорсткий вираз обличчя або погляд, неприємний тон голосу, риторичні коментарі. Це робить людину малозначущою в своїх очах та змушує підкорятись. Викликаючи захисну поведінку, маніпулятор маскує свої агресивні наміри.

У Чернігові відкрили денний центр соціально-психологічної допомоги в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за сприяння Міністерства соціальної політики України, Чернігівської міської ради, фінансової підтримки Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги USAID's Bureau for Humanitarian Assistance та уряду Royal Norwegian Embassy in Kyiv, у партнерстві з GBV Асоціація експертів .У відкритті Денного центру взяли участь Вікторія Пекур, заступниця міського голови Чернігова, Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.❤️‍🩹 З 2023 року місто є учасником проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». У 2023 році з приводу домашнього насильства та насильства за ознакою статі до правоохоронних органів звернулося 1604 особи, з них 1405 – жінки. За 9 місяців 2024 року звернулося 916 осіб, з них 837 жінок.❤️‍🩹Чернігів зазнав величезних руйнувань унаслідок застосування касетних боєприпасів та інших видів зброї з широким радіусом ураження. Це призвело до руйнації житлових районів, шкіл, лікарень та іншої цивільної інфраструктури, що серйозно ускладнило життя місцевого населення та викликало гуманітарну кризу, зокрема проблеми з доступом до продуктів, ліків і води.🧡 Наявність денного центру соціально-психологічної допомоги в Чернігові стане важливою підтримкою для громади. У центрі в комфортних умовах постраждалі можуть отримати комплексну безоплатну допомогу, зокрема соціальні, психологічні, юридичні та інші необхідні послуги.💬 «Сьогодні на відкритті денного центру зібралися однодумці в питаннях, протидії домашньому насельству, які працюють за покликанням. Тому, я сподіваюсь, що центр дійсно стане осередком виявлення та подолання насильства у Чернігові», – зазначила Вікторія Пекур, заступниця міського голови Чернігова.💬 «Призначення таких центрів, це про те, щоб Україна не втрачала свій людський капітал і потенціал, це для того, щоб кожен, хто потребує допомоги, в конкретний час свого життя, міг цю допомогу отримати швидко. Ми переконані, що саме такий підхід, коли громада спільно допомагає відновитися людині, яка потрапила в біду, допоможе розвитку потенціалу громад», – Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.

​Розпізнавання дисоціативних розладів, викликаних домашнім насильствомПерший симптом — порушення пам’яті. Ознакою можуть бути часті випадки втрати пам’яті про повсякденні події або особисту інформацію. Такі провали в пам’яті не схожі на звичайну забудькуватість.🔹 Наступна ознака — відчуття відстороненості. Людина може відчувати, що спостерігає за собою з боку або почувається “поза тілом”. Виникає відчуття, що навколишній світ не є реальним або виглядає зміненим.▫️ Ще один симптом — зміни ідентичності. Людина може відчувати наявність кількох особистостей або станів, які змінюють одна одну. Це проявляється змінами у поведінці, мові та манері спілкування, які особистість може не усвідомлювати.🔹 Емоційні, психологічні та фізичні симптомиДо психологічних належать тривога, депресія, панічні атаки, відчуття безнадійності та ізоляції. Фізичні симптоми можуть включати головні болі, хронічний біль, втому або прояви, що не мають медичного пояснення.▫️ Як розпізнати дисоціативні розлади, викликані домашнім насильством? 1. Збір інформації про насильство· Визначте, чи має місце фізичне, емоційне, сексуальне або психологічне насильство.· Попросіть людину описати свої відчуття та думки під час і після насильницьких подій. 2. Оцінка симптомів· Запитайте про випадки втрати пам’яті, відчуття відстороненості або зміни ідентичності.· Зверніть увагу на зміни у поведінці, емоційному стані та фізичних відчуттях. 3. Спостереження за поведінкою· Спостерігайте за різкими змінами у поведінці, мовленні чи манерах людини.· Відзначте, чи відповідають ці зміни різним ідентичностям або станам свідомості. 4. Психологічна оцінка· Залучіть досвідченого психолога або психіатра, що спеціалізується на травмах та дисоціативних розладах.· Проведіть глибокий психологічний аналіз, використовуючи спеціалізовані тести для виявлення дисоціативних симптомів.🔹 Дисоціативні розлади, викликані домашнім насильством, можуть мати значний вплив на психічне і фізичне здоров’я людини. Їх розпізнавання потребує комплексного підходу, але це завдання має виконувати фахівець із відповідним досвідом.Телеграм-канал «Вільні від насильства» займається інформаційно-просвітницькою діяльністю в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», реалізованого UNFPA у співпраці з Міністерством соціальної політики України.

​Чому так важко працювати з постраждалими? Огляд видів дисоціативних розладів та їх зв'язок з пережитим насильством. Дуже часто ми провалюємося у професійний розпач та безсилля через небажання постраждалих змінювати власне життя і виходити з насильницьких стосунків.Чому так відбувається? Може ми щось випускаємо? Щось залишається поза нашою увагою?А якщо вийти з ситуації і поглянути на неї під іншим кутом? Не з точки зору цикла насильства, а з точки зору психологічної травми.Давайте почнемо з того, що домашнє насильство – це повторювана травма. Саме глибина травми, її емоційні і психологічні наслідки, а також різні прояви дисоціативних розладів суттєво впливають на стан постраждалої і її здатність до відновлення. Домашнє насильство є однією з найбільш травматичних подій, яка може спричинити глибокі емоційні рани та призвести до тривалих психічних розладів (тут варто говорити саме про розлади, а не про діагнози). Спогади про насильство в свою чергу можуть повертати постраждалу до травматичної події. І ось тут варто говорити про захисні механізми, які врятували постраждалу під час самої травматичної події, але суттєво впливають на її подальше життя та відновлення.🔹Дисоціативна амнезія.Ознаки та симптоми: Втрата пам'яті про важливі особисті події, зазвичай травматичного або стресового характеру. Ці прогалини в пам'яті виходять за межі звичайного забування.Зв'язок з травмою: Це може бути захисною реакцією психіки, щоб уникнути болючих спогадів. Наприклад, постраждалі можуть не пам'ятати саму подію насильства або певні її деталі.🔹Деперсоналізаційно-дереалізаційний розлад.Ознаки та симптоми: Відчуття відчуженості від свого тіла або свого розуму (деперсоналізація), або відчуття нереальності оточуючого світу (дереалізація). Люди можуть відчувати себе як «не у своєму тілі» або сприймати світ як «несправжній».Зв'язок з травмою: Такі відчуття можуть бути способом психіки захиститися від інтенсивного емоційного болю, викликаного травмою.🔹Дисоціативний розлад ідентичності.Ознаки та симптоми: Наявність двох або більше окремих особистісних станів (або «альтер-особистостей»), кожен з яких має свої власні зразки поведінки, сприйняття та мислення. Ці «альтер-особистості» можуть мати різні імена, віки, статі та навіть фізичні характеристики.Зв'язок з травмою: ДРІ часто виникає внаслідок серйозних травматичних подій у дитинстві, включаючи сексуальне насильство. Розщеплення ідентичності може служити як механізм виживання для уникнення психічного болю.Домашнє насильство, як травматична подія (особливо коли це досвід, який триває з дитинства) може мати більш важкі наслідки ніж ми уявляємо. І прогнозувати яким чином будуть діяти частки, які виникли як захисні механізми дуже важко.Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії. 

Відбулося друге модульне навчання з підготовки експертів та експерток з питань розбудови місцевих систем запобігання і протидії домашньому насильству у Кам’янець-Подільському.Навчання тривало 4 дні та було присвячене питанням надання допомоги та захисту постраждалим особам. У фокусі організація роботи спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства; створення і співфінансування спеціалізованих послуг. Також розглядалися питання притягнення кривдників до відповідальності та зміна насильницької моделі їх поведінки.Під час навчання учасники отримали глибокі знання щодо тем:🔸 Спеціалізовані служби для постраждалих від насильства: огляд національних нормативно-правових актів🔹 Функції та принципи роботи кожної зі спеціалізованих служб🔸 Відповідальність кривдників за вчинення домашнього насильства.🔹 Шляхи забезпечення функціонування спеціалізованих служб: варіанти фінансування та співфінансування з урахуванням можливостей громад та потреб та багато іншого.🤞Практична частина навчання полягала у навчально-ознайомчих візитах до спеціалізованих служб підтримки — денного центру, притулку і кризової кімнати міста Хотин. У межах візитів відбулася зустріч з представниками Хотинської міської ради, представниками суб’єктів взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.Особливим гостем цього модульного навчання став Василь Луцик, голова Національної соціальної сервісної служби України. Василь Луцик провів змістовну зустріч з майбутніми експертами у сфері розбудови місцевих систем запобігання і протидії домашньому насильству, під час якої були спільно обговорені актуальні проблемні питання галузі та перспективи розвитку спеціалізованих соціальних послуг в малих та великих громадах.Навчальний курс з підготовки експертів/-ок – консультантів/-ок з питань розбудови муніципальної системи запобігання і протидії домашньому насильству відбувається у рамках проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine за підтримки уряду Великої Британії, Канади, Бельгії за імплементаційного партнерства GBV Асоціація експертів.

Спільнотність. Чому відновлення соціальних зв’язків важливо для постраждалих від насильства.Людська природа є суперечливою, одночасно вразливою перед навколишнім світом і здатною заподіювати один одному зло. Травматичні події, що завдають страждань і шкоди здебільшого є справою людських рук. Злочинці прагнуть, аби їх жертви мовчали, а спостерігачам та свідкам треба обрати чийсь бік, залишатися нейтральними в ситуаціях насильства неможливо. Дослідження психологічних травм постійно зтикається з тенденціями до дискредитації постраждалих, або з прагненням зробити з них «невидимок». Для того, аби кривдники не відчували безкарності, а постраждалі мали передумови до відновлення, необхідно мати соціальне середовище, яке підтримує та захищає постраждалих і поєднує їх та суспільство.Насильство руйнує звʼязок між постраждалими та суспільством. Ті, хто потерпав від насильства, свідчать, що їхнє відчуття себе, цінності, людяності, залежить від відчуття звʼязку з іншими. Солідарність групи надає найсильніший захист від жаху і відчаю. Травма насильства ізолює, а група відновлює відчуття причетності. Травма соромить і винуватить, а група співпереживає та підтримує. Насильство руйнує гідність, а група відновлює людяність.Віддзеркалюючись в діях  інших, постраждалі повертають собі втрачену частинку себе. В той момент, коли постраждалі від насильства відчувають себе повністю розчавленими, порядність та щирість інших вселяють віру в відновлення і  життя вільне від насильства.Відновлення соціальних звʼязків починається з розуміння того, що ти не сам. І це краще виявляється у групі.  Знайомство з іншими людьми, які мали подібний досвід, які йдуть  шляхом зцілення розчиняють відчуття ізоляції та сорому. Це групи взаємопідтримки, психологічні, психотерапевтичні, тематичні групи, це цільові спільноти і обʼєднання. Учасники груп говорять про те, що відчувають значне полегшення від перебування з людьми, які мали схожий досвід. Коли в групі формується  згуртованість та довіра, коли учасники відкриваються один одному, то починається процес накопичення сили. Терпимість, співпереживання, яке учасники віддають, повертається. Учасники груп можуть спілкуватись один з одним на рівних, незважаючи на те, що кожен в них потребує підтримки, але й кожен має чим поділитись.Ті рани, які були отриманні в стосунках, можуть бути зцілені в стосунках. Але, зазвичай, через травматичний синдром навʼязливого повторення, травмована насильством людина знову знаходить того, хто її кривдить, або через суцільну недовіру не може побудувати здорову привʼязаність з партнером. І саме в підтримуючих спільнотах у взаємодії з іншими постраждала може побачити себе та своє контактування зі світом, розгледіти свої тригери, відбудувати здорову довіру, відновити самооцінку.Треба розуміти, що немає груп та спільнот, де не буває конфліктів, і які підходять всім і завжди. Різні групи підходять для різних етапів та завдань відновлення. Орієнтуватись треба на чітке розуміння цілі групи та безпеку і компетентне лідерство всередині неї. Слід не припиняти пошук спільноти, яка підтримає і дасть ресурс, слід йти до людей, які стануть джерелом підтримки та відновлення.Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії та імплементації ГО “Асоціація експертів зі запобігання та протидії гендерно зумовленому наисльству”.

У Луцьку відкрили денний центр соціально-психологічної допомоги в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за сприянням Міністерство соціальної політики України, Луцької міської ради, за фінансової підтримки Avon та у партнерстві з GBV Асоціація експертів.У відкритті Денного центру взяли участь Ігор Поліщук, Луцький міський голова, Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та представниці компанії Avon.❤️‍🩹З травня 2023 року місто є учасником проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». За 4 місяці 2024 року було зареєстровано 701 звернення про домашнє насильство. З них 489 — підтверджені поліцією. В 2023 році було зареєстровано більше 8000 звернень про домашнє насильство.☝🏼Це вже четверний Денний центр, який був відкритий разом з Avon у межах благодійного внеску у розмірі 160 000 доларів, що був виділений на створення чотирьох центрів з соціально-психологічної допомоги у Ірпені, Івано-Франківську, Кривому Розі, та Луцьку.Особливістю цього денного центру є сертифікована спеціалістка, яка може працювати з відвідувачами/-ками з порушеннями слуху, у разі потреби виїжджати на виклики, щоб супроводжувати мобільну бригаду чи поліцію.«Звернень від жінок, що постраждали від домашнього насильства багато, це не поодинокі звернення, на жаль, і чим далі, тим більше таких звернень. Тому сьогодні ми маємо реагувати на такі виклики, на такі проблеми. На жаль, є дуже багато людей, яким крім таких центрів, крім соціальної служби нашого міста немає до кого звернутися по допомогу. Хочу подякувати UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, та всім іншим партнерам, які допомогли нам відкрити цей чудовий простір. Переконаний що ті, хто шукає допомоги, шукає психологічну підтримки, добрим словом, порадою, консультацією, цю підтримку тут знайдуть, і наші спеціалісти/-ки допоможуть їм вийти з цієї кризової ситуації», – зазначив Ігор Поліщук, Луцький міський голова.«На жаль, питання гендерно зумовленого насильства в нашому суспільстві стають все нагальнішими, ми, як суспільство, і на рівні всієї України, і в громадах стикаємося з безпрецедентними викликами. Тому ми маємо бути чуйними і не залишати тих, хто страждає від насильства, наодинці з своїми проблемами. Тому я хотів би подякувати вашій громаді за лідерство в боротьбі проти гендерно зумовленого насильства і готовність запропонувати допомогу тим, хто її потребує», – розповів Костянтин Бойчук, керівник проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.Ми вдячні компанії Avon Україна за підтримку проєкту «Міста та громади, вільні від домашнього насильства».

​Вплив війни на психічне здоров'я дітей: як допомогти дітям впоратися зі страхами та тривогамиВійна має руйнівний вплив на здоров'я дітей. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), діти, які переживають військові конфлікти, можуть страждати від тривожних розладів, депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних проблем. Ці наслідки довготривалі і суттєво впливають на їхнє загальне благополуччя.Діти можуть стати надмірно чутливими до звуків, які нагадують їм про війну, та мати проблеми з нічним сном після травматичних подій, таких як бомбардування або втрати близьких можуть зʼявитись  нічні жахи, уникнення ситуацій, що нагадують про травму,  гіперозбудженість. Або зʼявляється занурення в сум, відчуття безнадійності, зниження інтересу до діяльностей, що раніше приносили задоволення, в неї є зміни в апетиті та сні. Діти можуть відчувати соціальну ізоляцію через втрату друзів, зміну місця проживання чи культурний шок.Деніел Сігл, нейропсихіатр сказав: «Підтримка стабільності та емоційного зв'язку з дітьми є критично важливою для їхнього психічного здоров'я в умовах стресу».🔹Найкраще, що батьки можуть зробити для власних дітей – це піклуватися про власну стабільність та психологічну стійкість і безпечність. Діти відчувають свого дорослого на рівні підсвідомості і демонструють через поведінку не лише свої реакції на війну, а і переживання свого дорослого.🔹Батьки повинні бути відкритими і доступними для своїх дітей, слухати їх і підтримувати їхні емоції. Якщо ви впевнені, що зробили все, що могли в цьому напрямку допоможіть дітям впоратись зі страхами і тривогами.🔹Демонструйте власний спосіб управління стресом. Покажіть дитині, як ви робите дихальні вправи, і заохочуйте її робити те ж саме.🔹Створіть стабільне і безпечне середовище через  регулярний режим дня, зменшення стресових ситуацій та облаштування місць, де діти можуть відчувати себе в безпеці. Дитина повинна мати можливість брати з собою улюблену іграшку чи іншу річ і не переживати за домашніх улюбленців чи членів сімʼї. В обіймах або спеціальному куточку з м'якими подушками говоріть: «Я тут з тобою і все буде добре».🔹Допоможіть дитині зрозуміти, що її страхи є частиною нормального життя.🔹Освітні програми чи простори  для дітей і їхніх сімей та звернення до психолога можуть допомогти краще зрозуміти психологічні ефекти війни і надати навички для їх подолання. Це і навчання технікам релаксації, і розвиток навичок стрес-менеджменту, і надання ресурсів для отримання допомоги.Ці методи допоможуть створити підтримуюче середовище для дитини і полегшити процес подолання страхів і тривог під час війни. Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії. 

Емоційне вигорання. Як підтримати себе?Інколи втома вже настільки накопичується, що єдине бажання – втекти від всіх.Сьогодні ми почнемо турбуватися про себе. Це дуже важлива навичка для фахівців, які надають допомогу постраждалим від насильства. Для того, щоб знати «ворога» в обличчя, ми почнемо з того, що розглянемо синдром емоційного вигорання. Це стан фізичного, емоційного і ментального виснаження, викликаний тривалим стресом і надмірною завантаженістю. Воно часто супроводжується почуттям безнадійності, цинізмом і зниженням продуктивності.Як вберегти себе від нього та вчасно допомогти? Дуже важливо вміти розпізнавати симптоми емоційного вигорання.До фізичних симптомів відносять відчуття хронічної втоми, порушення сну, головні болі, м’язові болі, зміни апетиту. Якщо у вас є почуття постійного стресу, роздратованість, апатія, депресія, тривога то можливо ви спостерігаєте емоційні симптоми вигорання. І до групи ментальних відносять – відчуття неефективності, зниження продуктивності, проблеми з концентрацією і пам’яттю.Симптоми ми помітили. Що робити далі?Не завжди після того як ми їх помітили, ми визнаємо існування проблеми. А це дуже важливо, бо вигорання це серйозна проблема, яка потребує уваги і часу для вирішення. Як і визнання того, що вам потрібен відпочинок, бо піклуватися про себе то є нормально. І тоді потрібно зробити кроки до відновлення балансу між роботою та життям – знайти час для себе: відпочинку, задоволення і релаксації. І, що не менш важливо, розмежовувати роботу та особисте життя, особливо якщо ви працюєте вдома.Після відновлення балансу починаємо турбуватися про фізичне здоровʼя, і починаємо з найпростішого – відновлення сну. Дотримуємось регулярного графіку сна і створюємо комфортні умови для відпочинку, здорового харчування.І найголовніше, не забуваємо про фізичну активність у вигляді регулярних вправ, які допомагають зменшити стрес і покращити настрій. Це може бути йога, прогулянки, плавання або будь-яка інша активність, яка вам подобається.Не менш важливою є емоційна підтримка, яка включає в себе спілкування з близькими, допомогу професіоналів. У першому випадку це про можливість ділитися своїми почуттями та проблемами з рідними. У другому – дозволити собі звернутися до психолога або терапевта. Професійна підтримка може бути надзвичайно корисною у подоланні вигорання. Не забуваємо і про турботу про ментальне здоровʼя – використання технік, які зменшують стрес та покращують концентрацію, розвивають усвідомленість.А тепер трохи про пріоритети і натхнення. Для того щоб не вигоріти, важливо визначити першочергові завдання і зосередитись на них, розпланувати свій час так, щоб уникати надмірного навантаження і дотримуватись графіка. Щодо натхнення – мрійте, ставте нові цілі, досягайте їх та винагороджуйте себе.Займайтеся тим, що приносить вам задоволення і допомагає відволіктися від роботи. 

«Дізналися, як можемо розподіляти обов’язки між громадянами, службами та органами влади та розуміємо, що робити у різних ситуаціях. Добре, що завдяки таким навчанням збільшується кількість фахівців, які обізнані у сфері запобігання домашньому насильству».Це відгук учасника одного з тренінгів «Роль і завдання поліції в місцевій системі запобігання та протидії домашньому насильству», що пройшли в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» у Рівному, Умані, Кам’янець-Подільському, Червонограді та Дрогобичі, містах, що долучились до проєкту цього року. 👮‍♂️ 80 представників Національної поліції України опрацювали роль та завдання поліції у питаннях запобігання та протидії домашнього насильства, що стане кроком для покращення ситуації у громадах.На тренінгу особливу увагу звернули на всі зміни та новації які відбулися у законодавстві, зокрема зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які вступають у дію наприкінці цього року. Окремою частиною тренінгу став розгляд та моніторинг конкретних проваджень, які були порушені у громадах через випадки домашнього насильства. Тренери ретельно розбирали кейси, аналізувати рішення судів, а також давали поради, як правильно оформити документи, щоб кривдники отримали покарання.✅ У рамках кожного тренінгу відбулися візити до місцевих соціальних служб та спеціалізованих сервісів, де представники Національної поліції побачили та почули як працюють сервіси для постраждалих.Більше корисної інформації про роль поліції в місцевій системі запобігання та протидії домашньому насильству ви можете знайти у посібнику за посиланням https://agbv.org/wp-content/uploads/2024/06/Rol-i-zavdannia-politsii-u-systemi-GBV.pdf.🤝 Навчання проводиться разом із GBV Асоціація експертів.Проєкт «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у партнерстві з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії.