TEATRBUM.UKR.NET

У нашій редакції існує абсолютно таємний відділ популярності вистав.Про нього не пишуть у звітах і не говорять уголос, але саме там ухвалюються найболючіші рішення.Люди в цьому відділі мають надзвичайно складне спецзавдання. Це ті, хто готові витрачати тисячі й тисячі гривень, аби вирвати «Конотопську відьму»в першому ряду. І, що важливо, подивитися її не раз, не два і не три, а щонайменше п’ять. Інколи — о 13:00, о 17:00 і навіть о 00:00. А потім — довго й люто — сперечатися в чатах, хто кращий: Матюхін зі Шмальгаузена (той самий, зоолог) чи нащадок великої родини Сумських-Хостікоєвих.Це саме ті люди, які передивилися весь репертуар Богомазова і Хостікоєва, але досі не можуть визначитися, на чиєму вони боці й за яку родину на сцені вболівають більше. Вони пишуть — і пишуть регулярно — спеціальні коментарі про те, як вони люблять “Загнаного коня” в театрі Франка, як пам’ятають найкращі вистави Білоусова, і як, звісно ж, краще було на Подолі до реконструкції, без цієї незрозумілої чорної коробки. Це ті, хто ходять у театр «Колесо» і кричать «Браво!» . Ті, хто здатні сидіти три дії поспіль і ще казати: «Мало».Часто ці люди суміщають одразу кілька посад: генеральний директор, емоційно-етична комісія, театрознавці, і — так — спецагент таємного відділу. Після кожного такого театрального удару ці люди проводили всю ніч, передивляючись записи Пєтросяна,намагаючись написати йому в інстаграмі, випросити хоч якийсь безглуздий анекдот про шашлик і шавурму, щоб вижити.Вони плакали ночами. Вони десять разів за місяць перечитали Антонена Арто, бо після такого підйому хотілося або вийти у вікно, або ще раз у театр.Але вони тримались.Тримались заради нас.Але рішучою, останньою ниткою, що добила нашого експерта, стала вистава «Місто».З понеділка і до сьогодні наш агент перебував у стані глибокого переосмислення. Його трясло. Він дивився на фото Бакланова і ловив себе на думці, що театр знову перейшов межу — тілесну, емоційну, внутрішню. Напруга була такою, що слова «професійна дистанція» втратили будь-який сенс.І тут Ігор Білець зробив неможливе. Уперше за роки існування цього відділу, уперше нашому експерту знадобилася допомога.Ми витратили всі грантові гроші програми Інституту Ґете.І тепер — чесно — не знаємо, що робити далі.Нашому колезі конче необхідна допомога.Діагноз — прикріплюємо нижче.

Є кілька вічних загадок людства: хто побудував Стоунхендж, куди зникла цивілізація Майя, і як Ігор Білиць після «Невеличкої драми», «Птаха на горищі» та «Доці» спромігся поставити пластичну інтерпретацію «Міста» Підмогильного.Пане режисере, якщо у вас реально нема що їсти і чим платити за оренду, якщо вас змусили робити цю абсолютну вульгарщину під дулом продюсерського пістолета — напишіть у редакцію Театрбум. Ми скинемось. По 15 гривень з людини. На гречку, хліб і повернення професійної гідності.Щоб не бути такими критичними, ми бачили захопливі погляди деяких людей: режисерка тієї самої вистави, яка підняла свідомість суспільства і український театр на висоту шеста, – а саме вистави “Повія”; кілька дівчат, які прийшли подивитись як роздягається Григорій Бакланов; два тік-токери і один юджисі крієйтор. Срез аудиторії, так би мовити. Соціологія в чистому вигляді.Окремого захоплення заслуговує музика. До вистави не стали паритись з написанням окремого музичного супроводу, а просто увімкнули спотіфай на потрібних моментах. Згодний, я теж люблю ці треки і залюбки їх послухав: Ницо Потворно, Blooms Corda, typeled. А сцена згвалтування Надійки під трек “Всі ці фарби” особливо запав в душу.Можливо це ми такі ханжі, а може це МЦКМ – прокляте місто, після того як там розстріляли видатних діячів культури і мистецтва. Можливо то вони хочуть, щоб справжній укр театр залишився в часах Курбаса, Куліша і Зерова. А можливо ми помиляємось. І повні зали вистави піднімуть наш український дух, свідомість і поїдемо на Авіньйон всі разом. Хто зна, хто зна.Юджисі-Крієйтор Українського Відродження

Тут не буде про виставу, тут щось про інше…Тільки в мережі зʼявився перший постер вистави Картотека, так відразу і виникло питання: в Україні зникли всі художники? Шо це за страховисько вилізло? Так, методика не нова, вже робила штучна інтелігенція афіші, якби не одне але… За день до премʼєри в мережі зʼявився останній анонс вистави повністю згенерований штучним генієм, і налякало весь інтернет. Щось схоже на арт горрор, який малювали зубами. В кадрі фігурує то кістлява чорна рука, яка дригається ніби хоче вибратись із того відео, то головний персонаж постеру намагається змити руками із себе сором через участь в штучно-інтелігентному дійстві. Після такого прогріву глядачів вже з обережністю йдеш на ту премʼєру і не без причини, бо вистава на вигляд вся теж штучна.  Можливо якби режисер вкінці, вийшовши на сцену, сказав що вся вистава була згенерована через новітній вітчизняний критично-театральний штучний інтелект ЧатЖЛДК, то питань би не було, а так… нема про що говорити Віктор Іванович, особистий бібліотекар Жолдака

4 грудня у Молодому театрі відбувся допрем’єрний показ «Енеїди» від Театру Ветеранів.Це музично-пластична вистава, яку створюють чинні військовослужбовці та ветерани. Попри фізичні травми, вони працюють з тілом, рухом і власним досвідом, демонструють дивовижну силу через фізичний та перформативний театр.«Енеїда» - це шлях до внутрішнього зцілення та самовираження через мистецтво. Як наголошує художній керівник Ахтем Сеітаблаєв, це «не про акторську техніку, а про шлях довіри».“Це не театр в класичному вигляді, до якого ми звикли. Це скоріше реабілітація через інструментарій театру. Наші ветерани повернули за цей рік собі можливість гарно рухатись, гарно співати, працювати в команді, навіть не бачачи того, що відбувається на сцені, чітко знати, що вони кажуть, де кажуть, як і навіщо. Ви побачите те, як наша режисер-постановник Оля Семьошкіна, створила, на мою особисту думку, маленьке диво. Диво українського театру.” – каже зі сцени Ахтем Сеітаблаєв. Над виставою працювали: режисерка-постановниця вистави Ольга Семьошкіна (головна балетмейстерка Театру ім. Івана Франка), художній керівник Ахтем Сеітаблаєв, музиканти OPERA APERTA, художник-постановник Віктор Донцов, художниця з костюмів Олена Гресь.Відкриття продажу квитків на «Енеїду» планують на початок 2026 року, тож вистава ще попереду. ТЕАТРБУМ, відділ по роботі з ветеранами