Економіка України

Європейські «зелені» норми vs українська промисловість. Як нашим компаніям вижити? Як українській економіці інтегруватися в єдиний європейський ринок і відновитися після руйнувань, але не втратити при цьому свою промисловість через жорсткі кліматичні регуляції ЄС? Питання з зірочкою. Українська металургія під загрозою знищення. Україна опинилася у безпрецедентній ситуації: через зруйновану інфраструктуру ціни на електроенергію для бізнесу часом сягають 230–370 євро за МВт-год, тоді як європейські конкуренти платять близько 50–70 євро. До цього додається європейський механізм вуглецевого коригування (CBAM). Попри запевнення єврочиновників про мінімальний вплив у декілька євро за тонну, реальні розрахунки українських компаній показують додаткові витрати від 40 до 90 євро за тонну продукції. Це може вбити український експорт сталі та перетворити Україну виключно на сировинний придаток країн-лідерів. Ціна зеленого переходу – $90 мільярдів. За оцінками Станіслава Зінченка, генерального директора GMK Center, модернізація українського енергетичного сектору протягом наступних 10 років потребуватиме близько 90 мільярдів доларів. Внутрішніх ресурсів на фінансування зеленого переходу не вистачить, тому доступ до європейських програм фінансування буде критичним для України.Будувати «зелену» енергетику треба розумно. При цьому масова розбудова сонячних та вітрових електростанцій в Україні не має сенсу, якщо паралельно не інвестувати у системи накопичення енергії та розумні мережі. Інакше нестабільність погоди просто зруйнує баланс енергосистеми. Одним із прикладів такого дисбалансу енергосистеми став блекаут в Іспанії. Також великий економічний потенціал експерти вбачають у виробництві біометану для його продажу в ЄС та у впровадженні інноваційних малих модульних реакторів (SMR).Вчимося прагматизму у Польщі. Наші партнери поляки кажуть, що у них зростає скептицизм щодо європейського «Зеленого курсу». Деякі кліматичні політики ЄС є «наївними», оскільки вони часто просто переносять викиди (разом із виробництвом) у країни Азії, вбиваючи конкурентоспроможність самої Європи. Загалом же Польща не зможе відмовитися від вугілля, оскільки це питання національної енергетичної безпеки. Це були короткі тези з дискусії ІЕД та Варшавського інституту підприємництва, що об'єднала провідних експертів, урядовців та представників важкої промисловості Польщі та України. Якщо цікаво послухати більше, дискусія за посиланням. А прочитати тези можна тут.#енергетика #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Що відбувається з цінами на пальнеЗа останні дні українські водії помітили різкий стрибок цифр на стелах АЗС. Найбільше зросла ціна на дизельне пальне — до 71–74 грн/л, а бензин марки А-95 торгується в межах 69–74 грн/л. Причина №1: Близький Схід та світові ринки. Ескалація конфлікту між США/Ізраїлем та Іраном, а також часткове блокування Ормузької протоки, через яку проходить 20-30% світового морського експорту нафти, спричинили паніку на біржах. Ціни на нафту вперше з 2022 року пробили позначку у $100 за барель, а подекуди вони сягають і $117.Причина №2: Внутрішня паніка. Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, наголошує: фізичного дефіциту пального в Україні немає. Європа та Україна мають достатні запаси. Проте українці почали масово скуповувати пальне «про запас», збільшивши продажі на АЗС на 50%. Щоб не доводити ситуацію до фізичного дефіциту пального, а також для хеджування ризиків подальшого зростання ціни на імпортне пальне мережі АЗС піднімають ціни. На думку Куюна, якщо світові котирування триматимуться на високому рівні, дизель може поступово зрости до 80-90 грн/л. Бензин, якого на ринку більше, ніж дизеля, ймовірно, зупиниться в межах 70+ грн/л.#енергетика #пальне📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Понад $3 млрд від Світового банку може стати на паузу — консорціум RRR4UЕксперти консорціуму RRR4U презентували свіжий моніторинг виконання умов програм МВФ та ЄС (Ukraine Facility). Головні ризики для нашого фінансування прямо зараз:Понад $3 млрд від Світового банку може стати на паузу. Існує серйозний ризик затримки фінансування від Світового банку в рамках операції DPO (Операції підтримки політики розвитку – фінансовий інструмент Світового банку, що надає пряму бюджетну підтримку країнам-позичальникам для впровадження системних реформ та інституційних змін). Щоб розблокувати ці кошти, Верховна Рада має ухвалити чотири євроінтеграційні закони до кінця червня:▪️Про публічні закупівлі (№11520); ▪️Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті (№14174); ▪️Про інтеграцію енергетичних ринків (№12087-д); ▪️Про Єдиний європейський платіжний простір, SEPA (№14237)Борги перед ЄС (Ukraine Facility). Виконання індикаторів Плану України суттєво сповільнилося. За підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів, що заблокувало понад €3,9 млрд макрофінансової підтримки. Левова частка цієї проблеми — 10 невиконаних реформ за IV квартал 2025 року вартістю €2,5 млрд. Також, як ми писали раніше, за підсумками І кварталу 2026 року Україна може вперше безповоротно втратити близько €300 млн, якщо не завершить процес кадрового посилення Вищого антикорупційного суду.Нова програма МВФ. До чого готуватися бізнесу? Один із найскладніших маяків за програмою МВФ на суму $8,1 млрд — це ухвалення пакета податкових заходів для розширення бази оподаткування, причому дедлайн по цьому маяку спливає вже цього місяця. Цей маяк передбачає: ▪️оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи; ▪️скасування звільнення від ПДВ для міжнародних посилок; ▪️скасування звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування (з 2027 року для тих, чий річний оборот 2026 року перевищить 4 млн грн). 📱Переглянути повний запис події можна за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Через нові квоти український експорт до ЄС скоротиться на $1,4 млрд29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила зони вільної торгівлі (DCFTA) між Україною та ЄС. Вони остаточно замінили пільговий режим (ATMs), який діяв від початку повномасштабного вторгнення. Експерти German Economic Team, ІЕД та KSE підрахували, чого коштуватимуть українській економіці нові європейські тарифні квоти.Для семи ключових українських товарів нові квоти виявилися суттєво меншими за реальні обсяги українського експорту у 2024 році. Загалом експорт з України до ЄС за цими категоріями скоротиться на $1.4 млрд на рік (або на 55% порівняно з 2024 роком).Хто постраждає найбільше? ▪️Пшениця: приймає на себе головний удар. Скорочення експорту очікується на $1,15 млрд (падіння експорту української пшениці до ЄС на 80%, у порівнянні із 2024 роком).▪️Цукор: на другому місці. Втрати оцінюються у $159 млн (експорт до ЄС впаде на 69%). ▪️Також експорт до ЄС скоротиться для м'яса птиці (-$46 млн), ячменю (-$38 млн), яблучного соку (-$23 млн), яєць (-$9 млн) та меду (-$6 млн). Скорочення українських поставок зменшить обсяг внутрішнього ринку пшениці ЄС на 5,6%, а цукру — 1.4%. Це стимулюватиме внутрішній попит в Європі та підштовхне ціни вгору, від чого виграють місцеві фермери, але програють інші європейські споживачі.Автори дослідження відзначають, що український бізнес зможе переорієнтувати значну частину товарів на інші ринки світу, тому вплив нових квот на глобальне падіння всього українського експорту оцінюється у меншу суму — $253 млн. #ІЕД #ЄС #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

$8,1 млрд від МВФ. Рада директорів офіційно затвердила нову програму для України. Що вона передбачає?МВФ офіційно дав зелене світло новій 4-річній програмі розширеного фінансування (EFF). Попередня програма 2023 року втратила актуальність, оскільки базувалася на очікуваннях швидшого завершення бойових дій. Нова ж більше розрахована на реалії тривалої війни.Ключові цифри: ▪️ Загальна сума: $8,1 млрд на 2026–2029 роки. ▪️ Перший транш: $1,5 млрд надійде вже найближчим часом. ▪️ Наявність діючої програми співпраці із МВФ є умовою отримання міжнародної допомоги від інших донорів на суму $136,5 млрд (включно з €90 млрд від ЄС та кредитами G7).Програму затвердили, тому що Україна зробила низку попередніх кроків (Prior Actions) для її старту:▪️Ухвалила Державний бюджет на 2026 рік відповідно до параметрів нової програми.▪️Ухвалила постанову Кабінету Міністрів України щодо забезпечення рівних умов для платників ПДВ у конкурентних процедурах публічних закупівель,▪️Подала до парламенту проєкт нового Трудового кодексу, який передбачає зменшення можливостей для прихованих трудових відносин.Частина Prior Actions, які були погоджені на рівні експертів Української сторони та МВФ, у фінальній версії програми трансформувалася у структурні маяки, які потрібно буде виконати вже до кінця березня 2026 рокуЦі термінові маяки включають: Податковий пакет : ▪️ Скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до €150. ▪️ Запровадження податку на доходи від цифрових платформ (так званий податок на OLX, Uber тощо). ▪️ Скасування звільнення від ПДВ для ФОПів. Ця норма запрацює з 1 січня 2027 року. Поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ очікується на рівні не менше 4 млн грн річного доходу.Нагадаємо, у пропозиції до обговорення законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОП йшлося про ліміт в 1 млн грн річного доходу. ІЕД приєднався до заяви аналітичних центрів із закликом переглянути цю норму, і ми щиро радіємо вищезгаданій зміні.Інші важливі вимоги: ▪️ Призначити нового постійного голову Митниці у першому кварталі. ▪️ Уникати докапіталізації державних банків за рахунок бюджету. ▪️ Посилити гнучкість обмінного курсу для адаптації до економічних шоків. Це швидше сигнал до продовження контрольованої девальвації гривні.За словами експертки ІЕД Олександри Бетлій, програма містить лише 12 структурних маяків і лише до кінця 2026 року. Це означає, що під час майбутніх переглядів програми будуть додаватися й інші маяки. Також у Меморандумі згадується, якщо мирні переговори будуть успішними, програма буде оперативно відкалібрована.🔍Переглянути повний текст меморандуму з МВФ можна за посиланням#МВФ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Майже $600 млрд на відбудову — оновлена оцінка збитків та потреб УкраїниСвітовий банк, Уряд України, Єврокомісія та ООН опублікували 5-ту швидку оцінку збитків і потреб (RDNA5) — станом на 31 грудня 2025 року. Цифри вражають, адже масштаби руйнувань продовжують зростати через інтенсивні атаки.Головні економічні підсумки та оцінки:Прямі збитки (Damage): $195,1 млрд. Ця сума зросла на майже 11% порівняно з попередньою оцінкою. Найбільше у грошовому вимірі постраждали: ▪️ Житловий фонд — $61,1 млрд (пошкоджено або знищено 14% усього житла в країні). ▪️ Транспортна інфраструктура — $40,3 млрд (особливо дісталося залізницям та дорогам). ▪️ Енергетика — $24,8 млрд.Економічні втрати (Losses): $666,7 млрд. Це недоотримані доходи, зупинка підприємств та додаткові витрати. Сума економічних втрат зросла на понад 13% у порівнянні із минулорічною оцінкою. Найважчий удар прийняли: ▪️Торгівля та промисловість ($232,9 млрд), ▪️Енергетика ($88,2 млрд),▪️Агросектор ($78,0 млрд).Потреби на відбудову (Needs): $587,7 млрд. Саме стільки знадобиться Україні протягом наступних 10 років (2026–2035) для відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було». Ця цифра майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році. Лише на критичні пріоритетні проєкти у 2026 році потрібно $15,25 млрд.Більш детально читайте у звіті RDNA5#відбудова 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У січні брак робочої сили та небезпека залишаються найбільшими перешкодами для бізнесу — опитування ІЕДУ січні 2026 року трійка лідерів перешкод для розвитку бізнесу не змінилася, попри посилення воєнних ризиків. Про це свідчать результати 45-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів у другій половині січня серед 491 промислового підприємства України.№1 — «брак робочої сили»: 60% у січні. Проблема стабільно утримує перше місце вже тривалий час. 52,6% компаній кажуть, що зараз важче знайти кваліфікованих працівників. Ситуація з некваліфікованими кадрами трохи краща, але 32,5% підприємств теж відчувають складнощі з їх пошуком.№2 — «небезпечно працювати»: 54% у січні. Попри незначне зниження порівняно з груднем (57%), небезпека стабільно залишається на другій позиції серед головних викликів для українських компаній.№3 — «перебої з електро-, водо- та теплопостачанням»: 48% у січні. Відбулося помітне зростання з 42% у грудні внаслідок російських атак по українській енергетичний інфраструктурі. «Зростання цін на сировину/матеріали та товари» турбує 45% бізнесу (перешкода опустилася на четверту сходинку).Далі в рейтингу перешкод:▪️ Зменшення попиту на продукцію/послуги — 21%▪️ Складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України — 21% (відбулося помітне зростання порівняно з 16% у грудні) ▪️ Розрив ланцюжків постачання — 16%#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,4% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,4% порівняно з січнем минулого року.Де було падіння (оцінки за січень, до попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво та розподіл електроенергії і газу знизилися на 16% через масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.🔻 Добувна промисловість: Падіння приблизно на 17% через зменшення видобутку газу та вугілля внаслідок тимчасової окупації шахт.🔻 Транспорт: Падіння на 10,8%, зокрема через обстріли інфраструктури.🔻 Переробна промисловість: Падіння на 4,2% через значні проблеми бізнесу з доступом до електроенергії.🔻 Будівництво: Падіння передусім через значно холоднішу, ніж торік, погоду, що не дозволяло проводити будівельні роботи.Де було зростання:🟢 Торгівля: Зросла на 2,9%. Частково це було зумовлено ажіотажним попитом — вищими закупівлями різних видів акумуляторів та генераторів.Нагадаємо, що за підсумками 2025 року економіка зросла на 1,8% (у IV кварталі ріст складав 3,0%). 🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 253-му випуску МЕМУ. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Вперше за три роки Індекс відновлення ділової активності впав нижче нуля Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) вперше з березня 2023 року впав нижче нуля. Про це свідчать результати 45-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 491 промислового підприємства у другій половині січня — якраз після посилення російських атак на цивільну енергетичну інфраструктуру.Індекс відновлення ділової активності показує баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша. Значення нижче нуля означає, що респонденти більшою мірою свідчили про погіршення ситуації на їх підприємствах.Що показують цифри? ▪️У грудні індекс ще тримався в плюсі (0,03), а в січні впав до -0,01.▪️Кількість підприємців, у яких справи йдуть гірше, ніж торік, зросла до 21,1% (у грудні було 17,4%).▪️Частка тих, хто зростає, залишилася незмінною — близько 20%.Хто постраждав найбільше? Погіршення відчули всі групи бізнесу, але найважче мікробізнесу. Саме у цьому сегменті індекс найнижчий і знаходиться у від’ємній зоні з січня 2024 року.Завантаженість потужностей порівняно з «довоєнним часом» майже без змін. Частка підприємств, які працюють на повну потужність, зросла з 5% до 6%, а тих, хто працює із завантаженням на три чверті й більше, зменшилася з 60% до 55%. Це відбулося за рахунок зростання частки компаній із завантаженням від половини до ¾ — з 19% до 24%.#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Головні партнери України по військовій допомозі: Скандинавія, Німеччина та Велика Британія. США — менше 1,5%Kiel Institute випустив свіжий звіт (лютий 2026 року) з аналізом підтримки України після чотирьох років мовномасштабної війни. Головний інсайт: Європі вдалося майже повністю компенсувати відсутність допомоги від США.Головне зі звіту:ЄС майже повністю взяв на себе підтримку України. У 2025 році допомога від США впала на 99% (був лише один пакет на €400 млн у січні). Натомість європейські донори збільшили військову підтримку на 67%, а фінансову та гуманітарну — на 59% (порівняно з середнім за 2022–2024 роки). Завдяки європейцям загальний обсяг допомоги залишився у стабільним.Зростання закупівель всередині України («Данська модель»). Це важлива зміна тренду для української економіки. Західні партнери дедалі частіше не привозять зброю, а фінансують її виробництво на українських заводах. Частка таких закупівель зросла з 4% наприкінці 2024 року до 22% у другій половині 2025-го. Виробничі потужності українського ВПК зросли у 35 разів і оцінюються у $35 млрд, але держбюджет України може покрити лише половину цих можливостей — решту перекривають партнери.Хто платить за зброю? ▪️Скандинавія, Німеччина та Велика Британія надали 95% усієї європейської військової допомоги у 2025 році.▪️Країни Південної та Східної Європи суттєво скоротили підтримку. Наприклад, Південна Європа дала лише 3% військової допомоги.▪️Лідери за обсягами: Німеччина (€9 млрд) та Британія (€5,4 млрд). Лідери за часткою від ВВП — Норвегія, Данія та Швеція (понад 0,6% ВВП).Щоб ми не залишилися без американської зброї (Patriot, HIMARS), НАТО запустило механізм Prioritized Ukraine Requirement List, коли донори скидаються грошима і викуповують необхідне зі складів США. У 2025 році так закупили зброю на €3,7 млрд. Нагадаємо, після інавгурації президента США Дональда Трампа Україна не отримувала фінансової чи військової допомоги від США.#допомога 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊