Економіка України

€90 млрд від ЄС: безпрецедентна позика, яку ми будемо віддавати репараціями рфВерховна рада ратифікувала угоду з Європейським Союзом про позику в межах нового інструменту Ukraine Support Loan. Йдеться про кредит обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.Про які суми йдеться? Програма розрахована на суму до 90 млрд євро на 2026–2027 роки. У 2026 році Україна зможе отримати до 45 млрд євро, які поділені на два компоненти:▪️Оборонна частина: до 28,3 млрд євро (на закупівлю озброєння та розвиток ВПК).▪️Бюджетна частина: 16,7 млрд євро. Половина з них (8,35 млрд євро) піде через Ukraine Facility, а інша половина (ще до 8,35 млрд євро) — це пряма макрофінансова допомога за цим новим Меморандумом.Ці 8,35 млрд євро макрофіну на 2026 рік розіб'ють на три транші: 3,2 млрд, 3,7 млрд та 1,45 млрд євро.Умови кредиту: чому це фактично "грант":▪️Відсотки (вартість обслуговування боргу) повністю покриваються з бюджету ЄС.▪️Тіло кредиту Україна погашатиме виключно за рахунок майбутніх репарацій від росії. Тобто для держбюджету цей фінансовий ресурс не створює реального боргового навантаження і фактично має характер грантової підтримки."Домашнє завдання" по макрофіну. Виплати бюджетної частини кредиту прив'язані виконання реформ (маяки ЄС значною мірою перегукуються із нашими зобов'язаннями перед іншими донорами). Умови для першого траншу Україна майже виконала, залишилось прийняти законопроєкт про посилки.Для наступних траншів доведеться виконувати і інші маяки: запровадити нову систему оцінки майна, реформувати спрощену систему оподаткування, покращити адміністрування ПДВ та узгодити корпоративні податки з антиофшорними директивами ЄС та ін.🔍Всі умови кредиту можна прочитати у тексті договору#ЄС #допомога 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У квітні 2026 року реальний ВВП зріс на 1,0% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у квітні 2026 року зростання реального ВВП становило 1,0% порівняно з квітнем минулого року.Загалом доступ до електроенергії дещо поліпшився завдяки частковому відновленню генерації (завдяки ремонтам), а також меншому споживанню через більш раннє завершення опалювального сезону. Постачання було переважно безперебійним, хоча загальна ситуація в секторі залишається складною. Водночас війна на Близькому Сході спровокувала зростання цін на пальне, що збільшило витрати українського бізнесу.За попередньою оцінкою Держстату, за підсумками першого кварталу 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,5% (оцінка ІЕД становила падіння на 0,6%).Також ІЕД переглянув оцінку ВВП за березень до зростання на 0,8% (раніше було скорочення на 0,3%)Де було падіння (оцінки за квітень, до попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу скоротилися на 7%.🔻 Транспорт: Падіння становить приблизно 7% через вищу вартість пального, менші обсяги перевезень залізної руди та нафти, а також через продовження російських атак.Де було зростання:🟢 Торгівля: Зростання реальної доданої вартості оцінюється на рівні 4%, що відображає зростання попиту та позитивні настрої бізнесу.🟢 Переробна промисловість: За оцінкою зросла на 4%, однак певне сповільнення пов’язано з падінням виробництва в металургії.🟢 Добувна промисловість: Зросла лише на 1% (з низької бази) через перебої у видобутку газу та залізної руди внаслідок обстрілів росією.🟢 Будівництво: Ймовірно, продемонструвало невелике зростання.🔍 Детальніше про економічні тенденції — у свіжому 256-му випуску МЕМУ.#ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Економіка підробок: чому українці купують контрафакт і як це впливає на ринок? ІЕД провів дослідження щодо сприйняття контрафактних товарів українцями. Результати чудово ілюструють поведінку споживачів та пояснюють, чому тіньовий ринок підробок продовжує процвітати. Ось головне з дослідження: ▪️Ілюзія обізнаності. Хоча 92% опитаних впевнені, що знають значення слова "контрафакт", лише 32% розуміють, що популярні "репліки" — це також контрафакт. ▪️Контрафакт — це масове явище. Аж 62% респондентів зізналися, що мають досвід придбання реплік або копій відомих брендів. ▪️Відрізнити оригінал — складно. Лише 27% впевнені, що можуть розпізнати підробку. Переважна більшість (64%) сумнівається у своїх знаннях або не має їх взагалі. ▪️Ціна вирішує все. Головним драйвером попиту на підробки є суто економічний фактор — ціна. Саме через неї копії обирають 33% покупців, тоді як наявність "брендового" логотипа впливає на рішення лише 2%.▪️Респонденти розділились. На ринку немає домінуючої моделі поведінки: 41% покупців обирають дорожчий, але оригінальний товар, а 37% свідомо віддають перевагу якісній і значно дешевшій копії. Чому це важливо для економіки? Дослідження фіксує ключовий структурний дисбаланс: українці активно купують контрафакт, проте більшість покупців не впевнена, що зможе його розпізнати.#ІЕД #митниця 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

В очікуванні вердикту ЄС: чому експорт українського металу до Європи опинився під загрозоюЗапровадження Євросоюзом нового регулювання надлишкових потужностей в металургії може коштувати Україні втрати від $0,5 млрд до $1,2 млрд експортної виручки сталеливарних компаній.ІЕД оцінив можливі наслідки усіх варіантів нового регулювання ЄС щодо надлишкових потужностей, яке запрацює вже з 1 липня 2026 року. Під дію обмежень може потрапити український сталевий експорт обсягом близько $1,8 млрд — майже 1% ВВП або 8% усього нашого експорту до ЄС.Залежно від сценарію, який обере Єврокомісія, українські втрати становитимуть від $0,5 млрд до $1,2 млрд. І це — на тлі вже діючого вуглецевого збору CBAM, через який деякі вітчизняні металургійні компанії вже зупинили поставки до ЄС.«Нове регулювання ЄС створює суттєві ризики для українських експортерів сталі — і це на тлі вже чинного CBAM, механізму прикордонного вуглецевого регулювання, що діє з початку року. Від майбутнього рішення Єврокомісії щодо української сталі безпосередньо залежить масштаб наслідків для української економіки», — зазначила директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан. Оптимальний для нас сценарій — повне звільнення України від нового регулювання, як це зробила Велика Британія. Остаточне рішення Єврокомісії ще попереду.🔍Більше про результати дослідження читайте на сайті ІЕД.#ІЕД #ЄС #торгівля📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Індекс відновлення ділової активності: падіння до трирічного мінімумуІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за квітень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу — ІВДА — після тримісячної стабільності суттєво погіршився та впав до -0,11 (проти 0 у лютому та березні). Це найнижче значення індексу з березня 2023 року.Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між тими, хто сказав, що ситуація в компанії за рік покращилася, і тими, хто вважає, що вона погіршилася.Про що ще свідчить опитування? ▪️ Лише 5,6% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (відбулося різке падіння, адже ще у березні таких було 19,6%). ▪️ 19,6% фіксують погіршення ситуації (цей показник залишився незмінним порівняно з минулим місяцем). ▪️ 74,8% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка суттєво зросла з 60,8% у березні).Кому найважче? Значення ІВДА суттєво погіршилося для великих, середніх і малих підприємств. Дещо покращився показник лише для мікропідприємств, але він все одно продовжує залишатися від'ємним і найгіршим серед усіх груп бізнесу (на рівні -0,29).Як зазначає виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків, бізнес-сектор продовжує демонструвати операційну стійкість, проте темпи економічного відновлення рік до року суттєво погіршилися. Середньострокові очікування бізнесу послабилися на тлі дефіциту кадрів і високих цін на пальне. Попри це, компанії зберігають здатність адаптуватися до нових умов та підтримувати виробничі процеси.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Що буде з цінами, курсом та економікою: головне з нового Інфляційного звіту НБУ Вчора Нацбанк випустив свіжий Інфляційний звіт за квітень 2026 року. Ключові тези:Інфляція знову розганяється. Після тривалого періоду скорочення темпів інфляції, ціни знову почали зростати. Головні причини — це російські удари по енергетиці та стрімке подорожчання пального через війну на Близькому Сході. Також на ціни тисне зростання зарплат, адже на ринку праці гостро не вистачає кадрів. НБУ прогнозує, що до кінця 2026 року інфляція пришвидшиться до 9.4%. Економіка зростатиме, але повільніше. Через проблеми зі світлом та логістикою, НБУ погіршив прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік до 1.3% (у січневому прогнозі очікувалось зростання ВВП 2026 року на 1.8%). Проте економіку підтримають стійкий споживчий попит, інвестиції в Оборонно-промисловий комплекс та відновлення інфраструктури. Облікова ставка — без змін до середини 2027 року. Щоб інфляція не вийшла з-під контролю, а гривня залишалася привабливою, Нацбанк зупинив пом'якшення політики і триматиме облікову ставку на рівні 15% до ІІ кварталу 2027 року. Це означає, що ставки за гривневими депозитами та ОВДП залишатимуться вигідними для населення, що також знижує тиск на валютний курс. Міжнародна допомога: невизначеність знизилась. У квітні ЄС розблокував 90 млрд євро в рамках програми Ukraine Support Loan (USL). Перший транш очікується у червні.Загалом у 2026 році прогнозується понад 53 млрд дол. зовнішньої допомоги. Це дозволить підтримати міжнародні резерви на рівні 60–67 млрд дол. протягом 2026–2028 років.Передумовами для отримання допомоги залишаються послідовне впровадження євроінтеграційних реформ та виконання умов програми співпраці з МВФ. Прогноз на 2027-2028 роки. НБУ очікує, що з 2027 року ситуація почне покращуватися. Ефект від дорогого пального вичерпається, енергетика стабілізується, а врожаї зростуть. У результаті очікується, що у 2027 році відновлення економіки пришвидшиться до 2,8%, а у 2028 році – до 3,7%.Головні ризики. Основним викликом залишається війна та загроза нових руйнувань критичної інфраструктури. Додатково на українську економіку тисне ескалація на Близькому Сході: затяжна війна там означатиме ще вищі світові ціни на енергоресурси та дорожчу логістику🔍Повний текст Інфляційного звіту доступний на сайті НБУ.#НБУ #прогнози 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

45 мільярдів гривень неадресної допомоги на рік: чому ми закликаємо змінити підхід до соціальних виплатІЕД разом з іншими провідними аналітичними центрами звернувся до керівництва держави щодо неефективного витрачання бюджетних коштів на окремі урядові програми.В умовах повномасштабної війни, хронічного дефіциту державного бюджету та потреби фінансувати оборону, ми не можемо дозволити собі неадресні соціальні виплати. Кожна гривня має працювати ефективно, а допомога — досягати тих, хто її реально потребує: малозабезпечених, ВПО, родин загиблих і поранених військових. До того ж дотримання принципу адресності — це наша пряма вимога в рамках Меморандуму з МВФ, порушення якої ставить під загрозу отримання наступних траншів.🔍На що зараз витрачаються гроші платників податків? Сумарно близько 45 млрд грн на рік йде на програми з недоведеним ефектом:▪️«Зимова тисяча» (17 млрд грн) та одноразові виплати пенсіонерам (19,5 млрд грн): Кошти роздають широкому колу осіб без жодної перевірки їхнього майнового стану. Наприклад, доплати отримають навіть ті півтора мільйона пенсіонерів, чия пенсія перевищує 10 000 грн.▪️Програма «Національний кешбек» (4 млрд грн): Її вплив на ВВП 2024 року Мінекономіки оцінило у 0,001%, що є в межах статистичної похибки. У наступні роки розрахунки не проводились. Крім того, програма розроблена таким чином, що вона поширюється на великий та середній бізнес, і не поширюється на малий, що по суті дискримінує малий бізнес. ▪️Кешбек на пальне (5 млрд грн): Це абсолютно регресивна програма підтримки за своєю природою: чим більше пального споживає власник авто, тим більшу суму він отримує, незалежно від своїх доходів. Де-факто держава просто субсидує споживання імпортного пального.Яка альтернатива? В Україні є адресні програми стимулювання економіки, такі як «Кредити 5-7-9», єВідновлення, єОселя, але вони потерпають від недофінансування. Яскравий приклад: на запуск механізму страхування воєнних ризиків потрібно близько 5 млрд євро щорічно, щоб залучити приватних інвесторів до відновлення України. У бюджеті на 2026 рік на це виділили лише 1 млрд грн. Якби уряд перерозподілив хоча б частину з тих 45 млрд грн на страхування ризиків або інвестиційні гарантії, це б дало потужний поштовх для малого та середнього бізнесу.Що пропонують аналітичні центри? 1️⃣ Запровадити верифікацію доходів і майна для участі у програмах масової соціальної підтримки. Допомога має бути тільки адресною. 2️⃣ Скасувати кешбек на пальне, перенаправивши ці кошти на адресну транспортну підтримку вразливих категорій населення. 3️⃣ Збільшити фінансування страхування воєнних ризиків, щоб реально залучати інвестиції. 4️⃣ Зобов'язати Мінекономіки та Мінсоцполітики щоквартально публікувати звіти щодо ефективності всіх програм підтримки з вимірюваними KPI та незалежною верифікацією.#ІЕД📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В рамках Плану України ЄС виділив нам 2,7 млрд євро Єврокомісія схвалила для України черговий транш у розмірі 2,75 млрд євро. Здавалося б, чудова новина, але є нюанс: ми отримали ці гроші, тому що ЄС зарахував нам виконання індикаторів наперед — тих, що були заплановані на 2025 та 2026 рік. Про це йдеться в моніторингу аналітичного консорціуму RRR4U.У квітні парламент нарешті ухвалив кілька важливих законів: про інтеграцію енергоринків, цифровізацію виконавчого провадження та дерегуляцію в окремих секторах бізнесу. Також вдалося ухвалити один із законів щодо публічних закупівель, необхідний для отримання фінансування від Світового банку, інші 3 індикатори Світового Банку все ще не виконані. Але ми все одно дуже сильно відстаємо у темпі реформ. ▪️Борг за І-ІІ квартали 2025 (0,6 млрд євро): не вирішені питання збільшення штату Вищого антикорупційного суду та перевірки декларацій суддів.▪️Борг за IV квартал 2025 (2,1 млрд євро): 9 невиконаних індикаторів, серед яких реформа держслужби, проведення Національної оцінки ризиків та низка енергетичних питань.▪️Борг за І квартал 2026 (2,4 млрд євро): 6 невиконаних індикаторів. Зокрема, ВР досі не розглянула закон щодо спрощеної процедури банкрутства для мікро- та малого бізнесу, немає прогресу з прозорим відбором прокурорів на керівні посади та вирішенням проблем підключення до інженерних мереж.Що далі з фінансуванням? ЄС схвалив надання Україні 90 млрд євро (Ukraine support loan) на 2026-2027 роки. Про це ми вже писали більш детально. Кошти невійськової частини Ukraine support loan будуть виділятися подібно до Плану України, гроші в обмін на реформи. Ці умови поки що публічно не оголошувались, але вони можуть частково дублювати План України або містити додаткові структурні маяки. Тож без виконання реформ все одно нікуди.Але завдяки цій європейській допомозі фінансові потреби бюджету на 2026 рік загалом закриті. Проте аналітики консорціуму попереджають, що на 2027 рік залишається великий дефіцит фінансування, навіть враховуючи ці 90 млрд євро.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15% і опублікував прогноз на 2026-2027 роки30 квітня Нацбанк оприлюднив нові макроекономічні прогнози та ухвалив рішення щодо зберегти ключову ставку на рівні 15%. Найважливіше із публікацій НБУ:▪️ Чому ставку залишили на рівні 15%? Головна мета — зберегти привабливість гривневих активів (депозитів та ОВДП), підтримати стійкість валютного ринку та не дати розігнатися інфляції. Нацбанк очікує, що ставка залишатиметься на цьому рівні аж до II кварталу 2027 року, проте у разі більш швидкого зростання цін регулятор готовий її підвищити.▪️Інфляція знову розганяється. Після тривалого зниження, ціни знову пішли вгору: у березні інфляція сягнула 7,9%. Основні причини — важка ситуація в енергетиці через російські обстріли та дороге пальне. За прогнозом НБУ, до кінця 2026 року інфляція пришвидшиться до 9,4%. Проте у 2027-му вона почне знижуватися (до 6,5%), а у 2028-му повернеться до цільових 5%.▪️Економіка тимчасово гальмує. Через удари по енергетиці та об'єктах логістики, а також затримки з міжнародною допомогою, у І кварталі 2026 року зростання ВВП сповільнилося до 0,2% (а за оцінками ІЕД у І кварталі ВВП впав на 0,6%). НБУ погіршив прогноз зростання економіки на весь 2026 рік до 1,3%. У 2027–2028 роках очікується пришвидшення ВВП до 2,8–3,7% завдяки відновленню енергосистеми, стійкому споживчому попиту та інвестиціям.▪️Міжнародна допомога. Невизначеність щодо допомоги від партнерів суттєво знизилася. У квітні ЄС розблокував пакет на 90 млрд євро, перший транш з якого зайде вже у червні. Загалом у 2026 році Україна очікує понад 53 млрд дол. США зовнішньої підтримки. Це дозволить перекрити дефіцит бюджету та втримати міжнародні резерви на рівні близько 64,8 млрд дол. США. #НБУ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Як CBAM вдарить по українському експорту і що з цим робити?З 1 січня 2026 року європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) перейшов у свою остаточну фазу. Фактично це податок на викиди вуглецю для чавуну, сталі, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню. Експертка ІЕД Вероніка Мовчан спільно з Їгітом Тахмісоглу (German Economic Team) підготували нове дослідження щодо короткострокових наслідків цього кроку для економіки України.Ділимося головними висновками:▪️Україна критично залежна від ринку ЄС: частка Євросоюзу в нашому експорті товарів, що підпадають під CBAM, зросла з 41% у 2021 році до 68% у 2025 році. Загалом це товари на суму близько $3,4 млрд, що становить 15% усього нашого експорту до ЄС та близько 2% ВВП України.▪️Вплив СВАМ буде значно сильнішим та настане швидше, ніж очікувалося до публікації ЄК стандартних ставок (default values) у грудні 2025 року.▪️ Щоб не переплачувати, експортери мають підтверджувати свої реальні викиди через акредитованих аудиторів, що в умовах війни вкрай складно. Якщо верифікованих даних немає, європейські імпортери змушені застосовувати стандартні ставки (default values), які поступово зростають (+10% у 2026 році та +20% у 2027 році) і є каральними за своїм дизайном.Прогноз втрат на 2026-2027 роки, якщо українські виробники будуть змушені працювати за цими стандартними ставками:▪️Сумарний експорт України до ЄС може скоротитися на $1.39 млрд, що означає падіння на 41% відносно нашого експорту CBAM товарів 2025 року.▪️Металургія отримає 89% усіх збитків: галузь може втратити $1.24 млрд експорту.▪️Експорт цементу в ЄС опиниться під загрозою майже повного колапсу — очікується падіння поставок на 96%, оскільки витрати на CBAM для українського цементу будуть значно вищими, ніж у конкурентів з Північної Африки.🔍Що потрібно зробити Україні? ▪️Термінова підтримка верифікації. Необхідно надати підприємствам фінансову та організаційну підтримку для проведення незалежного аудиту викидів, щоб уникнути сплати за надвисокими стандартними ставками.▪️Підвищення внутрішнього податку на СО2. Зараз в Україні цей податок мізерний — близько 0.6 євро за тонну. За правилами ЄС, якщо ми платимо податок вдома, ця сума віднімається від CBAM. Тобто краще зібрати ці гроші до власного Фонду декарбонізації та пустити на модернізацію промисловості, аніж просто віддати в бюджет ЄС.▪️Використання форс-мажору (Стаття 30(7)). Правила CBAM передбачають можливість винятків для країн, які знаходяться в особливих обставинах. Україна має активно вести політичний діалог з ЄС щодо застосування цієї статті. Також можна спробувати домовитись, щоб зібрані з наших експортерів кошти поверталися в Україну на відбудову та декарбонізацію промисловості.#ЄС #CBAM #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊