Економіка України

Україна повертає обов'язковий технічний контроль легкових авто або просто техогляд. Його скасували у 2011 році, бо він перетворився на корупцію: оплату за документ без реальної перевірки машини. Тепер його повертають. Чи буде цього разу інакше?Техогляд для легкових авто повертають не випадково. Технічний контроль транспорту входить до зобов'язань України перед ЄС (Директива 2014/45/ЄС про періодичний технічний огляд транспортних засобів та їхніх причепів). Вона встановлює для всіх країн ЄС спільні мінімальні правила: з якою періодичністю перевіряти авто, як видавати сертифікат огляду, які вимоги ставити до пунктів та обладнання і як готувати інспекторів та наглядові органи. Саме з Директиви 2014/45 походять основні елементи української реформи. Реформа вимагає, щоб інспектори проходили навчання і періодичну переатестацію, а для тих, хто вже працює, передбачає перехідний період. Окремо зазначається, що інспектор має діяти незалежно і не мати конфлікту інтересів, тобто його винагорода не може залежати від результату огляду.Для Євросоюзу техогляд не є формальністю, це інструмент безпеки на дорогах та захисту довкілля із метою різко зменшити смертність і травматизм. Тому відповідність оцінюють за тим, наскільки система цілісна, прозора та однакова для всіх. ЄС очікує, що Україна не лише ухвалить новий закон, а й запустить систему до 2027 року. Тобто це не внутрішня ініціатива, яку можна відкласти. Я була на обговоренні цієї реформи.Саме повернення техогляду для легкових я підтримую. Несправне авто на дорозі загрожує життю людей. Логіка реформи теж правильна. Акредитація, погодження та реєстрація пункту техогляду замінюються однією електронною процедурою з межею 30 днів. З'являється окрема професія — інспектор з технічного контролю. Усі інспектори, зокрема ті, хто працює зараз, мають підтвердити кваліфікацію та поновлювати її кожні 5 років. За кожен огляд відповідає конкретна людина. Фото і відео з огляду планують аналізувати за допомогою програми на основі ШІ, яка позначатиме підозрілі випадки.Мене непокоїть інше. Разом із реформою провели антикорупційне дослідження. Його зробили Мінрозвитку і громадська організація «Разом проти корупції». Вони розібрали всю систему техогляду від входу оператора на ринок до перевірки результатів. Висновок такий: якщо не закрити слабкі місця, то реформа поверне схеми, що були до 2011 року.Таких слабких місць три. 1. Відео з огляду зберігає сам пункт техогляду, а не держава в окремому сховищі. Оператор контролює власний доказ і може його змінити або видалити. 2. Результати вимірювань вносять у систему вручну, тож цифри можна підробити. 3. Відповідальність розмита на абстрактний «центр», а не закріплена за інспектором, який проводив огляд.Головний ризик у темпі. Законопроєкт планують опублікувати до кінця літа, дати місяць на громадське обговорення і ще місяць на погодження, а тоді подати до парламенту у вересні–жовтні цього року. Імплементувати зміни Україна орієнтується до кінця 2027 року, і на круглому столі окремо наголошували, що важлива не лише ухвалена, а й реально запущена реформа. Коли часу мало, найпростіше провести закон вчасно, а захист від корупції добудувати згодом. Тоді ми отримаємо нову процедуру зі старими вразливостями всередині. І тоді формально реформа буде, а корупція залишиться.#авто

У травні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,9% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у травні 2026 року зростання реального ВВП становило 0,9% порівняно з травнем минулого року.Загалом кращий доступ до електроенергії підтримав розвиток переробної промисловості. Водночас продовжував зростати видобуток газу, незважаючи на руйнування інфраструктури російськими дронами та ракетами.За даними Держстату, за підсумками першого кварталу 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6%. Також ІЕД переглянув оцінку ВВП за квітень з +1% до +0,7%.Де було падіння (оцінки за травень, до відповідного місяця попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу за оцінкою скоротилися на 6,5%.🔻 Транспорт: Падіння становить 4,2%, хоча його темпи дещо сповільнилися завдяки низькій базі минулого року.Де було зростання:🟢 Добувна промисловість: Зросла на 6% завдяки подальшому збільшенню видобутку газу, попри російські обстріли.🟢 Будівництво: Ймовірно, продемонструвало зростання приблизно на 5%.🟢 Торгівля: Зростання реальної доданої вартості оцінюється на рівні 4,8%, що відображає збільшення попиту населення.🟢 Переробна промисловість: За оцінкою зросла на 2% завдяки кращому доступу до електроенергії.🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 257-му випуску МЕМУ за червень 2026 року.#ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Індекс відновлення ділової активності: подальше падіння показників ІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за травень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу — ІВДА — погіршується другий місяць поспіль та впав до -0,17 (проти -0,14 у квітні). Це найнижче значення індексу з березня 2023 року. Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між оцінками бізнесу, де менеджери порівнюють ділову активність “як є зараз” із тим, “як це було рік тому”.Про що ще свідчить опитування?▪️ Лише 7,1% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (відбулося незначне зростання, адже у квітні таких було 5,6%).▪️ 24,4% фіксують погіршення ділової активності (цей показник помітно зріс порівняно з 19,6% у квітні).▪️ 68,4% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка зменшилася з 74,8% у квітні).Кому найважче? Значення ІВДА для мікропідприємств залишається найнижчим з-поміж усіх груп бізнесу. Показник малих та середніх підприємств також зберігає тенденцію до зменшення. Показник великих підприємств суттєво не змінився та залишається найвищим, хоча він також перебуває у від'ємній зоні (-0,04). Як зазначає виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків, ознаки уповільнення економічного відновлення стають дедалі помітнішими. Водночас ділові настрої залишаються стійкими, а ключові очікування стабілізуються попри тривалий вплив кадрових і безпекових обмежень.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%: що це означає для економіки?Сьогодні Правління Нацбанку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 15%.Чому ставку не змінили? На думку НБУ, поточний рівень ставки є достатнім, щоб підтримувати інтерес українців до гривневих заощаджень (депозитів та ОВДП), а також обмежувати тиск на валютному ринку. Крім того, нафтові ціни у світі знижуються через очікування завершення переговорів між США та Іраном, що зменшить витрати України на імпорт енергоносіїв і стримує інфляцію. 📈 Що відбувається з інфляцією? У травні інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі, насамперед завдяки хорошій пропозиції сирих продуктів харчування.НБУ прогнозує, що у найближчі місяці інфляція залишиться на поточному рівні, наприкінці року — дещо пришвидшиться, а до стійкого зниження повернеться вже у 2027 році.Що пришвидшує зростання цін? Зростання витрат бізнесу через дорогу електроенергію, послаблення гривні протягом останніх місяців та підвищення зарплат на тлі жорсткого дефіциту кадрів.Міжнародна допомога. перші п'ять місяців року зовнішнє фінансування надходило повільніше, ніж очікувалося, але зараз ситуація вирівнюється. Вже у червні Україна може отримати значну суму — близько $13 млрд від партнерів та за програмами підтримки Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) і Ukraine Support Loan (USL). Крім того, є прогрес у перемовинах з МВФ (угода на рівні персоналу), що відкриває шлях до подальшого фінансування. Цих коштів вистачить для покриття дефіциту бюджету та підтримки міжнародних резервів. #НБУ #ставка 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Новий транш від МВФ на $690 млн: про що домовилася Україна та які реформи нас чекають? Місія МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо перегляду програми розширеного фінансування. Після фінального затвердження Радою директорів Фонду Україна отримає доступ до близько $690 млн. Україна виконала всі кількісні критерії, проте зі структурними реформами виникли певні труднощі: два маяки були виконані із запізненням, ще один — пропущено. Детальніше про виконання вимог МВФ читайте у щомісячному моніторингу Консорціуму RRR4U, до якого входить ІЕД. Щоб програма тривала далі, сторони погодили оновлений графік реформ та додаткові зобов'язання. Ось ключові зміни та реформи, до яких варто готуватися: ▪️ Податок на посилки. МВФ очікує скасування звільнення від сплати ПДВ для митного оформлення посилок. ▪️ Зміни для ФОП. Український уряд погодився на пакет заходів, який має усунути можливості для "дроблення" великого бізнесу та прихованого працевлаштування (коли працівників оформлюють як ФОП). ▪️ Перезавантаження БЕБ та Митниці. Для ефективної боротьби з ухиленням від сплати податків необхідні інституційні зміни в Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державній митній службі. Закон про перезавантаження БЕБ вже був ухвалений парламентом та підписаний Президентом, що відкриває шлях до оновлення керівництва та детективів на прозорих конкурсах. Реформа Митниці очікуються до кінця жовтня. ▪️ Комунальні тарифи. Уряд за технічної підтримки МВФ готує дорожню карту поступової лібералізації енергетичного ринку. Тарифи для населення будуть поступово приводити до економічно обґрунтованого рівня для вирішення фінансових проблем енергокомпаній, проте паралельно мають запрацювати субсидії для вразливих домогосподарств. 📉 Макроекономічний прогноз МВФ. Через триваючу війну, удари по інфраструктурі та вплив війни на Близькому Сході МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026 році з 1,8-2,5% до 1,0-1,6%. #МВФ  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Інфляція у травні сповільнилась до 8,2%Держстат опублікував свіжі дані по інфляції за травень 2026 року. За місяць споживчі ціни зросли на 0,9% (травень до квітня), а в річному вимірі інфляція становила 8,2%.Місячна інфляція: фрукти дорожчають, а овочі – дешевшаютьПродукти харчування та безалкогольні напої за місяць подорожчали на 1,2%. Серед їжі найпомітніше зросли в ціні фрукти — на 11,1% за місяць. Водночас частина продуктів подешевшала. Найбільше впали ціни на яйця — на 15,3% за місяць. Також стали дешевшими овочі, новий врожай яких почав наповнювати ринок.Що подорожчало найбільше за рік:▪️ пальне та мастила: +38,7%▪️ риба: +21,1%▪️ хліб і хлібопродукти: +19,2%▪️ соняшникова олія: +18,9%▪️ алкоголь і тютюн: +16,2%▪️ зв’язок: +16,0%Де ціни нижчі, ніж рік тому:▪️ овочі: -16,8%▪️ цукор: -10,3%▪️ одяг і взуття: -5,3%Річна інфляція у травні трохи знизилася після квітневого стрибка: січень — 7,4%, лютий — 7,6%, березень — 7,9%, квітень — 8,6%, травень — 8,2%.Пальне залишається головним драйвером інфляції, адже воно впливає на всі інші галузі через здорожчання логістики. #ціни  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Що чекає на економіку України та Європи? Головне зі звіту ЄБРР ЄБРР випустив новий звіт про перспективи регіональної економіки. Зібрали для вас найголовніше.Економіка гальмує, але тримається. Після зростання на 2.9% у 2024 році та на 1.8% у 2025 році, у першому кварталі 2026 року зафіксовано падіння ВВП на 0.5%. Прогноз зростання на весь 2026 рік ЄБРР погіршив з 2,5 до 2.2%. Втім, очікується, що у 2027 році економіка покаже зростання у 4.0%.Чому економіка падає? Головні причини — масштабні руйнування енергетичної інфраструктури через російські атаки, серйозний дефіцит робочої сили та постійні перебої в логістиці. Додатково на Україну тисне глобальна ситуація: війна на Близькому Сході підвищує ціни на енергоносії, що робить імпорт дорожчим. Інфляція повертається. На початку 2026 року (в січні) інфляція сповільнилась до 7.4%, але через подорожчання енергоресурсів на світових ринках ціни знову почали зростати (у квітні було 8,6%). На чому тримається стабільність? Як і всі чотири роки війни, макроекономічну ситуацію втримує фінансова підтримка міжнародних партнерів. Дефіцит держбюджету України колосальний: без урахування грантів – 23.6% ВВП у 2025 році, та 19,3% у 2026 через величезні витрати на оборону. Проте ці "дірки" перекривають партнери. Так, ЄБРР оцінює обсяг допомоги Україні до 2029 року у $133.7 млрд, що надається нам за умови діючої співпраці з МВФ плюс кредит від ЄС на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. А що в Європі? Дорогий газ б'є по промисловості. Через війну на Близькому Сході та загальну ситуацію, ціни на газ у Європі зараз більш ніж у 5 разів вищі, ніж у США. Це сильно б'є по європейській конкурентоспроможності: промисловість масово згортає енергоємні виробництва на користь менш енергоємних секторів. Темпи зростання економіки країн Центральної Європи та Балтії вищі, ніж у країн Західної Європи: очікується зростання на 2.8% у 2026 році (У Франції, Італії та Німеччині очікується зростання менше 1% ВВП). Головний драйвер Центральної Європи та Балтії — це внутрішнє споживання та рекордне освоєння коштів з фондів ЄС. Ще один тренд — різке збільшення оборонних бюджетів: до 5% ВВП і вище у Польщі та країнах Балтії. #прогнози📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Енергетичний баланс травня: експорт зростає, а імпорт скорочується У травні 2026 року спостерігаємо вплив теплої весняної погоди на енергетичний баланс: експорт зростає у сонячні дні завдяки роботі сонячних електростанцій (СЕС), імпорт скорочується через більш теплу погоду і відсутність енерговитрат на опалення. Головні цифри за травень 2026 року: 📈 Експорт: зріс у 2,8 рази, у порівнянні із квітнем. За місяць Україна продала 94 тис. МВт-год електроенергії. Попереднього місяця ми експортували 33 тис. МВт-год. Найбільший стрибок зафіксовано на румунському напрямку — експорт туди зріс більш ніж у 5 разів. Проте головним покупцем нашої енергії традиційно залишається Угорщина, куди йде 64% усіх поставок. Загалом травневі обсяги експорту майже зрівнялися з показниками травня минулого 2025 року. Зростанню власної генерації та можливості експортувати дуже посприяла сонячна погода і робота СЕС. 📉 Імпорт: скоротився на 29%, у порівнянні із квітнем.  Закупівлі електроенергії з-за кордону впали з 558 тис. МВт-год. до 398 тис. МВт-год. Постачання зменшилося з усіх країн-сусідів, окрім Словаччини. Як і у випадку з експортом, нашим головним партнером тут є Угорщина — звідти надходить 52% від усього імпорту електроенергії. Проте порівняно з травнем 2025 року, імпорт зріс у 2 рази.Також варто розуміти, що основну частку електроенергії ми експортуємо у пікові години роботи СЕС. В цей час в наших сусідів також працюють власні СЕС, тому комерційна ціна електроенергії відносно низька. В той же час, імпортуємо електроенергію ми у пікові години споживання, коли ціни на електроенергію найвищі. Тому у грошовому вимірі різниця між експортом і імпортом буде ще більша, ніж у фізичному.#енергетика #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Українські удари вивели з ладу близько 700 тис. барелів на добу російських нафтопереробних потужностейЗа оцінками Reuters, з початку року українські удари вивели з ладу близько 700 тис. барелів на добу російських переробних потужностей (у травні 2026 року виробництво нафтопродуктів скоротилось на 13,7%, у порівнянні із травнем 2025 року). Йдеться про 16 НПЗ, частину з яких атакували не один раз. Наприкінці травня ситуація для росії стала особливо болючою. Під удари потрапляли великі заводи в Рязані, Москві, Пермі, Туапсе та інших містах. Частина підприємств зупиняла переробку або різко знижувала випуск пального.Попри всі намагання Кремля приховати проблему, в деяких регіонах рф вже відчувається дефіцит пального. Суспільне уже пише про дефіцит бензину в окупованому Криму. Там фіксують черги на АЗС, проблеми з А-95 і використання паливних талонів. Причина не лише в пошкодженні НПЗ, а й у проблемах з логістикою: українські удари зачіпають паливні вантажівки, дороги, нафтобази, трубопроводи та портову інфраструктуру.Наслідки вже видно в цифрах. У травні виробництво дизелю в росії впало ще приблизно на 10% після схожого падіння у квітні. Bloomberg також оцінював, що у квітні російська переробка впала до найнижчого рівня з 2009 року.Чому це важливо?По-перше, росія втрачає частину маржі. Продавати сиру нафту гірше, ніж продавати дизель, бензин чи авіаційне пальне. Нафтопродукти дають більше доданої вартості.По-друге, виникає тиск на внутрішній ринок. Якщо НПЗ працюють гірше, владі доводиться обмежувати експорт пального, щоб закрити внутрішній попит. Це вже не лише воєнна проблема, а й проблема для аграріїв, транспорту та регіонів.Але важливо не перебільшувати. Російська нафтова система не зупинилась. Високі світові ціни на нафту частково компенсують втрати бюджету. Частину потоків рф може переорієнтовувати через трубопроводи Казахстану до Китаю. Частину пошкоджень можна ремонтувати.Ефект накопичується. Повторні удари не дають швидко відновлювати заводи. Санкції ускладнюють доступ до обладнання. А кожен простій НПЗ — це менше пального, менше гнучкості й більше витрачених грошей, які не підуть на армію.#нафта📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Людський капітал, реформи та допомога партнерів: головне з травневого Моніторингу RRR4U Менше ніж за місяць відбудеться щорічна Ukraine Recovery Conference. Тож саме цьому заходу була присвячена презентація травневого Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС. За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, серед головних викликів для відновлення України сьогодні — це масові переміщення людей, брак робочої сили, старіння населення, різниця навичкок наявної робочої сили та потреб ринку та просто неможливість порахувати, скільки людей залишається в Україні.Для відновлення людського капіталу передбачено чимало заходів, ось де вже є суттєвий прогрес: ✅ Ухвалено закон про професійну освіту — для перенавчання дорослих, ветеранів та жінок, що перебувають поза ринком праці;✅ Удосконалено закон про дошкільну освіту;✅ Затверджено стратегії зайнятості та демографічного розвитку;✅ Ухвалено закон про засади житлової політики; ✅ Затверджено Стратегію розвитку української культури.Також в процесі удосконалення або розробки інші важливі реформи: 🔄 Реформа системи реабілітації людей з інвалідністю; 🔄 Прийняття закону про перехід від військової служби до цивільного життя; 🔄 Прийняття закону про житловий фонд соціального призначення, якого наразі катастрофічно не вистачає в Україні; 🔄 Запровадження соціальних послуг від держави, що може додатково вивести на ринок праці певну кількість жінок.Щодо виконання маяків та індикаторів міжнародних програм, то, згідно з Моніторингом за травень, маємо такі результати:▪️По підтримці з боку Світового банку: ухвалено два з чотирьох законів, необхідних для отримання $3,35 млрд;▪️По програмі МВФ: Україна не виконала податкові маяки та ряд інших зобов’язань, існує ризик перегляду програми і затримок із траншами;▪️План України: законопроєкт про публічні закупівлі ухвалено, але, ймовірно, його виконання врахують в наступному звіті. Також в травні не відбулось прогресу з виконання індикаторів, за якими була затримка раніше (за І і ІІ квартали 2025 на суму ~€0,6 млрд).Водночас, як ми вже писали, по Ukraine Support Loan на суму 90 млрд євро: умови для першого траншу переважно виконані. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊