УП. Кляті питання

Вовк з Білого дому: як Трамп заробив на криптовалютах?Республіканець не втримався від спокуси заробити на своїй популярності, використавши для цього ринок криптовалют. Хто виграв, а хто програв від цього? Пояснюємо:1. Той факт, що команда Трампа обрала модель мемкоїна, створив враження, ніби Трамп хоче швидко заробити гроші, поки весь світ кілька днів говоритиме лише про нього. На відміну від Bitcoin, який має власний блокчейн і мережу майнерів для забезпечення стабільності, вартість мемкоїнів значною мірою визначається популярністю в соцмережах та трендами, а не технічними чи політичними факторами. У більшості випадків мемкоїни не мають реального застосування.2. Уже в перші дні існування $TRUMPринкова капіталізація мемкоїна 47-го президента США перевищила $12 млрд, а вранці 20 січня його вартість зросла з нуля до понад $70 за токен. Разом із своїм чоловіком криптовалюту запустила і перша леді Меланія, що спричинило падіння $TRUMP на понад 40% до $38. Після цього вартість монети почала відновлюватися. Зараз в обігу перебувають 200 млн мемкоінів Трампа, а протягом трьох років їх планується випустити до одного мільярда.3. Співрозмовники ЕП на крипторинку найчастіше називають дві основні причини створення Трампом криптовалюти, яка має його ім'я: заробіток і консолідація прихильників у нестандартний для політиків спосіб.4.Хоча Трамп заручився підтримкою лідерів американської криптоіндустрії та обіцяв запровадити сприятливе регулювання цифрових активів, випуск власного мемкоїна ставить під сумнів серйозність його намірів. Фактично Трамп вирішив монетизувати свою популярність через один з найбільш спекулятивних типів криптовалют. Основний аргумент критиків – такі дії ще більше підірвуть довіру до ринку, який і без того наповнений шахрайськими схемами.5. На хвилі зростання інтересу до мемкоїнів шахраї створили нові токени з гучними назвами, такими як Milei, Melon Musk, OFFICIAL TRUMP чи навіть Vladimir Putin. Щоб зробити їх привабливішими, вони почали надсилати великі обсяги цих токенів власникам $TRUMP. Усе виглядало так, ніби великі гравці ринку самі вкладають кошти в ці монети, що спровокувало ажіотаж серед трейдерів. Люди почали купувати токени і їх ціна стрімко зросла. Але як тільки активність досягла піка, шахраї швидко продали свої активи, вивівши мільйони доларів у реальні гроші.6. Так сталося з токеном BARRON, який не має жодного зв’язку з молодшим сином Трампа Барроном. Він тимчасово досяг ринкової капіталізації 460 млн дол., перш ніж обвалитися на 95%. За лічені дні організатори таких схем заробили понад 857 млн дол., підрахували в Global Ledger. Прибутки вони вивели через великі криптобіржі.

Ями, штрафи і гауптвахти. Як п'ють і борються з пияцтвом в українському війську? Часом українським бійцям доводиться боротися на фронті не тільки з російськими окупантами, але й приборкувати своїх пияків, яких вони називають "аватарами" або "смурфиками". Ми провели зо два десятки розмов із військовими – від рядових до командирів, бойовими медиками і психологами, щоб з'ясувати, наскільки масштабна ця проблема та чи можна її вирішити. Тож коротко переказуємо: 1. В армії найбільш поширені два методи боротьби з алкоголізмом: легальний – штрафи і гауптвахти, нелегальний – "ями". Перший сценарій – бійців, яких зловили на вживанні алкоголю або наркотиків, везуть на освідчення, після чого складається адмінпротокол. Порушник має сплатити штраф від 17 до 34 тис грн або відсидіти на гауптвахті від 10 до 15 діб – за рішенням суду. Також військовий залишається без премії і "бойових".2. Інший сценарій – "ями". На практиці це можуть бути будь-які окремі приміщення, де пияки сидять кілька днів, поки не протверезіють. "В нашому батальйоні борються з "аватарами" так: якщо набухався, спочатку біжиш кілометрів 5 до "ями", потім тебе в неї скидають. Наші "ями" глибиною 7–8 метрів. Але насправді це не працює. Дехто з наших був там по 2–3 рази. Нічого не змінилося, все одно бухають", – розповідає УП сержант одного зі штурмових батальйонів ЗСУ.3. Інколи командири в різних родах військ карають підлеглих-пияків переведенням у бойові піхотні підрозділи з тилових посад. Так вони позбуваються власного баласту, підставляючи піхотинців, яким доводиться не лише виконувати надскладні задачі на полі бою, а ще й наглядати за "аватарами". 4. Для боротьби з пияцтвом в зоні бойових дій командири інколи використовують… алкоголь. Коли бійці повернулися з "нуля", командир дає їм кілька днів на відпочинок. В цей час військові можуть робити будь-що, зокрема й пиячити. Але вони зобов'язані у визначений день повернутися на службу в адекватному стані. Якщо боєць "проштрафився" і випив у "полях", він на певний час втрачає можливість "відновлюватися" після виконання завдань у такий спосіб.5. Втім, існують й інші методи – запропонувати бійцям альтернативні способи боротьби зі стресом. Наприклад, хорунжі 3-ої ОШБр майже цілодобово працюють у зоні бойових дій з бійцями бригади, коли ті вільні від виконання завдань. Читають воїнам лекції, організовують кінопокази, лицарські турніри, виставки, концерти, дискусії.6. Допомагати українським бійцям долати стрес, щоб вони не шукали порятунок в алкоголі, мали би військові психологи. Однак система психологічної підтримки персоналу у ЗСУ номінальна, а не ефективна. Замість того, щоб підтримувати ментальне здоров'я бійців, офіцери ППП займаються "задувками" або розслідуваннями бійок чи ДТП. 

Умєров vs Безрукова. В чому суть скандалу із закупівельником зброї?Міноборони після місяців непублічного конфлікту з керівництвом Агенції оборонних закупівель вирішило провести агресивну інтервенцію і забрати право призначати та звільняти керівництво Агенції. Натомість команда Марини Безрукової не захотіла тихо піти. В результаті система управління закупівель зброї майже паралізована. Що відбувається? Коротко пояснюємо:1. У 2024-му році АОЗ уклала контрактів на 306 млрд грн, але поставила військової техніки та боєприпасів лише на 60% з них. Це дало критикам привід говорити, що менеджери Марини Безрукової не справляються зі своїм головним завданням. Однак сама Безрукова цю претензію відкидає. Мовляв, повноцінну діяльність Агенція розпочала лише в лютому 2024-го. Поставити зброї на всі 306 млрд грн до кінця року АОЗ могла би лише в тому випадку, якби купували вже готову на складах, але так не буває. 2. На початку 2024-го року АОЗ справді уклала багатомільярдні контракти на міни та снаряди з українським виробником. Переважну більшість замовлення зосередили на одному заводі, який у підсумку зірвав терміни постачання, частково передав браковану продукцію, а за деякою номенклатурою взагалі повернув гроші. На угоді стоїть підпис Безрукової, але її також погодило кілька департаментів Міноборони, завод з мовчазної згоди Мінстратегпрому завищив власну спроможність, а органи перевірки заплющили на це очі. 3. Ще одна претензія від Умєрова до АОЗ – витоки інформації про контракти та комерційні пропозиції. Завдяки "своїм" людям у міністерстві учасники ринку отримують чутливі дані й використовують, щоб чинити тиск на Агенцію або спекулювати з цінами. Не кажучи вже про ризик зливу даних до росіян. Безрукова проблему визнає, але зазначає, що частина зливів також відбувається напряму з Міноборони. 4. Одна з цілей, яку декларувала Агенція – відмова від посередників у постачанні зброї там, де це можливо. І якщо подивитись на публічний звіт АОЗ за 2024 рік, то частка українських посередників, так званих спецімпортерів, склала лише 12%, що на перший погляд виглядає непоганим результатом. З іншого боку, у цій статистиці згадані тільки українські посередники. Насправді Агенція продовжує працювати з іноземними компаніями-посередниками, бо деякі європейські виробники відмовляються працювати напряму. 5. За даними УП, протягом минулого року Агенція укладала угоди з різними компаніями-прокладками та навіть ФОПами, надійність яких викликає сумніви. Однак, за словами Безрукової, з ризиковими юрособами АОЗ працює на умовах післяплати, тож ризики для держави нібито є мінімальними.6. Зрештою, міністр оборони Умєров вирішив не чекати результатів зовнішньої перевірки й негайно змінив керівництво в ручному режимі. Безрукова називає це рішення абсурдним і неправомірним. Фактичним головою АОЗ, принаймні за інформацією з реєстрів, зараз є Арсен Жумаділов, якого призначили т.в.о. керівника. 7. Ця історія прикра тим, що політичні ігрища розгорнулись навколо ключового органу закупівлі зброї, який у розпал сезону контрактування повинен працювати стабільно й неупереджено. Незрозумілими залишаються і міжнародні наслідки. Особливо важливою є думка партнерів, які через АОЗ фінансують виробництво зброї всередині України на сотні мільйонів доларів.

Трамп, війна, вибори. Що визначатиме новий політсезон в Україні?Попри бої, просування ворога, повну невизначеність у лавах партнерів, всередині українського політичного класу щось змінилось. У розмовах і вчинках політиків з'явилося передчуття можливої розв'язки, озирання на "сигнали" з-за океану і порєбріка, повторювання упівголоса слів "переговори" і "вибори". На цьому тлі ми вирішили з'ясувати, які теми будуть визначальними в новому політичному сезоні. Отже: 1. План по Україні буде формуватися у Трампа передусім у ході його контактів із Путіним. Як переконують співрозмовники УП в дипломатичних колах, США уже готують телефонний дзвінок Трампа і Путіна, а за ним є намір провести повноцінну зустріч. 2. Головне ж враження від аналізу публічних заяв команди Трампа з приводу України складається таке, що в Білому домі налаштовані "кнутом і пряником" переконати і Москву, і Київ піти на замирення. Новий глава Держдепу Марко Рубіо відкрито заявив, що "будуть необхідні поступки – і з боку РФ, і з боку українців". 3. "Ніхто не знає, коли і що буде, але всі уже забігали. Бояться пропустити старт і бути неготовими. Але все залежить, чи зможуть росіян посадити за стіл і про що домовлятися", – з іронічною посмішкою відповідає на питання УП про початок виборчого процесу впливовий депутат "Слуги народу".4. Як показує грудневе опитування Socis, за останній час різко зросла кількість українців, які хотіли б негайних переговорів і зупинки війни. Так, 50% респондентів підтримують пошук компромісу з залученням лідерів інших країн заради припинення війни. Також за рік зросла кількість тих, хто підтримує замороження конфлікту і припинення бойових дій по сучасній лінії зіткнення, з 8% до майже 20%.5. Проте українська влада намагається дуже чітко окреслити меседж: тільки надійні гарантії безпеки до моменту вступу в НАТО можуть бути підставою для якоїсь угоди. Саме тому команда Зеленського і він сам постійно говорять, що не підуть на Будапешт-2 чи Мінськ-3. Тому ж, наприклад, президент уже готує європейські уми до того, що питання миротворчої місії в Україні – це розмова мінімум про 200 тисяч солдатів.6. Нещодавно в Раді відбулася одна закрита зустріч. Керівники парламенту і фракцій запросили до себе командування Сил оборони, щоби зрозуміти реальний стан справ у війні. За словами одного з учасників зустрічі, Буданов заявив: "Якщо до літа не буде серйозних переговорів, то далі можуть запуститись дуже небезпечні процеси для самого існування України" (після публікації цього тексту у ГУР заперечили, що Буданов говорив про небезпеку для існування України – УП).

Як Трамп зробив біткоїн по 100 000 і що буде далі? | Економічна правдаЯк перемога Дональда Трампа на президентських виборах вплинула на курс криптовалют? Розповідаємо у новому відео-експлейнері від "Економічної правди". Якщо коротко: 1. Bitcoin вперше перевищив позначку в $100 тис, встановивши новий історичний максимум. Ціна біткоїна різко зросла після новини про перемогу Трампа на президентських виборах. У день виборів біткоїн коштував близько $69 тис, але після новин про перемогу Трампа підскочив до $75 тис. Відтоді його вартість зросла до понад $90 тис. Проте за прогнозами трейдерів після інавгурації Трампа ціни на біткоїн знову перетне позначку в $100 тис і можливо навіть сягне нового історичного максимуму. 2. Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп заявив, що "визнає, що цифрові активи та інші інновації мають вирішальне значення для того, щоб зробити Америку великою, як ніколи раніше", чим підкупив криптотовариство. Він також пообіцяв зробити США "столицею криптовалют у світі". Ця заява, знову ж, вплинула на зростання ціни на біткоїн.3. Окрім всього цього Трамп, зокрема, пропонує створити президентську консультативну раду з питань криптовалют і національний "запас" біткоїнів, подібний до того, які існують для нафти або золота, використовуючи криптовалюту, якою наразі володіє уряд США, і яка була вилучена в результаті дій правоохоронних органів. Зрештою Трамп навіть висловив намір сплатити $35 трильйонів держборгу за допомогою криптовалют. Будь-які спроби регулювати цей сектор Трамп критикував. 4. Криптовалютний гаманець самого Трампа вже вартий більше, ніж $10 млн. Він включає в себе Ethereum та мем-коїни, такі як TROG та MAGA Coin (TRUMP). Остання монета випущена минулого літа на підтримку політичного порядку Трампа та пов'язаних з ним благодійних фондів. 5. В Alliance Bernstein, міжнародній компанії з управління активами, прогнозують, що курс біткойна сягне $200 тис до вересня 2025 року, а до 2033 досягне $1 млн за біткоїн. Видання Financial Times також зазначило, що біткоїн може досягти $200 тис вже цього року. Перріан Борінг, засновниця та гендиректорка The Digital Chamber, провідної торгової асоціації, яка займається просуванням технології блокчейн, припустила, що біткоїн може навіть досягнути позначки в $800 тис.6. Гендиректорка ARK Invest Кеті Вуд вважає, що до 2030 року ціна біткойна може зрости до $1 млн. У ще більш оптимістичному прогнозі Вуд вказує курс біткойна на рівні $3,8 млн до кінця десятиліття. На цьому фоні капіталізація криптовалюти може сягнути $64 трильйонів. 7. Проте не варто забувати, що ринок криптовалют дуже волатильний – зміни в попиті, будь-які новини, пов’язані з регуляцією криптовалют або хакерськими атаками та багато інших факторів можуть впливати на ціну. 

Хто буде на інавгурації Трампа, чому туди не їде Зеленський і де тут "зрада"?Володимир Зеленський особисто висловлював зацікавленість у тому, щоб приїхати, але тільки за наявності запрошення. Проте станом на зараз такого запрошення немає, тож, схоже, Зеленського 20 січня у Вашингтоні не буде. Наскільки це критично, і кого включили до списку почесних гостей Трампової інавгурації? Розповідаємо: 1. Присутніх під час складання присяги майбутнім президентом США можна поділити на три групи: ті, хто там має бути за традицією; ті, хто має особисті VIP-запрошення; і ті, хто отримав запрошення від членів Конгресу. 2. До першої категорії можна віднести чинного президента й віцепрезидента США, колишніх президентів, членів Конгресу та голову Верховного суду. Серед VIP-гостей Трампа – незвичайно велика кількість мільярдерів, зокрема Маск, Цукерберг, Безос, виконавчий директор TikTok Шу Цзи Чю, виконавчий директор OpenAI Сем Альтман, керівник Google Сундар Пічаї, глава Apple Тім Кук і тощо.3. Організатори також роздали понад 220 тисяч квитків конгресменам, які мають право віддати їх виборцям у своїх округах. Деякі з них вирішили розіграти квитки у лотерею, інші – роздавали за принципом черговості. У США вже утворився "тіньовий ринок" перепродажу квитків на інавгурацію. Наприклад, в інтернеті є оголошення, де пропонують купити чотири перепустки за $500. 4. З 1874 року інавгурації президентів США не відвідав жоден іноземний лідер. Узагалі. Проте у 2025 році запрошення отримали китайський лідер Сі Цзіньпін, президент Аргентини Хавʼєр Мілей та італійська премʼєрка Джорджа Мелоні. Не виключена присутність президента Ель-Сальвадору Наїба Букеле. Ані президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, ані французький президент Макрон, ані канцлер Німеччини Шольц, ані премʼєр Великої Британії Стармер запрошені не були.5. Але серед гостей інавгурації Трампа і без того буде багато нелідерів, але ідеологічних союзників. Так, відомо, що запрошення отримали лідер ультраправої популістської партії Reform UK Найджел Фарадж, ультраправі французькі політики Ерік Земмур і племінниця Марін Ле Пен, євродепутатка Маріон Марешаль, співлідер "Альтернативи для Німеччини" Тіно Хруппала, а також лідер ультраправої іспанської партії Vox Сантьяго Абаскаль. Не виключена присутність і експремʼєра Польщі Матеуша Моравецького, який нещодавно очолив панʼєвропейську групу мʼяких євроскептиків.6. Місяць тому Трамп не виключив, що Зеленський може бути присутній на його інавгурації 20 січня 2025 року, "якщо захоче прийти". З іншого боку, варто зважати на те, який у такому запрошенні сенс. Очевидно, що в день інавгурації Трамп не вестиме жодних офіційних переговорів ані з українським президентом, ані з будь-яким іншим лідером. 7. До того ж публічно відомий перелік європейських гостей змушує щонайменше поставити питання, наскільки український президент вписується в цю компанію – здебільшого ультраправих (і проросійських) європейських політиків. Тому відсутність запрошення для українського президента явно не виглядає "зрадою" – Києву краще зосередити зусилля на підготовці офіційної зустрічі Трампа та Зеленського.

Охорона здоров'я військових: чому пріоритетний напрям у Міноборони – під ризиком зупинки?Громадські організації, які представляють військовослужбовців, ветеранів, звільнених з полону, членів їхніх родин, вкрай занепокоєні непрозорістю процесів та рішень навколо Департаменту охорони здоровʼя Міністерства оборони. Що відбувається? Публікуємо повну версію звернення представників громадянського суспільства до міністра оборони Рустема Умєрова, а ось ключове: 1. Лише завдяки консолідації зусиль громадянського суспільства та медійному розголосу проблематика військової медицини стала актуальною на найвищому рівні. Одним із результатів стало створення у кінці 2023 року Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України. 2. ДОЗ МОУ розпочав впровадження важливих ініціатив та реформ, зокрема: затверджено нові стандарти підготовки з домедичної допомоги, визначено обсяги допомоги на догоспітальному етапі, удосконалено маршрути евакуації. Крім того, у військових шпиталях впроваджено електронну медичну інформаційну систему, а також розпочато впровадження реформи військово-лікарської експертизи.3. Вперше за історію військової медицини укладено договори з НСЗУ – це дозволило залучити додаткові кошти для військових шпиталів. Крім цього, у роботі ДОЗ МОУ перебувають важливі ініціативи у сферах медичної реабілітації, психічного здоровʼя, допомоги звільненим з полону тощо. 4. Разом з тим, упродовж жовтня 2024 – січня 2025 ми із занепокоєнням спостерігаємо систематичне перешкоджання роботі Департаменту, зокрема: непогодження або сповільнення погодження на основі формальних приводів нормативних актів, ініційованих ДОЗ МОУ; систематичний тиск на працівників ДОЗ МОУ; спроби переведення провідних фахівців у військові підрозділи; ініціативи щодо реорганізації ДОЗ МОУ.5. Підрозділ швидко втрачає свою спроможність. Наслідком цього стане припинення або щонайменше зупинка на 4-6 місяців важливих процесів та ініціатив, які стосуються тих, чиї інтереси ми захищаємо. А найбільший ризик – це безповоротна втрата спроможності ДОЗ МОУ як однієї з небагатьох працюючих інституцій у військово-медичній сфері. 6. Звертаємося до вас, пане Міністре оборони, із наполегливим закликом відмінити директиву про реорганізацію, повернути можливість Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України виконувати свої обовʼязки та забезпечити прозору комунікацію щодо подальшої роботи цього підрозділу.

Що нам розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга? Це перше велике інтерв’ю міністра Сибіги на цій посаді, у якому він розповідає про очікування України від адміністрації Трампа, газову кризу у Придністров’ї, загострення відносин зі Словаччиною, про ЄС та розвиток подій у Грузії. Якщо коротко:​​Про очікування від адміністрації Трампа: Ми сприймаємо зміну влади у США як нові додаткові можливості та додатковий шанс. Мені здається, що від США можна буде очікувати більшої рішучості. У нас вже відбулися перші контакти з новою адміністрацією. Керівник ОП Андрій Єрмак має прямі контакти з майбутньою адміністрацією Трампа. А після 20 січня ми дуже сподіваємося на початок активної фази наших формальних відносин. Для нас важливо, щоб у США було усвідомлення, що безпека України – це невід'ємний елемент трансатлантичної безпеки. Про переговори за участю росіян: Станом на зараз такої модальності не розглядалося. Давайте дочекаємося офіційних контактів зі США, де ми обговоримо подальші кроки. Станом на сьогодні є чинна заборона на переговори з Путіним, запроваджена рішенням РНБО.Про альтернативи НАТО: Єдиною дієвою гарантією для України є членство в НАТО. Понад те, членство України є гарантією безпеки самого НАТО. Ми вже проходили "альтернативні варіанти". Ми бачили, як провалився Будапештський меморандум. Створення будь-яких "сірих зон" призводить лише до подальших загострень. Тому членство України в НАТО – це непохитний пріоритет і єдина дієва гарантія безпеки для нашої держави. Про Словаччину і російський газ: Залежність від Росії у газовому питанні не завершується нічим добрим – ми це проходили і знаємо, що рахунок, який потім виставляє Росія, в рази вищий. Не можна робити український рух до ЄС залежним від якихось непорозумінь, і ми будемо дуже жорстко реагувати, якщо таке буде. Це неприпустимо. І не тільки з боку Словаччини. Не можна зловживати своїм статусом члена ЄС і НАТО і узалежнювати такі рішення від поточних непорозумінь, які ми рано чи пізно подолаємо.Про "рік України" в ЄС: Ми вважаємо, що в Європейському Союзі 2025 рік буде "роком України". Маємо одне за одним головування друзів України – Польщі та Данії. Потрібно скористатися цим шансом.Про (не)можливість транзиту російського газу до Придністровʼя: Це треба вивчати, але я вважаю, що транзит російського газу взагалі неприпустимий. Та наразі ми говоримо про можливість допомоги придністровському регіону спільними діями України та ЄС. Давайте зосередимося на тому, що ми можемо зробити без російського газу.Про сумнівні вибори в Грузії: Україна визнає держави (а не лідерів. – ЄП). Ми підтримуємо грузинський народ. Утвердження демократичних цінностей, захист прав людини, дотримання стандартів – це для нас, як для держави, що пройшла свої майдани, – не порожні слова. Тому я не вірю в будь-які успішні уряди та не вірю у моделі влади, які побудовані всупереч волі народу. І ми також переконані, що вибір грузинського народу – це євроатлантичне прагнення Грузії.

Сектор без газу. Для чого Путін влаштував енергокризу в Придністров’ї? Москва розігрує дуже небезпечну карту в так званому Придністров’ї. Зупинка Кремлем поставок газу з 1 січня вже призвела до обмежень газопостачання, води та тепла, віялових відключень електрики та повної зупинки промисловості в регіоні. Які шляхи розв’язання кризи та якою в цьому може бути роль України? Пояснюємо в тексті, а ось дуже коротко: 1. Не готовими до спровокованої Кремлем енергокризи виявилися і Кишинів, і сепаратисти з Тирасполя. Щоправда, в останніх ситуація набагато складніша. Після зупинки поставок російського газу потоки електроенергії з Молдовської ДРЕС на правий берег були зупинені, а станція тимчасово почала працювати на антрацитовому вугіллі, яке туди завезли з Донбасу ще до його окупації Росією. 2. За оптимістичними оцінками, запасів антрацитного вугілля у Придністровʼї вистачить до кінця січня. Така ж ситуація з газом. Якщо Молдова вже давно переорієнтувалася на його постачання з ЄС, то Придністров’я цього робити не хоче і сподівається на росіян. Запасів газу, як запевняють представники влади невизнаної республіки, залишилося приблизно на 20 днів.3. Попри складну ситуацію влада Молдови змогла уникнути відключень. Утім, з погіршенням погоди цілком імовірний сценарій з відключеннями населення, про що влада вже попередила населення. У Придністров’ї ж ситуація набагато складніша. З 1 січня там відключили газ у котельнях, приватному секторі та багатоквартирних будинках з автономним опаленням. Також мешканці регіону залишилися без централізованого опалення і гарячої води. Згодом у регіоні почалися відключення електроенергії. 4. Криза в Придністров’ї створена Росією штучно. У 2025 році в Молдові будуть парламентські вибори, і це – унікальний шанс повернути до влади проросійські сили. Зараз по всіх російських каналах, які ще дивиться значна частина населення Молдови та всі в Придністров’ї, активно розкручується тема, що це саме уряд Санду та Київ стали причиною енергокризи. Кремль очікує, що це дозволить йому повернути до влади в Кишиневі своїх прибічників.5. За словами співрозмовників ЕП, найбільш імовірним наразі є сценарій, за якого Росія відновлює постачання газу Придністров’ю через "Турецький потік", але "домовиться" про це хтось з проросійських політиків. Паралельно в енергетичній кризі звинувачуватимуть Санду та її уряд.

Люстрація закінчилась: що вона дала, чи спрацювала і як жити без неї?У це непросто повірити, але з моменту прийняття закону про люстрацію минуло вже 10 років – від 16 жовтня 2024 року дія закону закінчилась. Новий 2025-ий рік колишні фігуранти люстраційного реєстру зустріли без будь-яких обмежень, і тепер вони знову можуть спокійно претендувати на вищі державні посади. Тож що нам дала люстрація? Розповідаємо:1. За посадами під люстрацію потрапляло не більше як 5 тисяч людей на всю країну – тобто йшлося виключно про ключові фігури. І щоб потрапити під люстрацію, така особа повинна була займати люстраційну посаду не менше ніж один рік. 2. Реально до люстраційного реєстру за 10 років дії закону було внесено 1084 особи. Ще кілька тисяч людей самі звільнилися з держслужби, не чекаючи люстрації. В сумі це орієнтовно ті самі 5000 осіб. Але водночас за рішеннями судів 478 осіб домоглися, щоб дані про них виключили з реєстру. Майже 50% від офіційно люстрованих добилися скасування цього статусу.3. Уже в січні 2015-го 47 "регіоналів" оскаржили люстрацію в Конституційному суді, який оголосив її розгляд невідкладним. Однак суспільний запит в Україні був настільки однозначним і готовність захищати люстрацію, зокрема шляхом акцій протесту під КСУ, була така непохитна, що за 10 років дії закону судді так і не ризикнули його скасувати.4. Єдині, хто системно, хоч і не масово, ігнорували люстраційні вимоги, виявились президенти України. Петро Порошенко з перших же місяців вибив собі право скасовувати люстрацію для силовиків і військових, а його наступник Володимир Зеленський не раз призначав на посади людей, які підпадали під люстрацію. Починаючи з керівника ОП Андрія Богдана, і закінчуючи керівником податкової Олексієм Любченком.5. Закон про люстрацію втратив силу в 2024 році, відпрацювавши відведені йому 10 років. Тепер же, коли ексчиновники часів Януковича можуть знову спокійно влаштовуватись на державні посади, в суспільстві виникає певна фрустрація: мовляв, 10 років минуло, а ніхто не покараний, закон свою роботу не зробив. Але покарання ніколи і не було метою закону про люстрацію. 6. Його ціль була – відсторонити від ухвалення державних рішень прислужників режиму, коли чекати судових рішень по індивідуальних справах щодо них не було можливим. З цього погляду закон свою задачу з очищення виконав. А от держава, яка мусила за ці 10 років створити новий суд і нові, чесні, справедливі державні інституції, свою частину роботи не виконала взагалі.