Cимвол чужої війни: як смерть українки у США стала передвиборчим інструментом? Для американського суспільства вбивство Ірини Заруцької перетворилося на привід для політичних суперечок. Що небезпечно само по собі – реальні трагедії стають інструментом ніяк не пов'язаної з Україною політичної боротьби. А українці – її заручниками. Що відбувається? Якщо коротко:1. Республіканці використали вбивство Ірини як доказ провалів у сфері безпеки та потреби жорсткіших законів. Демократи натомість наголошують на кризі психічного здоров’я й нестачі соціальних програм.2. Показовою була реакція Дональда Трампа: "Кров цієї невинної жінки буквально видно, як капає з ножа вбивці, і тепер її кров на руках демократів, які відмовляються саджати поганих людей до в'язниці", - заявив він. Таким чином особиста трагедія стала предметом передвиборчої риторики та інструментом мобілізації електорату.3. Частина суспільства побачила у справі Ірини підтвердження страху: що "білі жінки" стають все більш вразливими у публічних просторах. Інші — що реакція медіа й влади залежить від того, хто жертва і хто злочинець. Це породжує образ ворога та стереотипи, які посилюють суспільний розкол.4. З одного боку, коли у політичних дискусіях звучить ім’я українки, це нагадує американцям про ціну війни та долі тих, хто був змушений тікати від російської агресії. Але є і зворотний бік – ризик, що Україна стає "фоном" для звинувачень між демократами і республіканцями. 5. Саме в цьому контрасті – між людським болем і американською поляризацією – ми бачимо небезпеку: трагедії перетворюються на зброю у суперечках. Україна не може цього змінити, але може нагадувати: за гучними словами завжди стоїть людська доля.
Бюджет-2026: Як зміняться соціальні видатки та скільки Україна витратить на війну у 2026 році?Кабмін затвердив проєкт бюджету на 2026 рік з рекордними витратами на оборону та дефіцитом 2,4 трлн грн. На що ще підуть гроші і як уряд збирається покривати дефіцит? Розповідаємо: 1. Курс валют. Розрахунковий показник курсу долара, на якому Мінфін будував бюджет, заклали на рівні 45,7 грн. Проте важливо наголосити, що значення курсу – розрахункове і майже ніколи не справджується.2. Соціальні стандарти. Мінімальна зарплата – з 8 000 грн до 8 647 грн (зростання на 8%); загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).3. Дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 18,4% від ВВП – 2,429 трлн грн. Кошти на покриття цієї "діри" уряд планує позичати – переважно в партнерів. При цьому наразі до кінця незрозуміло, у кого саме та в яких обсягах. Ба більше, за даними співрозмовників ЕП, обізнаних зі станом фінансування військових видатків, діра у фінансуванні є вже у 2025 році. До кінця поточного року уряду потрібно знайти джерела покриття додаткових військових видатків на близько 300 млрд грн.4. Витрати на оборону залишаються пріоритетом бюджету – на них у 2026 році уряд планує витратити 2,805 трлн грн або 27,2% ВВП. Сума видатків на оборону майже дорівнює всім внутрішнім надходженням України від податків та зборів, які очікується зібрати у 2026 році.5. Уряд закладає збільшення видатків на освіту та науку у 2026 році на 30% до 257,37 млрд грн. Майже половина цієї суми – кошти на виплату зарплати освітянам (103 млрд грн). Крім того, уряд заклав додаткові 53,84 млрд грн на підвищення престижності праці у сфері освіти. Видатки на охорону здоров'я уряд планує збільшити на 14,5% до 254,8 млрд грн, а видатки на соцпідтримку громадян планують підвищити на 10,6% до 465,37 млрд грн.6. Уряд планує дещо збільшити видатки на утримання органів державної влади. Зокрема, для Верховної Ради вони зростуть на 16,2% до 3,65 млрд грн, Кабміну – на 9,2% до 1,09 млрд грн, Офісу президента – на 12,4% до 877 млн грн. САП та НАБУ обійдуться у 2,91 млрд грн (на 15,9% більше, ніж цьогоріч).7. Обсяг державного боргу у 2026 році має сягнути 10,472 трлн грн і перевищити 101% ВВП. 19,9% держборгу буде внутрішнім, а решта 80,1% – зовнішнім, що робитиме державні фінанси вкрай чутливими до коливань курсу валют і політичної ситуації в країнах-партнерах. На погашення боргів у 2026 році держава витратить 656,82 млрд грн. Ще 513,12 млрд грн (на 77 млрд грн більше, ніж у 2025 році) підуть на сплату процентів за ними. Загалом держборг у 2026 році обійдеться Україні в 1,078 трлн грн.
Що нам розповіла Аліна Михайлова?У відвертому інтерв'ю Тетяні Даниленко Аліна Михайлова розповідає про проблеми оборони на Покровському напрямку, криміналізацію СЗЧ, про спроби зайти на державну службу та кар'єрні пропозиції її загиблому коханому. Інтервʼю можна читати або дивитися, а ми перекажемо лише кілька ключових тез:Про те, як доводиться перевозити стабпункт далі від лінії фронту: Прикро, що доводиться йти на це не через наближення фронту, а тому що тебе виживають. Хлопці лишаються там, а ми змушені відходити все далі. Крайній поранений провів із турнікетом на позиції 70 годин, наприклад. Це 100% ампутація. Інший боєць був 15 діб на позиціях із рваними ранами, дивом уникнувши сепсису. 12-денна евакуація – це нонсенс. Але це реалії, в яких ми воюємо.Про відсутність стратегічного планування: Ми відкочуємося назад на непідготовлені позиції. Піхота, яка має їх утримувати, перед тим повинна сама собі копати ті позиції, поки по бійцях гатять з усіх знарядь. Люди стають пораненими, навіть не вступивши в бій. І ось питання: чому відкочуючись від Красногорівки, ми відкочувалися в нікуди, чому нічого не було облаштовано? Про дисонанс між Києвом і фронтом: Ми ухвалюємо закон про криміналізацію СЗЧ у той час, як купа людей чоловічої статі спокійно гуляють вулицями. У нас там загинається фронт, а тут все добре, все спокійно. Люди вірять, що хлопчики і дівчатка самі якось впораються, поки вони тримають фронт донатами. "Ми хочемо жити, у нас сім'ї"... Звісно, у нас же немає сімей, і ми вже й не мріємо про них… Про проблему СЗЧ: Зазвичай як це буває: ти виходиш на позицію на 3 дні, очікуючи, що тебе замінять. А заміни немає – вона пішла в СЗЧ. І тобі кажуть: "Посиди ще тиждень". Пацани, які сидять на позиціях по 2–3 тижні без ротації, повернувшись на відпочинок на 3 дні, 100% побіжать. Поранений, який 2 тижні чекав на евакуацію, зараз вилікується, але де гарантія, що після такого він не піде в СЗЧ? Чому так відбувається? Тому що немає ким міняти людей на цих позиціях. А чому немає ким міняти? Тому що провалена мобілізаційна кампанія і мобілізаційна політика в державі. Про плани ОП поставити на ключові посади військових ветеранів: (...) Це також дуже політизована історія, яка більше нагадує спробу перекласти відповідальність. В Офісі президента вже купа полковників, генералів. Очевидно, треба ще якісь медійні. Про необхідність відкрити Пантеон героїв: Велика ганьба, що на 11-й рік війни ми не маємо місця пошани, куди можна приїхати. (…) Мова не просто про те, що треба кладовище. Мова про те, щоб той, у кого близька людина зникла безвісти, наприклад, могла прийти і відчути силу людей, які віддали своє життя за те, щоб ми сьогодні тут з вами були. Це не лише про сум і про розпач. Про рішення випускати молодь за кордон: Це історія про політику і підготовку до виборів. Це історія про те, щоб бути хорошим для всіх. На військових уже всім байдуже – вони раби і звідси нікуди не подінуться, ми ще й гайки їм закрутимо за непокору. А там – наш електорат, нехай голосує з-за кордону. Звідти ж видніше. Це дуже обурює.
Чому НАТО не вважає "нападом" атаку дронів на Польщу? Попри те, що російське вторгнення в повітряний простір Польщі було навмисним – воно не подолало поріг, який дозволяє ставити питання про запуск відомої "статті 5". У цьому тексті "ЄП" пояснює, якою є ця межа:1. У статті 5 формально зафіксовані дві умови: по-перше, атакована держава має звернутися за такою допомогою, а по-друге, "збройний напад" дійсно мав відбутися, і всі інші члени мають із цим погодитися.2. За нормами міжнародного права не кожне застосування зброї між державами є "збройним нападом". Свого часу Міжнародний суд ООН вирішив, що збройним нападом є лише "найбільш серйозні форми застосування сили". Зокрема, не кожен акт агресії проти держави НАТО досягає тієї лінії, після якої можна говорити про "напад" на неї.3. Що мало статися, щоб дії РФ стали нападом на НАТО?Як мінімум, має йтися про цілеспрямовану, свідому та санкціоновану російським керівництвом атаку на конкретні важливі об'єкти у Польщі.Причому всі виділені слова мають значення.4. Нинішня історія із цілеспрямованим використанням дронів проти Польщі не є нападом, бо ці безпілотники, судячи з їхніх хаотичних падінь у різних повітах країни – не мали конкретних цілей на польській території. А якщо підтвердиться припущення, що вони не несли бойової частини – це додатково виключить класифікацію цієї історії як нападу на Польщу. Навіть якщо зрештою дрони влучать у певний об'єкт на території держави-члена НАТО – має не бути обґрунтованих підстав для сумнівів у тому, чи не було це випадковістю, наприклад, помилкою наведення. 5. Стратегічна мета Путіна – розвал "колективного Заходу" і підрив довіри між членами НАТО. Очевидно спланована Росією атака на члена Альянсу (та ще й Польщу, близького союзника США), після якої НАТО не може вчинити дій у відповідь – ідеально пасує для цієї мети. Бо питань та претензій про "безпомічне НАТО" не уникнути. 6. Крім того, у польському сегменті соцмереж активізувалися боти, які просувають вигідні Росії наративи – від "НАТО вам не допоможе" до "Україна винна".
Що нам розповів Ярослав Грицак? Ми поговорили з доктором історичних наук, професором УКУ Ярославом Грицаком про погляди Трампа, майбутнє Росії, реконфігурацію Європи та те, чим може завершитися війна. Скорочувати цю розмову – означає її спаплюжити, але таки викладемо тут кілька важливих тез. А за нагоди радимо почитати або подивитися це інтервʼю повністю. Отже:Про те, скільки можуть тривати перемовини: Скільки це все може тривати, ніхто не знає. Класичний випадок – це корейська війна. Перемовини почалися в 1949 році, а завершилася війна в 1953, тому що Сталін помер. Очевидно, що російська сторона буде затягувати якомога довше, поки Путін при владі. Але я кажу про те, що якщо вже ведуться перемовини, це означає, що ми вже рухаємося до кінця.Про "президента самого себе": Для мене як історика важливо, що Трамп зовсім не знає історії і не хоче знати – вся історія починається з нього. Він не бачить жодних прецедентів. І тому всі наші прогнози, порівняння і все інше працюють. Сучасні політики думають, що все починається з них. Трамп є саме таким політиком, і це велика загроза. Тому що існує аксіома: якщо ти ігноруєш історію – історія покарає.Про Зеленського і історію: Думаю, що він не те що ігнорує історію, він її слабо знає (…). Я пам'ятаю випадок із Сікорським (міністр закордонних справ Польщі – УП) минулого року, коли він повернувся після розмови із Зеленським, його прямо трясло. Сікорський прийшов сказати Зеленському, мовляв, "робіть щось із Волинню. Бо якщо будете це питання ігнорувати, то політики будуть використовувати це проти України". Зеленський почав майже кричати: "Де ваші обіцяні літаки, де ваша зброя, що ви мені тут про Волинь говорите". Президент багато в чому правий, але проблема в тому, що він не розуміє, чому тема Волині для поляків надзвичайно важлива. Про загрозу війни між Америкою та Китаєм: Китай справді висувається на протиставлення США, на роль другого. Не Росія – вона ослабла. Важливо, що це також пов'язано з історичною пам'яттю, з образою на Захід. Це образа за дві опіумні війни, які, по суті, поклали кінець Китайській імперії, яка була одна з найдовших, що існувала в історії. Яка вважала, що всі народи мають їй підкорятися. А її поставили на коліна. Пастка Фукідіда: коли два більш-менш рівносильні центри – війна неминуча. І вважається, що оскільки Китай встає з колін і піднімається, то війна між Америкою і Китаєм майже неминуча.Про те, чи готова Європа до війни: Є загальна формула, яку пропонував ще арабський філософ і соціолог Ібн Хальдун: якщо маєте три покоління, які росли в комфорті, то чекайте, що це суспільство буде малообороноздатним. (…) Тільки зараз Європа приходить до відчуття того, що їй треба також будувати оборону. Вона не настрашилася Путіна, але вона нарешті злякалася Трампа. Тому що президент США сказав: "Я забираю оборону, мастіть собі голову", як у нас кажуть на Галичині.Про те, чим може завершитися війна: Явважаю, що наша війна безпрецедентна, тому і мир буде безпрецедентним. Ми не знаємо, ким ми будемо. Але думаю, що треба придивлятися до корейського і фінського сценарію.(…) Для мене перемога – це вийти з одного світу й увійти в інший світ.
Як у Зеленського намагаються втримати Раду від розпаду?Після пережитого публічного приниження, яке впало на голови провладних депутатів під час спроби ліквідувати незалежність антикорупційних органів, у Раді зародилося щось нове. Називати це зародками суб'єктності на сьомому році каденції було б смішно. Але схоже на небажання депутатів постійно бути крайніми. Що відбувається? Розповідаємо: 1. Поки "слуги" продовжують чекати на обіцяну зустріч з президентом, керівництво фракції і Ради погодилось на запровадження внутрішнього "правила 133", яке має дати рядовим нардепам віру в дотичність до процесу. Якщо збирається 133 голоси за певний законопроєкт, то його обов'язково включають в порядок денний, а якщо проти – навпаки вилучають.2. Найбільшою зміною в роботі фракції влади стало створення такого собі нового координаційного майданчикаміж Радою, урядом і ОП, який назвали Радою коаліції. До її складу входить керівництво Верховної Ради, лідери фракції влади, голови комітетів, а також міністри й їхні заступники.3. Для нової очільниці уряду конструктивна робота з Радою – це життєва необхідність. Тому вже з перших тижнів Свириденко поступово знімає цілу низку формальних обмежень, які раніше викликали відверте роздратування в парламентарів. Наприклад, депутатам дозволили заїжджати у внутрішній двір Кабміну на авто. Дрібничка, але для багатьох це стало справжньою символічною "перемогою".4. Ще один момент – раніше багато урядовців ігнорували запрошення і навіть "виклики" депутатів на засідання комітетів Ради. Тепер прем'єр зобов'язала їх приходити. Або ж раніше багато мажоритарників від СН скаржились, що під час регіональних поїздок прем'єра або членів уряду парламентарів від "Слуги" не пускають на заходи. Тепер депутати братимуть у цьому безпосередню участь. 5. Після атаки ОП на антикорупційні органи у президентської фракції виникли проблеми з групою "За майбутнє". "Їм обіцяли, що все буде тихо і гладко, потім кинули. А там же депутати їхні ще пам'ятають "закони 16 січня", другий раз воно їм ні до чого", – іронічно пояснює в розмові з УП один із членів президентської партії.6. Співпраця монобільшості з "Довірою" теж ускладнена через "шкурні" правки щодо мит на експорт сої. Влада обіцяла бенефіціарам "Довіри" запровадити їх ще в липні, але президент не підписав закон навіть у серпні. Тому важливі голосування в останній місяць літа проходили без голосів групи Веревського. І йшли, треба сказати, зі скрипом. 2 вересня Зеленський таки підписав закон, що варто сприймати якраз як спробу повернути в гру ситуативного союзника в парламенті. 7. Рада фрагментується, і результат буде залежати від здатності збирати докупи голоси багатьох різних кластерів, аж до рівня "груп Бужанського", тобто по 5–7 депутатів.
Що нам розповів Святослав "Калина" Паламар? Упродовж 2022–2023 років керівний склад полку "Азов" пройшов випробування, про які писатимуть у книжках і зніматимуть кінострічки. Частиною цієї історії є "Калина". Його перше інтервʼю "Українській правді" з 2022-го року можна дивитися або читати, а ось дуже коротко:Про Покровський напрямок: Зараз це основний удар двох армій ворога – 51-ої й 8-ої. У них немає особливих проблем із поповненням особового складу. Ми їх розбиваємо, вони заходять на відновлення, далі швидко поповнюються і знову заходять. Але загалом ситуація набагато краща, ніж була до того моменту, коли ми туди зайшли. За цей період втрати ворога приблизно такі: більше 1600 двохсотих, близько 800 трьохсотих, 58 полонених.Про мобілізацію на окупованих територіях: Якщо ми говоримо по нашому напрямку, то з нами воює, мабуть, 60% людей, які мобілізовані з тимчасово окупованих територій. І не лише Донецьк, Луганськ, які довший час під окупацією, а, наприклад, Запорізька область. Вони не дуже вмотивовані. Багато чого залежить від того, хто проти них стоїть.Про мотивацію росіян: Якщо раніше вони успішно просувалися, то зараз получають нормально тягла. І як наслідок ми чуємо по перехопленнях, що їх прямо заставляють йти на штурм. Вони відмовляються, їм розказують, що їх розстріляють, що їх накриють свої ж міномети. Вони реально катують та вбивають своїх же.Про переговори про вихід з "Азовсталі": Переговори були про цивільних і евакуацію поранених, а також дуже важливим для нас було забрати всіх вбитих на полі бою. Ворог розумів, що якщо він на це піде, у нас, скажемо так, розв'яжуться руки і, можливо, ми щось прямо вчудимо серйозне. А ми хотіли, скажу відверто. Тому переговори йшли. Ворог розумів, що ми затримуємо на собі сили. Про те, як Редіса вивозили на окуповану територію: Одного разу Редіс поїхав на переговори в один із уже на той час окупованих населених пунктів. Чесно кажучи, важко усвідомити, що би сталося, якби його вбили чи так забрали в полон. Весь особовий склад переживав. Усі сиділи на нервах. Але Редіс – людина виважена і доволі холоднокровна в таких складних ситуаціях. І розумів всі ризики. Він прийняв таке рішення, і воно було справді важливим. Редіс вів переговори не про нашу здачу в полон, а про те, щоб евакуювати поранених на "велику землю". Якщо би це вдалося зробити, ситуація була би геть іншою.Про останній день на "Азовсталі": Це була ліквідація всього. Телефон, інші засоби зв'язку, уся зброя, знищував речі, які в мене були. І всі інші займалися тим самим. Ми робили все для того, щоб не залишити ворогу нічого. Це флешки, інформація, все що було паперове – все знищували. Ми ж виходили в полон. І не могли нічого там сховати. Про Путіна: Я би хотів, щоб Путін попав під трибунал. Щоб його не вбили десь там свої, хоча, можливо, так і станеться, а щоб він закінчив своє життя у камері. Хочеться, щоб всі громадяни України це побачили і посмакували.
Кабмін з двома прем'єрами, але без грошей. Як стартував уряд Свириденко?Напередодні перших 50 днів роботи уряду ми вирішили з'ясувати, що змінилося від перестановки прем'єрів у новому уряді зі старими міністрами. Отже, якщо коротко: 1. Динаміка всередині Кабміну дуже змінилася. Шмигаль був максимально прогнозований. А зараз всі люди, починаючи зі Свириденко, мають наново доводити свою ефективність. І тому генерується маса нових проєктів, дістаються якісь старі історії, всі бігають, щось роблять, розповідає один із членів Кабміну.2. "Треба віддати Юлі належне, вона під свою відповідальність переконала Банкову, що пора закінчувати історію з БЕБ, треба запускати реформу митниці, АРМА і так далі", – розповідає один із членів нового Кабміну. За словами джерел УП, Свириденко дуже дорожить своєю міжнародною репутацією. Такій готовності дослухатися до партнерів є просте пояснення – бюджетна діра на тлі усе того ж скандалу з НАБУ / САП. 3. При цьому особливо трагікомічно виглядає неконтрольована активність "нових" міністрів із запуску всеможливих програм підтримки (читай – роздачі грошей). Скоро планується презентація програм кожного окремого міністра. За даними УП, Зеленський запропонував очільникам міністерств зробити ці представлення предметними і красивими: на якомусь новому об'єкті, заводі, стадіоні, клініці тощо. Тож тепер всі міністерства генерують свої "великі будівництва" і "тисячі підтримки". 4. Особливий вид урядового мистецтва – це спроби "продати" новій главі Кабміну проєкти, які збив прем'єр попередній. Раніше Шмигаль повикидав якісь історії, під які не було грошей, але які комусь дуже хотілося реалізувати. І зараз цікаво ті ж "проєкти" несуть Свириденко – авось прокатить.5. Як розповідають джерела УП в уряді та Раді, вибір Шмигаля на посаду міністра оборони багато в чому був продиктований бажанням різко і рішуче позакривати діри в фінансовому казані Міноборони, через які величезна частина грошей витікає поза потреби сил оборони. 6. Шмигаль заганяє все в жорстку формалізовану роботу, під протокол, великі наради ледь не щодня, робочі групи по 50 людей з усіма відомствами, контроль виконання і так далі. Але це все довго. А коли вранці в завод оборонки прилітає ракета, і вони дзвонять і просять якесь захищене приміщення, щоб вивезти склад, то нікому неможливо додзвонитися – всі на нарадах, розповідає один із учасників таких великих нарад.7. Остаточно не загрузнути в апаратній тяганині й усе ж фокусуватись на потребах технологічної війни міністру оборони має допомогти його ситуативний союзник – перший віцепрем'єр Михайло Федоров. Саме його у Зеленського бачать тим запобіжником, який може не дати Шмигалю підчепити "стокгольмський синдром" відносно вищого військового командування.
Турелі ППО зі штучним інтелектом: як Україна випробовує нову зброю проти "Шахедів"? Захистити українське небо можна лише у комплексі з різних засобів. Частиною цього комплексу можуть стати дистанційно керовані турелі, які наводитимуть кулемет на ціль за допомогою штучного інтелекту. Як це працює? Пояснюємо:1. Це – логічне продовження ідеї мобільних вогневих груп із кулеметами, ефективність яких залишається обмеженою через людський фактор, нестачу особового складу та постійне зростання висоти польоту ворожих цілей. Головна їх перевага у можливості заховати оператора в безпечному місці при невисокій ціні та швидкому масштабуванні виробу.2. У такої турелі перехоплення відбувається у тривимірному просторі зі швидкістю сотні кілометрів за годину. До цього додаються боєприпаси з дистанційним підривом, інтеграція турелей у загальну систему ППО, алгоритми випередження у 3D. Тому тут турелям одразу потрібні і оптико-електронні станції, і балістичний комп’ютер, і приводи, які мають встигати за маневреним об'єктом, що мчить у тривимірному просторі.3. У державному технокластері Brave1 зазначають, що нині на українському ринку вже є багато турелей, однак розробки потребують постійного покращення, аби відповідати реаліям війни. Для ефективної турелі ППО в першу чергу важливий не калібр і потужність боєприпасу, а дальність стрільби та точність наведення. Виробники турелей вже інтегрують системи розпізнавання "свій-чужий" на власні вироби.4. Одним з прикладів таких турелей є розроблена в Україні система "Sky Sentinel" з 12,7-мм кулеметом M2 Browning. Вона здатна знищувати дрони на дальності до двох кілометрів, роблячи при цьому 500 пострілів за хвилину. Серед головних цілей для турелі розробник заявив саме дрони типу "Шахед".5. Відомим також є дистанційно керований бойовий модуль "Хижак" від української команди "UGV Robotics". Він оснащується кулеметом калбіру 7,62 мм – ПКТ, або західним М240. Турель призначена для ведення вогню по рухомих повітряних цілях. 6. Заявлено, що за допомогою ШІ та системи гіростабілізації "Хижак" може знищувати повітряні цілі на дальностях 600-800 м залежно від розміру. Турель може встановлюватись на автомобільне шасі чи наземний роботизований комплекс і здатна вражати цілі під час руху власної платформи. До того ж передбачається її встановлення стаціонарно – на дахах споруд для їх захисту від дронових атак.
Як держава бореться з онлайн-казино і чи дає це бажані результати?Дані Google Trends фіксують новий стрибок інтересу до онлайн-гемблінгу – із новим піком влітку 2025 року. Поточне збільшення інтересу до азартних ігор відбувається всупереч офіційним заборонам і кампаніям, які держава намагалася реалізувати у 2024 році. Чи є у держави план "Б"? Якщо коротко:1. За 2024 рік в Україні заблокували 4,5 тис. сайтів онлайн-казино та 118 мобільних застосунків для азартних ігор. Хоча масштаби нелегального ринку вражають, проте боротьба з ним нагадує гру в "крота": замість одного заблокованого домену з’являються два нові.2. Географія нового сплеску додає тривожних штрихів. За даними пошукових запитів останніх трьох місяців найбільший інтерес до онлайн-казино зафіксований у Київській області (особливо на півночі регіону), а також на сході (Харківська, Дніпропетровська, Донецька та Сумська області), де розташовано чимало військових частин, пунктів постійної дислокації, полігонів, шпиталів і центрів реабілітації.3. Крім військовослужбовців, у зоні ризику ще одна вразлива категорія: внутрішньо переміщені особи, більшість яких, за даними моніторингів Міжнародної організації з міграції, перебувають у Харківській та Дніпропетровській областях.4. 6 січня 2025 року Зеленський підписав закон, яким суттєво посилив контроль за азартними іграми, зокрема майже повністю заборонив їх рекламу (за винятком нічного ефіру, спеціалізованих видань та платформ з віковим обмеженням 21+).5. 14 лютого Кабмін офіційно поклав на Мінцифри функції регулятора грального ринку. На базі міністерства створили Держагентство з питань азартних ігор "ПлейСіті", яке в березні 2025-го перебрало на себе всі завдання КРАІЛ. Наразі урядовці покладають надії на технологічну "зброю" в боротьбі з нелегальним азартом. До 30 вересня 2025 року в Україні мають запустити Державну систему онлайн-моніторингу грального бізнесу – всеосяжну ІТ-платформу контролю за ставками та виграшами в реальному часі.6. Онлайн-моніторинг має зробити фінансові потоки грального бізнесу прозорими для держави. Регулятори бачитимуть рух кожної ставки і виплати, тож організатори азартних ігор більше не зможуть приховувати виторг і ухилятися від сплати податків. За оцінками Мінцифри, без цього контролю Україна щороку втрачає до 10 млрд грн доходів через тіньовий ринок казино. Ці кошти тепер можуть піти до бюджету.7. Система покликана захистити гравців від лудоманії. Контролювати виконання правил (наприклад, щодо лімітів часу гри чи ставок для одного гравця) стане простіше: порушення фіксуватимуться автоматично. Моніторинг дозволить оперативніше виявляти "запої" в онлайн-грі і надавати залежним гравцям допомогу, особливо коли це стосується військових чи ВПО.
