Українське страхування. Правда 🇺🇦

Єдиний закон про оцінку майна: рух до міжнародних стандартівКомітет ВР з економічного розвитку розглянув законопроєкт, який має нарешті навести лад у системі оцінки майна. Ідея — створити єдині правила, процедури та стандарти для всіх суб’єктів, замінивши нинішній «зоопарк» із нормативів і методик.Документ не просто про внутрішню реформу. Україна бере на себе зобов’язання перед МВФ у межах Extended Fund Facility, зокрема — імплементацію європейських стандартів оцінки майна. Тобто йдеться про гармонізацію з практиками ЄС, що відкриє українським оцінювачам шлях на міжнародний ринок.Ключові акценти:• Цифровізація процесів і прозорі алгоритми формування вартості;• Введення досудових механізмів врегулювання спорів;• Посилення дисциплінарної відповідальності оцінювачів;• Взаємний допуск іноземних оцінювачів до українського ринку й навпаки.Для страхового ринку це важливо. Єдина база оцінки активів — це менше простору для маніпуляцій у страхуванні майна та автоцивілці, більше довіри до результатів експертизи та чіткіша база для страхових виплат. Але ризики теж є: централізація без прозорого контролю може створити «єдиний вузький горлечок» у ланцюгу оцінки.Якщо закон ухвалять у поточному вигляді, ринок отримає шанс на оновлення, але з умовою — не перетворити цифровізацію на нову монополію.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

СК «Кворум»: зростання премій без перестрахування — ризик чи впевненість?За перше півріччя 2025 року страхова компанія «Кворум» зібрала 37,5 млн грн страхових премій, що на 24,8% більше, ніж роком раніше. Понад 60% надходжень — від фізичних осіб. Агентство «Стандарт-Рейтинг» підтвердило оцінку фінансової стійкості компанії на рівні «uaAA», тобто високий рівень надійності за національною шкалою.Але за цифрами росту прихована важлива тенденція: перестрахування фактично відсутнє. У І півріччі 2025 року «Кворум» передав перестраховикам лише 3 млн грн, що майже на 70% менше, ніж торік. Частка перестрахових операцій упала до 8%, тож компанія зберігає 92% ризику у власному портфелі.Так, чисті премії зросли на 70%, а рівень виплат залишився помірним — 13,3%. Це може свідчити про ефективний відбір ризиків або… про поки що відсутність великих збиткових подій. Для компанії з переважно роздрібним портфелем (фізособи) та обмеженим перестраховим плечем — це тонка межа між впевненістю й концентраційним ризиком.Фінансові показники виглядають стабільно: активи — 74 млн грн, капітал — 64,5 млн грн, чистий прибуток — 3,1 млн грн. Але стратегічно «Кворум» стоїть перед вибором: або нарощувати перестрахову підтримку, або формувати власні резерви швидше, ніж ростуть премії.Бо на ринку, який тільки входить у фазу воєнних ризиків, самостійність — це не завжди ознака сили.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Кейс: “падіння літаючих апаратів” не стало підставою для розірвання орендиГосподарський суд Чернігівської області відмовив прокуратурі, яка вимагала повернути обласній раді невелике офісне приміщення (19,2 м²) у Чернігові. Причина позову — відсутність належного договору страхування майна, який нібито не охоплював ризик «падіння літаючих апаратів».Йшлося про кімнату на шостому поверсі адмінбудівлі на проспекті Миру, 49-А, яку КП «Діловий центр» передало в оренду ТОВ «Діловий центр Чернігів». Спочатку обидві сторони не мали страхових полісів, але вже у 2025 році — після відкриття справи — застрахували і всю будівлю, і саму кімнату. Збитків за цей час не було.Прокуратура наполягала: навіть укладений страховий договір не відповідає реальним ризикам воєнного часу, бо в ньому відсутній пункт про «падіння літаючих апаратів». Суд не погодився: жоден закон не вимагає страхувати майно від такого ризику, а орендний договір — тим більше.💬 Коментар редакції:Цей кейс демонструє, наскільки нормативна база у сфері страхування воєнних ризиків залишається неврегульованою. Формально прокуратура мала рацію — ризик «падіння БпЛА» у 2025 році більш ніж реальний. Але юридично — він досі не є обов’язковим страховим покриттям.Поки воєнні ризики не отримають статусу обов’язкових у страхових програмах для державного та комунального майна, подібні справи виглядатимуть як спроби «використати здоровий глузд у межах старого законодавства». І, на жаль, суди цей здоровий глузд поки що відхиляють.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

НБУ оштрафував PZU Україна: 595 тис. грн за слабкий комплаєнсНаціональний банк України наклав штраф у розмірі 595 000 грн на страхову компанію PZU Україна. Причина — порушення у сфері фінмоніторингу та оцінки ризику клієнтів.Регулятор встановив, що компанія неналежно виконувала обов’язок із визначення високого ризику ділових відносин для клієнтів, щодо яких запроваджено санкції, а також недостатньо перевіряла їхню діяльність і походження коштів.Для ринку це тривожний сигнал. PZU Україна — один із найбільших гравців сектору, із часткою у преміях понад 6%. Якщо навіть у таких компаній НБУ виявляє прогалини у системі KYC (know your customer), це означає, що ризики формального комплаєнсу зберігаються по всьому ринку.Проблема не лише у штрафі, а в тому, що порушення стосуються санкційних клієнтів. Це створює потенційний регуляторний ризик для всієї групи PZU, яка працює і в ЄС.У нинішніх умовах навіть великі страхові бренди мають доводити не лише свою фінансову стабільність, а й етичну та санкційну прозорість. У протилежному випадку жодні високі рейтинги не врятують від втрати довіри — а саме вона сьогодні стає головним капіталом ринку.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

ФСОУ у Брюсселі: більше про фото і меседжі, ніж про ринокНовина про відкриття офісу Федерації страхових об’єднань України (ФСОУ) у Брюсселі виглядає гучно, але не несе реальної користі для українського страхового ринку. Формально — це «ще один майданчик для партнерства і діалогу». Фактично — красива декларація без практичного наповнення.Українському страхуванню не бракує «представництв» і «меседжів». Йому бракує дієвих механізмів перестрахування воєнних ризиків, узгодженої системи державних гарантій і хоча б мінімальної довіри до полісів. Відкриття офісу в Брюсселі цього не вирішує — ні на рівні капіталів, ні на рівні ризик-менеджменту.Показувати «готовність імплементувати директиви ЄС» — легко, коли йдеться про закони на папері. Але поки українські страховики покривають воєнні збитки власним коштом, а ринок залишається ізольованим від глобальних перестрахових пулів — це не інтеграція, а імітація.Рівень проникнення страхування у ВВП (0,7%) — не показник потенціалу, а сигнал: ринок не функціонує. І замість того, щоб говорити про «європейські стандарти», варто було б представити конкретну дорожню карту — як залучати міжнародні страхові компанії, як формувати гарантійні фонди, як стимулювати страхування воєнних ризиків.Те, що ФСОУ відкрила офіс при Європейському економічному і соціальному комітеті, — виглядає як спроба «бути поміченими», а не впливати. Це піарна конструкція, збудована на піску: багато правильних слів — «Solvency II», «євродирективи», «потенціал зростання» — але жодного реального інструменту, який рухає ринок уперед.Українському страхуванню потрібен не черговий прапорець у Брюсселі, а практичні рішення в Києві — від фонду воєнного страхування до єдиної платформи перестрахування ризиків. Решта — пісочні замки для звітів і фото в діловій пресі.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Виплата за воєнним ризиком: бізнес-центр у Києві отримав понад 12 млн грн10 червня 2025 року під час масованого обстрілу Києва уламки ворожого БпЛА «Шахед» пошкодили будівлю бізнес-центру. Постраждали фасад, скління, стіни, інженерні системи, покрівля, внутрішнє оздоблення, меблі та техніка — фактично все, що створює функціональне робоче середовище.Будівля була застрахована від воєнних ризиків у межах співстрахування трьома компаніями — «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», «UNIQA» та «ТАС». Поліс покривав усі елементи об’єкта — від конструкцій до офісного обладнання. За експертною оцінкою, сума страхового відшкодування перевищила 12 млн грн, розрахованих за вартістю відновлення без урахування зносу.22 вересня 2025 року «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримав останні документи від клієнта, а вже 26 вересня здійснив виплату у розмірі 4 112 237 грн — свою частку у співстрахуванні. Весь процес — лише чотири дні від моменту закриття документів до перерахування коштів. «Випадки з воєнними ризиками — особлива категорія врегулювань, що вимагає максимальної швидкості та об’єктивності. Ми повинні забезпечити бізнесу фінансову підтримку для оперативного відновлення процесів», — коментують у компанії. Страховик також подякував партнерам зі співстрахування «UNIQA» та «ТАС» за злагоджену взаємодію у врегулюванні.Втім, історія не завершилась: 28 серпня 2025 року цей самий бізнес-центр знову постраждав від обстрілу. Вибухова хвиля завдала повторних пошкоджень. Триває врегулювання другого страхового випадку, за яким також очікується виплата.Цей кейс — рідкісний, але показовий приклад того, що страхування воєнних ризиків в Україні вже працює не як декларація, а як дієвий фінансовий інструмент підтримки.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Україна–Японія: нова Конвенція про уникнення подвійного оподаткуванняЗ 1 серпня набула чинності Конвенція між урядами України та Японії щодо усунення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням. Документ визначає, як розподіляються податкові права між державами, якщо резиденти однієї країни отримують доходи з джерел іншої.📌 Ключові ставкиДивіденди* 5% — якщо компанія прямо/опосередковано володіє щонайменше 25% капіталу протягом ≥6 місяців;* 15% — в інших випадках.Проценти* 0% — якщо отримувачем є держава, її центральний банк, місцева влада чи повністю державна установа; або якщо борг фінансується/гарантується державними структурами;* 5% — для банків, страхових компаній, торговців цінними паперами, визнаних пенсійних фондів, а також у разі кредитів за товари, обладнання чи послуги;* 10% — в усіх інших випадках.Роялті* 5% — єдина ставка, незалежно від виду чи джерела.Конвенція робить українсько-японську співпрацю більш передбачуваною та зменшує податкові ризики для бізнесу, особливо у сфері фінансів та страхування.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Пряме врегулювання: нова архітектура ОСЦПВЗ 2025 року пряме врегулювання стало обов’язковим для всіх страховиків ОСЦПВ. До системи приєдналося і МТСБУ, що дало клієнтам новий вибір: у разі ДТП з незастрахованим винуватцем звертатися чи до своєї СК, чи безпосередньо до бюро.📈 Динаміка красномовна. У січні — лише 2% звернень через СК замість МТСБУ. У серпні — вже 37%. Тренд зростання очевидний: страхувальники поступово звикають до зручнішої моделі, де вирішує не винуватець, а їх власна компанія.Лідери за врегулюванням замість бюро (січень–серпень):ТАС — 102 виплати (5,3 млн грн)ОРАНТА — 70 (4,5 млн грн)АРКС — 47 (3,9 млн грн)ІНГО — 45 (4,2 млн грн)КНЯЖА VIG — 42 (2,6 млн грн)🔍 Аналіз:* Для ринку: операційне навантаження зростатиме, а слабкі гравці ризикують не витримати тиску клієнтських вимог.* Для посередників: аргумент у продажах стає сильнішим — «отримаєш гроші швидше, навіть якщо винуватець без поліса».* Для клієнтів: простіший сервіс, але й більша залежність від надійності своєї СК.📉 Прогноз: до кінця року частка врегулювань через СК у випадках безполісних винуватців може перевищити 50%. Це означатиме фактичну зміну балансу — МТСБУ перестане бути лише «страхувальником останньої інстанції» і стане повноцінним оператором ринку.Висновок: система стала клієнтоорієнтованішою, але попереду — випробування на фінансову стійкість страховиків. «Сухі» компанії опиняться під прожекторами.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Пряме врегулювання: МТСБУ змінило груЗ 2025 року пряме врегулювання стало обов’язковим для всіх страховиків ОСЦПВ. Тепер потерпілий отримує гроші від своєї СК, а не від СК винуватця. До системи вперше приєдналося МТСБУ — і це радикально змінило правила.Ключова новація: якщо винуватець ДТП був без полісу, потерпілий може сам вирішити — йти до своєї компанії чи прямо до МТСБУ. Фактично, бюро стало "третім гравцем", який страхувальники почали активно використовувати.Динаміка говорить сама за себе. У січні лише 2% потерпілих із "незастрахованими" обирали звернення через свої компанії. Влітку показник підскочив до 28–37%. Очевидно, що зростання продовжиться: клієнти голосують сервісом, а не нервами.ТОП-5 страховиків, які найбільше врегульовували замість МТСБУ (січень–серпень 2025):* ТАС — 102 виплати (5,3 млн грн)* ОРАНТА — 70 (4,5 млн грн)* АРКС — 47 (3,9 млн грн)* ІНГО — 45 (4,2 млн грн)* КНЯЖА VIG — 42 (2,6 млн грн)Що це означає:1. Для ринку — навантаження на операційку та тест на якість врегулювання.2. Для посередників — новий аргумент у продажах: «отримаєш швидше, навіть якщо винуватець без поліса».3. Для клієнтів — менше бюрократії, але більше залежності від фінансової дисципліни своєї СК.Тенденція очевидна: МТСБУ починає виконувати роль не лише гаранта, а й активного оператора. Це робить систему більш клієнтоорієнтованою — але водночас підвищує ризик для слабких страховиків, які можуть не витримати навантаження.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

ВС: затримка розрахунку при звільненні — тільки 6 місяців після змін у КЗпПВерховний Суд (постанова від 28.08.2025 у справі №580/6270/23) уточнив: право на стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні залежить від дати виникнення і тривалості правовідносин.🔹 До 19.07.2022 діяла стара редакція ст.117 КЗпП — виплата за весь період затримки.🔹 Після 19.07.2022 (з набранням чинності Законом №2352-IX) — виплата можлива лише за 6 місяців максимум.Суд встановив: якщо трудові відносини тягнулися через цей перехідний період, то:* до липня 2022 року застосовується «безлімітна» редакція;* після липня 2022 року — обмеження у шість місяців.📌 Для страхового ринку та фінансів це критично: зараз багато СК скорочують штати чи йдуть з ринку. Працівники активно подають позови щодо затримки розрахунків. І тут правило таке: компанія більше не несе ризик «довічних» нарахувань — лише до пів року після звільнення.⚖️ Практичний висновок:* HR і юристи СК повинні швидко оформлювати остаточні розрахунки при звільненні, щоб уникати спорів;* працівники, які були звільнені до липня 2022, можуть претендувати на повний період;* після липня 2022 року — фінансовий ризик компаній у подібних спорах обмежений.Для ринку це хоч і холодний душ, але й певний захист від лавини позовів у період масових звільнень.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»