Українське страхування. Правда 🇺🇦

Не дрон, а проводка — як ІНГО виплатила 105,9 млн за пожежу на заводіАСК «ІНГО» завершила врегулювання одного з найбільших промислових збитків у своєму портфелі — 105,9 млн грн виробнику мінеральної води та безалкогольних напоїв. Назву підприємства страховик не розкриває.Причина — не ракета чи дрон, а буденна. За висновком ДСНС, пожежу спричинило критичне перевантаження електромережі. Вогонь охопив близько 2500 кв. м виробничих і складських будівель.Згоріло понад 80 одиниць обладнання: автоматизовані лінії розливу, наповнення та закупорювання ПЕТ-пляшок, цех приготування сиропу, пакування. З виплати за договором страхування майна 44,5 млн припало на будівлі, 61,4 млн — на обладнання.Урегулювання тривало довго невипадково. Кожну з 80 одиниць техніки оцінювали окремо: чи підлягає відновленню, скільки коштує, чи потрібна технічна експертиза. Промислові збитки — найскладніші в майновому напрямі.Поки увага ринку на воєнних ризиках, найбільші збитки заводам досі завдає рутина — проводка, замикання, пожежа. Для окремого підприємства це ймовірніше за влучання.Для посередника це готовий аргумент. Бізнес-клієнту, який хоче страхувати лише війну, варто показати: тотальний збиток частіше приходить звідти, де його не чекають — із власної електрощитової.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Поліс, який не працює — три воєнні пастки, які має ловити посередникСпоживчі поради вчать клієнта «читай договір». Насправді вичитати воєнні застереження — це робота посередника. Бо за відмову у виплаті після аварії клієнт спитає з вас.Перша пастка — форс-мажор. ТПП ще в лютому 2022 визнала війну форс-мажорною обставиною. Якщо в договорі бойові дії стоять як виключення без прямого застереження, що для цього ризику це не підстава для відмови, — поліс фактично не працює.Друга — територія. Покриття зазвичай не діє на територіях з урядового переліку. А перелік рухомий: його оновлюють щонайменше двічі на місяць. Договір, що покривав район при підписанні, може не спрацювати в день події.Третя — дрони й ракети. Звичайне ОСЦПВ і базове КАСКО не покривають шкоду від уламків, ракет чи роботи ППО. Потрібне окреме воєнне розширення, і його умови не повинні суперечити базовому договору.І класична помилка клієнта — обирати за ціною. Дешевий поліс із великою франшизою формально захищає, а фактично платить сам власник. Тому дивіться ще й на строки повідомлення про подію та право на незалежну оцінку збитку.Найгірше — дізнатися про пастку після аварії, коли страховик шукає не спосіб виплатити, а підставу відмовити. Ваша цінність як посередника — побачити це до підпису.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Ще один страховик іде з ринку — і робить це правильноНБУ дозволив ПрАТ «СК «Велес» добровільний вихід із ринку через виконання страхового портфеля. Акціонери ухвалили це рішення ще 14 травня.Компанія мікроскопічна. Її частка за страховими преміями — лише 0,01%. За квартал вона зібрала менш ніж 2 млн грн, причому тільки від юросіб. Страхових виплат не було взагалі.По суті це сплячий корпоративний страховик, який тихо здає ліцензію. Для звичайного клієнта подія непомітна.Помітний інший масштаб. У 2020 році, коли НБУ став страховим регулятором, на ринку працювало 215 компаній. Зараз їх менш ніж 60.А у квітні регулятор уперше назвав 13 значимих страховиків. Ринок розшаровується: міцне ядро вгорі й довгий хвіст дрібних, що поступово зникає.«Виконання портфеля» — це найчистіший спосіб піти. Чинні поліси діють до кінця свого строку, нові не продаються, і лише потім анулюється ліцензія. Клієнт при цьому нічого не втрачає.Пам'ятка посередникуЩо робити:Перевір, чи немає серед твоїх клієнтів полісів «Велеса». Якщо є — заспокой людину: договір діятиме до своєї дати, виплата за ним нікуди не дінеться.Нові поліси в цій компанії вже не оформлюй.Коли підбираєш страховика клієнту, дивись не лише на ціну, а й на те, чи переживе компанія найближчі роки.Головне пам'ятати:Дрібні та «сплячі» страховики йтимуть і далі. Це не криза, а прибирання ринку.Найнадійніший орієнтир — список значимих страховиків від НБУ. Це ті, хто майже напевно залишиться.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Озимі під держстрахування — але бюджет програми лише 60 мільйонівМінекономіки виклало на обговорення проєкт стандартизованого страхового продукту для озимих зернових на весь період вирощування. Документ ще не чинний, зауваження приймають до початку липня.Це частина запущеної цьогоріч системи агрострахування з держпідтримкою. Держава компенсує частину страхової премії: до 60% для прифронтових громад і до 45% для решти регіонів. Покриває погодні ризики — вимерзання, пересів, заморозки, посуху.Масштаб тверезить. На компенсацію премій у бюджеті-2026 закладено 60 млн грн на всю країну, і це вперше взагалі. Для сектора з мільйонами гектарів озимини — сума символічна.Для посередника картина подвійна. Стандартизація означає однакові умови в усіх страховиків — диференціюватися й тримати маржу майже нічим. Але субсидія робить поліс доступнішим і відкриває аграріїв, які раніше не страхувалися.Поки документ на обговоренні — це вікно вплинути на умови. Далі все впреться не в шаблон договору, а в те, чи вистачить тих 60 мільйонів на всіх охочих.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Кишенькова страхова АсМАП — асоціація віддала власні фінанси слідствуРада АсМАП України направила до правоохоронців матеріали про фінансові порушення за 2012–2023 роки. У центрі історії — страхова компанія, співвласником якої є сама асоціація та її президент.ПрАТ «СК «Перша» створили у 2007-му рішенням Ради АсМАП. Подавали її перевізникам як «стратегічного партнера». Партнером вона значиться й досі.Структура власності задокументована. Асоціації належить близько 24% акцій страховика, особисто президенту АсМАП Леоніду Костюченку — близько 22,4%.Тобто асоціація роками рекомендувала перевізникам страховика, яким володіє сама. Це конфлікт інтересів у чистому вигляді.Наслідки вже фіксував регулятор. У 2018-му АМКУ визнав «Першу» монополістом зі 100% ринку добровільного страхування відповідальності користувачів книжок МДП. За зловживання становищем у 2015–2016 роках компанію оштрафували на понад 3,6 млн грн.ЗМІ тоді оцінювали переплату перевізників за дозволи МДП у понад 20 млн грн за 2016–2018 роки.Тепер Ревізійна комісія АсМАП заявляє про нові епізоди. За оприлюдненими даними, близько 1,7 млн швейцарських франків пішли «Першій» як безвідсоткова позика — нібито без погодження керівних органів.Наголошуємо: це поки заява комісії, а не доведений факт. Формальних підозр від слідства немає — є звернення до правоохоронних органів.Ні Леонід Костюченко, ні «Перша» публічно ці звинувачення не коментували. Сторона, що звинувачує, — Рада і Ревізійна комісія самої асоціації.Для ринку сигнал простий. Коли асоціація володіє страховиком і скеровує до нього свій сегмент, конкуренції немає. А різницю в ціні платить клієнт.Пам'ятка посередникуЩо робити:Коли спілка чи асоціація наполегливо радить «свого» страховика — перевірте, хто ним володіє. Якщо асоціація сама є акціонером, клієнт купує поліс там, де ціну ніхто не стримує.Порадьте перевізнику порівняти умови хоча б у двох-трьох компаній. «Партнерська за замовчуванням» — не завжди найкраща.Головне пам'ятати:«Рекомендований партнер» і «вигідний для клієнта» — це різні речі. Якщо за рекомендацією стоїть власник, його інтерес завжди буде першим.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

НБУ зібрав страховиків — і вперше так прямо назвав посередниківЦього тижня керівництво НБУ зустрілося з головами страхових компаній. Офіційна тема — розвиток ринку та євроінтеграція. Але для агентів і брокерів у релізі є два сигнали, які варто прочитати уважно.Перший. НБУ окремо наголосив на детінізації агентських мереж. Формулювання жорстке: посередників не можна використовувати для мінімізації податків. Згадано співпрацю з БЕБ. Це означає, що схеми з виплатою комісій «у конвертах» або через ФОП-прокладки потрапили в поле зору регулятора.Другий. Готуються закони під європейську директиву про продаж страхування (Insurance Distribution Directive). Для агентів це з часом означатиме обов'язкову реєстрацію, навчання та розкриття комісійної винагороди клієнту.Фон оптимістичний: страхові премії ризикових компаній за рік зросли на 18,6%, прибуток ринку за І квартал 2026-го — понад 1,5 млрд грн. Але саме на зростаючому ринку регулятор зазвичай і починає наводити лад.Висновок для посередника: час перевірити, наскільки прозоро оформлені ваші відносини зі страховиками. Регулятор уже дивиться.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Воєнне страхування: держава повертає премію, але не за всеЗ січня 2026 року держава компенсує бізнесу частину страхової премії за полісами від воєнних ризиків. У 10 прифронтових областях — пряму компенсацію збитків. Звучить як захист. Та придивись ближче.Програма покриває лише нерухомість і виробниче обладнання. Товар, сировину, склади, логістику — ні. А для торгівлі й виробництва саме там основні гроші.Друга деталь — ліміт. Комерційний поліс часто покриває не 100% вартості майна, а 10–30% за воєнним ризиком. Держава здешевлює премію, але сам поліс платить лише частину.Третє — кого не беруть. Біля аеродромів, заводів, вузлових станцій страховики відмовляють: одне влучання — і збитки в усіх клієнтів разом. Хто найбільше під ризиком, той і не застрахується.Спікери це обходять формулою «страхування не потрібне дуже бідним і дуже багатим». Зручно, але неточно: реальна межа не в гаманці, а на карті.Що з цього посереднику: перед підписанням дивись дві речі — перелік ризиків (що саме рахується воєнним) і ліміт покриття (% вартості майна). Не продавай «захист» — продавай чесно: це Х% і лише на нерухомість та обладнання. Клієнту в торгівлі окремо скажи: товар і склад держпрограма не бере.Держдотація знижує ціну поліса, який платить лише частину. Корисно — але не те саме, що бути захищеним.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Обов'язкове страхування від війни — ідея, якій бракує державиЗасновник корпорації TERWIN (EVA, Varus, логістика WinHub) Руслан Шостак пропонує зробити обов'язковим страхування авто й житла від воєнних ризиків. Логіка проста: західні гроші — на оборону, а відновлення Україна профінансує сама. У країні ~10 млн авто, і тисячі ми втрачаємо щороку.Меседж сильний і патріотичний. Але впирається в те, чому воєнні ризики — це стандартний виняток майже у кожному полісі.Звичайне страхування живе на законі великих чисел. Страховик прогнозує, скільки авто потраплять у ДТП чи будуть викрадені, і під це рахує страхові премії та резерви. Війна цю математику ламає: удари масовані, збитки одночасні й корельовані. Один наліт «дронами» здатен вичерпати річний фонд виплат за день.Саме тому ані звичайне майнове страхування, ані КАСКО, ані ОСЦПВ наслідків обстрілів не покривають. З 2022-го частина страховиків додала добровільні програми воєнних ризиків — але лише далі 50–60 км від фронту й на обмежених умовах.І головне: ніде у світі приватний ринок не тягне війну й тероризм без держави. Британський пул Pool Re, іспанський Consorcio, ізраїльський компенсаційний фонд — усі стоять на державному перестрахуванні чи гарантії. Держава тут — перестраховик останньої інстанції.Прибрати державу з цієї конструкції — і лишаються два сценарії. Або чесний ринковий тариф, який ніхто не потягне (ризик реалізується щодня). Або низький тариф і порожні резерви, що луснуть на першому ж масованому ударі.Тоді «обов'язкове страхування» перестає бути страхуванням. Це новий платіж на громадян і бізнес під виглядом поліса — фактично податок. Окремо — хто оператор, де лежать гроші й хто гарантує страхові виплати. Без цих відповідей це збір коштів без обіцянки повернення.Є й питання масштабу. Потреби на відновлення Світовий банк оцінює в понад пів трильйона доларів. Внутрішнє страхування таку діру фізично не закриває — це інструмент пом'якшення, не заміна зовнішнього фінансування.Ідея «навчитися фінансувати відновлення самим» — варта розмови. Але без держперестрахування й прозорого оператора це поки що гасло, а не механізм. 🤔Пам'ятка посередникуЩо робити:Чесно пояснюйте клієнту: звичайна страховка авто чи квартири за наслідки обстрілу не платить.Якщо клієнт хоче захист від війни — це окрема добровільна програма, і вона є не в кожній компанії та не в кожному регіоні.Перевіряйте умови такої програми: відстань до фронту, перелік винятків, що саме вважається страховим випадком.Не обіцяйте того, чого в договорі немає.Головне пам'ятати:Обов'язкового страхування від війни сьогодні не існує — це поки лише пропозиція.Якщо колись його запровадять, ключове питання буде одне: хто платить, коли прилетить по всіх одночасно.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

«Інтер-Поліс»: щедрі дивіденди, скромні виплатиАкціонери київського страховика спрямували чверть торішнього прибутку на дивіденди — 5 млн грн. Весь чистий прибуток за 2025-й склав 19,6 млн.Половина цих грошей піде державі. АТ «Укрзалізниця» володіє 50% компанії, тож ~2,5 млн фактично повертаються в держкишеню. Ще близько чверті акцій — у бізнесмена Євгена Черняка.Сама по собі виплата помірна. Назовні йде 25,5% прибутку, решта лишається в компанії. Це не схоже на виведення капіталу — радше ознака, що страховику комфортно.Але поруч стоїть інша цифра. За 2025-й страхові премії склали 373,4 млн грн, а страхові виплати — лише 162,8 млн. Тобто з кожної зібраної гривні клієнти отримали назад менш як 44 копійки.Це і є збитковість — частка зібраних грошей, що повертається людям. У «Інтер-Поліса» вона 43,6%. Для ризикового страховика норма — 55–70%. Усе, що нижче 45%, ми називаємо «сухими» виплатами: компанія платить стримано, і саме звідси частина прибутку.Важлива деталь: 77% премій страховик зібрав з фізосіб. Тобто платять переважно звичайні люди, а не корпорації. 💡Пам'ятка посередникуЩо робити:Перш ніж радити клієнту таку компанію — подивіться, як легко вона платить за збитками. Прибуток і дивіденди не означають, що виплату дадуть швидко.Запитайте про реальні строки розгляду справ і відсоток відмов. Краще дізнатися це до підписання, а не після аварії.Головне пам'ятати:Коли компанія багато заробляє, але мало повертає клієнтам — це вигідно власникам, а не тим, хто застрахувався. Дивіденди платять із того, що не доплатили людям.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

МетЛайф виводить 270 млн за кордон — коли країні потрібен кожен доларЗбори акціонерів ПрАТ «МетЛайф» 27 травня 2026 року ухвалили виплату дивідендів на 270,1 млн грн. Гроші підуть у доларах за кордон — у вікно з 1 липня до 27 листопада.Формально це право акціонера. Але подивімося, коли і в якій валюті ці гроші залишають Україну.НБУ третій рік тримає обмеження на вивід валюти нерезидентам. Причина проста: воююча країна потребує кожного долара резервів для імпорту, оборони й курсової стабільності.МетЛайф користується вузьким легальним вікном, яке регулятор відкрив для дивідендів. Усе за законом. Питання не в законності, а в доречності.Цей прибуток зароблено тут — на українських клієнтах, на українському ринку, під час війни. І замість того, щоб лишити його працювати в економіці, акціонер конвертує його в долари й виводить.Контекст робить хід ще промовистішим. За три тижні до зборів польська група PZU оголосила про купівлю компанії — умовну угоду про придбання 100% акцій «MetLife Україна», лідера ринку страхування життя.Тобто це не рядова виплата прибуткової компанії. Це вичерпування активу перед продажем: американський власник забирає вільний кеш до закриття угоди, поки актив іще його.Показово, що покупець це бачить і цінує. PZU прямо називає прибутковість близько 20% та ліквідність, що створює потенціал для виплати дивідендів. Дивідендна модель нікуди не дінеться — просто валюту тепер вивозитиме польський власник.Фінансово компанія сильна: у 2025 році зібрала 3,08 млрд грн страхових премій, інвестиційний дохід сягнув рекордних 1,19 млрд грн. Саме ця сила й робить вивід капіталу таким відчутним для ринку.Про виплати клієнтам, щоб бути чесними: за 2025 рік — 623,6 млн грн, збитковість близько 20%. Для накопичувального страхування життя це норма, бо виплати йдуть після завершення довгих програм, а не щороку. Тут претензій немає.Що це означає для ринку. Найсильніший гравець life на виході забирає капітал, а не реінвестує його. Це тривожний сигнал: навіть лідери воліють вивести зароблене за кордон, щойно з'являється легальна можливість. Інвестиційного оптимізму ринку це не додає.Що це означає для клієнтів. Тут заспокоїмо: чинні поліси від цього не страждають. Юрособа лишається, зобов'язання за договорами зберігаються. Вивід дивідендів і зміна власника не торкаються умов вашого договору.Пам'ятка посередникуЩо робити:Якщо клієнт стривожений новинами про продаж і вивід грошей — поясніть просто. Його накопичувальний договір діє далі, кошти за полісом захищені окремо від прибутку власника.Розмежуйте дві речі. Прибуток забирає акціонер — це його гроші. Резерви під ваші виплати — це окремі захищені кошти, їх не виводять.Тим, хто обирає програму, нагадайте: дивіться на надійність компанії та умови договору, а не на гучність бренду власника.Не перетворюйте новину на привід для паніки чи перепродажу. Це не страховий випадок, а корпоративна історія.Головне пам'ятати:Право вивести прибуток — законне. Але робити це валютою за кордон під час війни — поганий сигнал для ринку, навіть коли все за правилами.Кошти під виплати клієнтам і прибуток власника — це різні гроші. Перші захищені, другі акціонер забирає собі.Сила компанії не зникає зі зміною власника. Але й оптимізму щодо реінвестицій в Україну ця історія не додає.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»