Економічний Вісник

Податкова політика України та її орієнтація на сировинні галузіПодаткові надходження у 2026 роціУ державному бюджеті на 2026 рік загальний обсяг податкових надходжень заплановано на рівні 2,47 трлн грн. При цьому оподаткування зовнішньої торгівлі забезпечить лише 72 млрд грн, з яких 9,5 млрд грн — від вивізних мит.З урахуванням того, що річний експорт України оцінюється у 41,6 млрд дол., з яких 24,6 млрд дол. становить аграрна та продовольча продукція, можна констатувати: держава фактично не застосовує інструментів митного регулювання для захисту та розвитку внутрішньої переробки сировини.Податкова політика щодо сировинних галузейНатомість значна частина податкової політики спрямована на підтримку рентних та сировинних секторів. • Рентна плата та плата за використання природних ресурсів у 2026 році заплановані на рівні 59,5 млрд грн. • Це становить менше 2,5 % усіх податкових надходжень бюджету.Водночас, за попередніми оцінками, потенційний фіскальний ефект від посилення оподаткування сировинних секторів може становити щонайменше 200 млрд грн на рік. Ці кошти могли б бути спрямовані на розвиток оборонно-промислового комплексу, а також на формування виробничих ланцюгів з високою доданою вартістю у переробній промисловості та агропромисловому комплексі.Замість цього держава фактично стимулює вивезення дешевої сировини за кордон, позбавляючи економіку внутрішніх можливостей для індустріалізації.Міжнародні приклади ефективної політики • Індія: діє програма стимуляції виробництва PLI обсягом 24 млрд дол., яка охоплює 14 секторів — від електроніки до безпілотних систем. Держава компенсує частину витрат компаніям технологічних галузей, створюючи стимули для внутрішньої переробки. • Австралія: запровадила систему рентних платежів і ліцензій на видобуток бокситів та урану. Для бокситів рента становить 7,5 % від вартості, для урану — до 20 %. Кошти спрямовувалися на розвиток глиноземної, алюмінієвої та енергетичної промисловості. • Норвегія: застосовує подвійне оподаткування у нафтогазовій галузі: • корпоративний податок — 22 %; • спеціальний податок на надприбуток — 56 %;разом 78 % ефективне оподаткування.Надходження спрямовуються у Державний пенсійний фонд обсягом понад 1,6 трлн дол., який фінансує технології, суднобудування, наукові дослідження та освіту.Україна наразі не застосовує податкових механізмів, які б стимулювали розвиток переробної промисловості та зменшували залежність від експорту сировини. Низьке податкове навантаження на рентні галузі й відсутність митної політики щодо сировини фактично означають підтримку сировинного експорту та залежність від імпорту технологій.Натомість світова практика — від Індії до Норвегії — демонструє, що саме цільове оподаткування сировини та спрямування коштів на високотехнологічні сектори стають основою індустріального розвитку.🌟 EconomichnijVisnik

Підвищення податків у Росії: рента на недержавний сектор і малий бізнесМінфін РФ запропонував збільшити стандартну ставку ПДВ на 2 в.п., до 22%, пояснюючи це необхідністю фінансування бюджетного дефіциту та військових витрат. У разі схвалення законопроєкту зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.За оцінками, це дасть близько 1 трлн рублів додаткових доходів (≈0,5% ВВП). Однак з урахуванням зниження ділової активності реальний ефект складе 700–800 млрд рублів. Побічний результат — інфляційне зростання на 1% до кінця I кварталу 2026 року, що обмежить можливості пом’якшення грошово-кредитної політики.Удар по малому бізнесуКлючовий захід Мінфіну — зниження порогу виручки для обов’язкової сплати ПДВ з 60 млн до 10 млн рублів на рік. • У 2024 році поріг уже знижувався з 450 млн до 60 млн, фактично ліквідувавши спрощенку для середнього бізнесу. • Тепер під новий ПДВ потрапляють компанії з місячною виручкою близько 8–10 тис. доларів. Це означає дворазове збільшення податкового навантаження і фактичне скасування пільгового режиму.З огляду на те, що 96,8% підприємств на спрощеній системі мають обороти нижчі за 60 млн рублів, реформа торкнеться практично всього малого бізнесу, де характерні висока плинність і низька рентабельність.Секторальні тарифиДодатково пропонується: • встановити страхові тарифи в діапазоні 15–30% для будівництва, торгівлі та видобутку; • зберегти знижені тарифи для галузей, що працюють на державні та військові замовлення (обробка, електроніка).Тобто гроші з цивільних галузей прямо чи опосередковано вилучатимуться на користь державного сектору та ВПК. Через податки (зниження порога входу до ПДВ) та тарифи (підвищення страхових тарифів на цивільний сектор).Бюджет 2026: дефіцитний Планові показники: • доходи — 40,3 трлн руб., • витрати — 44,1 трлн руб., • дефіцит — 3,8 трлн руб.Однак практика останніх років показує системний перегляд: • у 2025 році прогнозувався дефіцит 1,2 трлн руб., але за підсумком він зріс до 5,7 трлн руб. • доходи впали з 40,3 до 36,6 трлн руб., • витрати зросли з 41,5 до 42,3 трлн руб.Темпи зростання витрат за 8 місяців 2025 року перевищили 20%. Якщо вони збережуться, підсумкові витрати складуть близько 46 трлн руб., тобто на 8,7% вище плану. Щоб утримати показники, уряду доведеться щомісяця скорочувати витрати на 10–15%, що призведе до рецесії (при тому що зростання ВВП у II кварталі вже сповільнилося до 1,1%).Навіть при негайному підвищенні податків бюджет залишиться в дефіцитній пастці. Ресурсів уже не вистачає: для обслуговування військових витрат держава змушена вилучати кошти з приватного сектора, підриваючи малий і середній бізнес.🌟EconomichnijVisnik

🤑Бюджет-2026: підготовка до нового року війну та виборів Уряд схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік.Він представляє з себе військовий бюджет разом з дотаціями населенню та сировинному сектору.Розберемо по пунктах.Загальний обсяг видатків та надання з держбюджету — 4,8 трлн грн, що на понад 415 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Доходи загального фонду держбюджету на 2026 рік — 2 трлн 826,5 млрд грн (без урахування грантів та міжнародної допомоги), що на 446,8 млрд грн більше р/рОсновні статті витрат.На оборону і безпеку планують виділити 2 805,8 млрд грн (+168,6 млрд грн р/р). На розвиток ОПК (виготовлення боєприпасів, озброєння та техніки) передбачено 44,3 млрд грн.Соціальний захист — 467,1 млрд грн (+45 млрд грн). Основні витрати на соціальний захід — трансферт ПФУ в розмірі 251,3 млрд грн.Додали грошові стимули для підвищення народжуваності.Одноразову виплату за народження дитина підвищили з 10 тис. грн до 50 тис. грн.До 7 тис. грн збільшили допомогу «за доглядом за дитиною». Такі грошові стимули не є ефективним інструментом збільшення народжуваності.Дослідження, опубліковане на каналі, каже, що для утримання малої дитини мінімальна необхідна сума становить 10-12 тис. грн.Таким чином, грошей, що виплатить держава сімʼї по народженню дитини, вистачить на 4-5 місяців.Україна має структурні економічні та демографічні проблеми, що не вирішуються дотаціями на народження дітей.Тому реальна мета імплементації цих виплат — підкуп електорату.На освіту передбачено 265,4 млрд грн (+66,5 млрд грн).Традиційно недостатньо для організації якісного освітнього процесу та створення високої бази інтелектуального капіталу держави.Витрати на науку — 19,9 млрд грн (+5,4 млрд грн). З точки зору цілей організації передових виробництв та розбудови сучасного ОПК пункт викликає найбільший дисонанс.Охорону здоров’я планують профінансувати на 258 млрд грн (+38,2 млрд грн). На «підтримку економіки» передбачено лише 41,5 млрд грн. Цей несуттєвий монетарний важіль спрямовується, по більшій мірі, на пільгові кредити.Причому, в основному сировинним підприємствам, нехтуючи галузями економіки, що відстають.Так, за весь час дії режима військового стану кредитів «5-7-9» було видано на суму 335.9 млрд грн. З них 47,33 млрд грн становлять кредити для сільськогосподарських виробників й 77.63 млрд на поповнення оборотного капіталу.Таким чином, підтримка економіки, запланована на наступний рік в розмірі чуть менше 1 млрд дол - це дотації домінуючим сировинним монополіям та виплати на оборотний капітал.Наступний пункт також є частиною післявоєнної політики: 15,8 млрд грн призначено на програму доступної іпотеки "єОселя".Загалом, незважаючи на статистичне скорочення дефіциту бюджету на майже 4% до 18%, потреба в зовнішньому фінансуванні зросте до 45 млрд дол з 38 в цьому році.Номінальне скорочення дефіциту зумовлене статистичною маніпуляцією: Мінфін включає іноземні грантові трансферти в доходи бюджету.Такі зміни в проєкті бюджету, як збільшення видатків на освіту (+30%) та медицину (+14%) - суто політичний піар.Якщо враховувати, що гривня девальвує до 45 за долар (на 9%), як це прогнозується Мінфіном, то реальне збільшення витрат на освіту й охорону здоровʼя становить значно менше, ніж номінальне.Проте ціль даного бюджету, вочевидь, збалансувати військові в соціальні витрати так, щоб продовжувати війну та, в міру можливості влади, підготувати ґрунт для електорального циклу.🌟 EconomichnijVisnik

Секретний план Путіна щодо втручання у вибори в МолдовіВ оригінальному заголовку Bloomberg — “Putin secret plan to hack Moldova pivot election”.Нам пощастило, і автор матеріалу припинив спробу Кремля «захакати» вільні вибори в сусідній нам країні.На цьому з сарказмом покінчено.Новина стверджує, що Bloomberg «отримав документи», які свідчать про план Москви вплинути на парламентські вибори.Які саме документи — прямо зі столу Путіна, чи мається на увазі розвідінформація західних спецслужб — не уточнюється.Хоча уточнити слід було б, адже це має принципове значення.Бо якщо документи російські й автентичні (!), то необхідно визнати глибокий ступінь проникнення спецслужб Заходу в російські держструктури.Якщо ж це зведення західної спецслужби (до речі, якої?), то довести ним плани РФ важко, адже в зведенні можна написати все, що завгодно.Тим більше, його ніде не публікують, що, прямо скажемо, сумнівно.Документи «з Кремля» можна було б опублікувати, водночас надавши розголосу імена всіх учасників операції.Тоді це могло б а) довести втручання РФ, б) розкрити всю діяльність агентури, в чем Захід зацікавлений.Але навіть тоді були б питання до справжності.Я ж упевнений, що документів немає, а якщо і є — вони сфабриковані.Знову ж таки, їх нам не показують і навіть не уточнюють, кому вони належать.З чого роблю висновок — новина є частиною пропагандистської кампанії Заходу на користь лояльного кандидата.Це не заперечує того, що Кремль намагається впливати на вибори в інших країнах.У тому числі в Молдові та тій самій Румунії.Чому я впевнений, що новина — просто замовна агітація, замаскована під журналістику?Отримати суворо засекречені документи такого характеру в будь-якому випадку майже неможливо.Можна лише розкрити фінансові операції та агентуру, відстежити нитку до Москви.Злив не випадково з’явився за 6 днів до виборів у парламент.Потрібен він, щоб дискредитувати опонентів прозахідної партії «Дія і солідарність» президента Маї Санду.Головне, він підмочить репутацію конкурентів Санду.На них залишиться «пляма російських грошей».Якусь частину електорату соціалістичної партії, проросійської, це відлякає.Але навряд чи суттєву частину. Бо ті, хто голосує за неї — це лояльно налаштовані до РФ маси.Їх не відштовхне новина про те, що їхнього кандидата спонсорує/фінансує Росія.До того ж, не всі повірять у цей вкид.У підсумку ми бачимо типовий прийом: вкид без доказів, але в ідеальний момент.Росія дійсно прагне впливати на вибори за кордоном, але й Захід використовує це як зручний інструмент для маніпуляції електоратом.І поки ми ставимо запитання про те, «чи є документи», вирішується головне — хто отримає владу в Кишиневі. 🌟 EconomichnijVisnik

Сімʼя в Україні - економічно невигідна одиниця? Або, чому чисельність населення скорочується Мінімальний бюджет на маленьку дитину — 8-12 тисяч гривень на місяць, на підлітка — 20, — дослідження.Середня зарплата в Україні — 25000 грн. При цьому, якщо опиратися на дані Work.ua, майже 40% вакансій пропонують зарплату меншу, ніж середня по країні: від 10 тис до 19 тис грн.Таким чином, для середньої української сімʼї буде економічно важко виховувати хоча б одну дитину.Тоді як коефіцієнт фертильності лише для підтримання чисельності населення становить 2.5-2.7.Для зростання чисельності населення необхідно по 3 дитини на сімʼю.Якщо годування однієї дитини обходиться в 8-12 тис грн, то годування трьох - це вже 24-36 тис грн.Для підлітків витрати збільшаться до 60 тис грн.Як правило, працює лише один з батьків: мами часто займається вихованням дітей та домогосподарством.А навіть у випадку, коли працюють обоє, їх доходів всеодно не вистачить для годування 3х дітей.Тим більше, що середня зарплата в 25.400 грн не відповідає дійсності.Більше 1/3 працюючих українців отримують зарплату, меншу за 20 тис.Це опосередковано підтверджує й дані про вакансії.Чи може українська сімʼя дозволити собі майбутнє? Ні, поточний сировинний уклад економіки призводить тількі до скорочення населення.Населення Україна з 52 млн осіб у 1991 скоротилося до 41 млн в 2022.Це один з найбільших й показових провалів економічної політики української еліти за весь час незалежності.🌟 EconomichnijVisnik

Білорусь як точка перетину світових гравцівЗакриття польсько-білоруського кордону в умовах навчань «Захід-2025» відразу ж виявило протиріччя світової торгівлі.Залізничний транзит через Білорусь забезпечує до 90% ж/д поставок з Китаю до Європи, що оцінюються приблизно у 25 млрд євро щорічно.Таким чином, невелика східноєвропейська держава перетворюється на стратегічний вузол протиріч між трьома світовими центрами — США, ЄС і КНР.Для Китаю, чия експансія заснована на безперервному розширенні ринків збуту, стійкість транзиту критична.Будь-яке військове загострення на білоруській території підриває проєкт «Один пояс, один шлях».Для США ситуація зворотна: Вашингтон зацікавлений у тому, щоб поставити під загрозу або зупинити китайський експорт.Руйнування транспортного коридору через Білорусь означає зростання витрат для КНР, а отже — зміцнення позицій американських компаній на європейських ринках.Ще один мотив нормалізації відносин з Мінськом, це виключення його з військових компанії на боці Росії.Так, при вторгненні в Україну російські війська атакували с території північного сусіду.Точно також, як Білорусь була використана для атака на Україну, вона може стати плацдармом для військових дій РФ против країн Балтії та Польщі.Угода з Лукашенком також дасть можливість США самостійно регулювати експорт Китаю до Європи, оскільки у разі успіху Мінськ стане критично залежним від США.Тим більше, ЄС поки не поспішає рвати зв’язки з Китаєм.Європа, хоча й виступає союзником США, рухається до економічного протистояння з Китаєм значно повільніше і невпевнено.По-перше, для економік ЄС критично важливі китайські ринки збуту та імпорт.По-друге, ЄС — це 27 окремих держав, поодинці впоратися з торговельною війною проти КНР вони не можуть.Китай набагато більший і сильніший за кожну державу ЄС. А оскільки в ЄС немає централізованої сили, протиставити Китаю нічого.Білорусь у цій грі є ареною, де перетинаються інтереси чужих транснаціональних корпорацій.Лукашенко, який прагне зберегти режим за рахунок лавірування між Сходом і Заходом, опиняється перед вибором: або залишитися в орбіті Китаю, ризикуючи бути втягнутим у війну з Росією проти НАТО, або спробувати вийти з ізоляції через угоду із Заходом — в обмін на послаблення залежності від Москви та Китаю.Точка стику: добрива і мінерали, а саме хлористий калій.США імпортують 86% цього продукту з Канади, і у разі проблем з імпортом звідти, поставки зможуть забезпечити лише дві країни — це Росія і Білорусь.Таким чином, нинішня напруженість навколо білоруського кордону викликана черговим раундом торговельних протиріч, що загострилися на тлі військових навчань.Росія, певним чином діє на випередження та намагається загострити ситуацію, щоб відрізати можливість для Білорусі дійти угоди з Заходом.Тому саме зараз білоруська сторона веде переговори з США, намагаючись триматися осторонь від конфлікту.🌟 EconomichnijVisnik

Економічні умови у США перед засіданням ФРС: Трамп проти ФРССьогоднішнє засідання Федеральної резервної системи може стати визначальним для американської економічної політики. Його увага зосереджена на протистоянні між Білим домом і ФРС: адміністрація Трампа наполягає на зниженні ставок, тоді як Джером Пауелл зберігає помірно-жорсткий курс монетарної політики.Макроекономічна динамікаЕкономічне зростання демонструє уповільнення: сукупний приріст за 2025 рік порівняно з IV кварталом 2024-го становив лише 0,68%, що вдвічі нижче середнього темпу за 2022–2024 роки. Ключовий індикатор майбутньої динаміки — інвестиції — фактично зупинилися у II кварталі 2025 року.Ринок праці також подає тривожні сигнали. Рівень безробіття зріс до 4,3%, а створення нових робочих місць за останні чотири місяці виявилося у 6–7 разів нижчим за середньострокову норму.Інфляція та її особливостіПопри слабкість ринку праці, інфляція прискорюється. У серпні зростання цін становило 0,38% м/м, що у 2,5 раза вище доковідної норми і суттєво перевищує цільовий рівень ФРС. Така комбінація — одночасне зростання інфляції та погіршення зайнятості — є нетиповою. Основним фактором інфляції є тарифні витрати виробництва, а не зростання заробітних плат на тлі дефіциту кадрів, як це було раніше.Політичний вибірПеред ФРС стоїть стратегічна дилема.• Збереження жорсткої політики дозволить обмежити інфляційні ризики, але призведе до подальшого зниження інвестицій і зростання напруженості на ринку праці.• Пом’якшення політики в інтересах Білого дому може стимулювати промисловість і споживання, але посилить інфляційний тиск і поставить під сумнів інституційну незалежність ФРС.Таким чином, засідання ФРС виходить за межі суто економічної події. Воно стане тестом на стійкість балансу між виконавчою владою та центральним банком.У момент, коли виконавча влада активно намагається взяти під контроль усі незалежні інститути країни.🌟 EconomichnijVisnik

⚠️🇷🇺Російські безпілотники в Польщі: чорний лебідь війни чи випадковість?Одразу відкидаємо версію про «випадкове відвідування» ворожої території двома десятками шахедів, що, до речі, пролетіли 400 км углиб кордону НАТО.Якби залетіло 1–3 БПЛА, це ще можна було б прийняти за помилку навігації. Але залетіло 19 і залетіло глибоко.Акція була спланована і мала на меті провести розвідку військових та промислових об’єктів.Крім цього, інцидент показав слабкість західної системи ППО. Перевірка цієї системи, найімовірніше, також входила до цілей цієї «шахедної експедиції».Голова оборонного комітету Бундестагу зазначив, що «дорогі західні системи ППО погано проявили себе проти дешевих російських БПЛА» і закликав альянс працювати над цим.І це справді так: з 19 дронів було збито 4.При цьому БПЛА дешеві, а от снаряди для ППО — ні.Також пролунали пропозиції від країн Північно-Атлантичного альянсу збивати цілі над західною Україною.Це один із можливих відповідей на повітряну інтервенцію РФ у країну альянсу. З точки зору НАТО, відповідь найбільш жорстка та адекватна.Залишити цю провокацію без відповіді — рівнозначно заохоченню Росії на нові провокації.Україна ж може використати цей прецедент та залучити сили протиповітряної оборони НАТО до захисту західних кордонів.І ось ми опинилися в місці, де на горизонті, під час заходу сонця мирної епохи в Європі, пропливає чорний лебідь.Уявіть собі, наприклад, ВПС НАТО знищили російські ракети на західних кордонах України. Це ще не війна Росії з альянсом, але це достатньо загострить обстановку.Хоча, здавалося б, куди ще загострювати?Але, якщо згадати дані німецької розвідки, то виявиться, що є куди.Що ж такого говорить німецька розвідка? Вона повідомляє, що до 2031 року Росія планує атакувати східний фланг НАТО.Інцидент з вторгненням російських безпілотників у повітряний простір альянсу можна назвати прелюдією.Крім цього, кількість російських диверсій у Європі за 2024 рік зросла у 4 рази.Тож так, прямо зараз ми спостерігаємо передвоєнну підготовку і розвідку. Це справді був чорний лебідь.Поки що рано бігти в бункер чи у військкомат (жителям ЄС), процес підготовки може зайняти багато часу, а війни може і не бути.Але, як то кажуть, «який шанс зустріти динозавра за кутом? — 50/50».Так і тут: може бути війні, а може й ні. Особисто я не бачу підстав сумніватися в даних розвідки ФРГ.Насамкінець зазначу, що в Білорусі проходять російські військові навчання «Захід-2025». Тоді як Білорусь — потенційний плацдарм для вторгнення в Польщу та країни Балтії. І «таке співпадіння», що російські безпілотники літають з розвідувальними місіями саме в Польщі.🌟 EconomichnijVisnik

Тому, щоб «вмирати в другу чергу», керівництво РФ ставить на поразку України і вкидає всі ресурси у воєнну кампанію.Що логічно, адже, як я вже казав, ми знаходимося на фінальній стадії війни. Більша частина «забігу» подолана. Те, що робить Кремль — прискорення перед червоною стрічкою.Навіщо взагалі це потрібно, чому відбувається інтенсифікація бойових дій? Відповідь лежить у площині економіки.Російська економіка стагнує, незважаючи на чудовиські ін’єкції уряду.Економіка РФ перебуває у стагнації весь 2025 рік.Мінекономрозвитку Росії оцінює зростання ВВП за 7 міс 2025 року всього у 1.1% р/р.При цьому зростання відбувається на базі минулого року: 2024 рік зробив внесок у приріст ВВП на рівні 0.8–0.9 п.п., оскільки з січня по липень 2025 року зростання становило близько 0.2–0.3%.Чудовиське нарощування витрат не рятує економіку від стагнації.Так чи інакше, матеріальна база для ведення бойових дій вичерпується.Якщо раніше економіка росла темпами до 8%, зараз вона на межі рецесії. І в Кремлі готові принести економіку в жертву на вівтар перемоги.Економіка, яка ще недавно демонструвала зростання до 8%, сьогодні перебуває на межі рецесії. Кремль свідомо приносить її в жертву заради військових цілей.Таким чином, стратегія Росії — це ставка на обмежений часовий коридор: завершити кампанію до того, як внутрішня криза зруйнує матеріальну базу війни. Якщо цього не відбудеться, — бюджетний і соціальний колапс з, щонайменше, замороженням військової компанії.Частина друга🌟 EconomichnijVisnik

Газопровід в Китай та евфемізм «трансатлантична угода» Сьогодні Трамп, після дводенної паузи, заявив, що «чутки про його смерть сильно перебільшені», розчарувавши європейських партнерів.«ЄС призупинив свої плани покарати Google за зловживання домінуючим становищем у сфері рекламних технологій через побоювання, що Трамп може відповісти зривом трансатлантичної торговельної угоди».Новина — показник безпорадності Євросоюзу в ієрархії трансатлантичних відносин.Якщо перекладати новину на мову фактів, Європа боїться, що їхня атака на Гугл (а це рейд із зачистки конкурентів європейських техкомпаній) призведе до зриву кабальної угоди зі США. Тому що зрив може призвести до ще гірших умов, ніж кабальна угода.Тобто, вибір стоїть між «погано» і «дуже погано», якщо спрощувати до дитячих понять рівняння, яке стоїть перед главами країн Євросоюзу.Ось так спроби грати самостійно стикаються з жорсткою реальністю світової ієрархії (у даному випадку, західної половини світу. Є ще східна, китайська, адже ми живемо у світі протистояння двох блоків і деглобалізації).Там «теж усе спокійно», загалом. Проєкт «Сила Сибіру-2», після візиту Путіна на саміт ШОС, був розморожений після довгої паузи. Тобто, бажаних Росією результатів поїздка на Аляску не дала, інакше б уже лагодили Північний потік-2.Причому, щодо ієрархії, будувати СС-2 буде Росія (вартість близько 15 млрд дол), ціна газу буде меншою, ніж на європейських ринках (тобто, продаватимуть зі знижкою).У підсумку: Китай має дешевий газ і не оплачує його логістику (будівництво газопроводу); Росія змушена продавати газ зі знижкою і брати всі витрати по газопроводу, поступаючись частиною вартості китайським ТНК.Таким є механізм периферійної ренти, яку Китай бере з російської економіки.Але формально виглядає, як політична перемога Росії. Принаймні, у світі російського ТБ і деінде. Придворна інтелігенція Кремля поспіхом вступила у бій за інтереси великих нафтових корпорацій, водночас прикриваючи поразки та «невдалі» пункти договору з «китайськими братами».Але не варто забувати, що ТБ та інші експерти просто виконують замовлення своїх годувальників — тих самих корпорацій, «Національного надбання».🌟 EconomichnijVisnik