Тризуб політичний 🔱

«Еліта-Центр»: як піднявся майбутній забудовник-магнат Вадим СтоларСвій шлях у великому будівельному бізнес Столар розпочав у віці 22 роки. До цього він лише працював у турфірмі батьків та мав кілька власних проєктів.І свій шлях Столар розпочав, мʼяко кажучи, не з позитивної ноти… У 2004 році він по свої волі вляпався в скандал навколо «Еліта-Центр», який став однією з найбільших будівельних афер України.Ця група забудовників впарювала киянам мрію про власне житло за привабливими цінами, показуючи людям красиві перспективи забудови. А довірливі покупці несли колосальні на ті часи гроші, віддавши загалом понад 383 млн (!) грн, залазячи у борги та кредити заради омріяних квартир.Але замість обіцяних квадратних метрів понад 1700 ошуканих людей отримали лише порожні котловани та паркани, а згодом з жахом з'ясували сумну правду: одну й ту саму квартиру продавали двом, трьом, а іноді чотирьом (!) різним покупцям.Коли запахло смаженим, керівництво просто зникло з усіма коштами, як завжди 🌟До групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центр» входили: ТОВ «НДЦ Прогрес», ТОВ «БМУ Хімбуд», ТОВ «Марс-1», ТОВ «АБФ», ТОВ «Інтерпроект», ТОВ «Компанія Еліта-Будінвест».Одним із засновників саме ТОВ «Компанія Еліта-Будінвест» був наш молодий талант Вадим Столар, а другим — Олександр Волконський.І тут наше найгуманніше українське правосуддя продемонструвало свій фірмовий фокус. Навіть попри причетність до афери, Столар опинився у статусі звичайнісінького свідка, тоді як його партнер Волконський сів у ролі головного організатора.У 2016 році ошукані вкладники написали відкритого листа з вимогою до Порошенка та Кличка затримати Столара, але вони цей заклик проігнорували.Зате у Столара зʼявився неабиякий капітал. На цьому його історія мала б закінчитися, але схоже вона тільки починалась.Тризуб політичний┃Підписатись

Для початку коротка біографія Вадима Столара, який десятиліттями жив одразу в двох паралельних світах — політики і великого будівництва.🌟Політичний маршрут у нього почався у 2006 році, тоді він став депутатом Київради від партії «Наша Україна» Віктора Ющенка. 🌟У 2010 році Столар різко полюбив Януковича і став депутатом ВР від «Партії Регіонів». До речі, він слухняно голосував за продовження перебування Чорноморського флоту рф в Криму, що потім вилилось у анексію півострова.🌟У 2014-у підтримав Революцію Гідності та знову прилаштувався у КМДА — став депутатом Київради, але вже як самовисуванець.🌟Але найбільш токсичним періодом його політичної кар'єри — це саме «ОПЗЖ». У 2019 він став депутатом ВР від них, так ще й профінансував цю проросійську партію на 1,6 млн грн.Але справжній масштаб Столара був у будівництві, а в основному в київському девелопменті. У різні роки Столар був пов'язаний з цілим пулом будівельних структур і проєктів, зокрема: ENSO, bUd development, BudCapital, IB Alliance, TAUER Group.Через ці компанії проходили великі житлові проєкти столиці — від преміальних комплексів до масової забудови, про що далі пізніше.Фактично, Столар — один з ключових гравців київського ринку забудови останніх десятиліть та ще й неабиякий політик.Це так — загальна картина, щоб ви розуміли про кого взагалі мова.Тризуб політичний┃Підписатись

Якщо з верхушкою розібрались, то перейдемо до трохи нижчої ланки управління «А-Банку».🌟Ігор Василенко — виходець із айті-структур «Привату». З 2018-го обіймає посаду IT-директора в банку Суркісів.Якщо мобільний додаток «А-Банку» здається вам чимось схожим на архітектуру старого «Приват24», то ви знаєте, чиїх це рук справа))🌟Євген Зайченко — заступник Кандаурова, з 2024 року сидить на золотій жилі — кредитних картках. Школа «Привату» точно відчувається: роздаємо кредитні ліміти в маси, а в кризу з кожним боржником «домовляємося індивідуально».🌟Олег Трибулкін — ще один заступник Кандаурова (заступників багато не буває). Прийшов у «А-Банк» одразу після націоналізації у 2016-у та зараз керує ризик-менеджментом. Балансує на тонкій грані, так би мовити)І от просто уявіть: це ж всі виходці з «Привату», ціла інституційна пам'ять банку Коломойського і Боголюбова, яка успішно мігрувала в «А-Банк» і продовжує працювати.До речі, а знаєте хто погоджував Кандаурова на посаду голови «А-Банку»? Барабанний дріб... Наш улюблений, непохитний та надзвичайно суворий НБУ!Той самий НБУ, який зазвичай витрушує з банкірів всю душу, вимагаючи бездоганну ділову репутацію. Але коли на погодження прийшла людина, яка роками вірою і правдою працювала на Коломойського та Боголюбова, Нацбанк просто закрив очі і все схвалив.Та найголовніше, вони оперують десятками мільйонів гривень звичайних українців, і от постає питання: чи варто їм взагалі довіряти?Тризуб політичний┃Підписатись

У 2007 році група «Приват» на чолі з Коломойським та Боголюбовим отримали під контроль «Український кредитний банк».Процес відбувся в результаті санації — це своєрідна «швидка допомога» для бізнесу, що опинився на межі банкрутства. Звучить красиво, але по факту банк просто забрали за борги.«Приват» одразу почав вливати гроші в цей актив, за весь час туди зайшло понад $20 млн інвестицій.Разом з цим «УКБ» змінив назву й логотип і таким чином в тому ж 2007 народжується «А-Банк», головний офіс якого одразу спакували і перевезли з Києва в Дніпро під крило Коломойського.Далі А-Банк перетворили на технічний клон «ПриватБанку», навіть колір обрали той же самий. Обидва банки перевели на єдині IT-системи, поставили керувати свою людину, і т.д.Враховуючи такий рівень контролю, цілком можливо, що в «А-Банку» працювали ті самі схеми, як і в «Приваті»: інсайдерські кредити, виведення капіталу, тощо. Але ніхто не влаштовував перевірки, в НБУ тупо нічого не робили, хоча й знали, що «А-Банк» перебуває під впливом «Привату».Чому так сталося? За паперами Коломойський і Боголюбов не мали відношення до «А-Банку». Де-юре це був окремий «незалежний» банк, тому не було формального приводу об'єднувати їх в одну фінансову групу. Можливо саме для цього «Приват» і взяв під контроль УКБ, ідеальна ж сліпа зона.У 2015 році «А-Банк» несподівано купують Суркіси, прямо за рік до націоналізації «Привату»? Невже Коломойський вже тоді все знав та вирішив швиденько злити актив? Сума угоди не розголошується, проте станом на сьогодні чисті активи «А-Банку» оцінюються в 46,5 млрд грн. Тому можна припустити, що Суркіси відвалили Коломойському і Боголюбову добрячі гроші за цей банк.Але найцікавіше, що в «А-Банку» досі працюють люди з групи «Приват» та оточення Коломойського.

«УКБ», а нині «А-Банк», використовували для різних цілей, зокрема й для виведення грошей з України.Головним клієнтом банку був вже відомий нам концерн «Славутич», який оперував нафтою й газом. Всі масштабні фінансові потоки «Київської сімки» від імпорту проходили саме через рахунки в «УКБ».Але гроші на рахунках банку довго не затримувались і витікали на підконтрольні офшори, такі як Newport Management Ltd.«УКБ» також обслуговував: Спілку футбольних клубів «Професіональна футбольна ліга України», ФК «Динамо Київ», турфірму «Гамалія», ДП «Укррезерв», «Укрпапірпром», ЗАТ «Київські відомості», ВАТ «Укргазпроект» і ДП «Укрхімтрансаміак».Під час великої приватизації «Укркредитбанк» отримав держакції «Кіровоградобленерго», «Тернопільобленерго», «Херсонобленерго», «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго» та Запорізького заводу феросплавів комбінат «Дніпроспецсталь».До речі, «Львівобленерго» і «Прикарпаттяобленерго» так і залишились у Суркісів. Як вони наживають мільйони на «ремонтах» — можете почитати ТУТ.Здавалося б, для «Київської сімки» все було прекрасно: гроші є, навіть державні активи під контролем. Але це тривало до одного моменту.Тризуб політичний┃Підписатись

❤️ Бенкет під час чуми: Кличко знову зливає понад 100 млн грн на сквер, поки кияни чекають на відбудову житлаДавайте чесно: місцевій владі невигідно відбудовувати пошкоджені рф будинки, бо там відслідковується кожна копійка і тому можливості для крадіжок мінімальні. А от проєкти благоустрою — це інша справа, вони дають ідеальний простір для маніпуляцій з бюджетом.Вчора Кличко похвалився, що на столичній Оболоні зараз активно добудовують Вільнюський сквер, до якого входитимуть парк «Прирічна» і новий пішохідний міст. Все це подається як спільний проєкт Києва та Вільнюса в честь дружби між містами.Загальна вартість робіт вже оцінюється у понад 140 млн (!!!) грн. При цьому, литовська сторона дала лише 31 млн грн, а решту — понад 110 млн грн витратять з міськбюджету Києва, тобто з кишень самих киян.Закупівлі робіт провели на замовлення КО «Київзеленбуд»:🌟Перший тендер на 33 млн грн пройшов у вересні 2025-го. Його виграло ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс «Центр», власниця якого — киянка Оксана Колібабчук.Саме Колібабчук керувала підготовчими роботами: за ці кошти зносили дерева, зрізали чагарники, планували територію, виконали основу під доріжки та облаштували оглядовий майданчик.🌟Другий тендер на 65 млн грн провели у березні 2026-го. Переможцем визнано ТОВ «Євротехнологія Груп», що належить Володимиру Бойправу. Цікаво, що у власниках цього ТОВ раніше був його брат Тарас, який певний час поєднував бізнес з роботою в «Київзеленбуді».За ці кошти облаштують водозабірну свердловину, зведуть пішохідний міст, вартість якого 13 млн грн, а також прокладуть пішохідні доріжки і тощо. Термін виконання робіт— кінець 2026 року.🌟 І от напрошується логічне питання: а нахіба киянам той декоративний міст в умовах війни? Так ще й за такі гроші?Ключові переправи Києва через Дніпро розсипаються на очах, майже всі будинки, які постраждали від обстрілів рф, не відновлені. Та в кінці кінців, за ці кошти можна було б відновити десятки (!) шкільних укриттів на тій же Оболоні!Чи не час владі Києва перестати бездумно набивати кармани на будівництві скверів та парків та нарешті згадати, що в країні війна?Тризуб політичний┃Підписатись

До слова, схеми з газовими оборудками тоді крутили всі, кому не лінь. Серед найвідоміших: Олександр Волков (радник Кучми), Ігор Бакай (перший голова НАК «Нафтогаз України»), Дмитро Фірташ (український бізнесмен) і Юлія Тимошенко (чинна нардепка, голова ВО «Батьківщина»).Через брак коштів, Україна була змушена розраховуватися за газ промисловим обладнанням, продукцією металургії, телевізорами та навіть взуттям, через що утворювався дефіцит на внутрішньому ринку. А повністю віддали борг лише у 2006 році.У 1994-у головний політичний дах «Київської сімки», президент Леонід Кравчук, програв вибори Леоніду Кучмі. Вся «Сімка», яка робила ставку на Кравчука, раптом опинилася в глухому куті. Гроші є, офшори забиті, а захисту більше немає. Треба було терміново домовлятися з новою владою, і це доручили Григорію Суркісу.Тепер повернемось до вчорашнього питання «Чому Україна така бідна?». Є багато різних факторів, але саме такі схеми Медведчука, Суркісів, Губського та інших заклали фундамент нашої багаторічної енергетичної залежності і економічної нестабільності.Дуже прикро за те, що українці знову і знову на виборах приводять до Ради таких як Суркіс або Тимошенко. Виборці віддають голоси творцям корупції, а ці політики й далі знищують шанс держави на розвиток...

І от цей майже офшорний «Славутич» вийшов на ринок нафтопродуктів і одразу почались якісь мутки.Концерн брав багатомільйонні кредити в іноземних банках, щоб купувати сиру нафту і переробляти її в Україні. Але іноземці ж не дурні, їм потрібні залізобетонні гарантії. І вгадайте, хто виступив гарантом? Українська держава! А знаєте, чому Україна не боялася виступати гарантом у кредитах «Славутича»? На той момент Суркіс-старший дружив з першим президентом України Кравчуком. От і думайте.І це перший момент де Медведчук, Суркіс та вся «Київська сімка» намахали Україну.Завдяки цим грошам вони підім'яли під себе майже 25% (!) всього нафтового ринку країни. Конкурентів тупо залякували настільки, що всіх їх боялися. До речі, за залякування також відповідав Григорій Суркіс. А Медведчук з юристами вибудували все так, що до бюджету йшли буквально копійки податків.Кредити іноземцям звісно ніхто не віддавав, а оскільки гарантом виступала держава, то цей тягар автоматично перекладався на бюджет.Таким чином приватна офшорна компанія «Київської сімки» крутила нафту, забирала собі всі прибутки, а віддавати її борги іноземцям змушували звичайних українців, абсолютне кидалово.Але це ви ще не чули про туркменський газ для України, там взагалі...

Звісно, знайшлися відчайдухи, які намагалися повернути свої втрачені гроші через суд. Міжнародна адвокатська компанія «Бі.Ай.Ем.» Віктора Медведчука вправно відбивала всі позови ошуканих українців та захищала інтереси «Омети» в судах. Тобто, самі зібрали гроші, самі піраміду обвалили і самі ж себе юридично відмазали.А щоб остаточно вийти сухими з води, вони вирішили зіграти на цифрах.У 1993 році акції «Омети» продавали людям по 1250 карбованців (це було близько 25 центів) з обіцянками фантастичних відсотків. А у 1996 році «Омета» викупила ці папери у розчарованих вкладників по... 2,6 копійки (це десь 1,2 цента).Проблема в тому, що до цього часу інфляція з'їла все і українці, яким хоч щось виплатили, залишились навіть в мінусі.На папері звісно компанія повністю виконала свої зобов'язання, а те, що ваші гроші знецінилися — ну вибачте, гіперінфляція в країні. Це називається «кому винен — всім прощаю».Заробивши на цій афері мільйони, Медведчук, Суркіси та інші могли б спокійно поїхати витрачати їх десь на островах, подалі від України. Але навіщо зупинятися, якщо система працює безвідмовно? Тому вони вирішили й надалі примножувати свій капітал.І я просто ще раз нагадаю, що один з координаторів цієї схеми — Григорій Суркіс, який зараз сидить в депутатському кріслі та вирішує наші долі. Це просто якийсь абсурд!

Перенесемося у 2017 рік. Держава після втечі Януковича намагалась догнати активи його соратника — ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. Слідчі тоді арештували космічний масштаб майна: понад 40 елітних квартир у Києві та Одесі, більше 30 паркомісць, 20 земельних ділянок, купу корпоративних прав і цілих 5 тис. кв. метрів преміальних офісів у ТРЦ «Гулівер».Все це багатство передали в управління державному агентству АРМА, щоб воно приносило гроші в бюджет.Але оточення Клименка хотіло рятувати свої активи, і куди вони пішли? Правильно, в мега-корупційний ОАСК. І до кого потрапила справа? Бінго! До судді Костянтина Пащенка.21 березня 2018 року суддя Пащенко видав геніальну ухвалу: він взяв і заборонив АРМА вчиняти будь-які дії з цим арештованим майном. Саме через це рішення держава недоотримала понад 25 млн грн.Люди Януковича рятували елітне майно від держави руками судді ОАСК. А тесть цього судді тим часом спокійно керує адвокатською конторою Медведчука. Тяжко навіть це якось описати.До слова, у грудні 2022 року цю корупційну чорну діру під назвою Окружний адміністративний суд Києва нарешті і на щастя ліквідували.