Що з економікою?

🏛 Чому головний «клієнт» в сфері культури 一 це перевіряючий орган, а не люди?В Україні функціонує близько 32 тисяч державних і комунальних закладів культури — бібліотек, клубів, музеїв та мистецьких шкіл, значна частина яких успадкована ще від радянської системи. У нашому подкасті культурна менеджерка та ексзаступниця міністра культури Галина Григоренко пояснює, що ця велика мережа свого часу створювалася як інструмент пропаганди: наприклад, музичні школи працювали за принципом «великого сита», де з сотні дітей відбирали кілька талантів, якими і займались. Водночас сьогодні в Україні досі немає чіткого розуміння, яку саме роль мають виконувати ці установи і як їх слід фінансувати.Будівлі залишилися, але за роки незалежності ми не переосмислили їхню роль. Ключові проблеми:▪️ Гроші на утримання стін, а не на результат. Бюджет Мінкульту складає 10-12 млрд грн, ще 20-25 млрд грн місцеві бюджети виділяють на культуру. 80–85% — це заробітна плата. Немає бюджету на розвиток, тобто ми фінансуємо процес, а не результат.«Якщо ми говоримо про реформи, які відбулися в освіті, де гроші ходять за студентом, у медицині, де гроші ходять за пацієнтом, то в культурі цього переосмислення 一 а що ми як суспільство хочемо фінансувати: культурну послугу, створення культурного продукту 一 не відбулося», 一 зазначає Григоренко. ▪️ Інституції надміру зарегульовані і бояться інновацій. «У нас система здебільшого каральна, будь-яка креативність у способі витрачання бюджетних коштів реально загрожує покаранням, штрафами, доганами. Тому клієнтом будь-якої бюджетної установи в сфері культури є не громадянин України, а перевіряючий орган, який прийде і скаже, що ти тут неправильно зробив. Система налаштована, щоб не змінюватися, не робити нічого такого, за що ти можеш бути покараний», 一 розповідає Галина Григоренко. ▪️ Низькі зарплати та відтік кадрів. Середня зарплата в секторі культури, розваг і відпочинку становить близько 17 тис. грн — майже вдвічі менше за середню по економіці (близько 32 тис. грн). Працівники музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій переходять в інші галузі з вищими доходами, навіть на некваліфіковані роботи. Залучити нових фахівців складно навіть за наявності бронювання. «Якщо ви поговорите з будь-яким дієвцем культури 一 комунального, державного чи приватного сектору, 一 оплата праці є зараз ключовим викликом, оскільки люди переходять просто в інші сфери. Працівники музеїв йдуть заробляти на касу в супермаркет, тому що треба виживати, треба годувати сім’ю та родину.Треба думати про те, як змінювати оплату праці: відходити від тарифних сіток, давати більше лібералізації, більше свободи визначати оплату, але водночас надавати інструменти для заробляння додаткових коштів. Якщо держава не може утримувати таку величезну мережу 一 і це теж болюче питання 一 чи потребуємо ми зараз як суспільство 32 тисячі закладі в, з яких 12 тисяч бібліотек, близько 15 тисяч клубів, близько 500 театрів, філармоній, близько 8 тисяч музеїв? Можливо, нам треба її переглянути, щось оптимізувати і дати більше свободи на місцях 一 зрештою, реформа децентралізації про це 一 щоб громада могла сама вирішити, що вона потребує: мистецької школи, музею, можливо, вони хочуть створити заповідник або відкрити театр», 一 підсумовує Галина Григоренко.   👉 Детальніше про економіку культури слухайте у нашому подкасті «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

«На українців чекає робота до 70–75 років»Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів про три шляхи виходу з демографічної кризи у великому інтерв'ю для The Page:1️⃣ Механізація та автоматизація. «Ми це бачимо вже зараз: коли немає чоловіків, бізнес змушений ставити роботизовані лінії на сортувальних центрах чи виробництвах. Це виглядає навіть дешевше, попри всі ризики. Але тут постає питання інвестицій — без них переоснащення неможливе. Промислове рослинництво — зразок для нас: воно дедалі більше автоматизується, і для отримання тонни продукції потрібно все менше людей. Колись ми бідкалися, що на селі не створюються робочі місця, а тепер це стає перевагою — галузі, де потрібно менше людей, будуть більш ефективними». 2️⃣ Зміна міграційної політики та подолання стереотипів. «Якщо розбудити пересічного українця і запитати про мігрантів, він на автоматі скаже: «Ні, вони заберуть робочі місця». Але це ілюзія — українців на ці місця вже фізично немає. Питання у тому, чи поїдуть до нас кваліфіковані люди за наявності безпекових ризиків? Скоріш за все, ми конкуруватимемо за найбідніших, що приховує ризики міжкультурних конфліктів».  3️⃣ На українців чекає робота до 70–75 років. «Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично помираючи на робочому місці, бо пенсії не вистачатиме. Тим часом власники бізнесу благатимуть: «Петре Івановичу, не звільняйтеся!», бо замінити його нема ким. Але умовний Петро Іванович не звик стежити за здоров'ям». Тож держава має розвивати доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. А на рівні приватного сектору має бути включення психологічної та психіатричної допомоги в програми медичного страхування працівників, звідки вони історично були виключені. «Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, має не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до фахового лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність — те, чого вона сама б не зробила через внутрішні бар’єри».  Детальніше 一 в інтерв’ю. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💰 Чому театр Франка не піднімає ціни на квитки?У 2024-му році Національний театр імені Франка у Києві збільшив дохід від продажу квитків на 112% (з майже 29 млн грн до 61 млн) і продовжує бити рекорди. Високий попит міг би означати підвищення цін, проте театр не поспішає цього робити.Ексзаступниця міністра культури та учасниця Коаліції дієвців культури Галина Григоренко у нашому подкасті «Що з економікою?» пояснює чому: «Це державне підприємство. Зараз вони проходять трансформацію в державне некомерційне товариство. Але поки що це інституція, яка утримується коштом платників податків, і їхня відповідальність перед громадянським суспільством є високою. Чи може він собі дозволити просто ось так узяти й підняти ціни, тому що є попит? Його продукт має бути доступним широкій аудиторії так чи інакше. (...) Вони не можуть зараз підняти ціни настільки, щоб вгамувати цей попит і якось його збалансувати, тому що це теж не буде сприйнято суспільством, якщо квитки коштуватимуть по 2–3 тисячі гривень десь на гальорці. (...)Інша складова — наскільки вільні театри визначати свою квиткову політику і чи не пройде потім аудитор ДАСУ і не спитає, на яких підставах ти це зробив, і скажуть, що ти не мав права цього робити». Водночас високий інтерес до вистав — ресурс, який можна використати для розвитку. «Ми бачили багато сплесків і падінь різних наших колективів і театрів. І це означає, що треба користатися моментом, поки це є. (...) Якщо ми говоримо про 2–3 вистави, які мають шалений попит, — окей. Але ми мусимо і пропонувати, і створювати інший продукт. Зрозуміло, що з тих прибутків, які ми отримуємо від популярних вистав, нам треба реінвестувати в створення нового продукту, в навчання молоді, у відкриття якихось студій, колаборації з іншими акторами. Тому що, зрештою, нам треба вирощувати і молодь, і щоб з’являлися нові Івани Уривські».  🎧 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 За рік закінчується тимчасовий захист для українців в ЄС 3,4 млн українців не мають інших дозвільних документів, окрім тимчасового захисту.Вже зараз країни ЄС планують перехід або до альтернативних статусів, що дозволятимуть перебувати в країні (на основі освіти, роботи, тощо), або до добровільного повернення в Україну.А з опитаних нами українців лише 23% за кордоном розглядатимуть повернення додому (якщо вони не зможуть отримати альтернативний статус). Що українці за кордоном планують робити після закінчення тимчасового захисту:▪️ Близько 870 тис. українських біженців (20%) вже мають інші документи для перебування в приймаючій країні, окрім тимчасового захисту. ▪️ 1,5 млн шукатимуть шляхи закріпитись за кордоном – часом навіть нелегально. Частіше цей варіант розглядають чоловіки та молодь до 35 років. ▪️ 1,2 млн розглядатимуть у такому разі повернення в Україну – назавжди або тимчасово для подальшої еміграції. Частіше цей варіант розглядають біженці старше 50.▪️ 720 тис. біженців ще не знають, що робитимуть. 👉 Детальніше про це можна прочитати у нашому дослідженні за посиланням. Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Україна продовжує бити рекорди по імпорту електроенергії 一 ефект підвищення прайскепівІмпорт у лютому сягнув рекордних 1263 ГВт·год (з попереднього рекорду 896 ГВт·год у січні). Після підвищення прайскепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год.Найбільшими постачальниками були:🇭🇺 Угорщина та 🇷🇴 Румунія (618 та 241 ГВт·год відповідно)🇸🇰 Словаччина та 🇵🇱 Польща (227 і 156ГВт·год) 🇲🇩 Молдова (18 ГВт·год). Україна платить за цю електроенергію ринкову ціну, це не допомога.Угорщина та Словаччина разом забезпечують дві третини всього українського імпорту електроенергії (49% та 18% відповідно). Тому заяви прем’єр-міністрів цих країн про можливе припинення постачання викликали занепокоєння. Але міжкордонні поставки регулюються спільними правилами спільної європейської енергосистеми ENTSO-E. Україна є повноправним членом ENTSO-E, як і Угорщина та Словаччина. Це означає, що постачання електроенергії до України не можна довільно припинити політичним рішенням однієї сторони.Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Скільки українських біженців можуть повернутися додому?За нашими розрахунками, після закінчення війни до України за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) за середнього сценарію залишаться 2,7 млн.⬇️ За песимістичного сценарію додому повернуться лише 1,3 млн українців, а за кордоном залишаться 3 млн. ⬆️ Оптимістичний сценарій передбачає повернення 2,2 млн українців; за кордоном залишаться лише 2,1 млн біженців.👉 Це результати нашої п'ятої хвилі дослідження про українських біженців.Повертатися більш схильні люди старшого віку, з середньою освітою, які не працюють. Це створить для України додаткові виклики у сфері реінтеграції таких громадян після завершення війни.Для кожного зі сценаріїв (не)поверненння ми також провели оцінку пов’язаних втрат ВВП. Залежно від сценарію та методології, втрати можуть становити від 2,3% до 9,5% українського ВВП щороку. 🔗 Детальніше в дослідженні за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏭 Металургійне виробництво скорочується, а механізм CBAM ще більше б'є по українських виробникахУ січні 2026 року виробництво основних видів металургійної продукції (чавуну, сталі, прокату) скоротилося на 15–25% порівняно з груднем 2025 року. Експорт основної металургійної продукції також зменшився (сталі — на 25%, чавуну — на 27%, залізної руди — на 34%). Виробництво та експорт падають через високі витрати на енергопостачання, логістичні збої, нижчі ціни на залізну руду та слабший попит.🇪🇺 З початку 2026 року для українських виробників почав діяти механізм CBAM, попри обговорення з Європейською комісією щодо перехідного періоду в умовах повномасштабної війни. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм вуглецевого коригування ЄС, який передбачає сплату мита на імпортні товари з високим рівнем викидів (сталь, цемент, алюміній, добрива, водень, електроенергія). Мета механізму — вирівняти умови для європейських і іноземних виробників, адже компанії в ЄС уже сплачують за свої викиди в межах системи торгівлі квотами (EU ETS).Із 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати спеціальні CBAM-сертифікати. За оцінками GMK Center, запровадження CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.CBAM створює додаткові витрати для виробників і робить продукцію неконкурентною порівняно з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками.Так, у межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільший виробник прокатної сталевої продукції в Україні 一 опинився в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду. Про це на нашій події розповів Олег Крикавський, директор із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг». Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Учора прем’єр Словаччини розпорядився зупинити екстрені постачання електроенергії УкраїніСловаччина не може в односторонньому порядку зупинити постачання електроенергії в Україну, оскільки обидві країни входять до єдиної європейської енергосистеми ENTSO-E. Навіть у разі спроби блокування комерційний імпорт продовжиться через словацькі мережі за участі інших країн.🇸🇰 Як ще пов’язані Україна та Словаччина з точку зору економіки?Переказуємо ключові тези з нашого дослідження про економічні зв'язки України та Словаччини у рамках проєкту «Мапа економічних зв’язків України з країнами ЄС». ▪️ Торік Словаччина продала Україні 19% свого експорту електроенергії та 13% експорту боєприпасів. ▪️ Україна закриває словацькі потреби промисловості: у 2024 році 99% імпортованої Словаччиною залізної руди мало українське походження.▪️ З 2020 року Словацька Республіка стабільно залишається нетто-експортером щодо України. За минулий рік її торговельне сальдо перевищило €900 млн. ▪️ Українці у Словаччині відчутно підтримують місцеву економіку. Минулого року українські біженці сплатили до словацького бюджету майже €217 млн податків та зборів. Це більше у понад два рази за суму, яку словацький уряд країни витратив на їхню підтримку (€89 млн).▪️ Попри війну, в Україні продовжують працювати 90 компаній, пов'язаних зі Словаччиною. Вони дають роботу майже 2000 українцям і генерують €122 млн річного виторгу. Третина цих доходів (€39,9 млн) формується у транспорті та логістиці. ▪️ Якщо раніше значна частина прямих іноземних інвестицій словаків була в Запорізькій області, то тепер вони релокувалися. Наразі 73% з них зосереджено у безпечніших регіонах, а саме у Києві, на Волині та Львівщині.👉 Детальніше та з графіками за посиланням.Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💫 Наш Трекер економіки у матеріалі Financial Times FT використали кілька графіків з нашого Трекера у матеріалі про українську економіку.Перекуємо ключові тези статті:▪️ Російське вторгнення не спричинило повного економічного колапсу чи банківської кризи, подібної до тієї, що сталася після анексії Криму у 2014 році. Після спаду виробництва у 2022 році ВВП зростає щороку. Втім реальний ВВП досі на 21% нижчий за рівень 2021 року.«Без підтримки ЄС і МВФ економіка України найімовірніше зазнала б колапсу або принаймні не демонструвала б такої стійкості та відновлення», — зазначає наш економіст Максим Самойлюк у матеріалі. ▪️ Війна охопила значну частину сходу та півдня країни. Експорт із ключових секторів, зокрема аграрного та металургійного, різко скоротився, а мільйони людей покинули країну.▪️ Водночас частина змін, спричинених війною, може стати економічною перевагою за належних обставин. Зокрема, розгалужена екосистема військово-технологічних стартапів може забезпечити Україні перевагу на полі бою, компенсуючи чисельну перевагу Росії.▪️ Десятки компаній працюють над створенням наземних роботів, складних систем радіоелектронної боротьби для знищення російських дронів, а також модулів штучного інтелекту, що дозволяють безпілотникам автономно літати й уражати цілі. Однак ці технологічні переваги тьмяніють на тлі демографічної кризи.«Під тиском російського наступу економічна активність вимушено зміщується до західних регіонів України, які історично були менш індустріалізованими», — пояснює наш економіст Максим Самойлюк. ▪️ Перспективи післявоєнного розвитку залежатимуть не лише від демографії, а й від здатності України реалізувати антикорупційні реформи та модернізувати податкову систему.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚆 Уряд компенсуватиме УЗ вартість пасажирських квитків. Ціни не зміняться, але компанія отримає більше інвестицій Минулого місяця в Укрзалізниці фактично оголосили дефолт 一 компанія призупинила виплати за своїми єврооблігаціями. Через війну, фінанси Укрзалізниці в критичному стані. Руйнування інфраструктури та рухомого складу, скорочення вантажних перевезень і традиційна збитковість пасажирських перевезень призвели до збитків у 7,4 млрд грн лише за І півріччя 2025 року.Рейтингове агентство Fitch Ratings зафіксувало дефолт за цінними паперами Укрзалізниці на суму близько $1,1 млрд, та знизило кредитний рейтинг УЗ до рівня RD (обмежений дефолт).Тож уряд виділяє 16 млрд грн до кінця 2026 року на часткову компенсацію Укрзалізниці вартості залізничних квитків для пасажирських перевезень дальнього сполучення. Адже вартість пасажирського квитка покриває лише близько третини витрат.Для пасажирів нічого не зміниться: вартість квитків в купе, плацкарті та 2 класі Інтерсіті як і раніше, встановлюється та регулюється державою. Формування витрат буде прозорим та контролюватиметься Держаудитслужбою. Також серед позитивів нововведення:▪️ включення у витрати інвестиційної складової, що дасть змогу Укрзалізниці підтримувати і розвивати мережу шляхів, закуповувати нові вагони тощо. ▪️ стимул до ширшого доступу приватних компаній на ринок залізничних перевезень;▪️ відповідність європейські моделі держзамовлення на пасажирські перевезення.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram