Що з економікою?

Як металургія переживає відключення електроенергії?Днями провели наш щомісячний огляд економіки, де обговорили вплив обстрілів енергетики на роботу підприємств. Ми запросили представників бізнесу: від ритейлу до металургійних заводів, а також представників уряду 一 НБУ та Мінекономіки.👉 Переказуємо тези Олега Крикавського, директора із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільшого виробника прокатної сталевої продукції в Україні.▪️ Завод в середньому зараз працює на 50% потужностей. У звичайних умовах підприємство споживає 400 МВт·год, проте через обмеження нині — 230–250 МВт·год, а ліміти можуть знижуватися до 70 МВт·год.  ▪️ Також високими залишаються тарифи на електроенергію, а контракти на її імпорт є дуже короткостроковими.«Ми мали кілька випадків, коли не виконали обсяги споживання електроенергії, і наш трейдер продав її на ринку за 0 грн. Тобто ми за неї заплатили, але не отримали, були змушені скоротити виробництво й зазнали прямих збитків. Звісно, ми перебуваємо в діалозі з урядом щодо цього питання», — пояснили в компанії. ▪️ Ще однією проблемою для заводу став Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). У межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» опиняється в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду.«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг». Олег Крикавський також повідомив про випадок пошкодження коксової батареї через відключення електроенергії внаслідок аварії в мережі.«Ми з’ясовуємо, хто несе відповідальність. Але одна коксову батарею було втрачено. Коксова батарея — це фактично безперервний хімічний процес, який неможливо зупинити. Ми встановили промислові генератори для таких випадків, однак навіть для їх запуску потрібно щонайменше 16 установок», — пояснив Крикавський. 🔗 Послухати більше 一 за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕС Вакансія передбачає повну зайнятість в нашому офісі у центрі Києва. Наш ідеальний кандидат / кандидатка:• має вищу освіту (або завершує навчання);• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;• готовий(-а) працювати в офісі;• попередній досвід роботи не є обов’язковим.Що потрібно робити:• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;• вести базову адміністративну документацію;• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;• зустрічати гостей офісу.Що ми пропонуємо:• гідну оплату праці за результатами співбесіди;• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;• залученість до внутрішніх процесів організації.📩 Чекаємо на резюме на пошту: [email protected](у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як незалежний енергетичний регулятор так і не отримав незалежність? Коли Україна почала євроінтеграційні процеси, однією з вимог було створення незалежного енергетичного регулятора 一 НКРЕКП. Проте ця ідея одразу зустріла жорсткий спротив. Про це говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з президенткою аналітичного центру DiXi Group Оленою Павленко.«Одна з політичних сил пішла в Конституційний суд та поставила питання, чи взагалі в країні можливі будь-які незалежні органи, які існують окремо від законодавчої, виконавчої чи судової гілки влади. У 2019 році було видано рішення про те, що насправді не може бути жодних незалежних органів, усі вони мають бути частиною однієї з гілок влади. Це був удар не тільки по енергетичному регулятору, а й по всіх регуляторах, а також по антикорупційних інституціях.Очевидно, НКРЕКП став частиною виконавчої гілки влади, частиною уряду. І хоча я пам’ятаю, як дуже багато міністрів на той час запевняли, що цілком може існувати орган при Кабінеті Міністрів, який усе ще буде незалежний, звісно, цього не сталося», 一 каже Олена Павленко. У 2023 році президент сказав скасувати підвищення тарифів на воду — рішення одразу скасували. Так само підняття прайскепів 一 хороше, але неочікуване рішення без прорахованого впливу.Повноцінне вирішення проблеми — це повертатися до Конституційного суду і вносити зміни до Конституції, про те, що в Україні існують незалежні органи, які є арбітрами для ринків. Але це неможливо під час дії воєнного стану.«У короткостроковій перспективі можливі лише точкові кроки для часткового врегулювання ситуації. Зокрема, НКРЕКП подала до парламенту законопроєкт, спрямований на посилення незалежності регулятора. Є підстави очікувати, що парламент підтримає цей законопроєкт, з огляду на увагу до нього з боку МВФ та ЄС.Треба змінити підхід до формування конкурсної комісії з відбору членів регулятора. До її складу мають входити незалежні та професійні фахівці, а не політично зручні кандидати. Якщо комісія не користується довірою, професійні претенденти не братимуть участі в конкурсі», 一 підсумовує Олена Павленко. НКРЕКП має повернути собі роль ринкового арбітра і діяти на основі даних та аналізу, а не «сьогодні ми нічого не піднімаємо, завтра ми піднімаємо, і в результаті ми опинилися там, де ми опинилися».🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Європа, хоч і не вся, стає гарантом підтримки для України — дані Kiel InstituteПопри повне припинення підтримки від Сполучених Штатів, загальний рівень допомоги Україні залишився відносно стабільним. Європа різко збільшила військову (+67%), а також гуманітарну та фінансову (+59%) підтримку.Утім, навіть із зусиллями Європи, сумарний обсяг військової допомоги впав на 13% у порівнянні з середнім показником попередніх років.Варто відзначити, що структура фінансування стала більш організованою. Якщо раніше кошти надходили від різних донорів хаотично, то тепер 90% грошової допомоги йде централізовано через інституції ЄС (порівняно з 50% у 2022 році). У такий спосіб економічний тягар розподілився справедливо і пропорційно до ВВП кожної країни.Проте, цей принцип солідарності не спрацював у сфері постачання зброї. Військова допомога тепер тримається на плечах Німеччини, Великої Британії та країн Північної Європи. Натомість Східна та Південна Європа фактично самоусунулися, скоротивши надання озброєння до критичного мінімуму. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❄️ «Київ проживає найгірший сценарій проходження зими для енергетики», 一 Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group 👉У грудні DiXi Group моделювали різні варіанти проходження зими 一 зараз найгірший:«На жаль, у нас працює зараз найгірший сценарій. Це коли є поєднання низьких температур і дуже високої активності атак. Два фактори з чотирьох, на жаль, найгірші. [...] Я думаю, в якийсь момент ці питання будуть ставити київській адміністрації. Чи були всі райони правильно забезпечені генераторами, чи було щось, як можна було швидко перезапустити котельні [...] Я не бачила жодних зведених даних про те, скільки ми втратили у теплопостачанні. Я думаю, що ми все ще в процесі підрахунку і ми все ще в процесі втрат. Якісь цифри нам або київська адміністрація, або Міністерство енергетики, або Міністерство розвитку громад розкаже ближче до кінця зими і кінця опалювального сезону. А зараз усі сили кинуті просто на те, щоб зберегти те, що є», 一 каже Павленко. У нашому подкасті «Що з економікою?» Олена Павленко з DiXi Group, які спеціалізуються на дослідженнях енергетики, розповіла про 3 фактори, окрім російських атак, від яких залежить тепло- та енергопостачання:1️⃣ Наявність обладнання, щоб швидко замінити пошкоджене.2️⃣ Погода.«Чим нижче падає температура, тим складніше будь-яким електрикам, технікам мати справу з ремонтами», — пояснює Павленко. 3️⃣ Захист об'єктів.«Чим більший об’єкт, тим складніше його обкласти чимось. Великі об’єкти генерації потребують протиповітряної оборони і складних артилерійських систем. [...] Якщо це великі об’єкти, своїми силами, якимись залізними конструкціями, навряд чи ти справишся», 一 резюмує президентка DiXi Group. 🎧 Чи допоможе нещодавнє підвищення прайскепів та зростання імпорту українській енергетиці, чи ж залишається лише чекати на весну і зменшення споживання — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💵 Міжнародні резерви оновили рекорд 一 $57,7 млрд у січні. Це означає, що Україна має достатньо ресурсу для підтримки курсу гривні та виплат за зовнішнім боргом.У січні НБУ провів валютних інтервенцій на $3,7 млрд, зокрема для підтримки курсу.Загалом протягом 2025 міжнародні резерви НБУ зросли на 30,8%. Скільки отримали:• Головним фінансовим донором у 2025-му був ЄС, який надав $32,7 млрд.• ОВДП в іноземній валюті принесли близько $3,3 млрд припливу резервів.• Зростання курсу EUR/USD і подорожчання золота сприятливо вплинули на розмір резервів, додавши до них понад $5 млрд.Скільки витратили: ▪️ $10 млрд витратили на виплати за зовнішнім боргом, з яких $3,2 млрд — МВФ.▪️ $36 млрд НБУ витратив на валютні інтервенції.Про те, що таке валютні інтервенції, і яким би насправді був курс долара в Україні без них 一 ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком.Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

«Демографічну ситуацію дуже гарно ілюструє кількість дітей у школі». Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку у нашому подкасті «Що з економікою?»:У нас у 9 класі зараз вчиться 400 тисяч дев’ятикласників, а в 1 класі — близько 200 тисяч дітей. І це не кінець. Ми будемо ще мінімум 6 років щороку бачити, що дітей, які йдуть у перший клас, буде ще менше. Тому що ми знаємо, скільки їх народилося, ми можемо по свідоцтвах про народження це побачити. Через 15 років саме вони будуть йти на практику, виходити на ринок праці. Тобто людей, які будуть у ресурсі працювати, буде набагато менше. А пенсіонерів, людей з інвалідністю, буде набагато більше. Буде багато багато різних соціальних виплат. Тому треба інвестувати дуже багато в ті професії і спеціальності, які пов’язані з автоматизацією, з технологіями, бо продуктивність праці людей має ставати набагато більшою». 👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна на сайті ЦЕС за посиланням.26 лютого о 16:00 онлайн презентуватимемо нову хвилю нашого дослідження про українських біженців, де ми зокрема порахували скільки дітей серед українських біженців за кордоном. 🔗 Реєструйтеся за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Продовжуємо ділитися аналітикою про економічні зв'язки України та країн ЄС у рамках нашого нового проєкту. Цього разу досліджуємо Польщу. ▪️ Польща займає 1-ше місце в експорті України, а також 2-ге місце в українському імпорті.▪️ Найбільше Польща в Україну експортує військові та енергетичні товари: снаряди та набої, середні й легкі нафтопродукти, артилерію, БПЛА. Україна в Польщу експортує сировину та напівфабрикати: соняшникову й соєву олію, залізні руди, сталь, макуху.▪️ 1,64 млн українців в Польщі 一 українська діаспора в Польщі складає близько 78% усіх іноземців країни.▪️ За оцінками NBP, українські біженці додали близько 0,8 в.п. до середньорічного зростання ВВП Польщі у 2021–2023 роках (≈29% усього приросту), що підтримало економіку на тлі уповільнення продуктивності.👉 Детальніше та з графіками за посиланням.Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Save the date 一 26 лютого ми презентуємо оновлене дослідження про українських біженців Це буде вже наша п’ята хвиля дослідження, у ній ми:▪️ оновимо оцінку кількості українських біженців за кордоном; ▪️ аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 роки;▪️ досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України;▪️ визначимо рівень зайнятості та доходів українських біженців;▪️ оцінимо їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.Тож запрошуємо вас долучитися до презентації дослідження 26 лютого о 16:00 на платформі Zoom.👉 Реєстрація доступна на нашому сайті за посиланням.👩‍👩‍👦‍👦 З дослідженнями про українських біженців за попередні роки можна ознайомитися на нашому сайті.Ми вдячні Міжнародному Фонду «Відродження» за послідовну підтримку всіх п’яти хвиль дослідження про українських біженців та увагу до цієї теми.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Україна може не отримати $115 млрд через невиконання обіцяного партнерамУкраїна пробуксовує з новою програмою МВФ на $8,2 млрд, перемовини про яку тривають з минулого року.Щоб Фонд розпочав нову співпрацю з нами, депутати повинні ухвалити низку законопроєктів, спрямованих на мобілізацію доходів до бюджету:▪️ Запровадження ПДВ для спрощенців.▪️ Оподаткування посилок з-за кордону. ▪️ Оподаткування доходів з цифрових платформ.Потрібні голосування у Верховній Раді можуть відбутися вже 10 лютого.Настрої в Раді свідчать, що зібрати голоси за ці законопроєкти буде складно. Більше того, свої попередні зобов’язання — серед яких багато законопроєктів — ми теж не виконуємо. За підсумками 2025 року загальна ціна невиконаних індикаторів Плану України — іншої критично важливої програми допомоги — уже перевищила €3,9 млрд, які недоотримає бюджет. Ще більша проблема в тому, що до нової програми МВФ на $8,2 млрд прив’язаний кредит від ЄС на €90 млрд (Ukraine Support Loan). Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко на презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility. Сукупна сума, яку Україна ризикує не отримати, не виконавши свої зобов’язання 一 це близько $115 млрд. Ці кошти критично необхідні для оборони і виживання країни.👉 Переглянути повний запис події можна за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланням: https://rrr4u.org  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram