Що з економікою?

❄️ «Київ проживає найгірший сценарій проходження зими для енергетики», 一 Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group 👉У грудні DiXi Group моделювали різні варіанти проходження зими 一 зараз найгірший:«На жаль, у нас працює зараз найгірший сценарій. Це коли є поєднання низьких температур і дуже високої активності атак. Два фактори з чотирьох, на жаль, найгірші. [...] Я думаю, в якийсь момент ці питання будуть ставити київській адміністрації. Чи були всі райони правильно забезпечені генераторами, чи було щось, як можна було швидко перезапустити котельні [...] Я не бачила жодних зведених даних про те, скільки ми втратили у теплопостачанні. Я думаю, що ми все ще в процесі підрахунку і ми все ще в процесі втрат. Якісь цифри нам або київська адміністрація, або Міністерство енергетики, або Міністерство розвитку громад розкаже ближче до кінця зими і кінця опалювального сезону. А зараз усі сили кинуті просто на те, щоб зберегти те, що є», 一 каже Павленко. У нашому подкасті «Що з економікою?» Олена Павленко з DiXi Group, які спеціалізуються на дослідженнях енергетики, розповіла про 3 фактори, окрім російських атак, від яких залежить тепло- та енергопостачання:1️⃣ Наявність обладнання, щоб швидко замінити пошкоджене.2️⃣ Погода.«Чим нижче падає температура, тим складніше будь-яким електрикам, технікам мати справу з ремонтами», — пояснює Павленко. 3️⃣ Захист об'єктів.«Чим більший об’єкт, тим складніше його обкласти чимось. Великі об’єкти генерації потребують протиповітряної оборони і складних артилерійських систем. [...] Якщо це великі об’єкти, своїми силами, якимись залізними конструкціями, навряд чи ти справишся», 一 резюмує президентка DiXi Group. 🎧 Чи допоможе нещодавнє підвищення прайскепів та зростання імпорту українській енергетиці, чи ж залишається лише чекати на весну і зменшення споживання — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💵 Міжнародні резерви оновили рекорд 一 $57,7 млрд у січні. Це означає, що Україна має достатньо ресурсу для підтримки курсу гривні та виплат за зовнішнім боргом.У січні НБУ провів валютних інтервенцій на $3,7 млрд, зокрема для підтримки курсу.Загалом протягом 2025 міжнародні резерви НБУ зросли на 30,8%. Скільки отримали:• Головним фінансовим донором у 2025-му був ЄС, який надав $32,7 млрд.• ОВДП в іноземній валюті принесли близько $3,3 млрд припливу резервів.• Зростання курсу EUR/USD і подорожчання золота сприятливо вплинули на розмір резервів, додавши до них понад $5 млрд.Скільки витратили: ▪️ $10 млрд витратили на виплати за зовнішнім боргом, з яких $3,2 млрд — МВФ.▪️ $36 млрд НБУ витратив на валютні інтервенції.Про те, що таке валютні інтервенції, і яким би насправді був курс долара в Україні без них 一 ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком.Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

«Демографічну ситуацію дуже гарно ілюструє кількість дітей у школі». Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку у нашому подкасті «Що з економікою?»:У нас у 9 класі зараз вчиться 400 тисяч дев’ятикласників, а в 1 класі — близько 200 тисяч дітей. І це не кінець. Ми будемо ще мінімум 6 років щороку бачити, що дітей, які йдуть у перший клас, буде ще менше. Тому що ми знаємо, скільки їх народилося, ми можемо по свідоцтвах про народження це побачити. Через 15 років саме вони будуть йти на практику, виходити на ринок праці. Тобто людей, які будуть у ресурсі працювати, буде набагато менше. А пенсіонерів, людей з інвалідністю, буде набагато більше. Буде багато багато різних соціальних виплат. Тому треба інвестувати дуже багато в ті професії і спеціальності, які пов’язані з автоматизацією, з технологіями, бо продуктивність праці людей має ставати набагато більшою». 👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна на сайті ЦЕС за посиланням.26 лютого о 16:00 онлайн презентуватимемо нову хвилю нашого дослідження про українських біженців, де ми зокрема порахували скільки дітей серед українських біженців за кордоном. 🔗 Реєструйтеся за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Продовжуємо ділитися аналітикою про економічні зв'язки України та країн ЄС у рамках нашого нового проєкту. Цього разу досліджуємо Польщу. ▪️ Польща займає 1-ше місце в експорті України, а також 2-ге місце в українському імпорті.▪️ Найбільше Польща в Україну експортує військові та енергетичні товари: снаряди та набої, середні й легкі нафтопродукти, артилерію, БПЛА. Україна в Польщу експортує сировину та напівфабрикати: соняшникову й соєву олію, залізні руди, сталь, макуху.▪️ 1,64 млн українців в Польщі 一 українська діаспора в Польщі складає близько 78% усіх іноземців країни.▪️ За оцінками NBP, українські біженці додали близько 0,8 в.п. до середньорічного зростання ВВП Польщі у 2021–2023 роках (≈29% усього приросту), що підтримало економіку на тлі уповільнення продуктивності.👉 Детальніше та з графіками за посиланням.Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Save the date 一 26 лютого ми презентуємо оновлене дослідження про українських біженців Це буде вже наша п’ята хвиля дослідження, у ній ми:▪️ оновимо оцінку кількості українських біженців за кордоном; ▪️ аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 роки;▪️ досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України;▪️ визначимо рівень зайнятості та доходів українських біженців;▪️ оцінимо їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.Тож запрошуємо вас долучитися до презентації дослідження 26 лютого о 16:00 на платформі Zoom.👉 Реєстрація доступна на нашому сайті за посиланням.👩‍👩‍👦‍👦 З дослідженнями про українських біженців за попередні роки можна ознайомитися на нашому сайті.Ми вдячні Міжнародному Фонду «Відродження» за послідовну підтримку всіх п’яти хвиль дослідження про українських біженців та увагу до цієї теми.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Україна може не отримати $115 млрд через невиконання обіцяного партнерамУкраїна пробуксовує з новою програмою МВФ на $8,2 млрд, перемовини про яку тривають з минулого року.Щоб Фонд розпочав нову співпрацю з нами, депутати повинні ухвалити низку законопроєктів, спрямованих на мобілізацію доходів до бюджету:▪️ Запровадження ПДВ для спрощенців.▪️ Оподаткування посилок з-за кордону. ▪️ Оподаткування доходів з цифрових платформ.Потрібні голосування у Верховній Раді можуть відбутися вже 10 лютого.Настрої в Раді свідчать, що зібрати голоси за ці законопроєкти буде складно. Більше того, свої попередні зобов’язання — серед яких багато законопроєктів — ми теж не виконуємо. За підсумками 2025 року загальна ціна невиконаних індикаторів Плану України — іншої критично важливої програми допомоги — уже перевищила €3,9 млрд, які недоотримає бюджет. Ще більша проблема в тому, що до нової програми МВФ на $8,2 млрд прив’язаний кредит від ЄС на €90 млрд (Ukraine Support Loan). Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко на презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility. Сукупна сума, яку Україна ризикує не отримати, не виконавши свої зобов’язання 一 це близько $115 млрд. Ці кошти критично необхідні для оборони і виживання країни.👉 Переглянути повний запис події можна за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланням: https://rrr4u.org  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Громади хаотично витрачають кошти в кінці року, аби їх не втратити. Це впливає на курс У грудні минулого року місцеві бюджети знову різко збільшили витрати: залишки на рахунках скоротилися майже вдвічі, а у Києві — більш ніж у 5 разів порівняно з листопадом. Це повторюється щороку і давно стало хронічною «болячкою» бюджетного процесу в кінці року.Чому так відбувається? Частина проблеми на стороні Міністерства фінансів: цільові кошти часто розподіляють із запізненням, діє правило «встигни до 31 грудня або поверни», а в умовах війни платежі протягом року обмежуються черговістю (спочатку оборонка, соціалка, а потім вже все інше).Друга частина відповідальності — на громадах.Не всі громади вчасно починають закупівлі, а плани змінюють уже протягом року. Тож трирічне бюджетне планування, яке знову запровадили для громад у 2024 році, на практиці не зовсім працює.👉 Чому це погано? Поспіх зменшує якість. Колись Кузьма Скрябін вів передачу «Шиканемо», де треба було за годину витратити призові кошти. Зрозуміло, що в таких умовах важко робити раціональні видатки. Що з цим робити?В ідеальному світі, громади мають реально почати якісно планувати гроші на три роки, а уряд — не «забирати» кошти, які згорають в кінці календарного року. Навіть в умовах війни це дозволить зменшити грудневі піки і зробити бюджетний процес прогнозованішим — без щорічної «бюджетної лихоманки».💲 Зокрема через аномальні витрати на кінець року, відбувається традиційний сезонний стрибок долара, що також впливає на макростійкість. Більше про це ми писали тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram    

❗️ Уряд нарешті не заважає бізнесу імпортувати енергію. Що сталося в «Енергоатомі»? Через російські удари з листопада Україна не мала надлишку електроенергії, і не могла її експортувати. Імпорт відбувався, але у пікові години споживання був невигідним для бізнесу. Все через державне регулювання цін на електроенергію (прайс-кепи). Бізнес не імпортував той максимум, який був фізично доступним на ринку, хоча готовий був платити дорожче. Навіть під час дефіциту після обстрілів ціни в Україні (у пікові години) були нижчими, ніж у Європі. Це зовсім не сприяло імпорту — трейдерам невигідно було працювати собі в мінус. «Якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує 5 грн, а тут її можливо продати лише за 4 грн, то бізнес це не буде робити. Таким чином була ситуація, що електроенергія в Європі, в певні дні та години коштувала дорожче, чим прайс-кепи. І, звісно унеможливлювало комерційний імпорт», — пояснював Сергій Коваленко гендиректор компанії YASNO. Ситуація змінилась у січні, коли уряд нарешті підвищив прайс-кепи. Всього за кілька днів Україна оновила рекорд добового імпорту, закупивши за кордоном понад 41 ГВт·год. (Дивно, що уряд прийшов до цього тільки у 2026 році). Чому стався скандал з найбільшим виробником електроенергії «Енергоатомом»?  Напередодні офіційного підняття прайс-кепів «Енергоатом» — без очищення менеджменту після «міндічгейту» — продав трейдерам значний обсяг електроенергії за старими цінами. Ймовірно, трейдерам завбачно «злили» інформацію про майбутнє підняття прайс-кепів. Тепер державна компанія зобов’язана постачати їм цю електроенергію, а різниця між старими й новими цінами, яку міг би отримати «Енергоатом», фактично осідає у трейдерів. Потенційні втрати державної компанії сягають 2 млрд грн.Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚛️ Для чого Україні продавати чверть акцій «Енергоатома»? На Всесвітньому економічному форумі у Давосі Міністр економіки Олексій Соболєв заявив про те, що український уряд розглядає продаж 25% акцій НАЕК «Енергоатом». У випадку з «Енергоатомомом» є дві ключові цілі — і гроші тут не першочергові. Про це в ефірі Радіо Київ 98 FM розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.1️⃣ Контроль управління.Поява міноритарного, але сильного акціонера з місцями в наглядовій раді означає доступ до інформації та постійний контроль. Будь-яке розкрадання зменшує прибуток і вартість його інвестицій, тому інвестор мотивований жорстко контролювати менеджмент і фінансові потоки.2️⃣ Інвестиції та експертиза.Атомні блоки мають обмежений ресурс. Щоб вони й надалі виробляли електроенергію, потрібні великі вкладення: у ремонт або в будівництво нових потужностей. Потенційним покупцем частки «Енергоатому» може бути профільна енергетична компанія, передусім з дружніх для України країн ЄС, наприклад, з Франції, яка є найбільш просунутою в атомній електроенергії.«Продаж 25% не дасть інвестору можливості ухвалювати стратегічні рішення без держави. Збільшення частки можливе лише за окремим державним рішенням — і лише за умови, що інвестор доведе свою користь для компанії та країни. Натомість участь великих європейських компаній у стратегічних активах України 一 це і спільний економічний інтерес, і додатковий безпековий фактор», 一 пояснює Гліб Вишлінський.  Нагадаємо, що наразі за словами Ярослава Железняка, нардепа та заступника голови Комітету з питань фінансів, уряд так і не призначив новообраних наприкінці року членів Наглядової ради.🎧 На тему невдач наглядової ради «Енергоатома» ми також записували подкаст з заступником голови наглядової ради ПриватБанку Артемом Шевальовим, послухати можна тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

👤 У 2025 році відтік біженців сповільнився на 34% до 303 тис. осібПро це ми пишемо у нашому огляді української економіки за попередній рік, і на цю тему у лютому представимо п'яту хвилю нашого дослідження про українських біженців. З попередніми хвилями можна ознайомитись тут.У 2025 році кількість українців, які виїхали, становила на 303 тис. осіб більше, ніж тих, хто повернувся. Це на 34% менше, ніж у 2024 році (тоді було 459 тис.).👨‍🦱 Втім дозвіл на виїзд для чоловіків віком 18–22 роки, який почав діяти наприкінці серпня, вплинув на помітний відтік молодих чоловіків. До зміни правил чоловіків віком 18-22 років виїжджало лише приблизно на 130 осіб більше, ніж в’їжджало. Проте лише за серпень-листопад 2025 року чистий відтік чоловіків цього віку склав 96 000 осіб. Кожен сьомий чоловік 18-22 роки виїхав за кордон цьогоріч. І саме ця категорія сформувала третину всього річного відтоку населення з України у 2025 році.Графік: Огляд української економіки у 2025 році. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram