Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди – ККС ВС У цьому кримінальному провадженні прокурор вказував, що апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про те, що місцевий суд призначив засудженому за ч. 2 ст. 369-2 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн, тобто меншому за розмір отриманої ним неправомірної вигоди, що суперечить приписам ч. 2 ст. 53 КК України.Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 тис. НМДГ, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.Детальніше – https://is.gd/wplrQr
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KKS_November_2024.pdf. В огляді відображено найважливіші правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у листопаді 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.У сфері кримінального права:✅констатовано, що розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди; ✅вказано, що незабезпечення працівниками патрульної поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт і невжиття вичерпних заходів, спрямованих на його припинення, що спричинило смерть учасника цієї події, свідчить про їхню службову недбалість;✅звернено увагу на те, що самовільне залишення солдатом військової частини та його відсутність за місцем військової служби в умовах воєнного стану більше як 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а не адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. У сфері кримінального процесуального права:✅акцентовано, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього;✅встановлено, що висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню; ✅вказано, що втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації.Упродовж листопада 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Ohliad\_kliuchovi\_pozytsii\_opodatk\_2018\_2024.pdf Пропонуємо ознайомитися із черговим тематичним оглядом (п’ятий випуск), у якому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики. Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі ВС і судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, за весь період функціонування Верховного Суду. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу, зокрема про: ✅ звільнення від відповідальності за несплату єдиного внеску; ✅ ліцензування виробництва пального; ✅ підстави для проведення фактичної перевірки; ✅ нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Друзі! Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за листопад 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_11_2024.pdf. В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про: ✅ уповноваженого центрального органу виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки; ✅ застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акта в період дії воєнного стану; ✅ визначальні умови набуття військовозобов’язаним, на утриманні якого перебувають троє дітей, права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; ✅ врахування територіальної віддаленості при визначенні місця відбування покарання засудженого; ✅ обов’язок податкового органу прийняти попереднє рішення в ході розгляду заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків та належним чином вмотивувати рішення, прийняте за наслідками розгляду такої заяви; ✅ визначення акцизних складів та обґрунтованість штрафних санкцій за порушення у сфері обігу пального; ✅ нарахування пені за зовнішньоекономічним договором та можливість судового оскарження повноважень банку щодо валютного нагляду. Заслуговують на увагу також висновки Верховного Суду з питань застосування процесуального закону, зокрема стосовно: ✅ участі суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо призначення пенсій на пільгових умовах; ✅ поновлення строку звернення до суду для осіб, мобілізованих на військову службу;✅ можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства акта проведення розслідування нещасного випадку – травмування військовослужбовця.Упродовж листопада 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття провадження щодо екснардепа та направив справу на новий апеляційний розгляд19 грудня 2024 року колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо колишнього народного депутата. За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів ККС ВС частково задовольнила касаційну скаргу прокурора й постановила скасувати ухвалу АП ВАКС та направити кримінальне провадження на новий апеляційний розгляд.Згідно з матеріалами кримінального провадження ексдепутату інкриміновано зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Він отримав компенсацію за оренду житла попри те, що мав квартиру у власності. Вироком суду першої інстанції колишнього народного депутата визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності. У квітні 2024 року АП ВАКС скасувала вирок суду першої інстанції і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях ексдепутата.Повний текст постанови ККС ВС від 19 грудня 2024 року у справі № 991/6481/22 (провадження № 51-3040км24) буде проголошено 20 грудня 2024 року.
15 років позбавлення волі за держзраду та дезертирство – ВС залишив у силі вирок ексзаступнику командира Севастопольської військово-морської базиКасаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив у силі вирок суду першої інстанції, згідно з яким колишнього заступника начальника командира військової частини, яка дислокувалася в м. Севастополі АР Крим, визнано винуватим у державній зраді та дезертирстві (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України). Йому призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі.За обставин, наведених у судовому рішенні, у 2014 році військовослужбовець не з’явився на службу у визначене наказом командувача ВМС ЗС України про передислокацію військовослужбовців місце служби – військову частину на підконтрольній Україні території. Натомість він уклав контракт про проходження військової служби у збройних силах рф і з 2016 по 2019 рік був командиром фрегату «Адмірал Макаров». З повним текстом постанови ККС ВС від 10 грудня 2024 року у справі № 947/19643/22 (провадження № 51-2172 км 24) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734149.
Верховний Суд залишив у силі вирок іноземцю, який надав 75 тис. доларів США неправомірної вигоди військовому прокуроруКасаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до яких громадянина Молдови визнано винуватим у пропозиції надання та наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3 ст. 369 КК України) і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Також застосовано спеціальну конфіскацію і вилучено у власність держави 75 тис. доларів США. За обставинами кримінального провадження, у травні 2021 року співвласник компанії, якій належало арештоване судно та вантаж, з метою зняття арешту й уникнення можливої конфіскації цього майна висловив пропозицію надання неправомірної вигоди прокурору військової прокуратури. Надалі, під час зустрічі, яка відбулася під контролем правоохоронних органів, засуджений передав прокурору 75 тис. доларів США неправомірної вигоди за вчинення необхідних процесуальних дій, спрямованих на зняття арешту. Повний текст постанови ККС ВС буде оголошено 16 грудня 2024 року о 16:00.З повним текстом постанови ККС ВС від 3 грудня 2024 року у справі № 757/38626/17-к (провадження № 51-5342 км 19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Наявність форс-мажорних обставин виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин – КГС ВС ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов’язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак / обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». КГС ВС, залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, вказавши, що позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов’язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив. Детальніше – https://is.gd/hQhs9K.
Довічне позбавлення волі за жорстоке вбивство студентки у Львові: Верховний Суд залишив без змін покарання для засудженого Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до яких чоловіка визнано винуватим у скоєнні умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України). Його засуджено до довічного позбавлення волі. Як установили суди, засуджений готувався до вчинення вбивства. Він запросив на заздалегідь орендовану квартиру знайому, з якою раніше мав стосунки. Там під час конфлікту він заподіяв їй гострим предметом велику кількість тілесних ушкоджень, а також 22 проникаючі колото-різані рани грудної клітки. Від отриманих травм потерпіла померла. Після того засуджений залишив місце скоєння злочину та переховувався від правоохоронних органів. Серед іншого, Верховний Суд вказав, що призначене покарання у виді довічного позбавлення волі є обґрунтованим. З повним текстом постанови ККС ВС від 26 листопада 2024 року у справі № 463/1771/22 (провадження № 51-7150 км 23) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_VS_10_2024.pdf В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у жовтні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі. У сфері кримінального права: ✅ зроблено висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»; ✅ звернуто увагу на те, що закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України є нереабілітуючою підставою, оскільки може бути застосоване лише щодо тієї особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у кримінальному провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок; ✅ зазначено, що військовослужбовець набуває статусу військової службової особи внаслідок призначення на посаду, яка покладає на нього обов'язки командира (начальника) або інші обов’язки, передбачені у примітці 1 до ст. 425 КК України, або внаслідок отримання спеціального доручення повноважного командування, пов’язаного з виконанням таких функцій. При цьому саме по собі військове звання не може вважатися ознакою військової службової особи. У сфері кримінального процесуального права: ✅ зроблено висновок про застосування норми, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК України, та вказано, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення як речові докази у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати; ✅ акцентовано, що у кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об'єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня, але якщо такий строк було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом. Упродовж жовтня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
