Про що говорили з авторкою Некровета розповіла, тепер розповім про анонси польської фантастики, яка незабаром (ну або як пощастить) вийде у видавництві «Жорж». Коли видавництво необачно відкриває двері деяким людям, вони починають ходити і нудити давайте видамо оце, і оце, і оте. Тож нануділи: ✨ Аґнєшка Галас цикл «Театр зміїв» Срібні маги безжально переслідують послідовників чорної магії, яку вважають оскверненою. Демони з Безодні приймають людську подобу й проникають у світ смертних... У Шан-Ваолі, що на березі Затоки Мрій, з’являється напівбожевільний чоловік із обличчям, порізаним шрамами, який пам’ятає лише уривки зі свого минулого. У тунелях підземного світу стихіянів і вихованців, іфритів і гомункулів, жебраків і злочинців він поступово відкриває свої магічні таланти.
Всього 5 томів, перша книга «Дві карти» на передзамовленні, наявність обіцяють восени. Цикл перекладено повністю, але не відредаговано. ✨Анна Бжезинська «Води глибокі як небо» — однотомникфентезі високої полиці
Півострів — це країна магії та могутніх демонів, яких маги з дев’яти небесних сфер викликають і перетворюють на рабів. Магія — подібно до мистецтва читання, письма та арифметики — є прерогативою чоловіків, а спроби жінок осягнути заборонене знання чарівників незмінно караються смертю. Однак іноді магія стає надто могутньою, щоб підкорятися людським правилам.Півострів — це світ, повний краси та неймовірної жорстокості, світ, в якому любов часто означає рабство, магія обертається проти своїх правителів, а свобода виявляється лише ілюзією.
Також в роботі «Присмерк світу лицарів» — нонфік про впливових жінок епохи Відродження, які пережили «сутінки світу лицарів» і впорядкували реальність заново.✨Магдалена Кубасевич «Усе поглине море» — Колись сирени жили серед смертних. На згадку про ті часи залишився рецепт отрути, від якої немає ліків.Принца отруїли «Поцілунком русалки», і він впав у кому. Аристократ Лето та його подруга, алхімічка Алета, об’єднують сили, щоб врятувати правителя. Не знаючи, хто є союзником, а хто — ворогом, вони намагаються знайти протиотруту та відновити порядок у Князівстві.Чи вдасться Алеті врятувати Принца? Куди приведуть Лето пошуки вбивць? Яку ціну їм доведеться за це заплатити?
Однотомник, зараз на редактурі ✨Марта Кисіль «Номен Омен» — міське фентезі, трилогія. Саломея Пригода тікає від божевільної родини, прагнучи почати самостійне життя. Коли виявляється, що її квартира нагадує маєток із фільмів жахів класу «Б», якою керують три сестри досить похилого віку та папуга, а в телефоні чути голоси, Салка починає замислюватися, чи справді це гарна ідея. Поява молодшого брата лише ускладнює і без того непросту ситуацію — особливо коли одного дня він намагається втопити сестру в Одра.
Редактура першої частини майже завершена, друга вже в перекладі. P.s. як сказали на події — оригінальні польські обкладинки існують лише в двох варіантах: або вони супер офігенні, або отакі. P.s.s. Всі наведені анотації — машинний переклад з польської, всі назви робочі. 🐉 Книжкова Драконка
ПЕРЕДПРОДАЖ«Дві карти» Аґнєшка ГаласПерша книжка циклу «Театр зміїв»Його знайшли у місті над Затокою снів — знесиленого, потріпаного, з пошрамованим обличчям. Бруне Кір — єдине ім’я, яке спливло в уламках пам’яті. Та чи дійсно воно належить йому? Збираючи докупи образи, які з’являються у снах, Бруне намагається пригадати хоч щось про своє минуле. Серед сміттярів, які прихистили його, і мешканців міста він не єдиний, хто шукає відповідей і помсти. На своєму шляху Кір зустрічає алхіміка, проклятого за давній гріх, щуролова, що втратив найдорожче, юну аристократку, чий брат загинув через срібних магів, і сироту на ім’я Знайда.…А тим часом срібні маги безжально переслідують усіх, хто звертається до чорної магії. Демони набувають людської подоби та проникають у світ смертних. Безодня невпинно плете свої інтриги.Тверда обкладинка, 352 сторінки.Спеціальна ціна зі знижкою:❌ 450 грн✅ 360 грнБуде в наявності восени 2026 року. Пишіть у директ або месенджер, щоб передзамовити. Безкоштовна доставка по Україні при замовленні від 600 грн.
Ексклюзивна подія — онлайн-зустріч із Йоанною В. Ґайзлер! На запрошення «Жоржа» авторка «Некровету» вийде на звʼязок із українськими читачами!Як від лікування тварин можна перейти до того, щоб писати затишне фентезі?Чи легко зараз молодим авторам і авторкам знайти свій шлях на книжковий ринок Польщі?Скільки очей має лишитися в персонажів, щоб фентезі ще сприймалось як затишне?Про це й багато іншого ми поговоримо з Йоанною В. Ґайзлер, авторкою, що вже встигла завоювати серця українських читачів і читачок своєю пенталогією про Флорку, яка працює в дуже незвичній сільській ветклініці.Звісно ж, згадаємо ми також і про сучасну польську наукову фантастику та фентезі загалом, а, може, розкриємо й деякі наші віддалені плани, хтозна, хтозна…12 липня, неділя, 14:30📍 м. Київ, книгарня «КнигоЛенд», вул. Жилянська, 5/60Модерує письменник Володимир Аренєв, перекладає Марія Шагурі, перекладачка та редакторка видавництва «Жорж», яка працювала над циклом «Некровет».Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.
Якщо після цього відгуку ви не придбаєте або хоча б не подивитеся в бік «Душниці» Володимира Арєнєва, то, значить, я даремно веду цей канал 💔Це саме та книжка, яку я можу порадити абсолютно ВСІМ. Від підлітків до дорослих!📚За цю невеличку читацьку подорож я плакала тричі. Не тому, що вона скляна. Навпаки. Ця історія дуже делікатна, філософська, майже ніжна. А тому, що в маленькому Сашкові я впізнала себе років десять тому. Ту Женю, яка теж ходила зі своєю кулькою й ніяк не могла її відпустити 🎈У центрі історії — хлопчик Сашко, який живе у світі дуже схожим на наш. Проте в ньому після смерті людські душі не зникають. Їх поміщають у спеціальні повітряні кульки, які зберігають у Душниці — величезній вежі, що височіє над містом. Над самими вулицями натягнуті душолови, які не дозволяють жодній душі вирватися на волю та повертають їх назад до Душниці ⭐️Мені здається, глибину цієї книжки можна вимірювати кілометрами людського досвіду. Я досі не впевнена, що збагнула всі сенси, які пан Володимир заклав у роман. Але й того, що мені вдалося зчитати між рядків, вистачило, щоб зрозуміти: це одна з найкращих книжок, які я прочитала цього року.Війна— це погано, у війну не граються! Як можна гратися в горе чи смерть?
«Душниця» говорить із підлітками про дорослішання так само чесно, як із дорослими — про втрати. Про пам'ять. Про любов, яка не зникає після смерті. Про те, ким залишаються для нас люди, яких більше немає поруч. І про те, що відпустити — не означає забути! Зовсім ні! А ще…я ніколи не думала про те, як по-різному можна мовчати:Предків він так і не зумів почути, але не здивувався: чимало кульок мовчало. Одні — як мовчить задумлива людина. Інші — як німий жебрак. Декотрі — як порожній корпус телевізора. Предки мовчали так, як мовчить у слухавці смертельно втомлений хворий. 10/10 ⭐️ і я не просто рекомендую, а наполягаю звернути на неї увагу. Не пожалкуєте! ❤️🩹
Володимир Аренєв "Душниця" видавництво Абабагаламага. Чи маємо ми право тримати померлих при собі, навіть попри їх волю? Як суспільство обходиться зі смертю? Шо таке душа у світі без Бога? І чому дорослішання через смерть - майже табуйована тема в підлітковій літературі? Ця повість - соціальна фантастика з елементами магічного реалізму, що балансує на межі антиутопії та альтернативної історії, беручи потроху від кожного напрямку. Головний герой - Сашко Турухтун. Звичайний підліток. Не герой, не обранець долі. Просто хлопець із двору, в якого є проблеми з однокласниками, є перша симпатія до дівчини і є кулька з душею його дідуся, відомого поета, публіциста та неоднозначної політичної фігури цього всесвіту. Є цитата з однієї рецензії на «Душницю», яка мені дуже запала. Критик написав: ця книга — не про смерть. Вона — про протилежність смерті. Про пам'ять.І це, мабуть, найточніше визначення.Питання не в тому, чи існує душа після смерті. Питання в тому - що робить з нашою душею той, хто залишається.
Тому що пам'ять - це завжди інтерпретація спогадів. Ми пам'ятаємо не людину - ми пам'ятаємо своє відчуття від неї. Свій образ. І коли ми «тримаємо» мертвих при собі - ми тримаємо не їх, ми тримаємо себе. Кожна культура в історії людства мала свій спосіб обходитися зі смертю. Єгиптяни будували піраміди - щоб забезпечити мертвим вічне існування. Давні греки ховали монету під язик - щоб Харон переправив через Стікс. Японці досі практикують обряди, де душам предків залишають їжу і вино.Ми всі, у певному сенсі, не хочемо відпускати.«Душниця» ставить це питання прямо: що якби ми могли буквально тримати душу близької людини в кульці? Розмовляти з нею. Просити вибачення. Ділитися новинами. Не відпускати?Здавалося б - це мрія. Це перемога над смертю. На ці важкі питання ми повинні відповісти самі: Чи відпускати? Чи тримати? Чи є взагалі правильна відповідь? І через підлітка Сашка - через його вагання, його страхи, його важкий вибір — ми робимо цей вибір теж.І знову тут я ловлю алюзії на концепції "напівжиття" Філіпа К. Діка з усіма цими душоловами над містами, Центральними Душницями та з майбутніми технологіями на кшталт "некрофонів". Бо є деталь, яка змушує задуматися. Душолови над містом — це не просто технічна деталь світобудови. Це образ системи, яка контролює навіть смерть. Яка не дає душам іти туди, куди вони мали б іти. Яка перетворює потойбічне — на послугу для живих. «Душниця» — це надзвичайна історія про одного звичайнісінького хлопчика, який зробив щось незвичайне і подорослішав. Це історія для всіх - і для підлітків, і для тих, хто вже забув, як це — робити перший у житті важкий вибір і яким тягарем це може стати. Міцний представник жанру в сучасній українській літературі. Сподіваюсь батьки зрозуміли Сашка і його вибір, я так точно його підтримую. А Ви?
Коли мистецтво важливіше за календарСправжні фанати Толкіна знають яку увагу він приділяв точності фаз місяця. Але у книзі є місце, де ця точність свідомо порушена. 🤓Коли Братство Персня ввечері підходить до воріт Морії, після заходу сонця місяць освітлює західні ворота, на яких у його сяйві проступають лінії і знаки.Проблема в тому, що напередодні місяць під час бою з варґами сідав на заході під ранок: Ніч минала, і на заході сідав щербатий місяць, блимаючи крізь розтріпані хмари.
І пізніше, коли Братство опівночі залишається на нічліг біля глибоченного колодязя Ґандалф теж каже:Цього місця я геть не пам'ятаю! ...Тут завжди темно, та нагорі місяць котиться на захід і північ уже минула.
Але щоб освітити західні ворота — місяць вже мав бути на заході. І ось він знову котиться на захід. 🙈Вейн Гаммонд і Крістіна Скалл у книзі «Супутник до Володаря Перснів» пишуть, що під час підготовки ювілейного видання до 50-річчя виходу роману вони разом із Крістофером Толкіном розглядали варіант заміни місячного сяйва, що освітлювало Ворота на зоряне, але вирішили що це може зруйнувати сцену такою, як її бачив сам Толкін. Крістофер написав з цього приводу:Я підозрюю, що мій батько “бачив” сцену біля дверей Морії освітленою місяцем, але необхідність дотримання фази місяця суперечила цьому.
Причиною такої невідповідності може бути те, що під час роботи над книгою Толкін змістив вихід із Рівенделу на місяць і відповідно відкорегував усі згадки місячних фаз. Окрім однієї — де місяць освітлює ворота Морії.Тож маємо місце, де краса задуманої сцени переважила точність календаря, а значить Толкін був не настільки педантичним, як про це думають ❤️🔥
Останній раз я читала твір зі шкільної програми ще у школі. Тоді думала, що з нею покінчено. Але як-то кажуть, ніколи не кажи ніколи. За 20 років програма сильно помінялася (і осучаснилася). І от до мене потрапила повість «Душниця». (Це фентезі про душі, а не про душних людей))).Як всі твори Володимира Аренєва, «Душниця» багатошарова. Автор розповідає підліткову історію про дорослішання. І паралельно пропонує обговорити багато інших тем. Наприклад, втрату і горювання, меморіальну культуру, війну і політику.Дія відбувається у вигаданому місті, в якому впізнається сучасний Київ. Світ схожий на наш, але не наш. Душі померлих там запаковують в повітряні кульки і зберігають вдома, або у великій вежі – душниці. Якщо про кульку добре дбати, вона може почати розмовляти. Але це чують переважно діти.Тож доглядати за кулькою призначають малечу, яка повинна з нею гуляти і говорити (відчуваючи тягар відповідальності і зносячи питання горюючих дорослих в дусі: «Ну, що – кулька щось сказала?»). Трохи кріпово для дитячої психіки. А для дорослих – можливість попрощатися, чи навпаки – «муміфікувати» пам’ять про втрачену людину.Головного героя звати Сашко, він пересічний школяр. Сашко соромиться запросити дівчину в кіно і потерпає від шкільних хуліганів. Але раптом в його родині стається горе, - і ось вже до руки примотана кулька. Вона ніби постійний мовчазний спостерігач, в якому хлопець шукає засудження або заохочення своїх вчинків. (Перше фентезі про фройдиське супер-его, що носять на мотузочці).Книга ставить багато дискусійний питань і підштовхує формувати власні думки (замість пошуку «правильної відповіді, яку мав на увазі автор» (як ото іноді бувало на уроках літератури). Тож не переказуватиму сюжет, а просто напишу деякі цікаві моменти:- у книзі є старий поет, якого постійно кудись запрошують, але він бачить: людям геть не цікаві його вірші, а тільки те, що він – відомий дисидент;- є персонаж, який вивчає некрологи і біографії митців, що здаються йому шаблонними та нещирими, бо за ними не відчувається справжня людина (тут, до речі, можна поговорити і про такі ж самі біографії письменників, розміщені у шкільних хрестоматіях);- є хлопчик, народжений у другому поколінні в міжнаціональній сім’ї, у пошуках націдентичності;- є актуальні відсилки на пострядянський культурний простір; є Півострів зі своїми традиціями, відділений Стіною; згадується війна, різні культури, занепала Імперія.Загалом, я рада, що книга потрапила до мене в дорослому віці, бо підліткою я б навряд зчитала щось глибше верхніх текстових шарів. Хоча і для школярів у «Душниці» запаковано багато важливих і правильних думок.Книга вийшла в «Абабі». Це перевидання, де автор доопрацював і трохи осучаснив текст. «Душниця» гарно проілюстрована. До речі, це всесвіт «Пана Малодоброго», але кожну повість можна читати окремо.
🎈 Володимир Аренєв «Душниця»📚 Видавництво: АбабагаламагаІноді буває, що прочитана книга настільки зачепила й стільки думок після прочитання вирує в голові, що важко підібрати правильні слова, щоб викласти їх усі у відгуку. А коли ще й залишається певний простір для самостійного трактування деяких моментів, усе стократно ускладнюється, бо немає певності, що певні асоціації й паралелі не сама собі надумала. Словом, ось це саме такий випадок 🫠…Це підліткова фантастична повість, що розвивається в альтернативній версії сучасної України з дещо видозміненими історією, культурою та релігією. Найрадикальнішою відмінністю є погляди на смерть і посмертя: душі померлих поміщають на зберігання у повітряні кульки 😳.Такий звичай має релігійний підтекст та постав з начебто благих намірів з турботою про померлих родичів. З кульками розмовляють, ходять на прогулянки, беруть з собою на важливі сімейні події. Догляд за ними став трендом та ознакою статусу родини, а ще догматизованою бюрократичною процедурою. Душниця, власне, це велетенська вежа-сховище, куди родичі віддають повітряні кульки з душами померлих на вічне зберігання опісля суспільно прийнятного терміну самостійного догляду.Усі аспекти, пов'язані з цим звичаєм, не просто дивують. Вони шокують, насторожують, лякають. Уявити тільки цей моторошний момент, коли кулька з душею починає рухатися сама по собі, та ще й звуки якісь видавати чи навіть розмовляти 😱. Про те, як може почуватися позбавлена тіла душа, замкнена в кульці, я навіть уявляти не хочу… Щодо сюжету, то тут головним героєм є Сашко — звичайний школяр зі звичайними життям учня середньої школи. Але коли помирає його дідусь — культурний діяч з неоднозначним минулим, — світ хлопця поволі починає перевертатись. Мовчазна душа у кульці та повільне відкриття правди про дідуся змушують замислитись про те, що раніше й на згадку не спадало.Що стоїть за цим сюжетом? Я побачила невміння/небажання відпускати минуле/померлих, уникнення прийняття болю втрати, категоричне неприйняття суспільством альтернативної точки зору, нав'язування вірувань і поглядів, позбавлення права вибору, бізнес на смерті. А ще боротьбу за незалежність та справедливість, повернення до своїх коренів, до своєї ідентичності, свободу бути собою, цінність людини як особистості, а не речі, баланс між відчуттям провини та відповідальністю, питання вибору, дружбу, дорослішання…Оформлення книги та ілюстрації — то окрема ❤️. Самі погляньте 🥰. Цікаво буде тепер прочитати «Пана Малодоброго» — той самий світ, мінус кілька століть.
Відкриваємо допоміжну банку для «Вампірів» на Харківщині!Ми долучаємося до ініціативи «Книголють» та фонду «Повернись живим», аби зібрати кошти для бійців 116 ОМБр. Зараз хлопці тримають оборону на Куп’янському напрямку, одній із найгарячіших точок фронту.«Вампіри» — це надійна логістика в темну пору доби, саме вони забезпечують доставку провізії до позицій наших захисників.🔥 Потреби: 5 дронів «Вампір» та 5 систем дистанційного керування дронами R2D2🔥 Загальна мета: 2 000 000 грн🔥 Наша мета: 30 000 грн🪙Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/86mdGpEhAx⬇️ПРИЗИ ЗА ДОНАТИ⬇️⭐️За найбільший донат:🔹Журнал Empire (03.2026), присвячений 25-річчю кінотрилогії⭐️За донат, кратний 200 грн:🔹Комплект ілюстрованого "Володаря Перснів" (з автографами перекладачок К. Міхаліциної та О. О'Лір)⭐️За донат, кратний 100 грн:🔹Бюст Дж. Р. Р. Толкіна від каналу "Вайби Середзем'я" (3D-друк)🔹"Кулінарна книга Володаря Перснів. Неофіційне ілюстроване видання" від в-ва MAL'OPUS⭐️За донат, кратний 50 грн:🔹 Інтерактивна книга "Дж. Р. Р. Толкін: пізнай письменника і виконай 21 завдання" (польською)🔹Пазл з артом Теда Несміта (1000 елементів)❗️ Для участі в розіграші, будь ласка, обов’язково додайте свої контактні дані у поле «коментар» (ваш нікнейм та відповідну соцмережу)Цього разу у нас аж шість призів для ваших донатів та колекцій (кожен лот є окремим призом, але трилогія неподільна)! Будемо безмежно вдячні за ваші поширення!Будьмо надійним тилом разом! 👨🎓
📚 Пам’ятати чи забути? Як ми згадуємо власне й історичне минулеЗапрошуємо на презентацію повісті Володимира Аренєва «Душниця» — історії про пам’ять, втрату, дорослішання та голоси минулого, які інколи неможливо заглушити.🗓 28 травня🕖 19:00📍 КнигоЛенд Київ, вул. Жилянська, 5/60Учасники події:✨ Володимир Аренєв — письменник✨ Олександр Продан — художник-ілюстратор✨ Анна Полегенько — модераторка, букблогеркаСашко — звичайний школяр у дуже незвичайному світі. Тут душі померлих поміщають у повітряні кульки, а дехто навіть здатен чути їхні голоси. Його дід — відомий поет і колишній учасник спротиву, який був змушений тікати з рідного півострова. Попереду в Сашка — непростий навчальний рік, де доведеться вчитися не лише у школі, а й розуміти пам’ять, страх, втрату та самого себе.«Душниця» — нова версія повісті Володимира Аренєва та повернення до світу «Пана малодоброго». Книжка була відзначена «Рейтингом критика» у 2014 році, а того ж року на фестивалі «Єврокон» в Ірландії Володимир Аренєв отримав звання найкращого автора фантастики для підлітків, а Олександр Продан — найкращого художника-ілюстратора.🤍 Реєстрація: https://forms.gle/v5cf7HgrLW4yjUDx9
TGLIST.COM.UA
