Жорж

У НАЯВНОСТІ 🔥Книжки-альбоми «Акварель. Майстер-клас», «Маркери. Майстер-клас», «Олівці. Майстер-клас» Саши Пруд.Художниця Саша Пруд запрошує вас у яскраву подорож чарівним світом акварельних фарб, маркерів та олівців. Завдяки покроковим інструкціям, порадам і ескізам на сторінках цих книжок ви легко опануєте всі необхідні навички.«Акварель. Майстер-клас»Дізнайтесь, як обрати кольори і створити палітру. Опануйте базові техніки малювання аквареллю. Пограйтеся з текстурою за допомогою омбре, розводів та плаского розмивання. Додайте виразності малюнкам, застосувавши техніки вибілювання та накладання. Знайдіть власний стиль завдяки вільним експериментам.«Маркери. Майстер-клас»Розвиньте свої навички малювання та летерингу, відкривши нескінченні можливості маркерів і кольорових ручок. Почніть із базових технік, як-от штрихування та контури. Поступово переходьте до складніших навичок. Експериментуйте з густотою, створюючи неповторні текстури. Опануйте техніку градієнта, поєднуючи кольори та текстури. Пограйтеся з контрастними елементами задля ефекту глибини й простору.«Олівці. Майстер-клас»Розвиньте свої навички малювання і відкрийте нескінченні можливості простих, кольорових та акварельних олівців. Доберіть матеріали й випробуйте їх. Опануйте базові техніки роботи олівцем. Поекспериментуйте з накладанням, створюючи неповторні композиції.Поповніть свій арсенал техніками тіней, контурів, розмивання. Пограйтеся з контрастом кольорів і густоти задля ефекту глибини й простору.Ці альбоми заохочують відпрацьовувати техніки малювання просто на сторінках поряд зі зразками від Саші. Ви розширите уявлення про творчість і створите власні непересічні образи.🎨 «Акварель. Майстер-клас» — 567 грн замість 630 грн🖍️ «Маркери. Майстер-клас» — 495 грн замість 550 грн✏️ «Олівці. Майстер-клас» — 387 грн замість 430 грнПишіть у директ або месенджер, щоб замовити. Безкоштовна доставка по Україні при замовленні від 600 грн.

Вчора #дочитала і "Некровета". Про нього напишу, бо невідомо, коли і чи дійду до другої частини, а про Гуситську трилогію вже по завершенні.Недавно хтось із тих, на кого я підписана, теж його читала (якщо ви на мене теж підписані, помахайте!) і писала, що на перших 100 сторінках нічого не відбувається. Насправді там практично сразу відбувається таке, що я, як людина після двох операцій на очах, якій ледь врятували зір (і то, чесно кажучи не до кінця), досі вібрую від того, як спокійно там усі до цього поставилися. Також там відбувається те, без чого не буває ветеринарної практики, — тваринки страждають і іноді помирають. Це було попередження про тригери, бо книжку рекомендують як козі фентезі, і я очікувала чогось на кшталт Герріота, тільки створіння великі й мали — це які-небудь дракончики й єдинорожки. Почасти так і є, але сумного там вистачає.Власне книжка, дійсно, все одно цілком собі козі: дружать, рятують, лікують. У цьому жанрі дуже важливо, щоб в автора/ки був хороший стиль і почуття гумору, як на мене. Це тут, безумовно, є, — див. цитату, яку я вчора наводила. Переклад Марії Шагурі чудовий — взагалі я бачу, що хороших перекладачів з польської в нас більше, ніж я думала. Відірватися я не змогла, доки не прочитала за вечір всі 270+ сторінок. Словом, рекомендую всім, хто не суперчутливий до теми хвороб тварин (наприклад, не лікував чи, не дай бог, втратив котика або собаку недавно. Рік тому, коли Сирена тільки пішла, я б не змогла читати).

Чаклунський довідник з оборонного пекарства – Т. КінгфішерЯк людина, що пару днів тому оформила собі підписку на хліб, ще й у форматі “містері-бокс”... Короче, я зрозуміла, що час цього відгуку просто настав. Скажімо так, ідея настоялась – і підійшла (і ні, це не останній тістяний каламбур для цього тексту, сподіваюсь) #топ_взагаліВидавництво ЖоржМона – юна чаклунка, чиї вміння обмежуються роботою з тістом. І поки вона працювала в пекарні (що логічно!) – проблем не було, та тепер перед її королівством повстала екзистенційна загроза, і інші чаклуни з багатьох причин зникли. Тож саме їй доведеться брати все в свої руки і влаштовувати ще той заміс.Навіть якби я в очі не бачила книг Кінгфішер – все одно б взяла книгу з цією назвою. З багатьох причин, і мої закруглені щоки – лише одна з них (кожен, знаєте, обороняється в свій спосіб…🤌🏻). Та все ж таки, трохи знаючи Кінгфішер, історія прикидатиметься чимось цікавим і глибоким під масками простоти – думала я, і не помилилась. Просто недооцінила кількість гегів, яка може бути на квадратний сантиметр тексту. А ще тут магія, політична криза, вбивства і купа дуже дивних рішень, які, якимось дивом, працюють. Як бонус – містить в собі дуже трагічну історію підготовки до облоги, з якої я верещала, як свиня, яку лоскочуть.Здавалося б, дай таку тему мені – і стелею вигадки була б дуже агресивна булочка (як тут не поспівчувати моєму чоловікові кожен ранок до того, як випʼю першу каву…). Та авторка значно більш винахідлива, тому тут маємо кровожерливу (буквально) закваску, яка може харчуватись навіть мертвими крисами (які…гм…померли теж не своїми смертями) – і от тут я і фаломорфувала, бо це був початок оповіді, взагалі-то. І от читаю, значить, про транспортувальні хлібці, облогу трояндовими кущами, сотовий звʼязок через тісто, і все наче весело і кумедно… поки не розумію, що то історія про призначення, відповідальність, дорослішання, пошук себе і про те, зрештою, що хороший ремісник-знавець своєї справи – на вагу золота. Чим би не займався.А ще це історія про те, що дорослим в кімнаті можна стати не через вік або через походження, а за вміння зібратись з думками, закатати рукава і не тільки прийняти рішення – а і методично його виконувати. І це мені дуже перегукується зі спогадами з 2022 року, коли ми всі робили максимум, з чого можна було взяти користь: жіночкі-бібліотекарки, що плели сітки; патлаті реконструктори, що замість позерських мечів кували “їжаки”; та сама зооволонтерка, що ловила переляканого “хаскі” (ветеринари сказали, що з вовком все ок, просто він прифігів)... прикладів море, і я рада, що завдяки цій історії я про них вкотре згадала. Бо найбільший гріх – здатися і чекати, поки хтось інший за тебе діятиме.А книжка неймовірно класна, відправляється в улюблене і точно її перечитуватиму неодноразово. А ще я так розтіклась мислію по древу, що аж перестала генерувати пекарські каламбури, жах! пс Куплю закваску з інструкціями. Можна навіть не плотоядну.

Нефритова війна, Фонда Лі 🌟Я знала, що друга книга "Саги зеленої кістки" буде жорсткішою, ніж перша, і що Фонда Лі полонених не бере. Але, о боже мій, як ця жінка пограла у футбол моїм бідним серденьком! А там ще "Нефритовий спадок" попереду — дай нам усім сил те пережити."Нефритова війна" одразу кидає нас у вир сюжету, таймскіп між подіями романів мінімальний. Попри удаваний нейтралітет між кланами, атмосфера надзвичайно напружена: усю книгу переслідує відчуття, що все може вибухнути буквально кожної секунди.Тенденція стрімкого розвитку й глибокого розкриття головних персонажів, яку ми бачили на початку історії, зберігається й тут. Хіло та Шає зміцнюють свої позиції, готові йти на все більші жертви заради родини та нести дедалі більшу відповідальність за клан і Кеконь загалом. Шає проходить через серйозні випробування, але те, як вона розбиралась зі складних ситуацій і якою базованою виявилася наприкінці, просто не може не викликати в мене захоплення.Хоча, на мою скромну думку, найбільшою зіркою серед жіночих персонажок тут стала Вень. Її характер розкривається на повну: вона відважна, вірна, мудра, готова йти на жертви й ризикувати заради Безгірного клану та поводиться набагато "зеленіше" за деяких зеленокосних. Це абсолютно її зірковий час.Я чекала більшого розкриття Гірського клану та Айт. Не можу сказати, що ми цього не отримали, але все ж Стовп Горян залишається дуже темною конячкою. Можливо, ця інтрига зберігатиметься до фіналу. Хоча я б дуже хотіла побачити бодай трохи подій їхніми очима.А як щодо чоловічих персонажів? Моя впевненість у тому, що Хіло набагато кращий Стовп, ніж був би Лань, тут лише зросла. Те, як він щодня вчиться бути кращою версією лідера, як ухвалює рішення та як мислить, викликає безмежну повагу.Але, звичайно, найбільше я переживала за Енді, бо це мій улюблений герой ще з першої книги. Хоча, можливо, якраз його щаслива доля викликала найменше сумнівів. Я знаю, що Фонда Лі любить Енді та Беро, просто не можу цього довести☺️. До речі, про останнього: що його сказать, якшо воно канешно. Скіл живучості цього хлопа прокачаний на такий максимум, що викликає підозри в читерстві.Я бачила багато відгуків про те, що перша частина романтизує мафію. Я ще тоді була із цим не згодна, а продовження остаточно розвінчує таке враження. Загалом для мене "Нефритова війна" — це демонстрація того, наскільки бездушна кланова система, як вона підгинає під себе, ламає долі та змушує віддавати себе без залишку, пропонуючи натомість досить примарні бенефіти.Я неймовірно чекаю на вихід третьої частини, хоч водночас і боюся її. Не уявляю, що буде попереду, але впевнена, що нічого хорошого 🥲. Але чи люблю я цю історію від першої до останньої літерки? Так! Абсолютно! Мені здається, що "Сага зеленої кістки" — це одне з небагатьох фентезі, яке можна сміливо рекомендувати практично всім. Кожен знайде в цій історії щось, що відгукнеться особисто йому, свої сенси та висновки. Фонда Лі — безумовно велика майстриня слова, текст написаний просто чудово. А цікава, ґрунтовна, проте не перевантажена система магії буде, з одного боку, чіпляти фанатів жанру, а з іншого — не заважатиме тим, хто не дуже його полюбляє. Того, якщо мали сумніви читайте цю неймовірну трилогію. Я впевнена, що з часом вона стане класикою фентезі. #Redfox_прочитане

«Скриня Ґріммів» — Ксенія ШпакМиле міське фентезі про підлітку, яка щойно дізналась, що стала відьмою, її першу закоханість, дружбу на відстані, перший рік повномасштабки та рудого котиська 🐱Розгубленість, страхи адаптації після переїзду з Запоріжжя в Бережани та хвилювання перед новими випробуваннями головної героїні дуже реалістичні, та Юля досить позитивна і хороша — якби це була я в свої 16, вийшло б не затишне фентезі, а психологічна драма.З назви вже можна здогадатися, що в історію вплетені персонажі казок братів Ґріммів, але не під обгорткою солодкої цукерочки, до яких ми звикли та читали в дитинстві. І хоч авторка не заглиблюється в жаскі деталі фольклору, щоб зберегти фентезійний затишок, є посилання на джерела, де можна прочитати про них більше. Що я й зробила, наслідуючи приклад головної героїні 🙂Століттями фольклор слугував зовсім не для дитячих розваг, містив жорстокість, еротику та темні життєві уроки, які згодом були пом’якшені та адаптовані для вразливих читачів. ✨Люблю хороші ретелінги, а ще більше мені подобається, коли казкових світ переплітається з реальністю та магія проникає ароматом жасминового цвіту, наповнюючи буденність дивами.✨Мені було добре з цією історією, тому сміливо можу радити 💕#OwlsBookWhispers

ПЕРЕДПРОДАЖ«Місячна Відьма, Цар-Павук» Марлон ДжеймсДруга книжка циклу «Темна зірка»У продовженні трилогії «Темна зірка» Марлон Джеймс використовує блискучий прийом — переповідає історію роману «Чорний Леопард, Рудий Вовк» з точки зору героїні-антагоністки, стираючи межі між правдою, вигадкою та інтерпретацією.Місячна Відьма виявилася гідною супротивницею Слідопита, коли вони обоє намагалися знайти зниклого хлопчика. Та чи хтось розповість про це правду, крім неї самої?Історія Соґолон — це не лише її оповідка про пошуки загадкової дитини на химерному тлі, зітканому з африканського фольклору, міфології та вірувань. Це хроніка життя 177-літньої жінки, яка пройшла шлях від дівчинки без імені з брудного термітища до могутньої відьми, — жінки, яка ризикнула всім, щоб мати силу й не схилятися перед жодним чоловіком. Навіть перед тими, хто при владі в цій імперії і вважає, що має право вершити долі інших.Спеціальна ціна зі знижкою:❌ 730 грн✅ 550 грн656 сторінок, тверда обкладинка.Буде в наявності влітку 2026 року. Передзамовити можна через соцмережі «Жоржа»: InstagramабоFacebook.Безкоштовна доставка при замовленні від 600 грн.

ПЕРЕДПРОДАЖ«Трюфель» Кіра Бакстон ДжейнПід гострозубими вершинами Апеннін, серед клаптиків кольорової ковдри оливкових гаїв та виноградників лежить мальовниче тосканське село Ладзаріні-Боскаріно.На його вузеньких вуличках тепер рідко зустрінеш туристів, зате їх пильно патрулює вічно вагітна кицька Аль Пачіно. Молодь давно звідси виїхала, середньовічні пам’ятки окупували привиди і місцева фауна, і тільки в кафе «Celebrità» ще вирує життя — завдяки гарячому темпераменту барменки Джузеппіни та її каві, схожій на ракетне паливо.Ставши головою Ладзаріні-Боскаріно після свого батька, Деліція Мікуччі розуміє, що кращі часи села давно минули, і навіть не уявляє, як його відродити. Однак усе змінюється, коли місцевий мисливець за трюфелями знаходить у лісі справжній скарб. Гігантський білий трюфель, вартість якого навіть важко уявити.І поки весь світ божеволіє від цього імператора делікатесів, мешканці Ладзаріні-Боскаріно відкривають для себе важливіші цінності. Те, що з’єднує їх між собою і з цією землею невидимими ниточками — значно довшими за грибницю трюфеля.Спеціальна ціна зі знижкою:❌ 470 грн✅ 376 грн384 сторінки, тверда обкладинка.Книжка буде в наявності влітку 2026 року. Передзамовити можна через соцмережі «Жоржа»: InstagramабоFacebook.Безкоштовна доставка при замовленні від 600 грн.

В глибині людських секретів: «Читомо», «Сенсор», «DIVOCHE.MEDIA» про «Залишену» Оксани КовальчукАвторка створила унікальний текст про рідне Полісся: готичний, похмурий і чуттєвий. Він відтворює древню, потаємну історію регіону, повертаючи нам цілі втрачені світи — і людські, і «лесові». Зібрали для васрецензії на текст від провідних медіа:Читомо— Полісся між горором та екотрилером у «Залишеній» Оксани Ковальчук, Анастасія Герасимова Сенсор— Посеред тиші Полісся і в глибині людських секретів: рецензія на детектив Оксани Ковальчук «Залишена», Софія Чугунова А також ознайомчий уривок із роману на DIVOCHE.MEDIA. Ось тут інтервʼю з Оксаною Ковальчук на сайті «Бабая», а тут ефір на радіо «Накипіло».Нагадуємо, що за посиланням ви можете переглянути буктрейлер «Залишеної» про загублені світи Полісся, які надихнули Оксану Ковальчук на створення роману. Справжні трагедії, що стали фольклором. Залишені хати, історії та життя, тисячолітні легенди, що переплітаються з болем сьогодення.Ліс, що стежить. Ліс, що забирає своє.Щоб придбати «Залишену» — пишіть нам у соцмережі: InstagramабоFacebook.

🎙️Експериментальна інтерактивна презентація у вигляді запису трукрайм подкасту — ось, як ми вирішили представити збірку «Я бачу зло» у Чернівцях. 🕵️‍♀️«Я бачу зло» від видавництва «Жорж» — це дванадцять трукрайм-історій, у яких сучасні українські письменники художньо переосмислили реальні злочини. 🗺️Україна, Франція, Польща, Японія, США. Післявоєнний період, «нульові», сьогодення. Трагедії відбувалися в різних країнах і з різних причин; одні автори використовували кримінальні хроніки, інші — власні спогади.🫆Деякі злочинці були покарані, але більшість справ залишилися нерозкритими. Проте всі описані події також є маркерами соціальних та культурних катастроф, доказами байдужості громадян та недбалості інституцій, а найголовніше — наслідком нашої людської неспроможності звернути увагу на зло, якщо воно не підступає надто близько.Модеруватиму дійство я, Євгенія Кужавська, укладачка збірки, авторка одного з оповідань. 🎤Поговоримо про:✔️Розслідування і загадки✔️Злочин як маркер часу✔️Банальність і всеохопність зла✔️Емпатійність, якій вчить нас трукраймСпробуємо провести власне розслідування та знайти підозрюваного автора!Гості презентації перевтіляться у свідків і детективів-розслідувачів, а керуватиме процесом зйомки неймовірна операторка Єлізавета Максименко📍Місце: Книгарня Є, вул. Кобилянської, 58📅Дата та час: 16 травня, субота, 18:00Готуйтесь до цікавого і несподіваного досвіду🕵️‍♀️

У Жоржа виходить така прикольнезна серія книжок Кіплінга, це просто каааайф.Одна книжка вийшла ще у 2023-му, інші дві - оце зовсім недавно. По-перше, тут дуже нестандартні ілюстрації Тетяни Белащук. Було сміливим рішенням видати ці книжки саме з такими ілюстраціями, але вони дуже пасують цим історіям, бо тексти тут теж дивні )По-друге, уявляю, як перекладачки помучилися з перекладом, але вийшло круто: І поїдав він усяку рибу, люба моя дитино: кефаль і макрель, мурену і скорпену, ската і його брата, плотву та всю її братву, рибу тунець, і рибу бабець, і рибу, що скаче, як той млинець. Або таке: Та щойно Моряк, розумака і мастак, таки опинився в теплих і темних Китових нутрощах, як узявся танцювати й гарцювати, тьохкати й охкати, форкати й хоркати, тупати й гупати, стрибати й шибати, і кружляти, і метляти, і шпурляти, і турляти, і вищати, й верещати, скавучати і гурчати, скакати дрібки й гопки, витинати джиґу й дзиґу, а ще й гопака вшкварювати де не слід. 👏 ви теж кайфанули? )А ще тут скрізь гра слів, на якій подекуди будується весь сюжет (отут колись вже писала, як це виглядає). А загалом ідея в тому, щоб нестандартно і з фантазією розповісти дітям, чому у різних тварин з'явилися їхні особливості: горб у верблюда, плямки у леопарда, маленька горлянка у кита (я аж погуглила, про що йдеться 😄). Не скажу, що моїй дитині дуже зайшло - для неї такі ілюстрації поки надто дивні (хоча в них можна довго роздивлятися силуети). Але мені зайшло на всі 100. За відчуттями, вони взагалі сприймаються більше як арт-об'єкт для дорослих, аніж дитяча книжка 😄Хотілося б ще книжок в цій серії, це дуже круто і якісно зроблено! #дитяче_по_неділях