Жорж

ПЕРЕДПРОДАЖ«Дві карти» Аґнєшка ГаласПерша книжка циклу «Театр зміїв»Його знайшли у місті над Затокою снів — знесиленого, потріпаного, з пошрамованим обличчям. Бруне Кір — єдине ім’я, яке спливло в уламках пам’яті. Та чи дійсно воно належить йому? Збираючи докупи образи, які з’являються у снах, Бруне намагається пригадати хоч щось про своє минуле. Серед сміттярів, які прихистили його, і мешканців міста він не єдиний, хто шукає відповідей і помсти. На своєму шляху Кір зустрічає алхіміка, проклятого за давній гріх, щуролова, що втратив найдорожче, юну аристократку, чий брат загинув через срібних магів, і сироту на ім’я Знайда.…А тим часом срібні маги безжально переслідують усіх, хто звертається до чорної магії. Демони набувають людської подоби та проникають у світ смертних. Безодня невпинно плете свої інтриги.Тверда обкладинка, 352 сторінки.Спеціальна ціна зі знижкою:❌ 450 грн✅ 360 грнБуде в наявності восени 2026 року. Пишіть у директ або месенджер, щоб передзамовити. Безкоштовна доставка по Україні при замовленні від 600 грн.

ПЕРЕДПРОДАЖ«Дві карти» Аґнєшка ГаласПерша книжка циклу «Театр зміїв»Його знайшли у місті над Затокою снів — знесиленого, потріпаного, з пошрамованим обличчям. Бруне Кір — єдине ім’я, яке спливло в уламках пам’яті. Та чи дійсно воно належить йому? Збираючи докупи образи, які з’являються у снах, Бруне намагається пригадати хоч щось про своє минуле. Серед сміттярів, які прихистили його, і мешканців міста він не єдиний, хто шукає відповідей і помсти. На своєму шляху Кір зустрічає алхіміка, проклятого за давній гріх, щуролова, що втратив найдорожче, юну аристократку, чий брат загинув через срібних магів, і сироту на ім’я Знайда.…А тим часом срібні маги безжально переслідують усіх, хто звертається до чорної магії. Демони набувають людської подоби та проникають у світ смертних. Безодня невпинно плете свої інтриги.Тверда обкладинка, 352 сторінки.Спеціальна ціна зі знижкою:❌ 450 грн✅ 360 грнБуде в наявності восени 2026 року. Пишіть у директ або месенджер, щоб передзамовити. Безкоштовна доставка по Україні при замовленні від 600 грн.

Ексклюзивна подія — онлайн-зустріч із Йоанною В. Ґайзлер! На запрошення «Жоржа» авторка «Некровету» вийде на звʼязок із українськими читачами!Як від лікування тварин можна перейти до того, щоб писати затишне фентезі?Чи легко зараз молодим авторам і авторкам знайти свій шлях на книжковий ринок Польщі?Скільки очей має лишитися в персонажів, щоб фентезі ще сприймалось як затишне?Про це й багато іншого ми поговоримо з Йоанною В. Ґайзлер, авторкою, що вже встигла завоювати серця українських читачів і читачок своєю пенталогією про Флорку, яка працює в дуже незвичній сільській ветклініці.Звісно ж, згадаємо ми також і про сучасну польську наукову фантастику та фентезі загалом, а, може, розкриємо й деякі наші віддалені плани, хтозна, хтозна…12 липня, неділя, 14:30📍 м. Київ, книгарня «КнигоЛенд», вул. Жилянська, 5/60Модерує письменник Володимир Аренєв, перекладає Марія Шагурі, перекладачка та редакторка видавництва «Жорж», яка працювала над циклом «Некровет».Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

Що ми із книжковим клубом у "Впертій козі" виснували про "Некровет":🔹авторка описує ліберальну, толерантну утопічну Польщу своєї мрії, де навіть у глибинці закохану пару жінок ніхто не чморить, 🔹натомість деякі місцеві чморять фавна, природа-бо не терпить пустки; 🔹для контрольного вимірювання тексту потрібні українці.🔸безперечно, перші хвилин 20 ми обговорювали тему ока. Наша гіпотеза: те, як мало героїня переймається його втратою, робить її подібною до тварин: вони теж доволі швидко забувають, що щось у них там було в комплекті 2 шт., і радіють життю з тим, що лишилося; 🔸людина, яка так тішиться впольованій під мікроскопом аскариді, не може не викликати симпатії.Що нас цікавить, крім очевидних питань "Як світ став таким?" і "Як Іза стала такою?":🔻чого Бастіан не плаває? (Ми припускали, що це через напівкозячість, але погуглили, що кози чудово плавають, отже, робоча гіпотеза: у нього не було купальника красівого, такого, знаєте, у смужечку, пристойної довжини); 🔻чого Флорка крінжує зі свого повного імені; 🔻чи відправлять лікарку із Цнотниць на курси підвищення кваліфікації. Постановили, що книжка страх яка мила й затишна, хоч від деяких епізодів можна обревтися, а деякі — відверта кріпота. Але в усіх свої уявлення про затишок, хто ми такі, щоб засуджувать.Авторка вигадала багато класних деталей щодо того, які проблема мають виникати в магічних і звичайних істот з огляду на виклики сучасного світу. У моєму серці абсолютну перемогу здобуває ідея, що копитами незручно крутить педалі на веліку, але і папужки, які розучили заклинання, — теж агонь (у багатьох сенсах). Трохи надкусили другий том: там кіт усяке розказує, то й ми потім розповімо.#не_укрліт#фантастичне

Девід Мітчелл "Атлас хмар", видавництво Жорж 🌟Просто геніальна книга! Найбільше мене вразила її структура. Перед нами шість абсолютно різних історій, які відбуваються в різні епохи й написані в різних жанрах. Тут є морський роман, епістолярна проза, детектив, антиутопія, постапокаліптика… І кожна частина має власний стиль, темп, лексику й голос.Але найцікавіше — спосіб, у який вони побудовані. Спочатку кожна історія обривається на найнапруженішому моменті. Лише центральна розповідь подана повністю, а потім автор у зворотному порядку повертає нас до всіх попередніх сюжетів, завершуючи їх один за одним. Це неймовірно красиве композиційне рішення 🔥"Душі мандрують віками так, як хмари мандрують небесами…Американський нотаріус, який пливе Тихим океаном і спостерігає за собою, іншими людьми й спільнотами. Безмаєтний композитор, що обманом потрапляє в дім літнього генія у міжвоєнній Бельгії. Принципова журналістка, яка веде в Каліфорнії небезпечне розслідування проти великої корпорації. Марнославний видавець, котрий тікає від гангстерів. Генетично модифікована «серверка дайнера», що виголошує свій заповіт на ешафоті. І юний мешканець тихоокеанських островів, який свідчить занепад науки та цивілізації.Оповідачі «Атласу хмар» чують відлуння одне одного в коридорі історії — відлуння, які змінюють долі як у дрібницях, так і глобально. Охоплюючи події від ХIX століття до постапокаліптичного майбутнього, цей роман стирає межі — часові, жанрові, мовні — та демонструє нам дивовижний взаємозв’язок між людьми як спосіб опиратися безжальному руху жорен часу." Попри різні часи, жанри й персонажів, усі історії об'єднані спільними темами. Це роман про людську природу, про циклічність історії, про боротьбу за свободу, владу, відповідальність за власний вибір. І дивує, наскільки багато написаного відгукується сьогодні, навіть у нашому контексті війни.«Роберте, нова війна завжди насувається. Вона ніколи не згасає по-справжньому. Що дає іскру війни? Жадання влади, хорда людської природи». «Дні прапорців і веселощів давно минули. Потім почули, що мобілізованих у Дюнкерк супроводжуватиме військова поліція, щоб запобігти масовому дезертирству. Всіх цих Адріянів, напханих тепер як сардини, по цвинтарях цілої Франції...». Окремо хочу відзначити переклад. Перекладачам довелося працювати зі старовинною мовою, сучасною, різними стилями, а ще — фактично створювати мову майбутнього. Це колосальна робота, і читається вона напрочуд природно.Єдине, про що варто попередити: книга не з тих, що "ковтаються" за два вечори. Особливо непросто можуть даватися розділи, дія яких відбувається в далекому минулому чи майбутньому. Потрібно трохи часу (і зусиль), щоб звикнути до мови кожної нової історії, зрозуміти контекст. Але якщо дати собі цей час — винагорода буде 💯«Свідомість не терпить порожнечі, тому схильна населяти її примарами». «Той, хто пускається у битву з багатоголовою гідрою людської природи, має заплатити за це цілим морем страждань, і його сім'я має платити з ним нарівні! І тільки хапаючи останні ковтки повітря перед смертю, ти зрозумієш, що твоє життя було лише краплею в безкрайньому океані! Але що є будь-який океан, як не безліч крапель?». «Ми — це лише те, що знаємо, і я дуже хотіла стати більшою, ніж я була». Для мене це один із найкращих романів, які я прочитала за останні роки. Книга, яка одночасно захоплює сюжетом, дивує формою і змушує багато думати.Однозначно рекомендую ❤️#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись

У НАЯВНОСТІ 🔥Книжки-альбоми «Акварель. Майстер-клас», «Маркери. Майстер-клас», «Олівці. Майстер-клас» Саши Пруд.Художниця Саша Пруд запрошує вас у яскраву подорож чарівним світом акварельних фарб, маркерів та олівців. Завдяки покроковим інструкціям, порадам і ескізам на сторінках цих книжок ви легко опануєте всі необхідні навички.«Акварель. Майстер-клас»Дізнайтесь, як обрати кольори і створити палітру. Опануйте базові техніки малювання аквареллю. Пограйтеся з текстурою за допомогою омбре, розводів та плаского розмивання. Додайте виразності малюнкам, застосувавши техніки вибілювання та накладання. Знайдіть власний стиль завдяки вільним експериментам.«Маркери. Майстер-клас»Розвиньте свої навички малювання та летерингу, відкривши нескінченні можливості маркерів і кольорових ручок. Почніть із базових технік, як-от штрихування та контури. Поступово переходьте до складніших навичок. Експериментуйте з густотою, створюючи неповторні текстури. Опануйте техніку градієнта, поєднуючи кольори та текстури. Пограйтеся з контрастними елементами задля ефекту глибини й простору.«Олівці. Майстер-клас»Розвиньте свої навички малювання і відкрийте нескінченні можливості простих, кольорових та акварельних олівців. Доберіть матеріали й випробуйте їх. Опануйте базові техніки роботи олівцем. Поекспериментуйте з накладанням, створюючи неповторні композиції.Поповніть свій арсенал техніками тіней, контурів, розмивання. Пограйтеся з контрастом кольорів і густоти задля ефекту глибини й простору.Ці альбоми заохочують відпрацьовувати техніки малювання просто на сторінках поряд зі зразками від Саші. Ви розширите уявлення про творчість і створите власні непересічні образи.🎨 «Акварель. Майстер-клас» — 567 грн замість 630 грн🖍️ «Маркери. Майстер-клас» — 495 грн замість 550 грн✏️ «Олівці. Майстер-клас» — 387 грн замість 430 грнПишіть у директ або месенджер, щоб замовити. Безкоштовна доставка по Україні при замовленні від 600 грн.

Вчора #дочитала і "Некровета". Про нього напишу, бо невідомо, коли і чи дійду до другої частини, а про Гуситську трилогію вже по завершенні.Недавно хтось із тих, на кого я підписана, теж його читала (якщо ви на мене теж підписані, помахайте!) і писала, що на перших 100 сторінках нічого не відбувається. Насправді там практично сразу відбувається таке, що я, як людина після двох операцій на очах, якій ледь врятували зір (і то, чесно кажучи не до кінця), досі вібрую від того, як спокійно там усі до цього поставилися. Також там відбувається те, без чого не буває ветеринарної практики, — тваринки страждають і іноді помирають. Це було попередження про тригери, бо книжку рекомендують як козі фентезі, і я очікувала чогось на кшталт Герріота, тільки створіння великі й мали — це які-небудь дракончики й єдинорожки. Почасти так і є, але сумного там вистачає.Власне книжка, дійсно, все одно цілком собі козі: дружать, рятують, лікують. У цьому жанрі дуже важливо, щоб в автора/ки був хороший стиль і почуття гумору, як на мене. Це тут, безумовно, є, — див. цитату, яку я вчора наводила. Переклад Марії Шагурі чудовий — взагалі я бачу, що хороших перекладачів з польської в нас більше, ніж я думала. Відірватися я не змогла, доки не прочитала за вечір всі 270+ сторінок. Словом, рекомендую всім, хто не суперчутливий до теми хвороб тварин (наприклад, не лікував чи, не дай бог, втратив котика або собаку недавно. Рік тому, коли Сирена тільки пішла, я б не змогла читати).

Чаклунський довідник з оборонного пекарства – Т. КінгфішерЯк людина, що пару днів тому оформила собі підписку на хліб, ще й у форматі “містері-бокс”... Короче, я зрозуміла, що час цього відгуку просто настав. Скажімо так, ідея настоялась – і підійшла (і ні, це не останній тістяний каламбур для цього тексту, сподіваюсь) #топ_взагаліВидавництво ЖоржМона – юна чаклунка, чиї вміння обмежуються роботою з тістом. І поки вона працювала в пекарні (що логічно!) – проблем не було, та тепер перед її королівством повстала екзистенційна загроза, і інші чаклуни з багатьох причин зникли. Тож саме їй доведеться брати все в свої руки і влаштовувати ще той заміс.Навіть якби я в очі не бачила книг Кінгфішер – все одно б взяла книгу з цією назвою. З багатьох причин, і мої закруглені щоки – лише одна з них (кожен, знаєте, обороняється в свій спосіб…🤌🏻). Та все ж таки, трохи знаючи Кінгфішер, історія прикидатиметься чимось цікавим і глибоким під масками простоти – думала я, і не помилилась. Просто недооцінила кількість гегів, яка може бути на квадратний сантиметр тексту. А ще тут магія, політична криза, вбивства і купа дуже дивних рішень, які, якимось дивом, працюють. Як бонус – містить в собі дуже трагічну історію підготовки до облоги, з якої я верещала, як свиня, яку лоскочуть.Здавалося б, дай таку тему мені – і стелею вигадки була б дуже агресивна булочка (як тут не поспівчувати моєму чоловікові кожен ранок до того, як випʼю першу каву…). Та авторка значно більш винахідлива, тому тут маємо кровожерливу (буквально) закваску, яка може харчуватись навіть мертвими крисами (які…гм…померли теж не своїми смертями) – і от тут я і фаломорфувала, бо це був початок оповіді, взагалі-то. І от читаю, значить, про транспортувальні хлібці, облогу трояндовими кущами, сотовий звʼязок через тісто, і все наче весело і кумедно… поки не розумію, що то історія про призначення, відповідальність, дорослішання, пошук себе і про те, зрештою, що хороший ремісник-знавець своєї справи – на вагу золота. Чим би не займався.А ще це історія про те, що дорослим в кімнаті можна стати не через вік або через походження, а за вміння зібратись з думками, закатати рукава і не тільки прийняти рішення – а і методично його виконувати. І це мені дуже перегукується зі спогадами з 2022 року, коли ми всі робили максимум, з чого можна було взяти користь: жіночкі-бібліотекарки, що плели сітки; патлаті реконструктори, що замість позерських мечів кували “їжаки”; та сама зооволонтерка, що ловила переляканого “хаскі” (ветеринари сказали, що з вовком все ок, просто він прифігів)... прикладів море, і я рада, що завдяки цій історії я про них вкотре згадала. Бо найбільший гріх – здатися і чекати, поки хтось інший за тебе діятиме.А книжка неймовірно класна, відправляється в улюблене і точно її перечитуватиму неодноразово. А ще я так розтіклась мислію по древу, що аж перестала генерувати пекарські каламбури, жах! пс Куплю закваску з інструкціями. Можна навіть не плотоядну.

Нефритова війна, Фонда Лі 🌟Я знала, що друга книга "Саги зеленої кістки" буде жорсткішою, ніж перша, і що Фонда Лі полонених не бере. Але, о боже мій, як ця жінка пограла у футбол моїм бідним серденьком! А там ще "Нефритовий спадок" попереду — дай нам усім сил те пережити."Нефритова війна" одразу кидає нас у вир сюжету, таймскіп між подіями романів мінімальний. Попри удаваний нейтралітет між кланами, атмосфера надзвичайно напружена: усю книгу переслідує відчуття, що все може вибухнути буквально кожної секунди.Тенденція стрімкого розвитку й глибокого розкриття головних персонажів, яку ми бачили на початку історії, зберігається й тут. Хіло та Шає зміцнюють свої позиції, готові йти на все більші жертви заради родини та нести дедалі більшу відповідальність за клан і Кеконь загалом. Шає проходить через серйозні випробування, але те, як вона розбиралась зі складних ситуацій і якою базованою виявилася наприкінці, просто не може не викликати в мене захоплення.Хоча, на мою скромну думку, найбільшою зіркою серед жіночих персонажок тут стала Вень. Її характер розкривається на повну: вона відважна, вірна, мудра, готова йти на жертви й ризикувати заради Безгірного клану та поводиться набагато "зеленіше" за деяких зеленокосних. Це абсолютно її зірковий час.Я чекала більшого розкриття Гірського клану та Айт. Не можу сказати, що ми цього не отримали, але все ж Стовп Горян залишається дуже темною конячкою. Можливо, ця інтрига зберігатиметься до фіналу. Хоча я б дуже хотіла побачити бодай трохи подій їхніми очима.А як щодо чоловічих персонажів? Моя впевненість у тому, що Хіло набагато кращий Стовп, ніж був би Лань, тут лише зросла. Те, як він щодня вчиться бути кращою версією лідера, як ухвалює рішення та як мислить, викликає безмежну повагу.Але, звичайно, найбільше я переживала за Енді, бо це мій улюблений герой ще з першої книги. Хоча, можливо, якраз його щаслива доля викликала найменше сумнівів. Я знаю, що Фонда Лі любить Енді та Беро, просто не можу цього довести☺️. До речі, про останнього: що його сказать, якшо воно канешно. Скіл живучості цього хлопа прокачаний на такий максимум, що викликає підозри в читерстві.Я бачила багато відгуків про те, що перша частина романтизує мафію. Я ще тоді була із цим не згодна, а продовження остаточно розвінчує таке враження. Загалом для мене "Нефритова війна" — це демонстрація того, наскільки бездушна кланова система, як вона підгинає під себе, ламає долі та змушує віддавати себе без залишку, пропонуючи натомість досить примарні бенефіти.Я неймовірно чекаю на вихід третьої частини, хоч водночас і боюся її. Не уявляю, що буде попереду, але впевнена, що нічого хорошого 🥲. Але чи люблю я цю історію від першої до останньої літерки? Так! Абсолютно! Мені здається, що "Сага зеленої кістки" — це одне з небагатьох фентезі, яке можна сміливо рекомендувати практично всім. Кожен знайде в цій історії щось, що відгукнеться особисто йому, свої сенси та висновки. Фонда Лі — безумовно велика майстриня слова, текст написаний просто чудово. А цікава, ґрунтовна, проте не перевантажена система магії буде, з одного боку, чіпляти фанатів жанру, а з іншого — не заважатиме тим, хто не дуже його полюбляє. Того, якщо мали сумніви читайте цю неймовірну трилогію. Я впевнена, що з часом вона стане класикою фентезі. #Redfox_прочитане

«Скриня Ґріммів» — Ксенія ШпакМиле міське фентезі про підлітку, яка щойно дізналась, що стала відьмою, її першу закоханість, дружбу на відстані, перший рік повномасштабки та рудого котиська 🐱Розгубленість, страхи адаптації після переїзду з Запоріжжя в Бережани та хвилювання перед новими випробуваннями головної героїні дуже реалістичні, та Юля досить позитивна і хороша — якби це була я в свої 16, вийшло б не затишне фентезі, а психологічна драма.З назви вже можна здогадатися, що в історію вплетені персонажі казок братів Ґріммів, але не під обгорткою солодкої цукерочки, до яких ми звикли та читали в дитинстві. І хоч авторка не заглиблюється в жаскі деталі фольклору, щоб зберегти фентезійний затишок, є посилання на джерела, де можна прочитати про них більше. Що я й зробила, наслідуючи приклад головної героїні 🙂Століттями фольклор слугував зовсім не для дитячих розваг, містив жорстокість, еротику та темні життєві уроки, які згодом були пом’якшені та адаптовані для вразливих читачів. ✨Люблю хороші ретелінги, а ще більше мені подобається, коли казкових світ переплітається з реальністю та магія проникає ароматом жасминового цвіту, наповнюючи буденність дивами.✨Мені було добре з цією історією, тому сміливо можу радити 💕#OwlsBookWhispers