Українці переплатили податки! Хто і скільки — давайте розбиратися.Голова Бюджетного комітету ВРУ оприлюднила статистику наповнення Держбюджету за І півріччя 2026 року. Цифри такі:* перевиконано — ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та військовий збір: план перевиконано на 11,2 млрд грн (або на 5,8%);* перевиконано — податок на прибуток підприємств: план перевиконано на 25,4 млрд грн (або на 15,8%);* недовиконано — дивіденди та частина чистого прибутку держпідприємств: недоотримано 18,9 млрд грн (план не виконано на 28,8%).Є певні недовиконання в частині ПДВ та імпортного акцизу, але все суттєво менше — в межах до 2,5%.Тому, друзі, я нас вітаю. Офіційно працевлаштовані громадяни та білий бізнес тримають нашу економіку. Все це дозволило Державі спрямувати за 6 місяців на сектор оборони понад 1,4 трлн грн.Тому за красиві ураження російських НПЗ можна подякувати не тільки ЗСУ, а й кожному з вас!Хто ж відстає від планів ДПС?На жаль, держпідприємства, які так люблять доповідати про фаховий менеджмент, відстали від плану майже на 20 млрд грн. І це при тому, що для великої частини державного сектору зараз, умовно, гарні часи. Збільшена інвестиційна підтримка з бюджету, десь наявна природна монополія тощо.Нагадаю приклад банківської сфери: за 2025 рік державні банки України згенерували 92,9 млрд грн чистого прибутку. Повторюся, чистого!Чи це пов’язано із заслугами керівництва банків, чи все ж із великою кількістю карток державного сектору в таких банках та спрямуванням через них левової частки всіх фінансових програм — вирішуйте самі.Залишається ще пів року. Певен, якісь причини затримок є об’єктивними, а якісь Кабмін та нацрегулятори мають взяти на олівець.Один підсумок зрозумілий: бізнес та громадяни перевиконали план, а це, повірте, не просто. Тому будь-які наступні докори щодо наповнення бюджету треба ставити не громадянам, а виключно «схемам».Адже що змінить «податок з OLX», який за весь рік має принести аж у районі 10–12 млрд грн, якщо держсектор лише за пів року «заборгував» удвічі більше?
З 1 липня бензин А-95 — тільки Е10Чому так, які переваги та недоліки — давайте подискутуємо.По-перше, А-95 Е10 — це давно стандартне паливо в ЄС. Оскільки абсолютну більшість бензину ми імпортуємо, знайти Е5 або Е0 було набагато проблемніше, ніж перейти на європейський стандарт.По-друге, Україна є великим виробником біоетанолу. За 2025 рік ми імпортували понад 110 тис. т біоетанолу на європейські заводи. Комізм ситуації в тому, що потім його додають до бензину, який імпортують до нас назад. Нагадаю, ми імпортуємо понад 1,5 млн т бензину з ЄС. То навіщо переплачувати споживачеві та втрачати українському виробнику?Таким чином, зміни до Закону України «Про альтернативні види палива» дозволять:* стимулювати виробництво та змішування в Україні;* після поновлення внутрішнього виробництва здешевити вартість А-95 на АЗС;* збільшити завантаження переробних потужностей українського агросектору.Щодо техніки — можете не турбуватися. Е10 є абсолютно безпечним як для двигунів, так і для паливної системи.
Нові стандарти оцінки майна та як купити органічні продукти для дітей? Новини за 30 червня.По-перше, Рада продовжила засідання. Прийняті зміни стосуватимуться всіх українців, тож по черзі:— Бронювання. Завтра на 12:00 викликали Міністра економіки до Верховної Ради для надання пояснень щодо оновлених механізмів бронювання. Головне питання — оновлені критерії критичності згідно з Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24 червня 2026 року № 6954.Щодо аграріїв — вимоги до площі обробітку та доходу збільшено вдвічі! Ми ризикуємо повністю втратити фермера.— Проєкт № 13435 «Про оцінку майна» — прийняли за основу. Проєкт впроваджує міжнародні стандарти, затверджені Європейською групою асоціацій оцінювачів, які поширяться на всі сфери — від продажу автомобіля до аукціону з продажу державного майна.Коротко — проєкт зменшить кількість оцінювачів, але посилить контроль послуг, які вони надаватимуть. Маніпуляції типу «Мерседес за 1 грн» більше будуть неможливі. Водночас у разі судових спорів ви гарантовано отримаєте ринкову оцінку будь-яких активів.— Законопроєкт 13204-1 «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Довго працювали з колегами над цим проєктом. Основна ціль — забезпечити якість контролю органіки, адже певні виробники почали зловживати цим умовним знаком якості.Тож проєкт передбачає: сертифікацію суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію органічної продукції; збільшення кількості державних реєстрів у сфері органічного виробництва; моніторинг дотримання стандартів з боку ДПСС тощо.Друзі, цей проєкт — про гарантування для пересічного українця, що він платить дійсно за органічну якість, а не просто за маркетинг.А для фермера — це додаткова можливість отримати фінансову підтримку. Адже ЄС сприятиме реалізації «зеленого курсу» ЄС і середньостроковій екологічній трансформації сільського господарства.
URC2026: Україна переходить від допомоги до партнерства. 🇺🇦🤝🇵🇱🇪🇺Друзі, цьогорічна Конференція з відновлення України URC2026 у Гданську стала, без перебільшення, однією з найрезультативніших за весь час її проведення.Понад 160 підписаних угод та більше €10 млрд нових домовленостей. Але головне — навіть не цифри.Ми поступово відходимо від моделі, коли міжнародні конференції були майданчиком виключно для пошуку фінансової допомоги. Сьогодні URC — це вже простір рівноправного партнерства, де Україна, наші громади та регіони презентують власні проєкти, залучають інвесторів і будують довгострокову економічну співпрацю.Окрема подяка Уряду Польщі за високий рівень організації конференції та послідовну підтримку України. Попри всі спроби окремих політичних сил посварити українців і поляків, ми залишаємося сусідами, стратегічними партнерами та союзниками. Саме спільні економічні проєкти є найкращою відповіддю на будь-які політичні маніпуляції.Також хочу відзначити Уряд України, який сьогодні вже не просто просить про підтримку, а системно працює над залученням інвестицій, розвитком партнерств і створенням можливостей для післявоєнного економічного зростання.Серед ключових результатів конференції — €3,2 млрд першого траншу нового фінансового інструменту ЄС, $3,4 млрд угоди зі Світовим банком, запуск Європейського флагманського фонду відновлення України, створення Ukraine Transport Support Fund, нові домовленості у сфері оборонної промисловості, енергетики, дорожньої інфраструктури та житлових програм.Приємно було відвідати й стенд Хмельницької області. Наш регіон сьогодні демонструє, що розвиток можливий навіть у воєнний час. Уже 10 індустріальних парків, нові проєкти у переробній промисловості, агропереробці та біоенергетиці — це фундамент майбутніх інвестицій, нових підприємств і тисяч робочих місць.Саме так крок за кроком ми стаємо частиною європейського економічного простору. Не лише як країна, яка потребує допомоги, а як надійний партнер, здатний реалізовувати масштабні проєкти та спільно будувати сильну європейську економіку.Працюємо далі.
МАДЯР = ОРБАН 2.0 ?Недовго Україна раділа. Угорщина знову натиснула на гальма євроінтеграції.Щойно з’явилися позитивні сигнали щодо відкриття нових переговорних кластерів про вступ України до ЄС, як Будапешт знову заблокував важливий процедурний крок. І знову Угорщина залишилася єдиною державою Євросоюзу, яка виступила проти спільної позиції щодо подальшого просування України та Молдови.І тут виникає закономірне питання: це справді про права національних меншин чи вже про внутрішню угорську політику?Останні заяви прем’єр-міністра Петера Мадяра про готовність зустрітися із Президентом України в Береговому, постійне акцентування на темі закарпатських угорців та громадян із подвійним громадянством створюють враження, що українське питання дедалі більше стає інструментом політичної боротьби всередині самої Угорщини.Особливо цікаво це виглядає на тлі подій останніх тижнів. Спочатку — історія із затриманням українських інкасаторів та конфіскацією цінностей Ощадбанку, яку після зміни влади в Будапешті фактично довелося переглядати. Потім — вимога прибрати із підсумкових документів ЄС згадки про прискорення вступу України. Тепер — чергове блокування переговорного процесу.Багато хто запитує: чи стане Петер Мадяр новим Віктором Орбаном?Поки що відповідь неочевидна. З одного боку, саме Мадяр прийшов до влади як альтернатива багаторічному курсу Орбана. З іншого — він чудово розуміє, що значна частина угорського електорату позитивно сприймає жорстку риторику щодо Брюсселя та українського питання. Тому спокуса продовжити окремі політичні практики попередника є досить великою.Втім, є й суттєва різниця. Орбан будував свою політичну модель на постійному конфлікті з Брюсселем. Мадяр поки що демонструє бажання зберегти підтримку ЄС та доступ до європейських ресурсів. Саме тому сьогодні ми бачимо радше тактичне маневрування, ніж повноцінний розворот до політики Орбана.Чи варто очікувати ускладнення відносин між Україною та Угорщиною? Так, певні труднощі ще будуть. Особливо напередодні наступних етапів переговорів про вступ до ЄС. Але навряд чи Будапешт зацікавлений у довгостроковій ізоляції або перетворенні українського питання на постійний конфлікт із більшістю європейських партнерів.Вкрай сподіваємося на повернення до конструктивного діалогу з нашим сусідом — Угорщиною.Акцентуватися потрібно на власному розвитку та співпраці, а не протидії партнеру.Можливо тоді Угорщина почне займати не 24 місце з 27 країн ЄС за рівнем середньої заробітної плати, яка сьогодні становить близько 1100 євро «на руки».Для порівняння, у крихітній Словенії цей показник перевищує 1600 євро. 🇺🇦🇪🇺
Добрива та меліорація — ключ до збільшення врожайностіДобрива досі залишаються одним із секторів, де зберігається висока залежність України від імпорту. Додатковим викликом став конфлікт на Близькому Сході, який вплинув на скорочення 35–50% поставок карбаміду та аміаку — ключових компонентів для виробництва мінеральних добрив.На жаль, сьогодні ми поки не можемо повністю замістити цей попит внутрішнім виробництвом. Саме тому для мінімізації наслідків глобального зростання цін держава запровадила підтримку у розмірі 1000 грн на гектар для закупівлі комплексних мінеральних добрив українського виробництва.Але добрива — це лише частина рішення.Ми маємо максимально посилювати врожайність та продуктивність, одночасно зберігаючи баланс довкілля та родючість ґрунтів. Один із найефективніших інструментів для цього — меліорація.Тому ще один важливий крок держави — збільшення підтримки меліорації до понад 30 тис. грн на гектар, а для прифронтових територій — до понад 48 тис. грн на гектар. Для окремих проєктів це означає компенсацію до 80% вартості модернізації зрошувальних систем.І це не перебільшення. Сьогодні щонайменше 5 млн гектарів сільськогосподарських земель критично потребують меліорації. При цьому Україна має найбільшу меліоративну мережу в Європі — понад 2,2 млн га зрошуваних та 3,3 млн га осушуваних земель. Значна частина цієї інфраструктури була побудована десятки років тому і потребує масштабного оновлення.Сьогодні ми повинні дивитися на меліорацію не як на витрати, а як на інвестицію в майбутню врожайність українського поля. Саме такі рішення дозволять агросектору не лише втримати позиції, а й посилити свою конкурентоспроможність у майбутньому.
Євроінтеграція агросектору — це вже не питання майбутнього. Це процес, який відбувається просто зараз.Під час Форуму аграрних інновацій «НОВЕ ЗЕРНЯТКО 2026» говорили про реальну ціну адаптації українського АПК до правил ЄС, нові вимоги до виробництва та можливості, які відкриває найбільший ринок світу для наших аграріїв.Кілька цифр для розуміння масштабу:▪️ ринок ЄС — це 450 млн споживачів та понад $22,5 трлн ВВП;▪️ український агроекспорт до ЄС після 2022 року зростав у середньому на 19% щороку;▪️ за І квартал 2026 року Україна експортувала 15,5 млн тонн агропродукції на $6,3 млрд;▪️ у ЄС на аграрну підтримку в межах нової фінансової політики планують спрямувати близько €300 млрд.Але разом із новими можливостями приходять і нові виклики: вимоги до ЗЗР, благополуччя тварин, екологічні стандарти, простежуваність продукції та конкуренція з понад 9 мільйонами європейських фермерських господарств.Головна думка дискусії проста: Україна має інтегруватися в ЄС не шляхом самознищення власного виробника, а через справедливі перехідні періоди, модернізацію та доступ до фінансових інструментів розвитку.Більше цифр, деталей та практичних висновків щодо майбутнього українського агросектору в ЄС — вже зовсім скоро.
G7: добрі новини для України і все гірші — для Росії. Друзі, за підсумками саміту лідерів G7 в Евіані бачимо важливий сигнал: нова хвиля підтримка України та тиск на Росію (і США тиск теж).Що важливо для нас:▪️ країни G7 погодилися нарощувати постачання Україні систем ППО, перехоплювачів і далекобійних засобів;▪️ розглядається можливість спеціальних ліцензій, щоб Україна могла масштабувати власне виробництво зброї;▪️ окремий акцент — енергетична стійкість України перед зимою;▪️ посилюються санкції проти російського нафтогазового сектору, «тіньового флоту» та схем обходу обмежень.Бачимо, що Дональд Трамп шукає союзників у стабілізації Ірану і готовий поставити на кін навіть «російських друзів» - аби укласти з Тегераном угоду. Це дуже важливо на фоні ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Генштабу, уражено 16 великих НПЗ і терміналів РФ, зупинено понад 40 технологічних установок, а виробництво бензину впало до 16-річного мінімуму.Тобто санкції, удари по логістиці та нафтопереробці поступово перетворюються для Росії на реальну економічну проблему.Окремий сигнал — зміна настроїв серед партнерів. У G7 дедалі чіткіше звучить розуміння: Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. А отже, потрібно посилювати саме те, що працює: ППО, далекобійність, власне виробництво зброї та санкційний тиск.Дякуємо партнерам за рішення. Але найбільша подяка — нашим Силам оборони, які щодня доводять: агресора можна і треба зупиняти силою.Працюємо далі. 🇺🇦
Долар по 51,5 грн? Реально. Уряд представив Бюджетну декларацію на 2027-2029 рокиУряд представив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Документ цікавий не лише цифрами, а й тим, якою держава бачить Україну після завершення активної фази війни.Базовий сценарій передбачає завершення війни у 2027 році. Саме на цьому прогнозі побудовано більшість економічних розрахунків.Що бачимо сьогодні?▪️ інфляція у 2027 році прогнозується на рівні 8,9%;▪️ курс долара наприкінці 2027 року — 48,3 грн;▪️ до 2029 року курс може зрости до 51,5 грн за долар;▪️ мінімальна заробітна плата поступово збільшиться до 11 155 грн.Якщо говорити відверто, то головна цифра тут навіть не курс долара.Найважливіше питання — темпи зростання доходів українців. Адже девальвація гривні сама по собі не є катастрофою, якщо економіка, зарплати та продуктивність праці зростають швидше.Для держави сьогодні ключове завдання — не просто утримати макрофінансову стабільність, а створити умови для розвитку виробництва, переробки, експорту та залучення інвестицій. Саме вони формують робочі місця та реальні доходи людей.Окремо варто розуміти, що Бюджетна декларація — це не остаточний бюджет, а рамковий документ, який визначає напрямок руху державних фінансів на найближчі три роки.Попереду ще багато коригувань залежно від ситуації на фронті, міжнародної підтримки та темпів відновлення економіки.Але вже зараз очевидно: післявоєнна конкуренція між країнами буде не менш складною, ніж сьогоднішня боротьба за нашу свободу. Тому вже зараз маємо думати не лише про відбудову, а й про те, якою буде українська економіка у 2030-х роках.
Друзі, чергова важка ніч від держави-терориста.Але є і гарні новини — Україна продовжує системно зменшувати можливості ворога виробляти пальне.За даними Росстату, значна частина яких сьогодні засекречена або обмежена для публічного доступу, виробництво нафтопродуктів у РФ порівняно з 2025 роком скоротилося на 13%. І це вже дуже серйозний показник.Водночас міжнародні експерти оцінюють реальні втрати — повні або тимчасові — на рівні до 45% потужностей виробництва бензину.Але найкращий індикатор — не статистика, а ринок.Пам’ятаєте паливну кризу в Україні у 2022 році? В окупованому Криму вона вже давно перевершила ті масштаби, але й на материковій частині РФ проблеми стають дедалі відчутнішими.Як повідомляє Deutsche Welle, на дошці оголошень «Авито» А-95 продають по 200–350 рублів за літр, що становить близько 120–170 гривень.І це в країні, яка входить до трійки найбільших виробників нафти у світі.«Російські експерти» наразі дуже переймаються безпекою ще двох масштабних об’єктів — «Павельцевская перевалочная нефтебаза» та НПЗ «Газпром нефтехим Салават».Кажуть, що у разі влучання Сил оборони України по цих об’єктах ситуація може стати критичною як для споживачів Москви, так і для материкової частини РФ загалом.Безумовна подяка українським військовим, інженерам та всім, хто працює над тим, щоб навіть за обмежених ресурсів Україна могла завдавати ударів глибоко в тил агресора.І тут дедалі частіше виникає запитання до наших партнерів: чи не логічніше було б надати Україні можливість робити це західною зброєю значно раніше?Адже без ресурсів війну не ведуть. Без ресурсів агресію не фінансують.І цілком можливо, що багато життів вдалося б зберегти, а сама війна могла б завершитися значно раніше.🇺🇦 Працюємо далі. Віримо в наших захисників. І пам’ятаємо: кожен знищений об’єкт військової та паливної інфраструктури ворога — це ще один крок до нашої Перемоги.
TGLIST.COM.UA
