Уряд без Міноборони. Де радіти, а де ні?
Призначення Прем’єр-міністра Сергія Корецького не викликало питань: 289 “ЗА”, як і пакетне голосування за міністрів. Колеги по Раді: Денис Маслов (Мін’юст) та Віталій Безгін (Мінрегіон) — всі отримали максимальну підтримку. Люди з позитивним реноме, активними напрацюваннями за своїм профілем та іміджем колег у галузях. Колишні міністри: Денис Шмигаль (Віце-Міненерго), Сергій Марченко (Мінфін), Денис Улютін (Мінсоц), Віктор Ляшко (МОЗ), Матвій Бідний (Мінспорт) — люди, які тихо, але впевнено виконували свою роботу. Нові, але працювали в органах влади: Андрій Бутенко (Міносвіти), Іван Виговський (МВС), Микола Калашник (Мінінфраструктури), Віталій Кім (Мінвет), Оксана Ферчук (Мінцифри), Всеволод Ченцов (Євроінтеграція) — люди, які зарекомендували себе як надійні виконавці з бажанням росту. Тож такий шанс їм було надано. Окремо відмічу повернення Мінагрополітики. Ми з Комітетом давно працювали над цим питанням, і новий Прем’єр-міністр цю позицію повністю розділив. Країна з 30% ВВП в агросекторі не може бути без міністерства! Аналогічно, як і без фахового очільника. Вітаю Тараса Висоцького з довгоочікуваним призначенням, яке він відверто напрацював за роки роботи з величезним агросектором! По Міноборони та МЗС — питання заміни Михайла Федорова відверто не мало підтримки в залі. Громадськість зібралася біля театру ім. Івана Франка, демонструючи відсутність підтримки заміни колишнього Міністра на Ігоря Клименка. Це бачать і Рада, і Офіс Президента. Відповідно, жодного подання на очільника Міноборони в порядку ст. 106 Конституції Парламент не отримав. Тож зараз у нас буде час на громадський діалог і розвиток подій щодо Міноборони.
З Днем Української Державності! Наша державність почалася не вчора і не 36 років тому. Їй понад тисячу років. Це історія поколінь, які будували, захищали і передавали Україну далі. Символічно, що в цей день провели зустріч з кандидатом на посаду нового Премʼєр-міністра України. Це черговий запит на зміну управління, це запит на покращення. Сергій Корецький презентував своє бачення депутатській групі "Партії "Замайбутнє". Проговорили розʼєднання міністерств-монстрів:відновлення Мінагрополітики та окремо Мінекономіки + довкілля;розділення Мінрегіону та Мінінфраструктри. Перше - по Мінагро проговорили, ще обовʼязково має бути людина з досвідом, яка має повагу та діалог з аграріями. Сектор агро/їжі, який складає 30% ВВП України не може «експериментувати» невідомим очільником. Бачення кандидатур є, але все побачите завтра. Друге - Мінрегіон, тут акцент на сепарації органу для якіснішої та мобільнішої роботи при підготовці до опалювального сезону 2026/2027. І звісно, вирішення проблем укриттів, відбудови та логістики. Окремо підкреслив є бачення створення Міністерства з питань ВПО та увагу до питання зміни формату роботи ТЦК. По решті кандидатів загальне розуміння є, остаточний список - до кінця дня. Підсумовуючи, маємо позитивні враження від спілкування з Сергієм Корецьким. Сподівання гарні.
Навіщо змінювати Прем’єра?
Від призначення Юлії Свириденко 17 липня пройшов рівно рік. Чи очікували ми трансформації країни? — Ні. Але й завдання стояло інше: зберегти стабільність, але освіжити кадровий склад та додати енергії в усталені процеси. Додатково нам презентували ряд трансформацій міністерств, під що були надані гарантії покращити ефективність (як-то Мінрозвитку або Мінекономіки, довкілля та агрополітики). Чи дало це позитивний результат? — Теж ні. Тож, в цілому, Юлія Свириденко впоралася із тимчасовим контролем в умовах невизначеності та війни, але заміна була лише питанням часу. Корецький, Федоров чи Шмигаль. Денис Анатолійович точно знайде своє місце в новому Уряді як фаховий посадовець, проте повертати “найдовшого в історії Прем’єра” на найвищу урядову посаду політично та медійно виглядало б дивним. Михайло Федоров на посаді очільника Міноборони пів року. Ми бачимо покращення в частині закупівель та оперування БПЛА, проте змін у мобілізації (а це питання зараз горить) та системі роботи відомства майже немає. Як і очікувалося, політично Міноборони лише вдарило по його рейтингу. Сергій Корецький — фактично нове обличчя. Певен, незважаючи на масштаби «Укрнафти», обличчями її менеджменту більшість українців не цікавилися. Так ось, людина, яка зайшла на системно проблемний державний об’єкт, змогла показати чистий прибуток підприємства у 23,6 млрд грн вже за перший рік роботи. Тож переваги:* вміння працювати як із державою, так і з приватним бізнесом;* гарне реноме серед міжнародних партнерів;* технократ (тут є паралелі з позиціонуванням Шмигаля);* “на ти” з фінансами. Станом на сьогодні саме ця особа може отримати найбільшу підтримку як у Президента, так і у Парламенті. Адже таке резюме, спільно з фактичною відсутністю негативу, зараз мало хто може запропонувати. Тож чекаємо заяви, подання та відповідних кадрових рішень уже завтра. P. S. З колегами з Аграрного комітету будемо включатися для повернення повноцінного Міністерства аграрної політики. Злиття себе дискредитувало. У державі, де аграрний сектор дає понад 50% валютної виручки, — нонсенс не мати профільного міністерства.
Біоетанол: відкритий ринок на 85 млн Євро заслуговує на дерегуляцію та цифровізацію.
Біоетанол — це вже не перспектива, а реальний сектор економіки, який працює, інвестує та сплачує податки. Нагадаю, з 1 липня в Україні запроваджено бензин Е10, що відкриває нові можливості для розвитку внутрішнього ринку біоетанолу та виконання наших євроінтеграційних зобов’язань. Сьогодні в Україні 10 суб’єктів господарювання мають ліцензії на виробництво біоетанолу. За даними ДПС, торік вони сплатили до бюджету 41,7 млн грн, а 107 тис. тонн продукції було експортовано. Втім, для держави значно вигідніше, щоб біоетанол працював не лише на експорт, а й активніше споживався на внутрішньому ринку. Це означає більшу додану вартість, розвиток переробки, нові робочі місця та суттєво вищі надходження до бюджету, насамперед за рахунок ПДВ, який залишається працювати в Україні. Разом із тим виробників сьогодні стримує не відсутність попиту і не безпекові ризики. Головна проблема — надмірне адміністративне регулювання змішування біоетанолу з бензином. Парадокс у тому, що галузь вже давно є однією з найбільш контрольованих: ліцензування, автоматизований облік, цілодобове відеоспостереження, постійний податковий контроль. За таких умов чесний бізнес повинен мати можливість працювати без зайвої бюрократії. Саме тому наше завдання — максимально спростити роботу легального бізнесу, а боротьбою з нелегальними виробниками має займатися Бюро економічної безпеки, а не створювати додаткові бар’єри для тих, хто працює відкрито та сплачує податки. Саме про це йшлося під час круглого столу з виробниками біоетанолу. Детальніше про перебіг дискусії в активному посиланні!
Друга виснажлива атака на Київ на фоні саміту NATO.
Нагадаю, 7–8 липня в Анкарі пройде саміт NATO, де планується розглянути:* стейтмент про загрозу Росії для євроатлантичної безпеки;* виділення Україні 140 млрд євро на 2026–2027 роки. З нюансів — мова не про додаткові 140 млрд, а про “сукупні”. Сюди входитимуть 90 млрд кредиту на цей же період (з яких 60 підуть на оборону та 30 — на макроекономічну підтримку Держбюджету). Також входять кошти двосторонніх угод. У будь-якому випадку це додаткові мільярди євро від членів NATO та посилення військово-промислової індустрії України та Союзу. Це критично потрібно як Україні, так і ЄС. Залежність від США просто паралізує будь-які військові плани оборони Європи, і ця ніч — цьому показник: без ракет до Patriot із 29 балістичних ракет не збили жодної, на жаль. У цей момент важливо утримати коаліційний тиск на Москву, адже умови найкращі з 2022 року:* виведення з ладу близько 43% загальної проєктної потужності нафтоперероблення в РФ;* ціни на Urals впали нижче $45 за барель;* очікуваний дефіцит бюджету РФ — в районі $80 млрд тощо. Тут особливо важливо не допускати тези “примирення” від Італії та маніпуляцій польських політиків щодо України. Ворог Європи зараз один, і всі знають його в обличчя.
Українці переплатили податки! Хто і скільки — давайте розбиратися.
Голова Бюджетного комітету ВРУ оприлюднила статистику наповнення Держбюджету за І півріччя 2026 року. Цифри такі:* перевиконано — ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та військовий збір: план перевиконано на 11,2 млрд грн (або на 5,8%);* перевиконано — податок на прибуток підприємств: план перевиконано на 25,4 млрд грн (або на 15,8%);* недовиконано — дивіденди та частина чистого прибутку держпідприємств: недоотримано 18,9 млрд грн (план не виконано на 28,8%). Є певні недовиконання в частині ПДВ та імпортного акцизу, але все суттєво менше — в межах до 2,5%. Тому, друзі, я нас вітаю. Офіційно працевлаштовані громадяни та білий бізнес тримають нашу економіку. Все це дозволило Державі спрямувати за 6 місяців на сектор оборони понад 1,4 трлн грн. Тому за красиві ураження російських НПЗ можна подякувати не тільки ЗСУ, а й кожному з вас! Хто ж відстає від планів ДПС? На жаль, держпідприємства, які так люблять доповідати про фаховий менеджмент, відстали від плану майже на 20 млрд грн. І це при тому, що для великої частини державного сектору зараз, умовно, гарні часи. Збільшена інвестиційна підтримка з бюджету, десь наявна природна монополія тощо. Нагадаю приклад банківської сфери: за 2025 рік державні банки України згенерували 92,9 млрд грн чистого прибутку. Повторюся, чистого! Чи це пов’язано із заслугами керівництва банків, чи все ж із великою кількістю карток державного сектору в таких банках та спрямуванням через них левової частки всіх фінансових програм — вирішуйте самі. Залишається ще пів року. Певен, якісь причини затримок є об’єктивними, а якісь Кабмін та нацрегулятори мають взяти на олівець. Один підсумок зрозумілий: бізнес та громадяни перевиконали план, а це, повірте, не просто. Тому будь-які наступні докори щодо наповнення бюджету треба ставити не громадянам, а виключно «схемам». Адже що змінить «податок з OLX», який за весь рік має принести аж у районі 10–12 млрд грн, якщо держсектор лише за пів року «заборгував» удвічі більше?
З 1 липня бензин А-95 — тільки Е10
Чому так, які переваги та недоліки — давайте подискутуємо. По-перше, А-95 Е10 — це давно стандартне паливо в ЄС. Оскільки абсолютну більшість бензину ми імпортуємо, знайти Е5 або Е0 було набагато проблемніше, ніж перейти на європейський стандарт. По-друге, Україна є великим виробником біоетанолу. За 2025 рік ми імпортували понад 110 тис. т біоетанолу на європейські заводи. Комізм ситуації в тому, що потім його додають до бензину, який імпортують до нас назад. Нагадаю, ми імпортуємо понад 1,5 млн т бензину з ЄС. То навіщо переплачувати споживачеві та втрачати українському виробнику? Таким чином, зміни до Закону України «Про альтернативні види палива» дозволять:* стимулювати виробництво та змішування в Україні;* після поновлення внутрішнього виробництва здешевити вартість А-95 на АЗС;* збільшити завантаження переробних потужностей українського агросектору. Щодо техніки — можете не турбуватися. Е10 є абсолютно безпечним як для двигунів, так і для паливної системи.
Нові стандарти оцінки майна та як купити органічні продукти для дітей? Новини за 30 червня.
По-перше, Рада продовжила засідання. Прийняті зміни стосуватимуться всіх українців, тож по черзі:— Бронювання. Завтра на 12:00 викликали Міністра економіки до Верховної Ради для надання пояснень щодо оновлених механізмів бронювання. Головне питання — оновлені критерії критичності згідно з Наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24 червня 2026 року № 6954. Щодо аграріїв — вимоги до площі обробітку та доходу збільшено вдвічі! Ми ризикуємо повністю втратити фермера.— Проєкт № 13435 «Про оцінку майна» — прийняли за основу. Проєкт впроваджує міжнародні стандарти, затверджені Європейською групою асоціацій оцінювачів, які поширяться на всі сфери — від продажу автомобіля до аукціону з продажу державного майна. Коротко — проєкт зменшить кількість оцінювачів, але посилить контроль послуг, які вони надаватимуть. Маніпуляції типу «Мерседес за 1 грн» більше будуть неможливі. Водночас у разі судових спорів ви гарантовано отримаєте ринкову оцінку будь-яких активів.— Законопроєкт 13204-1 «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Довго працювали з колегами над цим проєктом. Основна ціль — забезпечити якість контролю органіки, адже певні виробники почали зловживати цим умовним знаком якості. Тож проєкт передбачає: сертифікацію суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію органічної продукції; збільшення кількості державних реєстрів у сфері органічного виробництва; моніторинг дотримання стандартів з боку ДПСС тощо. Друзі, цей проєкт — про гарантування для пересічного українця, що він платить дійсно за органічну якість, а не просто за маркетинг. А для фермера — це додаткова можливість отримати фінансову підтримку. Адже ЄС сприятиме реалізації «зеленого курсу» ЄС і середньостроковій екологічній трансформації сільського господарства.
URC2026: Україна переходить від допомоги до партнерства. 🇺🇦🤝🇵🇱🇪🇺
Друзі, цьогорічна Конференція з відновлення України URC2026 у Гданську стала, без перебільшення, однією з найрезультативніших за весь час її проведення. Понад 160 підписаних угод та більше €10 млрд нових домовленостей. Але головне — навіть не цифри. Ми поступово відходимо від моделі, коли міжнародні конференції були майданчиком виключно для пошуку фінансової допомоги. Сьогодні URC — це вже простір рівноправного партнерства, де Україна, наші громади та регіони презентують власні проєкти, залучають інвесторів і будують довгострокову економічну співпрацю. Окрема подяка Уряду Польщі за високий рівень організації конференції та послідовну підтримку України. Попри всі спроби окремих політичних сил посварити українців і поляків, ми залишаємося сусідами, стратегічними партнерами та союзниками. Саме спільні економічні проєкти є найкращою відповіддю на будь-які політичні маніпуляції. Також хочу відзначити Уряд України, який сьогодні вже не просто просить про підтримку, а системно працює над залученням інвестицій, розвитком партнерств і створенням можливостей для післявоєнного економічного зростання. Серед ключових результатів конференції — €3,2 млрд першого траншу нового фінансового інструменту ЄС, $3,4 млрд угоди зі Світовим банком, запуск Європейського флагманського фонду відновлення України, створення Ukraine Transport Support Fund, нові домовленості у сфері оборонної промисловості, енергетики, дорожньої інфраструктури та житлових програм. Приємно було відвідати й стенд Хмельницької області. Наш регіон сьогодні демонструє, що розвиток можливий навіть у воєнний час. Уже 10 індустріальних парків, нові проєкти у переробній промисловості, агропереробці та біоенергетиці — це фундамент майбутніх інвестицій, нових підприємств і тисяч робочих місць. Саме так крок за кроком ми стаємо частиною європейського економічного простору. Не лише як країна, яка потребує допомоги, а як надійний партнер, здатний реалізовувати масштабні проєкти та спільно будувати сильну європейську економіку. Працюємо далі.
МАДЯР = ОРБАН 2.0 ? Недовго Україна раділа. Угорщина знову натиснула на гальма євроінтеграції.
Щойно з’явилися позитивні сигнали щодо відкриття нових переговорних кластерів про вступ України до ЄС, як Будапешт знову заблокував важливий процедурний крок. І знову Угорщина залишилася єдиною державою Євросоюзу, яка виступила проти спільної позиції щодо подальшого просування України та Молдови. І тут виникає закономірне питання: це справді про права національних меншин чи вже про внутрішню угорську політику? Останні заяви прем’єр-міністра Петера Мадяра про готовність зустрітися із Президентом України в Береговому, постійне акцентування на темі закарпатських угорців та громадян із подвійним громадянством створюють враження, що українське питання дедалі більше стає інструментом політичної боротьби всередині самої Угорщини. Особливо цікаво це виглядає на тлі подій останніх тижнів. Спочатку — історія із затриманням українських інкасаторів та конфіскацією цінностей Ощадбанку, яку після зміни влади в Будапешті фактично довелося переглядати. Потім — вимога прибрати із підсумкових документів ЄС згадки про прискорення вступу України. Тепер — чергове блокування переговорного процесу. Багато хто запитує: чи стане Петер Мадяр новим Віктором Орбаном? Поки що відповідь неочевидна. З одного боку, саме Мадяр прийшов до влади як альтернатива багаторічному курсу Орбана. З іншого — він чудово розуміє, що значна частина угорського електорату позитивно сприймає жорстку риторику щодо Брюсселя та українського питання. Тому спокуса продовжити окремі політичні практики попередника є досить великою. Втім, є й суттєва різниця. Орбан будував свою політичну модель на постійному конфлікті з Брюсселем. Мадяр поки що демонструє бажання зберегти підтримку ЄС та доступ до європейських ресурсів. Саме тому сьогодні ми бачимо радше тактичне маневрування, ніж повноцінний розворот до політики Орбана. Чи варто очікувати ускладнення відносин між Україною та Угорщиною? Так, певні труднощі ще будуть. Особливо напередодні наступних етапів переговорів про вступ до ЄС. Але навряд чи Будапешт зацікавлений у довгостроковій ізоляції або перетворенні українського питання на постійний конфлікт із більшістю європейських партнерів.Вкрай сподіваємося на повернення до конструктивного діалогу з нашим сусідом — Угорщиною. Акцентуватися потрібно на власному розвитку та співпраці, а не протидії партнеру.
Можливо тоді Угорщина почне займати не 24 місце з 27 країн ЄС за рівнем середньої заробітної плати, яка сьогодні становить близько 1100 євро «на руки». Для порівняння, у крихітній Словенії цей показник перевищує 1600 євро. 🇺🇦🇪🇺
TGLIST.COM.UA
