Добрива та меліорація — ключ до збільшення врожайностіДобрива досі залишаються одним із секторів, де зберігається висока залежність України від імпорту. Додатковим викликом став конфлікт на Близькому Сході, який вплинув на скорочення 35–50% поставок карбаміду та аміаку — ключових компонентів для виробництва мінеральних добрив.На жаль, сьогодні ми поки не можемо повністю замістити цей попит внутрішнім виробництвом. Саме тому для мінімізації наслідків глобального зростання цін держава запровадила підтримку у розмірі 1000 грн на гектар для закупівлі комплексних мінеральних добрив українського виробництва.Але добрива — це лише частина рішення.Ми маємо максимально посилювати врожайність та продуктивність, одночасно зберігаючи баланс довкілля та родючість ґрунтів. Один із найефективніших інструментів для цього — меліорація.Тому ще один важливий крок держави — збільшення підтримки меліорації до понад 30 тис. грн на гектар, а для прифронтових територій — до понад 48 тис. грн на гектар. Для окремих проєктів це означає компенсацію до 80% вартості модернізації зрошувальних систем.І це не перебільшення. Сьогодні щонайменше 5 млн гектарів сільськогосподарських земель критично потребують меліорації. При цьому Україна має найбільшу меліоративну мережу в Європі — понад 2,2 млн га зрошуваних та 3,3 млн га осушуваних земель. Значна частина цієї інфраструктури була побудована десятки років тому і потребує масштабного оновлення.Сьогодні ми повинні дивитися на меліорацію не як на витрати, а як на інвестицію в майбутню врожайність українського поля. Саме такі рішення дозволять агросектору не лише втримати позиції, а й посилити свою конкурентоспроможність у майбутньому.
Євроінтеграція агросектору — це вже не питання майбутнього. Це процес, який відбувається просто зараз.Під час Форуму аграрних інновацій «НОВЕ ЗЕРНЯТКО 2026» говорили про реальну ціну адаптації українського АПК до правил ЄС, нові вимоги до виробництва та можливості, які відкриває найбільший ринок світу для наших аграріїв.Кілька цифр для розуміння масштабу:▪️ ринок ЄС — це 450 млн споживачів та понад $22,5 трлн ВВП;▪️ український агроекспорт до ЄС після 2022 року зростав у середньому на 19% щороку;▪️ за І квартал 2026 року Україна експортувала 15,5 млн тонн агропродукції на $6,3 млрд;▪️ у ЄС на аграрну підтримку в межах нової фінансової політики планують спрямувати близько €300 млрд.Але разом із новими можливостями приходять і нові виклики: вимоги до ЗЗР, благополуччя тварин, екологічні стандарти, простежуваність продукції та конкуренція з понад 9 мільйонами європейських фермерських господарств.Головна думка дискусії проста: Україна має інтегруватися в ЄС не шляхом самознищення власного виробника, а через справедливі перехідні періоди, модернізацію та доступ до фінансових інструментів розвитку.Більше цифр, деталей та практичних висновків щодо майбутнього українського агросектору в ЄС — вже зовсім скоро.
G7: добрі новини для України і все гірші — для Росії. Друзі, за підсумками саміту лідерів G7 в Евіані бачимо важливий сигнал: нова хвиля підтримка України та тиск на Росію (і США тиск теж).Що важливо для нас:▪️ країни G7 погодилися нарощувати постачання Україні систем ППО, перехоплювачів і далекобійних засобів;▪️ розглядається можливість спеціальних ліцензій, щоб Україна могла масштабувати власне виробництво зброї;▪️ окремий акцент — енергетична стійкість України перед зимою;▪️ посилюються санкції проти російського нафтогазового сектору, «тіньового флоту» та схем обходу обмежень.Бачимо, що Дональд Трамп шукає союзників у стабілізації Ірану і готовий поставити на кін навіть «російських друзів» - аби укласти з Тегераном угоду. Це дуже важливо на фоні ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Генштабу, уражено 16 великих НПЗ і терміналів РФ, зупинено понад 40 технологічних установок, а виробництво бензину впало до 16-річного мінімуму.Тобто санкції, удари по логістиці та нафтопереробці поступово перетворюються для Росії на реальну економічну проблему.Окремий сигнал — зміна настроїв серед партнерів. У G7 дедалі чіткіше звучить розуміння: Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. А отже, потрібно посилювати саме те, що працює: ППО, далекобійність, власне виробництво зброї та санкційний тиск.Дякуємо партнерам за рішення. Але найбільша подяка — нашим Силам оборони, які щодня доводять: агресора можна і треба зупиняти силою.Працюємо далі. 🇺🇦
Долар по 51,5 грн? Реально. Уряд представив Бюджетну декларацію на 2027-2029 рокиУряд представив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Документ цікавий не лише цифрами, а й тим, якою держава бачить Україну після завершення активної фази війни.Базовий сценарій передбачає завершення війни у 2027 році. Саме на цьому прогнозі побудовано більшість економічних розрахунків.Що бачимо сьогодні?▪️ інфляція у 2027 році прогнозується на рівні 8,9%;▪️ курс долара наприкінці 2027 року — 48,3 грн;▪️ до 2029 року курс може зрости до 51,5 грн за долар;▪️ мінімальна заробітна плата поступово збільшиться до 11 155 грн.Якщо говорити відверто, то головна цифра тут навіть не курс долара.Найважливіше питання — темпи зростання доходів українців. Адже девальвація гривні сама по собі не є катастрофою, якщо економіка, зарплати та продуктивність праці зростають швидше.Для держави сьогодні ключове завдання — не просто утримати макрофінансову стабільність, а створити умови для розвитку виробництва, переробки, експорту та залучення інвестицій. Саме вони формують робочі місця та реальні доходи людей.Окремо варто розуміти, що Бюджетна декларація — це не остаточний бюджет, а рамковий документ, який визначає напрямок руху державних фінансів на найближчі три роки.Попереду ще багато коригувань залежно від ситуації на фронті, міжнародної підтримки та темпів відновлення економіки.Але вже зараз очевидно: післявоєнна конкуренція між країнами буде не менш складною, ніж сьогоднішня боротьба за нашу свободу. Тому вже зараз маємо думати не лише про відбудову, а й про те, якою буде українська економіка у 2030-х роках.
Друзі, чергова важка ніч від держави-терориста.Але є і гарні новини — Україна продовжує системно зменшувати можливості ворога виробляти пальне.За даними Росстату, значна частина яких сьогодні засекречена або обмежена для публічного доступу, виробництво нафтопродуктів у РФ порівняно з 2025 роком скоротилося на 13%. І це вже дуже серйозний показник.Водночас міжнародні експерти оцінюють реальні втрати — повні або тимчасові — на рівні до 45% потужностей виробництва бензину.Але найкращий індикатор — не статистика, а ринок.Пам’ятаєте паливну кризу в Україні у 2022 році? В окупованому Криму вона вже давно перевершила ті масштаби, але й на материковій частині РФ проблеми стають дедалі відчутнішими.Як повідомляє Deutsche Welle, на дошці оголошень «Авито» А-95 продають по 200–350 рублів за літр, що становить близько 120–170 гривень.І це в країні, яка входить до трійки найбільших виробників нафти у світі.«Російські експерти» наразі дуже переймаються безпекою ще двох масштабних об’єктів — «Павельцевская перевалочная нефтебаза» та НПЗ «Газпром нефтехим Салават».Кажуть, що у разі влучання Сил оборони України по цих об’єктах ситуація може стати критичною як для споживачів Москви, так і для материкової частини РФ загалом.Безумовна подяка українським військовим, інженерам та всім, хто працює над тим, щоб навіть за обмежених ресурсів Україна могла завдавати ударів глибоко в тил агресора.І тут дедалі частіше виникає запитання до наших партнерів: чи не логічніше було б надати Україні можливість робити це західною зброєю значно раніше?Адже без ресурсів війну не ведуть. Без ресурсів агресію не фінансують.І цілком можливо, що багато життів вдалося б зберегти, а сама війна могла б завершитися значно раніше.🇺🇦 Працюємо далі. Віримо в наших захисників. І пам’ятаємо: кожен знищений об’єкт військової та паливної інфраструктури ворога — це ще один крок до нашої Перемоги.
XVIII Міжнародний молочний конгрес - підсумки.Друзі, наші фермери найкращі. Попри війну, кадровий дефіцит та шалену вартість ресурсів ми бачимо розвиток як сировинного сектору, так і переробки:▪️ кількість поголів’я +3% (вперше за десятиліття);▪️ зростання надоїв +7%;▪️ десятки нових підприємств введено в експлуатацію.При цьому ми почали краще витримувати конкуренцію з дотованим імпортом з ЄС, особливо з Польщі, а виробники змогли оптимізувати собівартість та скоротити розрив у цінах. Хоча такий імпорт досі займає близько 45% наших полиць.У своїй частині озвучив плани державної політики щодо локалізації та врегулювання строків розрахунків.1️⃣ Правки до законопроєкту №13392, які концептуально починалися з ідеї запровадження коефіцієнта 0,8 до фінальної цінової пропозиції для тендерів у форматі Голландського аукціону. Однак через певну складність дійшли до простішої ідеї квотування локалізованої складової:▪️ від 200 тис. грн до 5 млн грн — 100%;▪️ від 5 млн грн до 20 млн грн — 75%;▪️ понад 20 млн грн — 50%.2️⃣ Законопроєкт №6068-д — недобросовісні торгові практики та строки розрахунків із постачальниками.Проєкт суттєво просунувся та вже включений до порядку денного Верховної Ради. Але важливо розуміти: це не історія лише про відносини «виробник — рітейл». Це врегулювання всього ланцюга постачання. Тому переробні підприємства також отримають ті самі 30 імперативних днів на оплату молока, які потім вимагатимуть від торговельних мереж.Загалом після сьогоднішньої дискусії маю обережний оптимізм щодо майбутнього галузі. Так, проблем ще достатньо. Але головне — є люди, які готові інвестувати, працювати, модернізувати виробництво та розвивати українське молочарство навіть у найскладніші часи.Дякую Асоціації виробників молока, переробникам, фермерам та всім учасникам Конгресу за фахову розмову і конструктивні пропозиції.Працюємо далі. Тримаємося. Розвиваємо українське виробництво.
Зарплати ДСНС та МВС а також закупівля зброї. Що сьогодні проголосувала Рада. Після ратифікації угоди №0376, яка відкриває шлях до пакета підтримки ЄС обсягом 90 млрд євро, ухвалили в ІІ читанні законопроєкт №15224 щодо додаткового фінансування сектору безпеки та оборони.Йдеться про 1,56 трлн грн додаткових видатків, а загальний обсяг фінансування безпеки та оборони після змін сягне рекордних 4,4 трлн грн.Із них:▪️ 2,3 трлн грн буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки;▪️ понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;▪️ ще 152 млрд грн — на лікування, реабілітацію, харчування, забезпечення військових частин та підтримку ветеранів.Водночас потрібно чесно говорити й про те, що питання повноцінного осучаснення грошового забезпечення військових залишається відкритим. Сьогодні додаткові виплати планується забезпечувати насамперед за рахунок внутрішніх ресурсів Міністерства оборони.Паралельно парламент підтримав законопроєкт №6506-1, який осучаснює систему грошового забезпечення поліцейських. Закріплюється гарантований посадовий оклад на рівні 10 прожиткових мінімумів та оновлюється система надбавок за вислугу років - зараз це близько 33 тисяч грн.Ще один важливий сигнал надійшов із Брюсселя. Європейська комісія підтвердила готовність уже найближчим часом відкрити перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС та розглянути відкриття ще п’яти напрямків переговорів.Це означає, що попри війну Україна продовжує рух не лише до перемоги, а й до повноцінного членства в Європейському Союзі.Тому сьогодні війна — це вже не лише фронт.Це одночасно робота над міжнародною підтримкою, бюджетом, озброєнням, соціальним захистом військових та інтеграцією до ЄС.І саме за цими напрямками зараз ухвалюються рішення, які визначатимуть не лише 2026 рік, а й майбутнє України після війни.
«Податок на OLX» став законом. Що це означає на практиці?Друзі, нещодавно писав про обовʼязки, які Україна брала для отримання масштабної понад 90 млрд € від ЄС та МВФ. Найбільше дискусій викликав так званий “податок на OLX” — оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.Сьогодні Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №15111-д, який передбачає:- «0» податку на будь-які продажі з цифрових платформ речей на суму до 110 тис грн (2 тис €) за календарний рік;- 10% на перевищені від цієї суми обсяги доходів. Одразу хочу наголосити: ця історія не про контроль за продажем вживаних дитячих речей, велосипеда чи старого телефону.Мова йде насамперед про тих, хто фактично веде підприємницьку діяльність через цифрові платформи, регулярно отримує дохід, але не реєструється як підприємець і не сплачує податків.Сьогодні виникла ситуація, коли одні громадяни чесно працюють як ФОП, ведуть облік та сплачують податки, а інші можуть вести аналогічну діяльність через цифрові сервіси без таких зобов’язань. Саме цей дисбаланс держава і намагається врегулювати.Важливо також розуміти, що нові правила не почнуть діяти завтра. Закон запрацює з 2027 року, а перші податкові зобов’язання виникатимуть уже за результатами відповідного звітного періоду.Нагадаю, народні депутати довго відпрацьовували цю редакцію, адже Уряд пропонував оподатковувати дохід з 1 гривні. Тому, в умовах війни фіскальні рішення рідко бувають простими чи популярними. Але наше завдання — знаходити баланс між наповненням бюджету, підтримкою чесного бізнесу та інтересами громадян.Вважаю, що цей кейс успішний. Ми захистили пересічних громадян і робимо крок у детінізації реальної підприємницької діяльності.
1 млрд доларів на безпеку та відбудову і до 8 млрд доларів оборонного кредиту. Чи змінюється позиція США?Друзі, цей тиждень приніс одразу кілька важливих сигналів для України.По-перше, Угорщина нарешті розблокувала подальший рух України на шляху до вступу в ЄС.По-друге, Палата представників США підтримала законопроєкт, який передбачає понад 1 млрд доларів допомоги Україні та можливість надання до 8 млрд доларів кредитних ресурсів на потреби оборони. Також документ містить додаткові санкційні механізми проти російської економіки.Важливий нюанс: попереду ще голосування в Сенаті та підпис президента США. Але сам факт підтримки Палатою представників, де “за” проголосували і представники Республіканської партії, є позитивним сигналом після тривалого періоду невизначеності.Разом із тим Україна вкотре демонструє світу свою незмінну позицію: наша стратегічна мета — не безкінечна війна, а сталий і справедливий мир.Саме тому Президент Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до путіна із закликом до особистої зустрічі, повного припинення вогню на час переговорів та обміну полоненими за принципом «всіх на всіх».Показово, що на цю ініціативу відреагував і Дональд Трамп, заявивши: «Було б чудово, якби вони зустрілися. Вони повинні це зробити».У Кремлі підтвердили, що лист бачили. Водночас традиційно намагаються переводити розмову у площину ультиматумів замість пошуку рішень.Тепер увага прикута до анонсованої великої заяви путіна. Вона покаже, чи готова росія хоча б говорити про завершення війни, чи вкотре обере шлях ескалації.Якщо підсумувати — цього тижня ми отримали одразу кілька позитивних сигналів від партнерів. Але головний висновок залишається незмінним: сильні переговорні позиції України завжди формуються насамперед на фронті, завдяки нашим військовим, і вже потім — у кабінетах політиків по всьому світу.Працюємо далі. 🇺🇦
Техніка та обладнання на передову для 63-тьої бригади та 432-го полку безпілотних систем.🇺🇦Друзі, ділюся подробицями поїздки на схід.Радий був бачити взірцевого командира, товариша, а в минулому колегу — Олега Ляшка.Як би багато з вас не любили політику, а саме там чинний командир 432-го окремого полку безпілотних систем здобув свій управлінський досвід☝🏻Чіткість, дисципліна, професійність і реальні результати бойової роботи — саме так виглядає сучасне українське військо.Разом із колегами з VITAGRO привезли важливу допомогу для фронту: техніку, обладнання для екіпажів БПЛА, Starlink, генератори, автономні системи живлення та обігріву, батареї, FPV-обладнання і найнеобхідніше для наших захисників.Реальна бойова робота, сильні командири, професійні військові й люди, які щодня роблять надважку справу — знищують ворога та тримають Україну.Коли бачиш роботу підрозділів на власні очі — ще глибше розумієш ціну нашої оборони і те, наскільки важливо бути поруч не лише словами, а й конкретними справами. Подробиці у відео!Працюємо далі. Підтримуємо далі. Переможемо разом. 🇺🇦
TGLIST.COM.UA
