🇺🇦🕯Завтра для Рогатинської громади день великого смутку. Згорьована родина Захисника Петра Ганусина з села Загір'я, а з нею й уся Рогатинська громада, прощатимуться з Героєм, який повертається додому востаннє.◾️ Кортеж зі загиблим українським захисником приїде до Рогатинської громади 10 липня об 11:00 годині.На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання.Згодом траурна колона вирушить до с.Загір'я, де проживав Герой. ◾️ Парастас за загиблим Воїном буде відслужено відразу після прибуття кортежу у с.Загір'я .◾️ Чин похорону розпочнеться у вівторок, 11 липня, о 10:00 год.Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.Ніякі слова не зменшать біль утрати рідних. У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю Воїна. Висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам військовослужбовця.Вічна пам'ять, Український Герою!🇺🇦🕯
Його серце перестало битися у стінах госпіталюЗа плечима сержанта Петра Ганусина, мов кадри фільму, змінювались міста. Позаду - сотні кілометрів з Миколаївщини. Ще трохи і він побачить рідні краєвиди Загір’я. Нарешті обійме маму, притулить дітей … Ці три короткі дні травня на Рогатинщині військовий Петро повністю присвятив своїм рідним. Кожного відвідав, з кожним хотів наговоритися, як востаннє. Зайшов і на могилу батька, якого через цю війну не зміг провести дорогою… Відтак повернувся в стрій, щоб боротись за перемогу України. Близьким досі не віриться, що ця зустріч з воїном більше не повториться.З липня Петра Ганусина з Загір’я не стало. Його серце перестало битися у стінах госпіталю, де боровся за життя.Здається, ще недавно він розповідав сину і дочці телефоном про перебування на острові, згадував військові будні, бачили діти й пов’язку на пораненій нозі. А сьогодні мовчить телефон. Не чути у слухавку підбадьорливого голосу ТАТА.Від рідних дізнаємось, що Захисник народився у селі Загір’я 26 лютого 1978 року. Навчався у Княгиницькій школі, згодом продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ, де отримав професію тракториста. Молодий юнак пройшов військову службу в армії та будував своє майбутнє.У 2000-му Петро Ганусин з дружиною створили сім’ю. Виховували двох прекрасних дітей – сина Романа і доньку Діану. Батько дуже любив їх, підтримував. І яким важким не був би день військового, старався зв’язатися на кілька хвилин, розпитати про їхні справи. У мирний час наш земляк заробляв на хліб, працюючи за кордоном. Останні роки мешкав з мамою, для якої був підтримкою на схилі літ. Був людиною доброю, ніколи не відмовляв нікому з поміччю. І ось трагічне для України 24 лютого… Повномасштабна війна спонукає цивільного Петра Ганусина взяти зброю та захищати рідних. До лав ЗСУ земляк мобілізований 20 червня 2022 року. На вмовляння рідних залишитись, рішуче відповів: «Є повістка, мушу. Якщо не піду я, то доведеться сину. Тому краще – я, хоч в армії був, маю досвід». Та шлях військового ніколи не буває легким, особливо у час страшної війни. Після тренувань сержанта Петра спрямували на Миколаївщину. Зі слів близьких дізнаємося також, що виконував бойові завдання у Бахмутському напрямку, Очакові, на Херсонщині… Війна – страшна, бо завжди бере у людства найбільшу ціну. Ти можеш навчитися миритися з усіма її негараздами, але навчитися жити БЕЗ - практично неможливо. Сьогодні важко уявити, що доводиться пройти матері, яка втратила вже другого сина. Як змиритися з втратою дітям, котрі дуже любили свого батька.Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині загиблого Захисника. Хай Господь дасть сили Вам пережити це невимовне горе.Вічна пам'ять ГЕРОЮ!Про чин похорону Воїна повідомимо невдовзі.
🇺🇦🕯Сьогодні для Рогатинської громади день великого смутку. Згорьована родина Захисника Роман ЗАМОЙСКОГО з села Виспа, а з нею й уся Рогатинська громада, прощатимуться з Героєм, який повертається додому востаннє.Навідник-оператор 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону частини А2167 загинув 24 вересня минулого року під час виконання бойового завдання поблизу Павлівки Волноваського району Донецької області. Ракетний обстріл позицій підрозділу, у якому служив заступник командира бойової машини Роман, назавжди забрав його майбутнє.◾️ Кортеж зі загиблим українським захисником приїде до Рогатинської громади сьогодні, 3 липня, об 11:00 годині.На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання.Згодом траурна колона вирушить до с.Виспа, де зростав Герой. ◾️ Парастас за загиблим Воїном буде відслужено о 20:00 год.◾️ Чин похорону розпочнеться у вівторок, 4 липня, о 10:00 год.Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.Ніякі слова не зменшать біль утрати рідних. У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю Воїна. Висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам військовослужбовця.Вічна пам'ять, Український Герою!🇺🇦🕯
Гранітна рота...Якби у цю страшну мить і серце стало таким гранітним. А воно розбивається, бо втратило неймовірного батька, чоловіка, сина, брата, онука, прекрасного побратима.Молодший сержант Андрій Бать зі села Верхня Липиця був одним із захисників гранітної роти.Свій шлях Воїна він розпочав ще у 2015 році, коли з місцевого відділення поліції вирушив захищати цілісність нашої держави в Донецькому напрямку. 24-го лютого спонукало земляка повернутися в Україну і знову взяти до рук зброю, щоб захистити своїх рідних, кожного з нас.Полтава, Суми, Харків, Запорізька область … За цими позначками на карті важкі бої, в епіцентрі яких відділення Андрія Батя. 13 березня цього року військовий був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.А 11 червня життя Воїна обірвалося в Запорізькій області. Йому було лише 30-ть.Сьогодні Рогатинська громада провела Героя в останню дорогу.◾Чин похорону розпочнеться у четвер, 15 червня, о 12:00 год.Рогатинською міською радою об 11:15 год буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання.Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині загиблого Захисника. Хай Господь дасть сили Вам пережити це невимовне горе.Вічна пам'ять ГЕРОЮ!
Україна після війни. Якою вона стане?.. Іншою, аніж була. Роман Крашевський з Рогатина та Ігор Дума з Фраги серед українських Захисників зробили для цього дуже важливий крок.Зрештою, життя наших земляків також після перемоги буде іншим, дещо переформатованим. Адже війна забрала у молодих військових дуже цінне - здоров’я. У боях з ворогом воїни отримали важкі поранення. Замість болю - гордість й відвага в очах… Саме таким поглядом зустрічали на порозі львівської лікарні та дому гостей наші захисники. У День вишиванки, 18 травня, делегація у складі керуючого справами виконавчого комітету Рогатинської міської ради Олега Вовкуна, гендиректора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Олександра Кривоконя, президента «Центру Європейської Інтеграції» Геннадія Микитки, голови місцевої організації спілки Ветеранів Афганістану Андрія Рибія та підприємця Богдана Гордія відвідала важкопоранених бійців з Рогатинщини.Мали для цього гарну місію – вручити землякам пам’ятні медалі «За визволення Харківської області».«Харківщина вистояла завдяки злагодженій роботі нашої армії та героїзму окремих її солдатів.Представлені до нагороди, сержант Роман Крашевський та солдат Ігор Дума зробили вагомий внесок для оборони та визволення нашої Харківської області,- зауважив під час зустрічі генеральний директор ХДАВП Олександр Кривоконь.- Сьогодні їхню самовідданість та жертовність вшановано пам’ятними медалями, виданими начальником Харківського гарнізону, бригадним генералом юстиції Сергієм Мельником».#нагороди #Герої #Захисники#харків#stand_with_Ukraine #Україна_Переможе #ukraine #харків #kharkiv
На площі так рясно цвітуть каштани. Ніби й весна, а все, наче на паузі, пронизує холод війни.Він нагадує мирній площі, що у цю мить ідуть важкі бої і хтось більше не побачить нової весни та цього рясного цвітіння.. Сьогодні Рогатинська громада знову вдягла чорну вишиванку, мережану болем, відчаєм і сльозами. Ще одна родина втратила найдорожче. Додому востаннє повернувся Син - Віктор Головльов зі с.Залужжя. Кулеметник відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0950 Віктор Головльов був тяжко поранений 11 травня в результаті мінометного артилерійського обстрілу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Кілька днів досвідчені медики лікарні ім.Мечникова міста Дніпра боролися за його життя. Та, пройшовши важку операцію,16 травня серце Героя зупинилося назавжди.Кортеж з загиблим українським захисником зустріла багатолюдна площа у Рогатині. Тут відбулися поминальна панахида та церемонія прощання з Воїном. Відтак траурна колона вирушила до малої батьківщини Героя - у село Залужжя. ◾️Парастас за загиблим Воїном буде відслужено о 19:00 год.◾️Чин похорону розпочнеться у п’ятницю, 19 травня, об 11:00 год.📍 Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.
Щоразу, коли солдат Віктор прямував у магазин м.Чоп, збігалась малеча з вигуками: «Тато йде!». Дуже любили його, бо завжди мав для неї добре слово, цукерки та різні солодощі……Знайшовши якось поранене кошеня, солдат Віктор не залишив його на вулиці. Підібрав, виходжував, це ж – беззахисна тваринка, якій потрібна наша підтримка та любов. І добре серце захисника все-таки «зцілило» пухнасту малечу.Це лише дві історії про людяність нашого земляка Віктора Головльова з с.Залужжя, та, якщо зібрати їх усі до купи, то вийде ціла збірка ДОБРОТИ. На жаль, клята війна не дала нашому краянину вчинити ще більше хороших справ для світу після перемоги, та він зробив неймовірне – став променем світла, який протистояв повномасштабній темряві.Реанімаційній палаті КП «ДОКЛ ім.Мечникова» ДОР» міста Дніпра ще досі болять сльози МАМИ, яка 15 травня востаннє тут зустрілась з живим сином. А вже наступного дня зі страшною звісткою: «Віктора більше немає», у тих стінах помирало її серце. Кулеметник відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини ТО 950 Віктор Вікторович Головльов був важко поранений 11 травня в результаті мінометного артилерійського обстрілу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Після госпіталізації бійця спрямували до клінічної лікарні ім.Мечникова, де за його життя боролися досвідчені лікарі. Та, пройшовши складну операцію, 16 травня воїн полинув у Вічність.Віктор Вікторович Головльов народився 14 січня 1977 р.н. у с. Залужжя нашої громади. Тут навчався у місцевій початковій школі та Рогатинській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (нині Рогатинський ліцей №1). Згодом здобув професію тракториста у Рогатинському ПТУ та пройшов строкову службу в армії, працював на Рогатинській птахофабриці і кількох підприємствах краю. У 2005 році Захисник розпочав свою історію сімейного життя. Разом з дружиною Марією виховував названу дочку Світлану у с.Черче. Але невдовзі їхнє подружжя сколихнула біда – досить рано Віктор став вдівцем. Після втрати дружини він повернувшись до материнської хати в с.Залужжя, старався жити далі попри тяжке горе. Тут згадував найсвітліші дні дитинства з молодшим братиком та сестрою, для яких був набагато більше, аніж старший брат. «Від маленького Віктор став для мене дуже великою підтримкою, - пригадує мати Героя, - постійно приглядав за сестрою, коли йшла на роботу, допомагав у всьому». І ця турбота про рідних та близьких людей не минула, лише міцнішала з віком.З перших днів повномасштабне вторгнення, а зокрема 24 березня 2022, солдат Віктор Головльов був призваний до лав ЗСУ. Спершу виконував обов’язки кулеметника відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини ТО 950 у м.Чоп. 10 квітня Захисника спрямували на завдання у Бахмутський район Донецької області. Саме тоді, наче передчуваючи неминуче, попросив водія автобуса зупинитись у рідному Залужжі та востаннє бачився з близькими.На календарі 11 травня. Ідуть важкі бої за східний форпост - Бахмут. Мінометний артилерійський обстріл накрив Іванівське… Авто з захисником, який отримав осколкове поранення правої сторони, мчить у Часів Яр та Дніпро… Важка операція… «15 травня у лікарні Мечникова я бачила свого сина востаннє живим. Його непритомного перевозили на діаліз, під крапельницями, - пригадує мама. – Наступного дня до мене підійшов лікар і сказав, що моєї дитини нема…».◾️ Прощання з Героєм Віктором Головльовим відбудеться завтра. Про час зустрічі Захисника повідомимо додатково.Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. Схиляємо голову перед подвигом нашого Захисника.
Янголом повертається на батьківську землю 🕯17.05.2022… Страшний ранок на Чернігівщині. Ворог завдав ракетних ударів по селищі Десна, десятки загиблих та поранених.У цю мить серце Марії Удович відчуло щось недобре. Того фатального ранку обірвався зв’язок з її сином Олегом БЕРЕЖНИМ. Важко уявити, що довелось пережити цій родині за наступні більш ніж 11 місяців - постійні пошуки, ДНК-еспертизи … сльози… ріки сліз… НЕВІДОМІСТЬ.«Немає інформації, значить є маленька надія», - говорили рідним знайомі. Тож вони чекали й не полишали пошуків. Злітали, як один, чорні від горя дні, тижні, місяці, чекання вже не вистачало.Минув майже рік і днями Марія Удович отримала результат ДНК, який підтвердив неминуче – її сина більше немає.Олег Володимирович Бережний народився 8 червня 1986 р.н. у м.Енергодарі Запорізької області. Тут навчався у місцевій школі, у 2005 році був призваний на строкову службу та здобув професію зварника. Згодом проживав у м.Запоріжжі, працював за фахом на заводі, розпочав свою історію сімейного життя (у 2009 році). У подружжя народилося двоє синів – Кирило та Данило.З особливим трепетом Олег Бережний згадував й своє дитинство, особливо літо. Хату бабусі Катерини у с.Виспа, куди з сестрою часто приїжджали на канікули. Тут залишилось стільки цікавих спогадів та історій про маленького та щирого Олега, які мама Марія Василівна Удович (з роду Бурбуляк) збереже у своїй пам’яті як найсвітліші моменти життя.Ця клята війна розбила серце не однієї української сім’ї: когось розділила кілометрами і, навіть кордонами, когось забрала назавжди. Молоде сімейство Бережних теж відчуло на собі біль, який принесло із собою повномасштабне вторгнення. З перших днів, а зокрема 20 квітня 2022, солдат Олег Бережний був призваний Центральним ОРТЦК та СП м.Запоріжжя до лав ЗСУ. Виконував обов’язки старшого кухаря взводу забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А 7014. Його дружина та діти переїхали у безпечніше місце, в Німеччину.А 17 травня 2022 року нашого Захисника не стало унаслідок ракетного удару з боку росії.Після важких місяців очікувань незадовго до річниці трагедії у Десні Герой янголом повернеться у другу малу батьківщину. Нарешті він востаннє зустрінеться з рідними та спочине у мирі в бабусиному селі Виспа Рогатинської громади.Висловлюємо щирі співчуття дружині загиблого Захисника Анні, синам 12-річному Кирилу та 6-річному Данилу, матері, сестрі, племінникам з приводу гіркої втрати. Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя.🇺🇦▪️ Про зустріч та Чин похорону Захисника повідомимо додатково. #війна #герої
У боях за Бахмут загинув наш земляк Ігор Татунчак 🇺🇦🕯Деякі люди вміють світити зсередини. Любов і щирість їхнього серця настільки сильна, що запалює весь простір навколо. В них стільки відваги та підтримки, що, здається, на своїх плечах готові тримати увесь світ.Таким був Ігор ТАТУНЧАК зі с.Підкамінь нашої громади. І хоч з юних літ Захисник залишився без рідних батька і матері, це світло не перетворилося в порожнечу, не згасло. Лише об’єднувало, дарувало багатьом жителям Підкаменя неймовірного друга.Хто знав Ігоря, той бачив це світло, цю відвагу, і цю любов, яку неможливо осягнути очима. З першого дня повномасштабної війни Захисник вступив до лав ЗСУ і боронив життя кожного з нас в найгарячіших точках військового протистояння. Але вчора у с.Підкамінь нашої громади надійшла трагічна звістка – старший солдат Ігор Татунчак загинув у районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Молодому патріоту України виповнилося лише 28.Як стало відомо, Ігор ТАТУНЧАК народився 10 серпня 1994 року у с.Підкамінь. У його сім’ї зростало четверо дітей. Та у 2007 році стається велика трагедія - помирає мати Галина, а в 2009-му – батько Михайло. Юний Ігор залишається сиротою.Але серце цій згорьованій дитині відкриває інша багатодітна родина – Романа та Марії Пук.І хоч у прийомних батьків було своїх чотири сини, та вони любили Ігоря як рідного, старалися виховати достойною людиною. Таким він і став.У 2010 році наш земляк закінчує Підкамінську ЗОШ І-ІІ ст. та продовжує навчання у Черченській ЗОШ І-ІІІ ст. Також здобуває професію в Рогатинському державному фаховому коледжі.У 2019-2020 рр. Ігор Татунчак проходить службу в армії та старається облаштувати своє життя, будувати кар'єру. Спершу працює в компанії «Лемберг-Агро», відтак у ТОВ «Термобуд стандарт».І ще рік тому, здається, усе попереду – молоде життя, майбутня сім’я… Але через цю страшну війну наш Захисник не встиг ні посадити свій сад, ні дочекатися дітей.Його історія боротьби за Українську Україну розпочалась 11 березня 2022 року. Саме тоді був призваний у зв’язку з мобілізацією.Виконував обов’язки інспектора прикордонної служби 3 категорії – помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування.Ще на Вербну неділю відвідував рідне село. А вже в часі Великодня був спрямований у Бахмутський напрямок.І раптом зв'язок з сином обірвався… Трагічне сповіщення надійшло учора: «Ваш син Ігор Михайлович Татунчак загинув під час виконання бойового завдання 27 квітня 2023 року, внаслідок поранень, несумісних з життям». Їх молодий Захисник отримав обороняючи Бахмут.Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам.Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, проте світлі спогади про Героя України завжди будуть сильнішими за смерть.▪️ Про зустріч та Чин похорону Героя повідомимо додатково.Спочивай з Богом, український Воїне! 🇺🇦#бахмут #війна #герої
📑 Продовження теми: Надано дозвіл на встановлення пам’ятника Осипу Микитці у РогатиніСьогодні, з-поміж питань порядку денного 36 сесії Рогатинської міської ради депутати одноголосно підтримали встановлення пам’ятника українському військовому діячу, сотнику УСС, генерал-хорунжому УГА Осипу Микитці. Його планують встановити на території скверу, що на вулиці Данила Галицького у місті Рогатині.Рішенням сесії також було доручено виконавчому комітету міськради оголосити відкритий архітектурний конкурс для визначення кращої проєктної пропозиції на встановлення пам’ятника з врахуванням реконструкції скверу у «Сквер Героїв-захисників України».📌Передісторія: Нагадаємо, що на початку квітня у міського голови Рогатина Сергія Насалика відбулась нарада з очільником Івано-Франківської РВА Олександром Ярощуком й представниками інтелігенції. Головно обговорювалось питання реалізації на Рогатинщині цікавого історико-патріотичного проєкту «Увіковічення пам’яті генерал-хорунжого Осипа Микитки". Під час обміну думками та попередніх напрацювань учасники зустрічі дійшли до попередньої згоди та зініціювали будівництво пам'ятника у сквері біля пам’ятника Борцям за волю України. Крім того, вирішили розглянути можливість реконструкції цього історичного скверу. Але, враховуючи, що монумент Борцям за волю України споруджений для вшанування пам’яті наших земляків, які боролися за Україну на початку та в середині 20 століття, тому вирішили доповнити його пам’ятником уродженця с. Заланова Осипа Микитки, а також зробити наступні кроки для збереження героїчних подій, героїв, творців сучасної історії України.
