Перший криворізький автобусВперше питання про необхідність автобусного сполучення між рудниками та центром міста було порушене відділом окрплану у грудні 1928 року. Було вирішено придбати три автобуси з необхідних двадцяти шести, проте фінансові труднощі завадили здійснити це відразу. У липні 1931 року міськрада виділила 100 тисяч карбованців на придбання двох автобусів, і вже тоді було затверджено перші маршрути: від центру міста до рудника імені Леніна та від міста до станції Довгинцеве. Однак реальні перевезення розпочалися лише у 1932 році, коли було придбано третій автобус. Ще п’ять кузовів залишалися без шасі у гаражі комунгоспу. Місткість перших автобусів становила 18 та 22 пасажири.Незважаючи на запуск маршрутів, графік руху виконувався нерегулярно, особливо відомчим транспортом Криворізького металургійного заводу (КМЗ) та тресту “Руда”. У грудні 1933 року міськрада ухвалила рішення збільшити парк комунальних автобусів на п’ять одиниць (на той момент їх було вісім). До 1934 року свої автобусні парки мали такі підприємства, як “Криворіжсталь”, трест “Руда” та низка великих рудників. Загальна кількість автобусів у місті сягнула тридцяти.У 1936 році було запущено рейси від площі Леніна до піонерських таборів у районі військового містечка, а 1 листопада відкрито ще один маршрут: площа Леніна — районна лікарня (нині Перша міська лікарня). Наприкінці 1936 року місто отримало ще один автобус.Втім, до початку Другої світової війни автобусний рух залишався нерегулярним. Транспорт часто знімали з маршрутів для інших потреб, заміна машин стала звичною практикою. Крім того, водії та кондуктори нерідко виявляли грубість до пасажирів, зупинки залишалися невпорядкованими, без приміщень чи лав для очікування.Рідний мій Кривий Ріг!