Будівництво робітничих поселеньПаралельно з будівництвом Соцміста почалося зведення ще кількох робітничих поселень. Два з них виникли в безпосередній близькості від металургійного заводу – на схід і захід від залізничної станції Червона. Вони отримали робочі назви Перша і Третя дільниця. Також було закладено Зелене містечко – у районі сучасного ДП №9.Історично склалося, що Перша дільниця стала поселенням будівельників, а на Третя дільниця та в районі Червоної розмістили транспортні й допоміжні служби заводу: автоколону, залізничників, пожежну частину, охорону та робітників із прилеглих цехів.Згодом кожен із цих районів отримав власну інфраструктуру. На Першому участку були поліклініка, школа, стадіон, Будинок культури, Клуб піонерів. У 1932 році тут, у західній частині сучасної вулиці Криворіжсталі, одночасно з житловим будівництвом у Соцмісті, почалося зведення індивідуальних будинків котеджного типу для нової заводської «еліти». До цього часу весь житловий фонд складався переважно з численних бараків, які простояли майже пів століття – до кінця 1970-х років.Будівництво котеджів викликало бурхливу полеміку в місцевій пресі. Активісти називали їх «дрібнобуржуазними хатинками типу особнячка» та вбачали в цьому відхід від колективістських принципів побуту, що декларувалися раніше. Зведення індивідуального житла для передовиків виробництва, партійних і профспілкових діячів виглядало як повернення до приватновласницького господарства. Однак у реальності це було частиною нової внутрішньої політики – одним із методів заохочення радянською владою своїх «кращих» представників із робітничого та службового середовища.Рідний мій Кривий Ріг!