Ігор Рейтерович | REITERS 🇺🇦

З 2014 року Україна є абсолютним лідером в світі за кількістю волонтерських ініціатив. Вітчизняний волонтерський рух, без перебільшення, став феноменом, який активно вивчають та впроваджують не лише на практичному, але й науковому рівні. Водночас важливо, що до нього активно залучається й соціально відповідальний бізнес, адже низові волонтерські ініціативи часто не здатні вийти на загальнонаціональний рівень через цілком об’єктивні причини – передусім банальну нестачу ресурсів, логістичних та інших можливостей. І саме тут провідну роль повинні брати на себе великі компанії. Звісно, якщо вони відповідальні.Що таке відповідальний бізнес у країні, яка воює? Думаю, це насамперед той бізнес, який швидко реагує на потреби і залишається поруч тоді, коли підтримка справді важлива. Не менш важливою є системність. Разова допомога, безумовно, корисна і правильна справа. Але коли це відбувається на системній основі, результат є зовсім іншим. Бо крім безпосередньо підтримки мова йде й про впевненість у тому, що допомога продовжиться й надалі (наприклад, у компанії «Мономах» є спеціальний лічильник допомоги Збройним Силам України, який на сьогодні показує майже 115 000 000 переданих горняток чаю для воїнів; також компанія регулярно передає десятки тисяч порцій чаю до медичних закладів, пунктів обігріву тощо). Таким підхід є вкрай важливим в умовах війни, оскільки формує певну впевненість у майбутньому, демонструє, що українські компанії продовжують працювати в Україні, платити податки, утримувати робочі місця та паралельно допомагати – у міру сил та можливостей. Головне, щоб держава це розуміла та цінувала, а не перешкоджала, як часто відбувалося раніше.

Перший квартал роботи Верховної Ради України у 2026 році закінчується на цьому тижні. Якщо спробувати охарактеризувати діяльність коаліції одним словом, то це буде слово «провал». Або «ганьба». Бо результати як такі відсутні. Всі ключові рішення, необхідні для нормального функціонування країни в умовах війни, провалені. Перспектив налагодити роботу практично немає. Далі буде тільки гірше, якщо нічого не міняти. І що ми бачимо від влади? Погрози відправити депутатів на фронт. Це більше схоже на шоу, а не на спробу реально вирішити проблему. Хоча можна було зробити правильно.Наприклад, ще два роки тому парламенту від команди Дмитра Разумкова було запропоновано чіткий механізм: кожен народний депутат віком до 60 років (жінки, згідно законодавства, добровільно) має проводити місяць у відрядженні в зоні бойових дій без додаткових виплат і виконувати завдання відповідно до своєї військово-облікової спеціальності. Одночасно у такому відрядженні можуть перебувати до 30 парламентарів, щоб не паралізувати роботу Верховної Ради. Як на мене, це правильна та, значною мірою, справедлива історія. Депутати змогли би долучитися до оборони держави, водночас парламент не зупинився би і продовжив працювати. Але замість цього ми бачимо, по-перше, парад популістичних заяв, які не мають нічого спільного з реальністю, по-друге, намагання фактично нівелювати роль Верховної Ради України як єдиного законодавчого і вищого представницького органу влади в країні. Бо без парламенту – подобається це комусь чи ні – не було би прийнято ключових рішень: фінансування армії, змін до бюджету, ратифікації міжнародних угод, підтримки медицини, освіти, соціальних питань тощо. І намагання остаточно добити зараз цей орган точно не піде на користь країни. Тим більше, що у Верховній Раді працює достатньо багато депутатів зі своєю проукраїнською позицією, яка не співпадає з «геніальними» ідеями влади. І для балансу інтересів в державі, з метою запобігання диктатурі вони повинні продовжити свою роботу.

Я знав, що Ормузька протока буде використана як зброя. Я давно усе це передбачив. Насправді я передбачив багато речей. Теракт 11 вересня, підрив веж Всесвітнього торгового центру Усамою бен Ладеном — це я передбачив, — президент США Дональд Трамп.• США отримують менше 1% нафти через цю протоку. Деякі країни отримують набагато більше: Японія — 95%, Китай — 90%, а Південна Корея — 35%. Ми хочемо, щоб вони приїхали і допомогли нам із протокою.• Багато країн повідомили мені, що вже вирушають на допомогу (зокрема, готовність відправити кораблі висловила Естонія). Дехто у захваті від цього, інші – ні. Вони сказали мені: "Ми б воліли не втручатися, сер". Я сказав: "Ми захищаємо вас уже 40 років, а ви не хочете втрутитися у дрібне?".• Якщо через ситуацію, що склалася, нам знадобляться мінні тральщики союзників чи будь-що інше, вони повинні кинутися нам на допомогу, бо ми допомагали їм багато років.• Я думаю, що президент Франції Емманюель Макрон допоможе з Ормузькою протокою. Але насправді нам ніхто не потрібен. Я роблю це лише тому, що хочу дізнатися, як відреагують союзники.ZN.UA

За даними The Sun, 56-річний син убитого аятоли Алі Хаменеї втратив щонайменше одну ногу і отримав серйозні пошкодження шлунка або печінки.Невідомо, чи поранення сталося того самого дня, коли загинув його 86-річний батько. Натомість Моджтаба наразі не керує стратегією, яка спричиняє хаос на світових енергетичних ринках, додає виданняУ спробі приховати стан нового верховного лідера іранське телебачення транслювало те, що назвали його «першою заявою» після приходу до влади. Заяву зачитав ведучий. У ній Іран пообіцяв «не вагаючись помститися за кров загиблих іранців» і продовжувати атаки на Дубай, а також заблокувати стратегічно важливу Ормузьку протоку.Джерело The Sun у Тегерані передало ексклюзивні деталі про стан нового лідера. Згідно з ним, Моджтаба Хаменеї перебуває в реанімаційному відділенні університетської лікарні Сіна. Частину будівлі повністю перекрили і оточили охороною.Хоча джерело не є медиком, воно має контакти в травматологічній команді лікарні. За їхніми словами, Моджтаба перебуває у «тяжкому» стані під наглядом Мохаммада Рези Зафарганди — міністра охорони здоров’я Ірану та одного з найкращих хірургів-травматологів країни.У повідомленні написано, що «Моджтабі ампутували одну або дві ноги. Також розірвано печінку або шлунок. Він, імовірно, перебуває в комі».ℹ️ Моджтаба втратив у тому ж ударі дружину, 8-річного сина, а також матір і сестру. Натомість ізраїльське джерело The Sun, коментуючи вищезгадану інформацію, зазначило, що «те, що Моджтаба Хаменеї поранений, є незаперечним фактом» 💬 Однак його стан майже не впливає на перебіг війни, оскільки він фактично є маріонеткою. Реальна влада зараз у руках Корпусу вартових Ісламської революції

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи на конференції послів ЄС у Брюсселі 9 березня, заявила, що Україна отримає 90 млрд євро від ЄС попри вето Орбана. Вона запевнила, що «в цьому випадку ми виконаємо свої зобов’язання, тому що на карту поставлено наш авторитет і, що важливіше, наша безпека». Заява, безумовно, правильна та обнадійлива. У ЄС дійсно є механізми, які дозволять виділити кошти попри всі перепони, які створює поки що діючий прем’єр-міністр Угорщини. Однак всі проблеми України дана позика, на жаль, не вирішить. Так, у нас будуть гроші на 2026-2027 роки, значну частину яких ми зможемо витрачати безпосередньо на оборону – і які не потрібно буде повертати, тим більше з відсотками. Водночас нікуди не поділася ключова проблема – дефіцит бюджету, який зростає щороку. У 2024 році він становив 600 мільярдів гривень, у 2025 – вже 830 мільярдів, а цьогоріч може сягнути 1 трильйону гривень. А що влада? Нічого. Реально нічого. Урядовці сподіваються на допомогу МВФ, яку ми вже почали отримувати. Проте замовчують головне – усі ці кошти підуть на банальне обслуговування наявного боргу перед... МВФ. Це як замкнуте коло. То що робити? Як варіант – провести реструктуризацію боргів. Наприклад, команда Дмитра Разумкова пропонувала це зробити вже давно, починаючи з 2022 року. Адже саме у перший рік великої війни для України склалася унікальна ситуація – максимально висока довіра до нас з боку партнерів, колосальна повага завдяки діям ЗСУ і, що важливо, сприятлива ситуація на міжнародних ринках. Але влада не прислухалася і свій шанс проґавила. Як результат, тільки на обслуговування боргу у 2022-2025 роках Україна витратила більше 1,3 трлн грн. Чи можна спробувати зараз? В принципі, так, але треба, по-перше, реально боротися з корупцією, по-друге, забезпечити верховенство права і, найголовніше, не боятися слухати слушні поради і реалізовувати їх на практиці. Бо питання не в рейтингах, а майбутньому країни.

Ми не будемо терпіти цей державний бандитизм. Україна залишає за собою право ініціювати санкції проти причетних до захоплення українців в Угорщині, — очільник МЗС Андрій Сибіга."Політичні заяви угорських посадовців сьогодні вранці свідчать, що затримання семи громадян України в Будапешті було частиною шантажу та виборчої кампанії Угорщини.Список вимог Орбана до України сьогодні вранці був особливо показовим. Саме так зазвичай і відбувається після того, як людей беруть у заручники: висуваються вимоги.Усі, хто відповідальний за захоплення і утримання наших громадян у заручниках, будуть притягнуті до відповідальності. Ми залишаємо за собою право вжити відповідних заходів.Ми знову вимагаємо від Угорщини припинити втягувати Україну у свою внутрішню політику та виборчу кампанію.Ми очікуємо рішучих відповідей від наших партнерів. Ми також зберемо іноземний дипкорпус у МЗС України, щоб поінформувати їх про неприйнятні дії Угорщини, спростувати абсурдні звинувачення та закликати до підтримки у вимозі притягнути винних до відповідальності".

​Про "зимову" весну, виклики інфраструктури та іспит на солідарність.​Завтра за календарем — весна. У багатьох є ілюзія, що разом зі снігом автоматично "розтануть" і проблеми, які принесла нам ця надскладна зима. Але давайте будемо реалістами, до чого я вас завжди закликаю.​По-перше, кліматичні зміни останніх 15 років чітко показують: березень у наших широтах — це, по суті, четвертий місяць зими. А для мешканців понад 1100 будинків у Києві, які через російські атаки на критичну інфраструктуру залишаються без стабільного тепла, цей "холодний березень" — не фігура мови, а щоденна реальність.​По-друге, ми маємо розуміти, що удари по теплогенерації — це не просто намагання "вимкнути світло". Це цілеспрямована стратегія ворога з виснаження нашого соціального ресурсу. І ось тут виникає найцікавіше — те, що вчергове ламає всі плани агресора.​Коли державна машина не завжди встигає за темпами руйнувань, вмикається горизонтальна самоорганізація. Це саме те, що робить нас суб’єктними.​Синергія допомоги: пункти обігріву в столиці сьогодні — це не просто "намети з генераторами". Це реальний приклад того, як громадський сектор (Український Червоний Хрест) та відповідальний бізнес створюють альтернативну мережу безпеки.​Роль бізнесу: дуже показово, коли українські компанії, як-от "Мономах", не чекають на "особливі запрошення", а інтегруються в гуманітарні процеси. Передача гарячого чаю до пунктів обігріву — це не про маркетинг. Це про закриття базової потреби в теплі та підтримці тоді, коли це критично важливо.​Який висновок? Війна навчила нас, що соціальна відповідальність — це не пафосні слова в річних звітах, а системна робота «в полі». Поки бізнес і волонтери тримають цей гуманітарний фронт, ми залишаємось стійкими до будь-яких інфраструктурних викликів.​Березень буде непростим, але солідарність гріє краще за будь-які обіцянки.​Працюємо далі. Підтримуємо своїх.

У Женеві завершили ще один раунд переговорів.Робота відбулася у двох форматах – окремо з американською стороною та тристороння зустріч за участі США і Швейцарії.За підсумками зустрічей разом із Давидом Арахамією та представниками американської сторони – спеціальним посланником Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером – провели спільну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським про результати зустрічі та подальші кроки.Наступний раунд готується. Працюємо над фіналізацією безпекових параметрів, економічних рішень і узгоджених позицій, які мають стати основою для подальших домовленостей. Завдання – зробити наступну тристоронню зустріч за участі США та росії максимально предметною.Окрема увага була зосереджена на економічному блоці та довгострокових механізмах підтримки України. Разом з економічною командою Уряду, зокрема Олексієм Соболевим, та американськими партнерами предметно опрацювали документ щодо відновлення України.Домовились, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану.Вдячні Швейцарії за організацію переговорів і створені умови для роботи. Дякуємо Президенту Дональду Трампу та його команді за активну залученість і послідовну підтримку процесу.

Все ж наша влада вміє пробивати дно. Причому робить це постійно і на контрасті. З одного боку, урядовці постійно підкреслюють, як самовіддано працюють наші енергетики, рятувальники, обіцяють премії та нагороди. З іншого, реальне ставлення проявляється у дещо іншому, наприклад – у правках до різних законопроєктів. На роковини повномасштабної війни влада тишком-нишком викинула з одного із законопроєктів правки, які передбачали виплату 15 млн грн родинам загиблих працівників ДСНС. І якби на це не звернув публічно увагу Дмитро Разумков, то навряд чи би про це дізналися українці. Як на мене, це ганебне рішення, яке, тим не менше, в усій красі демонструє реальне ставлення влади до людей, яке ризикують своїм життям кожен день. Всі ж знають, що росія часто б’є вдруге в одне й те саме місце, прекрасно знаючи, що рятувальники оперативно висуваються допомагати людям та ліквідовувати наслідки прильотів. У даному контексті вони, фактично, перебувають на передовій і ризикують постійно своїм життям. На жаль, ми маємо і загиблих, і важко поранених. І очевидно, що родини героїв заслуговують бодай на фінансову підтримку. А що у відповідь? Грошей немає, то почекайте, не до вас? Це безвідповідальна позиція. З іншого боку, а чого ми очікували? От дійсно, невже ще хтось вірить, що влада може змінитися і почати приймати адекватні рішення? Або виконувати те, що обіцяла раніше? Після регулярних «кидків» виглядає як фантастика, що в черговий раз актуалізує питання перезавантаження і так званої коаліції, і Уряду.

УП: Що відбувається на мирних переговорах...Поява Кушнера принесла в переговорний процес відчуття безпосередньої залученості Трампа. Вона ж змінила фокус розмов із розлогих псевдоісторичних баталій на конкретні питання управління територіями, військами і ресурсами. Особливо ресурсами.Як описують Кушнера знайомі з ним співрозмовники УП, "Джаред, може, не дуже розуміє історичну суть цієї війни, але дуже добре розуміється на природі комерційного інтересу".Простіше кажучи, за Кушнером закріплене завдання шукати економічні бонуси, якими можна звабити Росію та змусити її реально, а не для галочки, включитися в процес закінчення війни.Симптоматичною в цьому плані була поведінка Росії, яка на перші дві зустрічі цього року відряджала делегацію під керівництвом військових, зосібна керівника ГУ ГШ Ігоря Костюкова. Як наслідок, на цих зустрічах військові змогли в загальних рисах, але погодити навіть такі чутливі питання, як механізм моніторингу припинення вогню тощо.Коли військові погодили свою частину загальної рамки, в переговори повернулись політики в особі Мединського, щоб шукати формулу вирішення найважчого – територіального – питання.І, що цікаво, навіть охочий до історичних пасажів Мединський в присутності зятя Трампа відчуває марність розлогих цитувань, задовольняється короткими відсилками та алюзіями на "діла давно минулих днів" та більше сфокусований на реаліях війни.Точних деталей і нюансів перемовин жодна зі сторін не розголошує.Однак, за даними УП, на останній зустрічі в Женеві обговорювали можливість розведення сил і створення на буферній території вільної економічної зони.Співрозмовники редакції в колах європейського політикуму переконують, що під час зустрічі з лідерами Коаліції рішучих на Мюнхенській безпековій конференції з вуст Зеленського лунали різні варіанти розведення військ на Донбасі, аж до синхронного відходу на 40 кілометрів від лінії зіткнення. Хоча поки складно навіть уявити, як реалізувати такий сценарій.Як і те, що опікуватись проєктом економічної зони (ВЕЗ) може так звана Рада миру Дональда Трампа, яку минулого тижня з такою помпою було презентовано американським лідером. Принаймні такі ідеї в переговорах теж лунали.По суті своїй ідея ВЕЗ під управлінням США чимось нагадує мікс рішень, які чинна американська адміністрація вже застосовувала в азербайджансько-вірменському та ізраїльсько-палестинському врегулюваннях.На наступній зустрічі груп, яку підтвердив президент Зеленський, до переговорів можуть долучити ще й спеціалістів з енергетики. Можливо, це свідчить про те, що розмова торкатиметься чутливого питання, хто і в якому форматі має управляти Запорізькою АЕС.