Таверна читача ✨

​​«— Бо виходить, що вірність не входить до базових налаштувань. — Звісно, не входить. Вірність — це вибір. Як потурати всім поривам серця, хто його знає, де б ми вже були» «Літні канікули для дорослих» — Марія Каменська Від видавництва «ТАК» 320 с. 7/10 Не знаю чому, можливо, обкладинка, а може й анотація — але я мала трохи інші очікування від книги. Чомусь думала, що це буде більш легка, романтична, з гумором історія про літо, розваги. Але виявилось, що це не зовсім так. Книга не дуже легка. І якщо для вас тема зради тригерна, то вона точно не для вас. Бо власне вся історія крутиться навколо цієї теми. Мені здається, тут нема жодного персонажа, якого б не зрадили або який би не зрадив. Головні герої багато розмірковують на цю тему, намагаються зрозуміти, як їм діяти, що правильно, а що — ні. Намагаються пережити зраду, дати раду своїм емоціям, втамувати бажання і помсти і нарешті зробити вибір: пробачити, продовжувати стосунки, піти, помститися чи ще щось. Власне оповідь ведеться від двох героїв. Від чоловіка Метта, якого зрадила дружина. І від дівчини Крістін, з якою він знайомиться в барі. Крістін зробила собі літні канікули, взяла відпустку на роботі й часто гуляє містом, споглядаючи людей і міркуючи про їхню історію. І чимось її приваблює Метт, а вона — його. Хоча він — заборонений плід, адже одружений. А вона — його випробування. Отож навколо цих двох історіях і крутиться. Я собі думала, що більше більше якихось сюжетних поворотів, повʼязаних на розвитку їхніх стосунків. Але для мене ця книга була більше як пазл, який складається з маленьких шматочків, замальовок. Ось вони зустрічаються вперше, потім вдруге, втретє, а між цим — герої спілкуються зі своїми друзями, психотерапевтами, рідними тощо. Тобто мені здалось, що книга і її сюжет більше складається з діалогів та аналізу, ніж власне з якихось дій, які б його рухали. І це непогано, просто не дуже моє. Я люблю коли діалогів багато, але більше, коли є багато сюжетних сцен і подій, описів, які рухають сюжет. Якось по відчуттях, мені історія нагадала «Без Меріт» Коллін Гувер, в якій авторка теж піднімає важливу тему. Бо що там, що тут у мене не було відчуття розвитку сюжету, а більше — аналізу однієї теми на основі досвіду героїв.З іншого боку — книга доволі глибока, продумана, ніби книга-рефлексія. Герої травмовані, вони дорослі, пережили важкі події, але намагаються усвідомити, що їм робити і прийняти свої наслідки. Мені трішки не вистачило літньої атмосфери, бо вона відчувалась тільки в тому, що було дуже спекотно і місто було дуже розжарене. Авторка чудово пише, легко було читати цю історію. Взагалі її можна прочитати і за день, наскільки швидко і добре вона іде і тримає темп, в цілому думаю, що це за рахунок великої кількості діалогів. Фінал книжки — ніби і зрозумілий, а ніби й відкритий. Тобто ясно, що обирають герої, але ніби немає остаточної крапки. В цілому як і в житті. Сьогодні одне, а завтра все може змінитися. Тож загалом книжка непогана, але не зовсім моя. Та думаю, багатьом вона може зайти. Ось що в ній є: ▪️тема зради; ▪️він — заборонений плід, вона — його випробування; ▪️пошук себе; ▪️повільна романтика. 💭А ви вже читали? Плануєте? Любите читати книги, які ніби як роздуми? Для вас тема зради тригерна в книгах чи ні? #книжковий_відгук

​​«Світ — це дошка. Ми просто повинні продовжувати кидати кості» «Фінальний гамбіт» — Дженніфер Лін Барнс Від Readberry 416 с. 7/10 Третя книга мене не так сильно вразила, як дві попередні. І я думаю, що це повʼязано насамперед з тим, що інші читала вже давно і потрібно було більше часу, щоб знову зануритися в цю атмосферу інтриг, загадок і головоломок. Дещо важко було пригадати і це стало невеликою перешкодою в читанні. Тому ось цю трилогію я б точно радила читати підряд. Бо інколи я не так включалась в сюжет, бо для мене це не було таким важливим, як для героїв (я просто не так добре памʼятала, що і до чого). Проте читаючи далі, ставало цікавіше і я справді занурювалась в історію знову. Відриватися від книги не хотілось і прочитала її за пару днів. Рік у будинку Готорна для Айворі вже добігає кінця. І цей час доволі швидко пролетів, зважаючи на всі пригоди, одкровення і викриття. Так, як зʼясувались, не всі таємниці, зради і злочини вже витягли на поверхню. Ще є такі, які Айворі має розплутати. І головна з них: чому Готорн обрав саме її? У цій частині боротьба ще жорсткіша, адже це вже не просто ігри, а справжня конкуренція, бажання влади і сили. І на кону — життя близьких людей. Тож на Айворі й братів Готорнів чекає новий супротивник, що настільки ж майстерний у стратегічному плануванні й головокмках, як і сам Тобіас Готорн. Можна сказати, що в цій книзі у фіналі є щось типу головного боса, якого треба подолати, щоб нарешті пройти гру. І, як мені здалось, авторка вела нас до чогось грандіозного, неймовірної останньої гри, але була вона не особливою. Якоюсь дуже простою. Все сталось швидко, легко і я навіть не відчула ризику. Хотілось чогось більшого, більш заплутаного, більш інтригуючого і небезпечного. Як і перші дві частини, написано все дуже динамічно. Я б навіть сказала, що кінематографічно. Розділи книжки дуже короткі, тож було відчуття, що сюжет постійно змінюється, ніби це якось кліпово написано, кліпнув і вже нова локація, кліпнув ще раз — і вже нова загадка. В цілому це прикольний стиль, який справді дозволяв читати швидше, і додавав інтриги. Водночас цьому сприяв і сам стиль тексту. Речення короткі, швидкі. Динаміка неймовірна. А ще тут багато діалогів і дуже мало описів. Ця історія — це концентрація напруги, інтриги і драми. Драми, до речі, багато. Особливо між Готорнами. У книзі є романтика, яка зародилась ще в попередній частині (адже ми знаємо, кого Айворі обрала), проте вона сповнена постійних драм, сумнівів, суперництва (досі?) Мені трішки не вистачило розкриття цієї любовної лінії і взаємодії між героями, проте було кілька милих моментів. А зрештою фокус книги тут не на коханні, а на — загадках і плетінні інтриг. Готорни, як завжди, неперевершені. Один краще за іншого. Було цікаво спостерігати за тим, як під їхнім впливом змінилась і сама Айворі. Фінал в цілому для мене був доволі очікуваним, але зрештою — саме таким він і міг бути в цій історії. Уся трилогія мені сподобалась. Важко сказати, яка книга найбільше, бо я уже погано пригадую перші дві. Та якщо ви хочете щось напружене, з романтикою, з загадками і головоломками, про мільярди і мільярдерів, і щось підліткове — це воно. Тропи книги: ▪️головоломки і загадки; ▪️шукачі пригод; ▪️таємниці минулого та злочини давнини; ▪️сила — це не гроші, а влада. ▪️красунчики-брати; ▪️вибір між братами. 👉а ще з промокодомPASSION цю та інші книжки від Readberry і «Ранку» можна купити зі знижкою 20 відсотків ❤️‍🔥 💭А ви вже читали цю трилогію? Яка частина сподобалась найбільше? Любите книжки, де багато загадок? Які б ще порадили такого плану? #книжковий_відгук

​​«Вибір. У нас завжди є вибір. Ніхто силою не тягне назустріч небезпеці» «Вовкун» — Вікторія Задорська Від «Мрієлова» 272 с. 9/10 Книга з вайбом «Сутінок» (але без вампірів, принаймні поки що) і атмосферою осінньо-зимових Карпат 🌲Я нічого не очікувала від книжки і в результаті мені вона дуже сподобалась. Прочитала за пару вечорів і тепер з нетерпінням чекаю на продовження історії, адже закінчилась вона на дуже неочікуваній фразі. Це фентезі з міфологію та романтичною лінією. Для мене любовна лінія тут не основна, а хімія між героями була не дуже сильна.Це історія про Лелю. Разом із татом їй довелось повернутися з Києва у Карпати. Дівчина не дуже цього хотіла, адже це місце сповнене болючих спогадів. Нова школа, зайнятість батька, таємнича місцевість — це чекає на дівчину. Але, хто її турбує найбільше, це Сірий — хлопець, який живе по сусідству і з яким вона навчається в класі. Холодний, грубий і таємничий. Він привертає увагу Лелі. Та водночас дівчина занурюється у ще глибші таємниці, які розкривають секрети і її роду та сутності. Це історія про вовкунів. Історія, яка розгортається в наших Карпатах, але не тих, які дарують спокій і натхнення. Не тих, що ваблять мандрівників красою. А інших. Тривожних. Ворожих. Насторожених Мені сподобалось, як авторка змалювала атмосферу місцевості. Початок книжки був дуже похмурим, і з відчуттям, наче на вулиці сіро і холодно, і треба терміново закутатися в ковдру. Закінчилась історія не менше похмуро. Але водночас було в ній місце і для тепла: дружби, ватри, малювання, традицій і, звісно, кохання. Також чудовою була і атмосфера описів традицій: посиденьок біля ватри, Досвіток, українських страв на різдвяні свята. Мені книга читалась легко. У авторки красива, насичена мова, багата на порівняння. Історія мене затягнула і не відпускала до самого кінця. Хоча багато моментів все ж можна було передбачити і зрозуміти, хто є хто. Це дебютна книжка авторка, та, як на мене, вона чудово написана і справді буде цікавою для підлітків. У ній на читачів чекають: ▪️вовкуни та мольфари;▪️давні легенди й ритуали; ▪️заборонене кохання; ▪️українська міфологія; ▪️містична атмосфера Карпат; ▪️таємниці. Книга ідеально підійде для читання восени або взимку, адже тут як раз описані ці пори року та їхні особливості й атмосфера. Ну і також варто відзначити це неймовірне оформлення! Дуже красива і сама суперобкладинка і обкладинка під нею 😍 а ще графічні елементи на початку кожного розділу додавали мені атмосферності до читання. Більше фото в коментарях до цього посту 👇💭А ви вже читали, плануєте? Любите історії з українською міфологію? Вам подобається «Сутінки» і чи любите ви таку атмосферу в інших книгах? #книжковий_відгук

​​Книжкове поповнення від Stone Publishing 📚Отримала три книжечки, швиденько покажу і розкажу про них і вам: ▪️«Почати з кінця» від Моллі Джеймс. Мене зацікавила ця книга анотацією. Ідея здається мені класною. Емі може бачити те, що не бачать інші. Як тільки вона когось цілує, то знає в найдрібніших деталях, до чого призведуть стосунки: втеча від нареченої з-під вівтаря або через вікно у ванній на другому побаченні. Тому Емі самотня, бо всі способи змінити наперед написане майбутнє ні до чого не приводять. Але потім на весіллі подруги, Емі має поцілунки одразу з трьома чоловіками і після бачить три сценарії, один з яких — ідеальний. Але з ким? Емі не може пригадати, з ким вона цілувалась і про кого яке видіння було. У книзі поєднались гумор, романтика, емоційна глибина. Це історія про пошук себе, віру в долю та боротьбу з власними страхами. На книгу зараз діє знижка 10 відсотків (коштує 473 грн замість 526). ▪️«Якщо зі мною щось трапиться» Луанн Райс. Це психологічний янг-едалт трилер про сестер, таємниці та те, на що ми готові піти заради тих, кого найбільше любимо. З того часу, як у лісі знайшли тіло Елоїз, минуло 8 місяців. Її сестра Олі, яка вижила, перебуває у стані шоку та горя. Але дівчина відчуває ще й гнів, адже винуватця так і не знайшли. Аж раптом Олі знаходить на тому ж місці ще одну дівчину, але вона ще жива. Вона не памʼятає, як туди потрапила і що сталось. Та Олі впевнена, що саме ця незнайомка може стати ключем до розгадки. У книзі є суперка, але вона така сама як обкладинка. Зараз книга по акції за 499 грн замість 525. ▪️«Як воно?» Софі Кінселла. Це автобіографічна книга Софі Кінселли. Єва Монро — успішна письменниця, у якої, здається, є все для щастя. Та одного дня в її життя вривається страшний діагноз. І тепер все відходить на другий план, головне — вижити і не втратити себе. Завдяки підтримці близьких і оптимізму Єва крок за кроком повертається до життя і вчитися радіти кожному новому дню. Книга виявилась така невеличка, я очікувала, що вона більша буде. Сподіваюсь, що попри такий обʼєм, вона ж все буде цікавою, щирою і зможе зачепити мене. Тут теж ще є суперка, але вона повторює обкладинку. До речі, зараз на книгу діє знижка 5 відсотків (309 грн замість 325 грн). 💭Яка з цих книг зацікавила вас більше? Може, вже якісь читали? Діліться тоді враженнями в коментарях 👇

​​7 книг, прочитаних у жовтні 📚🍂▪️«Вовкун» Вікторія Задорська Це підліткова фентезійна історія з романтичною лінією і вайбом «Сутінок». А ще тут неймовірна атмосфера осінніх і зимових Карпат. Дуже сподобалась. Оцінка: 5/5 Видавництво: «Мрієлов» ▪️«Літні канікули для дорослих» Марія Каменська Це романтична історія від української авторки. Вона про двох людей, які намагаються зрозуміти, чого хочуть від себе, життя. Багато розмов, зустрічей за келихом вина. Непогана, але мені тут не вистачило розвитку сюжету, більше акцент був на розмовах. Оцінка: 4/5 Видавництво: «ТАК» ▪️«Звичайна» Лілія Кухарець Це романтична антиутопія. У книзі багато пригод, гумору та таємниць. Було цікаво і легко читалось. Тут змальований світ після катастрофи, є троп «виживання», але найбільше уваги, як на мене, приділено романтичній лінії. Це дилогія. Оцінка: 4/5 Видавництво: самвидав. ▪️«Убивця лісу» Прімі Мохамед Це щось темної казки, хоча зазначено, що тут ідеально поєднані горор і фентезі. Але горору мені не вистачило. Натомість тут дуже класна атмосфера таємничого лісу, наповненого своїми правилами. Історія про жінку, яка вирушає в ліс, з якого ніхто не повертається, щоб врятувати двох дітей. Оцінка: 4/5 Видавництво: «Жорж» ▪️«Зрадниця крові» Лінетт Ноні Це остання частина серії «Тюремна цілителька». І я в захваті як від цієї частини, так і загалом від циклу. Це фентезі, яке не захоче покидати ваше серце після прочитання. Тут є також романтична лінія, яка справжній слов бьорн. Оцінка: 5/5 ❤️‍🔥 Видавництво: ReadBerry. 👉А ще нагадаю, що на книги від ReadBerry та «Ранку» діє мій промокодом PASSION який дає знижку 20 відсотків 🫶🏻 ▪️«Місто тіней» Мія Марченко Це різдвяна повість. Дуже легко і атмосферно написана. Головна героїня приїжджає в нове місто, де зʼясовує, що є інший світ, який потребує порятунку. Атмосфера Різдва, добра, надії — все це відчула я в цій книзі. А ще тут багато класних ілюстрацій. Оцінка: 5/5 Видавництво: «Жорж» ▪️«Покрив зламаних» Еллана Бенко Це романтична історія, яка порушує важливі теми, як от абʼюзивні стосунки, переживання травми. Вона емоційно непроста, але написана чудово і дуже легко та цікаво було її читати. Оцінка: 5/5 Видавництво «ТАК» Найкращою книгою місяця стала «Зрадниця крові» ❤️‍🔥дуже люблю цю історію. 💭А скільки книг у жовтні прочитали ви? Яка сподобалась найбільше? Щось із мого читали?

​​«Скільки разів має розбитися серце, перш ніж його більше неможливо буде зібрати? Перш ніж краї уламків більше не співпадатимуть один із одним» «Покрив зламаних» — Еллана Бенко Від видавництва «ТАК»488 с. 9/10 Коли я подивилась, яка ця книга велика, то трішки злякалась, що буду довго її читати. Але виявилось, що прочитала я її за пару вечорів, бо мене дуже захопило.Мені книга сподобалась і сюжетом, і стилем авторки, і персонажами. Якщо чесно, то і немає нічого такого, до чого я могла б докопатися. Це непроста історія, тож тут є тригерні теми, як-от домашнє насилля та абʼюзивні стосунки, тому перед читанням варто на це звернути увагу. Кожен із героїв книжки пережив якісь складні події, які на них вплинули. Попри це, всі вони — знайшли сили в собі жити далі, любити життя і людей. І це класно. Еделін — відома художниця. Вона має дім, гроші, чоловіка, визнання. Здавалось, що її життя прекрасне. Та дівчина змушена покинути все це, втратити навіть своє імʼя. Із рідного Спрінгфілда вона переїжджає до Кемдена, де із підробленими документами, ранами на тілі та тріщинами в душі, починає нове життя. Та коли все потроху налагоджується, минуле наздоганяє Еделін і таємниці відкриваються. Мені дуже сподобалось, як авторка змалювала Кемден і життя в ньому — тихе невелике містечко, де затишно і спокійно, водночас дуже гарно і привітно. Оповідь у книзі ведеться від імені Еделін та Кайдена. Тож ми можемо спостерігати за почуттями обох і глибше їх розуміти. Я таке дуже люблю, адже героям справді довелось пережити багато важких подій і авторці через такий формат вдалось чудово показати їхні переживання і те, як вони долають всі ці виклики. Мені сподобалась Еделін, яка хоч і постраждала, не втратила свою іскорку, любов до життя і залишалась такою ж сильною. Авторка чудово передала переживання Еделін, її намагання повернутися до нормального життя. Вона ніби уособлення багатьох жінок, які змогли вибратися з домашнього насилля і не втратили себе. Кайден чудовий чоловічий персонаж, можна сказати, грін флег. Його таємницю та минуле авторка розкриває аж в кінці, тому я довго голову ламала, що з ним сталось.У книзі є романтична лінія, яка починається ніби як пристрасть, порив, який раптово виник і не мав би в щось розвиватися. А проте, поступово перетворюється в більше — в кохання, яке зцілює. Мені дуже сподобалось, як розвивалась ця лінія, наскільки теплими і добрими були стосунки між героями, наскільки великою була їхня підтримка одне одного. Також у книзі є обмеження 18+, є кілька гарячих сцен, проте, як на мене, вони не прямо дуже детальні й чудово описані. Важливим персонажем також є Ейден, хоч від його імені авторка не веде оповідь, але він теж впливає багато на що в цій історії. Хоча от мені як раз хотілось би, щоб авторка розкривала все ж, що сталось між ним і його колишньою дівчиною — це показували, як секрет, який травмує хлопця, але я так і не дізналась, що там було. Так само хотілось би, щоб була розмова Кафдена з Карою, де він би розставив всі крапки над і в їхніх стосунках. А в решті до сюжету питань у мене немає. Вийшло дуже цікаво і захопливо. Під кінець книжки було більше динаміки і навіть перестрілка, але в цілому оповідь була для мене розмірена, але яку хотілось читати і читати. Книга має різні сюжетні повороти, є драматичною, але більше вражає розвитком головних персонажів. Авторка чудово пише, її текст гарний і легко читається. Мені хотілось занурюватися в кожен рядок. Для мене книга — чудова і точно варта уваги. Тропи: ▪️травма і зцілення; ▪️болючі секрети; ▪️від пристрасті до кохання; ▪️вона подруга його брата; ▪️домашнє насилля та абʼюзивні стосунки; ▪️він шериф, вона — приховує свою особистість; ▪️маленьке містечко. 💭А ви вже читали книгу, як вам? Плануєте читати? Любите книги з тропом від пристрасті до кохання? #книжковий_відгук

​​За останній час подивилась кілька дорам, тож вирішила поділитися коротенькими враженнями про них 👇 ▪️ «Пан Королева» Це дорама у жанрі переродження. Кухар з наших часів потрапляє в епоху Чосону 19 століття. Та ще й він перероджується в тілі жінки, королеви Чхорін. Дорама вийшла смішна, а моментами романтична і драматична. Вона переосмислює історичні події. Мені дуже сподобалось, єдине тільки що кінцівка була для мене не реалістичною взагалі і я в неї не повірила. Але, якщо чесно, то відірватися було дуже важко. ▪️ «Королева сліз» Ця дорама з усіх переглянутих за останній час мені найбільше сподобалась. Місцями сумна, місяцями весела і кумедна. Тут вже події відбуваються в нашій реальності. Це історія кохання Пек Хен У та Хон Хе Ін. Вони одружені, але їхній шлюб от-от розпадеться через різні причини. Головна героїня стикається з важким випробуванням, яке може або зміцнити їхні стосунки або вже остаточно зруйнувати. Дорама в жанрі ромкому. Мені дуже сподобалось в ній усе. ▪️ «Мій коханий демон» Фентезійна дорама з елементами романтики. Він — демон, а вона — людина. Але через одну подію все перемішується і Гу Вон втрачає свої сили. А До До Хі стикається зі зрадою з боку тих, кого вважала родиною. Тож демон і людина укладають угоду, щоб отримати свої вигоди. Зрештою — це призводить до подій, про які жоден з них не підозрював. Також цікава дорама, місцями смішна, місцями сумна. Але дивитися було цікаво. Сподобався і сюжет, і гра акторів. ▪️ «Легенда про куміхо» Спочатку якось скептично поставилась до неї, але потім мене дуже захопило. Я люблю різні історії, повʼязані з якимись легендами і міфами. А в цій ідеться про куміхо — персонажа корейської міфології, здатного перетворювати на 9-хвостого лиса. Тут у мене ще флешбеки були з «Наруто». А головна героїня — режисерка, збирає історії і це мені було близько через мою професію журналістки. Тут дуже класна романтична лінія, драматична, і я до кінця не знала, як усе завершиться. Є і багато сумного теж. Єдиний мінус для мене, що сама лінія зі світом і ось цією легендою, міфічним і потойбічним, наче не до кінця розкрита. ▪️ «Смачного, ваше величносте» Я б назвала цю драмою подорожжю в часі. Тут головна героїня з нашого часу опиняється в епосі Чосон, де стає головною кухаркою короля. Ця дорама перегукується з першою, оскільки в ній змальована одна й та ж епоха, але різні її бачення. Тому було цікаво ще порівняти їх. Тут було багато готування, смачних страв і навіть кулінарний поєдинок. Ну і звісно, тут теж є романтика. Фінал — взагалі не реалістичний (але ж це фентезі), та він мені більше сподобався, ніж у першій дорамі й був більш логічним. З усіх найбільше сподобалось «Королева сліз» та «Легенда про куміхо» саме по емоційності. 💭Вже дивились якусь з них?

​​​​«Без вибоїн на шляху немає веселощів. Якщо бодай раз не передбачити, що відбуватиметься далі, життя стане цікавішим» «Моє життя з Волтерами» — Алі Новак Від «ВСЛ»456 с. 8,5/10 Кінне ранчо, підліткові проблеми, шкільне життя, будні у великій родині — мені подобається читати подібні історії. А ще «Моє життя з Волтерами», певно, втрапила в настрій, бо вона викликала в мене позитивні і теплі емоції. От як раз і хотілось чогось такого почитати. Це підліткова романтичні історія. Маємо одну дівчину та одинадцять хлопців під одним дахом. І все б нічого, та кілька з них — однолітки Джекі й ще дуже привабливі 😏 тож самі знаєте, що там починається — боротьба за увагу Джекі, звісно. Після трагічної події в родині 16-річна Джекі була змушена переїхати жити на кінне ранчо до родини Волтерів, які стають її опікунами. Дівчина все ще сумує, але тепер мусить вливатися в новий колектив у школі, шукати спільну мову з кожним членом нової сімʼї й навіть — будувати своє особисте життя. Не все вдається відразу, бо Джекі дуже зациклена на порядку й не любить сюрпризів і хаосу. Але дівчині довелось стикнутися з кількома сюрпризами, наприклад, що черга до душу може бути дуже довга, а у великій родині без розіграшів ніяк. Насправді Джекі довелось вливатися в нову родину, яка вже має свої правила, традиції, порядки. Тож спочатку це не дуже просто було, а хлопці ще й не особливо допомагали в цьому. І спостерігати за цими добродушними жартами, підколами, родинними взаємодіями — було якось тепло і цікаво. По атмосфері мені ця історія чимось нагадала книжки Дженні Ханн — такі ж теплі, зворушливі, добрі. А от по кількості привабливих і харизматичних хлопців — «Ігри спадкоємців» (але тут немає ігор, і хлопці не з багатої сімʼї). Як ви могли здогадатися, персонажів у книзі багато. Я переживала, що просто між цими хлопцями Волтерами заплутаюсь, але ні. Все було окей, а ще мені допомагав список Джекі, який вона склала для себе, як тільки приїхала на ранчо. Крім того, деякі герої книжки — ще зовсім маленькі (наприклад, 5-річні), і їм авторка не так багато давала простору для розкриття. Попри це, і вони вносили свою частку в створення атмосфери, наприклад, було весело спостерігати за хитрощами Джека й Джордана, іграми Бенні та Зака. Вони додавали якихось смішних моментів книзі, і атмосфери родини. Вілл (найстарший Волтер) взагалі випав і майже не розкритий. Це підлітковий романтичний роман, тож маємо тут щось типу любовного трикутника (але не зовсім). Не скажу, що романтична лінія була дуже насичена, несподівана, зважаючи, що Волтерів багато. Все було доволі очевидно. Хоча я думала, що може бути момент із використанням Джекі чи деяких спорів, але обійшлось 😅Події відбуваються на кінному ранчо, але насправді його не так багато тут показано, проте похід у стайні, валляння в сіні, поїздка на конях — це буде. Могло бути і більше атмосфери кінного ранчо, але в цілому мені сподобалось і так. У мене дуже позитивні враження від книжки. Вона підліткова, тож і теми та проблеми тут відповідні. Водночас ця історія про те, що навіть у складних обставинах можна знайти близьких людей, любов, заземлення.Кінець історії — дещо відкритий, але, думаю, можна здогадатися, як усе закінчиться 😏Це дебютна книжка авторки, яку вона почала писати в 15 років. Зараз же книга вже має навіть екранізацію на Netflix. 💭А ви вже читали або може дивились серіал? Любите історії про великі родина? #книжковий_відгук

​​«…маєш все життя, увесь час і всі Простори, щоб знайти себе. Хіба це не захоплює?» «Звичайна» — Лілія Кухарець Від «Бук-Друк» 332 с. 7,5/10 Світ після апокаліпсису, розподіл праці, Інакші, які чатують за межами Плантацій — таким змалювала світ авторка книги «Звичайна». І знаєте, цей світ, хоч я б і не хотіла жити в ньому, мене таки чимось заворожив. Я так чітко його собі уявила: закинуті міста, зелений ліс із печерами, та невеликі плантації, обмежені у можливостях. Здається, що цей світ ще багато чого приховує. Але, думаю, що Лета та її друзі з усім розберуться. Бо ж Лета виявилась не такою звичайною, як вона і думала 😏 хоч дівчина завалює всі тести і не стає ні науковицею, ні циклівкою, ні відтворювачкою, ні творчинею. А просто — звичайною робітницею, збирачкою дров. Та, здається, в долі інші плани. Бо якимось чином саме Лету викрадає Інакший — мутований птах — і відносить далеко в ліс, де дівчина знаходить Саюліса, який про виживання знає все. А може і не тільки про нього. Це точно збіг долі, чи якісь сили снують свої плани? Власне з цього і починаються всі пригоди Лети, а також розкриття багатьох таємниць, повʼязаних і з нею, і зі світом. Книга побудована так, що більшу частину герої — добираються додому, тобто це як історія-подорож. Щось як у «Гобіті», тільки більш динамічно, і мені сподобалось навіть. Адже цією дорогою між героями зароджувались стосунки (дружні чи й не тільки?), а ще ставались перші випробування і розкриття деяких таємниць. Втім мені більше подобається деталізованіший світ, більше описів і занурення. І власне цього в книзі трішки не вистачило. Вона легка, цікава, досить захоплива, але ніби хотілось ще і ще — ще про життя до катастрофи: що сталось і чому люди дійшли до такої системи? Більше про самі плантації, більше про розподіл, більше уваги тестам. Але це все дуже субʼєктивно. Бо якщо вам подобається динамічна і легка історія — це те, що треба. Книга написана від першого обличчя, тому ми багато маємо роздумів Лети про її життя, а ще — про Саюліса 😏 ну він, звісно, такий грін флег і взагалі чудовий, що я Лету розумію) у книзі є кілька гарячих сцен 18+ 🔥 які непогано написані. Мені б хотілось ще мати розділи від обличчя Саюліса, бо він видався цікавим і має теж свої таємниці. Тож у нас тут трішки фентезі, постапокаліптика поєднались із ромкомом. І вийшло цікаво! Українська література не перестає дивувати — і зараз можна знайти дуже різноманітні книжки на будь-який смак. У цій історії мені ще сподобалась легка оповідь і приємний стиль авторки. Книга читалось швидко, динамічно, хотілось дізнатися, що далі буде з героями. Хоч от сама Лета мене трішки дивувала своєю поведінкою, інколи вона поводилась, як на мене не зовсім логічно. Проте хімія між нею і Саюлісом, а ще їхні кпини одне на одним — це було чарівно і чудово, мені сподобалось.Були і невеликі зауваження до сюжету в мене — наприклад, як Лета знала про те, що у зброї є віддача? Як я зрозуміла, то на плантації не було її і про це не говорили особливо. Але це були незначні дрібні моменти, які загальні враження не зіпсували. Беручи цю книгу, на вас чекає: ▪️постапокаліптика з дрібкою фентезі й ромкому; ▪️швидкий, динамічний сюжет; ▪️гарячі сцени 18+; ▪️він мисливець, вона — його учениця; ▪️виживання; ▪️мутовані тварини; ▪️гумор. Замовити книгу можна 👉ТУТ👈. 💭Зацікавила? Почитали б таку книгу? А може вже читали? Любите книжки, де героям треба виживати? Читаєте постапокаліптичні книжки? #книжковий_відгук

​​«Хіроясумі» — Кейґо Шіндзо Від «Нашої ідеї» 192 с. Манґа, серія не завершена, наразі видано 8 томів 9/10 Ця історія перевершила мої очікування. Чесно кажучи, я трішки сумнівалась, що мене так захопить історія про звичайне життя, буденність, навчання та роботу. Але читала цей том на одному подиху й дуже засмутилась, коли він завершився. Це дуже класна манґа, яка, я впевнена, відгукнеться багатьом! Адже в ній себе знайдуть і студенти, які перейшли в новий етап життя — пошук нових друзів, облаштування нового помешкання і свого життя на новому місці; і дорослі, які працюють і намагаються будувати своє майбутнє, створювати родини та піклуватися про себе і тих, кого люблять. Це манґа про наше щоденне життя, про буденні речі й про те, що може за ними ховатися; про наші бажання і наші страхи. Відчувалась вона як тепле какао у холодний осінній день. 29-річний Хірото хотів бути актором, але натомість заробляє підробітками. Він взагалі не вміє спілкуватися із молодими жінками, натомість добре ладнає зі старшими людьми. Так одного дня він знайомиться з бабусею і вони стають хорошими друзями. Після смерті та залишає Хірото свій будинок. Згодом до нього приїжджає двоюрідна 18-річна сестра Нацумі. Вона вступила в університет і тепер герої будуть жити разом. Цікаво, що у цій історії за буденним захована і тема про пошук себе і бажання іти за своєю мрією. Наші герої мають те, чим горять і в чому хотіли б розвиватися. Але через певні страхи, вони відмовляються від цього або соромляться. Це дуже часто буває і в реальному житті. І щоб зрозуміти, що ми хочемо і ким ми хочемо бути — потрібен час і не обовʼязково досягати своїх мрій в 18,20,25,30+ років. На все свій час. У цій історії дуже класно змальований побут героїв — те, як Хірото обирає, що готувати, як Нацумі не любить поратися по будинку, як вони разом їдять, переглядають фільми, чи дбають про будинок. Дуже затишними є і прогулянки героїв, спілкування з друзями — тобто все те, що і кожен із нас проживає. Здається, це звичайна манґа про звичайне, але чимось вона таки чіпляє. У цій історії розкриваються важливі теми — прийняття себе, пошук друзів, любов до близьких. Із цією манґою вдасться сповільнитися, адже скажіть, життя зараз таке швидке? Кілька фото манґи всередині додала в коментарі до цього посту 👇💭А ви любите ось такі історії про звичайне життя? Читали, плануєте читати цю манґу? #книжковий_відгук