Таверна читача ✨ | ​​«Світ — це дошка. Ми просто повинні продовжувати кидати кості» «Фіна...

​​«Світ — це дошка. Ми просто повинні продовжувати кидати кості» «Фінальний гамбіт» — Дженніфер Лін Барнс Від Readberry 416 с. 7/10 Третя книга мене не так сильно вразила, як дві попередні. І я думаю, що це повʼязано насамперед з тим, що інші читала вже давно і потрібно було більше часу, щоб знову зануритися в цю атмосферу інтриг, загадок і головоломок. Дещо важко було пригадати і це стало невеликою перешкодою в читанні. Тому ось цю трилогію я б точно радила читати підряд. Бо інколи я не так включалась в сюжет, бо для мене це не було таким важливим, як для героїв (я просто не так добре памʼятала, що і до чого). Проте читаючи далі, ставало цікавіше і я справді занурювалась в історію знову. Відриватися від книги не хотілось і прочитала її за пару днів. Рік у будинку Готорна для Айворі вже добігає кінця. І цей час доволі швидко пролетів, зважаючи на всі пригоди, одкровення і викриття. Так, як зʼясувались, не всі таємниці, зради і злочини вже витягли на поверхню. Ще є такі, які Айворі має розплутати. І головна з них: чому Готорн обрав саме її? У цій частині боротьба ще жорсткіша, адже це вже не просто ігри, а справжня конкуренція, бажання влади і сили. І на кону — життя близьких людей. Тож на Айворі й братів Готорнів чекає новий супротивник, що настільки ж майстерний у стратегічному плануванні й головокмках, як і сам Тобіас Готорн. Можна сказати, що в цій книзі у фіналі є щось типу головного боса, якого треба подолати, щоб нарешті пройти гру. І, як мені здалось, авторка вела нас до чогось грандіозного, неймовірної останньої гри, але була вона не особливою. Якоюсь дуже простою. Все сталось швидко, легко і я навіть не відчула ризику. Хотілось чогось більшого, більш заплутаного, більш інтригуючого і небезпечного. Як і перші дві частини, написано все дуже динамічно. Я б навіть сказала, що кінематографічно. Розділи книжки дуже короткі, тож було відчуття, що сюжет постійно змінюється, ніби це якось кліпово написано, кліпнув і вже нова локація, кліпнув ще раз — і вже нова загадка. В цілому це прикольний стиль, який справді дозволяв читати швидше, і додавав інтриги. Водночас цьому сприяв і сам стиль тексту. Речення короткі, швидкі. Динаміка неймовірна. А ще тут багато діалогів і дуже мало описів. Ця історія — це концентрація напруги, інтриги і драми. Драми, до речі, багато. Особливо між Готорнами. У книзі є романтика, яка зародилась ще в попередній частині (адже ми знаємо, кого Айворі обрала), проте вона сповнена постійних драм, сумнівів, суперництва (досі?) Мені трішки не вистачило розкриття цієї любовної лінії і взаємодії між героями, проте було кілька милих моментів. А зрештою фокус книги тут не на коханні, а на — загадках і плетінні інтриг. Готорни, як завжди, неперевершені. Один краще за іншого. Було цікаво спостерігати за тим, як під їхнім впливом змінилась і сама Айворі. Фінал в цілому для мене був доволі очікуваним, але зрештою — саме таким він і міг бути в цій історії. Уся трилогія мені сподобалась. Важко сказати, яка книга найбільше, бо я уже погано пригадую перші дві. Та якщо ви хочете щось напружене, з романтикою, з загадками і головоломками, про мільярди і мільярдерів, і щось підліткове — це воно. Тропи книги: ▪️головоломки і загадки; ▪️шукачі пригод; ▪️таємниці минулого та злочини давнини; ▪️сила — це не гроші, а влада. ▪️красунчики-брати; ▪️вибір між братами. 👉а ще з промокодомPASSION цю та інші книжки від Readberry і «Ранку» можна купити зі знижкою 20 відсотків ❤️‍🔥 💭А ви вже читали цю трилогію? Яка частина сподобалась найбільше? Любите книжки, де багато загадок? Які б ще порадили такого плану? #книжковий_відгук