Таверна читача ✨ | ​​«— Бо виходить, що вірність не входить до базових налаштувань. — Зві...

​​«— Бо виходить, що вірність не входить до базових налаштувань. — Звісно, не входить. Вірність — це вибір. Як потурати всім поривам серця, хто його знає, де б ми вже були» «Літні канікули для дорослих» — Марія Каменська Від видавництва «ТАК» 320 с. 7/10 Не знаю чому, можливо, обкладинка, а може й анотація — але я мала трохи інші очікування від книги. Чомусь думала, що це буде більш легка, романтична, з гумором історія про літо, розваги. Але виявилось, що це не зовсім так. Книга не дуже легка. І якщо для вас тема зради тригерна, то вона точно не для вас. Бо власне вся історія крутиться навколо цієї теми. Мені здається, тут нема жодного персонажа, якого б не зрадили або який би не зрадив. Головні герої багато розмірковують на цю тему, намагаються зрозуміти, як їм діяти, що правильно, а що — ні. Намагаються пережити зраду, дати раду своїм емоціям, втамувати бажання і помсти і нарешті зробити вибір: пробачити, продовжувати стосунки, піти, помститися чи ще щось. Власне оповідь ведеться від двох героїв. Від чоловіка Метта, якого зрадила дружина. І від дівчини Крістін, з якою він знайомиться в барі. Крістін зробила собі літні канікули, взяла відпустку на роботі й часто гуляє містом, споглядаючи людей і міркуючи про їхню історію. І чимось її приваблює Метт, а вона — його. Хоча він — заборонений плід, адже одружений. А вона — його випробування. Отож навколо цих двох історіях і крутиться. Я собі думала, що більше більше якихось сюжетних поворотів, повʼязаних на розвитку їхніх стосунків. Але для мене ця книга була більше як пазл, який складається з маленьких шматочків, замальовок. Ось вони зустрічаються вперше, потім вдруге, втретє, а між цим — герої спілкуються зі своїми друзями, психотерапевтами, рідними тощо. Тобто мені здалось, що книга і її сюжет більше складається з діалогів та аналізу, ніж власне з якихось дій, які б його рухали. І це непогано, просто не дуже моє. Я люблю коли діалогів багато, але більше, коли є багато сюжетних сцен і подій, описів, які рухають сюжет. Якось по відчуттях, мені історія нагадала «Без Меріт» Коллін Гувер, в якій авторка теж піднімає важливу тему. Бо що там, що тут у мене не було відчуття розвитку сюжету, а більше — аналізу однієї теми на основі досвіду героїв.З іншого боку — книга доволі глибока, продумана, ніби книга-рефлексія. Герої травмовані, вони дорослі, пережили важкі події, але намагаються усвідомити, що їм робити і прийняти свої наслідки. Мені трішки не вистачило літньої атмосфери, бо вона відчувалась тільки в тому, що було дуже спекотно і місто було дуже розжарене. Авторка чудово пише, легко було читати цю історію. Взагалі її можна прочитати і за день, наскільки швидко і добре вона іде і тримає темп, в цілому думаю, що це за рахунок великої кількості діалогів. Фінал книжки — ніби і зрозумілий, а ніби й відкритий. Тобто ясно, що обирають герої, але ніби немає остаточної крапки. В цілому як і в житті. Сьогодні одне, а завтра все може змінитися. Тож загалом книжка непогана, але не зовсім моя. Та думаю, багатьом вона може зайти. Ось що в ній є: ▪️тема зради; ▪️він — заборонений плід, вона — його випробування; ▪️пошук себе; ▪️повільна романтика. 💭А ви вже читали? Плануєте? Любите читати книги, які ніби як роздуми? Для вас тема зради тригерна в книгах чи ні? #книжковий_відгук