ЕНДРЮ ТАННЕР: ВІЙНИ В УКРАЇНІ ТА ІРАНІ. СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА КРАХОМ ІМПЕРСЬКИХ СИСТЕМ У РЕАЛЬНОМУ ЧАСІавтор – Ендрю ТАННЕРЯкщо люди, які захищають країну від геноцидного вторгнення імперії, не є за визначенням хорошими хлопцями, то їх не існує в цьому житті. Тут Україна також відрізняється від Ізраїлю тим, що ізраїльтяни не стикаються ні з чим, що хоч віддалено нагадує справжню імперію. ХАМАС, можливо, хотів би знищити Ізраїль, але не може і ніколи не міг. КВІР – це в найкращому разі дрібна імперія з нескінченно меншою силою, ніж Ізраїль. Навіть якби він мав ядерну зброю, це б нічого не змінило.Очевидно, що уряд Ірану є повністю недемократичним, тому механізм, який заважає Хаменеї-молодшому здатися, навіть якби він хотів, не такий самий, як той, що змушує Україну продовжувати боротьбу. КВІР – це більше бренд, ніж організація; коли Хаменеї-старший помер, кожен підкомандир КВІР став воєначальником, дії всіх не були єдиними, хоча й розумно координованими, тому знадобилася ціла доба, щоб перемир’я минулого тижня набуло чинності.Що підтримує їхню координацію? Суворе розуміння конфлікту як виконання пророцтва. США завжди мали прийти за Іраном, і питання тепер полягає лише в тому, як сильно вдарити по американцях, щоб вони більше ніколи цього не робили. Якби Путін завтра скинув ядерну бомбу на Київ, саме так би й відбувалося з українськими збройними силами та розвідкою.Коли рій потривожено, якщо ви не можете його знищити – що практично неможливо в людському світі, навіть із використанням ядерної зброї – у вас є два варіанти: тікати або заспокоїти його. Останнє вимагає поступок, які Путін і Трамп виключили у своїх відповідних ситуаціях.І так вони прирікають себе. Вони продовжують втягуватися глибше в безвиграшні битви, тому що відступ завдав би їхньому его травм, несумісних із життям, яке є також їхнім брендом.Крах не завжди буває швидким… поки не стає ним. Протягом тривалого часу єдиним видимим показником є поширення тріщин. І масштаб кожного епізоду краху варіюється, як і те, наскільки новий режим відрізняється від попереднього, коли він формується. Це робить дуже важким із упевненістю знати, що він відбувається в реальному часі.https://politcom.org.ua/ендрю-таннер-війни-в-україні-та-ірані
📱 «Вуха російських спецслужб»: перед виборами в Угорщині активізували сотні антиукраїнських TikTok-акаунтівПро це заявив завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ Віталій Кулик під час круглого столу Центру стратегічних комунікацій «Випробування Угорщиною: підсумки виборів та фактор України». Окремо, за словами Кулика, фіксувалася ще одна кампанія – вже з протилежним вектором.💬 «В Україні створили близько 100 акаунтів, які транслювали антиугорський порядок денний: карти, погрози “окупації Угорщини”, відверто фейковий контент», – сказав він.Ці матеріали, за його словами, активно перекладалися і поширювалися в угорському інформаційному просторі.Він вважає, що така схема відповідає типовим моделям інформаційних операцій російських спецслужб.💬 «Очевидно, що вуха цього всього стирчать з боку російських спецслужб. Так вони працювали в Молдові, Румунії і під час інформаційних операцій проти України», – підсумував експерт. 👉Медіа Орбана системно «качали» тему «несправедливої мобілізації» в Україні перед виборами. Дослідження Центру і Texty✅ Підписатись на Spravdi у Telegram
ВІЙНА АМЕРИКИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ ВИКРИВАЄ КРАХ ЇЇ ВЛАСНОЇ СТРАТЕГІЇавтор – Джеймс К. Гелбрейт — професор урядування та керівник кафедри відносин між урядом і бізнесом Техаського університету в Остіні. Як можна пояснити величезний розрив між стратегією та політикою? Одна з можливостей полягає в тому, що уряд США більше не є справжнім урядом, будучи нездатним розробити, оголосити, реалізувати та виконати стратегію – те, що мають робити справжні уряди. Друге тлумачення полягає в тому, що уряд, який США мали ще три місяці тому, з тих пір був замінений за допомогою тихого державного перевороту на інший режим, який використовує Трампа як фігуральну голову. Щось на кшталт Венесуели, але без гелікоптерів.Третя можливість полягає в тому, що США зрештою опиняться там, куди їх мала привести NSS від листопада 2025 року. Тобто, вони будуть змушені залишити Близький Схід, визнати обмеженість та застарілість американської могутності та поважати суверенітет і автономію інших національних держав. Це був би не найгірший результат. Але було б набагато легше досягти його безпосередньо, без приниження жорстокої військової поразки, знищення союзників та довготривалої шкоди для світової економіки.#США #Іран #стратегія #суверенітет #Перськазатока #війнаhttps://politcom.org.ua/війна-америки-на-близькому-сході-викр
РЕГІОНАЛЬНІ БЕЗ’ЯДЕРНІ СОЮЗИ ПРОТИ ДИНОЗАВРІВ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИтекст - Andrii ZakrevskyiУ цьому тексті під «без’ядерними союзами» я маю на увазі не міжнародні договори про зони, вільні від ядерної зброї, а регіональні об’єднання, чиє існування базується на економічній взаємозалежності, спільній інфраструктурі та логістиці, а не на військово-ядерній парасолі.Найбільш раціональні з точки зору географії та економіки союзи Близького Сходу, їх конфігурація та майбутнє- все це стає можливим завдяки неймовірний премії за війну в кожному барелі нафти. Причому не тільки аравійської – вся нафта світу, її спекулятивна складова, робить можливими конфігурації регіональних союзів попри історію взаємних образ та територіальних претензій. За оцінками ринку, у 2025–2026 роках «премія ризику» у ціні Brent стабільно становить 10–25 доларів на барель, що при глобальному споживанні понад 100 млн барелів на добу формує додатковий грошовий потік у сотні мільярдів доларів на рік, частина якого прямо або опосередковано конвертується в інфраструктурні інвестиції.Мало хто знає, але Ізраїль, Єгипет та Йорданія – це фактично єдиний енергетичний кластер, з трубами та кабелями на дні Червоного моря. Сукупні інвестиції в газову інфраструктуру Східного Середземномор’я за останнє десятиліття перевищили 40 млрд доларів, включно з розробкою родовищ та будівництвом LNG-терміналів в Єгипті.Дивимося далі: найкоротший шлях енергоресурсів до Європи — це газогін Катар-Туреччина через територію Саудівської Аравії, Йорданії та Сирії. Географічно це справді один із найкоротших маршрутів, однак його реалізація впирається не лише у безпеку, а й у конфлікт інтересів ключових транзитерів, включно з Іраном і Туреччиною. Орієнтовна вартість такого трубопроводу довжиною понад 1500–2000 км могла б перевищити 10–15 млрд доларів, залежно від маршруту та рівня безпеки, а термін окупності — понад 15 років навіть за сприятливої цінової кон’юнктури.https://politcom.org.ua/регіональні-безядерні-союзи-проти-ди
ЧОМУ ПОТРІБНО НЕ ВИПУСКАТИ З ФОКУСУ NORD STREAM Хрісто Грозєв під час круглого столу «Nord Stream: газопровід, що приніс війну і досі розколює Європу» досить чітко вказав на небезпеку "процесу" щодо підриву "Північних потоків" в Європі. "За зачиненими дверима значна частина німецького політичного істеблішменту розуміла пастку, в якій опинилася. Вони зрозуміли, що Північні потоки були не просто економічними проєктами, як це публічно стверджувалося, а перетворилися на ланцюг на шиї Німеччини. І коли цей ланцюг було розірвано, поряд із публічним шоком і обуренням було ще дещо — приватне полегшення.Це не моральна оцінка. Це політичне спостереження. І без цього контексту багато з того, що йде далі, не має сенсу.Отже, виникає питання: чи був злочином підрив Північних потоків — чи злочином було його будівництво?З точки зору України Північний потік ніколи не був комерційним проєктом. Це був інструмент примусу — механізм шантажу"."Росія намагатиметься оцінити руйнування Північного потоку як масштабну економічну шкоду — на рівні десятків або навіть сотень мільярдів — і представити ці претензії як аргумент для взаємозаліку проти майбутніх репарацій, які вона може бути змушена сплатити за агресію проти України.Це не теоретичний ризик — це передбачувана лінія аргументації!Єдиний ефективний спосіб її нейтралізувати — це авторитетне юридичне визначення в межах надійного європейського або міжнародного формату. Зокрема — визначення того, що диверсія на трубопроводах була правомірною дією проти законної військової цілі в умовах триваючого збройного конфлікту.Якщо така правова кваліфікація буде встановлена, здатність Росії використовувати ці втрати — політично чи фінансово — фактично зникне".більше тут - https://nv.ua/ukr/opinion/pidriv-pivnichnih-potokiv-zv-yazok-z-gazpromom-pastka-dlya-nimechchini-naslidki-dlya-ukrajini-50599317.html
Сьогодні закінчується обговорення сумнозвісного проекту наказу «Про затвердження Стандарту «Рекомендовані критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної допомоги». Це надважливий документ, завдання якого, як завжди, обмежити ваш доступ до СВОЄЧАСНОГО лікування, що, як ми знаємо, є найважливішим для деяких категорій хворих. Тому, як кажуть, «слідкуємо за руками».По, перше, «Стандарт» - це ОБОВʼЯЗКОВИЙ до виконання норматив. Жорстка норма. Тому він ніяк не може бути «рекомендованими критеріями», його треба буде виконувати. Необхідно змінити назву на «Клінічні рекомендації (настанови) щодо критеріїв госпіталізації…». Додати в п.1: «Критерії мають виключно рекомендаційний характер і не можуть обмежувати професійне клінічне рішення лікаря (ст. 33, 34 Основ)».Документ є спробою впровадити жорстку фінансову дисципліну в охорону здоров’я, проте ціна цієї дисципліни може виявитися занадто високою для безпеки пацієнтів. Головна претензія до загальних положень — це їхня відірваність від непередбачуваності клінічного перебігу хвороб. Зокрема, вимога одночасного виконання всіх трьох умов для продовження стаціонарного лікування — наявності показань, потреби в унікальних процедурах та активного плану лікування — заганяє лікаря в глухий кут. Це створює ситуацію, коли пацієнта, який ще не стабільний, але вже не потребує «унікальних маніпуляцій», доводиться виписувати під тиском адміністрації, що прямо суперечить засадам клінічної обережності.Жорсткі порогові значення показань до госпіталізації (наприклад, SpO₂ ≤ 90 %, ЧДР ≥ 30, АТ < 90 мм рт.ст. тощо) оперують констатацією фактів, що вже сталися, замість того, щоб спиратися на прогностичні маркери прогресування хвороби. Майже ігнорується епідеміологічна складова. Якщо людина з грипом живе в гуртожитку або в тісній квартирі з літніми родичами, її мають лікувати амбулаторно, доки не з'явиться дихальна недостатність. Це не просто медичне питання, це ризик локального спалаху. Крім того, абсолютно не прописаний механізм для самотніх пацієнтів похилого віку, які при високій гарячці вдома просто не зможуть себе обслужити, що робить амбулаторне лікування для них смертельно небезпечним.Аналогічна ситуація з пневмоніями. Орієнтація виключно на легку стадію за шкалою CURB-65 не враховує того, як швидко бактеріальна деструкція легень може прогресувати. Вдома неможливо якісно моніторити сатурацію або вчасно помітити перехід у мікст-інфекцію. Те саме стосується і гострих кишкових інфекцій. Документ дозволяє госпіталізацію лише при критичному зневодненні, але ж гіповолемічний шок може розвинутися досить стрімко. Як можна лікувати таку людину амбулаторно, якщо пероральна регідратація фізично неможлива? Окремої критики заслуговує підхід до неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів. Винесення їх суто на амбулаторний рівень без урахування коморбідних станів є вкрай ризикованим через загрозу швидкого розвитку уросепсису. Загалом, системна проблема документа в тому, що він оперує констатацією фактів, що вже сталися, замість того, щоб спиратися на прогностичні маркери прогресування хвороби. Ми маємо документ, який перекладає всю відповідальність на сімейного лікаря: він або порушує стандарт, рятуючи пацієнта від потенційних ускладнень шляхом спрямування до стаціонару, або діє «по закону», ризикуючи отримати пацієнта вже в стані, наближеному до термінального.Таким чином, стандарт більше нагадує рекомендації, якими ми керуємось під час визначення потреби переведення/госпіталізації вже у відділення інтенсивної терапії та реанімації 🤷♀️Наша країна знаходиться у стані повномасштабної війни. Кожного дня руйнується інфраструктура, люди на межі виживання, у постійному стресі. Ми на порозі спалахів (вони вже є) інфекційних хвороб, я вже не кажу про глобальні процеси, про які нам постійно нагадують, а ВООЗ прогнозує нову пандемію. Своєчасне виявлення будь-яких хвороб та надання медичної допомоги прогресуючим хворим рятує у переважної більшості випадків їм життя. Стандарт потребує серйозного доопрацювання. Наша асоціація спрямувала до МОЗ України свої зауваження та пропозиції.
$1,5 МЛРД НА ТИЖДЕНЬ: ВТРАТИ РОСІЇ ВІД ДЕЕСКАЛАЦІЇ МІЖ США ТА В ІРАНОМ текст - Max GardusЗ ранку всі економічні видання рясніють заголовками про черговий приклад TACO-ефекту. Після заяв Трампа про паузу у війні проти Ірану акції летять вгору, нафта падає униз. Скільки від цього ефекту втратить Росія? Приблизно 0,9 млрд на нафті, 0,2 на газі. А також можна розраховувати на припинення розмов про зупинку санкцій проти РФ та введення нових.Деескалація між США та Іраном уже почала змінювати не лише короткострокову динаміку ринків, а й ширший баланс сил навколо санкційної політики та енергетичних доходів Росії. Реакція була миттєвою: після заяви Дональда Трампа про двотижневе перемир’я та відкриття Ормузької протоки ціна Brent впала приблизно з пікових рівнів понад $110 до $94–95 за барель, WTI – до $95, а російська Urals – з $116 у порту Приморськ до $92–95.Тож, йдеться не просто про технічну корекцію, а про швидке “вимивання” воєнної премії, яку ринок закладав у ціни через ризик блокування Ормузу, через який до війни проходило близько 20% світових нафтових потоків.Якщо виходити з базового сценарію, в якому ціна Urals знижується з $116 до $85 за барель, Росія недоотримує близько $31 з кожного бареля. https://politcom.org.ua/15-млрд-на-тиждень-втрати-росії-від-деес #Іран #нафта #росія #urals #війна
ЕПОХА АМЕРИКИавтор – Спенсер КЛЕЙВАН є одним з визнаних інтелектуалів MAGA в США, автором нещодавно виданої книги Light of the Mind, Light of the World: Illuminating Science through Faith. Він є заступником редактора Claremont Review of Books та старшим редактором The American Mind.Навіть батьки-засновники «бачили свою нову націю як розрив з європейським минулим», стверджував Джеймел Буї в New York Times, заперечуючи проти промови, в якій державний секретар Марко Рубіо посилався на спільну західну спадщину Америки та Європи. Реальна Америка, припустив Буї, є чимось зовсім іншим: «новою цивілізацією, коріння якої лежить у народному суверенітеті та республіканському самоврядуванні».Якщо перші американці думали про себе як про тих, хто виходить з нульового року, то це був нульовий рік нашої ери (AD).У ширшому сенсі, Новий Порядок Віків, який вони сподівалися започаткувати, був дозріванням, а не відкиданням усього, що було раніше. Це прямо у Вергілія: «Знак Діви повертається, і Сатурнове царство повертається». Меєр теж у свої більш обережні моменти визнавав, що «американська традиція… є доліберальною та доконсервативною. Вона передує Французькій революції».Америка наближається до своєї 250-ї річниці. Це приблизно вдвічі менше, ніж проіснувала Римська республіка. На півдорозі до власних 500 років республіканського правління Рим ще не перетворювався на імперію, але тільки починав досягати повноліття як глобальна держава, стикаючись зі своїми заплутаними відносинами з сусідами і прямуючи до конфліктів, які б випробували, але зрештою консолідували б його цивілізаційну впевненість у собі. Якщо це те, з чим ми стикаємося — не неминуча імперська епоха, а небезпечний новий період нашої республіканської історії — то ще одне американське століття або близько того все ще залишається серед можливостей на столі.Що б не сталося, малоймовірно, що справи будуть відбуватися на умовах вільно плаваючого та безвірного «Просвітництва» Френсіса Фукуями, яке завжди було певною фікцією і швидко стає реліквією. Млявий інтернаціоналізм навряд чи зігріє чиюсь кров. Та й трампізм — це не стільки очевидний шлях у майбутнє, скільки його провісник: Трамп започаткував етап, на який ми вступаємо, але не буде поруч, щоб ним керувати. Тому, хто прийде після нього, доведеться черпати воду з глибших криниць. Американцям потрібно буде відновити відчуття своєї країни як проєкту, що визначає епоху, орієнтованого в майбутнє, але глибоко вкоріненого в давніх традиціях віри та права — не просто західної нації, а нації — втілення Заходу. Багато що залежить від того, чи зможемо ми знову навчитися бачити себе такими.https://politcom.org.ua/епоха-америки
- Вибір між іранським режимом і трампіанськими США також є хибним; вони обидва належать до того самого глобального світу. Тому можна добре зрозуміти мовчазну більшість в Ірані (замовчувану режимом), яка відкидає режим, але також скептично ставиться до того, що роблять США та Ізраїль — їхня позиція — це не надія і не відчай, а невизначеність і страх. - зміна режиму в Ірані була б бажаною — але що щодо зміни режиму в самих США? я не маю нічого проти арешту злочинного іноземного лідера, але цей арешт має ґрунтуватися на чіткій міжнародно-правовій формі. В ідеальному світі ми повинні почати з арешту Путіна, Нетаньягу… і самого Трампа. Разом з Мадуро, вони всі повинні ділити одну камеру в Міжнародному кримінальному трибуналі в Гаазі — я впевнений, їм буде легко спілкуватися, оскільки вони розмовляють однією політичною мовою…- єдиний спосіб справді перемогти нових правих популістів і врятувати те, що варте збереження в ліберальній демократії, — це здійснити сектантський розкол з головним трупом ліберальної демократії. Іноді єдиний спосіб розв’язати конфлікт — це не шукати компроміс, а радикалізувати власну позицію, у нашому випадку: проголосити європейський суверенітет. Завдання полягає не в тому, щоб ворогувати зі США — тут необхідні прагматичні компроміси — а в тому, щоб перевизначити себе. Європа часто виглядає слабкою та інертною — це правда, але вона не боїться своїх зовнішніх ворогів; вона боїться себе, своїх власних емансипаційних потенціалів…- те, що нам потрібно, — це режим глобальної координації, який дозволить нам приймати розумні колективні рішення та забезпечувати їх виконання; цей механізм має виходити за межі державного рівня та ринкових правил. Як показує навіть короткий аналіз, створення такого нового інституційного механізму передбачає не що інше, як те, що марксисти називають зміною способу виробництва: зміну в економіці, яка встановлює соціальний контроль над ринковою економікою та новий спосіб ставлення до нашого природного середовища, зміну в усій політичній сфері та сфері державного управління, розрив у нашому базовому колективному самоусвідомленні… #Жижек #європоцентризмжижека #ЄвропейськийСоюз #просвітництво #хижаки #трампhttps://politcom.org.ua/славой-жижек-європейський-союз-сімд
УГОРСЬКИЙ РЕБУС.ЧОМУ ЗМІНА ОБЛИЧ У БУДАПЕШТІ НЕ ГАРАНТУЄ РОЗВОРОТУ ДО КИЄВАБагато держав ЄС, спостерігаючи за можливим «покаранням» Орбана, можуть проєктувати цю ситуацію на себе, тому не всі будуть готові підтримати жорсткі рішення.Поки Брюссель шукає юридичні важелі для обмеження впливу угорського вето, Угорщина готується до найзапеклішого протистояння останніх десятиліть. Цей аналіз присвячений реальним шансам опозиції на перемогу та ризикам того, що зміна прізвищ у кабінетах не призведе до фундаментального перегляду антиукраїнського курсу. Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства та завідувач Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ, пояснює, чому нові політичні лідери Угорщини можуть виявитися лише «європеїзованою» версією чинної влади. Докладніше про те, чи варто Україні чекати на «вікно можливостей» та як ЄС готується до сценарію політичного шантажу — у матеріалі.#Угорщина #вибори #ФІДЕС #Тиса #ЄС #Україна #Орбан #Мадярhttps://politcom.org.ua/угорський-ребус-чому-зміна-облич-у-буд
