Птиця Говорун

Ну як там, економіка росії вже в "бетонній стіні"? Хто би і що би вам не говорив, про те, що російська економіка вже "померла" або "помре через 2-3 тижні" - це повне профанство! Запасу міцності вистачить більше ніж на достатньо для тривалого продовження війни. Не вникаючи в глибини економічного аналізу - просто дивіться на КНДР та Іран, котрі якось виживають вже десятиліттями, а сировинна економіка росії значно і значно стійкіша. Проблеми звісно, що є, звісно ж, що будуть, але вони не "смертельні", адже проблеми є і в економіки США та Китаю. Економічного буму росія звісно ж не досягне, але в купі із замкнутими циклами виробництва озброєнь здаватись явно не збирається. Висновок - війна триватиме, виживання України залежить від ЗСУ та від економіки України. А от у нас в економіці проблем значно більше і допоки є потік західної допомоги нам потрібно вирішити цілий комплекс стратегічних проблем. Армія сама себе не нагодує, волонтери "видихаються". Цей виклик - крупніший і суттєвіший навіть за поставку озброєнь.

2. Сьогоднішні плановані переговори і те що путін(!)"запропонував(!) замороження по існуючій лінії фронту". І всі знову зловили ейфорію, все, війні кінець. Звісно ж, якщо Трампу, якимось нереальним дивом, вдасться таке провернути - нобелівську премію миру в студію та тривалі аплодисменти! Якщо у нас буде реальна передишка хоча б на місяць-два то існуючу лінію розмежування треба залити бетоном та замінувати на десяток кілометрів вглиб. Звісно, якщо 5-6 ефективних менеджерів знову "не розслаблять булки", що мир назавжди, а мудрий український нарід не вибере собі знову в очільники якусь свинку пеппу чи табуретку... Подальші просування стають для путіна просто нереальним, а це кінець війні. І путін це розуміє краще всіх, тому думка, що він щось таке міг запропонувати самостійно видається абсолютно дикою. Скоріш за все переговори нічим вагомим не закінчаться, а винуватцем, звісно ж, стане Україна. Від такої конфігурації, котру озвучили медіа, путін не отримує вигоди жодної, виключно втрати. Повного зняття санкцій точно не буде. Для чого йому це? Хіба що він просто вже втомився сам по собі, але видається так, що він навпаки "ввійшов в смак від ролі вершителя історії та полководця".Очікуємо...

Три основні моменти "перемир'я":1. "Чорноморський" мир. Виключно плюс для рф, а нам мінус - враховуючи, що Україна доволі ефективно знешкодила загрозу чорноморського флоту РФ.2. "Енергетичний" мир. Виключно плюс для рф, а нам мінус - враховуючи, що вони нам і так ще раніше "рознесли" все до чого змогли дотягнутись, а тепер вже просто не могли пошкодити щось суттєве. А от Україна доволі ефективно "виносила" їхню енергетичні переробку, транспортування та зберігання. 3. "Добривний та сг" мир. Допомога зі сторони США для рф в аграрному експорті та експорті добрив. Ну тут взагалі джекпот! Запуск виробництва, додаткове надходження валюти, можливість вивезення збіжжя з окупованих територій, відповідно і автоматичне послаблення наших конкуретних позицій на світових сг ринках.Отже поки що ми бачимо 100% поступки на користь рф і у відповідь практично "нульові" поступки та відверта риторика, що вони не збираються взагалі ні в чому поступатись. Апетит приходить під час їжі, а Трамп їх поки що непогано годує...

Про Одесу. Близько місяця назад, якось так склалось, що навколо було багато розмов про те, що Одеса і надалі суттєво проросійська, багато там "ждунів", і дуже багато тих, кому байдуже під яким прапором. Вбивство Д.Ганула взагалі збурило з глибокого дна намулу "сплячої вати". Запам'ятались слова одного військового - війна ще не закінчилась, путін ще зробить багато "вакцинувань від русского міра". Отже, як бачимо, вакцинування "мирняка" іде повним ходом. Чи стануть "ждуни" від цього українськими патріотами? Навряд чи... Але принаймі можливо для багатьох це стане тригером для перерізання імперської пуповини. Дуже шкода, що в таких обставинах у нас і надалі відсутня централізована інформ політика держави. Точніше вона закінчуєтья на перефарбованому кварталі, котрий дуже нагадує того самого леніна, котрому прикрутили вуса і він став Шевченком. Ех, як же ж хочеться, щоб нарешті "біля керма" став хтось дорослий... Але судячи з того, як останнім часом "зів'яв" Трамп надія на те, що він "зіб'є" Зе меншає щосекундно.

Близько року назад вже публікувались схожі порівняння. А враховуючи скільки часу пройшло - виникає знову запитання, а де ж наші аналоги шахеда? Адже БЧ в багатьох наших далекобійних БПЛА просто смішна у порівнянні з ним. Хтось підрахував, що остання атака на москву обійшлася порядка $30 млн. Якщо це дійсно так - тоді це вершина марнотратства, особливо враховуючи, що такі удари мають бути ледь не щоденно! Тепер знов до Курської операції. Риторичне запитання, чому за стільки часу не були підготовлені потужні резервні оборонні рубежі? Адже зрозуміло навіть для дошкільнят, що витіснення наших сил з Курщини буде принциповим питанням для ворога. Схоже хтось особливо не "заморочувався", очікуючи швидкого та вигідного обміну територіями. Угу, навіщо тоді напружуватись з рубежами оборони... Приклад ворога, котрий в голому полі зробив неприступними деякі рубежі на запорізькому напрямку, прогнозуючи наш контрнаступ, нікого не надихнув. І так, думка про те, що домовились авансом віддати Курщину - має право на життя.

Всі вибухнули новинами із переговорів. Ура, перемога! Тепер тверезо. А що на це все відповів путін, його не забули запитати? Є стійке відчуття, що після його відсилки американських переговорщиків за "русскім кораблем", США знову викатають нам якісь цікаві "дідові фантазії" і ми знову будемо винуваті. Якщо дійсно є такий результат, про що написали всі медіа - звісно це дуже добрий результат, але справа в тому, що це, як в анекдоті про тісну житлову площу і ребе, котрий порадив купити віслюка, а коли вкотре до нього прийшли і сказали, що жити на цій же ж житловій площі стало неймовірно важко з віслюком, тоді ребе порадив продати віслюка і всі стали щасливі та раді, яка в них велика житлова площа. У нас була допомога та розвід дані. Потім їх випадково "профукали" в овальному кабінеті. Тепер знову надали. Якщо це так, то дійсно радіймо - відбулись легким переляком.Ну і про що писав більше року тому - атака на москву! Супер! Тільки це має бути щодня! Результат правда плачевний із 400 дронів, пошкрябали там щось.

2. інтенсивне планування всіх будь-яких подальших дій так, ніби путіна у всесвіті не існує. Трамп скаже, Трамп вирішить, Зеленський зробить, Європа надасть... Це все так, але тільки на 99% все залежить саме від путіна. І вічні мантри про крах російської економіки ось ось, вже вже, кава в Ялті... Навіть і близько не планує вона "крахувати"! Враховуючи турбулентність в США не факт, що путін безумовно прислухається зараз навіть до Сі, він просто чекає, а козирі самі пливуть йому до рук. В довготривалій перспективі вбачається, що Трамп може спровокувати світову економічну кризу, сповільнення світової економіки, відповідно і падіння вартості нафти та іншої сировини. Вже були перші "тихенькі" дзвіночки по Urals нижче 55$, але ніби знову відіграла позиції. Це може зіграти нам на руку, але до того часу ще треба якось протриматись. Інший позитив від "діяльності слона в посудному магазині" можливий, якщо Трамп таки дожме і змусить Зеленського піти. Це буде неймовірний плюс для України, адже суттєво зменшиться ймовірність протестів та навіть збройних протистоять після того, коли прийде час реальних виборів. Оточення Зе не віддасть владу мирно, адже для них і для нього це неймовірна особиста загроза. Отже повернемось до путіна, котрий ці всі моменти розуміє і буде вміло грати на протиставленні різних полюсів впливу. І таки так, враховуючи вік американських дідів - він уже не "бункерний дід", а знову "молодой і сільний лідєр". Основне що він розуміє, що наявність під боком бунтівної, озброєної "до зубів", смертельно сердитої на нього і весь "русскій мір" України - величезна загроза у майбутньому! Тому варіант, що він раптом згодиться на мир - неймовірно інфантильні та нереальні. Основним стрижнем на будь яких переговорах буде введення аналогу "реєстрового козацтва", тобто скорочення і розвал ЗСУ. Для нас - це смерті подібно і на це не готові йти навіть найбільш лояльні до нього симпатии в українському політикумі! Взрощення ж проросійських сил по типу грузинських аналогів - потребуватиме мінімум декількох років, що теж нереально. Тому війна триватиме і надалі, нажаль. Виключно силою зможемо поставити його перед фактом. Але до того моменту ще має бути ситуація, коли прозріє "американський дід", але він ще має добряче походити по грабельках свого часу, як Меркель з Макроном. І не факт, що навіть після набивання на власному лобі великої ґулі від "друга владіміра" він розвернеться в нашу сторону.Миру хочеться, дуже хочеться! Але мусимо ще терпіти, нарощувати далекобійні удари та вірити в ЗСУ! Тільки там наші гарантії!

Надо заметить, что общероссийские чаяния на тему приостановки американской военной помощи как причины немедленного поражения Украины – порождение лжи и некомпетентности (что довольно естественно для страны, в которой нет ни закрытой, ни публичной экспертизы).В 2022 году подобные суждения имели место быть. Боевые действия были представлены преимущественно классической артиллерийской войной, и Украина была чрезвычайно зависима от внешних поступлений военно-технической помощи.Но с тех пор минуло три года, и структурно боевые действия претерпели изменения радикального характера. Основными факторами устойчивости украинского фронта стали следующие направления:1) Война дронов;2) Минная война;3) Радиоэлектронная война.Киев добился самодостаточности по всем трем перечисленным направлениям – массив необходимых средств и вооружений производится непосредственно украинскими предприятиями, технически и промышленно он не связан с США (только с Восточной Европой, где находится часть украинских компаний-производителей). На динамику сухопутных боевых действий наличие или отсутствие американских поставок никак не повлияет; даже артиллерийские боеприпасы ВСУ получает по большей части из Пакистана, Индии, Турции, Чехии и Балкан. Ключевая зависимость Украины от США кроется в области организации противовоздушной обороны. Учитывая европейские промышленные возможности в этой сфере, заместить и восполнить поставки средств ПВО из Америки будет действительно нелегко. Вопрос в другом – достаточно ли у РФ средств и компетенций, чтобы воспользоваться этой уязвимостью? И вопрос этот весьма дискуссионный.Также «эксперты» бурно обсуждают остановку обмена разведданными между Украиной и США. Об этом можно было бы написать многое, но я ограничусь лишь одним фактом. Когда 24.02.22 начались боевые действия, задачу сбора и организации процесса передачи разведданных взяли на себя исключительно европейские разведывательные центры – США не принимали в этом участия и не предоставляли ВСУ никакой поддержки.И усилий преимущественно французской и британской разведок оказалось более чем достаточно, чтобы «Киев за три дня» превратился в «Белогоровку за три года».

От цікаво чи це все правдиво? Комент Залужного перевірено особисто, він дійсно там є і саме такий. Цікаво чи це хтось з редакторів не втримався, чи дійсно ВФ та вибори?Ще цікавіше з Трампом. Також почали мусолити всілякі "інсайди" про федералізацію України. Якщо дійсно Трамп починає схожу риторику відносно путіна то чимшвидше він "пробудиться від мрій про хорошого парня владіміра", тим швидше тоді можливо буде у нас шанс отримати від США реальну і потужну двохпартійну підтримку. Адже точно можна бути впевненим, що путін сприймає Трампа, як божевільного тупенького діда, планує "гратись" у довгі переговори, витиснувши з нього максимум, для почуття власного "вєлічія". Враховуючи колосальні військово-політично-економічні втрати у війні точно можна сказати, що зупинятись він не планує, ні при Трампі, ні при комусь іншому, принаймі поки є мовчазна підтримка Сі. І мета у нього зовсім не примарна федералізація України(ідея така давно втратила актуальність), а повне наше знищення та максимальне загарбання територій.

1. Перемир'я в Ізраїлі. Нам тільки "на руку" з усіх причин(більша концентрація уваги на Україні, зменшення кількості гарячих світових точок напруги, що вписується в концепцію Трампа). Аби тільки утримувалось. Думаю хезболла буде намагатись таки витримувати перемир'я, адже "потріпав" їх Цахал доволі таки нормально. Треба час для відновлення.2. Венесуела. Вже колись робився акцент на даному напрямку. Якщо Трамп, якимось чином, все ж "знесе мадуро-чавесівську банду" і зможе відновити роботу міжнародних компаній по видубутку нафти - це буде базовою запорукою нашої перемоги. Так, саме перемоги, а не просто заморозки, адже тоді ціну на нафту можна буде реально "обвалити", от тоді Трамп зможе виставляти путіну реально ультимативні вимоги.3. Наш оборон пром. Всі чули про ворожі Ланцети? Біди вони наробили нам не мало, техніки "вибили" багатенько... Хоча у нас була спочатку перевага, невеличка. Американські Світчблейди. Не супер ефективні із-за невеликого боєзаряду, але достатні у випадку пустоти даної ніші. Результат на зараз? Пігдогівські Ланцети і зліплені з фанери Молнії повністю домінують в даній ніші, адже за 3 роки ми не сппромоглись видати аналог, або хоча б скопіювати розробку, як і з конструктивно успішними Шахедами. 5-6 ефективних менеджерів🤷‍♂. А скільки у нас літає всілякої відвертої малоефективної "лажі" зробленої за великі кошти... І на цьому фоні наступний пункт.4. Арешт українських бойових генералів та офіцерів. Зверніть увагу на проведену зачистку в рф. Зачистили "схемщиків" та "гаманці", яких для простого народу в принципі і "не жалко" і "так їм і надо". Ніхто не арештовув бойових, ні Герасімова, ні навіть замараного у пригожинських ділах Суровікіна. У нас же ж дискредитація ЗСУ іде повним ходом. Тут тобі і постійне" поливання брудом" ТЦК, тут тобі і арешти... Подібні дії не можуть не запалити в головах деяких військових фітіль розпачу від несправедливості та викликати наполегливий зов до її відновлення. І це можуть бути люди, прізвищ яких ми навіть і не чули. Дуже небезпечна гра, особливо на фоні відвертого бюджетного мародерства. Жоден генерал чи командир не може постійно вигравати, окрім того ми боремося з дуже сильним противником. Ефект "чмонь з трьохлінійками" та "кави в Ялті", здається відпустив навіть "найупоротіших".Дуже важко спрогнозувати до чого призведуть подібного роду дії, але точно вони не сприяють бойовому духу, обороноздатності та відкривають небезпечні за наслідками "скриньки". А воювати нам ще довгенько ще й в умовах зміни політики підтримки нового президента США де опиратися доведеться дуже багато в чому лише на власні сили.