Психолог на зв‘язку

😴 Техніка завершення сну Джастіна Гайвенса💥 Багато з нас після травматичних подій стикаються з повторюваними нічними жахами. Іноді сон щоразу обривається в одному й тому самому місці: перед вибухом, гонитвою, падінням, смертю чи іншим страшним моментом.💤Довгий час вважалося, що такі сни потрібно детально аналізувати або просто чекати, поки вони минуть самі.➡️ Доктор Джастін Гайвенс запропонував іншу дієву техніку. Він виходить із припущення, що нічні жахи часто залишаються «незавершеними»: мозок ніби не встигає знайти безпечне завершення історії, адже людина прокидається саме на піку страху. Тому наступної ночі сон знову повертається до того самого місця. Це також повʼязано з емоційною памʼяттю, і тому основна мета техніки Джастіна Гайвенса - це не намагатися забути чи стерти сон, а завершити його в той спосіб, який підходитиме сновидцю. 🧠 Мозок може створити альтернативний варіант розвитку подій, у якому з'являються безпека, контроль і відчуття завершеності.🟢 Алгоритм техніки: 1️⃣ Згадай момент, на якому обірвався неприємний для тебе або повторюваний сон.❗️Не потрібно пригадувати весь сюжет. Важливо сконцентруватися на тому епізоді, після якого ти прокинувся/лася.➡️ Наприклад:- за тобою хтось женеться;- починається обстріл, а ти не в укритті;- ти падаєш з висоти;- не можеш втекти від переслідувача;- тебе колотить від жаху тощо.2️⃣ Запитай себе:❓Що я хотів/ла б, щоб сталося далі і допомогло тобі?Не обов'язково, щоб цей сюжет був реалістичним. Відповідь може бути навіть нелогічною. Але вона має завершити неприємний момент та дати тобі можливість врятуватися/уникнути неприємнощів. 🌟 Наприклад:- з'являється людина, яка допомагає;- ти раптом починаєш літати;- двері, які були зачинені, відкриваються;- небезпека зникає після заклинання, яке ти знаєш;- тобі допомагає супергерой або ти стаєш ним (ця варіація добре працює з дитячими жахами); - ти знаходиш безпечне місце;- твої переслідувачі перетворюються на метеликів тощо.❗️ Важливо, щоб твій варіант викликав відчуття полегшення, сили або безпеки. Саме емоційне переживання є ключовим елементом техніки.3️⃣ Кілька хвилин уявляй нове завершення в деталях.Згодом, перед сном або вдень, прокрути в уяві новий фінал. Намагайся при цьому відчути нове завершення так, ніби воно дійсно може мати місце в твоєму сні, уявляй дуже детально, звертаючи увагу на звуки, запахи, тілесні відчуття. ▶️ Оскільки техніка допомагає мозку завершити історію, яка щоразу обривалася на найстрашнішому моменті, багатьом людям вже після кількох повторень жахи починають снитися рідше або змінюють свій сюжет.❗️Якщо ж нічні жахи пов'язані з важкою психічною травмою, повторюються дуже часто або супроводжуються іншими симптомами ПТСР, цю техніку варто використовувати разом із фахівцем - психологом чи психотерапевтом.💤 Сни - це частина нашого несвідомого. Віримо, що тобі вдасться допомогти собі з ними!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🆕 «Пошук новизни» як життєве кредо💭 «Я хочу жити, а не животіти! Я хочу йти вперед, шукати, помилятися, але йти!», — писав Михайло Коцюбинський. Це точний опис людей першої з чотирьох систем темпераментів за новою моделлю Роберта Клонінгера. Кожен з темпераментів — спосіб автоматичного реагування нашої нервової системи на світ. 🌟 Отже, перший — «пошук новизни». Він відображає, наскільки сильно нас приваблює все нове, незнайоме та захопливе, а також впливає на те, скільки задоволення ми отримуємо від нового досвіду.🧬 Раніше Роберт Клонінгер припустив, що «пошук новизни» переважно пов'язаний з роботою дофамінової системи мозку (яка бере участь у мотивації, дослідницькій поведінці та очікуванні винагороди). Проте потім дослідив додаткову участь ще різних ділянок мозку, нейромедіаторних систем та сотень генів. 📈 Людина з високим рівнем пошуку новизни часто:🔹 легко захоплюється новими ідеями;🔹 швидко вчиться незнайомому;🔹 любить експериментувати;🔹 швидше погоджується на зміни;🔹 відчуває азарт перед новими можливостями.Наприклад, така людина може побачити рекламу занять із кераміки — і вже наступного тижня записатися на курс. А через кілька місяців захопитися скелелазінням чи вивченням іспанської.📉 Натомість людина з нижчим пошуком новизни теж може бути відкритою до розвитку, але зазвичай потребує більше часу. Вона любить:🔹 розуміти, що на неї чекає;🔹 уважно зважує ризики;🔹 отримує значно більше задоволення від стабільності, ніж від постійних змін.❗️ Важливо пам'ятати: жоден із цих варіантів не є кращим! Еволюційно людству були потрібні і сміливі дослідники (бо породжують нові ідеї), і обережні господарі (бо будують надійні системи на роки). ➡️ Рецепт, як жити з високим рівнем «пошуку новизни»:✅Перш ніж погоджуватися на новий проєкт, запитай себе: ❓Чи вистачить у мене часу й сил завершити його?✅ Якщо любиш нові враження — книжки, подорожі, рецепти, — залишай для них місце і легально виділяй для них час (а не так, що вони «витісняють» заплановане). ✅ Якщо тобі швидко стає нудно, не поспішай робити висновок, що «ця справа не моя». Іноді це лише природне прагнення мозку переключитися на щось нове, тому варто до неї повернутися згодом.➡️ І рецепт для людей з невисоким «пошуком новизни»:✅ не змушуй щось змінювати лише тому, що це зараз модно; ✅ цінуй власні передбачуваність, планування й послідовність, без них жоден проєкт не виживе;✅ наважся на щось нове, можливо на цей раз тебе приємно здивує новий досвід 😉💥 В умовах війни «пошук новизни» може проявлятися інакше.Люди з високим рівнем частіше швидко адаптуються до нових обставин. Вони легше освоюють нові професії, переїжджають, знаходять нестандартні рішення або створюють нові проєкти навіть у складних умовах.❗️Водночас тривала небезпека може підштовхувати їх до надмірного пошуку сильних вражень: необдуманих рішень, ризикованої поведінки або постійної потреби «хоч щось змінити», щоб зменшити внутрішню напругу.Якщо ти помічаєш це за собою, спробуй запитати:❓Мені справді потрібна ця зміна? Чи це чергова спроба втекти від виснаження, напруги, незадоволення?...🔆 Постав будь-яку реакцію, якщо помічаєш в себе прояви «пошуку новизни», подивимося, як багато нас тут!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🤔 А ти точно сангвіник? Теорія темпераментів значно змінилась!Меланхолік, флегматик, холерик, сангвінік — концепція, яку знають усі. Та чи варто і далі орієнтуватися на неї? Не віриться, але цій теорії майже 2 тисячі років!😳 Римський лікар Гален свого часу розвинув ідею Гіпократа, так і зʼявились ці 4 типи.Сучасна психологія вже не розглядає темперамент як набір чітких типів, до яких потрібно «віднести» людину. Натомість дедалі більше уваги приділяють окремим рисам, які можуть поєднуватися між собою, створюючи унікальну особистість.👉 Чи варто взагалі відкинути ідею темпераменту? Зовсім ні. 👶 Уже в перші місяці життя немовлята помітно відрізняються між собою. Одні легко заспокоюються після плачу, швидко звикають до нових людей і режиму дня. Інші більш чутливо реагують на незнайомі звуки, довше адаптуються до змін або сильніше засмучуються через дискомфорт. Саме такі ранні відмінності стали одними із перших доказів того, що темперамент має вроджену біологічну основу.Тож:🔸 Темперамент - це вроджені особливості роботи нервової системи, які починають проявлятися ще в ранньому дитинстві й залишаються відносно стабільними протягом життя.🔸 Характер - це набір цінностей та переконань, які визначають, як ми ставимося до себе або інших; вони формуються поступово і можуть змінюватися. На характер впливають виховання, досвід, культура, цінності, стосунки, кризи, навчання та власні рішення. ➡️ Якщо порівняти людину з музичним інструментом, то темперамент - це його звучання, а характер - музика, яку ми вчимося на ньому грати📌 Сучасну модель темпераменту у 1980-х крізь призму психології, нейронауки та генетики запропонував Роберт Клонінгер — один із найвідоміших сучасних психіатрів і дослідників особистості. 📖 Суть його теорії в тому, що існує кілька базових систем темпераменту, які відображають те, як наш мозок автоматично реагує на навколишній світ (Cloninger, 1987).Сьогодні психобіологічна модель особистості Роберта Клонінгера включає чотири основні виміри темпераменту:🔹 Пошук новизни — важливість присутності в житті нового, незнайомого та захопливого. Люди з високими показниками частіше люблять експерименти, пригоди та зміни. Ті, у кого ця риса виражена менше, зазвичай віддають перевагу стабільності, плануванню й передбачуваності.🔹 Уникнення шкоди — наскільки уважно ми помічаємо потенційні небезпеки. Високі показники допомагають краще прогнозувати ризики, але водночас можуть супроводжуватися більшою тривожністю. Низькі - сприяють сміливості й готовності діяти навіть за умов невизначеності.🔹 Залежність від винагороди/схвалення — наскільки для нас важливі соціальні зв'язки, підтримка, схвалення та теплі взаємини. Люди з високими показниками часто дуже чуйні, емпатійні й легко встановлюють близькі стосунки. Ті, у кого ця риса менш виражена, зазвичай більш незалежні й комфортно почуваються навіть без постійного схвалення інших.🔹 Наполегливість — здатність продовжувати рухатися до мети навіть тоді, коли результат не приходить одразу.Саме вона допомагає завершувати складні проєкти, навчатися роками або не здаватися після кількох невдач.❓ Чи можна змінити темперамент? 🤓 Незважаючи на його вроджену природу, Клонінгер завжди наголошував: темперамент — це лише частина особистості. Не менш важливими є наші цінності, життєвий досвід, усвідомленість і характер, який продовжує формуватися протягом усього життя.❗️Найбільша цінність цієї концепції полягає зовсім не в тому, щоб розділити людей на типи  (оскільки це збіднює можливості людської унікальності). А в тому, щоб допомогти нам трохи краще зрозуміти себе.✏️ У наступних дописах ми детальніше поговоримо про кожну із цих систем темпераменту. Бо іноді те, що ми роками називали недоліком чи слабкістю, насправді є природною особливістю нервової системи. І замість того, щоб воювати із собою, варто навчитися жити з нею в партнерстві.❓Як ти думаєш, яка система в тебе найбільше розвинена? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 Книги про інтимне (по віку дітей)🤟 На щастя, вже менше шокованих людей від слів «сексуальна освіта». Наприклад, Швеція ще у 1955 році зробила сексуальну освіту обов'язковою в школах (першою у світі). Їх дослідження постійно доводять прямий зв’язок — чим більше і якіснішою є сексуальна освіта, тим менша кількість насильства в сім’ях, парах та суспільстві. А у 2022 році вони оновили навчальну програму, змінивши назву предмету на «Сексуальність, згода та стосунки», базуючись на сучасних кримінологічних дослідженнях задля боротьби з насильством.👀 Нещодавно ми писали як говорити з дітьми про те, про що може бути соромно. Ось тут пост про слова, які використовувати і пост про кордони тіла. 📚 Сьогодні додаємо список книг, які можна читати разом з меншими або подарувати старшим дітям.👶 Діти (3-5 років)🔸«Чарівна книжка про какашки», Ганна Булгакова🔸«Малечі про інтимні речі», Юлія Ярмоленко🔸«Моє тіло. Книга з віконцями», Віра Мельник, Тетяна Ярова, Олена Іванова👧🧒 Діти (5-10 років)🔸«Без маячні про перші місячні», Юлія Ярмоленко🔸«Що в кінці: куди зникають какунці?», Юлія Ярмоленко🔸«Віточка-квіточка та її дівочі справи», Юлія Смаль🔸«Я і він. Про хлопчаче без секретів», Юлія Смаль🔸«Не в капусті і не лелека», Анна Герцог, Жоель Турлоніас👩🧑Підлітки (10-15 років)🔸«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса», Анастасія Забела (авторка інстаграм-блогу «У трусах»)🔸«Інструкції до сексу (не) надаються. Уся правда про стосунки, безпеку та задоволення», Юлія Ярмоленко🔸«Як я дорослішаю. Посібник для хлопців», Біл Вілкінсон🔸«Як я дорослішаю. Посібник для дівчат», Аніта Найк🔸«Поговоримо про згоду!», Юмі Стайнз, др. Мелісса Кан🔸«Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду», Інні Чавес Перес🔸«Читати заборонено! (Майже) таємний посібник», Ілона Айнвольт, Катріна Фьорінгер🔸Серіал «Сексуальна світа» від Netflix🥰 Поза віком🔸«Хлопчики та дівчатка: як розвивається сексуальність. Від 0 до 19 років. Ґайд для батьків», Марія Малихіна❤️‍🩹 Для внутрішньої дитини дорослихЯкщо ви вже дорослі, проте ніхто з вами нормально не говорив в дитинстві і юності, а зараз вже якось і не зручно чогось не знати… То рекомендуємо вам будь-яку з цих книг або серіал.Запитайте себе: 🔸У якому віці я б хотіла/хотів, щоб зі мною про це поговорили?🔸Коли мені ніяково і соромно, то всередині скільки приблизно мені років?Таку книгу і бери. Нікому про це знати не потрібно. Просто купи книгу і почитай, роздивися картинки. Ти можеш бути дорослою особою для себе, яка/який живе в твоїй душі Приємного читання!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (2/2)Бажано, щоб розмова про секс і супутні цікавості відбулася до того, як ця тема захоплять дитину зненацька, оскільки це зменшить страх і невідомість. 🔸 Відповідати важливо щиро, прямо, не створюючи якусь атмосферу таємничості чи роздратування. 🔸 Разом з тим, якщо до вас зі спонтанною цікавістю звернулась чужа дитина, хорошим тоном є порекомендувати звернутися до батьків з цим питанням або ж давати відповіді з дозволу батьків. 🔸 Ми можемо бути не готові до деяких питань, і тоді доречно взяти паузу, щоб подумати (повідомивши про це дитину), і обовязково повернутися до розмови пізніше. 🔸 При розмові слід спостерігати за інтересом дитини. Якщо він буде згасати і вже не зʼявлятимуться додаткові чи уточнюючі питання, то і розмову можна завершувати та готуватися до наступних згодом. ❗️ Якщо діти намагаються відтворити дорослі поцілунки, затісні обійми тощо, варто пояснити, що те, що дорослим буває приємно, для дітей може переживатися інакше. І завжди на будь-які дії з тілом людина має давати згоду. 💚 Підсумовуючи, хочемо нагадати: ви як батьки знаєте дитину найкраще!Вам зовсім не потрібно бути сексологом (але якщо дуже страшно при таких розмовах  - проконсультуйтесь з відповідним фахівцем). ❗️ Достатньо бути людиною, поруч із якою можна ставити будь-які питання, і яка не соромить, не засуджує та не карає за цікавість. Якщо вам вдасться бути саме таким/ою, то і значно більшою буде імовірність, що в 13-14 років ваше найдорожче дитя прийде дізнаватись про закоханість, насильство, вагітність, порнографію чи будь-яку іншу складну тему саме до вас, а не до випадкового джерела в інтернеті. В Україні, на жаль, досі не введено комплексної сексуальної освіти в школах. Тому відповідальність за обізнаність дітей несуть перш за все батьки. А разом з тим - і за їх добробут та безпеку. Так ми дійсно можемо потурбуватися про наше найдорожче🤍🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 Чому варто почитати художні книги Євгенії Кузнєцової?📝 Дослідження, проведене Matthijs Bal та Martijn Veltkamp виміряло, що читання художньої літератури покращує емоційний добробут читача та підвищує рівень емпатії. Цікаво, що такий ефект можливий лише, якщо людина емоційно занурюється сюжет. Автори називають це Emotional Transportation, тобто перенесення емоцій від героїв до себе і назад. 🧡Саме тому сьогодні про книги Євгенії. На наш погляд, в них ви зможете знайти це емоційне перенесення та співзвучність з героями.🥹 Її тексти сповнені проникливого реалізму психологічних особливостей українців. Вона пише так, що думки постійно знаходять подібності з власним життям. Одразу виникають спогади про: «село і черешні на літніх канікулах у бабусі», або «повагу до за сина, який вирішив іти в армію», або «любовні почуття, які раптово виникають та неочікувано захоплюють», або «бажання втекти від співжиття з родичами, які неочікувано приїхали і тепер ми всі живемо разом».📚 Книги до твого вибору:🔸«Спитайте Мієчку» — перший бестселлер Євгенії. Книга про сестринство, різні життєві вибори жінок та любов бабусі, яка наповнює. Усе на фоні чудового літнього українського села.🔸«Вівці цілі» — історія про людські історії на фоні повномасштабного вторгнення. Про неочікувану любов, пошуки себе та різні форми любові у великій родині. 🔸«Драбина» — книга про початок повномасштабного вторгнення, який застає молодого українського чоловіка в Іспанії. Про родичів, які приїхали, і тепер роблять порядки в його домі, про любов, автономію та вибір свого життєвого шляху.🔸«Одинадцять помідорів і один маленький» — дитяча книга про бабусині помідори, магію та непересічні пригоди в будиночку на дереві, які точно кращі, ніж Роблокс.🔸«Готуємо в журбі» (дві книги: українською і англійською) — по перше, це дуже красиві книги! Ілюстрації неймовірні, як маленький художній салон у вашій домашній книгарні. Це книга про українську ментальність на прикладі української кухні. Про голубці, вареники, смородинове варення, гарбузи і припрошування до їжі. Книга про нас, яка і розчулить, і підійме настрій, і естетично нагодує. Англомовна версія доповнена спостереженням британця, спеціально, щоб пояснювати іноземцям, які ми, українці.🩵 Приємного читання та добрих вихідних тобі!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 5 аспектів завершення любовних стосунківКлієнти парних консультацій часто хочуть розійтися «екологічно». Вони мають на увазі, щоб нікому не боліло. Таких інструкцій не буває. 💔 Розставання — це завжди процес втрати. А значить буде сумно. І навіть якщо в довгостроковій перспективі всім від того рішення покращає, то в момент проходження цього розлучення (юридичного чи лише емоційного) буде дуже непросто. 👉 Хочемо звернути твою увагу на 5 аспектів, які варто врахувати, щоб було більш стерпно в цей період.1️⃣ Психіка проживає завершення стосунків як смерть. Бо це і є смерть ролі: «чоловіка», «дружини», «партнера/ки», «близької людини», «спорідненої душі» тощо. Тому процес зазвичай не відбувається швидко. 📆 Дай собі достатньо часу для завершення. Комусь добре рік (якраз вчимося проживати всі пори року вже в новій ролі); для когось добре мати і кілька років (зазвичай, коли завершуються довготривалі стосунки). У цей час буде хвилююче на душі, може збільшитися кількість конфліктів, може бути важко. ❗️ Застерігаємо від того, щоб одразу «перескакувати» у інші стосунки. Хоч ця ідея часто виглядає привабливою, вона не дає відчуття реального завершення і може мати шкідливі наслідки.2️⃣ Необхідно знайти іншу дорослу людину, яка може підтримати на шляху завершення стосунку. Це може бути:🔹 фахівець (психолог, юрист, медіатор тощо);🔹хтось з родини (хтось, хто не засуджуватиме, а підтримає, і на кого можна покластися, не просто кровний родич/ка);🔹друг/подруга (людина, яка близька по духу і чує тебе по-справжньому);🔹далекі знайомі, колеги, ширше коло людей (з ким можна зустрітися, провести час, зробити щось разом, адже наявність середовища спілкування саме по собі є підтримкою);🔹не діти ❗️ (важливо уберегти дітей, особливо спільних, від потоку ваших емоцій, адже для них шкідливо вислуховувати все це, не варто перекладати відповідальність дорослих на дітей).3️⃣ Один з найбільших викликів — це перебудувати життя заново:🔸де жити (якщо жили разом);🔸де і як житимуть діти (якщо є), часом метафотою дітей є домашні улюбленці і пари починають «ділити» тварин, наче це спільні діти;🔸де тепер брати гроші на життя (якщо щось зміниться);🔸як змінюється рутина (хто тепер миє посуд, виносить сміття, ремонтує машину, готує їжу тощо);🔸з ким спілкуватися (оточення зазвичай ділиться на два табори; або ж як організувати спілкування з тими друзями, яких неможливо розділити);🔸як бути зі спільними планами (почати мріяти про нові плани, коли «ми вже не разом»).4️⃣ Завершення спільних справ. Це домовленості та їх реалізація щодо спільного: майна, дітей, планів/ідей. Так, інколи навіть нематеріальне потребує поділу. 🗯 Це один з найскладніших моментів, адже саме в цьому процесі проявляються найвразливіші почуття обох: гнів, страх, образа, відчуття зради, розчарування, старі непроговорені почуття тощо. Варто залучати послуги фахівців, якщо емоції засліплюють і неможливо говорити.5️⃣ Важливе психологічне!Щоб ваша психіка могла опрацювати цей досвід, знайдіть в собі важливі слова, які хочеться сказати один одному: ❤️ «Дякую тобі за…»;❤️ «Пробач мене за…»Дозволь собі пройти ці етапи гідно. Нагадай собі, що колись ти обрав/ла цю людину не просто так. З поваги до того вибору знайди в собі людяні слова, навіть якщо зараз дуже важко бути в контакті.І наостанок подумай: ❤️ Що залишається несказаним в цій парі і хочеться висловити саме тут?Якщо є можливість — важливо проговорити це у парі. Якщо ж немає, то можна розказати довіреній людині. Якщо і це не можливо — написати в щоденнику.🔶 На жаль, іноді при завершенні стосунків інший/а відмовляється проходити крізь ці почуття з тобою. Може бути нестерпно образливо чи тужливо через це. Спробуй дати один одному час. Якщо ж і це не допоможе, ти пройти крізь почуття завершення самостійно, досказати несказане у щоденнику чи у невідправлених листах, уявних розмовах. Важливо, щоб завершення відбулося у будь-якій доступній для тебе формі.❣️ Справи любовні — одні з найскладніших. Бажаємо тобі мудрості на цьому шляху!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

😡 Керування гнівом: чи можливо? #психологічна_вправа ➡️ Наша відповідь - певним чином так! Цьому тобі допоможе розуміння власної історії у стосунках із гнівом. А саме розуміння того, що викликає його спалахи, що цьому передує, які твої звичайні способи реагування в такі моменти, а також які можуть бути альтернативи. ⭕️ Пропонуємо тобі потренувати свою емоційну компетентність і приділити трохи часу, дослідивши цю свою історію. 📄 Тож, згадай нещодавній випадок або подію, коли ти на щось розізлився/лась і дай відповіді на наступні запитання:1️⃣ Коли це відбулося?Зазнач дату і приблизний час доби.________________________________2️⃣ Де це сталося?Наприклад, вдома/на роботі/тощо.____________3️⃣ Що саме сталось? Яка подія стала тригером (причиною)?Наприклад, хтось щось сказав/ла або зробив/ла; ти щось сказав/ла чи зробив/ла; хтось поводився з тобою несправедливо; ти не отримав/ла те, що хотів/ла, тощо. ______________4️⃣ Що ти відчував/ла в тілі?Наприклад, прискорене серцебиття, спітніння, прискорене дихання тощо.______________5️⃣ Яку твою потребу/цінність порушила ця ситуація? Наприклад, справедливість, свободу, знецінення твоїх почуттів, думок (потреба у визнанні), тощо. _____________6️⃣ Які думки підсилювали твій гнів?Наприклад: «вони мене не цінують/ намагаються зіпсувати мій день/ розлютити мене/ зробити мене дурним/ою тощо».______________7️⃣ Як ти відреагував/ла? До якого результату це призвело?Наприклад, я кричав/ла, лаявся/лась, або навпаки, емоційно закрився/лась.______________8️⃣ Як ти думаєш, що би ти міг/могла б зробити інакше? Як би ти міг/могла захистити себе і при цьому залишатись в контакті із людиною? Наприклад, я міг/могла відійти, подумати про ситуацію з точки зору цієї людини, використати «Я-висловлювання», про які ми говорили в пості про захист власних кордонів тощо. ________Цікавого тобі дослідження і добрих стосунків із твоїм гнівом! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 Тріснуте серце: про сумніви і роздуми, коли та чи треба розходитися в парі📨 #нам_пишуть: «Я у стосунках більше 7-и років, але останнім часом розумію, що партнер — не моя людина, хоча і дуже хороший. Мені важко приймати це рішення, але я подумую про те, щоб розійтися. Навіть не уявляю, як йому буде. А як я буду? Може це буде найбільша помилка в житті? Тільки подумаю про це все, і зупиняюсь, стає дуже сумно і страшно. Порадьте, як розійтися екологічно і не так боляче для нас обох».🙏 Початок християнської молитви про спокій каже:«Боже, дай мені душевний спокій прийняти те, що не можу змінити. Відвагу змінити те, що можу. І мудрість відрізнити одне від другого».💔 Саме ці питання ми ставимо собі, коли думаємо: чи залишатися нам в наявних любовних стосунках чи ні? Адже це завдання складне і непересічне. 📌 З одного боку, треба зрозуміти чи справді розходитися, чи то тимчасові труднощі? Якщо все ж прийнято рішення розходитися, то знайти форму, як це зробити. Разом з тим, витримати вину і сором, бо хто сказав про завершення, той зазвичай виниться. І врешті - відгорювати та відпустити історію, яка завершилася. 📌 Якщо ж партнер/ка знаходиться по іншу сторону барикад, то шлях дещо інший. По-перше, доведеться витримати шок, що партнер/ка хоче розійтися. По-друге, знайти форму для гніву, образи чи зрадженості, бо «Чого це зі мною хочуть розійтися?». По-третє, втримати від падіння на саме дно власну самоцінність. По-четверте, відгорювати і відпустити цю історію стосунку, у якому мене більше не обирають.🖇 Власне, однаковий процес і в того, хто сказав вголос про завершення стосунків, і в того, хто це почув, — це горювання і пошук нової форми, як тепер будувати життя.💭 Прислухайся до себе, як ти ставишся до почуття суму, яке може виникнути при завершенні стосунку? Звісно, найчастіше люди не люблять це відчувати. Зазвичай хочеться уникати цієї теми, почуттів і взагалі думки, що ми тепер можемо бути не разом. 🔇 Ми прикриваємо себе від суму за стосунками по-різному. Наприклад:🔸страхом: «Не так мені в стосунках і погано, раптом окремо буде гірше, тут все хоч ясно»;🔸соромом: «А що скажуть мої батьки, діти, колеги, люди навколо про це?»;🔸провиною: «Він/вона так багато зробив/ла для мене. Я мушу бути тут», «Відчуваю вину перед дітьми/батьками/спільтоною, бо так не мало бути»;🔸злістю: «Чого це я маю щось таке почувати? Хай він/вона міняється, щоб мені стало краще жити в цій парі!»;🔸ностальгією: «Було ж так багато прекрасних моментів разом…».🫣 Як кажуть деякі родичі на застіллях: «Якщо чоловік не п’є, не б’є і гроші приносить, то все в порядку. А якщо ще й не гуляє і діти є, то взагалі немає чого рипатися». Або ж: «Якщо жінка дітей народила, не п’є, не наркоманка, то теж нема причин на розлучення». І навіть якщо якісь з вищезазначених причин є, то у всюдисющих знавців знайдеться і на це відповідь: «Ну, буває. Люди і гірше живуть, терплять і сімʼї не руйнують». 🤷‍♀️ Як ви зрозуміли, виправдань не проживати (і навіть не починати) горювання про завершені стосунку мільйон!👉 Важливо зазначити, що ми не підтримуємо імпульсивних завершень стосунків. Психотерапія і психологія мають чимало інструментів, щоб проаналізувати потреби і комунікацію в парі та знайти рішення. Зокрема, цим займається парне консультування. Утім, інколи склеїти розбите вже неможливо. І тоді можна: або брехати собі, що все в порядку; або ж наважитися на складний шлях завершення.Ніхто краще за двох людей в парі не знає, як для них краще. Дай собі час, щоб прислухатися до себе і почути справжнє рішення.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📘 «Хлопчик, якого ростили як собаку»: Брюс Перрі та Майя Салавіц#з_джерел_мудрості🟢 Брюс Перрі - дитячий психіатр і нейронауковець, один із провідних фахівців з дитячої травми. Разом із журналісткою Майєю Салавіц він розповідає реальні історії дітей, які пережили насильство, нехтування та втрати, і показує, як травма впливає на розвиток мозку та стосунки. Але найголовніше - автор приділяє увагу, що ж саме допомагає дітям подолати такий складний травмуючий досвід.💬 «У людей дуже різні потреби, і нікого не треба підштовхувати до обговорення психічної травми, якщо він сам цього не хоче». 💬 «Час сам по собі не лікує. Те, що відбувається протягом цього часу, - ось що лікує. І якщо протягом цього часу людина перебуває у стосунках, які є безпечними, послідовними та підтримуючими, це може сприяти зціленню». 💬 «Щоб зрозуміти дитину, недостатньо запитати: «Що з тобою не так?». Набагато важливіше запитати: «Що з тобою сталося?». Саме пережитий досвід формує те, як дитина бачить світ, реагує на небезпеку та будує стосунки». 💬 «Мозок розвивається у відповідь на досвід. Ті нейронні системи, які активуються найчастіше, стають найсильнішими. Саме тому ранній досвід має такий глибокий вплив на все подальше життя».💬 «Терапевтичні переживання можуть змінювати мозок так само, як травматичні переживання його змінюють».💬 «Діти, які живуть у страху, вчаться бути майстрами виживання. Проблема полягає в тому, що навички, які допомагають вижити в небезпечному середовищі, часто заважають жити, навчатися й будувати стосунки в безпечному світі».💬 «Травма змінює не лише те, що людина пам'ятає. Вона змінює те, як людина відчуває світ, як реагує на інших людей і як сприймає себе».💬 «Найважливішим чинником стійкості у дітей є наявність хоча б одних стабільних, турботливих і передбачуваних стосунків із дорослим, який здатний бути поруч».💬 «Діти, яких люблять, зрештою вміють любити. Діти, яких не люблять, повинні вчитися любити».💬 «Послідовність, передбачуваність і турбота є потужними інструментами зцілення».💬 «Здатність формувати здорові стосунки є одним із найважливіших показників психічного здоров’я».🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі