Цикл "З генераліста до спеціаліста і назад"Побачив цікаву думку, і ділюся з вами:Основна задача фаундера чи топ-менеджера - "звільнити" себе з максимальної кількості ролей. Коли ми починаємо будувати щось нове, то кожен фаундер це генераліст. Ми робимо усеДизайн. ТекстаБухгалтеріяЛігалПроцесиКодінг часомКоли компанія починає розвиватися, на початку теж наймають генералістів. Тому що роботи багато, функцій мало, і треба якось грести. Але зазвичай коли компанія перевалює якийсь поріг - це перестає працювати. І тоді фаундер починає наймати спеціалістів - людей які набагато краще ніж він у чомусь. Поступово така кількість людей росте, і врешті - залишається ситуація коли є фаундер і купа спеціалістів. Тож в кінці фаундер де факто "звільняє" себе з усіх ролей. В моїх спостереженнях - це єдиний спосіб проломити скляну стелю, яка часто блокує ріст всієї компанії... І тут постає цікаве питання - чи може генераліст управляти спеціалістами? Моє особисте бачення - звичайно. Бо знати усе НЕМОЖЛИВО!)А от знати усе на достатньому рівні щоб розуміти плани і бачення спеціалістів - це вже інша справа. Але з часом це прихводить до проблем, бо фаундер починає бачити що у спеціалістів замало розуміння контекстів інших спеціалістів, і без цього все теж паршиво їде 😉 Але це вже тема зовсім іншого допису 😉 п.с. А я особисто завжди вчив і вчу саме продактів-генералістів, і жодного разу не жалкував що вибрав цей шлях - ні тоді, коли допомагав їм знайти роботу, ні тоді коли сам їх собі наймав.