Dormant demand - це що, і нахіба воно вам треба? Сьогодні коли їхав з залу додому, слухав подкаст про документалки. Там був цікавий факт - років 20 тому документалки були дуже нецікаві кінематографу. Вони вважалися нішевими, мали мало аудиторії, і взагалі - ну хто проміняє крутий science fiction на якусь документалку. В той період був такий режисер - R. J. Cutler - який зняв фільм "WarRoom" про вибори Клінтона. Тоді вони регулярно бачилися з фаундером Нетфлікса, який в той час ще тільки DVD відправляв - і той казав, що цей WarRoom був одним з найзатребуваніших фільмів, і його просили відправляти знову і знову. І це блін цікаво. Там де фільм-мейкери кажуть "Це нікому не треба" неочікувано документалки є цікавими і - як виявляється - мають не аби який попит. Ось це і є цей "сплячий demand" - коли людям це насправді треба, але вони про це особливо не транслють, а supply - тобто продукти - цього не знають і не намагаються цю потребу закрити. І це змусило задуматися, наскільки зараз важливо розуміти і шукати не тільки очевидну потребу, але і неочевидну - те, що люди потребують, а компанії не бачать сенсу робити, бо ________. (тут підставте будь що)Мораль проста. Якщо ви думаєте що розумієте свого клієнта, спробуйте задуматися який же у нього dormant demand 😉

А які документалки ваші улюблені? Мені зайшов Бекхем 😉