Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Pavelko Run
Añadido 06 dic. 2025

Pavelko Run

@phoenix_running
Número de suscriptores: 467
Fotos: 137
Videos: 8
Enlaces: 39
Descripción:
Канал про біг, тренування, тренерство, змагання - особисті думки, які просто не хочеться втрачати

👥 Número de suscriptores

467
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: 0
Promedio/Mes:: +2

📊 Mensajes por Día

0
Último día: 0
Promedio semanal: 0
Promedio por día: 0

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

👁 395 26-05-11 08:09
Якщо чесно якби не Олег з Лізою, які просто почали на вело їздити вперед і питати коли і куди повертати, можливо я б десь ще раз побіг не туди, зупинився б, виматерив оргів і пішов бо додому! Так, хоч кудись добіг. На другому колі через 2 км охуєнний схід з дороги, з широкої траси на бруківку... і добре, що я пам'ятаю, бо відмітив його для себе на першому колі як "уїбаньский схід з дороги". Але там ЖОДНОЇ ЛЮДИНИ! І це просто треба ЗНАТИ, що тут поворот. Здогадатись ніяк там не можливо.Далі відкрита дорога. Ти біжиш і їздять машини. Просто зліва-справа їздять машини... По дорозі. Хтось ніби розуміє, що людина з номером біжить, хтось в ахує, шо по дорозі якийсь довбойоб біжить. Ну, і весь час сам."Вішенкі" на торті було 2 - пробігаючи друге коло, прямо блять В СТАРТОВОМУ МІСТЕЧКУ, НА СТАРТІ, якісь величезні автобуси стояли паралельно бігу і повертали праворуч, через трасу бігу відповідно. Один повернув проїхав, другий ніби стояв, але там чи якийсь кончений волонтер, чи самому водію похуй, він просто починає повертати в мене. Я встиг зупинитись. ПОВНІСТЮ В НУЛЬ. Зупинитись і стояти. А воно переді мною повертало в сантиметрах від мене. Блять, я не розумію взагалі, як це можливо на світовому забігу.Короче, подивився. Цікаво. Нехуй робити тут ВЗАГАЛІ, якщо у вас є ціль бігти і змагатись. Обирайте трасу, ставьте додаток і біжить онлайн. ТОЧНО КРАЩЕ, ніж ця хуйня. Якщо ви по 5 будете бігти - можна їхати, там напевно якась тусня. Або якщо по 3.30 - тоді вас буде супроводжувати вело для лідера.Вийшло 52,7 км по факту (з петлею). 52,43 офіційний, коли догнала машина. Після 32 км скинув, після 40 просто чекав, коли наздожене машина. 21,1км приблизно 1.20.3030км ~ 1.54.4042,2 км ~ 2.44.30Далі 10ка по 4.30-4.40. Полтос 3.20:51 по GPS (бо після петлі, там вже їх відмітки не попадали з фактичним моїм кілометражем). 4:03 середній темп
👁 626 26-04-22 13:30
Вчора русняві терористи розбили манеж в Сумах. Єдиний манеж з 6 доріжками. Манеж, де я встановив свій особистий рекорд на 3000м, який є абсолютним для мене (тобто на повітрі швидше я не біг).А 5 квітня в Туреччині проходить подія абсолютно іншого світу. Чемпіонат Світу з напівмарафону серед військових в рамках "Runtalya"Я приймав участь в "Runtalya" тричі. Одного разу вигравав там половинку. І там за роки це один з найгірших стартів в світі в плані організації, комунікації і т.д. Там охоронці якогось політичного хуя на старті 10км кидали в мене в забор, там 5000 пішоходів на 10км йдуть 1,5 години товпою, вимушуючи бігти лідерами по трамвайній колії. Але за 4 останні роки цей старт з RUNtalya впевнено перетворилась на rusTALYA. Руzкій прапор на брендболах, прапори на подіумі, репости русні в інсту пробігу, співпраця з парашаРаннінг, привіз руснявої иліти на 10-21 км, а потім пости благадарнасті їм, що приїхали. Розповідь, що спорт внє політики і т.д.Але останній рік - це напевно межа. Чемпіонат світу серед військових, куди допущені руські. Не спортсмени, не нейтральні атлети. ВІЙСЬКОВІ!!! Йобані терористи і вбивці в формі. З прапором на подіумі. У військовій формі. З подіумом!Кожен рік я думав, що напевно треба закінчувати з Туреччиною в плані зборів. Але ж так зручно, з 2017 року ми їздили у Фетхіє. З початком повномасштабного кожен рік стає більш і більш зрозуміло, що це друга рашка. Фетхіє ще більш-менш, а Анталія - повна пізда. Якщо мене спитати яке найгірше місто в світі - це 100% Анталія. Але і в маленькому затишному Фетхіє вже все це відчувається. Супер-зручна бігова доріжка перетворюється в "решето", з 1900м приблизно третина розвалилась і пішла дірами. Ціни догнали Європу, але сервіс типовий турецький - найоб на найобі. Бігове ком'юніті - уйобсько русняве. Які дуже против війни, просто всі картки банків руські, рекламуються руські бренди, блогери, але "скоріш би закінчилось це". Довбойоби одним словом. І це єдина країна за 4 роки де від місцевих в бані я чув "putin is winner, all problem is America" (та і взагалі пізда скільки фраз від турків, які їм ллють в вуха йобані руські, які там жили або живуть).Звичайно важко сказати, як складеться далі сезон, зима, та і взагалі життя. Але скоріш за все останній цвях в труну Туреччини вбила rusTALYA...
👁 836 26-03-07 14:44
Так, ну спроба була цікава... але туповата звичайно трохи :)100 км - DNFПлан був sub7. План мінімум - з 7:05 (МС). По факту - перші 30км по 4:01-4:03 на шостому місці з графіком на 6:45... трохи в ахуї, бо рекорд Хорватії 6:49, а там троє в кілометрі. Далі потроху почали відпадати. Прохідні 50км десь в районі 3:22:55 (4:03-4:04/км). І це я на тільки вийшов на 2-3 позицію. Потім чувак трохи дьорнувся, я залишився на третьому. Після 55км вставило дуже різко - на 4:50-5:00. Пробіг до 58км, подивився, що діла не буде і закінчив. На 65 км зійшов чувак з 2 місця. На 70км зійшов лідер, який графіком на 6:40 біг, причому виглядає, що також в момент поставило. Зійшла дівчинка з рекордом Хорватії після марафону. Короче сотня сходів.Але ще температура - стартували в 8 ранку, було +6, навіть холодно, коли я сходив було +17 і "ні облачка".Хотів бігти кола в районі 20 хвилин (4,84км) - це темп 4:07-4:08. Почав маленьке коло 3,2км по 4:01, на другому встав в комфортний "кат" - 19:40... На третьому пішов срати - 20:19 :) А так на 19:40 також біг. Ну, і далі одним темпом - 19:39, скидаю - 19:31... та блять... скидаю... 19:22... Ну, і так до 55км. Причому там різниця в цих секундах на колі - це різниця в тому наскільки швидко брав ізотонік-гель і скидав темп, щоб з'їсти-випити.Підготовка за виключенням уйобіщної Кенії - нуль дойобів. Зробив все, що хотів. По показниках, співвідношенням темп-пульс, об'ємах - все добре. Навіть знайшов єдині гелі, які можу їсти і відтестив їх декілька разів. Але от хз як спрогнозувати сотню. Всіх, кого я дивлюсь з соточників рівня sub7 мають абсолютно різний підхід і різні плани. Нема єдиної специфіки. Коли розглядаю протоколи ЧЄ чи ЧС, там на 10-12 людей, є 1 у кого 2 рівні половинки виходять. І тут велике питання - це якась специфіка організму чи це можна натренувати. В інших 10-11 людей темп після 50-60 км починає падати - десь більш контрольовано, десь менш. Але скажімо результат рівня 6:40 - це часто 3:12+3:28. І немає такої бази, як на марафонах, на 10-21км, щоб зрозуміти "а чого так"І тому зрозуміти, що підходить саме тобі, можна тільки пробуючи і бігаючи ті сотки. А я ніби і їбав. Тобто я зробив максимальний об'єм 2 тижні - 210км+251км. Середній 180, з даблами, ніде і близько не перебираючи в них. При тому, що об'єм в них 50-53-57 км по наростаючій був. Так, я не бігав тривалі монотонні. Але я не бігав їх і перед першою сотнею. І там взагалі якоїсь спец.підготовки на 100км не було, бо пандемія, все змінювалось, старти відмінялись і т.д. Тут - цілеспрямована підготовка виключно на 100км. І ще - якщо умовно якість лабораторні тести, чи щось таке, покаже, що мені треба бігати тривалі 3-3,5 години (50-55 км) на межі LT1, то я їбав підготовку на 100км, бо монотонні тривалі - я не фанат. Я їх краще заміню перемінним бігом на 30-32 км з розминкою і заминкою сумарно, або даблами.Я перший раз на ультрі мав харчування кожне коло. Коло гель, коло ізотонік. Єдиний гіль, який я МОЖУ їсти. Виходило приблизно 40-50г вуглеводів на годину. І знов таки - якщо якісь лабораторні тести (типу цього) покажуть, що мені треба їсти 100г вуглів на години, то я їбав такі біга. :) Бо тут цей гель через коло вже не лізе, а на марафонах, 50км і той єдиній сотні я харчувався без гелей взагалі.Загалом, я хотів пробігти сотню на результат роки 3 вже. Перший і єдиний раз я біг в Київі вночі в 2020. І там не було очікувань. Вийшло 7:39. Тут був план і умовні 7:12, 7:25 чи 7:35 - це для мене результати одного порядку. Місце також не цікавило, тут за них нічого нема. :) Тобто бути шостим з 6:59 мене влаштувало, а виграти чи бути в трійці з 7:30 - ні. Ну, я і не планував добігати, якщо так буде йти (ну, я і не добігав :)).Чи розчарований? Та насправді ні. Хотілось звичайно, щоб воно все вийшло, але варіант сходу розглядався також (я давно вже на сход дивлюсь прагматично).Є ще рега через 2 місяці на "Wings for Life" живий забіг з авто. Подивлюсь по березню, як виходжу і може туди катану, бо давно хотів. Тут виглядає, як своєчасний "зіскок", щоб далі тренуватись.
👁 809 26-02-04 13:21
ч.2А може то ти щось не так робив?Може. А що? :) Ну, от є 13ті зроби в горах вище 1600м. Є всі датчики, є всі тести. Що треба НЕ робити? Не бігати роботи? Практично не бігав і так же. Не бігати великий об'єм? Так а який сенс базових зборів, якщо ти не можеш зібрати аеробну базу? Особливо, коли спокійно МОЖЕШ її збирати на 1600-1800м. Що тоді тут робити? Бігати повільніше? Так інтервали і так дуже повільно. Кроси - вже і вниз же більшу частину розкладав, щоб не перебирати.Це не яма, не "перебігав".Проблема саме фізіологічна. Лактат під 2.0 на кросі, будь якому. Ногами працюєш менше, кисню нема, зусилля більше, лактат більше, толку менше. Якщо в Кіргізії я міг робити 8х1км по 3.40, то тут з таким самим навантаженням (а може трохи вище) я роблю по 4.05-4.10. Потім коли спускаєшся, ноги взагалі забувають ритм, крок марафонського темпу 3.35-3.40. Зазвичай до Кіргізії ти бігаєш по 3.45, потім після з таким самим навантаженням ти бігаєш 3.37-3.40 і далі "розпускає" до 3.30-3.33. До Кенії ти бігаєш по 3.45, після - по 3.45, але ноги 1,5 місяці не бачили швидкості вище 4.00-4.05 і "розбігатись" треба просто, щоб повернути "кат" на темпі 3.45, а не щоб йти вище.Через 2 тижні після Кенії приїхавши в Туреччину, спіймав цей грип А. При тому, що я вакцинований. В листопаді. Так, я читав, що цей штам трохи йобнутий і він мутує, і грип грудня "проходить" через вакцину. АЛЕ. Я останній раз так хворів років 20 тому. Температура два дні 39.8. Збивається до 39.1 на 1,5 години і знов під 40 лізе. Третій день 38.5. Четвертий нічого, вже трусив, але "пожгло" дуже сильно. Ускладнень ніяких, може отут вакцинація зіграла, бо знаю у деяких тренуємих як на 1-2 місяці після цього грипу "розсипаються" люди.І отут риторичне питання - чи не через Кенію "просів" імунітет? Відповіді нема.Ще один момент - "перезапуск" шлунку десь протягом 2 тижнів після Кенії. Ну, неможлива в них їжа для європейців. І після повернення це якийсь пиздець, при тому, що одразу встаєш в нормальний режим харчування із звичними продуктами. То вранці среш, то ввечері, то день не среш, то 3 рази за день, то шлунок повний і ізжога, а ти не їв ще навіть... І от через 2,5 тижні тільки почало стабілізуватись. Чи поїхав би, якщо знав який буде результат?Можливо так, але на 18-22 дня. І з сафарі.Чи поїду ще в Кенію?Ні. Треба бути на всю голову йобнутим, щоб їхати другий раз в Кенію з метою "тренування". :)
👁 795 25-12-05 06:46
Ще трохи про побут Кенії.ЖитлоВирішив першу Кенію не вигадувати собі головної болі і приїхав в кемп-готель з 3-разовим харчуванням, тренажеркою, сауною, масажем. Нормальні номери, ортопедичні матраци (спина сказала "дякую"), гаряча вода, інтернет Starlink. Правда весь час щось дороблюють, тому перший тиждень світло вимикалось 3-4 рази на день хвилин по 5-10, але то таке :))) Зараз не вимикається.SwissSide називається. Можна тут подивитись, як воно виглядає. Це швейцарський готель, побудований Джуліаном Вандерсом. Єдине, чого не вистачає - стадіону. Тут поруч грунтовий "Камаріні", а під Елдоретом стадіон Кіпчоге, але вже казав - вони обидва на реконструкції. Тому можливо є сенс обирати кемп Лорни, куди буде входити стадіон (і басейн ще), але в плані наприклад номерів - ці виглядають краще. Але вже привезли бігову доріжку в тренажерний зал.І от зараз я розумію наскільки я не помилився, що обрав такий варіант, а не шукав житло на місці дешевше. Наприклад один з моментів - тут прасують одежу і миють кросівки 2 рази на тиждень. Бачив сторіс Лісовської (полячка, рекордсменка в марафоні) - вона в комплексі Лорни прасує сама руками. Кросівки - 3-4 кроси по грунту і кросівки повністю рижі від цього грунту. І до кінця воно не вимивається. На прикладі фото кросівок, в яких 2 тижні бігаю (це їх друге прання тут) і ще одні в який пробіг тільки 2 кроса по грунту - 17 км і 10 км. :)Про варіанти з житлом, я думаю ми поговоримо ще в подкасті, бо тут 2-3 абзацами не буде достатньо. Ну і варіанти з посиланнями розпишу в кінці збору, може колись кому буде корисно.ХарчуванняЯ заїбався пердіти бобами. Добре, що я один в номері, бо ці дуже круті матраци вже дуже круто проперджені!!!А так все непогано - 3 разове. З 8:30 до 10 сніданок, з 13 до 14 обід, з 19 до 20 вечеря. Умовний шведський стіл. Умовний тому що вибору нема, тобі дають якісь вуглеводи (макарони, рис, угалі), якийсь білок (куриця якась, яйца, омлет, боби, якась неведома хуйня ще), овочі, фрукти, чай, мед, намазки якісь і можуть каву собі зробити. Тобто в тебе комбінація якихось 3-4 варіантів, просто можна брати самому собі скільки треба, а не тобі дають порцію. Поки всього вистачає, а так можна піти в кафе, їх тут дофіга і дешево. З м'ясом тут так собі. Але от 2 тижні я ще нікуди не ходив. :) І в принципі я не впевнений, що варіант, якщо знімати дім, де буде холодильник і готувати самому, буде краще. Бо та саме м'ясо в самому Ітені я не бачив. Яйця, рис, макарони так. А за м'ясом треба їздити 35 км в Елдорет.Моцики і мататуОдин з головних "фішок" Кенії - це її транспорт. Моцики - вони тут всюди і фактично з будь якої точки ти можеш спіймати моцика і доїхати на ньому куди треба. Я людина, яка не вміє кататись на велосипеді, жодного разу не сидів на мотоциклі (тільки в люльці, але там на 3 колеса опора). І для мене цей вид транспорта трохи їбанутий дуже сильно. :))))Але раз вимушений був проїхатись на цьому пиздеці, та ще й 25км. Зрозуміло, що слово "безпека" взагалі тут не використовується. Шоломи - ну я бачив 2 рази з декілька сотен разів. Той, що віз мене, їхав в кепке і розмовляв по телефону. Ми хоча б їхати вдвох, а декілька разів ми обгоняли моцики, на яких їдуть четверо... ото для мене взагалі ахер.Матату - це по суті наші маршрутки. Інколи там дуже тісно. Але в цілому воно організовано краще, ніж у нас. Бо в кожній матату є тіп, який керує всім, він сидить біля дверей, відкриває, садить, випускає. Тобто повністю керує процесом. Але на 3 місця позаду в теорії можна посадити 5 людей на їх думку (по факту і справді можна, але буває тісно). При цьому стоячи ніхто не їде.