Павло Бойко

Ставлення Трампа до Путіна - типовий, хоча й не такий розповсюджений у політиці приклад політичного роману, коли перезріла Джульєтта шукає визнання підстаркуватого Ромео й мріє про побачення у Трояндовому саду. Коли ж Джульєтта усвідомлює, що Ромео, хоча й говорить їй всі очікувані компліменти, але зовсім не шукає зустрічі з нею, вона втрачає залишки здорового глузду й починає шукати шляхів, яким можна було б забезпечити побачення. І, звісно, вона дуже не хоче робити нічого, щоб образило і розлютило її Ромео з пітерського забльованого парадного. До того ж, вона змушена приховувати перед друзями і подругами це почуття, бо вони вже починають підозрювати, що з нею щось не так, особливо коли вона плаче над подарованим Ромео аляповатим портретом й забуває зʼїсти двадцять пʼятий чізбургер.Коли ви звинувачуєте Дональда Трампа у відсутності логіки, згадайте, як багато у вас самих було логіки в момент кохання - тим більш, коли з вами не зустрічалися або надсилали гарбуза. Коли ви запитуєте коли ж це кохання мине, зверніть увагу, що воно не минає вже багато років. Просто палка закоханість в Путіна може бути останнім коханням Дональда Трампа.Віталій Портніков

«Ми домовилися, що з понеділка 12 травня має розпочатися повне і безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ми разом вимагаємо цього від росії, ми знаємо, що нас підтримують у цьому США. Припинення вогню має бути всеосяжним – в повітрі, на морі та на суші», - заявив Зеленський. «Якщо Путін справді хоче миру - шанс є зараз. Ми закликаємо до безумовного 30-денного припинення вогню та негайних переговорів. Якщо він відмовиться - ми відповімо разом із Трампом: посилимо санкції та допомогу Україні», - Кір Стармер.«Є коаліція охочих, які вимагатимуть, щоб починаючи з понеділка, 12 травня, розпочалося припинення вогню на 30 днів без жодних умов. З моніторингом, який будуть забезпечувати американці. І це дозволить негайно розпочати переговори. В разі порушення припинення вогню - ми погодились, що будуть масштабні санкції. І вони вже зараз будуть готуватися і координуватися між американцями та європейцями», - Макрон.«Якщо росія відмовиться від пропозиції припинення вогню, ми продовжимо тиск. І ми готові накласти санкції, якщо наша ініціатива не буде прийнята», - Мерц.

Символічна роль Сполучених Штатів була виправданням для всіх зигзагів її історії – даруючи кожному своєму прихильнику рятівне "натомість". Натомість тепер США допомагають бідним. Натомість сьогодні захищають слабких. Натомість зараз протистоять диктатурам.Тепер усе це в минулому.Дональд Трамп зламав не лише традицію публічної риторики. Не лише логіку стосунків із союзниками та диктатурами. Він також поховав весь той символічний капітал, що його країна накопичувала десятиліттями.47-ий президент США скасовує USAID та закриває "Голос Америки". Призначає лояльних та звільняє професіоналів. Підлещується до диктаторів та підвищує голос на демократії. Дональд Трамп ухвалив рішення "вийти в кеш" – і розмінює на це накопичені дублони репутації та авторитету своєї країни.Відтепер Сполучені Штати – це країна, яка голосує в ООН синхронно з Нікарагуа, Еритреєю та Білоруссю. Оголошує на весь світ, що інші країни цілують її лідера в дупу. Це країна, яка вимагає, щоб жертва капітулювала перед агресором, щоб не заважати Вашингтону вести бізнес із Москвою.Дональд Трамп перелицював не лише американську політику. Він заразом відібрав у американського образу всю його "моральну правоту". Ту, що спиралася на роль та значення Сполучених Штатів для решти світу. Ту моральну правоту, що дозволяла співпереживати Скарлет О'Харі та Джону Рембо, Клінту Іствуду та Мартіну Ріггсу.Велич США будувалася не тільки на економічній могутності. В її фундаменті – довіра до американських інститутів та імідж надійного партнера. Стабільність долара та незалежність Федеральної резервної системи. Професіоналізм бюрократії та верховенство закону. Лідерство в міжнародних організаціях та публічна роль вартового демократії. Все те, від чого відмовляється сьогодні 47-ий президент США.Руйнуючи символічний капітал заради економіки, Дональд Трамп обнуляє одразу все. Американська мрія більше не римується з етикою. Джинси перестали бути дрескодом демократії. Сполучені Штати позбулися рольової моделі "зразка для наслідування". І навіть якщо на наступному електоральному витку нинішній президент поступиться кріслом своєму опоненту, пам'ять про те, що 77 мільйонів американців обрали курс Дональда Трампа, нікуди не зникне.У світу був хороший маяк. На жаль, він згас.Павло Казарін

Якщо Україна розслабиться після ймовірного припинення вогню чи навіть мирної угоди, якщо у суспільстві будуть збільшуватися настрої щодо неможливості повторення нової великої війни та необхідності пошуку шляхів порозуміння і співіснування з Російською Федерацією, звичайно, це призведе тільки до нового ще більш неочікуваного і нищівного удару росіян по українській державності. І призвести до того, що Україна втратить, якщо не незалежність, так принаймні суверенітет і можливість ухвалювати рішення щодо свого подальшого розвитку і геополітичного вибору. А от якщо Україна перетвориться на країну-фортецю і головним сенсом існування Української держави у найближчі десятиріччя буде розуміння необхідності опору потенційній російській агресії та посилення української ідентичності в країні шляхом вимивання колоніальної спадщини сусідньої держави, тоді в України з'являються, хоча й не абсолютні, але реальні шанси вижити. А разом з Українською державою з'являється шанс вижити й українському народові, у якого в разі зникнення української державності таких шансів практично вже не буде.Віталій Портніков

США: ЗМІНИ1.. Критика президента за УкраїнуНавіть на Фокс Ньюз, де ще нещодавно президента виключно хвалили і кожному його кроку вигадували позитивне пояснення - зараз багато критики.Зокрема, про Україну.Щокілька годин якийсь черговий "відставний генерал" критикує за хибну стратегію і відверту слабкість. Кажуть щось на кшталт, що от у Рейгана дійсно був "мир через силу", а тут "намагання задобрити агресора ціною жертви" і що "агресор лише грає нами і відкрито зневажає". 2.. Падіння популярностіДо 100 днів, мало не кожна агенція проводить опитування, і всі показують історично низьку популярність президента. По деяких, до 2/3 американців засуджують. І навіть по самих-самих дружніх, максимум третина одобрює. ____ Все виглядає так:В США, на хвилі незадоволення ростом цін, на байках про крах економіки, коли насправді всі показники були кращими за історію, на незадоволенні "сонливістю" Байдена, дуже невдалій кандидатурі "пріємніци", і ще і без виборів, а фактично по призначенню,та і втомі від війни в Україні, і ще і якісно підсолоджені пропагандою, в тому числі з Ольгіно,49% американців дійсно повелися і проголосували за "покращення за 24 години".Але навіть та чуть-менш ніж половина, що повелася на байки - просинаються. Є сподівання, що все ОК з США. Навіть може буде краще, ніж було:З одного боку, суспільство отримає щеплення від популізму.З іншого, заставить обидві партії очиститися - бо обидві є в глибокій кризі.За півтори роки до виборів, ще багато дров може бути наламано.Однак, навіть сам "новий шериф" трохи остудився, отримавши ляпаса від реальності. Здається починає корегувати свій курс теж.Василь Тарас

І, звісно, якщо новий президент США вирішив, що він – громовержець, не варто дивуватися його впевненості, що саме він вирішує, кому перемагати, а кому підкорятися. Але життя Гектора вчить нас, що це все – повна маячня. Якщо існує любов до Батьківщини, боги безсилі у своїх інтригах і намірах. Щоб перемогли доля чи сила, потрібно знищити це почуття, зробити людей байдужими до власної країни, переконати їх, що єдина можливість вижити – це підкоритися. А потім знищити тих, хто підкорився. Цей сюжет повторювався в історії тисячі разів. Але ті, хто підкорилися, не змогли залишити згадок про свою поразку – не було кому розповідати правду. Бо історію пише той, хто знищує, а не той, кого знищили. Тому не варто боятися. Поки серед нас є ті, що вірять в Україну, Трамп і Путін залишатимуться безсилими у своїх політичних та бізнесових розрахунках. Вони ганебно програють, хоч би якими були їхні наміри. Люди без почуттів і без ідеалів завжди програють тим, хто їх має, навіть якщо вони очолюють великі країни. У маленькій Трої Гектор був єдиним, хто кинув виклик богам, – і саме тому його так боялися на Олімпі. Але для Гомера Гектор став справжнім символом нескореності.

Віталій ПортніковПротягом останніх 35 років моя професійна діяльність була пов’язана з корпорацією Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа. Я щиро пишаюся цією співпрацею. 35 років — це не просто відрізок часу, це ціле творче життя.На ювілейних заходах, присвячених роботі корпорації, я завжди говорив, що хотів би дочекатися її закриття. Чому? Тому що ми ставали свідками того, як припиняли свою роботу наші мовні служби тоді, коли країни, на які велося мовлення, ставали членами НАТО та Європейського Союзу. Це означало, що вони виконали свою місію — допомогли демократизації тих держав, для громадян яких працювали.Однак сьогодні, коли триває загарбницька війна Росії проти України, коли російський та китайський авторитаризм лише посилюються, коли Радіо Вільна Азія продовжує свою боротьбу за правду, а серед головних ворогів Америки залишається теократичний режим Ірану, — будь-який удар по Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа є нічим іншим, як зрадою демократії. Це така ж сама зрада, як і спроба Дональда Трампа припинити допомогу Україні й надати Володимиру Путіну можливість безкарно розстрілювати мирних українців.І про це треба говорити чесно. Адже головною місією Радіо Свобода завжди була саме чесна розмова зі своїми слухачами, глядачами й читачами.Я не маю жодної вдячності ні до Дональда Трампа, ні до тих, хто сьогодні керує Америкою, якщо вони готові поступитися принципами демократії. Але я безмежно вдячний кожному американцю, який зробив можливим існування цієї великої організації, що захищала свободу.Так, я вдячний звичайним американським платникам податків — фермеру з Айови, ресторатору з Іллінойсу, нафтовику з Техасу. Саме завдяки ним у роки радянської інформаційної блокади ми могли чути правдиві новини, знайомитися із сучасною музикою й чесною літературою.Сьогодні, в епоху нових інформаційних технологій, Радіо Свобода вже не відіграє тієї ж ролі, що раніше. Але сам факт нашого існування демонструє: Сполучені Штати пам’ятають, що демократія має значення. І що її потрібно захищати — разом із тим самим фермером з Айови та ресторатором з Іллінойсу.Дональд Трамп хоче зруйнувати цей зв’язок, але ні він, ні його прихильники з лав ультраправих антидемократичних сил не досягнуть успіху. Президенти приходять і йдуть, а велика американська демократія залишається.Окремо хочу висловити подяку колегам із Голосу Америки — насамперед як слухач. Саме програми української служби цієї радіостанції в мої шкільні роки допомогли мені, хлопцю з русифікованого міста, памʼятати, що я живу в Україні, долучатися до нецензурованої української культури й мови.І в тому, що зі шкільних років я можу вільно працювати українською мовою є велика заслуга Голосу Америки — так само, як і того самого фермера з Айови чи нафтовика з Техасу, завдяки яким ця радіостанція існувала.Саме тому я хочу ще раз подякувати кожному з них. Слава американського народу та Сполучених Штатів — у здатності і готовності захищати слабких від наруги сильних.Це те, чого ніколи не зрозуміє Дональд Трамп. Але ми з вами це розуміємо.

Вадим Денісенко Після виступу Трампа в конгресі1. Нас чекає другий раунд епопеї по рідкісноземельним металам, який, схоже, буде успішним. І тільки після цього, де- фаато, розпочнуться переговори по суті. Ще раз: переговори по суті ще не починалися.2. Перше базове питання: лінія розмежування, яка має стати новим, де-факто, кордоном. Це не влаштовує РФ. І тому, росіянам потрібно буде зривати (затягувати) переговори. Їхня стратегія, як і з самого початку залишиться незмінною - спробувати зривати все руками України (я про це пишу і говорю півроку).3. Росіяни спробують розширити тему України, увʼязуючи її з Іраном, Північною Кореєю та своїми спробами зачепитися в Сирії та Лівії. Росіяни гратимуть картою світу (при потребі, здадуть Венесуелу, наприклад) і це відкриває для них певний люфт. Але, одночасно, це може напружувати, як мінімум, Ізраїль та Туреччину. І нам треба шукати варіанти залучення наших потенційних союзників в цю гру. Ну недаремно ж турки взяли участь в конференції в Лондоні.4. Ми є частиною переговорів ЄС-США. Європа буде увʼязувати в одне ціле домовленості про не введення 25% мит на свої товари, власну безпеку і європейські гарантії Україні в одне ціле. Це потребує часу. І Європі точно не потрібен бліц-криг. Повторюся - ми вагомий елемент переговорів, а не єдине питання.5. Китай, як і раніше, буде чекати. А будь-які спроби зараз розпочати грати з Пекіном будуть приречені на провал. 6. Ще раз повторюся: переговори по суті ще, де-факто не розпочалися. І Трамп ще не зіткнувся з вимогами росіян. А росіяни всю свою ставку робили на фінансову пропозицію, озвучену в Ер-Ріяді та на те, що в результаті першого раунду Україна абсолютно втратить свою субʼєктність (через зрив переговорів). 7. Росіяни промахнулися в тому плані, що нас підтримала Європа. Зараз, вкрай важливо, тверезо оцінювати кожен крок і його наслідки (крім всього іншого, особистісну неприязнь Трампа до Зеленського ми завжди ми маємо тримати в памʼяті). Суспільство розігріте тим, що відбулося минулої пʼятниці в Білому домі. Але нам доведеться сходити в холодний душ. Найскладніші переговори тільки починаються. І є надто багато гравців, які не хочуть їхнього швидкого завершення.І наостанок. Ми можемо сто тисяч разів говорити про недемократичний розворот Трампа. Але від цього не змінюється один важливий факт: США залишаються найсильнішою країною світу. І саме від них зараз залежить наше майбутнє. Просто не забувайте про це.

Василь Тарас Трамп зупинив всю допомогу Україні.А чуть раніше, розформував робочу групу відповідальну за санкції для Росії.І також минулого тижня зупинили всю роботу по електронній боротьбі з Росією (ті що борються з російськими хакерами, ті що намагаються хакнути Росію).При тому всьому називає Зеленського диктатором, узурпатором влади, а Україну мало не агресором.Канада - ворог. ЄС - ворог.Через півтори години вводяться 25% тариф на все з Канади і Мексики. Європа - через кілька днів. Причому так і не пояснили для чого, за що, з якою метою. Щось плели про якийсь фентанол, про 51 штат, про те, що нас не поважають... Яким чином тарифи мають будь-яку з цих тем вирішити? З Канади йде в основному сировина, типу алюмінія, газу, деревини... Американські виробники в шоці. Ніхто не вірив, що так собі можна вистрілити в ногу. Невже нерозуміння базових законів економіки? Чи все-таки свідоме шкідництво?В той же час жодного кривого слова про Путіна. Санкції відміняють, розвідку відміняють, і натомість слова, що НАТО несправедливо просувалася в сторону Росії, що Росія теж несе втрати. Жертва. Мусила відбиватися від агресивного НАТО, і бідна несе великі втрати. Вже вуха заклало від корків з пляшок шампанського в кремлі, які гримлять гучніше ніж вибухи російських бомб. Лікуют.... Де зараз ті, які чекали, що Трамп прийде і як рявкне... Рявкнув. Тільки не в ту сторону.Я не винувачу тих співвітчизників, які наївно сподівалися на зміни, бо Байден занадто мляво допомагав. Люди завжди вірили в казки. Примітно однак, що багато хто зараз готовий винуватити Зеленського, а не Трампа. З Зеленського звичайно дипломат, як з мене комік, але не він є першопричиною настроїв Трампа.Я більше дивуюся Республіканцям.Як ті, хто себе вважають сильними і гордими, чьтут Рейгана, за те що той розвалив СССР, і всьо такоє. Які б розіп'яли Байдена за один тільки вислів, що Росія друзі.А тут стали в рядочок, і викрикують слова поніманія і симпатії Путіну, і люто раптом зненавиділи противників Росії. Як?Ну простий народ ще ведеться на пропаганду. Але ж і лідери, як от Рубіо чи Грем, за кілька тижнів перевзулися....Сьогодні вийшли результати опитування громадської думки в США. Дуже невтішно...І тут підказують про п'ять оскарів російському фільму. Митці, як завжди, показали вищий пілотаж продажності.... Ще вчора роздавали оскари за фільми на ліві теми. Але тонко відчули зміну політичних вітрів, і миттєво зорієнтувалися куди той політичний вітер дує.Чи так само воно було в 1930-х?

Сергій БудкінЯ, до речі, бачив останній варіант угоди, яку сторони погодили.1. Сторони керуються правом штата Нью-Йорк.2. США надають допомогу за принципом "долар за долар", тобто за кожен долар американської допомоги (включаючи, частково, вже надану допомогу) країна перераховує в спеціальний фонд еквівалент долару США в місцевій валюті.3. Цим спеціальним фондом керують представники США і тільки вони вирішують куди і як будуть витрачатися з нього гроші. Звісно, допомогою США також керують США.4. З будь-яких грошей, що отримав цей спеціальний фонд, США отримують 5% одноразово в момент отримання грошей на рахунок фонду.5. Ці 5% можуть бути витрачені на фінансування діяльності США з керування цим фондом (при цьому в штаб-квартирі фонду буде працювати 600 осіб з США), а також на закупівлю критично важливих для США металів і матеріалів або побудову підприємств на підконтрольних країні-реципієнту територіях для видобутку таких матеріалів, при цьому ці підприємства будуть належати США.6. Будь-які рішення стосовно витрати коштів розробляються країною-реципієнтом, проте мають бути погоджені США. Без погодження США неможливо використання коштів з цього спеціального фонду.7. Зобов'язань по захисту інвестицій або країни-реципієнта США не несуть.8. Угода має бути затверджена Конгресом і Сенатом США, затвердження можливе тільки після підписання її країною-реципієнтом.Цікаво, якою була б реакція, якщо б США запропонували Україні підписати клон угоди про план Маршалла? Бо викладене вище - це погоджені умови угоди про надання американської допомоги. Але їх було погоджено між США та країнами-реципієнтами плану Маршалла у 1949 році і викладене вище - це дуже коротко про те, як функціонував план Маршалла. І його умови були, як на мене, набагато більш драконівськими для країн-реципієнтів (Британії, Франції і інших союзників США), ніж те, що описано в статті Економічної Правди (в коментарі).Чому я це написав? З багатьох міркувань.1. Почитайте про план Маршалла, найбільш успішну програму повоєнного відновлення за будь-якими мірками, щось більше, ніж стаття у Вікіпедії. Це була дуже жорстка програма, фактично - зовнішнє управління, в якій фінансовий тягар був не тільки на США, але й якнайменше в тому ж розмірі і на країнах-реципієнтах, це не була благодійна допомога з боку США. Я в коментарях дам посилання на більш-менш пристойну статтю про умови плану Маршалла, його наслідки та адміністрування під час його функціонування.2. Різниця між хом'ячком та щуром - тільки в їхньому PR-менеджері. Сутність плану Маршалла можна описати так, що слово "неоколоніалізм" буде здаватися зам'яким для його характеристики. Разом з тим, це точно була програма-взірець відновлення економіки не тільки однієї країни, а багатьох. Тому давайте дочекаємося остаточної версії того, що буде запропоновано для підписання Україні перед тим, як лайном кидатися. Ми вже зробили свою справу - допомогли відбити першу пропозицію, яка відносилася до категорії "А що, спитати не можна?", те, що я бачу зараз, є набагато пристойнішим.3. Від допомоги можна відмовитися. СРСР та країни, які СРСР мав в сфері впливу (та ж Польща), відмовилися від плану Маршалла під тиском СРСР. В результаті замість того, аби виробляти нормальні авта через п'ять років після започаткування плану Маршалла, Польща через десять років закуповувала обладнання для виробництва авт, що було зроблене на заводах в Західній Німеччині, побудованих в результаті плана Маршалла, аби випускати Полонези (хто не пам'ятає що це за чудо - подивіться в Вікі).