Павло Бойко

Сергій Фурса11 тисяч корейцівУ нас наче з явився додатковий привід для зневіри і помиралтної ями. Але треба придивитись уважніше до цієі теми і може тоді не буде приводу посипати голову попелом.Якщо ми думаємо, що росіянам корейці потрібні, щоб кардинально змінити ситуацію на фронті, то це означає, що ситуація у росіян, які нещодавно оперували контингентом у 500 тисяч людей, дуже погана.І тоді треба радіти, що ім стали конче потрібні ці корейці.Якщо ми думаємо, що у росіян все добре і є цей контингент у 500 тисяч людей, то додаткові 11 тисяч голодних корейців, а це лише 2 відсотка, взагалі ні на що не вплинуть.Але питання, нащо так напрягатись Путіну щоб притягти корейців, які ні на що не вплинуть? Північно корейський диктатор точно ж продав ці душі дуже дорого.І якщо снаряди Путін закуповує у масштабах і зрозуміло, навіщо йому йти на домовленості щодо цього з Північною Кореєю, а це робиться точно не безкоштовно і має політичні наслідки у світі, то навіщо робити схожі кроки для залучення додаткових 11 тисяч людей. І це ж не лютий спєцназ, відомий у всьому світі.Причому росіяни нещодавно стверджували, що наймають щомісяця по 30 тисяч людей. Навіщо ім третина цього, що йде за дуже дорогою ціною і потребує дуже значних адміністративних зусиль. Вони ж російською навіть не говорять. Управляти цими людьми - це буде складна задача.То про що нам це говорить?Путін хотів здійснити складну операцію, яка мала б мати психологічний ефект? Продемонструвати коаліцію?Чи міф про нескінченні російські ресурси є таки міфом і для них навіть дорогою ціною важливо залучити додаткові 11 тисяч людей? І Путіну конче потрібно до виборів в США не показати слабкість, не дати всім побачити, що він побудував потьомкінську «дєрєвню» потужноі потужності російської армії, яка здатна наступати вічно? Може Путін зробив ставку на перемогу Трампа і хоче дотягти за будь-яку ціну до 6 листопада і йому потрібно щоб до цього часу ніхто не побачив, що і його економіка і його армія, виснаженні?

РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ СТАЛИ ТЕМНИМИ. Ми давно втратили будь-яку новизну для розвинутого світу. Нас уже ніхто не сприймає як потенційного східноєвропейського «тигра». Ми переконливо довели всім навколо власну неперевершену схильність до корупції, ставши абсолютним чемпіоном в крадіжках, брехні, хабарництві та здирництві, освяченому судовою системою, якій довіряє 2% населення. Цікаво, хто входить в ці два відсотки? Хто ці святі люди?ВЕЛИКИЙ РИНОК СТАВ МАЛЕНЬКИМ. Ще задовго до війни мільйони українців почали активно «перепливати Тису» в пошуках «багатших сіл». Війна довершила справу. Добра половина населення України 90-х вже за кордоном і не повернеться, скільки б міністерств повернення не створювали неграмотні чиновники, які в слові «мама» роблять шість помилок, як любить казати один мій приятель. А що ви хотіли?!ДЕ ВЗЯТИ ГРАМОТНИХ, ЯКЩО ОСВІТОЮ КЕРУЮТЬ НЕОСВІЧЕНІ. Погодьтеся, що протягом останніх п’яти років навчання зупинилося. Спочатку пандемія, потім війна, через які й без того погана освіта, від початкової до вищої, стала ще й дистанційною і навряд чи від цього виграла. Ціле покоління школярів втратило п’ять років навчання з одинадцяти. Не кажу вже про студентів, там стовідсотковий результат: п’ять з п’яти.ДЕШЕВА РОБОЧА СИЛА ПЕРЕСТАЛА БУТИ ПЕРЕВАГОЮ, бо з’явився штучний інтелект і рóботи, година яких вже коштує дешевше, ніж година роботи українця. Візьміть хоча б Тесла: один завод в Шанхаї, другий в Берліні, третій в Техасі - це не про дешеву робочу силу, це про близкість до споживача і законів, які працюють та захищають.ТРАНЗИТ ПЕРЕТВОРИВСЯ В ГЛУХИЙ КУТ. Тут і додати нічого — через війну Україна і глобальна торгівельна логістика стали несумісними поняттями. Навіть найяскравіша пропагандистська фантазія навряд чи зможе їх об'єднати.НЕДООЦІНЕНЕ СТАЛО ПРОСТО ДЕШЕВИМ. Олігархи, великі й маленькі, за три десятиліття висмоктали з індустрії найкраще та й викинули, практично нічого не створивши.АЛЕ ДОСИТЬ ПЕСИМІЗМУ ТА ЧОРНОЇ ФАРБИ. Будь-який оптимістично налаштований читач легко заперечить: «Ми створили агроіндустрію та галузь IT!». Створили — це правда. Але перша залишається на примітивному сировинному рівні, а друга тримається на ФОПах, яких вже досить скоро доб'є влада, бо гроші потрібні, та інерції радянської інженерної освіти, сила якої теж не безмежна.ОТЖЕ, ЩО РОБИТИ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ДОСХОЧУ НАМАЛЮВАВСЯ ЧОРНИМ КОЛЬОРОМ? Не знаю. В мене немає відповіді. Я, до речі, вже багато років задаю всім навколо — розумним, багатим, впливовим — одні й ті ж запитання: «А для чого іноземному інвестору вкладати гроші в Україну? Для чого їм сюди приходити?» А ви ж розумієте, що без них, грошовитих іноземців, нам ніяк. Але, на жаль, крім загальних слів у відповідь нічого не чую. Музика не грає. А хотілося б…ЯКЩО ХОЧЕМО КРАЩЕ ЖИТИ, ТО ПЕРШОЧЕРГОВИМ, НА МОЮ ДУМКУ, ЗАВДАННЯМ ВЛАДИ І ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕЛІТИ, якщо у нас така є, — це знайти і чітко сформулювати відповіді на запитання «Для чого сюди йти іноземному капіталу?». І щоб відповіді були чесні та справедливі й українці з ними погодилися, а урядовці, парламентарі та чиновники з ОП вивчили їх напам’ять і могли б без помилок повторити навіть серед ночі, як я в 90-ті. Ось він, наш «План перемоги»! Його, звісно, ще виконати потрібно, але для початку хоча б сформулювати. Бо навіть якщо нам дадуть всі на світі F-16 та «атакамси» і ми ними відвоюємо свою територію, а в середині країни нічого не змінимо, то на справжню Перемогу й сподіватися нічого. Все буде, як завжди!

Західна преса про наступ ЗСУ на Курськ. Просто повідомляють. "ЗСУ контролюють 390 кв. миль"."Вже тиждень Україна просувається далі вглиб РФ"."РФ евакуює десятки тисяч"."Українці риють окопи, ознака, що не збираються відходити". Пробують пояснювати:"Роблять буфер, щоб не було можливості стріляти по Україні з території РФ". "Україна формує обмінний фонд на випадок, якщо дійде до переговорів". "Бойові дії на території РФ можуть дестабілізувати владу путіна". "РФ має відтягнути сили з Харківщини до Курську. Але тоді Україна може відбити Харківщину"."Наступ України на Курськ може допомогти швидше закінчити війну".. Зазначають:"Україна нарешті навчилася не розпіарювати наступ до наступу". Трохи зловтішаються:"В цю гру можна грати вдвох"."путін в розгубленості, спромігся лише на замовчування в своїй пресі"."путін заткнув губернатора, який намагався доповісти, скільки території контролює Україна". "Осоромлений путін більше не може прикидатися, що нічого не відбувається".ЧОГО НЕМА, так це побоювань про ескалаціюб чи побоювань, що путін кине ядерну бомбу.Не знайшов жодної згадки в західній пресі чи коментарях західних політиків.2 роки тому боялися пчихнути, "щоб не спровокувати ескалацію".Василь Тарас

Я народився у величезному концтаборі в рік, коли Брежнєв ввів війська в Афганістан. Сіра буденність страху та колючого дроту навколо здавалися вічними, але мені пощастило. Падіння цін на нафту, вибух Чорнобиля та тотальне банкрутство запустили ланцюгову реакцію. Українці зруйнували імперію зла!Нам здалося, що імперія відступила, але ми просто не знали своєї історії.Кремль розчавив нашу незалежність 100 років тому. Він робив це багато разів до того і намагається зробити це зараз. Він морив нас голодом та знищував репресіями, будував багряний від крові комунізм та разом з Гітлером розв’язав Другу світову війну. Він віками влаштовував Бучі та Маріуполі в Батурині, Києві та сотнях інших міст.Сьогодні він прийшов знову, щоб вбивати та руйнувати нашу країну. Ми хочемо жити. Росіяни хочуть нас вбити або зробити рабами. Це залишає не дуже багато простору для компромісу. У нас немає іншого вибору, ніж перемога.Кожен робить те, що може в ці вирішальні часи. Я допомагаю зберегти життя українців, бо все моє життя пройшло у протистоянні з імперією, і я не хочу залишити це у спадок своїй дочці.P.S. З 2022 року на кожний свій день народження я допомагаю хлопцям, що тримають фронт.Цього року це буде:Авто та РЕБ для 241 бригада 206 батальйон рота РВП. Вони зараз на лінії зіткнення.Порятунок і лікування тварин та проект з реабілітації військових разом з Зоопатруль Україна.Долучайтесь. Для мене допомога фронту чи репост – це найкращий подарунок! Кожна гривня може зберегти чиєсь життя. Дякую!https://send.monobank.ua/jar/5RfsfoY2cD на 206 батальйонhttps://send.monobank.ua/jar/4CbahAtczB на реабілітаціюгрн 5375 4114 0933 9129Wize [email protected] євро Pavlo Boiko IBAN LT113130010154773105 BIC|SWIFT BZENLT22Pay pal usd [email protected] Binance USDT Pay ID 504379919 нікнейм pavloboikoUkrАбо TLiUcSCdzheKareRfsoJRzYVJJdRQcFfvV на TRC20

Сергій ФурсаЯ ніколи не любив Ірину Фаріон. Та й вона не любила людей, що відстоюють ліберальні цінності. Але вбивство - то не український метод вирішення суперечок. Навіть цінностних. Навіть принципових. Майдан 2004 року, Майдан 2013 року…Початок повномасштабного вторгнення 2022 рокуЩо спільного? Що українці різних політичних спектрів ставали разом. Ліберали разом з консерваторами. Проти ворогів України. І байдуже що нас роз’єднує. Бо є щось єдине, що тримає нас разом. І без цієі єдності неможливі були помаранчева революція, революція гідності, героїзм зими-весни 2022 року.Тому єдиний, хто може стояти за вбивством Ірини Фаріон чи радіти йому - це той самий ворог, кого завжди бісила єдність українців у критичні моменти. Це Росія. Це той ворог, хто організовував в Україні політичні вбивства десятиліттями.Яка можлива відповідь на діі ворога? Тільки єднання. Всіх спектрів. Всіх тих, хто любив Ірину Фаріон і коло вона бісила. Це єдина можлива відповідь спільному ворогу. Ворогу, який організовує чи провокує вбивство для роз’єднання. Наша єдність - це найкраща помста. Помства ворогу, якого ця єдність бісить. І який здатен вбивати, щоб цю єдність порушити.Наша єдність - це єдиний запобіжник від майбутніх вбивств. Бо якщо ворог побачить, що такі політичні вбивства розділяють нас, він буде продовжувати. І йому буде байдуже, вбиває він лібералів чи консерваторів. Наша єдність і спільне проживання трагедіі загибелі людини - це найкраща відповідь ворогу, який не цінує жодне життя. Це те, що відрізняє нас від ворога. І це те, що формує нашу перевагу. І ми не можемо це втратити….

Василь ТарасТрамп на підйомі: - розгромно переміг на дебатах.- закрили одну з самих сильних кримінальних справ проти нього.- геройський пережив замах, вийшла надзвичайно гарна картинка, реально гарна.- тріумфально висунутий офіційно в кандидати від Республіканської партії.- в чергу прикластися стали всі колишні опоненти і критики, від деСантиса і Гейелі до Рубіо і Венса.- а реальні, а не фейкові республіканці, як от той же Ромні, Раян, Чейні, Буш - вчорашні лідери партії, президенти і спікери парламенту - навіть не запрошені на збір партії, викинуті і забуті безповоротно. Повний тріумф нової влади в партії.Байден на спаді: - провальні дебати.- непереконливі інтерв'ю по тому.- заклики від усіх знятися, навіть від найближчих соратників.В результаті: - опитування показують що хоч Байден поки і не принципово відстає від Трампа, але все ж ймовірно програє йому.- в той же час, кілька інших можливих кандидатів від Демократичної партії показали б набагато кращий результат, згідно опитуваннь. Причому віце-президентка Харіс хоч показує дещо кращий результат ніж Байден, але не найкращий. Кілька губернаторів і сенаторів мали б сильніші позиції, і навіть Клінтон, якби знову балотувалася. Однак Байден: - категорично відмовляється зніматися - втім в інтерв'ю сказав, що хіба Бог дасть йому знак. - через день стався замах на Трампа з просто голлівудською картинкою, закривавленим обличчям і нескоренно піднятим кулаком.- тоді Байден сказав, що можливо зняв себе якби раптом сталися якісь проблеми зі здоров'ям - щойно оголосив, що захворів на ковід

Чому про Nifty Fifty забулиКомпанії були дійсно переоцінені після того, як інвестори почали дивитися на них по іншому. Нафтова криза, коли було введено ембарго зі сторони ОПЕК, рецесія, початок підвищення ставок та пару звітів, що не попали в екстремально оптимістичні оцінки аналітиків, повністю поміняли сентимент на ринку. Всі в момент зрозуміли наскільки одні компанії коштують дорого, а інші дешево.Коли історія призводить до знищення капіталу, про неї забувають, і переключаються на іншу гарну історію, так було і буде. А насправді той час був ідеальним часом аби підбирати такі компанії по суттєвим знижкам.Щось схоже ми могли бачити в 2022 році, але песимістичні прогнози не справдились, це зупинило падіння, а потім - о диво AI всіх врятувало. Зараз інфляція спадає, ставки ось ось почнуть знижувати, рецесії не трапилось, а якщо і станеться, то навпаки добре - тоді ставки точно полетять в низ, так? Все виглядає ніби 50 років тому і зараз кардинально різні, тут важко не погодитись, так воно ймовірно і є. Але важко не помічати схожості.Декілька спекуляцій на мою думку, що все таки можуть стати каталізаторами переоцінки Nifty Fifty сьогодні:1. AI не дасть такого ефекту, який від нього очікують в короткостроковій перспективі і прибутки компаній не зростуть відповідно їх капітало вкладень. Сьогодні топ 5 інтернет компаній збільшили свої інвестиції в 4-10 разів в порівнянні з 2017 роком, в середньому ~7. Тобто якщо компаній не виправдаються свої інвестиції протягом найближчих декілька років, аналітики обовʼязково змінять свої оцінки, ну або знову щось нове відверне увагу.2. Байбеки. Я вважаю поточні дії компаній поганим розпорядження капіталу. Байбеки мають тільки сенс, коли акції коштують несправедливо дешево, а кращих альтернатив по інвестуванню немає, тоді і тільки тоді це є гарним рішенням. Зараз майже весь вілький кеш після капексу топ компанії направляють на викуп власних акцій. Невже компанії настільки впевнені в дешевизні своїх акцій за поточними цінами? Чим ти стаєш дорожче, тим менший ефект байбек матимуть на підтримку поточних цін.3. Якщо виявиться, що поточний капекс - це підтримуючий капекс бізнесу і бізнесу треба інвестувати в інфраструктуру не менше поточних рівнів аби залишатися в гонці за AI, тоді бізнес вже не такий хороший, бо показник повернення на проінвестований капітал можна з легкістю ділити на Коли у всіх є AI- ні у кого немає AI.Фундаментал

Сергій ФурсаЯкі неприємності нас чекають без грошей Дяді Сема?Ми не цінуємо те, що ми маємо, поки ми це не втратимоІ західна фінансова допомога тому яскравий приклад. І ні, ми ще не втратили іі. Але навіть ризики того, що через передвиборче політиканство у США ми можемо не отримати грошей змушують зрозуміти і відчути, а що було б без цієі безпрецендентної допомоги. Допомоги, якій немає аналогів у світовій історіі. Загальний обсяг вже узгоджених сум, які Україна отримала з початку року, складає 277 млрд доларів. Такого не було ніколи.І наявність такої допомоги сприймається як належне.Як і те, що під час війни у нас є стабільний курс валют і чорний ринок не відрізняється від офіційного в 100 раз.Як і те, що під час війни інфляція в країні знизилась до 5 відсотків, тобто майже відсутня, незважаючі на стандартні стрибки цін на яйця.Як і те, що незважаючи на війну, яка йде вже 2 роки, в Україні досі не відбулося підвищення податків. Ба навіть більше, певний час діяли податкові пільги. Це нонсенс під час війни, взагалі то.Як і то, що у нас повні магазини, не тільки товарів, а й людей, які ці товари купують. І це не можна скидувати на корупціонерів. Ні, корупціонери то про купівлю преміум авто під час війни і це також є, а от суперпаркети наповнені звичайними людьми. Диво чи ні, але в телеефірах постійно питають економістів, а що там із зростанням доходів людей. Під час війни. Під час агресіі сильного ворога. Під час окупаціі частини територіі ядерною державою, яка кидається кожен день своїми ракетами і шахедами.В Україні ні на день не зупинялись соціальні виплати і банківські платежи. Пенсіі і стипендіі виплачують як за годинником.Люди, схоже, почали сприймати таку аномальну ситуацію як належну. Забуваючи, що це, бляха, диво. Це унікальна історія. Так, взагалі то, не буває. І тому раптом поява розмов про План Б від Нацбанку і Мінфіну всіх раптом застала зненацька. Як так «непопулярні кроки»? Як так? Ми не хочемо. Дайте зростання пенсій і зарплат.І треба розуміти, що поки що всі аналітики закладають план А. Тобто очікують, що рано чи піздно американці проголосують допомогу нам. Тому план Б - це просто необхідність «по роботі». Вони мають його мати.Але що ж там може бути?З боку Нацбанка це, звісно, запуск друкарського верстата. Із відповідними наслідками, яких не уникнути у разі чого. Тобто більша інфляція в наслідок девальваціі гривні. Ми бачили це влітку 2022 року, поки західна допомога ще не систематизувалась і не надхожила ритмічно.З боку Мінфіна - зростання податків, в тому числі на споживання. Так так, мова про акцизи і ПДВ. І податків для бізнесу.в тому числі того, хто сидить на спрощенних схемах не маючи на це морального права. І підвищення тарифів. До ринкового рівня. Бо сплачувати різницю і перекривати для всіх пільгові тарифи грошей вже не буде. Тобто зростання вартості електроенергіі і опалення. Радикальне зростання.Можно було б ще пошукати гроші на митниці. Звісно. Але ж ми з вами дорослі люди і розуміємо, що там все рівно не знайдуть, а гроші будуть потрібні вже.Приємно це? Звісно ні. І добре, що це лишень план Б на крайній випадок. Але про нього треба говорити. Щоб більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу. І щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку.

. ЖАХЛИВІ СІДУШКИВони типу зроблені під шкіру, але насправді звичайний пластик. Клійонка. На багато автівок, в тому числі і на БМВ, Мерседес чи Лексус зараз на базові моделі ставлять фейкову шкіру на сідушки. На БМВ це називається SensaTec шкіра. Але вона м'якенька, більш міцна і витривала, ніж натуральна шкіра, не вимагає догляду і змащування кремами. В певній мірі навіть краще, ніж справжня шкіра. Плюс дихає, і часто ще і має перфорацію, якщо сідушки з піддувом. А от в Теслі - клійонка. У нас реально лишалися мокрі плями на сідушка від поту. Вроді кондиціонер дує, не жарко, але зад пече і пріє. Я думав щось не так зі мною, але у всіх та сама була проблема. . РІЗКЕ САМО-ГАЛЬМУВАННЯ Разів п'ять за тисячу кілометрів, авто "злякалося" і різко загальмувало.Зазвичай це ставалося, коли збоку десь підносився якийсь трак. Воно видно читало це як небезпечну ситуацію, і різко скидало швидкість.Не те щоб аж так, ніби я зі всього дуру натис на гальмо. Але досить різко, що я боявся, щоб мене хтось в цей час не підпер ззаду. Навіть трохи страшно. Розслабився, ввімкнув "авто-пілот", тут БАМ! гальма. Якого біса? Серце калатає, думаєш ЩО? ДЕ? Виявляється, просто "злякалася" трака в сусідній смузі. >>> ВИСНОВКИ >>>Спеціально не заглиблюся в такі важливі теми, як екологія (то електро краще, чи гірше), ціна (то електро дешевше, чи таки може бути дорожче, якщо батарея полетить), чи а як насчьот інших електрокарів (які тепер пропонують чи не всі виробники). Тут лише про мої враження від конкретної базової Тесли Модель 3 випуску 2023 року. Тесла - супер швидке, спортивне авто. Хто має БМВ чи Лексус - буде в шоці від дешевизни матеріалів, жахливості зборки, шуму, поганих сідушок і кондиціонера, потреби тикати пальцем по екрану, і двірників і гальм, які вмикаються самі, коли собі захочуть. Хто не звик до солідніших брендів, після простіших моделей цілком навіть можуть сподобати Теслу за її швидкість і престижність. Люди люблять бути частиною кола "популярних людей" (членів культу, на думку інших). Електро - цілком ОК. Дешевше за бензин, заправлятися не так складно, особливо якщо мати правильну розетку вдома. Думаю, скоро більшість авто будуть електричні. І дякую Маску, що показав шлях. Зараз вроді Маск сильно скинув ціни на Тесли, тому не виключаю, що це може бути цілком навіть прийнятний варіант для багатьох. Але я поки таки залишуся з БМВ. Кажуть в Мерседеса навіть кращий "авто-пілот", то може теж глянув би. Але Тесла, як на мене, поки ще не зовсім відточена. Може наступне покоління вже буде краще. Але це поки ще дещо недороблене.

Сергій ФурсаВиявляється, обложки журналу Time бувають різні. І якщо одні нагадують бурю аплодисментів, у яких приємно купатися, то інші - холодний душ, який має протверезіти. Несправедливо? Перекручування дивним журналістом? Нерозуміння? До кожної дивної деталі в цій статті можна ставитись саме так. Але не до всього разом. Все разом, у поєднанні з обкладинкою, це вже щось більше. І це такий сигнал, який не можна ігнорувати.Стаття і обложка Time - це і про причинно-наслідкові зв язки.Якщо дуже довго ігнорувати побажання партнерів, від яких ти залежиш, наприклад у царині боротьби з корупцією, то потім якось дивно на них ображатися, коли вони не вистрибують із штанців щоб тобі допомогти. Якщо партнери постійно повторюють про корупцію і бачать, що їх не чують, вони втомлюються. І втомлюються набагато швидше, ніж могли б.Це ж логічно.І так, від нас чекають перемог. І не всі перемоги від нас залежать. Перемоги на фронті залежать як від західної допомоги, так і від дій ворога. Який не є слабким. І гарантувати перемоги там неможливо. І може здаватись не справедливим, що Захід чекає від нас перемог і робить для цього всього, що потрібно.Але перемоги на теренах боротьби з корупцією цілком і повністю в наших руках. Жоден Путін тут не завадить. Для цього не потрібні F16. Вистачило б політичної волі.І якось дивно ображатися, коли запити союзників у цій царині ігнорувалися, що змінило їх ставлення. І як можна тепер ображатися на зміну такого ставлення? Хіба мало було моментів, коли здавалось, що в Києві приймаються рішення, які виглядають як плювок у наших партнерів? Війна все спише? Як виявляється, ні. І пора це прийняти. І діяти відповідно. І тоді перемоги у боротьбі з корупцією можуть призвести до перемог на полі бою. Бо усвідомлюючи, що їх чують, люди у Білому Домі будуть більш схильні приймати рішення і переходити червоні лініі Путіна. Це також про причинно-наслідкові зв язки.Чи може це не спрацювати? Чи можемо ми впливати на Трампа? Та точно ні. Чи можуть побоювання у Білому Домі переважити навіть у такому випадку? Звісно так. Але тоді ми будемо впевнені, що зробили все від нас залежне. А зараз, нажаль, цього сказати не можна. Певний момент часу можна було продавати емоцію. Але емоція ніколи не діє довго. І навіть дуже успішна тактика з часом перестає працювати.І стаття в Time кричить про те, що вже перестала.Чи є це катастрофа? Ні. Навіть сама стаття може допомогти. Як в Києві (а для нас там, у цій статті, нема ж нічого нового) щоб усвідомити помилки. Так і в Вашингтоні, де знов може подіяти емоція, може останнього разу. Коли американське суспільство знов відчує, що загроза справжня. Згадає про біль українського народу, уособленням якого для багатьох американців досі є образ президента Зеленського. І відчує самотність України і її лідерів. Емпатія в західному світі - все ще вагомий чинник. Особливо до популярного лідера.Але воно може спрацювати тільки разом. Розраховувати що ще багато разів вдастся продавати емоцію вже досить.Нам потрібна допомога партнерів. А значить цей холодний душ має бути корисним. Які ще повідомлення має передати Вашингтон, щоб його почули?