«Не дорікай кепкуну, аби він тебе не зненавидів.ДОКОРЯЙ МУДРОМУ, І ВІН ТЕБЕ ПОЛЮБИТЬ.» Притчі 9:8. Якщо з найкращих намірів або ж зі звички до критиканства ви докорили, виправили чи покритикували іншого християнина, а у відповідь отримали грубу чи “ввічливу” відсіч — духовну або безцеремонну (так, віруючі вміють “посилати” без лайки, навіть у побожній обгортці), — або ж людина почала детально й наполегливо виправдовуватися, доводячи, у чому ви неправі і що нібито неправильно зрозуміли чи витлумачили, а після цієї розмови стала вас уникати, — то варто просто визнати: ви не натрапили на мудрого християнина.Зрілий, а тим більше мудрий християнин/служитель здатен вислухати навіть тоді, коли ви частково помиляєтеся. Він поставить уточнювальні запитання, спробує розібратися й зробить для себе висновки. Після цього подякує вам і попросить не мовчати наступного разу, якщо помітите щось критичне.Його серце залишиться відкритим до вас, і він щиро радітиме зустрічам, бо ви не пройшли повз, а проявили любов і зацікавлення, допомігши побачити його можливі сліпі зони.
Думається сьогодні про світло, яке на цьому тижні скоротилося до пʼяти годин на добу (на минулому і попередньому тижнях було по 6-8 год.). А ще про морози — хороші, стійкі, снігові і вітряні, не одної ночі вже за мінус двадцять. І думається про… росіян. На цих графіках суть війни росіян — ні, це не війна, це геноцид. У тридцятих роках минулого століття росіяни виморювали українськість голодом щоб переформатувати націю і зламати, зазомбувавши що українці то заблудлі росіяни. Теперішнє вимороження Києва і області, Дніпра, Харкова, Одеси, Сум, винищення цивільних будинків, садків, шкіл, супермаркетів, лікарень а віднедавна пасажирських потягів, цивільних автомобілів і автобусів з робітниками у Дніпрі і Харкові, Одесі і Запоріжжі, Сумах і Києві, тисячі менших міст, містечок і сіл виказує масштабність російської політики геноциду. Уже не одноразово міркував, що кожен росіянин, який не виступив проти війни, бере участь у цьому геноциді. Зараз глибше переконаний — бути проти путіна і проти війни глибоко в душі це всеодно брати свідому участь у жорсткому кровопролитті (проти мільйонів цивільних також) і у геноциді. З цим треба жити. Їм. Нам треба з Божою допомогою і допомогою добрих людей виживати і поки є змога, боротися проти тої демонічної російської системи. Поможи нам Господи і звільни 🙏
Перечитую другу книгу Тори — Вихід, 32-34 розділи. Неабияк цікаво спостерігати, як Бог формує і випробовує Мойсея — хоча це одне і теж. З цих розділі яскраво вимальовуються знайомі риси поганого лідерства і хорошого:поганий лідер• винні інші• треба покарати• якби ж були інші люди, а не як ці, то можна було б щось нормальне зробити• нінащо не годяться• вперті/горді/черствіхороший лідер (як Мойсей)🔺свідомий, що цих (підкорених йому) людей любить Бог і зробив задля них багато чудес;🔺заступається перед Богом за своїх навіть негідних людей;🔺опирається на старі обітниці: Боже Слово, проголошене в минулому;🔺він ревний у 1) своїй вірі до Бога 2) у любові і заступниці за народ 3) у посвяті Богу і людям;🔺він не толерує і не прикриває негідні вчинки ні народу ні родичів;🔺він вирівнює ситуацію чітко демаркуючи кордони де грішне де святе;🔺він йде до Бога і заступається за грішних людей;🔺він готовий пожертвувати собою ради добра і блага свого народу. Дай Боже нам побільше народу, який Тебе любить і заповіти Твої хоче дотримувати і лідерів у церкві, місті, країні, які з любові до Тебе так любитимуть своїх людей, що будуть готові своє життя за них покласти.P.S. Картина — це друга літографія з чотиричастиної серії «Мойсей» відомого єврейського художника Марка Шагала (1956).
«Але Мойсей сказав народові: Не бійтеся! Стійте і побачите спасіння від Господа, яке Він учинить вам сьогодні. Тому що єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите повік! Господь воюватиме за вас, а ви залишайтеся спокійними.» Вихід 14:13-14🔺Як хочеться почути те ж саме: росіян і їхні війська, «яких бачите сьогодні, більше не побачите повік»...🔺Але в чому точно впевнений, то це в тому, що Господь воює за нас — на пʼятий рік повномасштабної війни ми все ще є. Скільки б росіяни не намагались забрати в нас тепло і енергію в найлютіші морози — виживаємо. Вся їхня війна і демонічна одержимість з якою вони її ведуть — за що їм свого часу точно віддасться — а Господи дозволяє нам бути. 🔺«...залишайтеся спокійними.» — це те, що потрібно нам зараз, коли багатьом найважче за чотири роки повномасштабної війни. Це Божа логіка віри. Довіра Богові дозволяє працювати, воювати і ... зберігати спокій:«Коли б я пішов навіть долиною смертної тіні, не боятимуся лиха, бо Ти зі мною. Твій жезл і Твій посох втішатимуть мене.» Псалом 23:4
«...Діти ж Ізраїля стогнали від праці і голосили. Їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. Бог почув їхній стогін і згадав про Свій Заповіт з Авраамом, Ісааком та Яковом. І зглянувся Бог на Ізраїльських нащадків і пройнявся їхнім становищем.» Вихід 2:23-25 🔺Перечитую прадавню історію і вона мене зачіпає за живе: невже серед українців так мало християнського люду, який би невтомно волав до Господа про звільнення?🔺Невже статистична кількість лише так назвивається?🔺Невже західніше, куди не долітають ракети і шахеди християнський люд мовчать перед Господом, а якщо й говорить то лише про своє?🔺Сподіваюсь що ні, але страх бере, що так може бути і що навіть війна не навчила наших людей звертатись до Бога і жити по Божому. 🔺Є ще одне: молитва заступницька і взагалі молитва має звучати від людини живої віри, яка живе Ісусовим прощенням, бо Господь не чує людини грішної (Псалом 66,18; Прип. 28,9; Івана 9,31). 🔺Тому крик про порятунок мав би йти разом з молитвою сповіді і каяття (як то робили і Неємія, і Даниїл). 🔺Так, війна і все лихо, яке вона принесла має стати часом очищення, покаяння, упокорення, обʼєднання і... крику до Бога. 🔺Дуже вже треба нам що Господь почув і наш стогін, згадав, що і ми уклали через віру й хрещення заповіт з Ним, щоб Він зглянувся нас і пройнявся нашим становищем і врятував нас від великого у брутальності, злі і кількості російського ворога. ...Хочеться щоб сьогодні, під час кожного богослужіння по всій країні в кожній церкві, з уст кожного християнина звучало благання до Господа про звільнення від ворога і щоб ця молитва разом з послухом Божій волі мандрувала у щоденне життя.
❄️Після зимових канікул у семінарії розпочався другий семестр. Його відкрили студенти трьох сертифікатних програм: «Пасторське керівництво», «Служіння диякона» і «Розвиток малих груп». 🔹Пастори вивчали тему благовістя і місії. Разом із пастором-місіонером Павлом Геращенком брати говорили про особисте благовістя пастора, а також роздумували над тим, чому і як церква має бути долучена до міжкультурної місії.🔸Навчальний модуль лідерів малих груп був присвячений характеру служителя, його компетенції і ключовим цінностям малої групи. Під керівництвом пасторів Сергія Сологуба і Сергія Колеснікова брати докладно розбирали біблійні тексти Старого й Нового Завітів, які говорять про характер і духовне життя Божих служителів, аналізували характер Ісуса Христа. Таким чином кожен студент окреслив для себе основні риси, яких очікує від нього Господь як від служителя малої групи. Далі студенти зосередилися на п’яти ключових цінностях групи: залучення нових людей і благовістя; спілкування в групі та поза групою; поклоніння та молитва один за одного; спільне вивчення Біблії; служіння групою і в групі.🔹Сесія дияконів була присвячена служінню милосердя як всередині церкви, так і поза її межами. Керівник програми пастор Борис Арнаут долучив до заняття пастора церкви «Преображення» Станіслава Павлова, який поділився своїм досвідом служіння людям з інвалідністю, переселенцям, вдовам, сиротам та іншими вразливими категоріями. А далі пастор Борис розкривав студентам Божий погляд на служіння милосердя; як церква може практично служити людям, які знаходяться під Божим захистом.🔸Увечері після занять була спільна сесія: Василь Геращенко і Олена Акопджанян представили досвід Ірпінської біблійної церкви в служінні військовим та їх родинам і запросили братів-студентів поділитися своїм практичним церковним досвідом на тему «Служіння церкви під час війни». 🙏Після чого всі обʼєдналися в молитві за мир в Україні та за ефективне служіння помісних церков під час і після війни.
«Господній Закон бездоганний, – він укріплює душу. Господнє свідчення вірне, – навчає мудрості простодушних. Господні накази справедливі, – вони звеселяють серце. Господня Заповідь ясна, – дає світло очам. Господній страх чистий, – він перебуватиме навіки. Господні постанови незмінні, бо вони справедливі. Вони бажані більше ніж золото, – навіть безліч щирого золота, – солодші за мед, і то мед безстільниковий. Адже й Твій слуга збережений ними. В їх дотриманні – велика нагорода.» Псалом 19:8-12
Кому бракує аргументів, навіщо людині потрібна постійна практика читання й роздумів над Святим Письмом, — у цьому псалмі Давид пропонує переконливі підстави:1. Боже Слово «бездоганне»: воно істинне, вірне й надійне — це бездоганний Божий шлях для людини.2. Боже Слово «укріплює душу»: у ньому людина знаходить надію та зміцнення віри, які реально повертають і наповнюють силою та натхненням для життя.3. Боже Слово «вірне»: гідне довіри, стабільне й незрадливе у мінливому світі.4. Боже Слово «навчає мудрості»: Святе Письмо робить мудрішим кожного слухняного — незалежно від віку чи рівня освіти.5. Боже Слово «справедливе»: через Біблію ми навчаємося діяти правильно в Божих очах, а не лише за людськими стандартами.6. Боже Слово «звеселяє серце»: дотик до вічних, глибоких життєвих істин і до Самої особи Бога народжує справжню, внутрішню радість.7. Боже Слово «чисте»: Писання веде покірного читача шляхом побожності та освячення.8. Боже Слово «перебуватиме навіки»: усе минає, багато знань застаріває й втрачає актуальність, але Божого Слова це не торкається ніколи.9. Боже Слово «бажаніше за золото»: той, хто по-справжньому пізнав його цінність і дієвість, починає цінувати Писання вище за будь-які матеріальні скарби.10. Боже Слово «солодше за мед»: хто привчає свій розум роздумувати над Писанням, той знаходить у ньому найвишуканішу духовну насолоду життя.11. Боже Слово «зберігає»: поінформований — означає озброєний; слухняність Слову захищає від численних духовних і життєвих небезпек.12. Боже Слово — «велика нагорода»: користь від Біблії стає очевидною вже за короткий час роздумів і послуху, а найголовніше — вона веде до вічності.
З НАГОДИ ДНЯ СОБОРНОСТІЯрослав Мудрий про єдність народу У РІК 6562 [1054]. Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаюя,— замість себе,— стіл свій, Київ, найстаршому синові | своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ». І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу, ні згонити брата свого [зі стола, і] сказавши Ізяславу: «Якщо хто схоче зобидити свого брата, так ти помагай тому, кого скривдять». І так наставив він синів своїх пробувати в любові. (“Повість временних літ”)
Прості і видатні принципи формулює Ярослав Мудрий:«Майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. Якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас…»❗️Це точно що любов і братерство — духовна основа єдності, Божої підтримки та перемоги.«Якщо будете в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх погубите.»❗️ Внутрішня ворожнеча знищить навіть найсильнішу державу.«Слухайтесь брат брата… не переступайте братнього уділу… якщо хто схоче зобидити брата — помагай тому, кого скривдять.»❗️ Повага до законного порядку стосується кожного, як і справедливість і дотримання меж. Правосуддям тримається спільність. За Ярославом держава стоїть, коли між її людьми є любов, справедливість і взаємоповага — сучасній Україні дуже потрібно триматися цього.Без єдності навіть найсильніша нація гине, а з єдністю — має Божу підтримку.ТОДІ ЦЕ БУЛО НЕ ПІДСИЛУ ХРЕЩЕНИМ, АЛЕ ДУХОВНО НЕ ВІДРОДЖЕНИМ ПРАВОСЛАВНИМ КНЯЗЯМ. Чужим це було і переважній більшості усіх прошарків народу. Цікаво що поради Ярослава порушили найперше його сини і це тягнеться до сьогодні — немає політиків у центрі, в міністерствах, області чи місті, які б не грішили проти заповіту Мудрого князя. Та й, на превеликий жаль євангельські віруючі також не хочуть/не можуть зробити свій якісний вплив на суспільство через викривлене богословʼя…. …Поки маємо не соборність, а національну рану. Нам варто сьогодні помолитися про соборність нашого розірваного народу, бо лише там, де є правдива повага й підкорення Божому закону, там можлива справжня соборність…
«...що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить – так очищується всяка їжа? Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, зажерливість, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!» Марка 7:18-23🔺Цікаво що в старіші часи з людини виходили думки і слова - це були головні способи, як людина опоганювалася (коли сказане було негідне, не добре, грубе, лайливе, без любові сказане, зневажливе, обмовне, неправдиве, спотворене, гордовите, вʼїдливе, руйнівне). При чому наші думки залишалися надійно заховані і їх ніхто не бачив і не чув. 🔺Ми, сучасні, має третій спосіб опоганювати себе, який вже майже перевершив два перші: пости і головне коментарі під постами у мережах. Без коментарів і постів у соцмережах ми б навіть не здогадалися, яка погань є в людському серці... Але, як, перефразовуючи слова Ісуса, писав Сковорода: «Кожен є тим, де серцем сам». 🔺Що робити з власною негідністю серця? Три речі. 1️⃣ сповідати перед Господом гріхи (навіть грішні думки), - постійно; 2️⃣ наповнювати серце добрим харчем (ти є тим, що ти споживаєш), найперше Божим Словом - постійно; 3️⃣ фільтрувати потоки словесної і візуальної «їжі»: бути вкрай перебірливим що і кого ми дивимось і слухаємо - постійно.
«Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити... І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув – і його рука стала здоровою. І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.» Марка 3:2, 5-6❗️ якщо твоя побожність головнішим чином складається щоб стежити за іншими щоб підловити і звинуватити, то ти не Ісусів учень, а скоріше Ісусів ворог;❗️якщо від тебе віруючі частіше чують, що вони не так роблять, як підбадьорення і підтримку, то ти не Ісусів учень, а скоріше Ісусів ворог;❗️ якщо у братерській раді ти головним чином любиш засідати, виступати і критикувати і ти ні за яку справу не берешся щоб самовіддано працювати, то не Ісусів ти учень, а скоріше Ісусів ворог;❗️ якщо навколо тебе немає молоді, яка приходить за порадою чи просто за підбадьоренням, але вони обходять тебе через постійні зауваження і невпинні докори, то ти не Ісусів учень, а скоріше Ісусів ворог;❗️ якщо твої брати і сестри, сусіди і співробітники тебе зовсім не знають за доброчинність і милосердя, то ти не Ісусів учень, а скоріше Ісусів ворог;❗️ якщо … ваша версія…P.S. Христос і фарисеї. Anthony van Dyck (початок XVII ст.)
