«Відтак Мойсей та Аарон увійшли в Намет Свідчення. Вийшовши звідти, вони поблагословили народ. Після цього Господня слава з’явилась усьому народові. Від Господа вийшов вогонь і поглинув всепалення і жир, що були на жертовнику. Побачивши усе це, люди закричали від радості й попадали долілиць.» Левит 9:23-24 Коли вогонь від Господа зійшов на жертовник, народ одночасно закричав від радості і впав долілиць, тобто фізично поклонилися. Радість і трепет не суперечили одне одному — вони були двома сторонами зустрічі з Божою славою. Благоговіння в Біблії — це не лише холодна, релігійна стриманість і беземоційність, але і глибоке захоплення святістю Бога, яке може мати також гучний вияв з емоціями, радістю і фізичним вклонінням до землі.В історії християнства в різні періоди, зокрема під впливом грецької філософської традиції, з’являлися тенденції підкреслювати духовне й з підозрою та запереченням ставитися до тілесного та емоційного. Проте біблійне бачення людини — цілісне. Ми поклоняємося Богові всім єством: серцем, розумом і ...тілом.Тому суть справжньої благоговійності — не в гучності чи тиші, і не в стилі музики. Це стан серця, яке впокорене і захоплене святістю Бога і радіє Його близькості. Іноді це тиша (як Йов чи Авакум). А іноді благовоління може бути гучним, радісним вигуком. Але завжди — це відповідь на Божу славу.Поклоняймося Богові благоговійно — з трепетом і радістю.