Що це таке?— Зруйнований девʼятиповерховий будинок. Де він знаходиться?— У Харкові. Що сталося з цим будинком?— На нього упала керована авіабомба ФАБ-500А звідки вона прилетіла і хто її скинув?— З Росії. Військовий льотчик російської армії. А що сталося з людьми, які були в тому будинку?— Більше 30-ти поранених. Двоє загиблих. Серед загиблих дитина. А для чого російські військові скинули таку велику бомбу на багатоповерховий будинок якщо там живуть звичайні люди?— Виключно у терористичних цілях щоб убити декількох, посіяти паніку і страшно залякати мешканців Харкова настільки, щоб вони в паніці втікали з міста. А для чого вони хочуть, щоб люди втекли з Харкова? — Вони задумали знищити й захопити Україну і тому їхня мета зробити місто не придатним для життя і паралізувати волю людей і силу чинити супротив. А для чого росіянам Україна?— Тому що вся історія Росії і уривки їхньої ідентичності збудовані на вкраденій в України історії ще на зорі їхнього зародження. Сьогодні ми їм потрібні як донори, бо без нашої історії і без українського народу Росія залишаєть загубленим в минулому пʼяним народом завойовників-злодіїв і насильників. А хіба серед росіян немає добрих, освічених, віруючих в Бога людей, які б змогли однодушно виступити проти загарбницької війни путінського уряду?Ймовірно такі люди є, але швидше за все вони такі ж пасивні злочинці як і максимальна більшість, чия мовчазна згода узаконює несправедливу й насильницьку війну Росії проти України а їх усіх робить співучасниками злочинів російських віськових і командирів. А що робити нам живим?Найперше молити Господа Бога про силу, відвагу і підтримку для захисників щоб вони успішно зупиняли ворога. Молитися про постраждалих і шукати як їм допомоги. Допомагати одне одному у вирішення питань будь якої складності. А ще нам потрібна втурішня сила й енергія, щоб жити далі і працювати і боротись. Але найбільше нам потрібна надзвичайна віра й глибоке відчуття залежності від Бога. Бо маємо вистояти.
Чому щаслива людина, яка уникає лихі товариства і прив'язана до Божого Слова порівнюється з деревом біля води посадженим?«І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!» Псалми 1:3 🔺як дерево завжди потребує живлення так людина віри завжди потребує Божого Слова;🔺дерево корисне: воно годує, надає прихисток, може зігріти — побожна людина завжди плідна на любов до ближнього і доброчинство;🔺дерево живе: воно росте, плодоносить — людина віри завжди росте і розвивається у богопізнанні і ефективній праці!Чому безбожний порівнюється з половою на вітрі?«Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних...» Псалми 1:4-5 🔺зайве від пшениці, відходи — це людина свавільна і не підкорена Богові;🔺вона «легка», її підхоплює найменший рух і кружляє — така людина в постійному полоні і захопленні різних залежностей/ідей/філософій/фальшивих вірувань;🔺вона приречена — людина не підкорена Богу не може/не хоче/не винесе присутності побожних але й не знайде аргументів перед Божим судом.
Кожен християнин — благовісникНемає нічого холоднішого за християнина, який не працює для спасіння інших. Не можна використовувати бідність як виправдання; вдова, яка кинула дві свої дрібні монети, звинуватить вас (див. Лк. 21:2-4). Петро сказав: «Срібла й золота в мене нема» (Дії 3:6). Павло був настільки бідний, що часто голодував і не мав навіть необхідної їжі (див. Фил. 4:12). І те, що він був нижчого класу за походженням, теж не є виправданням.Апостоли були невідомими людьми з родин, яких ніхто не знав. Ви неосвічені? Це не виправдання. Апостоли були невчені (Дії 4:13). Ви слабкі тілом? Це не виправдання. Тимофій був людиною, яка страждала від частих хвороб (1 Тим. 5:23). Кожен може послужити своєму ближньому, якщо тільки готовий виконати свою роль.Подивіться на дерева, які не приносять плодів. Подивіться, які вони сильні, величні, гладкі й високі. Але якби ми мали сад, то воліли б, щоб там росли гранати і плодоносні оливкові дерева. Високі безплідні дерева радують око, але практичної користі від них немає чи дуже мало. Вони схожі на людей, які дбають лише про себе. Такі люди годяться на спалення! (Принаймні такі дерева придатні для того, щоб давати притулок і будувати з них будинки.) Такими егоцентричними людьми були нерозумні діви, які були цнотливими, стриманими, з високим рівнем самоконтролю, але не служили іншим (див. Мт. 25:1-13). Тому вони були віддані на спалення. Такими самими були й ті, хто не годував Христа (див. Мт. 25:41-46). Христос не звинувачує їх в особистих гріхах, перелюбі, неправдивій клятві чи чомусь такому, Він лише звинувачує їх у тому, що вони не надають жодного практичного служіння іншим. Саме такою егоцентричною людиною був чоловік, який заховав свій талант (див. Лк. 19:11-28). Його особисте життя було бездоганним - але він ніколи не служив ближньому. Як така людина може бути християнином? Я запитую вас: якщо ви змішали закваску з борошном, але вона не піднялася, чи залишиться вона закваскою? Якби парфуми не наповнили кімнату пахощами, чи називали б ми їх надалі парфумами?Не кажіть мені: «Я не можу впливати на інших». Якщо ти християнин, то не можеш не впливати на інших! Так само, як елементи, з яких складається твоя людська природа, не суперечать одне одному, так і в цьому питанні — в самій природі християнина закладено, що він впливае на інших. Тому не ображайте Бога. Якщо ти кажеш: «Сонце не може світити», — ти ображаеш Його. Якщо ти кажеш: «Я, християнин, не можу служити іншим», — то ображаеш Його й називаєш брехуном. Сонцю легше не світити, ніж християнину не робити цього. Легше самому світлу бути темрявою, ніж християнину не давати світла. Тому не кажіть мені, що вам, як християнину, неможливо впливати на інших, коли насправді неможливо робити навпаки. Не ображайте Бога. Якщо ми впорядкуємо свої справи, то ці речі неодмінно цілком природно прийдуть. Світло християнина не може бути прихованим. Так само, як і не можна сховати світло лампи!
Що нам робити з «людськими заповідями» в церкві?Почнімо з того, що правила, порядки і традиції властиві як окремій людині так, тим більше, будь якій групі людей. Вони були, є і будуть бо допомагають щось впорядкувати, відрегулювати, прояснити де немає чіткості. Прийняте спільне рішення задля якогось покращення чи збалансування вже робиться правилом. Саме тому...❗️ми, члени церкви, відповідальні за те, щоб критично осмислювати усі церковні традиції і правила. У церкві немає питань, які можна заборонити запитувати і обговорювати;❗️якщо служителі на питання про правило чи традицію відповідають «бо так треба», «так було завжди», «ти хто тут щоб питати» — вони зневажають Євангелію Христову, вірування і цінності євангельських християн баптистів. На кожне питання в церкві має бути відповідь, обґрунтована Писанням і тверезим глуздом;❗️давність правила чи традиції не роблять їх святішими. Господня Заповідь свята — її належить дотримуватися, а не дискутувати;❗️збірник пісень (старий чи новий), місце і розмір кафедри, рядність і вид лавок/стільчиків у залі, тексти на стіні також можуть стати «людською заповіддю»;❗️нові, «не консервативні» церкви схильні дуже швидко консервувати свою «не консервативність» — важливо це пам‘ятати і бути обережними. Зрештою, з мертвими «людськими заповідями» треба робити те, що робив Ісус: Викривати. Перевіряти Словом і глуздом. Докоряти. Відмовлятися.
З понеділка по суботу (липень ʼ24) мав привілей (категорично рідко вживаю це словосполучення — але це саме той! раз) бути частиною табору, який наша церковна команда @ibcchurch проводила для дружин і матерів загиблих героїв.Мене неабияк зачепило, коли останнього вечора кожен ділився підсумками і побажаннями, я декілька раз почув одну і ту ж думку: хочеться, щоб таких (жінок) як ми, було якомога менше... Я відчув у цьому реченні і біль, і любов, і турботу про дружин і матерів, які ще втратять своїх синів і чоловіків.Мабуть найкращим компліментом для нашої команди були слова багатьох учасниць про те, що вони відчували себе як у родині: не напружено, вільно, розслаблено, дружньо, натхненно, відчуваючи взаємну підтримку, любов і теплі обійми: можна було разом поплакати і порадіти. Тож дуже вдячний команді, що назвавши табір «Теплі обійми» — таким він і став. А ще неабияк вдячний американській команді з «GraceOne» (Charlotte, NC) — їхня посвячене й смиренне слугування робило атмосферу ще благодатнішою. Моя роль була проста і відповідальна — щовечора я викладав тему дня: біблійне вчення ключових християнських істин — звідки походить людина і для якої мети вона створена; звідки взялося зло і яким чином Господь Бог через Ісуса Христа подарував людству надію і порятунок; яке майбутнє Господь приготував для нас (про життя після смерті). Найважчою і цінною була тема, яку осмислював для себе вперше, а саме про місію загиблих героїв та оновлену місії їхніх рідних. Молюсь, щоб Господь Бог особливо і різноманітно благословив кожну родину загиблого Героя!
