Panic Counterattack

Якщо ви таке ж ліниве як я - завжди купуйте пафосні макарониТі, що зазвичай трошки дороще і типу з італії, ага. Не тому що кулінарним снобом бути круто, це просто економить ваш час і нерви. Як відрізнити гарну пасту: • більш білий колір в порівнянні до звичайної, як на фото (якщо вона не якась сочевична цільнозірнова вотевер)• виглядає ніби її притрусили мукою • менш smooth тестура • час приготування вказаний на упаковці стартує від 10 хвилин Це все відноситься виключно до європейської пасти, не азійської. Ціна і походження з Італії насправді не мають значення. Барілла ось теж італіська, вона така собі. Тепер я спробую вас переконати чому вона вартує зайвих 5 хвилин варки. Крім того, що вона часто обʼєктивно смачніше. Справа в тому, що швидка жовта паста за долі секунди переходить з ок стану до перевареної гажі. Якщо ви хочете норм їжу, вам треба стояти над каструлею і безперервно тикати в макарони виделкою. А потім швидко злити і швидко зʼїсти, бо через 5 хвилин вона навіть без води перевариться, а на наступний день смакує як слайм. Що абсолютно ок, якщо ви готуєте макарони рівно щоб зараз зʼїсти. Але якщо ні - гарної якості паста просто більш forgiving. Ви можете варити її рівно той час, що вказано на пакуванні. Ви можете забути зняти її з вогня вчасно і вона буде скоріше за все ок. Ви можете готувати one pot страви, що зберігають купу часу і посуду. Ви можете кинути пасту в гарячий соус і забути її там. Ви можете запхати її в мікрохвильовку. Ви можете поставити її до холодильника і забути до завтра. Ви можете витащіть її з холодильника, ще раз розігріти на пательні і вона буде ок. Скоріше за все. В неї є свої ліміти. Ніякого "ой я вже закинув пасту в соус, але він зарідкий, треба ще пару хвилин потримати на вогні, але паста перевариться". Конрінтуїтивно, але чим краще ви готуєте, тим більше бенефітів від жовтої пасти. Я її використовую коли хочеться швидко поїсти і рівно необхідну порцію. Бо вона вариться швидше і я можу просто пролити її холодною водою за потреби.

Дарую лайфгак як здатися дуже вумним ангійською. Прям реально капець ерудованою та начитаною людиною з прокачаною мовою. Треба просто використовувати слова з латинськими чи грецьким корінням, типу там implication, evaluation, ambiguity, dilemma, hypothesis, paradox. Або навіть ось так: philistine, egregore, sclerotic, ephemeral, merit.Щоб вони зовсім за голови похваталися від вашої розумності, то proverbs: gordian knot, pandora's box, pyrrhic victory, bread and circuses, cross the Rubicon. Чи ще vice versa, status quo... Вони там просто зі стільців попадають. Справа в тому, що часто нейтіви не дуже вчать інші мови і не дуже розуміють як інші мови взагалі працюють. Для них ці слова є супер академічною балачкою начитаних людей, навіть якщо щось з цього використовуєть в мові постійно. Це просто як вайби, латинське коріння і відсилки до грецьких героїв сприймаються як щось надскладне і все тут. Тому багато хто думає, що саме ці довжедезні слова є найбільшим челленджем при вивчені англійської. В той час як нам в кошмарах мариться десять значеннь слова get off і ми не розуміємо що розчесали у фразі brush up on. Але! Спрацює тільки з нейтівами. Всякі німці вас закидають латиною у відповідь як гнилими помідорами.

Давайте поговоримо про мовні рівні. Це рант Я чесно кажучі заїбалася чути щось накшталт "ну в мене тільки B2 десь англійська". Типу не С1, то значить не рахується. B2 це охрініти який рівень мови, будь якої. В англійській, майже весь словник day to day мови знаходиться на рівні B2 - цих слів і граматики достатньо для підтримання дружби з нейтівами, роботи, читання книг etc. С1 це якщо хочеться отримати degree в English speaking country, читати в оригіналі класиків/New York Times/зумерські меми без підглядань в словник і писати художку. При чому для читання майже всієї художки все ще достатньо B2. С2 я навіть не знаю як описати, це просто ловити будь-які вайби і нагромоджувати вітієваті конструкції як замки з піску, тільки щоб ці конструкції ще трималися під власною вагою і не падали на голову слухачам. Словник настільки obscure, що цю прогалину від C1 до С2 взагалі неможливо подолати нормальними методами. Короче, B2 то вогонь і заєбісь. Але є ще розмова просто про скіли на звичку, не про рівень мови. Купа українців прекасно розуміют англійську і не можуть нічого сказати вголос, я сам такий був. Бо є різниця між активним і пасивним словниковим запасом, є тупі вбиті в голову постсовковими вчительками стеріотипи що помилка в розмові іноземною це сором і не ок. Людина може спотикатися об читання англійською не тому, що рівень недостатній, а бо звички немає і тому це складніше. Мозок працює овертайм і шле вас нахуй. А є ще fluency, ненавиджу цей термін. Я можу сказати, що я fluent в німецькій. Бо я не соромлюся нести абсолютно граматично неправильну маячню словниковим запасом місцевих дошкільнят. Але це не те що зазвичай мається на увазі під fluent, бо в цього слова немає зрозумілих крітеріїв. Людина може читати Маргарет Етвуд в оригіналі і не бути fluent бо немає практики. Напевно. В мене українською якщо чесно словниковий запас на рівні B2, хоча нейтіви за цією шкалою не оцінюються. Але живу ж. В нашему суспільстві зависокі стандарти до іноземних мов і мене це курвить. Але я відкрита до обговорення, може я десь неправа.

Все про breast reduction у ТурціїЯ пообіцяв декільком людям про це написать, тому пишу. Якщо вам цікаво, всі явки-паролі, ціни і послуги. Що я хотів, що я отримав etc.Дисклеймер: я робив зменшення, але top-surgery мало чим відрізняється в плані ціни/легальності. Чому Турція • Ця операція не покривається моїм медичним страхуванням в Німеччині. It would be the case, якщо б минулі груді хармили на моє фізичне або психічне здоровʼя і я б це довів• В Україні такі штуки роблять тільки за показаннями і згодилися б чипати саму залозу тільки при наявності в мене F64.0 (haha) чи якихось пухлин• В Турції круті хірурги, дуже розвинений медичний туризм, операція коштує в два рази менше ніж у Німеччині і вона недалеко. Там немає жодних обмежень накшталт необхідних документів чи дозволів, лікарі просто зроблять вам пластичну операцію як вам хочеться. Що я заплатив і що отримав 5400$ в які входило: • власне операція • анастезія та консультація з анастезіологом • всі необхідні до/після тести, включаючі біопсію • всі необхідні ліки, включаючі пакет антибіотиків "про всяк випадок", не включаючі штуки для догляду за шрамами • compression bra • 7 днів в готелі для мене і мого одного супроводжуючого (hence Ed) • 1 день в лікарні для мене, в дуже крутій одиночній палаті • трансфер з аеропорту/в аеропорт/по лікарнім/обстеженням на гіпер пафосному авто • чат з командою медчестричок для відповідей на всі мої тупі питання • огляд через тиждень Єдине за що я доплачував, це за онлайн-консультацію з хірургінею та додаткові ночі в готелі для нас з Едом. Медичний туризм це дійно невимовно рутинна штука там. Третина людей в нашему готелі були перемотані різноманітними бинтами, ще третина то їх супроводжуючі. Вся інфраструктура налаштована на пацієнтів не з країни і це капець як зручно. По ціні, можна знайти дешевше, якщо порівнювати різні клініки. Мінуси• Очевидно, відсутність нагляду лікаря після повернення додому • Медичний персонал часто не знає англійську, чи знає недосконало. З медсестрами треба було спілкуватися через перекладач, але вони до цього звичні. Мені було головне що хірургиня fluent, бо треба ж розповісти їй всі мої побажання • В лікарні мені постійно кликали російськомовного перекладача замість англомовного 🤬Який в мене був саме медичний запитЯ просив максильно зменшити мені груді при мінімальних ризиках ускладнень. Тобто що для мене пріорітетом є збереження нервів і маленький розмір, and I don't care about scars. Хірургиня мене запевнило що вона максимально butcher все що не заважатиме нервам. Вона також відразу зрозуміла що я non-binary і запевнела мене що таких пацієнтів в багато. Тут дуже важлива штука саме для людей як я. Груді зменшують в основному цис-жінки яким важко жить і багато з них не хочуть результат "як можна менше". Тому, як я чув, багато хірургів краще будуть більш консервативними з результатами, бо скарг otherwise багатсько. Те що я просив часто називають radical reduction. Нота на полях 1: Top-surgery буде відрізнятися від breast reduction не стільки кількістю вирізаних тканин, скільки маскулінізацією груді. Нота на полях 2: Можливість досягнути первного результату залежить виключно від стартової позиції і готовності на компроміси. Косметично, можливо абсолютно все, бо ніхто не питає жодних справок. Але frankly, чим більша грудь на старті - тим на більші компроміси треба йти якщо хочеться "як можна менше". На щастя, це ціль не для кожного. Чи отримав я що хотів Поки рано казати, я дізнаюся через декілька місяців. Але по тому що я бачу зараз, все чітко according to my requests і я почуваюся сильно краще. Звісно, був би радий отримати груді ще менше, але розумію що тоді ризики б зростали. Також, чисто на око можу сказати що попав до дійно дуже крутої пластичної хірургині і вона все зробила дуже красиво. Настільки, що я навіть пережив істерику через занадто красиво-фемінну грудь 🤣. (істерика невалідна, поки що рано судити результат)(я дуже багато часу провів на реддіті і тому знаю, що результат може виглядати дуже всрато і це залежить від скілів лікаря)Питайте.

Друзі мені нагадують що в мене є канал для душнільства, мені не обовʼязково душніть в них напряму. І зараз мені нудно капець. Короче. Біблія каже що гомосексуальність то гріхІ це неправда. Не каже. Поняття "гомосексуальність" виникло в Берліні 19 сторіччя, Ісус знати не знав ні про яких геїв. Але цікаво (мені) що біблія дійсно каже. Концепт гомосексуальності зараз і тодіЯ чесно кажучі дуже страждаю від сучасних визначень гейства, незважаючі на всю свою прогресивність, вони все ще беруть психіатрію 20 сторіччя за основу і по суті своїй дуже пласкі (?), прямі (?). Але головне, ми в сучасності відштовхуємся від sexual attraction and/or acts для визначень. В минулому на це всім було поїбать. В різних культурах по різному, але суть одна - сучасного поняття сексуальності не існувало.Конкретно в Римській імперії і серед юдеїв початку нашої ери, було важливо не хто з ким, а хто в якій позиції. Хто якого статусу. Бути ботомом це "не по мужицькі", "не по дорослому", "degrating", тобто як бути жінкою. Бути топом це не те що бути ботомом. ЛевітYou shall not lie with a male as with a woman; it is an abominationLeviticus 18:22Це єдина пряма заборона в усьому тексті біблії і вчені досі сперичаються як це інтерпрітувати. Якщо вкладати цю фразу в оригінальну мову і контекст, не зрозуміло що воно означає. Ось наприклад, слово abomination в оригіналі має сенс "ritualy impure". Що логічно, бо вся книга це збірка правил для коліна Леві - єврейських священнослужителів. Християнські трактувальники не вважають що правила з неї мають значення для всіх людей на землі.Левін забороняє свинину, одяг з різних тканин і спати в одному ліжку з кривавою жінкою. Християнтво explicitly ставить правила нового заповіту вище за правила старого, але не в цьому питанні. I wonder why. Содом і ГомораНеприпустимий гріх у цій історії, це порушення законів гостинності і групове згвалтування, а не про милу мужицьку оргію. Плюс сторітеллінг просто не працює з жінками.Але ці дві історії можна взагалі ігнорувати, вони не такі важдиві як новий заповід, тобто слова Ісуса і апостолів. Так що там казав Ісус Про гомосексуальність - нічого. Що казав апостол ПолDo not be deceived: neither the sexually immoral, nor idolaters, nor adulterers, nor malakoi, nor arsenokoitai, nor thieves, nor the greedy, nor drunkards, nor revilers, nor swindlers will inherit the kingdom of God.Corinthians 6:9 - 10 Нас тут цікавлять слова malakoi та arsenokoitai. Перше означає щось типу лінивих твінків, яких більше цікавить гедонізм і мистецтво, а не сувора сужицька війна. Soft, feminine, weak, coward. Воно може означати ботом. Це загалом відоме грецьке слово. Друге означає... та ніхто не знає що воно означає. Це слово придумав Пол і використував типу 2 рази, буквально перекладається "мужеложці". Але грецька то не німецька, незрозуміло що він мав на увазі. Є теорія що конкретно clients of the male prostitutes і що мова тут в першу чергу про кошмарні традиції римлян. Є думка що це топ на противагу ботому. В грецькій мові того часу існували чудові слова для опису гомосексуальності, але Пол чогось видумав своє на основі Левіту.Послання до римлянТут Пол дуже чітко каже що його бісять women exchanged natural relations for unnatural ones та men abandoned natural relations with women and were inflamed with desire for one another. Тобто Пол звісно не ally. Але знову, ми всі хз що саме він мав на увазі. Це послання до римлян, тобто до людей невіруючих і нерозуміних. Він спочатку описує які вони кошмарні язичники, роблять що попало і їбуться там з ким попало. Потім аргументує що хто ми такі щоб судить. Хто такий взагалі Пол Він короче трохи prude. Це як на мене найцікавіше, бо він сам вважав що жив перед самим другим пришестям і очікував на апокаліпсіс прям завтра. Тому Пол взагалі то не був фанатом будь-якого сексу. Він не вважав що розмножуватися має сенс і взагалі писав, що ідеально всім бути таким як він - тобто притримуватися целібату. Він розумів що це нереалістично, якщо що. Що казали інші апостолиНічого

Hidden airport transphobia Вчора секуріті сканування стригерилося на зіпер з моєї утяжки. Звісно це не проблема, довелося просто підняти футболку і дати робітниці аеропорту впевнетися що там дійно немає нічого крім моєї breast tissue. Я можу з легкістю уникнути цієї ситуації, але для транс*людей це абсолютно рутинна річ і припускаю що воно капець як некомфортно. Наскільки мені відомо, це один з поїнтів, про який всім відомо всередені комʼюніті, але люди ззовні часто навіть не здогадуються що таке існує і може створювати проблеми. Так само як ми не думаємо про пандуси чи щось таке. Я про цю trans issue дізнався з якогось відео пару років тому і був у шоці.Як це працює: • на секуріті чеку, як ви складете свій шмот у той пластиковий піддон, ви підходити до величезної скан машини. нею завжди оперує живий працівник, він дивиться на вас і нажимає кнопку на своєму терміналі - male or female• машина повинна просканувати вас і помітити всі "незрозумілі" штуки на вашему тілі. те, що вибивається з очікуванної картини. це може бути якась незрозуміла і заборонена хуйня, або змійка, або пасок, або пірсинг. це також може бути імлант, протез і будь-яке залізо що знаходиться прям у тілі• це також може бути член, бо у жінок будь-яка незрозуміла сутність між ніг просвічується. рідже and a bit less emberrassing це можуть бути груди. ну і зрозуміло всі ці штуки з утяжками і іншими незрозумілостями. гарний спортивний бра воно напевно теж просвітить, але я уявляю що цис*людям це простішеВ теорії це все необовʼязково робити публічно, можна зареквестити арку в спеціальній кімнаті, але просто уявіть скільки додаткового часу і ідіотських пояснень це додає до перельоту. В теорії також в деяких аеропортах вже є гендерно-нейтральні арки, але я не знаю де. Очевидно що це ще й disability issue, тому що будь-яку металеву хрінь в тілі/на тілі і тд теж треба поянювати. Я вже мовчу про крісла. Плюс жінки в хіджабах. Плюс багато хто ще.І все ж таки, жах що люди змушені привселюдно пояснювати що у них в штанах/на торсі і це настільки рутинна річ. Мені ніхто ніколи не просовував руки під звичайний жіночий бра і мене жахає що для когось це нормальність. Ugh.

Я подивився Devil wears Prada 2...і це прекрасний фільм. Можливо мої очі заблюрені мільйоном нікому непотрібних сіквелів на сіквели і коли я побачив норм кіно з цифрою "2" у назві, то одразу повернув віру в людство. Але я думаю ні, на мою думку - це прекрасний фільм. Чесно кажучі, він міг би бути для мене краще за оригінал, в нього більш цікавий і більш непередбачуванний сюжет. Плюс мені цікавіше дивитися на дорослих жінок, а не на молодих асистенток freshly out of college. Проте, посидівши і подумавши над цим, мені було забагато фансервісу. Бачив схожу думку в інтернеті, але спробую пояснити що я маю на увазі. Мені подобаються shot outs, повторювання сцен і згадки в діалогах. Вони не йдуть в такому ж порядку як і в першому фільмі і їх рівно стільки скільки потрібно. Але на мою думку забагато відсилкового шуму саме в кадрі, наприклад коли Енді йде по вулиці, а на фоні хтось продає два паски блакитного кольору. Чи всі ці селеби в кадрі, хоча як же я орав від деяких. Прекрасні селеби, але забагато. Також щодо однієї конкретної сюжетної гілки - I could live without. Так само як I could live without того довбаного блакитного светра. Але загалом сюжет це реально сильна сторона цього фільму. Трилер нібе навмисно спрощували і робили вигляд що все буде обертатися навколо медійного скандалу з журналом Міранди, але все не так просто. Мені сподобалася social commentary на проблеми діджиталізації, AI та алгоритмів. Мені особливо сподобався шматок сюжету про ultra rich і їх абсолютну охуєвшість. Багато осьцеповоротів, більшість з яких можна вгадати, але не всі. Окремо щодо Міранди - вона сильно відрізняється від себе 20 річної давнини і на мою думку - так і повинно бути. Міранда зробить все щоб утриматися на вершині, навіть якщо це означає вішати на тремпель своє пальто, а не кидатися їм в асистенток (дуже маленький спойлер). Так само як і Анна Вінтур сильно "помʼякшила" свій образ за останню пару декад, так працює цей світ. Доказ на прикріпленній картинці. Що мені сподобалося:• логічний розвиток чотирьох головних персонажів за 20 років • логічний розвиток чотирьох головних персонажів за другий фільм • стосунки з мужиками сильно не у фокусі• стосунки між чотирьма головними героями, особливо Найджел/Енді, Найджел/Міранда • реалістичне зображення реального світу (наскільки це можливо в такому фільмі) • реалістична загроза Міранді і існуванню журналу • гумор • "you are not a visionary" сцена, easily моя улюблена • дорослі люди з прекрасними карʼєрами • "головна злодійка фільму" • сюжет з парою розлучених мільярдерів, здається це аллюзія на Гейтсів/Безосів• нова асистентка Міранди, яку грає Сімон Ешлі • жвавість, яскравість і осьцеповороти • Леді Гага і Найджел, це треба бачити • ніякого дикушного моралізаторства як у кінці першого фільму • більшість костюмів Що мені не сподобалося• назва. нащо вони втулили цю нікчемну двійку якщо можна було назвати фільм краще • занадто ідеаліний кінець, хоча я розумію що коли вже роблять такі сіквели, точку треба ставити невимовно жирну. але воно трошки переслащавіло • як я вже писав, забагато фансервісних відсилочок • стосунки з мужиками. нащо вони там взагалі • деякі костюми. особливо петчворк сукня Енді, що це взагалі за хрінь А загалом I plead the fifth. Я обожнюю перший фільм, кіно про моду це взагалі моя гілті плежа. Я читав книгу (лайно), я дивився інтервʼю реальної "Емілі", я читав коментарі на поведінку Анни Вінтур etc. Тобто мені загалом скоріше за все і тупий фансервіс би зайшов. Загалом: по сюжету мені другий фільм сподобався більше за перший, але it's my personal preference. Вони обидва культові.

Неочевидний мінус життя закордоном - в голові твоїх друзів ти залишаєшся зліпком минулого себеМене насправді просили писати про досвід переїзду в іншу країну, особливо про щось неочевидне, але я думаю ви розумієте чому я не дуже хочу акцентувати на цьому увагу тут. Особливо на мінусах. Особливо якщо їх настільки небагато як у мене. Але чого б не розказати про цю конкретну штуку. Це такий собі даунсайд того що люди тебе не бачать постійно. Вони спілкуються з тобою в чатах, вони читають твій канал, вони навіть зідзвонюються з тобою іноді. Але бачать вони тебе раз на рік на пару годин в кращому випадку. А потім ти прокидаєшся одним ранком, і розумієш, що якась знайома тобі людина все ще evaluating you as if you are still 20. Це неприємно. І це абсолютно ок, трапляється з будь-ким, чого ти часто не бачиш. Чи в процесі зникнення з певних кіл спілкування. Просто при переїзді закордон воно помножається на якісь неймовірні коефіціенти. Знову ж таки - абсолютно ок і зрозуміло чому. Але ще можна поговорити про те, що люди в принципі не очікують від інших змін по дефолту. А коли бачать зміни, ще й ображаються. Що конкретно мене прям дуже бісить, якщо ви в 20 і в 30 одна і та сама людина - ви живете своє життя якось неправильно. Звісно ж я також зберігаю в собі спогади про людей в минулому. Тих, кого я рідко бачу. Тому можете мені теж за таке тикати, ніхто не ідеальний. But I am trying to keep an open mind.

Coq au vinКурка в вині? Рагу (???) з куркою і овочами? Medieval stew? Хз. Рецепт для Еда, бо я йому подарував відро цієї курки нещодавно. Рецепт ось теж дарую. Це як готують французи в своїх домах (і звісно я), не те як в ресторані. Не автентично. Але легкий рецепт. (так, легкий. я просто описую все дуже детально)Що треба• велика пательня і каструля. можно просто пательня • 5 курячих стегон зі шкіркою і кістками• пара морквин • цибуля, багато • шампіньйони• трохи часнику • 1,5 стакана вина (по класиці звісно ж червоне, але можна яке є. з червоним більш наваристо, через це мені особисто більше подобаєтсья з білим чи розе)• столова ложка борошна • столова ложка томатної пасти • спеції за смаком (чорний перець, тімʼян, інша трава)Я спеціально не даю тут кількість овочів, бо це home cooking. Але їх разом повинно бути десь в два рази більше за курку по виду. Це stew все таки. І для всіх вас хто *а можна з курячим філе, а можна без шкірки, etc" - ні, не можна. Якщо шкірка не подобається, її можна викинути як вона виконає свою функцію. Якщо вже купив мʼясо, то використай все, як то кажуть. Без кісток теж не можна.Що робить1. Взяти пательню, покласти на неї курку шкіркою вниз (так, на холодну, олії не треба), поставити середній вогонь і забути на хвилин 5-7. The only canonical way приготування курячих стегон hear, hear. Середній вогонь щоб виділився жир. Як тільки його буде достатньо, можна підняти вогонь і підсмажити курку з двох сторін (так, без солі і спецій). Смажити до готовності не тре, тре щоб була скоринка2. Порізати овочі як попало. Це не жарт, все повинно бути крупним. Моркву кільцями товщиною в сантиметр, цибулю на четвертини (якщо вона не велетенська), гриби можна так залишити (я ріжу тільки прям величезні навпіл) 3. Прибрати з пательні курку (в ідеалі в кастрюлю), посмажити цибулю в жирі від курки до скоринки. Якщо щось пригорає - це ок, так і повинно бути. Якщо щось пригорає до чорноти і вам страшно - це не ок. Додайте трохи вина/води, відковиряйте від пательні що пристало і смажте як воно випариться4. Додати до цибулі моркву і теж трохи підсмажити (це опшенал, якщо вам лінь)5. Додайте томатну пасту в овочі і підсмажте декілька секунд 6. Додайте борошно до томатних овочів і підсмажте декілька секунд 7. Потроху лийте на пательню вино, щоб відковиряти прилипше і розчинити томатну пасту/ борошно у соус8. Кидайте все до курки. 10. Підсмажте гриби на сухій сковороді (тій же самій, просто витріть її чимось) до їх сжимання у два рази. Додайте трохи масла чи олії в самому кінці щоб воно присмажилося (якщо ви вже втомилися, забийте на смажку і киньте гриби так. треба буде тільки слідкувати щоб не забагато води було) 11. Скиньте все в каструлю, додайте солі, спецій і залишки вина, перемійшайте і варіть на маленькому вогні десь годину. Воно готово як морква така як вам подобається12. Готово, ви француз, візьміть панамку і багетЗаміни, поради, etc• Якщо вам хочеться гарнір, на останньому етапі можна кинути в це вариво маленьку картоплю• Якщо вам здається що воно занадто жирно - в оригінальному рецепті є бекон. Ви можете додати бекон, але мені занадто жирно • Можна приготувати багато і заморозити • Можна додати/замінити овочі на які вам подобаються • Якість вина не має значення • Єдина технічно складна штука там з борошном. Прикол в тому щоб осмажтити його трошки в олії і потім додати рідину щоб воно перетворилося на соус. Борошно треба додати для консистенції, інакше воно суп• Рекомендую додати ще зелені типу петрушки зверху Виходить дуже смачно і дуже по французьки. Якщо ви хочете це приготувати і вас зайобує будь-який з етапів, ви можете його скіпнути. Ви можете взагалі все це перемішати і кинути в духовку на пару годин - вийде ок. Але те що я описав, то така собі золота середина між смаком та кількістю зусиль.P.S. виглядає воно як незрозуміла тушеня. бо воно тушеня.

Swimming in the DarkI am practising my English, hence this. Also, the book is written in English, even though the author is a Polish man born in Germany. This is an absolutely stunning book. I thought I might cry at the end. It's gay literature, but it's not a love story and definitely not a romance novel (It's closer to Ulyana's Атраметни, then to, let's say, the Song of Achilles, shot out to Ulyana). If you read the premise, you might think this is about two dudes who cannot be together due to tragic circumstances, and it's really not. But it is about love, in a way. 1980s, New York. The narrator is a young man from Poland who recently immigrated to America. He writes down his story, addressing it to his former lover, who is still in Warsaw. He talks about lots of things: his childhood with his mother and grandmother, shame of queer puberty, his first crush, scraps from his new life in America, and, most importantly, how he tried to build a life in Warsaw with that man and why it didn’t work out. It’s concentrated on the reality of the Polish People's Republic, and this is an essential part of the conflict between these two people. It’s more about the atmosphere than the plot. No western sugarcoating or “maybe communism is not that bad” though, the author knows what he is doing. But to be fair, it’s written for Western audiences. Sometimes I felt like the book screams, “Look, how bad it was!”. I’m pretty sure he dedicates pages to meat deficit for this sole purpose, but of course, it’s not the main point. For me, it was a bit too close to home, if you understand what I mean. At the same time, life in Poland was not as hard as life in Ukraine, you know. What do you mean the main character can just leave the country. To be fair, I like this book because I enjoyed the story, not because of all that. What I liked specifically:• This book is like a beautiful building with intricate designs. Every world is precise, and every character interaction has multiple meanings. Be sure that gun will shoot. I know that it's a current publishing standard and I do not exactly like it. But I do like when it is executed so well. • The style. As they say, non-natives write better sometimes, at least more uniquely. • Narration style. It’s written in first-person POV, but the man in question is referred to as “you”. I think it’s beautiful. • Two closeted homosexuals who flirt with each other through reading censored Guovani's room together. Guovani's room, my ass. (Who doesn't know, it's a queer classic from the 50s. I sure recommend). It’s really funny. • Constant parallels to Giovanni's room. • A story that does not treat love as an answer. • He refers to The Palace of Culture and Science in Warsaw as a scar. • How кумовство is described. • How this book is weirdly funny in strange places. • Lots of polish. • Fuck soviets, obv.• Conflict between the two main characters.• It's pushing a certain narrative, but not in annouing way.What I didn't like:• The first point from the former. Sometimes it feels too artificial. But again, it's current writing and editing style. You would not like it if you want an adventure or a love story. But there is a Ukrainian translation. But for me it’s like 9/10.