ℹ️Уряд схвалив рішення про виділення 8,8 млрд грн з резервного фонду держбюджету на компенсацію громадянам за знищене житло — через житлові сертифікати програми єВідновлення.У перекладі з цифр на реальність:8,8 млрд грн = 6 278 ❗ житлових сертифікатів.І виникають очевидні питання, на які влада знову не дає відповіді:▪️ Чому саме зараз ухвалюється це рішення?▪️ Де публічна черга на отримання житлових сертифікатів?▪️ Скільки всього громадян втратили житло і потребують компенсації — тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч?▪️ За якими критеріями визначаються отримувачі і хто контролює цей процес?Без відкритих даних про кількість постраждалих, черговість і реальні потреби суспільство знову ставлять перед фактом — “ось сума, ось рішення, без пояснень”.І це відбувається на тлі втрат❗ бюджету на популістські програми:– 4 млрд грн — так званий національний кешбек;– понад 14 млрд грн — «зимова підтримка».❓То які насправді пріоритети у влади:відновлення житла для тих, хто його втратив через війну —чи роздача коштів без зрозумілого економічного ефекту?😳Без прозорості черг і публічних критеріїв — навіть правильні рішення виглядають сумнівно.
💳 З 1 січня 2026 року — обов’язкові електронні платежі для ВСІХ ФОППостанова КМУ №894 зобов’язує кожного підприємця, незалежно від групи, сфери діяльності чи системи оподаткування, забезпечити можливість безготівкової оплати: карткою, через мобільні застосунки або інші електронні інструменти.❗️ Вперше ця вимога поширюється і на ФОП 1 групи(торгівля на ринках, побутові послуги без найманих працівників).🔹 Виняток — лише для підприємців, які працюють:▪️ на територіях бойових дій,▪️ в окупації,▪️ в оточенні чи блокуванні.Пільга діє протягом усього такого періоду + 3 місяці після його завершення.⚠️ Важливо:▪️ РРО/ПРРО для ФОП 1 групи НЕ стають обов’язковими — це прямо передбачено Податковим кодексом.▪️ Але POS-термінал або інший інструмент безготівкової оплати — обов’язковий.📌 Фактично держава:– скасовує останній виняток для найменших підприємців,– зрівнює вимоги без урахування масштабу бізнесу,– перекладає витрати на інфраструктуру на ФОП.❓Питання не в технологіях, а в доцільності та навантаженні:чи готові дрібні підприємці, особливо на ринках і в сфері побутових послуг, до ще одного обов’язку — в умовах війни та падіння доходів?
🚨ОДИН мільйон гривень, як пороговий рівень доходу, – це перший і найбільший камінь спотикання при запровадженні обов'язку платникам єдиного податку реєструватися платниками ПДВ.За сьогоднішнім курсом це 20 тисяч євро.Нагадаю, що обсяг в 1 мільйон гривень було встановлено з 1 січня 2015 року і тоді це складало 52 тисячі євро, що сьогодні еквівалентно 2,6 мільйонам гривень (і це не враховуючи інфляційних процесів самого євро).При цьому, ‼️за Директивою 2006/112/ЄС (зі змінами 2020 року), яку Україна зобов'язана імплементувати (але про яку Мінфін не згадує ні в пояснювальній записці, ні в аналізу регуляторного впливу свого проєкту) суб'єкти малого та середнього бізнесу можуть бути звільнені від сплати ПДВ, якщо їх річні доходи НЕ перевищують 85 тисяч євро (для внутрішній операцій) та 100 тисяч євро (у межах ЄС).Кожна країна може знизити цей рівень.Наведу приклади:- 85 тисяч євро – Італія, Франція, Чехія, Ірландія- 60 тисяч євро – Румунія, Словенія, Хорватія- 50 тисяч євро – Болгарія, Австрія, Словаччина, Латвія, Люксембург- 45 тисяч євро – Польща, Литва, Естонія Наполягаю!!!У разі подальшого розгляду проєкту Мінфіну – для платників єдиного податку має бути встановлений пороговий рівень доходу для реєстрації платником ПДВ на рівні 85 тисяч євро.
Чергове розпорядження Кабміну від 12.12.25р🔽Що фактично зробив уряд цим рішенням1️⃣ Забрав кошти у громадНа підставі ч. 8 ст. 23 Бюджетного кодексу уряд:• зменшив на 665,3 млн грн видатки за програмою«Додаткова дотація місцевим бюджетам для деокупованих, прифронтових та постраждалих територій»;• збільшив на ту ж суму Резервний фонд державного бюджету.Тобто кошти, які вже були передбачені громадам, централізовано вилучили.2️⃣ Повернув ці ж кошти — але вже не громадамДалі уряд виділив ці самі 665,3 млн грн з резервного фонду:➡️ обласним державним (військовим) адміністраціям,➡️ на безповоротній основі,➡️ для закупівлі пального для генераторів➡️ з метою проходження ОЗП 2025/26.Розподіл — ручний, по областях (9 регіонів).3️⃣ Що це означає по суті🔹 замість стабільного фінансування громад —🔹 централізація коштів у резервному фонді,🔹 ручний перерозподіл через ОВА,🔹 під виглядом «надзвичайних заходів».Функція одна й та сама (енергозабезпечення), гроші ті самі, але рівень контролю — інший.4️⃣ Формальний контрольОВА мають:• за тиждень погодити перелік витрат з Мінфіном і Мінекономіки;• до 26 грудня 2025 року подати звіт.❗️Без вимог до:– переліку об’єктів,– вартості за одиницю,– альтернативних рішень,– ефективності таких витрат.Мій висновок📍Це не додаткове фінансування.📍Це перекладання коштів з кишені громад у «ручний режим» резервного фонду.І на цьому фоні десятки мільярдів гривень продовжують витрачатися на відверто популістські програми, які не мають жодного впливу на обороноздатність чи стійкість держави.❗️ Важливий моментЦей перерозподіл — прямий наслідок останніх змін до Держбюджету-2025, якими Міністерству фінансів були надані розширені повноваження самостійно змінювати розпис видатків без участі Верховної Ради України і без голосування в залі.Формально — «в межах загального обсягу бюджетних призначень».По суті — ручне перепакування бюджетних програм:забрали в одних → поклали в резерв → роздали іншим.🔎 Так виглядає “бюджетне право” без парламентського контролю:📌 І це вже не поодинокий випадок, а тенденція 2025 року:Мінфін отримав інструмент, який дозволяє перерозподіляти мільярди гривень під приводом “оперативності”, тоді як стратегічні та системні видатки (оборона, логістика, громади) залишаються без гарантованого фінансування.
За даними Державної екологічної інспекції України, з початку повномасштабного вторгнення сума збитків, завданих довкіллю, становить 6,01 трлн грн.🚨Це найбільші зафіксовані екологічні втрати в Європі за сучасної історії.Структура підтверджених збитків:📌1,29 трлн грн — шкода ґрунтам;📌967 млрд грн — шкода атмосферному повітрю;📌117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів;📌3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.Для порівняння: наприкінці 2024 року екологічні збитки оцінювалися у 2,78 трлн грн.Отже, лише за 2025 рік втрати зросли на 3,23 трлн грн, або на 54%.❗Важливо: це лише підтверджені збитки НА ПІДКОНТРОЛЬНИХ Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди стане відомим після повної деокупації та проведення комплексних досліджень.Ці втрати мають чітко визначеного винуватця — державу-агресора.Екологічна шкода є складовою воєнних злочинів і має бути: • зафіксована належним чином, • включена до міжнародних позовів, • врахована при формуванні механізмів репарацій та компенсацій.Агресор має заплатити не лише за зруйновані міста, а й за знищене довкілля, відновлення якого вимагатиме десятиліть і колосальних ресурсів.
Чому все це — імітація контролю?У чому ж різниця між Аудитом та Ревізією, які буде проводити Державна аудиторська служба?📍Аудит — це комплексна, довгострокова, аналітична перевірка ( аналіз, рекомендації, “звіт про ефективність”)НЕ про покарання.Результат такого Аудиту - звіт з рекомендаціями.📍Ревізія — це контрольний захід, спрямований на виявлення порушень, встановлення збитків, фіксацію фактів незаконних операцій, притягнення до відповідальності( це виявлення зловживань, незаконних операцій, збитків) ,Результат Ревізії- вимоги усунути порушення, повернення коштів, передача матеріалів у правоохоронні органи.Після міжнародного сорому з «плівками Міндича» влада вирішила просто «зробити вигляд діяльності».І тому щодо трьох найбільших і найскандальніших компаній енергетичного сектору:🔹 Енергоатом🔹Центренерго🔹 Оператор ГТСДАСУ проведе лише… державний фінансовий аудит діяльності.А не ревізію.Тобто — жодних реальних наслідків, лише звіти “з рекомендаціями”, як у Рахункової палати.Тож, результати такого Аудиту можна передбачити вже сьогодні.3/3
Україна отримала $290 млн від Світового банку на підтримку приватного секторуУкраїна залучила 290 млн доларів США у межах проєкту Світового банку RISE (“Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво”), спрямованого на розвиток приватного сектору.Із цієї суми 80 млн доларів надано під гарантію уряду Японії від МБРР.Щоб отримати транш, Україна виконала ключові умови:1️⃣20 банків, що покривають 90% кредитів за програмою 5-7-9, впровадили екологічні та соціальні стандарти управління ризиками.2️⃣Оновлений портал Дія.Бізнес 2.0 уже відвідали понад 500 тис. користувачів, з яких 90 тис. створили акаунти.3️⃣10 експортно орієнтованих МСП отримали страхування від ЕКА, включно з воєнними ризиками — відповідно до нової стратегії агентства.Проєкт RISE працює в Україні з 2024 року. Загальна рамка фінансування — понад $1 млрд на 2024–2027 роки, з яких $540 млн вже залучено, а підписані угоди становлять $681 млн.Підтримка приватного сектору — критична для економічної стійкості під час війни.Головне — щоб ця підтримка справді працювала для бізнесу, а не губилася в обіцянках.До речі, щодо виконаного п.1⤴️- цікаво...
«Клуб білого бізнесу» від ДПС: кого допустили до привілеїв, а кого — ніДПС повідомила, що 28.11.2025 затвердила оновлений перелік сумлінних платників податків — так званий «клуб білого бізнесу». Оприлюднення планується 18 грудня.📌 У переліку — 7 638 суб’єктів господарювання, що на 489 більше, ніж у серпні (+7%).До нього увійшли:Юридичні особи — 7 0734 056 — на загальній системі326 — резиденти Дія Сіті1 714 — платники ЄП ІІІ групи977 — платники ЄП IV групиФОП — 56557 — на загальній системі508 — платники ЄП ІІІ групи💰 За 11 місяців ці платники сплатили 252,5 млрд грн до зведеного бюджету — 13% усіх податкових надходжень. Саме вони отримують право на податкові привілеї.А що інші?👉 Тисячі платників податків, які забезпечили 87% надходжень бюджету, «кастинг» не пройшли і жодних преференцій не отримають.І це ще не все.У щойно ухваленому законі (в межах проєкту бюджету-2026) розширені підстави для проведення перевірок саме платників з «клубу білого бізнесу».Тобто замість очікуваних стимулів — нові ризики та невдоволення бізнесу.Виходить, що 👀«клуб» розширюють, але довіру й передбачуваність — навпаки, звужують.
Засідання Комітету: про “реформу” обов’язкових реквізитів у актах виконаних робітСьогодні на Комітеті розглядали зміни до Закону №14023.І можу сказати одне: все, про що попереджала 23 жовтня з трибуни — сталося.Нагадаю, тоді я прямо сказала:🔹 проєкт популістичний,🔹 серйозно переписуватиметься в Комітеті,🔹 і якщо підходити бездумно — отримаємо проблеми і для бізнесу, і для податкової, і для судів.Так і вийшло.Проєкт зазнав 100% змін.Усі «красиві обіцянки» про спрощення, дерегуляцію та скасування реквізитів — зникли.👉 Єдине, що залишилося з усього задуму — це можливість замовника НЕ ставити підпис і ПІБ у акті або іншому документі, що фіксує факт надання послуг.Все. Тепер фактично маємо «провалля» в регулюванні — що робити далі, як підтверджувати факт отримання послуг, як це працюватиме для витрат, для контролю — відповідей немає.А я ж тоді попереджала:“Життя покаже, чи не повернемося ми назад до змін”.І от зараз — повний «тупик»:❗️ логіка первинних документів зруйнована,❗️ податкові ризики — навпаки зростають,❗️ бізнес і бухгалтери не розуміють, як працювати,❗️ податкова — отримає чергову хвилю спорів і блокувань.І все це — замість нормальної, професійної роботи над законодавством.
Енергетичний ризик для економіки: питання до урядуУ макроогляді НБУ прямо зафіксовано: дефіцит електроенергії став головним обмеженням економічної активності в листопаді, насамперед у промисловості. Це вже не форс-мажор, а системний ризик для економіки у 2025 році.Натомість велика частина великого бізнесу адаптувалася самостійно.❗Сьогодні більші промислові підприємства (там, де це можливо) вже мають власні джерела генерації або резервні рішення, інвестують у створення автономних енергосистем, щоб захистити виробництво та зберегти ринки.Це вказує на важливий факт:інвестори самі формують енергетичну безпеку своїх об’єктів, тоді як❗загальної державної політики енергодиверсифікації фактично немає.В цьому контексті важливими є два питання:1️⃣ Чому починаючи з 2022 року не реалізована стратегія енергетичної диверсифікації для промисловості?(Стан резервних джерел, модернізація мереж, спрощення доступу до автономної генерації).2️⃣ На що спрямовувалися кошти, які зазвичай мали йти на заходи енергетичної стійкості промислових регіонів, зокрема під час підготовки до зимових періодів 2023–2025 років?(Які програми виконані, які — ні, і хто відповідальний за результат).📌 Факт: бізнес у критичних галузях інвестує власні кошти у забезпечення електроенергією.Питання — чи готова держава запропонувати системне рішення, а не реагувати лише після обстрілів.3/3
TGLIST.COM.UA
