НІНА ЮЖАНІНА

Цифровізація та оцінка забезпечення військовихЦифровізація тилових процесів фактично НЕ відбулася:НЕ затверджено технічні завдання, а облік на складах і у військових частинах залишився поза системою.Саме цей рівень є ключовим для:☝️контролю потреб,☝️відстеження руху майна,☝️достовірності даних для планування закупівель.🔎 Окремий блок — результати опитування 25 тис. військовослужбовців, проведеного спільно з Міноборони:🔻лише 25% задоволені спорядженням, отриманим від держави;🔻60% вимушені купувати спорядження власним коштом;🔻понад 50% — незадоволені якістю харчування;🔻26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.Ці дані свідчать про системні проблеми, які потребують рішень на рівні політики, управління і контролю.Рахункова палата вже передала уряду відповідні рекомендації.Від себе не буду додавати емоцій, інфо і так є достатньо болючою.Ще раз наголошую, Звіт за матеріалами аудиту містить інформацію з обмеженим доступом, я проінформувала лише в частині, яку РП повідомила громадськості. 3/3

📌 Виконання рішень судів у 2025 році: що реально стягнула державна виконавча службаМін’юст оприлюднив дані про роботу органів ДВС за 10 місяців 2025 року.Картина — масштабна і складна одночасно.1️⃣ Скільки документів і на яку суму підлягало виконанню?Понад 5 млн виконавчих документівНа загальну суму 1,58 ТРИЛЬЙОН ❗грнЦе реальний обсяг «боргових зобов’язань», який проходить через систему щороку.2️⃣ Скільки реально виконано?Органи ДВС фактично виконали:1,56 млн документів — загальне виконання1,16 млн документів — на користь державного бюджету→ стягнуто 5,59 млрд грн3️⃣ Ключові суми, які вдалося повернути громадянам та державі14 млрд грн — загальний обсяг фактично стягнутих коштів13,2 млрд грн — аліменти🤷‍♀️1,76 млрд грн — виконавчий збір343 млн грн — виплати працівникам (зарплати та інші трудові борги)Аліменти вкотре становлять левову частку від усього, що реально вдається стягнути.4️⃣ Які борги залишаються НЕвиконаними?Станом на 1 листопада у системі накопичилось майже 2,9 млн НЕвиконаних документів, зокрема:427 711 — адмінштрафи за порушення ПДР155 720 — борги з ЄСВ738 722 — інші стягнення до бюджету512 800 — аліменти33 170 — заборгованість по зарплаті252 081 — борги за комунальні послуги 🔽225 038 — пенсійні та соцвиплати545 511 — інші категорії5️⃣ Як це співвідноситься з темою комунальних боргів?🔽Ці дані Мін’юсту справді перетинаються з попередньою статистикою, але під іншим кутом:Комунальні борги — це лише 252 тисячі документів у великій структурі станом на листопад.Порівняно з понад 794 тисячами активних боргів за даними Опендатабот — це означає, що далеко не всі борги доходять до реального примусового виконання.

Малому бізнесу та громадянам пригодуватися – Реалізація нової 4-х річної програми діючої влади з МВФ не обійдеться без дьогтю.  Із прес-релізу МВФ:«Влада також зобов'язалася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та уникненню їх сплати, а також розширити податкову базу, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування винятків для реєстрації платника ПДВ»  Що нам усім вже відомо про це:1) оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, в тому числі оподаткування ВСІХ доходів, отриманих громадянами від продажу власних вживаних речей(урядовий проект №14025);2) зниження до 45 євро (сьогодні 150 євро) вартості товарів, які НЕ оподатковуються ПДВ при ввезенні у міжнародних експрес-відправленнях (депутатський проект №12429);3) скасування винятків для реєстрації платником ПДВ– про що це? Поки невідомо.Можна лише припустити, що влада планує:- знизити поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ – сьогодні він складає 1 млн гривень (за директивою 2006/112/ЄС "Про спільну систему податку на додану вартість" оподатковуванню ПДВ підлягають операції, сукупна вартість яких за рік перевищує 10 тисяч євро, але є і особливості);- запровадити обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп (сьогодні лише добровільна реєстрація).  А в проекті бюджету на 2026 рік влада наполегливо відстоює збереження роздутих видатків на власне утримання та популізм.

Отже, структура прибутків банків та що стоїть за рекордними результатами👇 НБУ вказує, що головним джерелом прибутків стали процентні доходи — передусім від кредитування та операцій з ОВДП.1️⃣ Процентні доходи (ядро прибутків)🔸Частка процентних доходів від кредитів у III кварталі зросла до 47,8% усіх процентних доходів.🔸Банки активно заробляють на високих ставках: навіть зі зниженням ставок за кредитами бізнесу до 15,3% маржа залишається значною.🔸Значну частину прибутків дають операції з ОВДП, дохідність яких (16–18% у гривні) компенсує ризики війни.🔸Державні банки мають найбільший портфель ОВДП, що підсилює їхній фінансовий результат.2️⃣ Держпрограми як фактор прибутковостіХоча частка пільгових кредитів у портфелі бізнесу зменшилась до 27,4%, саме програми 5-7-9 та портфельні гарантії:🔹створюють значний обсяг нового кредитування;🔹мінімізують кредитні ризики банків;🔹дозволяють банкам отримувати дохід при мінімальних втратах.Це важливо: ❗️зростання кредитування частково є “адміністративним” — за рахунок державної підтримки, а не органічного ринкового попиту.3️⃣ Комісійні доходи та операції клієнтівПоступове відновлення економічної активності та зростання безготівкових операцій збільшує комісійні доходи банків. Це стабільне, менш ризикове джерело прибутку.4️⃣ Розворот резервів та низькі втратиЧастка проблемних кредитів знизилася до 25% — найкращий показник за 10 років.Тож, ☝️🤔📌Модель прибутків банків значною мірою залежить від високих ставок, держпрограм та операцій з державними цінними паперами.📌Концентрація прибутку в держбанках (понад 65% загального результату) вказує на непропорційний вплив державної фінансової політики на структуру ринку.📌Подальша стійкість таких прибутків напряму залежить від макрофінансової підтримки партнерів, курсової стабільності та рівня дохідності ОВДП.

ЮНІСЕФ долучається до програми «Зимова підтримка», яку Уряд впроваджує «за ініціативи Президента».❗Звучить так, ніби міжнародні організації фінансують президентську соціальну програму.ЮНІСЕФ виділяє додаткові кошти на підтримку понад 6 тисяч дітей з інвалідністю групи А, що проживають у 9 прифронтових областях. Допомога піде родинам у:Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Одеській областях.І виглядає це так, що:міжнародна допомога → заходить в українську програму → а політичні дивіденди лишаються владі.Хто з українців, читаючи урядові новини, почує про реальні джерела фінансування — ЮНІСЕФ?Правильно: майже ніхто.У підсумку:виглядає щедрим Президент, а не донори — і точно не ті, у кого забрали чотири мільярди, щоб профінансувати іншу частину тієї ж «підтримки».І на останок, "за ініціативи Президента" має назавжди зникнути з риторики. Бо, навіть не за рахунок власних надходжень до держ бюджету, ВСЕ-ЗА РАХУНОК ЗОВНІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ.

З’явився текст ПКМУ №1443 від 13 листопада 2025 р. та Порядок надання одноразової грошової допомоги “Зимова підтримка 2025”.Як і писала , для фінансування цієї програми УРЯД ПЕРЕКЛАВ КОШТИ З ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ НАПРЯМКІВ, забравши гроші там, де вони були потрібні найбільше:➖3 млрд 43 млн грн — з програми “Соціальний захист дітей та сім’ї”;➖1 млрд 484 млн грн — з програми “Підтримка малозабезпечених сімей”.Усі ці 4,526 млрд грн були перенаправлені на іншу програму —“Соціальний захист громадян, ЯКІ ПОТРАПИЛИ У СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ ” (у бюджеті на 2025 рік їй передбачено 80,8 млрд грн).Тобто держава забрала мільярди у найбільш вразливих категорій населення, щоб профінансувати виплати для всіх охочих, без урахування їх доходів чи реальної потреби.📌Хто саме недоотримав ці кошти?Інваліди, діти з інвалідністю, доглядальники, ВПО, постраждалі від Чорнобиля — громадяни, які отримують соціальні виплати від 1 417 до 6 300 грн на місяць.І не забуваймо про 3,6 млн пенсіонерів із пенсіями до 4 000 грн, яким можна було б надати адресну підтримку — але уряд обрав інший шлях.

Держава виділяє «Укрзалізниці» понад 16 млрд грн у 2025 році. Але що стоїть за цими цифрами?Заступник міністра розвитку громад та територій повідомив, що держава забезпечить більше 16 млрд грн допомоги Укрзалізниці у 2025 році. За його словами, основна частина вже спрямована на критичні потреби:▪️ боргове навантаження УЗ,▪️ падіння обсягів перевезень,▪️ системні ворожі атаки на інфраструктуру. «Стабілізація — лише перший етап», — зазначив він. Далі, мовляв, будуть глибокі реформи:нова логіка фінансування суспільно важливих перевезень, прозорість витрат, поділ соціальних і комерційних функцій, оновлена тарифна модель, посилення інституцій безпеки.Першим кроком називають урядовий законопроєкт про безпеку та інтероперабельність.І все це звучало б переконливо, якби не одне «але».Крім красивих формулювань — НІЧОГО конкретногоУ розпал найбільшого корупційного скандалу країна отримує чергову декларацію про реформу УЗ, але без:—жодних даних куди вже витрачено кошти,— що закуплено,— що відремонтовано,— за якими цінами,— хто виконавці,— які контракти вже укладені,— які критерії ефективності.16 мільярдів — це не дрібниці. І це не гроші «УЗ». Це наші податки.Питання просте і очевидне: де деталізована інформація про використання цих коштів?У ситуації, коли довіра суспільства до державних інститутів похитнута, а Укрзалізниця є однією з найбільш чутливих до корупційних ризиків сфер — не прозорість тут неприпустима.Говорити про реформу — не реформа.Реформа — це цифри, контракти, аудит, відповідальні особи та публічність.Поки цього немає — це просто набір правильних слів.

Мінекономіки повідомило, що станом на 10 листопада 2025 року сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів у системі Прозорро.Продажі становить майже 8 млрд грн (з 2021 року).За цей час проведено понад 30 тис. торгів — оренда, продаж приватних сільгоспділянок, земель іншого призначення та реалізація арештованих ділянок.📍 Три з чотирьох земельних аукціонів стосувалися земель сільськогосподарського призначення.Продаж державних та комунальних сільгоспземель, як і раніше, залишається забороненим.🏆 Лідери за доходами:ДП «Земельний банк» — близько 1,1 млрд грн щороку;Серед громад: Окнянська громада (Одещина) — 30,2 млн грн,Буринська громада (Сумщина) — 15,9 млн грн.📈 Рекорди:Найдорожча оренда — 4 000 га у Кіровоградській області із платою 65,5 млн грн на рік;Продаж — 50 га промислових земель у Мурованській громаді на Львівщині за 102,7 млн грн.💬Я ж додам - ситуація із землями державного підприємства “Земельний банк” викликає питання.Передача таких ділянок в оренду приносить державі лише 12% від нормативно-грошової оцінки, тоді як решта коштів залишається у розпорядженні самого підприємства.Це — значні суми, які не надходять до державного бюджету.Питання суборендних платежів та розподілу доходів між державою і підприємством досі не врегульовано належним чином.Тож, попри позитивну статистику торгів, без законодавчих змін у сфері управління державними землями про ефективність говорити зарано.

Україна та Норвегія продовжили “транспортний безвіз” до березня 2027 року 🇺🇦🇳🇴Рішення ухвалено у зв’язку з пролонгацією аналогічної угоди між Україною та ЄС.Таким чином, лібералізація вантажних перевезень діятиме щонайменше до 31 березня 2027 року.Такі домовленості роблять українських перевізників більш конкурентними, а нашу логістику — стабільнішою та передбачуваною. Лише минулого року Україна експортувала до Норвегії товарів на 553 млн доларів, і цей показник зростає щороку. І роль лібералізації перевезень тут важко переоцінити», — наголосив Віце-прем’єр-міністр.✅ Без спеціальних дозволів зможуть працювати вантажівки стандарту Євро-5 і вище.❗️ Водій має мати сертифікат про клас екологічності транспортного засобу.Нагадаю: • перший “транспортний безвіз” із Норвегією підписали у серпні 2023 року; • це вже третє продовження угоди; • подібна лібералізація перевезень діє з 35 країнами, включно з ЄС.👀Думаю, ефект реальний і вимірюваний. Головні виграші — економія на дозволах/адмініструванні, скорочення часу на КПП і можливість виконувати більше рейсів.Це підвищує конкурентоспроможність українських компаній,Ну і, врешті, дослідження показують позитивний, хоч не завжди величезний, вплив на торгівлю.

🔥 На четвертому році війни — лише перший максимальний грант на відновлення виробництва!Мінекономіки погодило 34 нові заявки на загальну суму 190,8 млн грн у межах програми «Гранти для переробних підприємств».Серед них — перший грант на відновлення виробництва після обстрілів, на максимальну суму 16 млн грн, отримало підприємство з Харкова.Це лише другий випадок, коли кошти виділено саме на відновлення зруйнованих потужностей:📍 перший грант — отримав виробник чаю з Дніпра, який утратив обладнання через влучання ворожого дрона;📍 другий — тепер, через 4 місяці після ухвалення нової редакції Порядку (07.07.2025).💬 І це при тому, що ще в травні я звертала увагу уряду на необхідність відшкодування втрат бізнесу, зруйнованого війною.❗️Факт: за чотири місяці дії програми лише два виробники отримали гранти на відновлення потужностей.👉 Чому так?Мільярди гривень із податків громадян держава розподіляє на гучні, часто популістські програми, а підтримка тих, хто реально втратив виробництво, рухається надто повільно.❗Відновлення підприємств — це не просто бізнес, це економічна оборона країни.