НІНА ЮЖАНІНА

Але є кілька «але».1️⃣Дві третини надходжень — разова історія з російськими банками.Це НЕ результат системної роботи з активами, а унікальне рішення щодо коштів «Промінвестбанку» та «МР Банку». Повторити такий обсяг у наступні роки буде майже неможливо.2️⃣. Масштаб втрат зовсім інший.За роки банківських ліквідацій держава і Фонд виплатили вкладникам понад 100 млрд грн.На цьому фоні 4,9 млрд грн — це кілька відсотків від реальної «дірки».3️⃣Головне питання — за якою ціною продаються активи.Кредити на мільярди часто йдуть із дисконтом 80–90%. Хто їх купує? Чому повернення таке мізерне? Чиї інтереси в підсумку захищає система?4️⃣ Деякі банки «ліквідуються» вже 10 років.«Фінанси та кредит» — у процедурі з 2015-го. І ми досі говоримо лише про 261 млн грн надходжень.❗️Тому замість переможних реляцій логічні інші запитання:❓ Який реальний відсоток повернення від балансової вартості активів? ❓Скільки ще років триватиме ліквідація банків-привидів?❓Хто виграє від продажу активів за безцінь?❓ Коли Фонд повністю розрахується з державою за отримані кредити?Бо поки що ці 5 млрд грн більше схожі не на успіх, а на скромні крихти після гігантських втрат, які заплатили платники податків.

🔵Для тих, хто безупинно повторює: «у нас усе добре, бізнес адаптувався».Факти говорять інше.👉За підсумками 2025 року українці стали найчисельнішою групою іноземних підприємців у Польщі.За один рік вони подали 33,8 тисяч заявок на реєстрацію одноосібної господарської діяльності — аналога нашого ФОП.Для розуміння масштабу:🔻білоруси — близько 2,7 тис. реєстрацій;🔻румуни — 383;🔻росіяни — 361.Різниця — у десятки разів.І це не разовий сплеск. 👉У 2024 році українці відкрили в Польщі 33 165 ФОПів — майже стільки ж, як і торік. 🤷‍♀️Тобто тренд стабільний, а не випадковий.ℹ️Найчастіше наші громадяни реєструють бізнес у сферах:будівництво, транспортні перевезення, громадське харчування, побутові послуги.Окремо зростає кількість ІТ-підприємців.Це і є реальний індикатор ділового клімату.Коли десятки тисяч людей обирають відкривати справу не вдома, а в сусідній країні — це не «адаптація бізнесу», а голосування ногами проти податкової непередбачуваності, регуляторного тиску та відсутності економічної стратегії.І поки влада розповідає про «стійкість», Польща отримує:нові робочі місця, податки, внески до соцфондів і розвиток своїх громад.🤔Питання просте:коли Україна почне конкурувати за свого підприємця, а не втрачати його?Але, про що я, - у наших інші приорітети🥲

Отже, у 2025 році порівняно з 2024-м:• кількість ризикових платників зменшилась більш ніж у 2 рази;• кількість заблокованих ПН/РК зменшилась у 2 рази;• загальна сума заблокованого ПДВ у ПН/РК зменшилась на 28%.А тепер — про економічну доцільність блокування у гривнях.У 2025 році:• подано на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК на суму ПДВ 3 166 млрд грн;• заблоковано ПН/РК на суму ПДВ 39 млрд грн;• з них 34 млрд грн було розблоковано.Фактично:із 3 166 млрд грн ПДВ реально «утримано» лише 5 млрд грн,тобто ❗️0,16% від загальної суми ПДВ, поданої до реєстрації.👉 0,16%.🆘І саме на це СМКОР + податкова витрачали цілий рік адміністративних, людських і фінансових ресурсів.❓Це і є реальний ККД СМКОР у 2025 році.А тепер — ціна цього «ефекту» для платників податків:• 90% заблокованих ПН/РК згодом були зареєстровані;• 87% заблокованої суми ПДВ — відновлено.Тобто:час, оборотні кошти, штрафні ризики, суди, збитки — все це лягло на бізнес,а результат для бюджету — 0,16%.📌Тож, висновки очевидні. ❓Чи побачимо не просто зменшення кількості блокувань,а справедливість, точність і економічну доцільність роботи СМКОР?

Додаткова дотація громадам у 2026 році: що ухвалив урядℹ️28 січня Кабмін затвердив Порядок та умови надання у 2026 році додаткової дотації з держбюджету місцевим бюджетам для виконання повноважень органів місцевого самоврядування на територіях, що зазнали негативного впливу внаслідок війни(ПКМУ від 28.01.2026 № 80).ФінансуванняУ держбюджеті-2026 передбачено 30,4 млрд грн, з яких:📍12,7 млрд грн уже розподілено між місцевими бюджетами;📍17,7 млрд грн — нерозподілений залишок, який спрямовуватиметься протягом року відповідно до Порядку.Як розподілятиметься дотація👇Передбачено щоквартальний розподіл з урахуванням фактичних надходжень до бюджетів:📌для місцевих бюджетів (крім бюджету м. Києва та тимчасово окупованих територій) — з урахуванням надходжень ПДФО;📌для місцевих бюджетів прифронтових територій (крім тимчасово окупованих) — з урахуванням надходжень податку на нерухоме майно, плати за землю та єдиного податку;📌для обласних бюджетів — з урахуванням надходжень податку на прибуток підприємств.Головний розпорядник коштів — Міністерство фінансів України.❗️Про спроможність громадВажливо, щоб такий механізм не підривав фінансову спроможність громад і не перекладав системні проблеми державної політики на місцеву владу.💪Додаткова дотація має бути інструментом вирівнювання та підтримки, а не формальним приводом знову звинуватити громади у «недостатній фінансовій дисципліні».Без стабільної базової спроможності громад жодна реформа й жодне відновлення не працюватимуть.

Державний аудит програми “Національний кешбек” НЕ Є ПРІОРИТЕТОМ для Рахункової палати.📌Не є пріоритетом для органу, який від імені Верховної Ради контролює використання коштів Держбюджету.📌Не є пріоритетом перевірка ефективності використання понад 4,5 млрд грн, реального економічного ефекту та питання відповідальності за витрачені без результату кошти.Парадокс.У відповідь на моє депутатське звернення Рахункова палата повідомила, що у 2026 році аудит провести не зможе, бо:▪️ План роботи на 2026 рік змінити не можна;▪️ Немає вільних аудиторів (6 потенційних уже зайняті до кінця року);▪️ Потрібно додатково оцінювати доцільність, критерії, доказову базу та межі мандату.Чергове підтвердження:хто хоче — шукає можливості, хто не хоче — шукає причини.А тим часом 4,5 млрд грн у 2024–2025 роках цілком могли бути спрямовані на захист і диверсифікацію енергосистеми.Переконана: ГРОМАДЯНИ, які отримували 100–150 грн кешбеку на місяць, сьогодні із задоволенням ВІДДАЛИ Б ЦІ КОШТИ енергетикам — аби не сидіти без світла і тепла по 18–20 годин на добу.Але, на жаль, у влади — інші пріоритети. До того ж, ці креативники без відповідальності продовжують генерити подібного штибу ініціативи🤬

🇪🇺Європейський Союз — 447 генераторів;🇮🇹 Італія — €10 млн до Фонду + ще €50 млн закладено в бюджет на 2026 рік;🇱🇹Литва — 90 генераторів;🇳🇱Нідерланди — €23 млн на закупівлю газу, ремонт електростанцій, генератори та кабелі;🇩🇪 Німеччина — €60 млн підтримки та масштабне обладнання: 33 когенераційні установки, 15 мобільних гібридних генераторів, 300 фотоелектричних установок, 375 акумуляторних батарей, 31 котельна установка, 45 одиниць будівельної техніки та 10 бойлерів;🇬🇧 Сполучене Королівство — майже €23 млн до Фонду;🇺🇸США — понад $400 млн на гуманітарні проєкти підтримки українців;🇫🇷Франція — понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт;🇯🇵Японія — 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів, обладнання для ремонтів, 2 когенераційні установки, 13 комплектів частотних перетворювачів.Це👆 — частина нових пакетів допомоги від наших партнерів.❗️Загалом — понад 6000 одиниць великого енергетичного обладнання та внески до Фонду підтримки енергетики України.Дякуємо друзям. І збираємось самі.Бо на тлі цієї солідарності мародерство з боку окремих корупціонерів у владі виглядає не просто цинічно — воно виглядає неприпустимо.І відповідальність за це — має бути не декларативною, а реальною.

🚨«Зимовий популізм» триває. Але питання вже не в самій тисячі.Мінекономіки повідомило, що мережа, де можна витратити кошти «Зимової підтримки», продовжує розширюватися.Незабаром «тисячу від влади» можна буде витратити в мережах «Епіцентр» та «Рукавичка» — загалом уже 1 650 торгових точок по країні.При цьому☝️ заявляється, що програма «продовжує допомагати українцям».Фактично ж:▪️ кошти отримали понад 17,8 млн осіб;▪️ загальний обсяг — майже 18 млрд грн бюджетних коштів;▪️ вже витрачено понад 11,6 млрд грн, з яких близько 80% — на оплату комунальних послуг.❓Але ключове питання інше.👉 Чи вирішила ця програма бодай одну системну проблему?Чи допомогла вона тим, хто по 18–20 годин на добу без електроенергії і тепла❗️Тим, хто змушений витрачати в рази більше на генератори, джерела безперебійного живлення, пальне?18 млрд грн — це вже не “символічна допомога”.Це сума, за яку держава могла:▪️ профінансувати створення або підсилення децентралізованих джерел електроенергії;▪️ інвестувати у захист енергетичної інфраструктури;▪️ зменшити потребу в екстрених закупівлях з резервного фонду вже під час зими.Натомість🤷‍♀️ маємо розширення списку магазинів, де можна витратити бюджетні кошти, і паралельно —🤬 екстрені відключення, блекаути та авральні рішення.Отже, питання не в самій «тисячі».Питання — у пріоритетах:короткостроковий ефект для статистики чи довгострокова енергетична стійкість країни.📌Але, про що я! Цим немає кому перейматися. Чергові махінації на продажі електро енергії тому доказ!

Готівка в обігу: що показують цифри НБУℹ️НБУ повідомив, що у 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 12,6%, або на 103,9 млрд грн, і станом на 1 січня 2026 року становив 926,3 млрд грн.Для порівняння: у 2024 році зростання було 7,6%.📍НБУ пояснює це 🫤:▪️ відновленням економічної активності;▪️ підвищенням зарплат і соціальних виплат;▪️ стійким споживчим попитом;▪️ сповільненням інфляції;▪️ а також безпековими ризиками, які спонукають громадян тримати запас готівки.📌У готівковому обігу перебуває:▪️ 2,6 млрд банкнот на 916,9 млрд грн;▪️ 15,2 млрд монет на 9,3 млрд грн.☝️Цікавий структурний зсув:▪️ у 2025 році вперше за останні роки зросла кількість банкнот 50 і 100 грн;▪️ кількість банкнот номіналом 200 грн скоротилася на 17,6% — через заміщення банкнотами по 1000 грн і вилучення старих зразків.👉 Водночас банкомати масово видають навіть невеликі суми банкнотами по 1000 грн. Нагадаю, що банкнота номіналом 1000 гривень введена в обіг влітку 2019 року😉❓На цьому тлі виникає просте запитання:про яке саме “сповільнення інфляції” йдеться, якщо структура готівкового обігу швидко зміщується в бік великих номіналів?1/2

Ситуація в енергосистемі — критична. А податкові штрафи ніхто не скасовував.У багатьох регіонах України застосовані екстрені відключення електроенергії — стабілізаційні погодинні графіки фактично не діють.📌Міністр енергетики заявляє, що енергетики готують технічні рішення для переходу від екстрених до жорстких, але прогнозованих графіків.Про такі графіки вже повідомляють ДТЕК та Укренерго. В окремих регіонах (зокрема, Одещина, Дніпропетровщина) електроенергії не буде до 18–20 годин на добу, (хоча "вже вчора" по 35 годин її немає)У цих умовах бізнес працює на межі фізичних можливостей.При цьому платники ПДВ зобов’язані реєструвати податкові накладні в установлені строки, а за несвоєчасну реєстрацію передбачені штрафи.❓Як виконати цю вимогу, якщо відсутня електроенергія та інтернет-зв’язок, зокрема й у провайдерів?Це об’єктивна неможливість виконання податкового обов’язку, а не порушення з боку платника.Тому наполягаю на термінових змінах до Податкового кодексу —❗️скасувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на період нестабільного електропостачання.Інакше держава фактично каратиме бізнес за блекаути, на які він жодним чином не впливає.P.S. це повідомлення і вимога (заява) підготовлене за зверненнями бізнесу до мене.

Земельний податок: підсумки надходжень у 2025 роціℹ️За даними ДПС, у 2025 році понад 3 млн платників сплатили 45,6 млрд грн земельного податку. Це на 15,6% більше, ніж у 2024 році (39,4 млрд грн).Надходження від земельного податку повністю залишаються у розпорядженні місцевих громад, що робить його одним із ключових джерел їхніх власних доходів.Регіони-лідери за обсягами сплати:▪️ Дніпропетровська область — 8,1 млрд грн▪️ м. Київ — 6,5 млрд грн▪️ Одеська область — 4,0 млрд грн▪️ Львівська область — 3,1 млрд грн3 млн платників — цифра велика, але вона: 🤏включає фізосіб із мінімальними платежами;🤷‍♀️нічого не говорить про економічну активність землекористування.Водночас зростання надходжень потребує 🤔уважнішого аналізу.❓За рахунок чого саме відбулося збільшення: реального розширення бази оподаткування чи інфляційного чинника та адміністративних донарахувань?❓Як це зростання співвідноситься з втратами громад від пільг і звільнень на територіях бойових дій та тимчасової окупації?Ці відповіді важливі для розуміння реальної фінансової спроможності громад у воєнний період.