Estadísticas de telegram channel - @movnyydoshch

Розкидані світом, але об’єднані спільною метою різношерстні Невидимі не є командою супергероїв чи організацією у класичному розумінні, а радше є субкультурою повсталих проти можновладців, багатіїв, аристократів та корпоратів, які через масові, часто штучні й фактично завжди страшні образи Богів з-за завіси Світу утримують сталий Порядок. Саме тому альтер еґо Моррісона у коміксі й має кодове ім’я Кінґ Моб, що походить від однієї з перших великих банд Англії. Джек Фрост, юнак з Ліверпуля, доєднається до цієї субкультури фактично проти волі й так само як і читачі, із мінімальними поясненнями щодо того, що відбувається навколо.Щоб вам було ще цікавіше, надам ще одну сюжетну паралель: у наступному поколінні подібним до «Невидимих» мальописом є «Департамент Правди» Тайніона IV, в якому читачів запрошують спостерігати вже за спробою організованих можновладців-змовників утримати цей усталений порядок, проте, у боротьбі не з індивідуальними повстанцями чи субкультурою, а з іншими корпоратами з не меншою кількістю ресурсів.«Невидимі» ж — це уособлення мальописних дев’яностих. Провокативне, плутане, дуже глибоко втиснуте у власні контексти (лише частину із них вам зможуть пояснити примітки наприкінці українського делюксу). Чи це варто читати? Усім, хто цікавиться маґією й фентезі — так. Усім, хто хоче гарного й рок-н-рольного читва — радше ні, бо той панк для «Невидимих» є більше обгорткою, підсумку з нього (як в тому ж «Із пекла» Мура) не винесеш, а дискусії із монологом автора теж не влаштуєш.

Друзі, відкриваємо допоміжну банку для збору нашого друга на 100 кг пластикового філамента для виробництва «холодного» (вже зарядженого уламками і залитого епоксидною смолою) БК для БПЛА та саперних підрозділів.Наша мета — 25000 грн.Для досягнення мети розігруємо набір манґи «Сталевий Алхімік» та комікс «Маус» з піном. Розігруються все, що на фото, двома позиціями. ✅ Переможців: 2 людини.1️⃣ Перші п'ять томів манґи «Сталевий Алхімік» Хірому Аракави.2️⃣ Комікс «Маус. Сповідь уцілілого» Арта Шпіґельмана та пін з Росомахою і Дедпулом.🛡 Додатковий розіграш: серед тих, хто задонатить від 1000 грн, ми також розіграємо статуетку Батьківщини-Мати.ПРОСИМО ПОШИРИТИ ІНФОРМАЦІЮ ТА ДОЛУЧИТИСЯ БУДЬ-ЯКИМ СПОСОБОМ••••• УМОВИ РОЗІГРАШУ •••••1. Перерахувати 50 гривень (або більше) на реквізити, зазначені у кінці публікації.2. Донатити кошти можна будь-яку кількість разів. Або один великий донат, а ім’я буде вписано кілька разів у список. Для прикладу, задонативши 500 грн, ім’я буде у списку 10 разів.3. Донат може складати й менше 50 грн, але у розіграші брати участь не будете. Та ви допоможете важливій і потрібній справі.4. Розіграш через Monobank. Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги.5. Як допомогти без участі у розіграші? Поширенням інформації будь-яким способом.6. Список учасників буде зі всіх соцмереж: Facebook, Instagram, Twitter, Telegram, Threads, Bluesky.7. Розіграш і оголошення результатів проведемо після досягнення мети.🎯 Ціль: 25000 ₴🔗 Посилання на збір: https://send.monobank.ua/jar/63P4rP9XgqДякуємо за надані для розіграшу примірники пані Ользі й Твоєму Улюбленому Трикстеру.

Якщо коротко, вона суперечить кожній із «п’яти “С” творчого письма» (Clarity, Conciseness, Courtesy, Correctness, Completeness): не вносить ясності, не є лаконічною, не цілиться своїм стилем до жодної конкретної ЦА зокрема, не намагається бути послідовною чи писати «чисто». Решту усього навколо цієї книги, що не стосується ані творчості, ані залученості й причетності, можна сміливо ігнорувати. «Зайчика» створено як навмисно неправильний, вперто непрямолінійний й переповнений нагромадженнями зайвих (й часто спеціально необов’язкових) конструкцій роман. Я не можу назвати це абсолютно винятковим зображенням творчості чи книгою, яка визначить цілу епоху, адже ця перспектива є дуже точковою. А разом із тим, у своїй розмитій штучній відсутності індивідуальності «Зайчик» якраз і є якнаймога більш особистим.Читайте якщо:🧌у вас творчий блок🌷вас задовбала класифікація творчості й порівняння будь-чого з будь-чим, стрілочки у промоматеріалах книжок, тропи й гештеґи, все більш тотожні👻вас не хвилює відсутність катарсисуНе читати якщо:🪓для вас вирішальну роль відіграють ці кляті марковані списки

😺«Енциклопедія Монстрів. Том 2», Akirra RaДля сольного проєкту це було досить швидко від виходу першого тому намальоване, а проте, цільності у стилю малюнку в «Енциклопедії монстрів» нема: цифрові інструменти й тут заважають витримувати баланс між загнаними у фільтр фото для фонів та заливкою текстурами, ба більше, навіть стиль контуру в рисунку не є сталим. Деякі панелі вийшли мегадеталізованими й хорошими, деякі ж — ескізними. Й проблема не у тому, що воно стилізується під східну школу, а в тому, що Akirra поки не надто відчуває, яку із цих панелей якою мірою слід деталізувати, й натомість зосереджується на деталізації окремих персонажів/об’єктів, а не сцен: якщо когось деталізовано, вони із таким рівнем пропрацювання й залишатимуться протягом усього твору. Згадане ж раніше використання цифрових текстур, розмиття й градієнтів місцями створює плановий вінегрет, в якому розрізнити один об’єкт від іншого стає складно. Особливо це помітно у екшені, який ще й критично важливий для сюжету.Зі звуками теж не все гаразд, й теж з причини надміру діджиталу. Крім того ми маємо стилізовані під вертикальні манґашні бабли, які не мають жодної причини бути вертикальними в українському творі, тим більше що зверстати текст у них тут аж ніяк не вийшло.Сюжет же… загалом, окейний. В мене є кілька зауважень щодо динаміки діалогів та ж в цілому якби технічну складову витягнути до того рівня, на якому тут світотворчість, мав би вийти цікавий вебтун мальопис.#мальописроку2024 🐈‍⬛

🙆‍♀️«Фаетон. Том 4. Архіпрот», Марія ЛанцутаОтже, «Фаетоне», ти тримаєш мою увагу. Те, що із вже протягом трьох арок нависало над всесвітом, зрештою отримує сюжетний вихід, й це наразі найкраще, що ставалось в українській мальописній науковій фантастиці, із тим тільки моїм гейтерським коментарем, що як довго це все виходить (все ще швидше великої кількості перекладних коміксів, нагадаю). «Фаетон» досі, разом з тим, тримає досить світлий тон оповіді й не впадає в абсолютну приреченість, хай персонажі й страждають від подій, й це, на мою думку, із кожним роком з погляду наративу стає лише актуальнішим для авдиторії. Цей тон тут витримано не тільки колірною гамою, але й персонажами, динамікою їхньої взаємодії та реакціями на події, періодичним вплетенням (хай не завжди доречних, НМСД) жартів тощо.Малюнок у «Фаетоні», хай і дрібними кроками, а розвивається із кожним томом. А проте, розвиток цей чимдалі більше відхиляється від школи західної й тяжіє до східної із (у дурній традиції адаптацій манґи) дієсловами на місці ідеофонів чи ономатопеї (не робіть так, лишайте вже ономатопею, ради усіх богів) та мімікою-масками. У цьому томі мені суб’єктивно було багатенько мемових поз й часом трохи просідали тіні у контурі. Баланс між тлом і персонажами, утім, і дуже прискіплива деталізація окремих елементів для мене загальне враження щодо малюнку вирівнюють.#мальописроку2024 🐈‍⬛

👨‍🦳«Залізний ідол. Сфера. Випуски 1-3», Максим СолнцевЗа три випуски читачі встигли отримати: декілька адекватно поставлених бійок, окреслення характерів головних персонажів, зав’язку глобального сюжету, дрібку світотворчої мітології та базові натяки на масштаби світу. Що й казати, та для занурення у світ цих трьох випусків особисто мені вистачило із головою. Коли перший просідає, другий надолужує й затягує, а третій тільки довершує це, хай і є почасти ще прямолінійніше експозиційним. Окремо відзначу персонажів, які за мінімумом подій та дій в принципі вже відчуваються живішими, ніж у деяких серіях протягом кількох томів. Наразі вони радше є характеристиками, аніж характерами, та й це у їхній взаємодії між собою згладжується, адже увагу приділено усім рівноцінно.Малюнок тут дуже добре витримано, хай у зображенні нестилізованих гуманоїдів і трапляються анатомічні проблеми. Тло, кольори, єдиний стиль для майже усіх лісових персонажів для сольного дебюту дуже хороші. Із трьох обкладинок найвдалішою я вважаю першу (вона ж очевидно використовувалась ще для пітчинґу проєкту), решта ж також не без проблем, й, загалом, я підозрюю, що це спричинене характером роботи над мальописом. Із цих трьох випусків можна б було зробити повноцінний гард, й за рівною якістю виконання особисто мені скидається, що намальовані вони були приблизно одночасно й то певний час тому. Із того ж я можу припустити, що й обкладинка спершу була одна, а випуск окремими синґлами виник потім. Утім, сценарна структура перших розділів добре витримана у межах цих розділів й не містить різких «швів», які трапляються за штучного розірвання. Хибою сценарію я досі можу назвати хіба іноді кволі й прямолінійні діалоги, а утім, мальопису це не надто заважає, а в майбутньому може бути виправлене. Аби тільки це «майбутнє» було не надто далеким, адже витримати той же темп публікації без потенційно готових напрацювань буде значно складніше.#мальописроку2024 🐈‍⬛

🖋«Всесвіт 0. Випуск 2», Анна Сінн, Luilinei, Performarie, tot_samiy_chell, Matty _olivka_gЯ скажу одну річ, найважливішу для розуміння усього «Всесвіт 0» (й значної кількості інших роздутих у масштабах проєктів зі стикерпаками, брелоками, блокнотами, шоперами, листівками, футболками тощо, які, утім, не всі прагнуть відразу ще й перекладатись двома мовами): це значно краще працює у форматі вебтуну, й ба більше, краще б усі підсюжети було влити в основну серію, щоб вона вийшла хай насичена флешбеками, але водночас і значно бадьоріша. На цьому все, дякую за увагуПідтримка сайту й колективу художників обтяжує. Водночас організувати роботу цього колективу теж не аж так просто, й тим більш відразу розплановувати, як воно виглядатиме і у друці, і у цифрі. Суто вебтунівські кольори, стиль й часом поламана перспектива із «пласким» рисунком у «Всесвіт 0» поєднуються із все тим же вебтунівським темпом випуску й оповіді, а водночас композиція сторінок відразу розробляється під друк, що змушує мальопис висіти між двома форматами без остаточного віднесення ані туди, ані сюди.Досі за фансервісними дизайнами й посиланнями, зав’язкою глобального сюжету я не бачу історії й характерів персонажів, й це найзліше. Знайомство зі світом не має займати в читачів аж стільки часу на шкоду розкриттю персонажів, а саме розкриття персонажів не має відбуватись через пасивну прогулянку персонажа локаціями. Хай сюжет й писався «муторно й понад 3 роки», наразі ми про цей сюжет і персонажів значно більше можемо дізнатись із соцмереж студії, аніж із самого коміксу. Ба більше, частину лору світу ми дізнаємось радше з анотацій розділів, аніж із самих розділів, і я на 99% впевнений, що розкриття героїв через їхні дії та взаємодії поза профайлами у дописах в інстаґрамі не сильно й закладалось, а це величезна сценарна, а не світотворча проблема, й тому майстерки зі сценарної справи від Somnia мене неймовірно смішать. Для «Всесвіту 0» все описане вище виходить й за межі основної серії, і я можу тільки сподіватись, що весь ентузіазм колективу виллється у щось значно продуктивніше не кількісно й у ширину, а якісно й у глибину (тим часом анонсовано, що побічну серію «Обрій Всесвіту» буде адаптовано у візуальну новелу🚬).P.S.: студія достатньо акцентована на супутній продукції й рекламі артів, щоб у мережі неможливо було знайти якісне зображення обкладинки другого друкованого випуску#мальописроку2024 🐈‍⬛

🐕‍🦺«Кобзар. Буря», Ілля БакутаБакута однозначно демонструє із кожним наступним випуском «Кобзаря» дедалі більший прогрес, й то він тут є не тільки зі сторони Бакути як сценариста й художника, але й зі сторони Ігоря Жеведя як колориста. «Буря» вже не має тих «шорохуватостей» у взаємодії творчого дуо, які я відмічав для себе ще у «Падінні яструба», й тепер є максимально фактурною, рівномірно стилізованою, витриманою між загальними планами й деталізованістю, й то почасти якраз завдяки тому, що Жеведь вирівнює недозаповнене тло завдяки вже влучнішим кольоровим переходам й вдаліше витримує колірну гаму.Бакута теж вже не ставить важливих для сюжету елементів «на стики» композиції: «Буря» досі має елементи, що вистрибають у поділ з панелей, однак тепер вони саме що «вистрибають», а не висять на межі. За еволюцією рисунку в цій серії, й тим більш за композиційними рішеннями, мені вкрай цікаво стежити. Із недоліків тут я б виділив хіба не найвдалішу у переданні сюжету обкладинку, до якої зауваги щодо хиб композиції попередніх частин досі можна застосувати.Сюжет же досі не те щоб розростається у масштабі, і є досить простим у поданні «монстра тижня», а проте чимдалі кращим у «розвішуванні рушниць», які (я дуже сподіваюсь) стрілятимуть не по одній, а єдиним залпом. Мені не подобається порівняння «Кобзаря» із Міньйолою з погляду візуалу, а проте порівняння із Міньйолою з погляду подання глобальних сюжетних елементів через випадкові зустрічі, я все ж підтримаю. Хочеться, аби ті на позір випадкові образи виявились не випадковими, й щоб екшн нарешті прогресував у своїй виразности. Утім, тут, на жаль, як я для більшості українських серій, можливості автора обмежують темп виходу, й тому ті дрібні намистини у низці мітотворчих для світу мальопису епізодів чимдалі, тим більше тільки дражнять. Тож так, як і казав: хай дражнять не за так.#мальописроку2024 🐈‍⬛

⚡️Агой, агенти! Ми запускаємо продаж набору швидких правил “Дельта Ґрін: Доступ за потреби” та офіційно анонсуємо 🇺🇦 локалізацію “Дельта Ґрін”! 🕵️‍♂️ Цей набір правил прочинить двері в темний світ змов, заборонених знань та невимовних жахів, з якими щодня бореться секретна організація Дельта Ґрін. 💡 Для тих, кому подобається True Detective, Archive 81, Mindhunters, Sicario та X-Files. ✅ Придбати друковане видання “Дельта Ґрін: Доступ за потреби” | 839 грн ✅ Качати цифрове видання “Дельта Ґрін: Доступ за потреби”| Безкоштовно!📗 У книзі:• Базові правила, достатні для повноцінної гри.• Стартова пригода «Останнє наостанок» (Last Things Last).• Готові персонажі, щоб одразу пірнати у змови та жахіття.🔍 Що таке Дельта Ґрін?Це настільна рольова гра про космічний жах, державні змови та важкий вибір заради людства. Як агенти таємничої урядової програми, ви боретеся з надприродними загрозами, рятуєте світ від протиприродного вторгнення і намагаєтесь зберегти власний розум та людей, яких любите. 🎲 Що по правилах?• Проста к100 система, як Поклик Ктулху без усього зайвого. • Летальність – перестрілки небезпечні, швидкі і брутальні.• Детальна система втрати глузду, божевілля та виснаження.• Звʼязки – стосунки з близькими, які поступово руйнуються.👉 Готові пірнути в задзеркалля урядових змов, брехні та жаху? Придбати друковане видання “Дельта Ґрін: Доступ за потреби”!❤️‍🔥 P.S. від Олександра: Друзі, саме завдяки вам, локалізація моєї улюбленої НРІ стала можливою. Це була справа честі і видавничий гештальт, і нарешті це відбувається. Дякую вам і до зустрічі в Опері!

🌿«Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери», Віра Курико, Лада КасьяненкоЦе — белетризована біографія Бандери, що проходиться ключовими моментами його життєпису від юності до смерті, й саме великий розмах у тому переказі водночас із малим обсягом є головним недоліком мальопису. Касьяненко досить непогано впоралась із динамікою у малюнку, трохи посилалась у розташуванні та формі панелей на ретроплакати (хоч мені воно більше нагадало переверстані і видані все там же у Vivat «Пристрасті Олімпу»), на самих сторінках ми маємо підложку зі стилізацією під архівні документи, а Курико консультувалась у написанні сценарію не з абиким, а із В’ятровичем.А все ж, час від часу ті 64 сторінки обсягу даються взнаки (фактично мальопису менше, 60 сторінок; скоріш за все, це вимушене обмеження через дедлайни й бюджет): сцени іноді різко обриваються, часом закадровий наратив починає превалювати над послідовною оповіддю у візуалі тощо. Сам концепт із показу Бандери як людини, що й сама з чогось починала, робила помилки — гарний, й все ж освітню функцію мальопис виконує. Аби ж ще було більше й із кращим ухилом у візуал замість супровідного тексту, із не тільки функціональним розкриттям «ввідного» сюжету про підлітку, стало б значно краще. Для Касьяненко це була дипломна робота у виші, й, направду, мені цікаво, чи ця робота (й то відразу із непоганим масштабом, тандемом та кураторством, не всім випадає така можливість для дебюту) призведе до чогось надалі.#мальописроку2024 🐈‍⬛