Mental Hub

При хронічному зловживанні алкоголем формується дефіцит тіаміну на тлі мальнутриції та електролітних порушень (особливо гіпомагніємії). У результаті порушується робота тіамінзалежних ферментів енергетичного обміну, і мозок переходить у стан гострого “енергетичного дефіциту”.Це безпосередньо призводить до розвиткуЕнцефалопатія Верніке - ургентного нейрометаболічного стану.Класична тріада:🍸Порушення свідомості - від дезорієнтації до делірію🍷Атаксія - нестійкість, порушення ходи🍹Офтальмоплегія - ністагм, парези окорухових м’язівВажливо: повна тріада є лише у меншості пацієнтів. Часто домінують психічні симптоми — делірій, апатія, порушення уваги, що маскує стан під “алкогольну психопатологію”.Патофізіологічно уражаються структури з високими метаболічними потребами(мамілярні тіла,медіальні ядра таламуса, періакведуктальна сіра речовина)Що відбувається без лікування?Якщо не ввести тіамін (і не скоригувати магній), процес переходить у хронічну фазу 🔽Синдром Корсакова.Корсаківський синдром:🍹фіксаційна амнезія (неможливість запам’ятовувати нову інформацію)🍷конфабуляції (заповнення провалів пам’яті вигаданими подіями)відносна збереженість віддаленої пам’ятіЦе вже не просто метаболічний збій, а структурне ушкодження мозку, яке часто є незворотним.

Професійне вигорання фахівців психічного здоров’яПрофесійне вигорання (burnout) визначається як синдром, що виникає внаслідок хронічного професійного стресу, який не був успішно подоланий. Згідно з концепцією Christina Maslach, воно включає три основні компоненти: емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію професійних досягнень.Фахівці сфери психічного здоров’я належать до групи підвищеного ризику розвитку вигорання через постійний контакт із психоемоційним навантаженням, високою клінічною відповідальністю, роботою з кризовими станами, травматичним досвідом пацієнтів та необхідністю тривалого емоційного залучення.За даними систематичного огляду та метааналізу високий рівень емоційного виснаження виявлено у 40% спеціалістів, деперсоналізації - у 22%, а низький рівень професійної реалізації - у 19%. Автори зазначають, що саме емоційне виснаження є центральним компонентом синдрому вигорання. Основними предикторами професійного вигорання є:— надмірне робоче навантаження— велика кількість клінічних випадків— недостатній рівень організаційної підтримки— рольова невизначеність— міжособистісні конфлікти в колективі— дефіцит супервізії— низький рівень професійної автономіїДослідження також показало, що працівники community mental health teams частіше демонструють вищі показники вигорання порівняно зі спеціалізованими командами кризового втручання чи assertive outreach teams. Захисними факторами є регулярна клінічна супервізія, професійна автономія, справедливий розподіл навантаження, підтримка колег та ефективна командна взаємодія. Професійне вигорання має значний вплив не лише на психічний стан самого фахівця, але й на якість клінічної допомоги, рівень емпатичного контакту з пацієнтом, клінічні рішення та ризик професійного відтоку з системи охорони психічного здоров’я.Турбота про психічне здоров’я спеціалістів є необхідною складовою забезпечення якості психіатричної, психологічної та психотерапевтичної допомоги.

У США дозволили ШІ виписувати психіатричні препарати без участі лікаря🇺🇸 Штат Юта у США запровадив пілотний проєкт, який дозволяє системам штучного інтелекту поновлювати рецепти на психіатричні препарати без безпосередньої участі лікаря.💬 За словами посадовців, такий підхід допоможе знизити витрати та частково компенсувати нестачу медичних фахівців.❗️Водночас медики ставляться до ініціативи скептично, наголошуючи на непрозорості та потенційних ризиках для пацієнтів.💻 Пілотний проєкт реалізує компанія Legion Health: чатбот ШІ може поновлювати рецепти лише для 15 психіатричних препаратів з «низьким рівнем ризику», серед яких флуоксетин (Прозак), сертралін (Золофт), бупропіон (Велбутрин), міртазапін та гідроксизин. Сервіс доступний лише за підпискою $19 на місяць, а повноцінно програма запрацює протягом квітня, наразі працюючи із списком очікування.🔺Програма передбачає суворі обмеження: участь доступна лише «стабільним пацієнтам», які не змінювали дозу або препарат останнім часом і не були госпіталізовані до психіатричного закладу протягом останнього року. Пацієнти зобов’язані проходити контроль у лікаря кожні 10 поновлень рецептів або щопівроку, залежно від того, що настане раніше.Медичне Право України

Опіоїдна залежність: клінічний та нейробіологічний оглядОпіоїдна залежність (згідно з МКХ-11 — розлади, пов’язані з вживанням опіоїдів (героїну, метадону, налбуфіну, фентонілу і тд.)) — це хронічний рецидивуючий розлад, що характеризується порушенням контролю над вживанням речовини, компульсивним прийомом та фізіологічною залежністю.Патофізіологія: Опіоїди (агоністи μ-рецепторів) активують мезолімбічну дофамінергічну систему (VTA → nucleus accumbens), що призводить до підвищення вивільнення дофаміну та формування позитивного підкріплення. Хронічне вживання викликає: ▫️ нейроадаптацію ▫️ десенситизацію рецепторів ▫️ зміну нейротрансмісії (дофамін, ГАМК, глутамат)Клінічні критерії (узагальнено): ▫️ порушення контролю (доза, тривалість) ▫️ пріоритезація вживання над іншими активностями ▫️ продовження попри шкоду ▫️ толерантність ▫️ синдром відміниСиндром відміни: Обумовлений гіперактивацією норадренергічної системи (locus coeruleus): ▫️ міалгії, діарея, ринорея ▫️ мідріаз, пітливість ▫️ тривога, дисфорія, безсонняЛікування (доказові підходи): ▫️ медикаментозна терапія: метадон, бупренорфін (замісна терапія), налтрексон ▫️ психотерапія: КПТ, мотиваційне інтерв’ювання ▫️ програми зниження шкодиПрогноз: Залежить від тривалості вживання, супутніх розладів та доступу до лікування. Характерний рецидивуючий перебіг.#наркологія

Про доказову психотерапіюУ сучасній психіатрії та психології часто використовують поняття “доказова психотерапія” (evidence-based psychotherapy). Це підходи, ефективність яких перевірена у рандомізованих контрольованих дослідженнях (RCT), систематичних оглядах та метааналізах.Іншими словами, дослідники беруть групу людей з певним розладом, застосовують психотерапію і порівнюють результати з іншими методами або з відсутністю лікування. Якщо метод стабільно показує покращення симптомів - він потрапляє до категорії доказових. На сьогодні найбільш дослідженими психотерапевтичними підходами є:🔹 Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) - один з найбільш вивчених методів. Великий метааналіз показав її ефективність у лікуванні депресії та тривожних розладів. Також інші метааналізи демонструють ефективність КПТ при тривожних розладах і ПТСР, де вона показує статистично значиме покращення симптомів. Через це КПТ входить у клінічні рекомендації для лікування депресії, тривожних розладів, обсесивно-компульсивного розладу, розладів особистості та багатьох інших станів.🔹 Діалектично-поведінкова терапія (DBT) - модифікація КПТ, розроблена для роботи з емоційною дисрегуляцією та межовим розладом особистості 🔹 Схема-терапія - інтегративний підхід, який поєднує КПТ, психодинамічні та гуманістичні елементи. Показала ефективність у лікуванні розладів особистості, зокрема прикордонного 🔹 EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) - метод, що використовується для лікування посттравматичного стресового розладу. Його ефективність підтверджена метааналізами клінічних досліджень🔹 Травмоорієнтована психотерапія (trauma-focused therapy), зокрема trauma-focused CBT, показує високу ефективність у лікуванні ПТСР у дорослих та дітей. 🔹 Інтерперсональна психотерапія (IPT) - підхід, що фокусується на міжособистісних відносинах і соціальних ролях. Маш доказову ефективність при депресії Саме ці методи найчастіше входять у міжнародні клінічні рекомендації щодо лікування депресії, тривожних розладів, ПТСР та розладів особистості.Але важливо розуміти одну річ. Те, що метод не є доказовим, не означає, що він поганий або не працює. Це означає лише те, що його ефективність не підтверджена достатньою кількістю якісних досліджень, і результат не можна гарантувати.У психотерапії дуже багато залежить від людини: її запиту, особистості терапевта, терапевтичного альянсу та контексту життя. Комусь більше підходить структурована КПТ, комусь - інші підходи.

Шановні колеги!Асоціація психіатрів України рада запросити вас до участі в XI Щорічній конференції Асоціації психіатрів України з міжнародною участю«Психічне здоров’я в Україні: управління в умовах війни, планування для миру».🗓️ Дати: 16–17 квітня 2026 року📍 Місце: Mercure Kyiv Congress Centre, Київ, УкраїнаКонференція об’єднає фахівців у сфері психіатрії, психології, психотерапії, громадського здоров’я та суміжних дисциплін для обговорення актуальних викликів у сфері психічного здоров’я під час війни та стратегій відновлення і розвитку системи психічного здоров’я в Україні.У програмі заходу — наукові доповіді, панельні дискусії, обмін практичним досвідом та спілкування з українськими й міжнародними експертами.💻 Передбачена можливість онлайн-участі для тих, хто не зможе приєднатися особисто.✅ Детальна інформація про програму та реєстрацію доступна на сайті:https://rimon.org.ua/psyconference2026/Якщо у вас залишилися запитання, будь ласка, звертайтеся:📞 +38 (099) 010 50 39 (Viber)📧 [email protected]Будемо раді зустрітися з вами! 💙💛

“Нервовий зрив” — чи існує такий діагноз?У повсякденному житті люди часто кажуть: «у мене нервовий зрив». Зазвичай цим описують стан, коли емоції виходять з-під контролю: з’являється сильний плач, тривога, відчуття виснаження та неможливість заспокоїтися.Але в клінічній психіатрії терміну «нервовий зрив» не існує. Це радше побутове визначення стану емоційного перевантаження.Найчастіше за таким описом можуть стояти:• Acute Stress Reaction — гостра реакція на сильний стрес • Adjustment Disorder — труднощі адаптації до життєвих змін або конфліктних ситуацій • наявність депресивного епізоду, наприклад Major Depressive Disorder.• загострення тривожних розладів, зокрема Generalized Anxiety Disorder 🔎 Як це зазвичай проявляється:🔹 неконтрольований плач 🔹 сильна тривога або відчуття внутрішнього напруження 🔹 дратівливість 🔹 відчуття емоційного виснаження 🔹 труднощі з концентрацією.Важливо розуміти: у більшості випадків це не раптовий “зрив”, а результат накопиченого стресу, коли нервова система більше не може ефективно регулювати емоції.🧠 Психіка має свої механізми розрядки. Сльози, потреба виговоритися або тимчасове відсторонення — це природні способи зниження напруження.Тому іноді те, що люди називають «нервовим зривом», насправді є сигналом від психіки про перевантаження, який варто почути.

Розлади гендерної ідентичності / гендерна дисфоріяПоняття, що історично формувалося в психіатрії, сьогодні зазнало суттєвої концептуальної трансформації. Розглянемо це через призму класифікаційних систем.1️⃣ МКХ-10: нозологізація ідентичностіУ Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду рубрика F64 («Розлади гендерної ідентичності») входить до розділу F - психічні та поведінкові розлади.Клінічні критерії МКХ-10: • стійка (≥2 років) ідентифікація з іншим гендером; • виражений дискомфорт щодо анатомічної статі; • прагнення до соціального/медичного переходу (для F64.0); • дистрес або порушення функціонування.Концептуально: сама невідповідність гендерної ідентичності біологічній статі розглядається в межах психопатології.2️⃣ МКХ-11: депатологізація і рекатегоризаціяУ Міжнародна класифікація хвороб 11-го перегляду введено термін гендерна інконгруентність, яка перенесена з розділу психічних розладів до блоку станів, пов’язаних із сексуальним здоров’ям.Ключові положення: • акцент на вираженій і стійкій невідповідності між гендерною ідентичністю та приписаною статтю; • відсутність кваліфікації як психічного розладу; • клінічна значущість визначається потребою у медичній допомозі та/або наявністю дистресу.Це відображає перехід від моделі «психопатології ідентичності» до моделі «стану, що може потребувати медичної підтримки».3️⃣ DSM-5-TR: фокус на дистресіУ Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition використовується термін Gender Dysphoria.Ключова відмінність : діагностується не ідентичність, а клінічно значущий дистрес, пов’язаний із невідповідністю.Для дорослих критерії включають: • ≥6 місяців вираженої невідповідності; • мінімум 2 феноменологічні ознаки (прагнення позбутися статевих ознак, бажання мати ознаки іншого гендеру, переконаність у належності до іншого гендеру тощо); • обов’язкова наявність дистресу або функціонального порушення.Таким чином, DSM здійснює психіатричну операціоналізацію саме страждання, а не варіативності гендерної ідентичності.

💤 Психотерапевтичне лікування безсонняСучасні гайдлайни рекомендують психотерапію як першу лінію лікування хронічної інсомнії.🧠 Когнітивно-поведінкова терапія інсомнії (CBT-I)CBT-I — «золотий стандарт» лікування безсоння. Її ефективність підтверджена метааналізами та міжнародними рекомендаціями (AASM, NICE).Основні компоненти:1️⃣ Обмеження сну (sleep restriction)Парадоксальний метод: ми тимчасово скорочуємо час перебування в ліжку до реального часу сну.Мета — підвищити гомеостатичний тиск сну та відновити асоціацію «ліжко = сон».2️⃣ Контроль стимулівФормування чіткої поведінкової зв’язки: • Ліжко — лише для сну • Немає «лежання і тривожних думок» • Якщо не заснув за ~15–20 хв — встатиЦе знижує умовну гіперактивацію.3️⃣ Когнітивна реструктуризаціяРобота з дисфункціональними переконаннями: • «Я не переживу день, якщо не посплю 8 годин» • «Безсоння зруйнує мою психіку»Саме катастрофізація підтримує кортикальну гіперактивацію.4️⃣ Психоосвіта та гігієна снуАле важливо: гігієна сну — це допоміжний, а не самодостатній метод.#сон

Основні клінічні форми депресії🔹 1. МеланхолійнаГлибока анедонія, відсутність реакції на хороші події, ранні пробудження, втрата апетиту, виражена загальмованість або тривожна туга.🔹 2. АтиповаНастрій може тимчасово покращуватись, але є:гіперсомнія, переїдання, відчуття «важкого тіла», сильна чутливість до відторгнення.🔹 3. АжитованаДепресія + психомоторне збудження:тривога, метушня, внутрішній неспокій, високий суїцидальний ризик.🔹 4. ТривожнаДепресивний афект поєднується з генералізованою тривогою, напруженням, катастрофізацією.🔹 5. АпатичнаДомінує втрата мотивації, емоційна «порожнеча», байдужість, а не смуток.🔹 6. ПсихотичнаДепресія з маренням провини, гріховності, іпохондричними ідеями або галюцинаціями.🔹 7. СоматизованаДепресія проявляється через тіло:біль, задишка, проблеми з ШКТ, слабкість — без органічної причини.🔹 8. РекурентнаПовторні депресивні епізоди з ремісіями між ними.🔹 9. СезоннаЗагострення в певну пору року (частіше восени-взимку), пов’язана зі світловим дефіцитом і мелатоніном.🔹 10. ПісляпологоваВиникає після пологів, має виражений гормональний і нейробіологічний компонент.🔹 11. Депресія при БАРДепресивна фаза біполярного розладу - потребує зовсім іншого лікування, ніж уніполярна.#депресія