Час історій

У 2017 році на острові Сулавесі в Індонезії в печері Леанг Тедонгне було виявлено малюнок, який зараз вважається найдавнішим прикладом фігуративного мистецтва. На стіні печери зображена бородавчаста свиня Сулавесі (Sus celebensis), вид, що досі мешкає в цьому регіоні. Малюнок виконано червоною охрою, що була широко поширеним пігментом у доісторичному мистецтві. Свиня зображена в профіль, з видимими деталями тулуба, коротких ніг і характерних бородавок на морді.Навколо зображення помітні слабкі контури, які могли представляти інших тварин або людей, що може свідчити про сюжетний контекст, наприклад, сцену полювання чи ритуалу. Для створення малюнка використовували прості інструменти, можливо, пальці або примітивні пензлі.Датування було проведено за допомогою уран-торієвого аналізу кальцитових відкладень, які вкривали малюнок. Вік зображення становить приблизно 45 500 років, що робить його найстарішим відомим прикладом фігуративного мистецтва у світі.Печера Леанг Тедонгне є частиною більшої мережі подібних об’єктів на Сулавесі. У деяких із них були знайдені й інші артефакти, наприклад, відбитки рук, датовані віком понад 39 000 років. Це підтверджує, що перші мешканці цього регіону володіли розвиненими навичками зображення і, ймовірно, використовували мистецтво для передачі важливої інформації, ритуалів або символічних значень. Малюнок із Сулавесі стає ключовим свідченням ранніх проявів людської творчості і складного мислення.

Оскільки у нас в фейсбуці черговий приступ тотальної ідентифікації себе як прямих нащадків всіх одразу, від скіфів до трипільців, то ось основні умови та критерії, яким потрібно відповідати, для того щоб можна було казати про себе як про нащадків давно зниклих народів:1. Культурна спадкоємність • Мова: Збереження елементів мови давнього народу, навіть якщо вона еволюціонувала. Наприклад, сучасна грецька мова зберігає спадковість від давньогрецької. • Традиції: Постійність у ритуалах, звичаях, ремеслах чи інших культурних практиках. • Мистецтво та символи: Використання традиційної символіки, архітектури чи інших візуальних елементів.2. Релігійна або духовна спадкоємність • Релігія: Прямий зв’язок із віруваннями давнього народу або збереження певних елементів, навіть якщо вони адаптувались до нових умов. Наприклад, індуїзм зберігає спадкоємність із ведичною культурою. • Ритуали: Збереження унікальних обрядів, пов’язаних із давньою культурою.3. Географічна спадкоємність • Територія: Продовження проживання на тій самій території, що й давній народ, або міграція з подальшим збереженням культурних традицій. • Матеріальні залишки: Прив’язаність до археологічних пам’яток або використання давніх об’єктів.4. Етнічна спадкоємність • Генетична спадкоємність: Спільні генетичні маркери з давнім народом. Хоча це не єдина умова, сучасна генетика дає змогу простежити зв’язки між сучасними та давніми популяціями. • Самоідентифікація: Сучасний народ має вважати себе спадкоємцем давньої культури. Це важливий елемент етнічної ідентичності.5. Політична або соціальна спадкоємність • Державність: Якщо сучасний народ може вважати себе прямим спадкоємцем державних утворень давнього народу (наприклад, Візантійська імперія — сучасна Греція). • Символічна пам’ять: Збереження історій, легенд чи письмових свідчень, що підтримують цей зв’язок.І неможливо одночасно бути трипільського-готським-скіфом арійського походження який прибув сюди просто з берегів Скандинавії для того щоб заснувати шумерську цивілізацію. Заспокойтесь вже. Доречі, якщо ви такі ярі нащадки скіфів, то вас потрібно вбити - згідно скіфських традицій. А тепер спробуйте їх розуміти чому і за що.

Поки всі навколо бідкаються, пропоную вашій увазі уривок з «пісня, що перебуває в (похоронному) храмі царя Ініотефа, вміщена перед співцем на арфі»:«Звелів добрий цар чудову долю: зникають тіла й минають, інші йдуть їм на зміну, від часу предків. Боги (тобто царі), що були до нас, покояться в своїх пірамідах, так само як і мумії, і духи поховані в своїх гробницях. Від будівників домів не лишилося навіть місця. Що з ними сталося? Чув я слова Імхотепа та Хардідіфа, чиї вислови у всіх на устах, а щодо їх місць - стіни їх зруйновані, цих місць нема, їх немов не бувало. Ніхто не приходить з них, щоб розповісти про них, повідомити про їх перебування, щоб зміцнити наше серце, поки ви (тобто слухачі) не наблизитесь до місця, куди вони пішли. Будь здоровий серцем, щоб примусити своє серце забути про це; хай буде для тебе найкращим іти за серцем своїм, поки ти живий. Клади миро на голову свою, одяг на тобі хай буде з вісону, мастися чудовими, справжніми мазями богів.Будь веселий, не дай своєму серцю схилитися, йди за його пориваннями і твоїм благом; улаштуй свої справи на землі, згідно з велінням свого серця, і не журись, поки не настане день голосіння (по тобі). Не слухав той, чиє серце не бʼється (Осіріс), скарг, а сльози нікого не рятують з домовини. Отже, святкуй, не сумуй, бо не можна брати свого достатку з собою, і ніхто з тих, що пішли,ще не повернувся» Уривок з так званої «Бесіди розчарованої людини зі своєю душею-ба» (папірус Berlin ÄM 3024verso) (Erman 1896). Переклад наукраїнську було здійснено М. Антоновичем.

А тепер текст для любителів лисичок Навесні 1879 р. один з арабів, старший робітник археологічної експедиції в Саккара, погнався за лисицею. Намагаючись знайти притулок, вона шмигнула в отвір, що зяяв у купі сміття біля руїн піраміди. Слідуючи за нею, робітник проник у підземні приміщення, що привели його, як згодом з'ясувалося, в похоронну камеру фараона Пепі I - третього царя VI династії, який правив у XXIV ст. до зв. е. Стіни її були вкриті ієрогліфами. Так було виявлено, можливо найдавніші з відомих нам, пам'ятники єгипетської релігійної писемності, які отримали назву «Тексти пірамід».Що таке "Тексти пірамід"? Це набір окремих формул і заклинань без будь-якої системи та внутрішнього зв'язку, що сягають глибокої давнини. Без сумніву, багато з них були незрозумілі навіть сучасникам фараонів V і VI династій. Варіанти, виявлені в гробницях різних царів, суттєво відрізняються один від одного за складом та обсягом. Основне призначення Текстів пірамід — забезпечити покійного царя чи покійну царицю благополучним, гідним їхнього високого сану посмертним існуванням. Єгиптяни твердо вірили (ця віра сягає ще первісних уявлень) у магічну силу слів, особливо якщо вони супроводжувалися відповідними магічними діями.Багато заклинань Текстів пірамід виникли тоді, коли предки єгиптян здійснювали обряд магічного канібалізму або хоронили померлих у ямах, виритих у піску. Тільки так можна пояснити рядки, де цар представлений «пожираючим бога». Найбільш архаїчні тексти піраміди Унаса. В одному з них описується, як він «їсть людей, живе богами… Принесено йому тисячі… заклано йому сотні… Він хапає серця богів, він їсть червоне, він пожирає зелене… Харчується нутрощами насиченими, задовольняється він життям, серцями, чарами їх… ». В іншій йдеться про «скидання піску з лиця» — явний анахронізм для часу, коли фараонів давно вже ховали у пірамідах. Ось такі відкриття допомогла зробити лисичка.

Початкове значення слова орден - бере початок він німецького orden, яке в свою чергу від латинського ordo - порядок, і значило спільноту людей обʼєднану спільною, яка крім того мала узаконення, наказ Папи Римського, на священне братерство. Звісно, до орденів попадала виключно дворяни. Тобто, кавалер ордену - член певної, закритої спільноти. Окрім того ордени мали певні емблеми, які носились як демонстрація приналежності до братерства. Тобто, орден Підв'язки, Андрія Первозванного тощо означало, не саму нагороду, а те що людину прийняли до елітного клубу. З часом значення змінилось від «член священного братства» до «володар нагороди»Ну і трохи про слова - наприклад у нас є таке визначення як кавалер якогось ордену, наприклад Зв мужність, або Богдана Хмельницького. Норм? Ну наче норм. А по факту - кавалер, це російська похідна від французького cavalier що в свою чергу йде від італійського cavalliere, що в свою чергу йде від латинського cavallarius, яке з’явилось як похідне від cavallus. І в усіх мовах йде про військового вершника, назва якого пізніше стала титулом і для якого є синонімом похідний з німецької мови ritter. Так, в усіх випадках мова йде про лицаря. Тільки ми використовуємо слово яке до нас прийшло з російської. Такі справи.