PR & Маркетинг | LOOQME Digest

Як внутрішня аналітика бренду та дані про аудиторію можуть знадобитись піарнику? 🗞️Наприклад, створити інфопривід: наявність даних та цифр дозволяє створювати унікальні матеріали, які не тільки зацікавлять медіа, а й підкреслять експертність компанії.Під час роботи з таким форматом варто пам’ятати про принципи:• Правдивість — інформація має бути перевірена, логічна, підкріплена вашими даними. А от від клікбейтних і маніпулятивних заголовків варто утриматися. Це може дати результат і трафік у моменті, проте зашкодить вашій експертній репутації та довірі. • Додана вартість — скористайтесь можливістю показати експертизу компанії, зробіть порівняння даних, спробуйте на їх основі зробити прогноз.• Відкритість — будьте готові поділитися інформацією з медіа, якщо журналіст робить огляд ринку для статті, або детально відповісти на питання як саме ви аналізували дані.Ще 2 способи як використати аналітику компанії для зв‘язків зі ЗМІ, розповідає Вікторія Чернова, Newsfront Communications, у статті.

Різницю між піарником і маркетологом ніби зрозуміли й вивчили, а як щодо піарника та комунікаційника — що у них спільного, а у чому різниця ролей? Дар’я Савченко, керівниця комунікаційного відділу фонду «Запорука», пропонує такі диференціатори: ⭐ Цілі. Менеджери з комунікацій зазвичай створюють і втілюють загальну комунікаційну стратегію, яка описує основні принципи взаємодії з дуже різними групами людей, відповідно цілей може буде кілька. Натомість стратегія PR-менеджерів сфокусована на побудові позитивного публічного іміджу.🎯 Цільова аудиторія. Комунікаційні менеджери нерідко відповідають за взаємодію з різними аудиторіями: як із внутрішніми (колеги, інвестори), так і з зовнішніми (споживачі, партнери, підписники тощо). У фокусі уваги PR-менеджерів перебуває переважно зовнішня аудиторія, думка якої має значення для бренду чи організації. Комунікаційники та піарники можуть працювати з однією аудиторією, проти цілі будуть різні.✏️ Інструменти. PR-професіонали витрачають більшу частину робочого часу на спілкування з журналістами й лідерами думок, водночас в арсеналі комунікаційників ширший набір інструментів: від соцмереж і розсилок до зовнішніх носіїв комунікацій (мерч, поліграфічні матеріали). Чи згодні ви з такою думкою?