Леонід Нєвзлін

Подальше обговорення «мирного плану» Дональда Трампа, як і плану реінтеграції РФ у світову економіку, виглядає дедалі більш тривожним. І причин для занепокоєння кілька. По-перше, доступні для аналізу матеріали свідчать про непродуманість запропонованих мирних ініціатив.FT пише, що емісари Трампа останніми тижнями тиснуть на українських перемовників, пропонуючи їм погодитися на «обмін територіями», який вони вважають невід’ємною частиною будь-якої мирної угоди. Простіше кажучи, вимагають виходу України з неокупованої частини Донбасу.«Уіткофф, який особисто зустрічався з Володимиром Путіним шість разів за цей рік, був одержимий ідеєю, що якщо Київ просто передасть Москві решту 25% Донецької області, то можна буде досягти “справедливого миру” і уникнути більш довгої та руйнівної війни», — йдеться у публікації.Українське видання ZN.UA повідомляє, що в актуальній версії плану США міститься уточнення щодо розмірів «нейтральної демілітаризованої буферної зони» в Донецькій області — вона повинна становити близько 30%. «У документі йдеться, що українські та російські війська будуть розміщені за адміністративною межею — яку ще належить визначити — і не заходитимуть у демілітаризовану зону».FT уточнює: «Українські чиновники, що беруть участь у переговорах, кажуть, що США фактично пропонують варіант, схожий на смугу відчуження між Південною та Північною Кореєю. Але Зеленський давно вважає, що така зона призведе лише до заморожування конфлікту, надавши Москві час перегрупуватися для нового наступу».Не менше запитань викликають запропоновані гарантії безпеки, які медіа цілком слушно називають «граблями Будапештського меморандуму» — документом без юридично зобов’язуючих механізмів захисту. Паралельно, як пише WSJ, США пропонують поступове «повернення» російської економіки до світової системи через американські інвестиції у стратегічні галузі РФ — від рідкісноземельних ресурсів до видобутку нафти в Арктиці — а також відновлення постачання російських енергоносіїв до Європи.Частина європейських чиновників порівнює ці ідеї з «новою Ялтою» і побоюється, що вони фактично дадуть Росії перепочинок для відновлення економіки та нарощування військової сили. І це, по суті, чиста правда.Відібрати в України «пояс фортець» і сухопутний коридор до Криму в обмін на папірці, які нічого не вартують, знову качати газ і нафту до Європи, відновити економіку й ударити з новою силою — для РФ це може бути прийнятним сценарієм. Але чи прийнятний він для демократичного світу?Підписатися: Леонід Нєвзлін

З’являється нова конкретика щодо «мирного плану», який представники США обговорюють з Україною та РФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що актуальна версія містить 20 пунктів.WSJ, посилаючись на свої джерела, пише, що існують три ключові спірні точки: якими територіями Україна має поступитися Росії в рамках мирного плану; чи зможе Україна коли-небудь вступити до НАТО; і яким чином російські активи, заморожені в Європі, можуть бути використані для відновлення України.За словами співрозмовників видання, початковий пункт, що забороняв Києву вступати до НАТО, було вилучено з поточної версії плану, а новий документ взагалі не зачіпає цю проблему. Гарантії безпеки, які обговорюються, повинні відповісти на головне питання України та Європи: як забезпечити, щоб РФ у майбутньому не відновила війну і не спробувала захопити нові території.Багато європейських чиновників приватно зазначають, що розбіжності між Росією, США та Україною з ключових питань можуть вимагати тижнів або місяців для врегулювання, якщо тільки на полі бою не стануться серйозні зміни, пише видання.Однак щодо стану фронту існують різні оцінки. Декілька джерел CNN повідомили, що немає жодних нових оцінок США або Європи, які б свідчили про суттєві зміни на полі бою. «Росіяни повільно просуваються, але це не є фундаментальною зміною порівняно з тим, що відбувалося протягом останніх кількох місяців», — повідомив телеканалу український військовий представник.У свою чергу високопосадовець США заявив: «Україна поступово втрачає стратегічні позиції на сході через виснаження ресурсів і обмежені оборонні лінії».Звідси постає питання: якщо американські чиновники і сам Дональд Трамп мають рацію і Україна справді втрачає стратегічні позиції — чи достатня зараз підтримка демократичного світу, щоб забезпечити мир силою, якщо існує таке палке бажання укласти бодай якесь перемир’я?Підписатися: Леонід Нєвзлін

Інтерв’ю Дональда Трампа для Politico справляє тяжке враження. І не лише тому, що в процесі просування мирних ініціатив Вашингтон тисне саме на жертву агресії — Україну. А й тому, що в Москві можуть лише аплодувати такому просуванню вигідних Кремлю наративів.Слова президента США про необхідність проведення виборів в Україні та його натяки на те, що війна слугує владi приводом їх не проводити, звучать як виправдання мантр Путіна про нібито «нелегітимність» української влади. Ще більше здивування викликає озвучена Трампом позиція про те, що нібито переговорники від України на все згодні, а Володимир Зеленський проти.Особливо загрозливо це виглядає на тлі інформації видання Axios, з яким неназвані українські посадовці поділилися деталями нещодавнього раунду переговорів у Маямі: з точки зору Києва, американська пропозиція погіршилася після того, як посланці Трампа минулого тижня провели в Кремлі п’ятигодинну зустріч з Путіним.Більше того, за інформацією джерела, Стів Уіткофф і Джаред Кушнер, здавалося, хотіли отримати від Зеленського чітке «так», коли обговорювали план особисто з ним під час двогодинної розмови в суботу. «Було відчуття, що США намагаються різними способами “продати” нам російське бажання забрати весь Донбас, і що американці хотіли, щоб Зеленський погодився з цим прямо під час дзвінка», — сказав український посадовець.Український лідер напередодні чітко заявив, що позиції щодо територіальних питань розходяться з американськими й російськими. І тут же отримав у відповідь мало не вимогу провести вибори. Йти у фарватері божевільних ідей Путіна — дуже поганий шлях.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Президент Володимир Зеленський заявив, що США наполягають на подальшому обговоренні низки «чутливих питань» у переговорах щодо «мирного плану», включно з гарантіями безпеки для України та контролем над східними регіонами.«Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», — сказав Зеленський, додавши, що Київ наполягає на окремій угоді про гарантії безпеки від західних союзників, насамперед — від США.Цей коментар, імовірно, став реакцією на заяву Дональда Трампа про те, що Зеленський нібито навіть не читав мирні пропозиції, які обговорюються вже кілька тижнів. З огляду на те, що минулими вихідними Зеленський по відеозв’язку долучався до переговорів української та американської делегацій у Флориді, таке твердження виглядає особливо дивним.Як саме зараз виглядають пункти «мирного плану» і скільки їх залишилося після численних консультацій — достеменно невідомо. Однак найпроблемніші питання наразі зрозумілі, український лідер їх чесно озвучив. І складно сказати, яке з них є найскладнішим.Вашингтону не терпиться оголосити, що «ще одну війну завершено». Те, як саме вона буде завершена і чи завершена взагалі — вже інше питання. Тритисячолітня війна на Близькому Сході, за версією адміністрації США, теж вже закінчена. От тільки з реальністю це не співпадає.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Головна мета Європи сьогодні — уникнути ситуації, за якої США змусили б президента Володимира Зеленського вивести війська з Донбасу і погодитися на угоду без серйозних американських гарантій безпеки, пише Bloomberg.«Європейські посадовці стверджують, що це не буде справедливим миром і лише стимулюватиме майбутню велику війну з Росією. Найближчими днями делегації з Європи вирушать до США для обговорення стану переговорів», — йдеться у публікації.Саме ці два питання — виведення військ із Донбасу і гарантії безпеки — обговорювалися вчора у розмові Зеленського з американськими переговорниками, яку видання Axios охарактеризувало як «нелегку». Американці працюють над новими ідеями щодо територіального питання, а проєкт гарантій безпеки потребує доопрацювання, щоб «сторони однаково його тлумачили».У цьому контексті особливо цікавою є нова стратегія національної безпеки США, опублікована наприкінці минулого тижня, у якій зазначається, що європейські чиновники «мають нереалістичні очікування щодо війни», а континент страждає від «нестачі впевненості у собі».Європейці розглядають різні сценарії подальшого розвитку подій, найгірший із яких — США знімають тиск із Росії, блокують використання Україною американського озброєння та припиняють розвідувальну співпрацю.Те, що американці можуть залишити Європу наодинці, стало зрозуміло ще під час сумнозвісного виступу Джей Ді Венса в Мюнхені. Далекоглядні політики могли б прогнозувати таку ймовірність вже на початку війни проти України. Але Європа віддала перевагу порожнім деклараціям і беззмістовним нарадам замість реальних дій — результати чого й має сьогодні.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У Литві, за дві години їзди від Вільнюса, нещодавно відкрився новий єврейський музей «Загублений штетл». Колись на цьому місці було єврейське містечко Шедува. Сьогодні тут не живе жодний єврей.Однак пам’ять про євреїв і про єврейську історію Шедуви була відновлена завдяки зусиллям письменника Сергія Кановіча. Спочатку він працював над відновленням єврейського кладовища. Коли ця робота була завершена, Кановіч зрозумів, що без належної уваги кладовище знову занепаде. Тоді й виникла ідея створити унікальний музей, який би розповідав про життя містечка і водночас був меморіалом Голокосту. Музей мав стати «охоронцем кладовища» і поставити крапку в історії.В основі музею — повсякденне життя в міжвоєнні роки та особисті історії євреїв Шедуви під час Голокосту. Експозиція складається з дев’яти галерей. На вході відвідувачів зустрічає фільм про Шедуву, а далі — коротка розповідь про історію литовських євреїв. Потім — мультимедійний макет Шедуви, розповідь про економічне життя, культуру й конфлікти. У галереї «Мрії та реальність» ми знайомимося з єврейськими підлітками 1930-х років. У галереї «Люди Книги» представлено вражаючий Ковчег Тори, натхненний Ковчегом із дерев’яної синагоги містечка Валкінік (Валькінінкай), зруйнованої німцями у 1941 році.Галерея «Голокост» ретельно відтворює події, що сталися з євреями міста. Місцеві мешканці, які брали участь у масових убивствах, часто особисто знали своїх жертв. Ми чуємо розповіді литовських очевидців, записані на відео, і свідчення тих, хто вижив — іноді завдяки сусідам, які ризикували власним життям, рятуючи інших.У музеї також є меморіальна зона і вражаючий «Каньйон Надії». Цей височенний коридор заввишки 20 метрів веде до великого вікна з видом на кладовище. Тут поховані євреї Шедуви, які померли природною смертю.Музей «Загублений штетл» може встановити новий стандарт для єврейських музеїв Литви та музеїв штетлів у Східній Європі. Але головне — він показує, що пам’ять про єврейське життя в Литві жива, і є запит на її збереження.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Трамп скасував анонсовану ним самим зустріч із Путіним у Будапешті, заявивши: «Кожного разу в нас відбувається гарна розмова, але вона ні до чого не призводить». Паралельно США запровадили санкції, які мають вдарити по «Роснєфті» та «Лукойлу».Сьогодні вранці Євросоюз затвердив свій 19-й санкційний пакет, який, зокрема, передбачає заборону на імпорт російського зрідженого газу, посилення заборони на співпрацю з «двома нафтовими гігантами Росії», санкції проти ще 117 танкерів «тіньового флоту» та інші обмежувальні заходи.Те, що «гарні» розмови з Путіним ні до чого не призводять, — чиста правда. Путін використовує дипломатію для продовження війни. Політико-економічна відповідь на ультиматуми Москви про капітуляцію України — це правильно, але недостатньо.Сьогодні жителі української столиці у гіршому випадку матимуть електроенергію всього кілька годин. Варварські удари Росії по цивільних енергооб’єктах України потребують також військової відповіді, що передбачає постачання далекобійного озброєння.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Видання «ХаАрец» повідомляє, що президент Ізраїлю Іцхак Герцог обговорював із родинами заручників можливість помилування прем’єр-міністра Біньяміна Нетаніягу, який перебуває під судом у трьох справах про корупцію. Він нібито закликав деяких членів родин публічно підтримати цю ідею, представивши її як крок до «національного примирення».За повідомленням, батько колишнього заручника Матана Ангреста заявив: «Можливо, якщо ми звільнимо прем’єр-міністра від його суду, він звільнить країну від цього тягаря. Він тягне весь народ просто в пекло».Цю емоцію неважко зрозуміти. Родини заручників зазнали чимало страждань через дії прем’єр-міністра.До речі, під час візиту Дональда Трампа до Ізраїлю він із трибуни Кнесету закликав Герцога помилувати Нетаніягу. Згодом Трамп зізнався, що про це його попросив сам Бібі.Те, що президент США схильний вільно поводитися із законом, відомо давно. Як і те, що уряд Нетаніягу та коаліція не гребують використовувати заручників і їхніх рідних у власних політичних цілях.Але такі дії з боку президента нашої держави — людини, яка має бути над політикою, — виглядають як ще один прояв деградації ізраїльської системи влади.Підписатися: Леонід Нєвзлін

ХАМАС порушив режим припинення вогню: терористи обстріляли інженерну техніку ЦАХАЛу в місті Рафіах. У відповідь ВПС ЦАХАЛу почали завдавати ударів по цьому району.ХАМАС також неодноразово порушував угоду, атакуючи Ізраїль за межами визначеної «жовтої лінії», встановленої в рамках домовленості про припинення вогню. Не кажучи вже про те, що терористи затягують повернення тіл загиблих ізраїльських заручників.Втім, угруповання заявляє, що воно нібито залишається відданим дотриманню режиму припинення вогню і що саме Ізраїль «продовжує порушувати угоду». Нескладно уявити, що саме цю точку зору підхопить «міжнародна спільнота».Важливіше те, що скажуть американці. Віцепрезидент США Джей Ді Венс і спецпредставник Трампа на Близькому Сході Стів Уіткофф мають прибути до Ізраїлю в понеділок. Вони планують обговорити заяви Ізраїлю про порушення ХАМАСом угоди про припинення вогню.Реальність знову суперечить планам Трампа. Тепер все залежить від того, чи вистачить у його адміністрації сміливості подивитися правді в очі, чи мир на папері виявиться важливішим за безпеку та порядок на землі.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Візит Володимира Зеленського до Вашингтона частково підтвердив побоювання, що виникли після розмови Трампа та Путіна напередодні. Судячи з повідомлень ЗМІ та офіційних коментарів, постачання Україні ракет Tomahawk, принаймні найближчим часом, не очікується.Видання Axios, посилаючись на власні джерела, пише, що Трамп чітко «дав зрозуміти, що тепер його пріоритет — дипломатія, і він вважає, що постачання Tomahawk може її підірвати». «Ніхто не кричав, але Трамп був жорстким», — зазначив один із співрозмовників.За даними тих самих джерел, нинішня американська пропозиція щодо врегулювання передбачає завершення війни зі збереженням поточної лінії фронту. Сам Трамп написав про це у своїх соцмережах, заявивши, що Росії та Україні час «зупинитися там, де вони є».«Нехай обидві сторони оголосять про перемогу — хай історія розсудить», — написав Трамп. Однак проблема залишається тією самою: ніщо не вказує на те, що Росія справді має намір зупинятися. Ба більше, ледь не щоночі тривають удари по цивільних енергетичних об’єктах України, і країна живе з регулярними відключеннями світла.Загроза постачання ракет і, особливо, обговорення можливих тарифів проти Китаю за закупівлю російської нафти змусили Москву піти на контакт. Але Путін цілком може й надалі підтримувати ілюзію близького «історичного миру», якого так прагне американська адміністрація, і водночас продовжувати вбивати українців, поки Вашингтон викручує руки Києву.Підписатися: Леонід Нєвзлін