Леонід Нєвзлін

Ще одна цікава лінія, яку можна простежити за стенограмами трьох розмов Володимира Путіна з Джорджем Бушем-молодшим, — Іран та його ядерна програма.На початку 2000-х Путін погоджувався з побоюваннями Вашингтона щодо Ірану й підтверджував, що Тегеран має намір здобути ядерну зброю, а не обмежитися цивільним використанням атомної енергії. Путін визнавав, що іранські лідери — «можливо, божевільні у своїй ідеології», водночас зазначаючи: «вони — інтелектуали. Вони мають університетську освіту, вийшли з академічного середовища. Вони не примітивні люди».У 2005 році Буш і Путін обговорювали, що Ірану не можна дозволити мати бомбу. США та Росія координували свою політику з цього питання.З 2025 року ці стенограми виглядають вельми парадоксально. Відтоді Росія розвернулася на 180 градусів і допомагає Ірану зброєю, технологіями та, цілком імовірно, ядерним ноу-хау.Висновок із цього можна зробити лише один. Навіть якщо Путін говорить, як здається, правильні речі — це ще не означає, що його позиції не зміняться радикально. Навіть якщо хтось у Вашингтоні вважає, що з Росією можна співпрацювати, — це ілюзія.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Ізраїльський телеканал КАН-11 опублікував інтерв’ю з колишнім прессекретарем Біньяміна Нетаніягу, фігурантом скандального «Катаргейту» Елі Фельдштейном, який підтвердив, що прем’єр-міністр знав про витік секретного документа ізраїльської армії до німецького таблоїда Bild.Йдеться про документ ХАМАСу, який помічники Нетаніягу передали іноземним журналістам, що потенційно є не лише серйозним порушенням військової цензури, а й загрозою національній безпеці. Тепер один із ключових фігурантів справи підтверджує, що прем’єр-міністр був у курсі подій і навіть, за його словами, був «задоволений».Документ, ймовірно отриманий із систем ЦАХАЛу, був написаний навесні 2024 року й докладно описував стратегію ХАМАСу щодо заручників, зокрема плани тиску на родини заручників, що, у свою чергу, мало чинити тиск на ізраїльське суспільство та уряд. Після «зливу» документа редакції Bild Нетаніягу заявив, що демонстранти, які вимагають повернення заручників, «потрапили в пастку ХАМАСу» і діють в інтересах терористів.Нетаніягу завдає безпеці держави Ізраїль колосальної шкоди. Навіть у «Лікуді» починають це усвідомлювати. Міністр у справах діаспори Аміхай Шиклі заявив, що не може «це виправдати», і що справа виглядає «дуже погано».Питання в тому, чи зможуть ізраїльтяни нарешті скинути Нетаніягу, який вчепився за своє крісло, чи він і надалі руйнуватиме країну заради власних політичних і приватних інтересів.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У Великій Британії сьогодні двох чоловіків визнали винними у змові з метою вбивства сотень людей під час організованої терористичної атаки на єврейську громаду. Двоє ісламістів — 38-річний Валід Саадауї та 52-річний Амар Хуссейн — мали намір використати автоматичну вогнепальну зброю, щоб вбити якомога більше євреїв.За повідомленням влади, якби їхні плани були реалізовані, це призвело б до одного з найсмертоносніших — якщо не найсмертоноснішого — терористичних актів в історії Великої Британії.Саадауї заарештували у травні 2024 року, коли він організував контрабанду до Великої Британії двох штурмових гвинтівок, автоматичного пістолета та майже 200 набоїв. Він планував отримати ще дві гвинтівки, ще один пістолет і зібрати щонайменше 900 набоїв. «Зразком» для майбутнього теракту був напад на концертний зал «Батаклан» у Парижі в 2015 році, внаслідок якого загинули 130 людей.Британські прокурори заявили присяжним, що Саадауї та Хуссейн були пов’язані з «Ісламською державою» і прагнули стати «мучениками».Європейські фахівці з безпеки попереджають, що ІД та пов’язані з ним угруповання знову намагаються експортувати насильство, наповнюючи соціальні мережі пропагандою — зокрема спрямованою проти євреїв. Про скільки ще подібних випадків ми дізнаємося? І дай боже, щоб вдалося запобігти цим випадкам.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На вихідних агентство Reuters з посиланням на власні джерела повідомило, що розвідувальні звіти США й надалі застерігають: Володимир Путін не відмовився від своїх цілей — захопити всю Україну та повернути під контроль частини Європи, які входили до сфери впливу радянської імперії.Найсвіжіший із таких звітів датований кінцем вересня, уточнило агентство. Власне, висновки американської розвідки залишаються незмінними від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році й загалом збігаються з оцінками європейських лідерів та спецслужб.У відповідь на цю публікацію директорка Національної розвідки США Тулсі Ґаббард заявила: «Це брехня і пропаганда. Reuters охоче просуває позицію підпалювачів війни, які хочуть підірвати невтомні зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення цієї кривавої війни, що забрала понад мільйон життів з обох боків».За словами Ґаббард, «Росія прагне уникнути масштабнішої війни з Європою», а дії її військ в Україні свідчать, що наразі вона не має потенціалу для захоплення «всієї України, не кажучи вже про Європу».Адміністрація президента США та Путін із його поплічниками продовжують вести діалог, обмінюючись заявами про важливість «мирного процесу» й «конструктивних обговорень». Водночас російські війська й далі знищують цивільну інфраструктуру України, намагаючись, зокрема, перервати сполучення з цілим регіоном в Одеській області. А американці, за даними світових ЗМІ, вимагають від України без бою здати Москві пояс укріплень на Донбасі.Підпалювачі війни сидять зовсім не в інформаційних агентствах, не в Києві й не в європейських столицях. Підпалювачі війни сидять у Москві. І якщо Вашингтон справді хоче справжнього миру, йому слід припинити потурати Кремлю.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Минулої ночі саміт Європейського Союзу ухвалив рішення про надання Україні безвідсоткового кредиту в розмірі 90 мільярдів євро. Рішення було ухвалено після того, як ЄС відмовився від варіанту так званої «репараційної позики» з використанням заморожених російських активів.Президент Європейської ради Антоніу Кошта не уточнив, про яку саме схему фінансування йдеться, однак, за даними українських ЗМІ, було затверджено варіант спільного запозичення, яке здійснить Європейський Союз. Це рішення вимагало схвалення за принципом одностайності, і для його досягнення довелося піти на винятки: Угорщина, Словаччина та Чехія не матимуть фінансових зобов’язань у межах цього механізму.Що стосується ідеї «репараційної позики», то, як пише «Європравда», спроби врахувати вимоги й занепокоєння Бельгії призвели до того, що оновлена пропозиція стала неприйнятною для низки великих держав ЄС. У результаті цю ініціативу відклали для подальшого доопрацювання.«Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, адже Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не приносить йому вигоди», — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Загалом він, звісно, має рацію: Путін напевно уважно стежив за рішенням Європейського Союзу.Інша річ — що саме він побачив. Країни Європи не можуть домовитися про долю його активів, а «проросійський блок» всередині ЄС не лише зберігається, а й розширюється, отримуючи щораз нові винятки. Те, що Україна отримає кошти, — безумовно, добре. Однак відсутність єдності підриває безпеку Європи в довгостроковій перспективі, і в Москві це прекрасно розуміють.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Уряд Австралії оголосив про новий план боротьби з антисемітизмом після масового вбивства євреїв на пляжі Бонді.План, зокрема, передбачає нові повноваження для міністра внутрішніх справ щодо відмови у видачі віз особам, які поширюють ненависть і розпалюють ворожнечу; посилення покарань для тих, хто поширює мову ненависті та заклики до насильства; створення спеціальної групи з протидії антисемітизму, нові рекомендації з безпеки в інтернеті та з боротьби з антисемітизмом в університетах.Похвальна ініціатива, хоча й запізніла. Можливо, якби ці заходи було запроваджено раніше, трагедії на пляжі можна було б уникнути. Прем’єр-міністр Ентоні Албаніз також визнав, що його уряд міг би зробити більше для боротьби зі зростанням антисемітизму після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.Втім, уряд Австралії, на жаль, був радше частиною проблеми, ніж її розв’язання. Нескінченні звинувачення Ізраїлю, які дозволяли собі австралійські політики, лише підливали олії у вогонь антисемітизму.Чи буде новий план реально боротися з антиєврейськими та антиизраїльськими висловлюваннями на найвищому рівні? Чи всі зміни залишаться суто косметичними — до наступної трагедії?Підписатися: Леонід Нєвзлін

Дональд Трамп заявив на ханукальному заході в Білому домі, що Конгрес США стає дедалі більш «антисемітським».За словами Трампа, у Конгресі «багато людей, які не хочуть допомагати Ізраїлю. У Конгресі багато людей, яким не подобається Ізраїль. Вони ненавидять Ізраїль. Ситуація поступово погіршується. Відбуваються погані речі, і ви бачите, що відбувається в Австралії або 7 жовтня, і є люди, які заперечують, що це взагалі сталося».Ці слова прозвучали як противага нещодавньому твіту віцепрезидента Джея Ді Венса, який написав, що критика Ізраїлю не завжди означає антисемітизм.Венс і Трамп звертаються до різної аудиторії. Венс — представник ізоляціоністського крила Республіканської партії та руху MAGA, і його слова — реверанс у бік найрадикальніших його членів. Трамп же звертається до більш традиційної частини республіканців, причому не лише до виборців і політиків, а й, що не менш важливо, — до донорів партії.І ізоляціоністи, які критикують допомогу США Ізраїлю, і проізраїльські республіканці важливі для майбутнього партії. Навіть якщо Венс має рацію і молоді консерватори дедалі менше підтримують Ізраїль, не вони, а меценатка Міріам Адельсон пожертвувала кампанії Трампа понад 250 млн доларів. Як сказав про Адельсон сам президент, «коли хтось дає тобі 250 млн доларів, ти маєш дати їй можливість привітатися». І не лише привітатися, а й впливати на політичні рішення.Це — Дональд Трамп і його транзакційний підхід у всій красі. Підтримка Ізраїлю в його уявленні має оплачуватися — чи то мільйонами доларів політичних пожертв, чи слухняністю ізраїльського прем’єр-міністра, чи світовим визнанням у ролі головного «миротворця».Підписатися: Леонід Нєвзлін

Інтенсивні переговори в Берліні між делегаціями України та США, за інформацією ЗМІ, призвели до прогресу щодо гарантій безпеки для Києва, однак сторонам не вдалося подолати розбіжності з територіальних питань.Джерело видання Axios охарактеризувало обговорення територіальної теми як «складне». Інший американський посадовець повідомив журналістам, що американська пропозиція — включно з найжорсткішими на сьогодні гарантіями безпеки — «не лежатиме на столі вічно».«Надання гарантій за типом статті 5 НАТО — це те, що, на думку президента Трампа, він зможе змусити Росію прийняти», — сказало одне з джерел. Співрозмовник підтвердив, що такі гарантії «мають пройти через Сенат», але не уточнив, чи домагатиметься адміністрація укладення формальної угоди.«Аргумент США полягає в тому, що ця угода надає Україні надійні гарантії безпеки, прискорює її шлях до Європейського Союзу та передбачає виділення мільярдів на відновлення — але ціною цього стає гірка піґулка масштабних територіальних поступок», — йдеться в публікації.Однак навіть якщо винести за дужки питання територіальних поступок, які Київ послідовно відкидає, постає інше питання: наскільки чітко й конкретно прописано те, що Україна має отримати в обмін на угоду? Принципово важливо, щоб США не намагалися тиснути на Київ із метою схвалення красивої декларації, не підкріпленої реальним змістом і юридичними зобов’язаннями.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Теракт у Сіднеї, який учора, за попередніми даними, забрав 15 життів, — це не лише про проблеми з безпекою, байдужість влади й божевільні, які вважають своєю найвищою метою знищення євреїв.Він багато говорить і про те, як люди дурнішають перед страхом, створеним ними ж самими. Адже відсутність у першій заяві прем’єр-міністра Австралії бодай однієї згадки про євреїв, мусульман, Хануку й тероризм свідчить про страх виглядати ісламофобом більше, ніж антисемітом. І, як на мене, річ тут саме в тому, що світові лідери надто довго дозволяли радикальним мусульманам та ісламістам маніпулювати собою й порядком денним: підміняти розмову про насильство розмовою про «коректну лексику», розмивати мотиви й відповідальність, тиснути на інституції — і тим самим руйнувати демократичні догми та нормалізувати антисемітизм.Ми дійшли до краю, і тепер світ має вирішити: чи дозволить він і далі руйнувати основи демократії зі страху бути звинуваченим в ісламофобії — чи все ж повернеться до своїх цінностей, до яких, зокрема, належить і сіонізм.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Правозахисна організація Amnesty International опублікувала звіт про військові злочини ХАМАСу та інших палестинських угруповань під час різанини 7 жовтня.У доповіді міститься висновок, що палестинські збройні формування, а меншою мірою й деякі окремі цивільні особи, вчинили нелюдські дії в рамках «систематичного нападу, спрямованого проти цивільного населення», включно з убивствами, «знищенням», ув’язненням, насильницькими зникненнями, тортурами, зґвалтуваннями та іншими формами сексуального насильства.У звіті Amnesty International рішуче спростовуються твердження ХАМАСу про те, що його бойовики спрямовували атаки проти військових цілей. Наголошується, що «переважна більшість загиблих були мирними жителями, а більшість цілей — житловими районами або іншими місцями скупчення цивільних, зокрема два музичні фестивалі та пляж».Правозахисники також зазначили насильство, включно із сексуалізованим, проти заручників, яких терористи вивели до Гази.У всьому цьому немає нічого нового. Ізраїль повідомляв про дії ХАМАСу з самого початку; більш того, самі бойовики транслювали свої звірства онлайн.Але Amnesty International знадобилося два роки, щоб визнати очевидне.Зате для того, щоб звинуватити Ізраїль у «геноциді», довго роздумувати не довелося. Це Amnesty зробила ще рік тому.Звичайно, ні Amnesty, ні HRW, ні іншим провідним подібним організаціям довіряти не варто. З іншого боку, якщо вже навіть вони визнають злочини ХАМАСу, то, можливо, решта «міжнародної спільноти» одного дня теж прокинеться?Підписатися: Леонід Нєвзлін